Моніторинг східних філій читайте тут, південних — тут.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

 «UA: Карпати»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,31 бала із шести можливих.

Найбільше сюжетів, які вийшли в підсумкових новинах, стосувалося місцевої економіки (26 %). Таке превалювання теми цілком виправдане, позаяк моніторингового тижня було багато інфоприводів. Зокрема, через двомісячну заборгованість із зарплатні страйкували працівники «Теплокомуненерго». Також відбулась акція протесту жителів Бурштина через екологічні негаразди, спричинені місцевою ТЕС. Журналісти відстежували розвиток цих історій і присвятили їм п'ять матеріалів.

На другому місці новини про комунальні проблеми, освіту та кримінал, — по 12 %. Не висвітлювалися в новинах питання політики державної ваги, реформ, релігії та соціальні проблеми. Решта тем представлені одним-двома сюжетами (по 4–8 %).

Експерти звернули увагу, що журналісти успішно опрацьовували національні контексти, вписуючи їх у місцевий порядок денний. Наприклад, у матеріалі про роковини смерті Катерини Гандзюк «Всеукраїнська акція “Рік без Каті” проходить зараз в Івано-Франківську»від 4 листопада вони вдало додали сюжет Херсонської філії НСТУ.

Утім, є до роботи місцевих новинарів і зауваження. Найбільше впадає в око проблема доступності частини інформації в новинах, а також пояснень і пошуку відповідей на логічні запитання. Наприклад, як у сюжеті від 4 листопада «18 будинків Івано-Франківська досі залишаються без теплопостачання». У ньому журналісти навіть не намагаються з’ясувати, чому така ситуація щороку повторюється. Немає відповідей і на запитання, яка частка зношених комунікацій у місті й чи є конкретний план, як уникнути таких проблем.

Чи візьмімо сюжет про обіцяні мером «Виплати премій працівникам державного підприємства Івано-Франківськтеплокомуненерго, які не страйкують» за 5 листопада. Чомусь журналісти не аналізують, наскільки адекватною є така заява мера і чи не є це тиском на людей, які вирішили відстояти своє право на своєчасну виплату заробленого.

У новинах розповіли про переважну більшість важливих подій, але пропустили призначення нового керівника поліції міста. Сьомого ж листопада варто було би повідомити про те, що далі передбачає медреформа в місті.

Жодного разу журналісти не порушили стандартів оперативності, відокремлення фактів від коментарів та достовірності інформації. Припустилися лише двох дрібних порушень стандарту точності. Найбільше проблем із повнотою інформації. Зокрема, як у вже згаданих сюжетах, де не цілком пояснюють, що ж відбулося і яке це має значення. Ще один приклад — сюжет від 4 листопада «Обласне управління лісового і мисливського господарства продало 71400 метрів кубічних деревини». Чим ця інформація важлива для аудиторії каналу, не пояснено, як впливають обсяги продажів деревини і їхні коливання й на кого, — теж. А в окремих випадках недотримання стандарту повноти інформації може призвести до спотворення дійсності. Так трапилось у сюжеті від 7 листопада «Близько 50 студентів Івано-Франківського національного медичного університету вийшли на мітинг» про протести проти погіршення умов проходження інтернатури. Матеріал «пронизаний» тривогою та обуреннями студентів: «Олег Гапчак, студент шостого курсу ІФНМУ: Вони (МОЗ. — Ред.) ще добавили нам років для інтернатури. Тобто, зараз інтернатура триває від одного до трьох років. Вони ж збільшують від трьох до шести. …Я вчився і хочу бути травматологом. З курсу третього-четвертого знав, що це буде шість років університету і два роки інтернатури. Зараз вже виходить шість років університету і п'ять років інтернатури. Відповідно, ці п'ять років мене повинні утримувати батьки, і не знати як жити».

До свого матеріалу журналісти додали сюжет колег із Тернополя, де теж мітингували майбутні медики: «Не можна оцінити, чи лікар готовий до цієї спеціальності, за дві години тестів. Якщо я здам “Крок” на 70, не попаду за офтальмологію в будь-якому випадку». «Чи доцільно вводити їх (зміни. — Ред.) зараз, коли ми провчилися такий термін? МОЗ не може нам до кінця пояснити… Я мрію бути патологоанатомом, чи хватить мені балів, чи хватить мені знань, для того, щоб ним стати, я не можу знати».Студент обурюється, що він може не добрати балів, щоби стати патологоанатомом. А журналісти не розглядають варіант, що протестувати студенти можуть і тому, що хочуть незалежно від рівня знань потрапити на «хлібну» спеціальність.

У матеріалі немає позиції міністерства, а вона в такому матеріалі конче потрібна. Адже коментарі представників управління охорони здоров’я чи місцевого медвишу за значущістю не тотожні.

«UA: Львів»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,61 бала із шести можливих.

Щоп’ятий сюжет із 32 проаналізованих — це повідомлення про надзвичайні події. На другому місці за кількістю новин — тематичні категорії «комунальні проблеми» та «кримінал і діяльність правоохоронних органів». Три сюжети, або 9 %, — це новини спортивні. Не згадувалися протягом тижня в підсумкових новинах реформи та релігія. Один із сюжетів — про політику «державного значення» — стосувався внесення застави за народного депутата України Ярослава Дубневича.

Не увійшла до випусків новин інформація про отруєння невідомими речовинами вісім людей в одному з будинків Львова. Не повідомлялось і про наміри облдержадміністрації розірвати угоди з десятьма підрядниками, які вчасно не збудували сільські амбулаторії.

Усі новини каналу були оперативними. Порушення решти стандартів — поодинокі. Здебільшого йдеться про недостатньо збалансоване й точне висвітлення подій, що призводить і до браку повноти інформації. Так, скажімо, в сюжеті від 5 листопада «Сьогодні вранці Львівську обласну адміністрацію пікетували»немає ні відеоряду з акції, ні жодного синхрону її учасників. Ведуча ж переказує слова одного з її ініціаторів і описує перебіг: «Як повідомив керівник Громадської організації “Рабів до раю не пускають” Іван Спринський, пікетувальники вимагали звільнити очільника Нацпполіції Львівщини Василя Віконського через розгін мітингувальників на станції Соснівка у вересні. Під входом до будівлі обласної адміністрації пікетувальники запалили фаєри…». Для балансу та повноти інформації варто було б узяти коментар і в очільника поліції та показати, як відбувалося пікетування. Тим більше, що наприкінці акції до поліції надійшло повідомлення про замінування обласної адміністрації і людей із будівлі та поблизу евакуювали. Є відео спецтехніки біля будівлі, але повністю суті повідомлення воно теж не відображає. Хоча в інших випадках «UA: Львів» практикує прямі включення з місця події.

Незбалансованим є сюжет із випуску 6 листопада «Після святкування весілля у ресторані Новояворівська до лікарні потрапили 14 людей». Інформацію про інцидент журналістам каналу підтвердили у Львівському обласному лабораторному центрі: є телефонний коментар директора, який розповідає про стан хворих. Для балансу ж не вистачає коментаря представників ресторану, адже у новині ведуча озвучує назву закладу.

«UA: Тернопіль»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,6 бала із шести можливих.

У підсумкових новинах щоп’ятий сюжет стосувався діяльності громадських формувань та суспільних активностей. У фокусі перебували й комунальні теми, зокрема, проблеми із тепло- та газопостачанням (15 %). На третьому місці за частотою висвітлення — соціальні проблеми (11 %). Питання війни на Донбасі, реформи, релігія та надзвичайні події у новинах не фігурували, а на решту тем припало по одному-двом сюжетам (4–7 %).

Що ж до тем пропущених, то тернопільські журналісти не розповіли своїм землякам про початок конкурсного відбору кандидатів на посади голів райдержадміністрацій, затримання великої партії сирця бурштину, а також про початок роботи в Тернополі поліцейської групи із протидії домашньому насильству.

У проаналізованих новинах йшлося виключно про події в межах Тернополя, сюжетів про те, що відбувається за межами обласного центру, не було. Новини з інших регіонів згадувалися в бекґраундах до сюжетів, як-от у розповідях про участь тернополян у всеукраїнській акції «Рік без Каті» та про акцію студентів-медиків «Маю право на вибір».

Помітно, що більшість сюжетів створено за певним шаблоном: підводка починається числівником, який має підкреслити значущість події («23 пенсіонери і школярі у Тернопільській тринадцятій школі плетуть маскувальну зимову сітку для українських військових», «70 студентів-медиків із плакатами “Маю право на вибір” та “Інтернатуру — кожному” зібралися на акцію протесту під Тернопільською облдержадміністрацією», «35 дітей-сиріт взяли участь у Дні молитві за сиріт, який сьогодні відбувся в Тернополі»).

Також експерти звернули увагу на особливі симпатії каналу до залізничників, бо інакше пояснити появу аж двох абсолютно прохідних матеріалів у випуску за 4 листопада важко. Спочатку вийшов сюжет «Сьогодні для залізничників області влаштували концерт з нагоди професійного свята». У підводці ведуча каже: «Сьогодні для залізничників області влаштували концерт з нагоди професійного свята. Його організували у Будинку науки і техніки в Тернополі. На святкування з’їхалися працівники з усіх районів області». За форматом це протокольний сюжет, ледь розбавлений синхроном одного із залізничників. І насичений «надважливими» деталями: «Чотирнадцята година, ми знаходимося у Тернопільському Будинку науки і техніки. У ці хвилини тут розпочинається концерт до Дня залізничника України(…). Будинок науки і техніки у якому проводять концерт, каже директор Василь Зарудний, працює з 1958 року. Його будували залізничники і щороку тут проводять концерти з нагоди їх професійного свята». А завершується випуск сюжетом «13 років залізничником працює Михайло Садовий, сьогодні він керівник підсобного заготівельного цеху».Це спроба представити людину праці в найкращих зразках радянського телебачення. Хоча журналісти Суспільного, якщо вже зосередилися на професійному святі залізничників, могли би надати темі більш соціально значущого звучання.

Разом із тим дотримання фахових стандартів у новинах каналу на досить високому рівні. В усіх сюжетах забезпечено оперативність і коректність посилань на джерела, а порушення інших стандартів поодинокі. Та були й винятки. Скажімо, як сюжет «Приміщення тернопільської аптеки №78 залишається на балансі обласної ради».Не зрозуміло, в чому важливість судової тяганини між обласною й міської радами за приміщення аптеки, що її обирають інфоприводом для новини.Дуже бракує передісторії. До того ж цей сюжетбільше схожий на пресреліз однієї зі сторін конфлікту, аніж на збалансований журналістський матеріал, із якого глядач отримує важливу для нього інформацію: «Приміщення тернопільської аптеки №78, що на Руській, 23 залишається на балансі обласної ради. Таке рішення сьогодні прийняв Львівський апеляційний суд, про це повідомила завідувачка цієї аптеки Ольга Жеруха. За її словами, суд відхилив позов Тернопільської міськради. Нагадаю, працівники міської ради оскаржували у Львові рішення Тернопільського Господарського суду від четвертого липня цього року. Тоді суд області скасував рішення виконкому Тернопільської міськради за 2007 рік про те, що приміщення аптеки № 78 перейшло до власності міськради, повідомила суддя Надія Бурда. За словами завідувачки аптеки Ольги Жерухи, четвертого лютого цього року до них надійшов лист від обласної державно-виконавчої служби, у якому повідомили, що міська рада передає приміщення, у якому зараз аптека, в приватне орендування. Дев’ятнадцятого лютого заплановане  виселення аптеки № 78 у Тернополі не відбулося. За словами адвоката Івана Парубія,, суд не врегулював питання передачі наркотичних речовин, які зберігаються в аптеці».

Також експерти звернули увагу на нескоординовану роботу редакції при підготовці сюжету в новинах 5 листопада «Мінімальна пенсія та зарплата наступного року можуть збільшитися». Окрім того, що він однобоко висвітлює інформацію про обіцянки глави уряду, в ньому є ще й невідповідність між словами ведучої та цифрами з інфографіки, якою їх ілюструють. Зокрема, ведуча каже: «Середній курс долара у самому кошторисі не закладено, але у макропрогнозі уряду — це 27 гривень за долар». На екрані ж фігурує цифра 28,2 грн.

«UA: Закарпаття»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,07 бала із шести можливих.

Понад чверть із 27 сюжетів, які вийшли у підсумкових випусках, — кримінальні новини. Про діяльність місцевої влади йшлося у 15 % матеріалів. Подіям у сфері культури, медицини, спорту, комунальним проблемам і надзвичайним подій у новинах присвятили по одному сюжету (по 4 %). Жодного не вийшло на теми політики державного рівня, війни на Донбасі, реформ та релігії.

Деякі значущі інфоприводи журналісти каналу пропустили. Наприклад, у новинах філії не йшлося про те, що ужгородські нейрохірурги провелиунікальну операцію з видалення пухлини. А у вівторок, 5 листопада, в підсумковому випуску новин не було жодної згадки про акцію «Рік без Каті», яка відбувалася напередодні. Хоча в понеділок увечері ведуча пообіцяла: «Детальніше про акцію в Ужгороді ми розкажемо в новинах завтра». У четвер, 7 листопада, автори новин не згадали про Форум карпатського єврорегіону, який зібрав в обласному центрі представників органів місцевого самоврядування чотирьох областей.

Жодних зауважень в експертів не було щодо дотримання в новинах стандартів достовірності, точності та відокремлення фактів від коментарів. Натомість балансу думок іноді бракувало. Наприклад, як у повідомленні «Закарпатська облдержадміністрація відхилила запрошення на відкриття збагачувальної фабрики» від 4 листопада. В ньому йдеться, що влада не поїхала на урочистості «через судові процеси, які тривають між двома інвестиційними компаніями за право вести діяльність на території родовища». В матеріалі озвучена тільки позиція ОДА, й зовсім не представлена точка зору представників фабрики та місцевої громади. До того ж, із матеріалу незрозуміло, чому ця тема потрапила до новин.

Однобоко висвітлено тему й у сюжеті від 4 листопада «Проводове радіо відключить “Укртелеком” на Закарпатті». У матеріалі нечітко сформульована позиція компанії, є два синхрони колишніх і нинішніх радійників і не представлена точка зору користувачів послуги — слухачів проводового радіо. А короткий матеріал «Дев’ять автомобілів первинної медичної допомоги отримали сьогодні сільські амбулаторії Ужгородського району» від 4 листопада й узагалі виглядав паркетним, позаяк складався з короткого дикторського повідомлення про передачу спецтехніки та «вдячного» коментаря місцевої медпрацівниці.

Траплялися в новинах «UA: Закарпаття» і проблеми з оперативністю. Наприклад, сюжет «Чотирнадцятирічна Богдана Лахман із Воловця стала чемпіонкою світу з армреслінгу» вийшов 7 листопада, тоді як чемпіонат світу завершився ще 4-го.

А найбільшим недоліком новин каналу був брак повноти інформації. Не було претензій стосовно вичерпності інформування тільки до чверті новин. За форматом у випусках переважають короткі повідомлення, які за бажання авторів могли би стати повноцінними сюжетами.

Траплялися в матеріалах і технічні недоліки. Зокрема, в сюжеті «Голосування за проєкти бюджету громадських ініціатив розпочалося сьогодні в Ужгороді» від 4 листопада одна зі спікерок — координаторка громадського бюджету Ужгорода Івета Міхалко — під час прямої мови була у суттєвому розфокусі, хоча інші кадри сюжету були відзняті якісно.

«UA: Поділля»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,84 бала із шести можливих.

У підсумкових новинах каналу найбільше сюжетів розповідали про спортивні події — 20 %, на другому місці за кількістю новин — надзвичайні події (16 %). Соціальні проблеми (12 %) журналісти також не випускали з поля зору. А чотирьом тематичним категоріям протягом тижня уваги не приділяли узагалі: медицині, війні на Донбасі, релігії та політиці державного рівня. У випусках були новини не тільки про те, що відбувається у Хмельницькому.

Якщо порівнювати картину дня, запропоновану журналістами «UA: Поділля», то вона майже збігається із новинами, які оприлюднили інші медіа. А от кількість новин спорту дещо дивує. Такі сюжети не просто завершують кожний випуск: їх може бути по два-три щодня. Наприклад, як 5 листопада, коли із семи сюжетів три були про спорт. Хоча цього дня місцеві медіа писали про інші важливі теми. Наприклад, про продовження розгляду судової справи про резонансне ДТП за участі екскерівника міського департаменту освіти Романа Миколаїва, під час якої загинули двоє людей. Загиблі також були освітянами й аварія сталася на службовому авто. Це не остаточне слухання, та тема залишається актуальною, а на всіх засіданнях з’являються нові подробиці.

А напередодні, 4 листопада, журналісти Суспільного пропустили тему нового поділу області на райони: цього дня відбулось засідання урядових експертів, представників місцевої влади та громадських організацій. Було представлено чотири варіанти можливого адміністративно-територіального устрою області. Не дізнались глядачі каналу і про другий випадок захворювання на дифтерію в області, не повідомляли їм про штрафи за «розіграш» тендерів.

Кореспонденти каналу ретельно дотримуються стандартів журналістики, і виявлені вади — це радше помарки, а не помилки. Так, у сюжету «Добровільна здача зброї та боєприпасів» за 5 листопада бракує оперативності, але затримка на один день для цієї інформації не є принциповою. В іще одному випадку — сюжет «Пішки з Хмельницького до Рима»від 4 листопада — забагато тез про особливості мандрівки і враження героя подано у переказі журналістки і їхню достовірність перевірити неможливо.

Новини на каналі подаються збалансовано, точно, з коректними посланнями на джерела інформації. Теми розкриваються повно і всебічно. Разом із тим, попри ретельне дотримання стандартів, у деяких сюжетах помітні проблеми з логікою побудови. Зокрема, в сюжеті за 4 листопада «80 офіцерів-прикордонників беруть участь у пілотному проєкті “Нове обличчя керівного складу”»усе найважливіше зміщене на кінець матеріалу. Схожа ситуація і з сюжетом «18 мисливських собак беруть участь у випробуваннях» від 6 листопада. Спочатку важко втямити, навіщо такий сюжет на Суспільному. Але згодом з’ясовується, що йдеться про перше таке за понад півстоліття полювання в області.

«UA: Буковина»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,24 бала із шести можливих.

Щодня в підсумкових випусках виходило по 5-6 сюжетів, найбільше — на кримінальну тематику (22 %). Також досить широко висвітлювалась діяльність місцевої влади та комунальні проблеми (по 15 %). Не було в новинах сюжетів, які би стосувалися політики державної ваги, війни на Донбасі, соціальних тем та релігії, а також культури та спорту. По два сюжети було на теми економіки та реформ, по одному про освіту та надзвичайні події (відповідно, по 8 і 4 %).

Про всі важливі події із життя Буковини філія повідомила, причому частину із них можна було побачити у розвитку. Журналісти намагалися показати, як виконуються обіцянки, озвучені посадовцями в попередніх випусках. Так, наприклад, 6 листопада телевізійники перевірили, чи отримав Міський клінічний пологового будинок № 1 важливий препарат «Куросурф», як це обіцяв у попередніх випусках заступник директора закладу (сюжет від 6 листопада «Препарат “Куросурф” в пологовий будинок № 1 не привезли»).

Новини каналу були підготовлені досить якісно. Усі вони були оперативними, немає зауважень і щодо коректності посилань на джерела. Утім у чотирьох сюжетах із 26 проаналізованих експерти помітили дисбаланс точок зору. Стільки ж новин мали проблеми з точністю інформації.

Наприклад, у сюжеті «Сьогодні зареєстрували Буковинську митницю Держмитслужби згідно з даними міністерства юстиції»від 6 листопадайдеться про те, що в Чернівецькій області створена митниця нової Державної митної служби. Спочатку ведучий її так і називає, але згодом установа «трансформується»: «Сьогодні зареєстрували Буковинську митницю Держмитслужби згідно з даними міністерства юстиції. Це перша в Україні митниця нової Державної фіскальної служби». Очевидно, журналісти не знали, що Державну фіскальну службу розділили на дві структури: податкову та митну. Тому й відбувається процес перереєстрації митниць. Цей та деякі інші моменти потребують більшої уваги авторів сюжету та ведучих.

До речі, в цьому сюжеті про ведучий згадує про доручення прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Він зобов’язав виконувача обов’язків голови Чернівецької облдержадміністрації Михайла Павлюка знайти нове приміщення для митниці, бо старе перебуває у приватній власності. На думку експертів «Детектора медіа», ця інформація була би доречнішою в сюжеті від 4 листопада«Чернівецька облдержадміністрація надала уряду п’ять пропозицій для нового приміщення митниці». Бо з нього не зрозуміло, чому раптом приміщення для митників шукає очільник ОДА.

Що ж до порушення балансу думок, то експерти побачили його в сюжеті від 5 листопада«Прокурор Чернівецької області Олег Соболь подав у відставку». У ньомуз посиланням на прессекретаря відомства розповідається про те, що прокурор області подав у відставку. В сюжеті використаний архівний коментар Олексія Гончарука із критикою на адресу прокурора. Але його бачення цієї ситуації та інформації про причини відставки з перших уст у матеріалі немає. Також не повідомляють, чи намагалися журналісти взяти коментар в Олега Соболя.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.