Моніторинг південних філій НСТУ за 16–20 вересня 2019 року читайте тут, східних — тут.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Карпати»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,13 бала із шести можливих.

Найбільше новин каналу (30 %) розповідали про події культурного життя регіону: виставки, презентації книжок, фестивалі, фільми та відкриття театрального сезону. 13 % (чотири матеріали) стосувалися питань економічних: ішлося про протестні акції щодо зведення багатоповерхівок у дворах, повернення земельних ділянок тощо. По 10 % (по три новини) припало на матеріали про діяльність місцевої влади, надзвичайні новини, а також події в царині освіти й науки — від стартапів франківських винахідників до новацій у шкільному харчуванні. Два сюжети про спорт (6 %), по одному(3 %) про комунальні проблеми, соціальні теми, релігію та кримінал. Не йшлося в новинах про перебіг реформ, війну на Донбасі та медицину.

17-18 вересня місцеві ЗМІ повідомляли, що на Прикарпатті суд закрив провадження стосовно колишнього прокурора, який взяв 2000 доларів хабара.

Усе гаразд у новин філії з оперативністю. Інші стандарти подекуди порушуються. Наприклад, не дотримані стандарти достовірності, повноти інформації, а факти не відокремлені від коментарів у новині від 16 вересня «Нових заступників сьогодні на апаратній нараді представив Голова Івано-Франківської облдержадміністрації Денис Шмигаль».«Ними стали Дмитро Романюк, Світлана Онищук та Василь Івасик...» — йдеться в повідомленні. Далі на екрані бачимо фото нових чиновників і їхню коротку біографію, але звідки ці відомості, невідомо. Не зрозуміло, з якого джерела взяті неофіційні бекґраунди на кшталт затримання за кидання яйцем у Януковича. Відсутня й інформація про колишніх заступників: коли й чому вони були звільнені з посади.

Неповною та незбалансованою є новина від 16 вересня «Справу Ельдара Астанова передали на розгляд до Богородчанського районного суду». У ній ідеться про судову справу про вбивство болгарської студентки, яка тягнеться з червня 2017 року. Підозрюваний у злочині — одногрупник загиблої із Туркменістану Ельдар Астанов. У сюжеті є тільки коментар речниці обласного апеляційного суду, яка пояснює перенесення слухання справи в інший суд виключно тим, що всі місцеві судді зайняті. Для повноти можна було би подати пряму мову судді, який зачитував рішення, а також поцікавитися, як ставляться до рішення захисник підозрюваного та потерпілі.

У випуску новин від 16 вересня один за одним в ефір вийшли два матеріали про аварії, в яких загинули люди: «Водій мопеда загинув внаслідок зіткнення» та «Батько і син загинули в дорожньо-транспортній пригоді». В обох не дотримано стандартів балансу думок, точності та повноти. У новинах є відео з місць ДТП, зняті працівниками поліції. Коментарі інших учасників аварії відсутні. Також із другого сюжету не зрозуміло, звідки інформація про те, що в ДТП загинули саме батько й син, як це розповідає ведучий.

Не вистачає повноти інформації й сюжету від 16 вересня «Гроші з нинішнього бюджету, які дали на розвиток громад, не забиратимуть». «… Сказала міністр фінансів Оксана Маркарова. Натомість перевірять, на що їх витрачають. Нагадаю, через казначейство Мінфін попросив місцеві громади по всій Україні віддати сотні мільйонів гривень», — каже ведучий. Далі в новині бачимо коментар міністра фінансів, запозичений з іншого ресурсу, та коментар міського голови Івано-Франківська про те, на що ці кошти будуть витрачені. Але відсутня інформація про обсяги фінансування, які були виділені громадам регіону, та суму, яку вимагали повернути в бюджет.

Балансу думок, точності й повноти не вистачає в сюжеті від 20 вересня «320 мільйонів гривень до кінця року не вистачає на виплату зарплати». Він складається з тексту ведучої та двох синхронів. В одному з них під час сесії облради директорка департаменту фінансів ОДА повідомила про дефіцит у 320 мільйонів гривень на зарплати бюджетникам. У другому голова комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та соціальної політики назвав населені пункти області, де є такі проблеми. Тема залишилася не розкритою, адже не зрозуміло, як місцева влада буде виправляти становище. Також для балансу думок варто було би взяти коментар у представників бюджетних установ і запитати, чи відомо їм про таку ситуацію й чи виникали такі проблеми торік.

«UA: Львів»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,38 бала із шести можливих.

Найчастіше в новинах львів’ян йшлося про діяльність місцевої влади та комунальні проблеми (по 18 % відповідно). У таких новинах журналісти використовували адекватні, змістовні коментарі посадовців, які безпосередньо стосувалися теми матеріалу. На другому місці за кількістю — новини, що стосуються освіти, спорту, культура та подій із місцевого суспільно-політичного життя: по три сюжети, або по 9 % матеріалів. Кримінальних сюжетів було два; по стільки ж припало й на висвітлення медичних тем та політики державного рівня (по 6 % новин). Лише одного разу йшлося про соціальні питання й зовсім не розповідалося про війну на Донбасі, реформи, економіку та релігію.

Переважна більшість важливих подій тижня до новин Львівської філії суспільного потрапила, але дещо пропустили. Наприклад, 19 вересня журналісти зосередилися на кількох пікетах, які з різних причин улаштували львів’яни під час сесії міської ради. Але не повідомили про кілька важливих рішень, ухвалених депутатами. Зокрема, про позицію депутатів щодо будівництво крематорію в місті та двох нових готелів. Не було інформації і про бажання міськради взяти кредит на 1,2 мільярди гривень для ремонту доріг та про відмову надати згоду на безоплатне паркування. Крім того проігнорували призначення нового заступника міського голови, який займатиметься актуальною для Львова темою містобудування.

Ті ж новини, що до ефіру потрапили, були достовірними, оперативними й точними. Не було зауважень в експертів і щодо відокремлення фактів від коментарів. А ось помилки із забезпеченням балансу думок є. Наприклад, у сюжеті від 17 вересня «Вісім людей звернулися до лікарів після святкуванняу львівському ресторані».Новину подали тільки з позиції представниці Держпродспоживслужби, а також медика, який повідомляє про стан госпіталізованих. Позиція власників ресторану не представлена, і про те, що журналісти намагалися з ними зв’язатися, в сюжеті не йдеться.

Аналогічна ситуація і з сюжетом від 17 вересня «Заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко отримав повістку». У ньому не наведено аргументів позивача, який оскаржує штрафи «за незаконні роботи на пам’ятці архітектури». Натомість є синхрон міського урядника, який каже: «Ну тобто для нас ситуація є дуже дивною, тому що, я думаю, кожен проїжджаючий може побачити, які ці порушення є».

Але найскладнішим із точки зору дотримання балансу є сюжет від 20 вересня «Протест аграріїв». Формально автори надали слово всім сторонам конфлікту. Разом із тим переважна більшість цих коментарів містить негативне ставлення до запровадження ринку землі. Єдиний, хто підтримує цю новацію, — представник партії «Слуга народу». Але його позиція є досить плутаною та не дуже чіткою. Бракує роз’яснень експертів, які би виважено прокоментували тему.

Найбільше ж бракує львівським новинам повноти інформації. Так, у сюжеті від 16 вересня «На підприємстві “Галичина-Захід” утилізували понад 98 тисяч свиней» ідеться про кількість утилізованих тварин на одному підприємстві. Про те, наскільки масштабною є проблема африканської чуми свиней для регіону в цілому, не йдеться.

В сюжеті від 16 вересня «Автобус для студентів» про запровадження шатл-басів для студентів, які підвозять їх уранці від гуртожитків до навчальних корпусів, не розкрито економічну складову цієї «благодійності». Хоча автобуси для таких перевезень надало комерційне підприємство. А в сюжеті «Некоректний переклад: на Львівщині замінять інформаційні таблиці», хоча до цієї теми в новинах зверталися двічі, немає відомостей про фірму, яка виготовляла ці таблички, очевидно, за бюджетні гроші.

«UA: Тернопіль»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,62 бала із шести можливих.

Протягом тижня в підсумкових випусках вийшло 27 сюжетів, і третина з них — про кримінал і комунальні проблеми (по 15 % на кожну з тем). Культура й соціальні питання на другому місці: по 11 % матеріалів. Двічі журналісти каналу розповідали про події, дотичні до війни на Донбасі, зокрема про похорон загиблого в ході ООС офіцера та організації відправки продовольства для військових. Стільки ж новин стосувалося суспільно-політичного життя регіону та медицини, загалом, по 7 % на кожну з категорій. Спорт, освіта, економіка та надзвичайні події потрапляли в поле зору тернопільських журналістів по одному разу (по 3 %). Зовсім не йшлося в новинах про політичні події державного значення, діяльність місцевої влади, реформи та релігію.

Серед цікавих подій, які до новин каналу не потрапили, — історичний форум «Совєтська окупація Західної України 1939 р.: погляд через 80 років», на який 17 вересня до Тернополя з’їхалися науковці з різних міст і країн. Також журналісти каналу не розповіли про рішення виконкому Тернопільської міської ради прозапровадження безкоштовного проїзду у громадському транспорті для учнів і студентів. Не повідомлялося і про те, що на сесії облради призначили керівників обласних закладів охорони здоров’я, і що 18 вересня в селі Новосілка в дитячому садку отруїлося десять дітей. Оминули увагою й інформацію про те, що поліцейські затримали напідпитку за кермом керівника одного з тернопільських державних підприємств.

Експерти зауважили, що журналісти філії намагаються розповідати про події повно й розлого, в матеріалах багато коментарів. Однак іноді сюжетам бракувало ясності формулювань і точок зору експертів. Це стало однією з причин того, що в кожній четвертій новині бракувало повноти.

Як-от у матеріалі від 16 вересня «У Тернополі похоронили майора Михайла Цимбалістого». Ведуча каже: «Він загинув 13 вересня під час виконання бойового завдання у зоні проведення Операції Об’єднаних сил». Але журналісти не уточнили обставини його загибелі: де саме і як це сталося. В інших ЗМІ згадується, що його вбив снайпер.

У сюжеті від 17 вересня «У Тернополі заміняють експериментальне кільце на постійне» є проблеми з точністю, які ускладнюють сприйняття інформації. В матеріалі йдетьсяпро те, що комунальники облаштовують дорожнє кільце на перехресті вулиць Хмельницького і Крушельницької. У матеріалі бракує чіткості та зрозумілості формулювань, а отже точності та повноти. «Керівниця пресслужби Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич повідомила, кошторис робіт із встановлення постійного кільця у міськраді назвуть після отримання інформаційного запиту». Навряд чи глядачі розуміють, що за інформаційний запит і хто його має надсилати. Варто було пояснити чітко, що просто так суми ремонту в мерії не хотіли називати. Мовляв, їх озвучать лише після того, як журналісти надішлють офіційний письмовий запит.

У сюжеті від 19 вересня «Судове засідання щодо забудови дачних ділянок товариства “Ювілейний” перенесли»бракує повноти. І хоча журналісти достатньо розлого подають суть судової тяганини за земельну ділянку між садовим товариством і міською радою, глядачеві важко зрозуміти контекст: «Товариство “Ювілейний” займає 15 гектарів між вулицями Київською і Тарнавського в Тернополі. На цій території є 230 дач. Тернопільська міська рада запропонувала садоводам землю в селі Мелашевці Зборівського району. Люди відмовляються переїздити, каже голова товариства “Ювілейний” Олена Любовецька. Тому дачники вже провели дві акції проти забудови. Також вони взяли участь у громадських слуханнях 10 вересня в Українському домі в Тернополі. Рішення про те, що дачники мають звільнити ділянки до 19 вересня, прийняли 30 липня на виконкомі міськради. На час судових розглядів його призупинили. Дачні ділянки для залізничників Тернопільський райвиконком виділив у 1967 році. У 2004 році Господарський суд визнав садівниче товариство “Ювілейний” постійним користувачем цих земельних ділянок».Бракує коментаря експерта-юриста, який би пояснив суть справи простими словами.

«UA:Закарпаття»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,36 бала із шести можливих.

Найбільше сюжетів, які вийшли в підсумкових випусках, повідомляли про культурні події, — 25 %. На другому місці висвітлення соціальних тем та криміналу й діяльності правоохоронних органів (по 14 %). Журналісти підтримують корисні ініціативи, наприклад, заходи проти цькування у школах чи оголошення щодо прибирання набережної в Ужгороді.

Освіті та подіям місцевого суспільно-політичного життя було присвячено по два сюжети (7 %). Три сюжети (10 %) опосередковано стосувалися війни на Донбасі, позаяк у них ішлося про навчання резервістів. Причому вівторковий сюжет на цю тему виявився повтором понеділкового «Підготовка до військових зборів». Але його видали за свіжий.

По одному сюжету (3 %) вийшло на теми медицини, політики державної ваги та діяльності місцевої влади, по стільки ж — про перебіг реформ та спорт. І жодного про комунальні проблеми та релігію. Впродовж моніторингового тижня також вийшов один матеріал, побудований на відповіді на журналістський запит.

Що ж до тем упущених, то серед них — інформація про падіння школяра у вигрібну яму шкільного туалету. Ця інформація важлива з кількох причин: безпека дитини, перевірка та увага до належного стану туалетів у школах та згадка й перевірка, чи діє в регіоні урядова програма, за якою у країні виділяли кошти на встановлення внутрішніх туалетів.

У новинах зафіксовані порушення стандарту достовірності, як-от у сюжеті від 16 вересня «Підготовка до військових зборів резервістів та військовозобов’язаних».У підводці ведуча розповідає, де й коли проходитимуть навчання, без посилання на джерела інформації:«Такі збори є навчальними та пройдуть в Ужгородському, Мукачівському, Іршавському, Виноградівському, та Хустському районах. Заняття учасників проходитимуть із 19 до 28 вересня на військових полігонах та на ділянках, які знаходяться між населеними пунктами. Цього року участь у зборах візьмуть близько двох тисяч людей». Згодом цю ж помилку повторює журналістка, озвучуючи інформацію про кількість учасників навчань у різних військових частинах. До того ж, нагадаємо, цей сюжет вийшов двічі, вдруге — вже не оперативний.

Та найпоширеніше порушення — відсутність у новинах вичерпної інформації. Наприклад, у сюжеті «Двох нелегалів затримали біля українсько-словацького кордону» від 16 вересня є лише коментар поліції. А в матеріалі «Ігри для дітей на пожежну тематику» від 16 вересня немає коментарів дітей, які зробили би матеріал більш повноцінним та багатим. Глядачі змогли би дізнатися, чи було свято дітям корисне, що нового вони дізналися.

У сюжеті від 17 вересня «Кримінальне провадження за інформацією про катування в поліції»транслюється повідомлення речниці обласної прокуратури про кримінальне провадження. Але журналісти не спробували з’ясувати, хто зазнав катувань, де й коли це сталося, що з цими людьми відбувається тощо. Цей матеріал став єдиним, якому бракувало балансу думок та достовірності і як наслідок — повноти інформації.

Двічі журналісти каналу порушили стандарт точності: в сюжеті від 16 вересня «Підготовка до військових зборів резервістів та військовозобов’язаних» сказано, що участь візьмуть «близько двох тисяч людей», а в матеріалі від 18 вересня «Всеукраїнська спартакіада “Сила духу”» теж не вказано точну кількість: «понад 200 спортсменів зі всієї України…».

Балансу думок бракує й сюжету від 18 вересня «Реклами в історичній частині міста не буде». У ньому є коментар бізнесмена, який виступає проти демонтажу рекламоносіїв, є синхрон мера міста із засідання, на якому вирішувалося це питання, і його коментар за результатами зібрання. А точки зору представників громадськості, які прийшли на слухання, не представлені.

«UA: Поділля»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,07 бала із шести можливих.

Найпопулярнішими темами були події суспільного життя та місцевої політики — 23 % сюжетів, на другому місці культура (20 %). На третьому діяльність місцевої влади, економіка та реформи (по 10 % сюжетів). Що до останніх, іноді в цих сюжетах пріоритетність теми була на шкоду оперативності. Так, протягом тижня було три сюжети про залучення підприємців до децентралізації, підготовлені за матеріалами престуру, що відбувся кількома днями раніше. Випали з поля зору хмельничан теми війни на Донбасі, комунальні та соціальні проблеми, а також питання релігії, медицини, освіти й надзвичайні події.

Експерти зауважили, що моніторингового тижня у Хмельницькому відбулася сесія обласної ради. Депутати розглянули близько п’ятдесяти питань. У тому числі зміни до бюджету області, які стосувалися чутливих сфер соціального життя. Сесія ухвалила близько десяти звернень до центральних органів влади та підтримала п’ятнадцять депутатських запитів, які стосувалися місцевих та загальнонаціональних проблем. Журналісти каналу присвятили сесії два сюжети. В першому висвітлили одне з десяти ухвалених депутатами звернень. У другому ведуча новин зачитала відомості з електронної декларації колишнього головного лікаря обласної лікарні, звільнення якого було затверджено сесією. Все інше опинилося поза увагою каналу.

В усіх проаналізованих новинах забезпечено достовірність та відокремлення фактів від коментарів, що ж до решти стандартів, то зафіксована низка помилок. Так, у сюжеті «Модрину європейську почали вирощувати в селі Заслучне» від 18 вересня йдеться про те, що на території тамтешнього лісового господарства розпочали вирощувати модрину. Із сюжету випливає, що сіянці модрини почали висаджувати ще весною цього року і вже висаджено 4,5 гектара модрини та дуба. Тобто журналісти запізнилися з висвітленням початку вирощування цього виду дерев, судячи із сюжету, приблизно на півроку.

Порушень стандарту повноти інформаціїнайбільше. Так, у короткому сюжеті «Сьогодні на сесії обласної ради затвердили розпорядження про звільнення Аркадія Флаксенберга»від 19 вересня ведуча повідомила, що сесія облради затвердила відповідне розпорядження. А потім сорок секунд перераховувала всі статки колишнього головлікаря. Важко зрозуміти, як інформація про задекларовані доходи стосується його звільнення. І чому ж, власне, його звільнили?

Порушення балансу думок бачимо в сюжеті «Будівництво підземного торгівельного центру на вулиці Соборній в Кам’янці-Подільському не припинять»від 18 вересня. В ньому йшлося про те, що в Кам’янець-Подільській міській раді відбулися громадські слухання про доцільність будівництва. В сюжеті бачимо, що думають із приводу будівництва п’ять жительок міста, опитаних на вулиці Соборній. А також із коментаря, отриманого телефоном, дізнаємося позицію активістки (саме так її титровано). Причому інформації про те, кого вона представляє, немає. Невідомо й те, чи має вона належні компетенції, аби в неї брати коментар. Журналісти повідомили, що міський голова відмовився коментувати ситуацію, а в пресслужбі міської ради журналістам не відповіли на дзвінок. І зовсім не представлена позиція забудовників, хоча їхні представники були на слуханнях. Власне, зі слухань немає жодного синхрону: про їх перебіг дізнаємося тільки зі слів журналістки.

«UA: Буковина»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,17 бала із шести можливих.

Чверть новин, що вийшли в підсумкових випусках чернівецької філії Суспільного, — це кримінальні сюжети. Друга за популярністю тема — комунальні проблеми (17 % новин). Три сюжети, або 10 % новин, стосувалися суспільно-політичних подій. Про політику державного рівня, соціалку, освіту, медицину та надзвичайні події вийшло по два сюжети (по 7 %). Про культуру та діяльність місцевої влади розповідали по разу (3 %). І жодного сюжету не було присвячено питанням економіки, війни на Донбасі, реформ, релігії та спорту.

Серед упущених журналістами каналу тем і подій експерти виділили кілька важливих. Зокрема, у новинах нічого не розповіли про те, як у Чернівцях з’явився спеціальний дитячий тролейбус. І що 16 вересня місцеві активісти приєдналися до загальноукраїнської акції зі вшанування пам’яті загиблих журналістів. У вівторок, 17 вересня, журналісти не згадували про старт фестивалю «Червона рута», що саме відзначав 30-річчя. А 18 вересня новинарі «UA: Буковини» навіть побіжно не згадали про інклюзивний флешмоб, що пройшов у центрі Чернівців.

Журналісти дотрималися стандартів оперативності, достовірності, точності та відокремлення фактів від коментарів в усіх матеріалах. Та й порушення балансу думок були поодинокими. Натомість тільки у чверті новин бачимо всю інформацію, необхідну для їх розуміння.

Наприклад, у дикторському повідомленні «Двоє офіцерів прикордонної служби Красноїльськ, яких затримали на хабарі, залишаються під вартою» від 17 вересня бракувало деталей: на яку суму прикордонники переправили через кордон контрабанду та що їм за це загрожує. Значущих деталей не вистачає й матеріалу «Президент України підписав закон про відтермінування штрафів для власників авто на іноземній реєстрації» від 20 вересня. Зважаючи на резонансність події, авторам сюжету варто було би нагадати, які штрафи чекають на власників не розмитнених «євроблях», скільки таких авто є в регіоні, скільки вже пройшли митні процедури.

Чи візьмімо сюжет «Управління освіти втретє оголосить тендер на харчування дітей у вісімнадцяти навчальних закладах Чернівців» від 20 вересня. Він складається з підводки ведучої з одного речення («Управління освіти втретє оголосить тендер на харчування дітей у вісімнадцяти навчальних закладах Чернівців») і бекґраунду. Відтак масштаби проблеми із відсутністю харчування дітей-пільговиків через провалені тендери зрозуміти неможливо.

Натомість якісним та повним був сюжет «Десятки завершених експертиз та справа без підозрюваних лише зі свідками» від 16 вересня, де кореспондентка не тільки подала позицію всіх сторін судового процесу щодо смертельної ДТП річної давнини, але й навела належний бекґраунд події. Якісним був і матеріал «Перелізли через паркан та відключили газ» за 17 вересня. Авторка зважено подала позиції сторін конфлікту, місцевих споживачів і газопостачальників. І вже в матеріалі «Власникам будинку, яким раніше відключили газ, перелізши через паркан, відновили газопостачання», що вийшов через два дні, поінформувала глядачів ще й про те, чим закінчилася ця історія.

Нестандартний репортаж зробила авторка сюжету «У Чернівцях пройшов конкурс краси серед поліцейських»від 20 вересня. У репортажі вона доречно торкнулася ще й питання гендерної рівності та доцільності оцінки правоохоронниць за зовнішністю, а не за професійними вміннями.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції. Методологію проведення моніторингу викладено тут.