Моніторинг східних і західних філій.

Попри те, що рівень дотримання стандартів у новинах філій порівняно високий, не обійшлося без серйозних помилок. Зокрема, у висвітленні агітаційних заходів кандидата у президенти Петра Порошенка та регіональної поїздки міністра інфраструктури Володимира Омеляна. Особлива ситуація з дотриманням стандартів у філії «UA: Крим» — інтерпретуючи її показники, слід мати на увазі як неможливість працювати на окупованій території, так і фактично пропагандистську місію мовника.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Для збільшення зображення клікніть на нього

«UA: Вінниця»

Дотримання стандартів у моніторинговий період оцінено на 4,84 бала. Зафіксовано два матеріали, які мають ознаки замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Протягом тижня вінницькі новини найбільше розповідали про події культурного життя — йомуприсвячено сім сюжетів, або 23 % усіх новин. На сюжети, присвячені місцевій політиці та суспільному життю, а також діяльності місцевої влади у проаналізованому контенті припадає по 13 %. Суттєва частка цих новин стосувалася організаційних заходів та адміністрування виборчого процесу, а також масових протестних акцій.

На третьому місці — по 10 % новин — теми політики державної ваги, соціальні проблеми та кримінал і діяльність правоохоронних органів. Два із трьох сюжетів, віднесених до першої категорії, стосувалися перебування на Вінниччині Петра Порошенка.

Не висвітлювалися протягом моніторингового тижня війна на Донбасі, питання реформ та медична тематика, а решті було присвячено по одному матеріалу (по 3 %), а спорту — два (6 %). Серед не висвітлених — новини про те, що одній із лікарень через суд повернули обладнання на 3,5 мільйони гривень, а в інших встановили ліфт для підйому лежачих хворих та обладнання для швидкої діагностики туберкульозу. Поза увагою телевізійників опинилися й резонансні події, що стосуються діяльності правоохоронних органів, як-от повідомлення про підозру місцевому депутату, в якого знайшли арсенал зброї й наркотики.

Також випали з поля зору філії НСТУ повідомлення про старт нової хвилі прийому проектів «Бюджету громадських ініціатив» і новина про постанову Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг, якою та оштрафувала компанію «Вінницягаз» і зобов’язала монополіста зробити перерахунок платіжок споживачам природного газу.

Зі включених до моніторингу сюжетів експерти виокремили два, які містять ознаки політичної замовності. Це матеріали 27 березня «За чотири дні до виборів Вінниччину з робочою поїздкою та агітацією відвідав президент України Петро Порошенко» та «У Вінниці як кандидат у президенти Петро Порошенко мав зустрітись з виборцями».

У першому матеріалі бачимо типовий «паркет»: «Спочатку разом із керівництвом заводу, міста та області та народними депутатами України від Вінниччини президент оглянув потужності підприємства. Далі — зустріч із колективом заводу (з виробництва сонячних панелей)». Журналістка зазначає, що «під час спілкування із колективом президент нагадав про важливість енергетичної незалежності». Та у фіналі сюжету президент звертається до колективу заводу з такими словами: «Пам’ятаєте, ще 5 років тому ми міцно сиділи на газовій гілці? Знаєте, скільки Україна спожила газу в 17-му році? 14 мільярдів кубів. А зобов’язана була 42. Знаєте, скільки ми газу спожили у 18-му році? 10,5 мільярдів кубів. Знаєте, що буде через 2,5-3 роки, якщо зараз ми не помилимося? Скільки ми будемо споживати імпортного газу? Нуль. Це є наші реальні кроки по енергетичній незалежності держави». При цьому в новині немає навіть натяків на спробу проаналізувати ситуацію в енергетичній галузі. Є лише слова й обіцянки кандидата. Відсутні коментарі експертів чи будь-кого з представників заводу, де відбулася зустріч. Наголос на позитиві робить повідомлення однобоким і незбалансованим.

Ще один підозрілий матеріал, виокремлений експертами, має ознаки прихованої реклами та під приводом благодійності присвячений піару комерційного проекту. Це новина від 25 березня «У Вінниці презентували кліп на пісню “Жити”» про дітей, які стали учасниками акторсько-вокального проекту «Ангели завтрашнього дня». Ведуча в підводці до сюжету каже, що «Організувала захід волонтерка Діана Мороз». А вже у фіналі сюжету розповідає, що «участь у проекті платна. Становить 2900 гривень». Проте із сюжету не зрозуміло, куди йдуть зібрані кошти. В самому матеріалі згадується про спектр послуг, які отримають учасники цієї ініціативи: «участь у майстер-класах з вокалу і акторської майстерності», «тренінги для батьків» тощо. Ще більше про це в анонсі проекту, з якого відомо, що «перші 10 чоловік, що зареєструються, отримають спеціальну ціну». Крім того у відеоряді сюжету в кадр потрапляє логотип організаторів. Із відкритих джерел відомо, що партнерами проекту є приватні телешкола, студія талантів та медіашкола, які проводять для дітей групові заняття із журналістики, роботи ведучого та відеоблогінгу.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Що ж до дотримання фахових стандартів, то найбільше зауважень — до повноти інформації. Наприклад, у повідомленні від 25 березня «Патрульна поліція України отримала ще 25 приладів для вимірювання швидкості руху TruCAM» йдеться про новації в контролі за дотриманням водіями встановлених швидкісних режимів. У матеріалі не вистачає якісного бекґраунду та не зрозуміло, що собою являють нові пристрої вимірювання. А в сюжеті від 26 березня «Вінницькі “оскари” знайшли своїх власників» про фестиваль-конкурс кіноремейків так і не назвали переможців.

Прикладом порушення стандартів є сюжет від 25 березня «У Вінниці знімають короткометражний фільм про композитора та диригента Миколу Леонтовича». Розповідаючи про творчий процес на знімальному майданчику, кореспондентка без посилання на джерела інформації стверджує: «Попри те, що навчання в гімназіях на початку минулого століття могли дозволити собі лише люди заможні, правила утримання і розпорядок в них були вкрай суворі. За сукню, коротшу на 5 сантиметрів, дівчина могла потрапити до карцеру». Бачимо в цьому матеріалі й невідповідність вимогам відокремлення фактів від коментарів. А про актора, який грає Леонтовича, журналістка каже: «Його роль у стрічці виконує священик та керівник жіночого хору Назарій Давидовський, у долі якого чимало спільного з його героєм». Звідки вона це довідалася — невідомо.

Не в усіх новинах дотримано стандарту балансу думок. Зокрема, в сюжеті від 28 березня «Сьогодні близько 12 години під стінами облдержадміністрації представники “Автоєвросили” влаштували пікет». У сюжеті є згадка про обласну державну адміністрацію, під стінами якої пройшла акція протесту, та митну службу, до якої апелюють протестувальники. Але їхні коментарі в новині не подані.

Стандарту оперативності не дотримано тільки в одному сюжеті — «17 нагород здобули представники Вінницької області на чемпіонаті України» про перемоги вінницьких тхеквондистів. Матеріал вийшов 29 березня, хоча змагання завершилися за п’ять днів до цього, 24 березня. Бачимо в цьому матеріалі й порушення стандарту достовірності, адже ведуча не посилається на жодне джерело.

«UA: Кропивницький»

Експерти оцінили дотримання фахових стандартів у новинах філії на 5,56 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найбільше сюжетів журналісти філії присвятили надзвичайним подіям (24 %), медицині (20 %) та діяльності місцевої влади (12 %). Темі президентських виборів було присвячено п'ять сюжетів, або 20 % новинного контенту. Зокрема, глядачі дізналися про неготову до голосування дільницю на території колишньої ветлікарні, виборців, які не знайшли себе в реєстрах, людей, які подають заяви на зміну місця голосування, а також про електоральні вподобання українців. По два сюжети, або по 8 % новин, стосувалися криміналу та діяльності правоохоронців, а також політики загальнодержавного рівня та спорту.

Значна частка новин про надзвичайні події зумовлена вибухом газу на АЗС, під час якого були травмовані люди. Канал висвітлював цю подію два дні в розвитку: 28 та 29 березня вийшли по три матеріали, пов’язані з нею. 28 березня вибуху присвятили 75 % підсумкового випуску.

Не виходили в новинах сюжети про війну на Донбасі, комунальні проблеми, релігію, освіту та культуру. Решта тематичних категорій представлена одним сюжетом.

Філія пропустила кілька важливих тем. 25 березня місцеве інтернет-видання повідомило про те, що на території дитсадка невідомі хочуть почати приватне будівництво. Місцеві ЗМІ також повідомляли, що завод «Автоштамп» в Олександрії заборгував працівникам зарплати на суму понад два мільйони гривень та 2,5 мільйони гривень за оренду землі. Трапилося у Кропивницькому ще одне скандальне будівництво, проти якого протестували місцеві жителі: інтернет-видання CBN повідомило про пікнік на місці неподалік лісу, де має зводитися котедж.

За тиждень жодного разу не порушувалися стандарти достовірності (посилань на джерела) та відокремлення фактів від коментарів. Зафіксовано лише по одному порушенню стандартів балансу думок та оперативності. Дещо гірше з дотриманням стандартів точності й повноти.

Наприклад, у новині «Трьох вихованців Богданівського дитсадка госпіталізували з симптомами гострої кишкової інфекції» за 27 березня є лише один мовець — начальниця обласного відділу Держпродспоживслужби. Вона коментує не тільки факт отруєння, а й інформацію про стан дітей і санітарно-побутові умови в закладі. Натомість у кадрі немає ні працівників самого дитсадка, ні лікарів, які би компетентніше пояснили, як почуваються потерпілі діти. Щоправда, журналісти обіцяють поїхати в дитсадок та лікарню, з’ясувати деталі та повідомити їх у денному випуску новин.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новині «У Кропивницькому замальовували написи реклами наркотиків. Участь в акції взяли сотні містян» за 26 березня не вистачає повноти інформації. Тут названі прізвища організаторів акції, але неясно, хто вони такі й чому це затіяли. Із програми «Тема дня» за 12 квітня дізнаємося, що організатор акції Віталій Дьомін є координатором антинаркотичної асоціації. Також доречно було би навести статистичні дані, які би свідчили про масштаб проблеми в області.

Також експерти звернули увагу на вузьку географію новин каналу: в поле зору журналістів не потрапляли події поза межами обласного центру.

«Миколаїв»

Дотримання стандартів у новинах філії оцінили у 5 балів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом протягом тижня вийшло 30 сюжетів, із яких найбільше — 16 % — стосувалися місцевої політики та суспільного життя. На другому місці за кількістю новин (по 10 %) — сфери медицини, спорту, комунальних проблем, криміналу та діяльності правоохоронних органів і політики загальнодержавного рівня.

Поза увагою журналістів миколаївської філії Суспільного залишилися теми економіки, реформ, війни на Донбасі й релігії. По два рази (по 7 % сюжетів) розповідали про діяльність місцевої влади, соціальні проблеми, новини культури та надзвичайні події, а про освіту лише раз.

Картина дня, представлена в новинах каналу, через пропущені теми була неповною. Інші місцеві ЗМІ розповідали про приєднання парафій УПЦ МП до Православної церкви України, про повторне оголошення тендеру на реконструкцію вулиці Соборної з ціною питання майже 90 мільйонів гривень тощо. Не повідомляли журналісти каналу і про те, що миколаївські депутати хочуть збільшити свої фонди, і що в інфекційку потрапили семеро вихованців садочка. Обійшли вони увагою й інформацію про те, що на Миколаївщині дітей на шкільному автобусі розвозив нетверезий водій.

Дотримання журналістами каналу вимог фахових стандартів експерти оцінили на 5 балів. У проаналізованому контенті стовідсотково було забезпечено відокремлення фактів від коментарів та оперативність. Що ж до решти критеріїв оцінювання, то журналісти припускалися помилок, які призвели до їх порушення. Вони часто не зазначають, коли відбулись події, про які розповідають. Наприклад, як у новинах «Історична реконструкція подій 1944 року», «Виставка робіт митців з Миколаївщини “Диптих арт”», «Прес-конфренція на тему монетизації субсидій», «Встановлено причину смерті чоловіка, затриманого правоохоронцями подані».

Для збільшення зображення клікніть на нього

У кількох матеріалах журналісти не вказують джерела інформації. Наприклад, у сюжеті від 25 березня «Останній день реєстрації на ЗНО» журналіст без посилання на джерело каже, що «сьогодні, 25 березня, останній день відправлення реєстраційних документів для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні. Дату подання визначають за відтиском штемпеля на поштовому конверті, листи надіслані після 25 березня, опрацьовуватися не будуть». Далі наводиться інформація про кількість зареєстрованих на ЗНО, виготовлених сертифікатів тощо з деперсоніфікованим і розмитим посиланням на дані «центру незалежного оцінювання», ймовірно,Херсонського регіонального, позаяк саме в його зону обслуговування входить Миколаївщина.

«UA: Одеса»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики у новинах філії оцінили в 5,06 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У підсумкових випусках забезпечено досить широке охоплення тем та подій із життя регіону, й лише питання реформ та соціальна проблематика не потрапили в новини. Найбільше ж уваги було приділено висвітленню діяльності місцевої влади, в тому числі організаційних аспектів підготовки до виборів, — 19 % сюжетів. П’ятнадцять відсотків новин розповідали про події культурного життя. На третьому місці — події, пов’язані з політикою загальнодержавного рівня (зокрема, сюжети про акцію на підтримку українських політв’язнів у Росії та про скандал із начебто організацією підкупу виборців «Батьківщиною») й місцевою політикою та суспільним життям, питання економіки, кримінал, надзвичайні події, освіта й наука. На ці теми припало по два сюжети, або по 8 % контенту. По одному сюжету (4 %) присвячено війні на Донбасі, комунальним проблемам, релігії, медицині та спорту.

Президентських виборів стосувалися 5 із 26 проаналізованих сюжетів, причому чотири з них — про порушення виборчого законодавства на стадії підготовки до виборів. Ці матеріали редакція супроводжувала коментарями експертів.

25 березня редакція не розказала про ініціативу міської влади підвозити виборців на віддалені дільниці. Не розповіли про витік 20 літрів хлору в місті Рені й вирок суду 26 березня щодо диверсанта, який у 2014 році підірвав залізничне полотно. Поза увагою новинарів залишилося створення в Одесі центру допомоги жінкам, що постраждали від насильства, та ініціатива одеситів створити майстерню для соціалізації підлітків та дорослих із аутизмом.

Показані ж в ефірі сюжети відзначалися високим рівнем підготовки матеріалу й відповідністю новин вимогам стандартів інформаційної журналістики. Утім, експерти помітили порушення стандартів точності й повноти інформації. Наприклад, у сюжеті від 25 березня «Акція на підтримку українських політв’язнів в Росії» не повідомляється про кількість учасників пікету, їхню причетність до якоїсь громадської організації чи партії, окрім одного зі спікерів — голови Одеської міської організації політичної партії «Демальянс» Юрія Дяченка. До того ж ідеться про всеукраїнську акцію. Варто було би додати бекґраунд про кількість політв’язнів, які незаконно утримуються в російських тюрмах.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У сюжеті 26 березня «Комісія міського департаменту освіти не може завершити перевірки» йдеться про перевірку у школі, де одна з учениць знепритомніла. При цьому про стан здоров'я дівчинки на момент виходу матеріалу в ефір не кажуть.

У сюжеті від 28 березня «Сьогодні у Малиновському районному суді Одеси заслухали сімох свідків обвинувачення у справі купівлі адмінбудівлі» не нагадали, що саме інкримінують і за якою статтею звинувачують мера Одеси Геннадія Труханова, який фігурує у справі.

Порушення стандарту балансу думок експерти зафіксували в сюжеті від 25 березня «Докази організації виборчого процесу на користь партії “Батьківщина”». У ньому є позиція прокуратури, яка оприлюднює матеріали на підтвердження своїх закидів щодо організації «Батьківщиною» мережі підкупу виборців, а також коментар представника партії, який стверджує, що «насправді СБУ викрило “чорну касу” Блоку Петра Порошенка. І для того, щоб свій факап якось прикрити, спробувала перевести стрілки на “Батьківщину”». Коментарів БПП немає.У сюжеті від 28 березня «Біля одеської мерії відбувся пікет щодо благоустрою літнього театру» згадали про фірму «Солінг», яка стосується території літнього театру і, ймовірно, є орендарем. Але коментарі компанії в ефірі не звучать.

Херсон — «Скіфія»

Оцінка дотримання в новинах філії фахових стандартів — 4,53 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом за період моніторингу в підсумкових випусках новин каналу вийшло 19 сюжетів. У них не висвітлювалися війна на Донбасі, реформи, комунальні проблеми, релігія, кримінал, діяльність правоохоронних органів та медицина. Натомість найчастіше в них ішлося про культурні події — 26 % матеріалів, на другому місці місцева політика й суспільне життя — 21 %. По два сюжети журналісти херсонської філії Суспільного присвятили економіці, соціальним темам та спорту (по 11 % новин), по одному — питанням політики державного рівня, діяльності місцевої влади, освіти, а також надзвичайним подіям.

Тим часом інші медіа говорили про завершення опалювального сезону (посилання 1, посилання 2), зміни в навчанні школярів через виборчий процес, ситуації зі створенням Національного парку «Кам’янська Січ», конфлікт між херсонськими підприємцями та КП «Херсонський місцевий центр земельно-майнових відносин» тощо. Суспільне про це не повідомило.

Два матеріали мали ознаки «паркету»: в підіводках до них розповідали не про конкретну проблему, а про візит високопосадовця, якому щось показали на місцях. Це матеріали 26 березня «Міністр інфраструктури оглядає трасу Мар'янське — Берислав» та «Міністру інфраструктури показали будівництво шляхопроводу в Херсоні». У самих сюжетах ідеться про ремонт та будівництво доріг і шляхопроводів. Проте в першому з них немає бекґраунду, який би дав змогу реально оцінити здійснені та майбутні обсяги ремонту доріг, а не обмежитись емоціями обурених їхнім станом людей і обіцянками посадовця.

Із достовірністю та відокремленням фактів від коментарів жодних проблем не виявлено. У трьох матеріалах неповною мірою забезпечено баланс думок. Зокрема, в сюжеті від 25 березня «Останній день, коли виборці можуть змінити місце голосування» є коментарі кількох представників різних моніторингових і дотичних до виборчого процесу структур, але немає жодного синхрону виборців, яким треба було змінити місце голосування. До того ж у бекґраунді новини журналісти обмежилися відомостями про кількість виборчих округів та зовнішній вигляд бюлетенів, але сказали ані про загальну кількість виборців, ані про кількість тих, хто вже змінив місце голосування.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Частина матеріалів повідомляє точний час події, але не уточнює день, що є порушенням стандарту точності. Наприклад, у новині від 29 березня «Виставка художника Анатолія Бикова до його вісімдесятирічного ювілею» ведуча каже: «О чотирнадцятій годині у Херсонському обласному художньому музеї відкрили персональну виставку Анатолія Бикова до його вісімдесятирічного ювілею. Там побували кореспонденти Суспільного», — однак не уточнює, якого дня це відбулося.

Також не відомо, коли конкретно «До села Олександрівки приїхав волонтер з Іспанії» (сюжет від 29 березня). Не повідомляється і про дату приїзду до Херсона міністра інфраструктури, про якого було знято два сюжети 26 березня. Це можна дізнатися тільки з третього матеріалу «Акція у справі загибелі двох людей на річці Кошовій», коли ведуча повідомила, що «біля Херсонської морської академії зранку зібралися херсонці з плакатами. Вони чекали на міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, який сьогодні приїздив на Херсонщину».

Стандарт точності, а відтак і повноти, порушувався через відсутність чітких і зрозумілих даних, які логічно було б навести з огляду на тему сюжету. Наприклад, у вже згаданому сюжеті «Міністру інфраструктури показали будівництво шляхопроводу в Херсоні» йдеться про фінансування будівництва, однак не звучить жодна цифра з його кошторису. Міністр інфраструктури Володимир Омелян каже: «Ми маємо спільне фінансування як збоку міста, так збоку області, так з дорожнього фонду і, безумовно, з соцеконому», а журналісти в бекґраунді надають інформацію щодо історії будівництва та повідомляють, що «зараз мостоперехід фінансується спільно з державного бюджету, місцевого і обласного». Однак інформація щодо вартості робіт залишається неточною й неповною.

«UΛ: Крим»

Дотримання стандартів у новинах філії оцінено на 4,81 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Зважаючи на контрпропагандистську специфіку роботи «UA: Крим», експерти не вважали порушенням відсутність балансу думок, коли журналісти не повідомляли позицію окупаційної влади. Однак подив викликала трансляція таких сюжетів, як-от «Завершили установку прольотів залізничної частини кримського мосту» від 25 березня або «В анексованому Криму вчилися затримувати іноземні судна» від 28 березня. В останньому, зокрема, мало не возвеличується економічна й військова міць країни-окупанта. Тим більше не зрозуміло, для чого подається синхрон представника ФСБ Росії по Криму, який рапортує про успішні результати навчань російських військових: «В анексованому Криму вчилися затримувати іноземні судна. У Керченській протоці пройшли спільні військові навчання Чорноморського флоту і окупаційної прикордонної служби ФСБ, повідомляє їх прес-служба. Навчання проходило в районі мису Опук. Вівся вогонь з корабельної, авіаційної стрілецької зброї по надводній цілі. Оперативно-бойові підрозділи висадилися безпарашутним і абордажним способами на умовні судна-порушники.

Антон Лозовий, представник окупаційного ФСБ Росії по Криму: Результаты учений позволяют сделать вывод о том, что цели и задачи достигнуты. Силовики способны в кратчайшие сроки обезвредить нарушителя, отразить нападение противника, обеспечить безопасность судоходства и рыбопромысловой деятельности в акваториях Черного и Азовского морей и Керченского пролива».

Оскільки оцінюваний період припав на тиждень масових обшуків та арештів кримських татар, а також судів над ними, увага каналу була прикута до цієї проблеми. Так чи інакше тема переслідування кримських татар і загалом агресії окупаційної влади звучала буквально в кожному сюжеті каналу — чи стосувалися вони українсько-російських стосунків на міждержавному рівні (35 % загальноукраїнських політичних новин), чи життя на окупованому півострові (41 % новин), чи утисків Православної церкви України в Криму (9 % новин). Навіть єдиний із 34 проаналізованих сюжетів, який стосується теми спорту, — новина від 28 березня «Створений окупантами ФК “Кизилташ” зіграв уТуреччині»,  — також не про спорт, а про міжнародну політику.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Водночас варто зауважити, що більшість новин каналу не є повноцінними сюжетами, а лише підводкою ведучої + синхрон (і то не завжди).

Також експерти в кількох випадках зафіксували недбало змонтовані сюжети, де синхрони експертів обриваються на півслові, внаслідок чого думка залишається не завершеною. Така хиба, до прикладу, є в сюжетах від 26 березня «Активістів “Кримської солідарності” Ремзі Бекірова та Руслана Сулейманова відпустили» та «З початку року в анексованому Криму зареєстровано 87 випадків захворювання на кір».

Що ж до дотримання стандартів інформаційної журналістики, то найбільше проблем із повнотою інформації, точністю й відокремленням фактів від коментарів. Відсутність позначення початку й кінця цитати при непрямій мові, узагальнення на кшталт «правозахисники повідомляють», відсутність бекґраунду або ж важливої для розуміння змісту сюжету інформації — типові помилки, яких припускаються журналісти філії.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії. 

Методологію проведення моніторингу викладено тут.