Передмова

Цей моніторинг є спробою дослідити, як основний телеканал суспільного мовника щоденно висвітлює ті основні події, які складають інформаційну картину кожного дня. Для цього подивимося, що про ці події розповідав (або чого не розповідав) своїй аудиторії телеканал «UA: Перший» в основному випуску новин (о 21:00), і порівняємо з тим, як про ці події розповідали основні конкуренти. Конкурентами тут виступають, зрозуміло, найбільші українські телеканали, які належать різним олігархам («1+1» — Коломойському, «Інтер» — Фірташу й Льовочкіну, СТБ й ICTV — Пінчуку, 5 канал — Порошенку, «Україна» — Ахметову й Колеснікову). Усі попередні моніторинги «Детектора медіа» й інших профільних організацій свідчать, що ці олігархічні телеканали малюють для масового глядача певну «паралельну реальність», кожен канал — свою. Це продиктовано інтересами їхніх власників та їхніми альянсами з основними політичними гравцями. Навіть при тому, що олігархи (а відтак і їхні медіа) невтомно, хоча й обережно воюють одне з одним і підтримують різні політичні табори, які ведуть нещадну боротьбу за владу у країні, навіть щоденний перегляд новин на всіх цих телеканалах не дає допитливому глядачеві реальної картини сьогодення. Тобто не дає змоги навіть глядачу, який здатен на такий подвиг — щодня передивлятися новини на багатьох каналах, скласти собі повноцінне уявлення про те, що відбувається в світі, у якому цей глядач живе. У тому якраз і полягає місія НСТУ, суспільного мовника — дати глядачеві цю альтернативу. Дати картинку реального світу. Отже, ця картина значною мірою залежить від якості роботи інформаційних редакцій суспільного мовника.

Завдання НСТУ, й зокрема ньюзруму «UA: Першого», є вкрай непростим. З одного боку, як суспільний мовник, він має бути еталоном професійної чистоти у своєму ефірі, тобто підкреслено дотримуватися стандартів журналістики. З другого боку, для досягнення своєї основної місії — якісного інформування суспільства — йому треба нарощувати аудиторію, поступово «відкушуючи» лояльну аудиторію олігархічних телеканалів. Які, по-перше, повністю нехтуючи стандартами, «вражають» свою аудиторію, «розважають» її «чорнухою» й «жовтухою», «інфотейнментом», а по-друге, отруюють її фейковою картинкою світу, кожен зі своєї політичної амбразури. Причому для лояльної аудиторії кожного олігархічного каналу продукована цим каналом отрута є цілком «звичною й необхідною», як вихлопні гази для жителя мегаполісу, якого раптом вивезли до лісу.

Мені видається повністю очевидним, що процес нарощення НСТУ своєї лояльної аудиторії є й буде дуже повільним, як би не хотілося швидшого вболівальникам новоствореного суспільного мовника. Навіть за умови налагодження сталого виробництва високоякісного новинного телепродукту. (Хоча, звісно, сьогодні лише лінивий не ганить НСТУ за те, що аудиторія його каналів дуже мала, а от буцімто гроші на нього витрачаються дуже великі.)

Що ж із продуктом? За моєю оцінкою, НСТУ загалом за неповних 2,5 роки (беру тут за точку відліку офіційний момент реєстрації ПАТ «НСТУ» й набуття повноважень Наглядовою радою компанії 19 січня 2017 року) вдалося зробити дуже багато, причому в дуже непростій ситуації: і щоденних викликів, і хронічного напівфінансування, й нищівної критики з усіх боків, і шаленого тиску з боку майже всіх політичних таборів країни, і повного нерозуміння суспільством суті, і внутрішнього спротиву й саботажу старих «УТешних» кадрів тощо. Як мінімум, сьогодні я можу констатувати (на основі численних досліджень і моніторингів «Детектора медіа» та інших організацій), що новини Суспільного стали чистими від політичної та бізнесової джинси й робляться за професійними стандартами. Нечисленні, на порядок, я иб навіть сказав — на галактику, менші, ніж на інших каналах, порушення не є концептуальними. Крім того, відстежуючи новини НСТУ протягом цих років, я можу сказати, що значних провалів у відстеженні ними інформаційної картини дня дуже небагато, а поступово стає дедалі менше аж до зникомості.

Тепер постає наступне питання: за рахунок чого новини суспільного мовника можуть прискорити процес перетікання телевізійної аудиторії від новин олігархічних телеканалів до себе? Як одну з відповідей я бачу таке: суспільний мовник має тепер виходити на боротьбу за максимальну повноту інформації у ключових темах. Поглиблюватися у бекґраундах. І підвищувати ту аналітичну складову, яка може бути в арсеналі новин.

Але перш ніж розбирати випуски новин «UA: Першого» з цієї точки зору, я хочу зробити кілька важливих, на мій погляд, застережень.

Насамперед для керівників і співробітників каналу. Я доволі добре знаю ситуацію в НСТУ ізсередини, тому й добре розумію, що багато з побажань і зауважень, які я робитиму в цьому моніторингу, поки що не реалізуються ньюзрумом не з невміння чи небажання, а з цілком об’єктивних причин. Насамперед через надзвичайний кадровий голод. Продиктований, зокрема, й колосальним недофінансуванням. Тому одразу ж пропоную тим, хто працює в ньюзрумі й повсякденно створює випуски новин, спробувати не сприймати цей моніторинг як критику своєї роботи, а подивитися на нього як на позначення певних орієнтирів на майбутнє. Гартування будь-якого ньюзруму, як єдиного цілого, як команди, здатної на найбільше, завжди відбувається поступово. Коли щодня робиш новини, часто ловиш себе на думці, «от же ж можна було зробити ось так, набагато краще!» Чим більше ви, як команда, долаєте складних тем і ситуацій, тим більше разом умієте, тим більшого варті. І в наступних схожих ситуаціях дієте ефективніше.

І я настійливо рекомендую менеджерам НСТУ і членам наглядової ради не сприймати цей моніторинг як критику роботи ньюзруму, а виокремлювати свої відповідно менеджерські й контролюючі моменти, щоби працювати на посилення ньюзруму в майбутньому. Тобто якщо в моніторингу я кажу, що варто було би зробити за певною темою експертне опитування, або ж розкопати глибокі бекґраунди, або зробити наочну інфографіку, — це доволі часто може означати, що на якісь із цих робіт треба шукати додатковий і якісний ресурс, тому що такої глибини у висвітленні теми ньюзрум, де інформаційну картину дня подеколи героїчно «закривають» 4-5 репортерів, досягти точно не може. Хоча часто я бачу, що чесно намагається. І бачу, що інколи з останніх сил…

Ще одне застереження — до всіх, хто працює на розвиток Суспільного: до наглядової ради, до менеджерів різних рівнів, до співробітників ньюзрумів. Майте на увазі, що все, написане в цьому моніторингу, — це лише моя суб’єктивна думка. Я маю певний досвід виробництва новин, але вам усім слід мати на увазі, що який би не був експерт, він також може помилятися у своїх оцінках або ж неправильно оцінювати якісь конкретні обставини — чи конкретної теми, чи конкретного ресурсу, чи чогось метафізичного. Тому, по-перше, не слід по прочитанні цього моніторингу бігом «махати шаблею» з будь-яких боків, і навпаки, по-друге, не слід тоді ж посипати голову попелом. Моя особиста думка (навіть вивищена до «експертного рівня») не є істиною в останній інстанції. Й апеляцію як явище ніхто досі не скасовував. Тож якщо вважатимете якісь оцінки неправильними чи несправедливими, — апелюйте, але аргументуйте (тобто відкиньте емоції, залиште раціо). Я готовий відповідати за свої слова. І повірте — для мене не гратиме ролі, хто саме зробить апеляцію: хоч голова наглядової ради, хоч голова правління, хоч менеджер, хоч редактор, хоч репортер. Головне не посада, а якість аргументів. Відповідатиму публічно отут, на «Детекторі медіа». У черговому числі цього моніторингу.

І останнє застереження, — для різного штибу «зовнішніх» критиків роботи «UA: Першого» та НСТУ загалом. Ваше право критикувати. Але, критикуючи, майте на увазі таке.

Коли ви вимагаєте від НСТУ негайних високих рейтингів, ви навіть не замислюєтеся над тим, що вимагаєте від дворічної дитини (бо так і є — дивіться вище за текстом) перемогти дорослих шулерів. На все свій час. ВВС започатковувалося в 1930-х. Уже майже століття тому. Данські суспільні мовники залишилися єдиними виробниками новин у себе в країні, але на це пішли десятиліття, та й країна була, вибачайте, більш «просунутою», ніж наша Україна. Наші олігархічні «Плюси», «Інтери», СТБ-и збирали свої лояльні авдиторії із середини 90-х минулого століття. З тією ж метою Пінчук вкидав неймовірні гроші в розкрутку ICTV на початку, а Ахметов у розкрутку «України» наприкінці 2000-х. 5 канал Порошенка розкрутився на хвилі «помаранчевого Майдану» у 2003-2004 роках. Усі ці роки «УТ» ревно й бездарно обслуговувало кожну чергову владу. Воно перестало бути цим «УТ» усього два роки тому. Але успадкувало від «УТ» купу гир на ногах.

Коли ви вимагаєте від НСТУ «ось уже зараз» високоякісного продукту, ви навіть гадки не маєте, що нинішній продукт робить зникомо мала кількість людей, які це роблять не заради зарплати (бо вона є дуже невисокою як для ринку), а заради ідеї. Які часом проводять на роботі по кілька діб, тому що немає кому їх підмінити.

Коли ви кажете, що НСТУ «витрачає наші великі гроші», ви навіть гадки не маєте, що за неповних 2,5 роки свого існування НСТУ («дякувати» тим політикам і чиновникам, від яких це залежало) жодного разу не фінансувалася хоча б на 60 % від того, що записано в законі. А з того, що таки перепадало, більше половини йшло не на потреби НСТУ, а на оплату трансляції сигналу, комунальних послуг тощо. Тобто не на розвиток, не на оновлення матеріально-технічної бази (яка й тепер є жалюгідною, порівняно з такою ж олігархічних каналів) і тим більше не на зарплати хлопцям і дівчатам, які намагаються зараз робити на всьому цьому класний продукт.

А коли ви кажете, що НСТУ витрачає «шалені наші гроші, а робить за них мало», то забуваєте (хоча насправді не знаєте), що НСТУ — це не один лише «UA: Перший» (на долю якого, «за звичкою», дістається максимум вашого негативу), а два загальнонаціональних телеканали, чотири канали радіо і по 24 обласних теле- і радіокомпанії. Якщо «бюджетний пиріг» НСТУ розділити на всіх згаданих, — то, вибачайте, стає незрозуміло, як інколи оплатити бензин, щоб довезти знімальну групу до місця події. Ну й повірте, олігархи на свої канали витрачають набагато більші гроші, ніж має все велике господарство НСТУ вкупі. Так що майте це все на увазі, коли критикуєте.

Останнє. Цей моніторинг цілком міг би бути внутрішнім документом для самого НСТУ, але суспільний мовник, на відміну від будь-якого комерційного чи (як у наших широтах — олігархічного) мовника, має бути повністю підзвітним суспільству. І фінансово, і змістовно. Тому цей моніторинг надалі публікуватиметься «Детектором медіа».

А тепер моніторинг за перший тиждень липня.

1 липня (понеділок)

Цей день був дуже багатим на різнопланові події, які слід було висвітлювати обов’язково. Тож цей день був надзвичайно ресурсовитратним. Попри це, загалом ньюзруму «UA: Першого» вдалося охопити інформаційну картину дня майже повністю (повертаю до застережень: «майже повністю» — не означає «погано» чи «недостатньо»).

Головною новиною дня була загибель двох українських військових-медиків біля Водяного внаслідок обстрілу окупантами. Попри майже щоденні втрати на фронті, ця подія була явно нерядовою, адже окупанти стріляли керованою протитанковою ракетою по автівці з червоними хрестами. «UA: Перший» повідомив про цю подію усно. Ніхто з телеканалів-конкурентів також не робив репортажів безпосередньо з місця події, натомість кілька каналів мали архівне відео загиблої медички Ірини Шевченко, щоправда, не всі подавали архівні кадри коректно. Разом із тим, «UA: Перший» не повідомив про ще одну подію — поранення двох поліцейських унаслідок обстрілу окупантами житлових будинків під Верхньоторецьким. Мені здається, що обидві ці події варто було розглядати в контексті розведення сил у Станиці Луганській — мінська домовленість, яка викликає неоднозначні оцінки військових експертів і політиків. Тимчасом як президент Володимир Зеленський називає це розведення «крихкою надією на стале припинення вогню» і «першим нашим невеличким успіхом», окупанти грубо й показово порушують міжнародні конвенції щодо ведення військових дій (свідомий обстріл медиків і поранених, обстріл цивільних об’єктів). «UA: Перший» також не повідомляв про те, що президент згодом і сам пов’язав ці всі події, назвавши обстріл медиків «ганебною і підлою спробою зірвати переговорний процес щодо припинення вогню на Донбасі». На мою думку, всі ці події заслуговували на повноцінний сюжет із залученням думок експертів — воєнних і зовнішньополітичних. Щоправда, цього також не робили й конкуренти суспільного мовника.

Цього дня було ще дві надзвичайних пригоди різного масштабу. У селі Чорна Окнянського району Одещини в пожежі згоріли чотири маленьких дівчинки. «UA: Перший» подає новину короткою формою (БЗ+СХ) на відео Нацполіції і з телефонним коментарем речниці обласного управління Нацполіції. Більшість конкурентів робили про це репортажі з місця події (село Чорна від Одеси — 235 кілометрів). Щоправда, конкуренти, на відміну від «UA: Першого», жодним чином не подбали про дотримання балансу думок і ніяк не позначили причин, чому не надають слова матерям загиблих дітей, яких різні люди (сусіди, батько двох із дівчат, правоохоронці) звинувачують у смерті дітей (або ж у «злісному невиконанні батьками своїх обов’язків», стаття 116 Кримінального кодексу). «UA: Перший», на відміну від своїх конкурентів, цей момент чітко позначає й каже принаймні про свої спроби зв’язатися з цими жінками або їхніми представниками.

Інформацію про отруєння дітей у дитячому таборі «Салют» на Миколаївщині подають лише «UA: Перший» і «1+1». Інформація «UA: Першого» набагато повніша й достовірніша. Суспільний мовник повідомляє, що отруїлися 40 дітей, шпиталізовано 16. «1+1» згадує лише шпиталізованих. Суспільний мовник зв’язувався з речницею облуправління МОЗ, головним лікарем лікарні, де лежать хворі діти, і з речницею обласної поліції. Конкуренти з «1+1» посилаються лише на узагальнених анонімних «батьків». Крім того, суспільний мовник чесно каже: «На наші дзвінки в таборі не відповідають». Їхні конкуренти хитрують: «Керівництво табору ситуацію поки що не коментує» (обтічна форма, яка зазвичай приховує те, що журналісти навіть не намагалися зв’язатися зі стороною конфлікту). Натомість журналісти «UA: Першого» не згадують істотних деталей: що в таборі відпочивають діти учасників АТО й сироти з багатодітних сімей. І про те, що батьки дітей, як стверджує «1+1» (щоправда, без коректних посилань), «з перших днів скаржилися на жахливі умови».

Головною новиною із зовнішньої політики України цього дня стало рішення Комітету ВР із закордонних справ про відмову від участі української делегації в роботі ПАРЄ. «UA: Перший» повідомляє цю новину з коментарем голови української делегації Володимира Ар’єва і з цілком достатнім бекґраундом. Але не дає коментар спікера парламенту Андрія Парубія стосовно пропозиції парламентського комітету щодо відкликання запрошення спостерігачам ПАРЄ моніторити парламентські вибори в Україні.

Із довготривалих тем цього дня було дві події в розвиток конфлікту між президентом Зеленським і міністром закордонних справ Клімкіним. Цього дня Клімкін повідомив, що йде в «політичну» відпустку, а керівник Офісу президента Андрій Богдан повідомив про намір Зеленського звернутися до прем’єр-міністра Гройсмана із проханням покарати міністра закордонних справ. Обидві новини «UA: Перший» повідомив коротко. А тема за своєю неоднозначністю й конфліктністю, гадаю, цілком заслуговувала експертних оцінок.

І ще з подій політичної тематики лише «UA: Перший» і 5 канал цього дня повідомили про рішення Верховного Суду, який зобов’язав Центрвиборчком повторно розглянути реєстрацію кандидатом у депутати Андрія Клюєва, колишнього глави АП Януковича.

Системну подію — доволі масові протести студентів-медиків проти проведення в медвишах міжнародного тесту IFOM — «UA: Перший» висвітив цього дня найбільш повно і зрозуміло з-поміж усіх каналів. Крім того, якщо «1+1» і «Інтер» позицію й аргументацію Міністерства охорони здоров’я подали формально й неповно, «UA: Перший» подав її зрозуміло і якісно. Тож у сюжеті суспільного мовника за аргументацією сторін баланс думок був повністю дотриманий, а на інших каналах (крім хіба що СТБ) при неповноцінній подачі аргументів МОЗ явно переважала позиція студентів. Яка до того ж природно переважала й за емоційною складовою. На «UA: Першому», крім усього іншого, підготували за темою дуже якісний бекґраундовий сюжет про сенс тесту IFOM. Конкуренти повноцінних бекґраундів не давали.

Початок міжнародних військових навчань Sea Breeze-2019 «UA: Перший», на відміну від усіх своїх конкурентів, висвітлював повноцінним репортажем. Крім суспільного мовника, короткими формами про цю подію згадували лише «Інтер» і 5 канал. Інші канали про подію не згадували.

Цього дня лише «UA: Перший» і ще «1+1» повідомили про звернення політв’язня Павла Гриба до президента Зеленського у свій другий день народження в російській в’язниці.

А от серйозну «експертну» тему, яка не мала би залишитися поза увагою саме суспільного мовника, «UA: Перший» цього дня не згадав. 1 липня в Україні запрацював новий енергоринок. Я розумію, що тема складна й дуже ресурсовитратна. Але в ідеалі саме суспільний мовник у подібних темах може давати широкий спектр експертних оцінок і пояснювати складні нюанси теми якісними бекґраундами. Бо олігархічні канали або замовчують подібну тему взагалі, або ж подають її винятково з позицій бізнес- чи політичних інтересів своїх власників. Так сталося й цього дня. «Інтер» подавав подію негативно й зосередився на піарі команди чинного президента, який «неодноразово вимагав від парламенту відтермінувати запуск реформи» і «навіть вніс на розгляд Верховної Ради відповідні законопроєкти. Однак там за них не проголосували». ICTV також подає подію радше негативно, з недостовірними твердженнями на кшталт «експерти й енергетики наполягали на неготовності ринку і необхідності перенесення його запуску» й акцентуються на ймовірному здорожчанні електроенергії: «Одним із ризиків запровадження ринку фахівці називали можливе здорожчання електрики щонайменше на 30–50 відсотків», та ще й «бізнес, попри обіцянки чиновників, очікує на подорожчання». І так само, як і «Інтер», піарить чинного президента, бо «у президентській команді нині міркують, як цього уникнути». Натомість канал «Україна», власником якого є монополіст енергоринку Рінат Ахметов, у сюжеті на цю тему не шкодував позитивних оцінок, бо «конкуренція на енергоринку сприятиме збільшенню інвестицій у галузь і покращенню якості послуг». І, відповідно, автори сюжету добрали думки експертів з орбіти впливу свого власника, які теж оцінювали подію однозначно позитивно.

І ще один момент, на який, на мою думку, суспільний мовник повинен звертати увагу, якщо хоче бути справжнім контролером влади. Новоспечений голова офісу президента Андрій Богдан в інтерв’ю виданню «РБК Україна» сказав про ідею референдуму щодо статусу російської мови як регіональної на Донбасі. Така ідея з надзвичайно хворобливого і принципового для виживання України питання, озвучена впливовим гравцем нової влади, заслуговувала уваги. Оскільки є індикатором настроїв у «команді президента» й може означати не просто ідею, а тестування майбутнього наміру. Отже подібні висловлювання заслуговують як політичної оцінки опонентів, так і серйозної експертної оцінки. «UA: Перший» не звернув на цю тему уваги. Щоправда, цього не зробили й на більшості олігархічних телеканалів. Лише порошенківський 5 канал, зі зрозумілих причин, дав цю інформацію з різкою негативною оцінкою спікера ВР Андрія Парубія, але без необхідної експертної та бекґраундової частини.

2 липня (вівторок)

Надзвичайна пригода сталася цього дня в селі Пашена Балка на Дніпропетровщині, де шестеро дітей було поранено внаслідок вибуху на дитячому майданчику. «UA: Перший» висвітлював подію повноцінним репортажем.

Про те, що Центрвиборчком зареєстрував кандидатами в народні депутати ексочільника Адміністрації Януковича Андрія Клюєва і проросійського блогера Анатолія Шарія, «UA: Перший» повідомляв цього дня коротко з коментарем заступника голови ЦВК Євгена Радченка. У повідомленні не було озвучено дві важливих складових новини. По-перше, що пресслужба Верховного суду заперечила, що рішення суду вимагало від ЦВК обов’язкової реєстрації цих двох кандидатів (зокрема, «Новое время» повідомляло про це о 16:35, тобто час на уточнення й підтвердження цієї інформації в першоджерелі в редакції був). По-друге, канал не повідомив про заяву керівника управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка про те, що Клюєва затримають, якщо він приїде в Україну. Крім того, в бекґраунді не згадується, що Клюєва звинувачували, в тому числі, й у організації розгону й побиття студентів на Майдані в листопаді 2013 року. Повідомляючи ж про акцію протесту проти реєстрації цих двох кандидатів на Майдані, «UA: Перший» обмежився відео «Української правди» й не робив ані трансляції, ані прямого включення з місця події, стверджуючи, що «акція щойно закінчилася» (попри це на каналі СТБ пізніше, о 22:00, включення робили, і протестувальники на Майдані ще повністю не розійшлися). Симптоматично, що крім суспільного мовника ці дві новини повідомляли лише «1+1», СТБ й 5 канал. Решта каналів ці події взагалі проігнорувала.

Цього дня в Канаді починалася міжнародна конференція з реформ в Україні й паралельно візит президента Зеленського. «UA: Перший» висвітлював подію повноцінним прямим включенням власної кореспондентки з Торонто.

Цього ж дня спікер парламенту Андрій Парубій скасував запрошення на українські парламентські вибори для спостерігачів від ПАРЄ. «UA: Перший» висвітлив цю тему докладніше й достовірніше за інші телеканали, зокрема, отримавши підтвердження інформації від прессекретаря спікера (інші канали подавали інформацію з посиланням на фейсбук Парубія або й узагалі без будь-яких посилань), і навели коментар віцепрем’єрки з євроінтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе з цього приводу.

Попри те, що «UA: Перший» продовжив цього дня репортажно висвітлювати навчання Sea Breeze-2019, у випуску не було згадано про те, що Росія закрила один із квадратів, у якому мали проходити ці навчання.

У випуску цього дня не повідомлялася важлива, на мою думку, інформація про те, що Росія скликає засідання Ради безпеки ООН через мовний закон в Україні. Щоправда, з телеканалів цю новину повідомляв цього дня лише «Інтер».

3 липня (середа)

Цього дня з обов’язкових до висвітлення було лише дві теми як продовження подій попереднього дня.

Продовжувалася тема реєстрації кандидатами Клюєва і Шарія. Переважно заявами різних відомств. До цих двох кандидатів додався також колишній заступник генпрокурора Ренат Кузьмін. Цю тему «UA: Перший» подавав недостатньо повно. Так, не згадувалося, що цього дня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков надіслав до ЦВК листа про те, що Клюєв є фігурантом кількох кримінальних справ і, за даними Держприкордонслужби, покинув Україну ще в 2014 році, а в подальшому в Україну не повертався. Також у випуску не було повідомлено про те, що СБУ надіслало Центрвиборчкому офіційного листа про те, що Шарій останні сім років не проживав в Україні (на «Новом времени» фото цього листа було опубліковано о 21:02, тобто в той момент, коли випуск новин на «UA: Першому» щойно почався, отже був час на оперативну перевірку й оприлюднення цієї інформації). Крім того знову в бекґраунді не було згадано про звинувачення Клюєва у причетності до організації розгону студентського Майдану в 2013 році.

Цього дня продовжувалася конференція в Канаді за участі президента України Зеленського. Пряме включення з Торонто, ймовірно, із технічних причин перервалося, кореспондентка встигла розповісти лише про перебіг конференції. Відтак у випуску не прозвучало принципово важливих новин, озвучених прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо на спільній із Зеленським пресконференції: що Канада додала Україну до списку по закупівлі канадської зброї і що Канада готова до посилення санкцій проти Росії. Крім того, Зеленський на цій же пресконференції сказав про домовленість щодо спрощення візового режиму з Канадою й підтвердив, що Україна продовжуватиме співпрацю з МВФ (важливе публічне підтвердження, враховуючи попередні висловлювання олігарха Коломойського щодо прийнятності дефолту). Як порада для редакції: в подібних ситуаціях завжди слід мати дублююче усне повідомлення, яке ведуча могла б озвучити зі студії в подібній ситуації технічного збою при включенні. А так глядач не довідався про важливі новини.

І були ще новини, які, на мою думку, слід було давати цього дня. По-перше, новина про те, що делегація ПАРЄ дочасно припинила роботу в Україні, а президентка ПАРЄ прокоментувала рішення України відмовитися від спостерігачів організації на парламентських виборах. Про перше повідомляв цього дня лише 5 канал, а про заяву Паск’є — 5 канал та «Інтер». І цього ж дня відбулося перше засідання суду за позовом Аграрної партії до ЦВК з вимогою провести повторне жеребкування номерів партій у виборчому бюлетені. Цю тему подавав лише «Інтер», щоправда, використавши її для піару «Опозиційної платформи — за життя».

4 липня (четвер)

Про рішення Апеляційного адмінсуду, який зобов’язав Центрвиборчком провести повторне жеребкування номерів партій у бюлетені, «UA: Перший» подає коротким усним повідомленням. На мою думку, це судове рішення, яке ставило під загрозу зриву своєчасне проведення парламентських виборів або, як мінімум, значно збільшувало бюджетні витрати на передрук виборчих бюлетенів, заслуговувало повноцінного сюжету з коментарями всіх зацікавлених сторін та експертів (хоча би представників того ж Комітету виборців України).

Про завершення історії з кандидатами Клюєвим і Шарієм (ЦВК напередодні скасував їхню реєстрацію) «UA: Перший» повідомляє так само дуже коротким усним повідомленням із явно неповноцінними бекґраундами (не згадується ні рішення суду, ні бекґраунд самих фігурантів).

Так само короткою формою (БЗ+СХ) висвітлено тему протесту під Конституційним Судом, який розглядав питання щодо конституційності закону про люстрацію. Крім того, в матеріалі не згадується, що підчас акції виникла сутичка між націоналістами і прихильниками Порошенка.

І так само лише на коротку форму заслужила на каналі акція протесту під Офісом президента на Банковій.

Натомість лише «UA: Перший» оперативно повідомляв цього дня про спецоперацію СБУ з викрадення з окупованої території колишнього ватажка протиповітряних сил терористів у Сніжному (про це вже наступного дня розповіли лише СТБ і ICTV). І так само лише «UA: Перший» повідомив про те, що Нацрада продовжила ліцензію радіостанції «Армія ФМ», яка веде мовлення на Донбасі.

Було ще дві теми, які, на мою думку, суспільному мовнику слід було висвітлювати: студенти-медики цього дня пікетували Кабмін, продовжуючи протестувати проти складання тесту IFOM (цю тему того дня «помітив» лише канал СТБ), і Генпрокуратура надіслала запит до Офісу президента стосовно висловлювань речниці Юлії Мендель, у якому вона звинуватила ЗСУ в обстрілах мирних мешканців на Донбасі (про це того дня повідомляв лише 5 канал).

5 липня (п’ятниця)

Головною політичною темою дня стала ймовірність повторного жеребкування партій у бюлетені, оскільки в ЦВК цього дня заявили, що рішення Апеляційного суду може зірвати парламентські вибори, і сказали про намір подавати на це рішення апеляцію. Цю інформацію суспільний мовник подавав із посиланням на речника комісії Володимира Вирву й голову ЦВК Тетяну Сліпачук. Також у короткому матеріалі слово для пояснень було надано представнику Аграрної партії, яка й була позивачкою. І редакції не вдалося отримати коментар представників «Руху нових сил» Саакашвілі, партії, яка, на думку позивача, отримала місце в бюлетені з порушенням закону. Тема знову-таки заслуговувала розгорнутого сюжету, як це зробили того дня «1+1» і СТБ. Щоправда, в сюжеті «1+1» крім експертної думки гендиректора Комітету виборців України Олексія Кошеля, тему чомусь коментували Дмитро Разумков від «Слуги народу» і Юрій Павленко із «Опозиційної платформи — за життя».

Про п’ятьох поранених на фронті бійців повідомляв цього дня лише суспільний мовник.

І лише «UA: Перший» продовжив відстежувати наслідки трьох резонансних подій тижня: розповіли про стан дітей, яких поранило вибухом гранати на Дніпропетровщині, повідомили про результати експертизи, що встановили причину масового отруєння дітей у таборі «Салют» на Миколаївщині (збудники хвороби були виявлені у воді), та підбили підсумки складання студентами-медиками тесту IFOM. Інші канали ці теми не відстежували. А інколи відстеження теми може значно змінювати первинну картину події. Так, до прикладу, кореспонденти «UA: Першого» взяли коментар у старшого з поранених на Дніпропетровщині хлопців, який щойно прийшов до тями. Він розповів, що забрав у менших хлопців уже підпалену ними гранату, щоби кудись її викинути, але не встиг цього зробити. А з більшості сюжетів на каналах 2 липня виходило, що мало не сам цей старший хлопець підпалив гранату.

А от тема, яку, на моє переконання, суспільний мовник не мав би пропускати, але пропустив, — прем’єр Гройсман цього дня пригрозив звільненням голові «Нафтогазу України». Це довготривалий конфлікт. Кабмін вимагає від «Нафтогазу» виплатити 90 % доходів державі як дивіденди, керівництво «Нафтогазу» каже, що в цьому випадку компанія не зможе закачати необхідний на зимовий період газ, і подала до уряду судовий позов, суд на час розгляду цього позову виплати дивідендів призупинив. Тема складна, потребує серйозної експертної оцінки, чого, звісно, не робили канали «1+1» та ICTV, які цього дня висвітлювали тему. «UA: Перший» тему у своєму підсумковому випуску проігнорував.

І цього ж дня — ще одна дуже наочна ілюстрація сказаного мною вище. На каналі «Україна» виходить в ефір черговий (бо подібні сюжети на звітному тижні «Україна» робила щодня) відверто позитивний сюжет про роботу новоствореного енергоринку, з елементами піару ахметовського концерну «ДТЕК». Водночас на каналі ICTV на цю ж тему виходить різко негативний сюжет із сентенціями на кшталт: «Ринок електроенергії, як виявилось на практиці, — це катастрофа для заводів, водоканалів та малого бізнесу». Мені здається зрозумілим, що телеканал Ахметова (монополіста з продажу електроенергії) буде хвалити енергореформу, а телеканал Пінчука (великого покупця електроенергії для своїх підприємств) буде її лаяти. Якраз суспільний мовник може дати аудиторії більш зважену картину, опитавши основних гравців ринку і кваліфікованих експертів, щоби показати як переваги нової моделі, так і її вади. І пошукати експертні відповіді на запитання щодо наслідків цього переходу для домогосподарств, для промисловості і для розвитку економіки України загалом. Мені здається, такий «серіал» зробити ніколи не пізно.

6 липня (субота)

Цього дня з оперативних тем були лише кадрові призначення. Президент поставив нових очільників трьох облдержадміністрацій — Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської. Подібні новини «UA: Перший» подає зазвичай короткими усними повідомленнями з мінімальними бекґраундами. Враховуючи те, що ці призначенці матимуть значний вплив на життя непростих регіонів, досліджувати їхні бекґраунди слід набагато ретельніше.

І цього дня «UA: Перший» зробив репортаж із випробувань бронежилетів «Корсар М3», до якості яких раніше висунуло претензії Державне бюро розслідувань. На відміну від репортажу про це на каналі «Україна», суспільний мовник дав інформацію збалансовано і якісно.