Моніторинг східних філій читайте тут, південних — тут, західних — тут.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Житомир»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,49 бала із шести можливих.

У підсумкових випусках новин найбільше сюжетів було про кримінал та діяльність правоохоронних органів (22 %) і надзвичайні події (18 %). Три з них — це розвиток історії із загибеллю водолаза. Зауважмо, що житомирські журналісти відстежували в динаміці й інші резонансні теми, наприклад, історію зі спробою виселення центру іпотерапії. На соціальні проблеми також припала значна частка новин — 14 %, дещо менше (11 %) — на культурні події.  Не було в новинах матеріалів про перебіг реформ, релігію та стан справ у медицині.

Журналісти Суспільного незаслужено обійшли увагою кадрові зміни в обласній державній адміністрації. 4 листопада голова Житомирської ОДА представляв нового першого заступника, а наступного дня — директора департаменту регіонального розвитку. Цікавими видаються й новини про те, що громадянин через суд вимагає скасувати в житомирських тролейбусах нічний тариф без пільг і що в райсуді Житомирської області з вересня не розглянули жодної справи, бо єдиний суддя звільнився, і що поліція закрила конфліктну церкву в селі Житомирського району.

На каналі повідомили про пожежу, в якій загинув трирічний хлопчик, але на відстежили тему й не розповіли, що його матір із подругою, які перебували в тій будівлі, були п’яними.

Попри формально високі показники дотримання стандартів, новинам житомирян бракує ясності викладу інформації. В них мінімум журналістського тексту й велетенські синхрони. Іноді вони неструктуровані, сумбурні і зних важко щось уторопати. Більшості матеріалів бракує закадрового тексту, в якому журналістів зрозумілою мовою пояснювали би, про що йдеться в сюжеті.

Якщо ж аналізувати відповідність новин вимогам стандартів, то найбільше зауважень до їхньої повноти. Наприклад, як у матеріалі від 4 листопада «Житомирські правоохоронці встановили, що водій автомобіля, який збив велосипедиста поблизу села Клічин, ймовірно, їхав на автівці “форд мондео”». Поліціянтка в коментарі перелічує обставини цієї пригоди, але ні вона, ні журналіст не сказали, яке покарання загрожує водієві за те, що він утік із місця аварії. А в сюжеті від 4 листопада «У Житомирській області тривають зйомки ігрового документального фільму “Корольов”» журналісти поспілкувалися і з режисером, і з акторами, та йому все одно бракує повноти. На початку матеріалу журналісти згадують: «У Житомирській області тривають зйомки ігрового документального фільму “Корольов”. Режисер-постановник Петро Авраменко розповідає, що фільм про життя конструктора космічних кораблів Сергія Корольова знімають за фінансової допомоги міської ради». Але глядачі так і не дізналися, скільки коштувала міському бюджету співучасть у створенні фільму.

У сюжеті від 5 листопада «Селище Новогуйвинське Житомирського району сьогодні планують відключити від водопостачання через борг» бракує доступності й повноти інформації. Наприклад, в одному із синхронів фігурує Новогуйвинський ВЖРЕП, а що означає ця загадкова абревіатура — невідомо. Бракує тут і коментаря експерта, який би пояснив юридичні аспекти справи. А в сюжеті від 5 листопада «2700 рибин запустили сьогодні у Житомирське водосховище представники рибоохоронного патруля» порушено стандарт достовірності інформації, бо журналіст узагальнив її джерело: «За словами іхтіологів рибоохоронного патруля, ця щука має стати своєрідним санітаром водойми».

Єдиний сюжет, у якому немає балансу думок, — новина від 6 листопада «У селі Кодня, що в Житомирському районі, в місцевій водоймі сьогодні опівдні втопився чоловік». У матеріалі голова сільської ради каже, що загиблого водолаза начебто найняли орендарі ставка, аби він почистив водойму від сміття. Але журналісти їм слова не надали й навіть не озвучили наміру з ними зв’язатися. Щоправда, наступного дня вони таки знайшли власника дамби, доньку загиблого і прояснили ситуацію.

Іноді синхрони, використані в сюжеті, «не наздоганяють» оприлюднену в підводці інформацію. Наприклад, як у сюжеті від 8 листопада «Сьогодні ввечері військовому комісару Коростишевського об’єднаного військкомату обрали запобіжний захід у суді».Ведуча каже: «Сьогодні ввечері військовому комісару Коростишевського об’єднаного військкомату обрали запобіжний захід у суді — це домашній арешт без права внесення застави». Далійде розлогий синхрон військового прокурора Житомирського гарнізону. І він каже, що «сьогодні йому буде вручене повідомлення про підозру у вчиненні злочину… До суду сьогодні буде подано клопотання про обрання військовому комісару запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про відсторонення його від посади військового комісара на час досудового розслідування». Очевидно, коментар журналісти записували напередодні, 7 листопада. У незмінному вигляді вставляти його у сюжет навряд чи було варто.

«UA: Волинь»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,43 бала із шести можливих.

У моніторинговий період найбільше уваги журналісти філії приділяли проблемам житлово-комунальної сфери: цій темі присвячено 21 % новин. На другому місці — новини про спорт, медицину та економіку (по 11 %). Не було в підсумкових випусках новин про війну на сході країни, реформи, релігію та політику державної ваги.

Прикметно, що попри крен у бік комунальних тем загалом важливі події тижня охоплені повністю. А деякі інфоприводи настільки локальні, що виникає сумнів у доцільності таких матеріалів. Наприклад, у новині за 7 листопада «Дорожній знак по вулиці Кравчука у Луцьку встановили» йдеться про встановлення знаку на пішохідному переході. Це, звісно, має значення для городян, які переходять цю вулицю, але аж ніяк не для  більшості глядачів.

У новинах каналу повністю дотримано стандарти оперативності та достовірності. А до збалансованості, точності й повноти новин зауваження є. Зокрема, в новині від 4 листопада  «Луцька міська рада укладе договори з іншими перевізниками» йдеться про намір міськради «замінити тих, які не хочуть встановлювати валідатори у своїх автобусах і не перейдуть на безготівкову форму оплати проїзду». Тут цілковито відсутня думка пасажирів щодо скасування розрахунків готівкою. До того ж навіть кількома словами не розповідається про систему безготівкової оплати проїзду, яку планує впровадити міська рада. Хоча, судячи з матеріалів інших ЗМІ, ця тема бурхливо обговорювалась у місті.

Чи візьмімо сюжет «У Луцьку збирають персональні дані школярів та їхніх батьків для видачі електронних карток» від 5 листопада. В ньому є спроба урівноважити позиції вокспопом із вулиць міста, та все одно відчувається переважання негативу щодо збирання персональних даних фірмою, яка виготовляє ці картки. До того ж в одному із синхронів транслюються не факти, а припущення одного з опитуваних: «Це є пенсіонери, це є діти, які вчаться в школах, а саме основне — це, наприклад, атошники, які можуть бути виділені в окремий файл і ця інформація коштує грошей». А ще в сюжеті немає точки зору представників виробника карток. Журналісти свої зусилля отримати коментар обмежили повідомленням, що вказаний на офіційній сторінці телефон не відповідає.

Проблеми з точністю та повнотою інформації зафіксовані в кількох сюжетах. А найбільш промовисті ці помилки в матеріалах, де заявлена тема не розкрита. Наприклад, як у новині від 6 листопада «У бібліотеці номер 10 міста Луцька відбулися Інва-вечорниці». Фактично в ній нічого й немає про вечорниці як такі, бо після підводки та розпливчастого синхрону в сюжеті перескакують на тему доступності міської інфраструктури. Але і її зачепили побіжно, обмежившись нарізкою емоційних синхронів людей, які пересуваються на візках.

Як новину подано інформацію про навчання пожежників — сюжет від 8 листопада «У готелі “Профспілковий” відбулися пожежно-рятувальні навчання». Уньому аж п’ять синхронів рятувальників та «врятованих» і нуль корисної інформації.

«UA: Київ»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,24 бала із шести можливих.

У підсумкових новинах глядачам показали 34 сюжети, із яких кожний п’ятий — «кримінальний». На другому місці економіка та надзвичайні події (по 12 %). Не розповідали протягом тижня журналісти про війну на сході, реформи, релігію та медицину, один сюжет присвятили спорту, а решті тем по 2-3 матеріали, або по 6–9 % новин.

Картина тижня в новинах «UA: Київ» була відображена досить повно, за винятком кількох резонансних подій. Інші ЗМІ повідомляли про початок розслідування детективами НАБУ можливої держзради й розкрадання держкоштів Кличком і його заступниками та обшуки в адвокатському об'єднанні «Турчинов і партнери», розташованому в бізнес-центрі «Парус» зі «справи Кличків». У понеділок, 4 листопада, редакція не показала акцію «Рік без Каті» під Офісом президента, присвячену річниці смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк. Утім у вечірньому праймі вийшов документальний фільм про активістку — «Катя».

У жодному з проаналізованих сюжетів експерти не знайшли неточностей, а вимоги решти стандартів порушувалися. Найбільше зауважень — до коректності посилань на джерела, а вже через порушення стандарту достовірності зменшилися й показники повноти інформації.

У сюжеті 4 листопада «Двоє людей загинули в аварії на Великій Окружній» автори не вказали джерело двічі. «За версією поліції, водій Audi на литовських номерах пішов на обгін, вилетів на зустрічну смугу руху і боком влетів у BMW, яке рухалося у протилежному напрямку. Удар був такої сили, що людей викинули із салону Ауді», — узагальнює джерело авторка. А згодом посилається на невизначене джерело: «Відомо, що в BMW їхав чоловік з восьмирічною дитиною, обоє були пристебнуті пасками безпеки і саме це, як сказали в поліції, врятувало їм життя».

Порушення бачимо і в сюжеті від 5 листопада «У Києві дві машини провалилися під землю»: «Фахівець Київтеплоенерго сказав, що сталося пошкодження магістрального трубопроводу діаметром 70 сантиметрів». Як факт, який не потребує підтвердження з компетентного джерела, ведуча озвучила зміни в русі транспорту: «Через аварію змінив рух  громадський транспорт. Так, тролейбуси 40, 40К, 3,9 та 12, 14 та 69 автобус курсують нині в об’їзд».

Неточне посилання на Віталія Кличка прозвучало в сюжеті від 4 листопада «Цьогоріч демонтували понад 1600 незаконних споруд»: «У цьому році в столиці демонтували більше як 1600 незаконних споруд, а загалом з 2014-го — 12,5 тисяч. Про таке розказав міський голова Віталій Кличко. Каже, що демонтують зокрема кіоски, кіоски-машини, де продається без дозволів кава і фаст-фуд». Але ведуча не уточнила, де й коли міський голова Києва таке говорив.

В одному із сюжетів (6 листопада, «Смерть Ірини Ноздровської: суд не оголосив висновок для обвинуваченого») журналісти не забезпечили балансу думок. Вони показали коментарі матері загиблої, але не представили позицію підсудного або його представників.  Один раз порушено і стандарт відокремлення фактів від коментарів. У сюжеті від 8 листопада «До учнів завітав президент федерації кіокушинкай-карате» авторка вживає оцінне судження: «Вони ще читають по складах, але добре знають значення слів хаджіме, сенсей і гакусей».

Що ж до оперативності, то лише 6 листопада канал розповів про те, що лікар  «Вимагав і отримав хабарі від хворих на рак», хоча прокуратура Києва повідомила про це на день раніше. У цьому ж випуску вийшов сюжет «Київському метрополітену — 59 років». У ньому повідомили про плани відкрити у столиці 2021 року дві станції метро, озвучені Кличком 5 листопада.

«UA: Рівне»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,13 бала із шести можливих.

Тематично новини різноманітні, та все ж найбільше частка сюжетів припадає на спорт (16 %), а також на висвітлення діяльності місцевої влади, подій у сфері культури та на кримінал (по 12 %). Не йшлося впідсумкових новинах лише про війну на сході та перебіг реформ.

Загалом із проаналізованих випусків складається достатнє враження про життя в Луцьку, а звісток з-за меж обласного центру дуже мало. Зазвичай це короткі повідомлення на 30–40 секунд про сільську кримінальну хроніку, ДТП на дорогах області та інформація про перемогу у футбольних матчах клубів міст районного значення. Є лише один повноцінний матеріал про приватний центр реабілітації, куди спеціально організували престур.

Автори намагалися максимально підхопити інформаційні приводи, яких за тиждень було чимало. Зі значущих залишили поза увагою хіба що пожежу в дизайн-ательє. Про цю подію на своїх сторінках 5 листопада повідомляла низка місцевих видань («За добу другий підпал у Рівному: хотіли спалити ательє», «Вночі в Рівному невідомі підпалили дизайн-ательє»» та «У Рівному невідомі підпалили ательє»). Не згадували і про старт соціальної ініціативи з дорожньої безпеки школярів у темну пору доби («На Рівненщині стартує проєкт “Безпечна дорога до школи”») за підтримки Генконсульства Польщі в Луцьку.

Експерти помітили, що досить часто в новинах каналу використовується запозичене відео та фотоматеріали із соціальних мереж («Типове Рівне»), з поліцейської хроніки, у спортивних новинах. У кількох випадках авторство цих матеріалів не вказується, тож порушується стандарт достовірності. Часом джерела новин відсутні. Наприклад, у новині від 7 листопада «Рівняни посіли 9-те місце на першому етапі Всеукраїнських змагань із пляжного волейболу у приміщенні» про досягнення рівненських атлетів, де у відеоряді використані нетитровані фото з турніру. Або ж як у сюжеті «Найбільше з чотирьох вишиваних Євангелій Олени Медведєвої увійшло до книги рекордів України» про найбільшу вишиту книжку в країні, де використані не титровані кадри відеоряду про майстриню. З огляду на те, що героїня дає коментар журналістам телефоном, припускаємо, що відео відзняте раніше або є чужим контентом.

Що ж до повноти інформації, то найчастіше її бракує через порушенні інших стандартів. Але, скажімо, в новині від 8 листопада «Близько півсотні людей пікетували центр продажу квартир житлового комплексу “Ріверсайд”» про тривалий конфлікт вкладників із забудовником відсутній бекґраунд про нього. В інших ЗМІ його називають «недобросовісним», ідеться про інші його довгобуди. З відкритих джерел відомо, що будівельник роками не виконує приписів ДАБІ про усунення порушень, а в іншому житловому комплексі власникам він здав квартири без підключення до газу. Без цієї інформації новина виглядає вирваною із контексту.

Також експерти помітили випадки уживання журналістами оцінних суджень. Так, у сюжеті від 4 листопада «За місяць ремонтних робіт у парку на Грабнику доріжки завершені на 80 %» про реконструкцію зеленої зони в Рівному журналістка робить висновок, що «за місяць ремонтних робіт у парку на Грабнику майже закінчили вкладати  доріжки». А потім додає: «За оцінкою проектанта Володимира Котлярова, вони завершені на 80 %».

Порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів можна вважати й висновок, зроблений журналістами про незаконність дій розклеювачів оголошень — сюжет  «Автоматичний дозвін до тих, хто розклеює рекламу в недозволених місцях». У підводці до сюжету ведуча каже таке: «Автододзвін запрацював цієї неділі і триває він з 9-ї години по 21-шу. Зараз у базі УЖКГ орієнтовно 150 номерів, які вказані на рекламі, розклеєній незаконно у центральній частині міста». Жоден зі спікерів у сюжеті не використовує поняття «незаконний».  Власне, лише суд може робити висновок про законність чи незаконність чиїхось дій. Тому ліпше було б уживати більш нейтральні формулювання: розклеєні «в неустановленому місці», «самовільно», «несанкціоновано» або «у недозволених місцях» тощо.

«UA: Черкаси»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,70 бала із шести можливих.

У поле зору журналістів потрапляли різні сфери життя регіону, та все ж превалювали новини на комунальні теми, що, вочевидь, пов'язано із проблемним початком опалювального сезону (20 %). По 11 % новин присвячено діяльності місцевої влади (включно із сюжетами про призначення керівництва ОДА), а також питанням освіти й науки та культурним подіям. Не побачили експерти в новинах сюжетів про реформи, надзвичайні події, а також про релігію й соціальні проблеми. Слід зауважити,  що лише незначна частина новин стосувалася подій за межами Черкас.

Експерти вважають, що заслуговували на висвітлення в підсумкових випусках деякі інфоприводи, підхоплені іншими ЗМІ. Наприклад, те, що на Черкащині презентували історичну реліквію, або що на Драбівщині люди бунтують проти закриття стаціонарного відділення лікарні, або про браконьєрів.

Новини каналу виявилися оперативними, достовірними та не містять порушення стандартів відокремлення фактів від коментарів. Найбільше зауважень до повноти інформації, яка в кількох сюжетах принципово важлива. Зокрема в тих, де йдеться про призначення чи обрання керівників на ключові посади. Наприклад, як у сюжеті від 4 листопада «Новим головою облдержадміністрації став Роман Боднар». В ньому замало інформації  про новопризначеного голову ОДА. Журналісти обмежилися тим, що повідомили про майно, зазначене в декларації Бондаря, а також що він працював у Службі безпеки України й де він живе. Немає відомостей ні про вік, ні про освіту, ні про сімейний стан. А це було б цікаво.

Неповним є й сюжет від 4 листопада  «Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Сергія Ходунова із посади начальника управління служби безпеки України в Черкаській області». В ньому окрім посилання на указ є лише синхрон новопризначеного начальника УСБУ а-ля «служили й будемо служити». Жодних відомостей про нового очільника силового відомства немає. Не аналізуються й причини такої швидкої ротації керівництва спецслужби, адже звільнений попередник очолив відомство лише три місяці тому.

Трохи дивною є й подача інформації в сюжеті від 5 листопада «Заступником голови Черкаської обласної ради обрали депутата Сергія Сегеду». У сюжеті є синхрони обох претендентів на посаду. Кандидат, який програв, серед іншого озвучує хоча б якісь біографічні дані. Що ж до Сегеди, то журналісти повідомляють тільки про його статки. Хто він за освітою, від якої партії обирався, до якої фракції належить, — не кажуть. Хоча поява на керівній посаді представника тієї чи іншої партії може суттєво вплинути на політичний «розклад» у раді. Тому доречним був би й коментар експерта, який би міг пояснити, що і як зміниться (або не зміниться) у представницькому органі влади з появою нового посадовця. Тож експерти вважають сюжет неповним і незбалансованим.

Що ж до порушення стандарту точності, то зауваження стосуються уживання журналістами нечітких термінів та оцінних суджень при визначенні кількісних показників. Наприклад, дуже загальне визначення кількості вирубаних дерев (багато), яке журналістка транслює з посиланням на спікера в сюжеті від 4 листопада «Шляхопровід через залізничну колію в Христинівському районі реконструювали на 95 %».

«UA: Чернігів»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,84 бала із шести можливих.

Журналісти філії Суспільного скрупульозно дотримувалися базових вимог інформаційної журналістики навіть при підготовці матеріалів із високим рівнем конфліктності. А таких сюжетів було багато. Приємно вражає й залучення експертів та насиченість новин коментарями фахівців різних галузей, де це диктувала логіка побудови сюжету.

Тематика новин каналу загалом збалансована. Найбільша частка новин припала на кримінальні новини та надзвичайні події (16 % і 4 % відповідно), але це були справді резонансні випадки, які висвітлювали навіть всеукраїнські ЗМІ.

Журналісти присвятили досить велику кількість новин і соціально-гуманітарній складовій: сюжетів про культурні події та соціальні проблеми — по 12 %, і ще 8 % припало на медичну тематику. Два сюжети, або 8 %, — про війну на сході. Прикметно, що новинні сюжети висвітлюють події з різних куточків регіону.

В той же час у новинах не приділили уваги політиці державної ваги та реформам. І якщо в загальнополітичному інформаційному просторі країни панувало затишшя, на Чернігівщині в цей період почався виборчий процес в новостворених ОТГ, про що сповіщали інші регіональні ЗМІ.

Впадає в око, що не висвітлено в розвитку тему сюжету «Скасування так званої тютюнової поправки до законопроекту 1049 наступного тижня очікують на Прилуцькій тютюновій фабриці» за 5 листопада, в якому йшлося про зупинку виробництва та пов'язані з цим економічні та соціальні проблеми. Хоча зранку 8 листопада інші регіональні ЗМІ повідомляли про відновлення роботи фабрики після перемовин керівництва компанії з президентом України.

В 23 із 25 проаналізованих сюжетів зафіксовано стовідсоткове дотримання всіх стандартів. Лише в двох матеріалах цей показник є нижчим. Зокрема, в сюжеті «68 підписів за зняття селищного голови Михайла Шевчика зібрали сьогодні жителі Седнева»не дотримано стандартів балансу думок та повноти поданих фактів, оскільки журналісти так і не змогли взяти коментар у селищного голови, який є ключовою фігурою конфлікту.

В сюжеті від 8 листопада: «П’ятдесят п’яту річницю від пуску першого тролейбуса відзначають сьогодні в Чернігові» не дотримано стандарту оперативності. Репортаж приурочено до ювілею історичної події, який припадає на 5 листопада. Сюжет Суспільного вийшов три дні по тому, хоча інші регіональні ЗМІ розмістили репортаж на цю тему оперативніше — саме 5 листопада.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.