Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Вінниця»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,46 бала із шести можливих.

Протягом тижня в підсумкових випусках вийшло двадцять чотири сюжети, половина з яких припала на висвітлення комунальних проблем, надзвичайних і кримінальних подій та діяльності правоохоронних органів (по 17 %). Кожна сьома новина розповідала про культурне життя регіону, по 8 % сюжетів стосувалися економіки й місцевого суспільно-політичного життя. По разу йшлося в новинах про адміністративно-територіальну реформу, про медицину й соціальні проблеми. А ось теми політики державного рівня, війни на Донбасі, релігії і спорту у вінницьких новинах не порушувалися. Не було й сюжетів про діяльність місцевої влади та освіту й науку.

Новинарі пропустили деякі важливі події з економічного життя Вінниці та області. Наприклад, підписаний меморандум про знижки по кредитах для бізнесу між міськрадою та «Кредобанком», заяви партнера компанії Head про колосальні суми за підключення до електромереж, що на той момент ставило під питання будівництво заводу з виробництва спорядження для зимових видів спорту. Також не висвітлили підсумків голосування за проекти Бюджету громадських ініціатив і не розповіли, що вінницький шахіст став призером на турнірі в США.

Усі новини вінничан виявилися оперативними і збалансованими. Утім стовідсоткове дотримання балансу думок — це частково результат майже цілковитої безконфліктності новин. Винятком є сюжет від 5 листопада «Обговорення варіантів нового поділу області», де подано погляди на майбутній адміністративно-територіальний устрій регіону. Але цій новині не вистачає повноти інформації, бекґраунду, який би пояснив, про що, власне, дискутують учасники обговорення, — хто й навіщо збирається «перекроїти» область. Можливо, глибший сюжет уже з’являвся в ефірі філії, проте саме цей матеріал у людини, яка не відстежує тему, викличе чимало питань.

Припустилися помилок і автори сюжету від 4 листопада «Акція “Рік без Каті”». Ось як починається в новині підводка: «Рік без Каті. Такий напис зі свічок виклали на площі Майдан Небесної Сотні. Зібралося близько 20 людей. В такий спосіб долучилися до всеукраїнської однойменної акції у день смерті херсонської громадської діячки Каті Гандзюк. Вимагали справедливого покарання для організаторів смерті дівчини». Хто зібрався на акцію, що за знеособлені люди виклали напис? «Близько двадцяти», — якщо вже не відомі організатори, то точну кількість могли би вказати журналісти — очевидці події. Є зауваження і щодо точності бекґраунду. Ведуча каже: «Замовлення нападу закидають голові Херсонської облради Владиславу Мангеру. Він свою причетність заперечує». Хоча він має офіційний статус підозрюваного, якому було призначено запобіжний захід.

А в сюжеті від 8 листопада «21 тисячу гривень як дотацію до зарплатні обіцяє уряд молодим вчителям» є порушення стандартів точності й достовірності. «Таке нововведення реалізує Міністерство освіти з 1 січня 2020-го. Єдина умова — стаж роботи до 10 років. Як ставляться до такого нововведення самі освітяни, дізнавались наші кореспонденти», — звучить у підводці. Інформація, подана в такому форматі, некоректна. Адже на момент виходу сюжету це були тільки поправки до проєкту Держбюджету-2020, який ухвалили лише через тиждень — 14 листопада. А те, «як молода вчителька може отримувати щорічно 21 тисячу гривень додатково», журналіст розповідає, не вказавши джерела інформації. Тим часом уперше інформація про виплату молодим вчителям з’явилася на сайті МОН і до того ж ішлося про одноразову виплату у 2020 році, а не про щорічні виплати. Про те, що йдеться про поправки до проєкту бюджету, глядач дізнається, лише переглянувши дві третини сюжету. А наприкінці ще й таке: «Щорічна грошова підтримка для молодого вчителя у розмірі 21 тисячі гривень закладена в проекті бюджету 2020 року. Таких педагогів майже 74 тисячі». Не зрозуміло, звідкіля взята остання цифра й чи вона загальноукраїнська, чи йдеться про педагогів-початківців області.

Є й зауваження до структури деяких сюжетів, наприклад, новини від 6 листопада «Суд обрав домашній арешт для депутата Вінницької райради». У ньому бекґраунд озвучують аж у кінці сюжету, що дуже ускладнює сприйняття інформації. Адже ексчиновнику обирають запобіжний захід за діяння середини двотисячних, коли він працював у виконавчій владі. Навряд чи хто й пам’ятає його, не кажучи вже про те, що він накоїв.

Контексту бракує сюжетові «Родина ветерана всиновила дітей» від 5 листопада. Не зрозуміло, чому цей матеріал важливий саме зараз, адже журналісти кажуть, що родина всиновила дітей три роки тому. Можливо, сюжет мав би якусь значущість, якби в ньому виокремлювалась якась проблема. Або був коментар когось із психологів чи працівників соцслужб, які б озвучили статистику всиновлення дітей ветеранами і труднощі, з якими їм доводиться мати справу.

«Не дотягли» й у сюжеті «Річку Південний Буг у Вінниці зарибили вдруге за сто років» від 8 липня. У ньому з’являються чиновники, не причетні до події. Так, є коментар голови ОДА про суму виділених із держбюджету коштів на зариблення. Хоча він безпосередньо не є відповідальною особою. А згодом з’являється й секретар міськради: «Також, за словами секретаря міськради Павла Яблонського, Південний Буг очищають за допомогою двох земснарядів. Павло Яблонський: В цьому році буде вже виділені кошти на очистку одної з малих річок. Є взагалі безвідповідальні люди, які не роблять вигрібної ями, які пряму трубу випускають в цей струмок. І це є особливо велика загроза». Аби сюжет не виглядав паркетно-протокольним, варто було би зосередитися на тому, що це лише одна зі складових роботи з очистки Південного Бугу, і згадати, що для цього робила обласна й міська влада останніми роками.

«UA: Запоріжжя»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,86 бала із шести можливих.

Журналісти загалом охопили всі суттєві інфоприводи тижня і значущих подій не упустили. Але теми політики України, війни на Донбасі, реформ та релігії в новинах все ж не висвітлювалися. Найбільше ж сюжетів (по 14 %) стосувалося комунальних проблем, соціальних тем, криміналу й культури, майже стільки ж — місцевої політики й суспільного життя. На другому місці за кількістю новин теми спорту та економіки. По разу йшлося в новинах про діяльність місцевої влади, надзвичайні події й медицину (3 %).

Один із сюжетів через помилки журналіста набув ознак замовності. Це матеріал про поїздку голови обласної державної адміністрації до Бердянська, де він проінспектував кілька проблемних об’єктів — «Тридцять мільйонів гривень коштуватиме заміна каналізаційних комунікацій у Бердянську»: «Тридцять мільйонів гривень коштуватиме заміна каналізаційних комунікацій у Бердянську, де взимку цього року сталася аварія на міському колекторі. Стан реконструкції аварійного об’єкту перевірили 1 листопада голова Запорізької обласної державної адміністрації Віталій Туринок. Під час поїздки він також відвідав Бердянський морський порт(…) Голова обласної виконавчої влади перевірив і готовність міста до старту опалювального сезону, зокрема взяв участь у запуску однієї з котелень Бердянська(…) Закінчилась поїздка голови обласної виконавчої влади на Набережній Бердянська. Тут вже цього літа мали укріпити близько 900 метрів берегової лінії. Але роботи лише розпочали, і тільки в одному місці(…)».

Очевидно, що в місті й справді проблеми — і комунальні, і з роботою порту, але короткі синхрони місцевих посадовців ясності не забезпечили. Тож маємо «солянку», розбавлену неінформативними коментарями голови ОДА. Наприклад: «Ми побачили проблеми Бердянська з колектором, да. Вона є, її треба вирішувати якнайшвидше. То я вам вже казав, шо ми будемо шукати гроші в себе, будемо розробляти проекти, які можливі залучити кошти кредитні. Місто Бердянськ буде шукати в себе кошти. В підприємствах, тобто всіх, хто небайдужих до цієї проблеми. Ми сьогодні з вами були в порту, ми бачимо проблеми, те що порт треба завантажувати роботою якнайбільше. Ну а зараз ми з вами знаходимось на набережній Бердянська, де йдуть роботи по берегоукріпленню». Припускаємо, журналісти стали заручниками формату відвідин міста — поїздки в пулі чиновника.

Що ж до дотримання фахових стандартів, то стандарт балансу думок найчастіше порушувався в сюжетах, відзнятих під час судових засідань. Таким новинам бракує й точності та повноти. Наприклад, як від 5 листопада «В Запоріжжі відбувся суд у справі виділення коштів на березневій сесії облради». Власне, з нього важко зрозуміти суть справи. Журналістка каже, що «судове засідання стосувалося рішень 28-ї позачергової сесії Запорізької обласної ради з п’яти різних бюджетних питань», але що це за питання, наскільки вони значущі і про які суми асигнувань ідеться, не пояснюється. До того ж у сюжеті є розлогий коментар позивачки, а синхрони відповідачів, які навіть не протитровані, короткі й не дуже зрозумілі. Тому проблеми ще й із точністю та повнотою інформації.

А в сюжеті від 5 листопада «Соціальний автобус у Кирилівці відновить свою роботу» ні журналіст, ні кирилівський селищний голова, який є джерелом інформації, так і не повідомили, коли саме відновить роботу автобус.

«UA: Кропивницький»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,22 бала із шести можливих.

«UA: Миколаїв»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,16 бала із шести можливих.

Із проаналізованих 25 сюжетів чверть стосувалася кримінальних подій та діяльності правоохоронних органів: від затримання вбивць до судових процесів над поліцейськими. У випусках також регулярно розповідали про спортивні події (кожна шоста новина). По 12 % сюжетів розповідали про події місцевого суспільно-політичного життя та медицини. Взагалі не було матеріалів про війну на сході країни, культурні події, реформи та політику в Україні. Решті ж тем присвятили по 1-2 сюжети.

Журналісти каналу розповіли своїм глядачам про більшість важливих тем тижня. Єдина, яку пропустили або замовчали в новинах, — це обшуки в місцевому облавтодорі та службі автомобільних доріг у межах кримінального провадження про розкрадання трьох мільйонів гривень. Не було в підсумкових новинах матеріалу і про події, які передували обшукам: керівник облавтодору раптово «відкликав» свою заяву про звільнення.

Усі новини каналу були оперативними, без оцінних суджень чи підміни фактів коментарями й висновками журналістів. Порушення стандартів достовірності й точності — одиничні. Натомість зауваження в експертів викликали незбалансованість третини сюжетів і відсутність повноти інформації в понад 40 % новин.

Найгірші ж сюжети тижня вийшли 4 листопада. У першому, — «Пам’ять громадської діячки Катерини Гандзюк», — журналіст розповів, що 31 липня 2018 року на Катерину Гандзюк у Херсоні «напали невідомі», хоча ще влітку виконавці цього злочину (чого не скажеш про замовників) отримали вироки. Їхні імена відомі. За цю помилку матеріал отримав нуль балів за точність, достовірність і повноту.

Наступний сюжет — про обрання запобіжного заходу двом чоловікам, яких підозрюють у крадіжці автомобіля та викраденні людей. На цю тему журналісти показали 4-хвилинний сюжет «У Центральному суді Миколаєва». Він настільки перенасичений деталями, що його важко додивитися до кінця. Автор повідомляє навіть годину і хвилини початку розгляду справ і винесення рішень, хоча так і не сказав, що членів банди було четверо. Сюжет можна скоротити удвічі без втрати змісту. Почати варто з бекґраунду, який прозвучав у цьому матеріалі: «Нагадаємо, 1 листопада працівники управління стратегічних розслідувань у Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України спільно з детективами слідчого управління, оперативниками Головного управління Національної поліції та Служби безпеки України у супроводі бійців Корд, роти поліції особливого призначення і спецпризначенців “Альфа” провели спецоперацію та затримали угрупування. Підозрюваним інкримінують частину 3 статті 289 “Незаконне заволодіння транспортним засобом”, частину 1 статті 147 “Захоплення заручників”, частину 2 статті 146 “Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”, частина 1 статті 126 “Побої і мордування” та частина 1 статті 357 “Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження”. Санкції вказаних статей передбачають покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна».

В одному із сюжетів 7 листопада «Апеляційний суд розглянув позов», також на тему обрання запобіжного заходу підозрюваним, автор вказує імена всіх адвокатів та суддів: «Адвокати Михайла Кривокоритова Рубен Степанян та Артем Питомець звернулись», «Адвокат Михайла Кривокоритова Артем Питомець», «колегія у складі Олени Фаріонової, Наталії Чебанової-Губарєвої та  Оксани Куценко». Цей матеріал так само отримав нуль балів за повноту, бо у злочині підозрюють двох поліцейських, однак про те, що сталося з напарником згаданого в сюжеті Кривокоритова, автор не повідомив.

Неповними через брак потрібних коментарів вийшли два сюжети від 5 листопада. Так, у новині «Мінімальна пенсія та зарплата наступного року» йдеться про закладене в бюджеті-2020 зростання «мінімалки». Про все оптимістично розповідає прем’єр-міністр України. На жаль, журналісти не звернулися по коментар до експертів чи хоча б інших політиків, не поцікавилися, що вони думають із приводу цих позицій у проєкті держбюджету на наступний рік.

А в сюжеті «У Миколаєві відбулось перше зібрання…» про перше зібрання громадської організації «Розумне управління містом» журналісти промовчали про те, що серед її засновників є політики. І що діяльність цієї громадської організації в майбутньому, ймовірно, використовуватиметься в передвиборчій кампанії. Інші медіа розказали про це відкрито.

«UA: Одеса»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,67 бала із шести можливих.

Топтемою новин одеської філії стала освіта: їй присвятили 20 % проаналізованих новин. По три сюжети, або по 12 %, припало на новини про кримінал і надзвичайні події, а також на спорт і культуру. Два сюжети розповідали про місцеве суспільно-політичне життя, стільки ж — про комунальні проблеми. Одного разу в новинах ішлося про діяльність місцевої влади, сюжет соціальної тематики також вийшов тільки раз.

Хоча інші ЗМІ, наприклад, розповідали про призначення голови Одеського окружного адміністративного суду та затвердження кандидатур нових голів РДА в області. Також у цей час з’являлися важливі повідомлення стосовно нового керівництва одеського порту й перспектив передати його в концесію.

Три теми одеське Суспільне подало, скориставшись матеріалами свої колег: сюжетом вінничан «35-річний ветеран Володимир Сироватко, який разом з дружиною усиновив трьох дітей через це планує переїхати з Києва до Вінниці», херсонців — «Якою запам'ятали Катерину Гандзюк її друзі та родичі»такиян — «У Києві відбулося перше засідання суду по справі мера Одеси Геннадія Труханова». На думку експертів, журналісти одеської філії могли би збагатити цей сюжет, звернувшись по коментар до колишньої дружини міського голови. Бо ж саме через записане на неї незадеклароване Трухановим майно й відбувається суд.

Також експерти помітили, що протягом тижня в підсумкових новинах не було жодної новини, яка би стосувалася Одеської області чи хоча би прилеглих до обласного центру населених пунктів.

Немає зауважень до достовірності, точності й відокремленості фактів від коментарів. У новинах журналісти використовують переважно власний відеоряд, а якщо й запозичують, як у матеріалі про «Пожежу в готелі М1ClubHotel», то вказують джерело.

Двічі служба новин могла би бути оперативнішою. Зокрема, ще 31 жовтня активісти «Національного спротиву» демонтували меморіальну дошку Жукову. І аж 4 листопадавийшовсюжет про те, що«Демонтаж меморіальної дошки маршалу Жукову провели незаконно».

Двічі за тиждень в ефірі каналу виходили сюжети про те, що комунальне підприємство «Теплопостачання Одеси» починає опалювальний сезон. У сюжетах за 4 листопада «До кінця дня в місті запустять 110 котелень комунального підприємства» та за 7 листопада — «На сьогоднішній день 136 котелень комунального підприємства “Теплопостачання міста Одеси” підключені до роботи» ситуацію коментує лише його директор Олександр Михайлов. І якщо в першому журналісти Суспільного самі записали коментар, то у другому використали відео, надане міською радою. З огляду на те, що опалювальний сезон у місті почався із запізненням, для балансу й повноти інформації не вистачає коментарів жителів будинків, де тепло вже мало б з’явитися. А також бекґраунду про те, чому ситуація розвивалася саме таким чином.

«UA: Херсон»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,57 бала із шести можливих.

Новинарі давали вичерпне уявлення про те, чим жила Херсонщина протягом тижня, важливих тем не пропускали. Події подавалися в розвитку, наприклад, як ситуація з масовою загибеллю риби.

Найбільше сюжетів (по 13 %) стосувалось економічних питань, криміналу та діяльності правоохоронців, а також подій в освіті та культурі. Місцеве суспільно-політичне життя, соціальні проблеми та спорт у тематичному розподілі новин на другому місці (по 9 %). Державна політика і війна на сході, релігія, медицина й надзвичайні події в новинах не згадувалися. Решті тем присвятили по одному сюжету.

4 листопада в ефір одна за одною вийшли дві новини, які стосувалися річниці смерті Катерини Гандзюк. Спочатку вийшов сюжет «На площі Свободи у Херсоні розпочалася акція “Рік без Каті”», в якому нагадали, що стало приводом для проведення акції. У ньому був синхрон подруги загиблої та анонс розширеного сюжету в подальших випусках. Опісля вийшла новина «Якою запам’ятали Катерину Гандзюк її друзі та родичі». Сюжет живий і людяний, побудований на спогадах про активістку. Єдина його вада — згадані на початку відомості про кривдників Гандзюк, зокрема, замовників нападу, залишають відчуття незавершеності. Ці відомості варто було би дати бекґраундом і, якщо вже цей аспект зачепили, повніше.

Власне, повнота інформації, — це те, чого бракувало майже 40 % новин. Не вистачало суттєвих деталей. Наприклад, як у сюжеті «Масовий замор риби у піщаному кар’єрі Херсонського морського торговельного порту». Журналісти опитали про ймовірні причини замору фахівців Держпродспоживслужби, інспектора рибоохоронного патруля, директора департаменту екології та природних ресурсів, директора порту й речницю поліції. Про подію, що має масштаби екологічного лиха, написала низка національних ЗМІ, а журналісти Суспільного повернулися до теми 6 листопада, в сюжеті «На засіданні регіональної комісії розглядали версії загибелі риби в басейні нижнього Дніпра». В ньому розповідається про перебіг розслідування справи та повідомляється, що остаточних висновків варто чекати до кінця листопада. Щоправда, в першому із сюжетів хоч і йдеться про масову загибель риби, але чітко не вказані її масштаби. Побіжно в синхроні одного з мовців згадується: «… Це мільйони екземплярів. Для цього, щоб відновити все це, потрібні роки, не рік, не два, не три». Хоча інші медіа, які повідомляли про загибель того ж дня, наприклад «Укрінформ», вказали інформацію, озвучену відділом комунікації обласної поліції: понад півтора мільйона рибин. Потім з’ясується, що ця цифра навіть вища й сягає двох мільйонів, у наступному сюжеті журналісти назвуть її.

Тема екології звучала і 7 листопада в сюжеті «Сьогодні зі складу агрофірми “Радгосп-завод «Білозерський»” вивезли 65 тонн пестицидів для утилізації». З нього можна зрозуміти суть і значущість проблеми, але через вживання іншомовних слів деякі деталі незрозумілі. Наприклад, журналістка описує процедуру вивезення так: «Запаковані у бігбеги речовини автівками доправляють до Одеського порту, а звідти судном до Франції». Що таке «бігбеги», більш-менш зчитується з контексту, але доречніше було відшукати український відповідник.

Двічі впродовж тижня канал повідомляв про відкладений старт опалювального сезону: в сюжеті «У Херсоні перенесено старт опалювального сезону» за 5 листопада та в сюжеті «У Херсоні здійснили другу спробу розпочати опалювальний сезон» за 8 листопада. У першому сюжеті з’являється жінка, матір дошкільняти. Вона скаржиться, що мусить брати дитину з собою на роботу, бо в неопалюваному садочку всього 12 градусів. Потім у кадрі з’являється головний інженер ТЕЦ, який пояснює, як котельні готують до старту і що сезон розпочнеться за розпорядженням міського голови. Доречним був би коментар представника мерії про те, чому діти мерзнуть у дитсадках, але його в сюжеті немає. Наступний сюжет розповідає про те, що того дня, 8 листопада, в будинках Херсона таки буде тепло, але не в усіх. Сюжети вийшли недостатньо інформативними і не дають відповідей на питання, чому навіть «друга спроба розпочати опалювальний сезон» зазнала краху.

Журналісти каналу жодного разу не порушили стандарту оперативності, немає порушень і стандартів відокремлення фактів від коментарів та точності інформації.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.