П’ять із семи західноукраїнських філій показали добрий результат — вищий за 5 балів із шести можливих. Скромніші, але вищі за 4 бали, показники тернопільської та буковинської філій. Найбільші проблеми традиційно із дотриманням стандартів точності й повноти. У трьох матеріалах експерти побачили ознаки замовності, які, ймовірно, є наслідком невправності журналістів. Висвітлюючи вибори президента, філії здебільшого зосереджувалися на роботі виборчих комісій, зміні місця голосування, оцінках моніторингових організацій. Експерти зауважили, що до поля зору журналістів Суспільного в регіонах часто не потрапляють важливі теми, які стосуються роботи місцевих органів влади та корупційних скандалів за участі місцевих посадовців.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Івано-Франківськ — «UA: Карпати»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,22 бала із шести можливих.

Усі події, про які розповідали журналісти, потрапили до ефіру вчасно, майже немає зауважень і щодо їхньої достовірності. Принаймні лише в кількох випадках джерело інформації було вказано нечітко або не видавалося релевантним. Як-от у сюжеті від 27 березня «Два з половиною мільйони на ремонт відрізку дороги в селищі Ланчин Надвірнянського району дасть служба автомобільних доріг». Інформацію про дії САД журналістам надала місцева жителька Людмила Гоголь. Чому це робить саме вона, який її статус у цій ситуації — не зрозуміло. «За словами Людмили Гоголь, відповідний лист Служба автомобільних доріг сьогодні надіслала до селищної ради. У ньому йдеться, що на ремонт дадуть два з половиною мільйони». Водночас немає коментарів ані Служби автодоріг, ані голови села.

Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то порушення цього стандарту зафіксовані через уживання журналістами оцінних суджень. Наприклад, у сюжеті «Презентація поетичної збірки Левка Довганя на “Сорок дев’ять хайку” відбулася в Івано-Франківськ» від 29 березня ведучий каже, що «число 49 у книзі не випадкове, адже стільки років авторові». Хоча ані критики, ні автор про цей зв’язок не згадують. А в сюжеті від 28 березня «Зоозахисна акція Івано-Франківськ проти контактних зоопарків відбулася під стінами торговельного центру» кореспондент каже, що «учасники мирного пікету виступали проти жорстокої пересувної та контактної виставки диких тварин».

Та найбільше новинам каналу бракувало балансу та повноти інформації. У сюжетівід 25 березня «Дворічну дитину, яку на пішохідному переході збило авто, лікарі відпустили додому» про обставини інциденту розповідають свідки та родичі, а коментаря правоохоронців немає.

Бракує вичерпності інформування та балансу думок і в сюжеті від 25 березня «На Надвірнянщині у селі Ланчині люди перекрили дорогу обласного значення». Про подію розповідає лише голова села. Він стверджує, що до протестувальників «за попередніми даними, їде служба автодоріг». Утім, із її представниками чи посадовцями обласної влади, від якої вимагають ремонту, журналісти не зв’язувалися. Принаймні, в сюжеті про такі спроби не повідомляють. Також із матеріалу не зрозуміло, як впливає акція на рух транспорту цією ділянкою та чи контролюють ситуацію правоохоронці.

Не всі позиції сторін конфлікту представлені й у сюжеті від 26 березня про те, що громадська організація «Антикорупційна платформа» проаналізувала грудневі закупівлі Матіївецької об’єднаної територіальної громади. Активісти надають каналу інформацію про те, що в селі Дебиславці двічі ремонтували одні й ті ж вулиці, а у двох села ФАПи приводила до ладу фірма члена виконкому сільської ради. Журналісти подають лише коментарі активіста та юриста. А щодо коментаря виконкому, депутатів сільської ради чи її голови сказано, що «поки в Матіївецькій громаді факти, викладені дослідженням “Антикорупційної платформи”, не прокоментували», бо не беруть слухавку. Також немає коментарів підрядників, які, як припускають, виконували роботи з порушеннями.

Повноти відомостей не вистачає у сюжеті «На Прикарпатті затримали сільського голову з 1000 доларів хабара» від 29 березня. Про яку громаду йдеться, журналісти не повідомляють.

Що ж до тематичного наповнення новинних випусків, то за підсумками тижня вийшло, що найчастіше франківські журналісти розповідали про події, які стосуються місцевої політики та суспільного життя (20 %). Зокрема, журналісти висвітлювали реалізацію громадою проектів бюджету участі, підготовку регіону до виборів та колізії на дільницях, акції зоозахисників та вшанування пам’яті В’ячеслава Чорновола. Майже однакова кількість новин стосувалася кримінальних подій та культурних тем, — відповідно, 17  % та 15  %. Кожна десята новина стосувалася комунальних проблем, причому три з них присвятили перекриттю дороги з вимогою її відремонтувати. Економічні теми (7 %) були присвячені каральним акціям НКРЕКП щодо облгазів за надмірні нарахування у платіжках за газ. Іще 7  % матеріалів телеканал присвятив темі війни на Донбасі. Лише один матеріал стосувався реформ, зокрема, йшлося про медичну.

На думку експертів, журналісти каналу замало уваги приділяли роботі місцевої влади, ймовірно, уникаючи конфліктних історій. Наприклад, у день, коли «Опора» зафіксувала агітацію мера обласного центру за кандидата у президенти Руслана Кошулинського (поліція звернення зафіксувала та оголосила про проведення перевірки), журналісти висвітлювали дві прес-конференції, один науковий захід, спортивний турнір, виставку та зоозахисну акцію.

Також канал залишив поза увагою ще кілька подій, про які розповідали не лише місцеві ЗМІ, але і всеукраїнські: в ніч на 25 березня в ромському таборі після нападу десятка невідомих на березі Бистриці горіли дві будівлі. Не розповіли своїм глядачам журналісті філії Суспільного і про те, що Івано-Франківський міський суд визнав винним у зловживанні впливом колишнього директора Державного архіву Івано-Франківської області Ігоря Гриника, — у квітні 2018 року він отримав 500 доларів хабара, якого намагався позбутися під час затримання. Що ж до подій, які стосуються місцевої влади та політики, то інші ЗМІ в цей тиждень повідомляли, що екс-голову Франківської ОДА оштрафували за переказ 112 гривень на рахунок «Опоблоку».

Львів — «UA: Львів»

Журналісти львівської філії Суспільного забезпечили дотримання фахових стандартів на 5,43 бала із шести можливих.

При цьому було забезпечено адекватне охоплення тем відповідно до основних інфоприводів моніторингового тижня. Загалом висвітлили всі значущі події того періоду. Щодня в новинних випусках «UA: Львова» виходило від 5 до 9 сюжетів. Причому найбільше новин — про українську політику (17 %), економіку (13 %) та війну на Донбасі (10 %). На кримінал і культуру теж припало по 10 % новин, а найменше — про комунальні проблеми, освіту та науку (по 3 %). Про діяльність місцевої влади, медицину та релігію не говорили.

Експерти зауважили ґрунтовний підхід журналістів каналу до підготовки новин — майже у всіх сюжетах помітне намагання кореспондентів якомога глибше розкрити тему. Для цього вони часто залучали експертів. Однак деякі сюжети все ж вийшли із порушенням стандартів. Зокрема, найчастіше таким матеріалам бракувало повноти.

Наприклад, із сюжету від 25 березня про відзначення 5-річчя Нацгвардії узагалі не зрозуміло, про що в ньому йдеться. Бо в ньому є одне речення закадрового тексту ведучого й незв’язні коментарі військових. Журналістам варто було додати бекґраунду про Національну гвардію, для чого вона створена, що важливого за ці п’ять років зробила, подати зв’язну розповідь про військових.

Так само бракує повноти і в сюжеті від 26 березня «На Львівщині закінчили повторні перевірки 49 квест-кімнат». У матеріалі не сказано, через що пожежні перевіряли саме квест-кімнати, а не, наприклад, ресторани чи магазини. Варто було б додати, що перевірки пов’язані з пожежею у квест-кімнаті польського міста Кошалін, яка сталася у січні 2019-го. Тоді в ній  отруїлися димом і померли п’ятеро дівчат.

У сюжеті від 26 березня «Близько години тому закінчилися зустріч кандидатки у Президенти Юлії Тимошенко із виборцями» формально дотримано всіх стандартів — є слова кандидатки, і представника обласної організації «Батьківщини», коментарі глядачів, аналітика й політолога. Однак у сюжеті не розказано, про що саме на зустрічі говорила Тимошенко, а в коментарях експерти говорять не надто зв’язно: «Валентин Гладких, аналітик порталу “Слово і діло”: Для громадян України наскільки вона пріоритетною, тобто наскільки людей цікавить збереження культурної спадщини, у той момент, коли у них достатньо низький рівень матеріального добробуту. Пообіцяла, що іпотечний кредит буде видаватися на термін від 10 до 30 років. В принципі, сьогодні видається на достатньо тривалий час. Проблема полягає в тому, які відсоткові ставки за цим кредитом».

Набагато цінніше для глядачів було б, якби журналісти навели кілька тез із виступу Тимошенко і попросили експертів проаналізувати сказане. Сюжет можна було би доповнити інформацією про те, як на попередніх виборах її підтримувала Львівщина, тобто додати місцевого контексту.

У сюжеті від 27 березня про білборди без вихідних даних бракує повноти — представник громадянської мережі «Опора» каже, що це адміністративне правопорушення, однак у сюжеті не вказано, розслідуватимуть правоохоронці цю справу чи ні. Навіть якщо покарати порушників неможливо, про це варто було би сказати.

Недостатньо повний і сюжет від 28 березня про протест представників організації «Автоєвросила». Журналісти дають висловитися й мітингувальникам, і керівниці львівської митниці. Однак у сюжеті бракує бекґраунду — журналістам варто було би нагадати глядачам історію питання з розмитненням автівок на єврономерах, про закони, ухвалені в листопаді 2018 року, про зменшення суми акцизу, кількість розмитнених за новими правилами автомобілів, кількість грошей, які заплатили власники авто за розмитнення за новими правилами.

Стандарт повноти інформації порушено і в сюжеті від 29 березня «До Львова привезли бюлетені до територіальних виборчих округів». У матеріалі показано, яким чином і хто розвозить бюлетені по дільничних виборчих комісіях, що буде, якщо пачка бюлетенів буде розірвана. Однак у відео не сказано, скільки взагалі отримали бюлетенів львівські окружні комісії. У бекґраунді варто було би згадати, хто друкував їх та у скільки платникам податків обійдеться друк бюлетеня.

У сюжеті від 29 березня про 16-річну дівчину, яка потрапила під колеса автомобіля, бракує балансу думок і повноти. Попри те, що журналісти зробили велику роботу й поспілкувалися з багатьма сторонами — мамою потерпілої дівчини, представниками поліції й рятувальної служби, а також лікаркою, — в сюжеті не вистачає коментарів очевидців аварії, а також думки водіїв автобуса й автомобіля, який нібито збив дівчину. Журналісти навіть не показали, що намагалися зв’язатися з іншою стороною. Можливо, коментарі доповнили би картину аварії й дали би змогу глядачам краще зрозуміти, що насправді відбулося.

Луцьк — «UA:Волинь»

Новини каналу відповідають вимогам стандартів на 5,26 бала.

Щоденні підсумкові випуски новин містили від 5 до 8 матеріалів, а загалом сюжетів і повідомлень за тиждень вийшло 34. Найчастіше це були подієві матеріали про кримінал (23 %), а також про діяльність місцевої влади (значна частина — про підготовку до виборів) та комунальні проблеми (по 15 %). Найменше матеріалів стосувалися політики України, війни на Донбасі, соціальних проблем, спорту та іншого (по 3 % від загальної кількості). Жодного сюжету в ефірі «UA: Волині» не було на релігійну та медичну тематики.

В останній тиждень перед виборами президента найбільше матеріалів (6) журналісти присвятили передвиборній ситуації: засіданням ОВК, проблемам перед голосуванням та статистичним даним. Хоча, окремим передвиборчим сюжетам бракувало інформативності. Тоді як найбільш повними вийшли сюжети спортивної та культурологічної тематики.

Випуски новин були насиченими повідомленнями про кримінальні чи надзвичайні події. Хоча в понеділок, 25 березня, у випуску не було інформації про пожежу в чотирьох автівках на майданчику поліції, що сталася вихідними. Так само жодним чином не згадали про чемпіонат України зі спортивної ходьби, де волиняни здобули перемоги, хоча у випуску був інформативний сюжет про здобутки місцевих плавців.

У середу, 27 березня, журналісти Волинської філії не згадали про наміри міської влади відремонтувати центральну алею луцького парку, озвучені на сесії міськради. Також автори програми проігнорували новину про вилучення в мешканця Волині сурогатного алкоголю на 1,5 млн грн. У четвер у випуску новин не згадали про перемогу лучанок на міжнародному волейбольному турнірі.

Зате журналісти «UA: Волині» відреагували на світовий тренд, коли люди прибирають від сміття в рідних містах та селах і виставляють фото виконаної роботи із хештегом #trashtag. Як до акції долучилися волиняни, показали в сюжеті «Трештег все частіше з’являється в дописах Волинських користувачів соцмереж» від 27 березня.

Найчастіше журналісти «UA: Волині» порушували стандарт повноти інформації, натомість з оперативністю новин та відокремленням фактів від коментарів жодних проблем не виникало. Новини каналу здебільшого були збалансованими, проте окремі порушення були. Так, у матеріалі «Поширеними порушенням при наданні послуг з перевезення у Луцьких маршрутках є незадовільний технічний стан» від 26 березня автори подали тільки точку зору посадовця з міської влади, не поцікавившись позицією перевізників.

Не забезпечено балансу думок і в сюжеті від 29 березня «У Волинському окружному виборчому окрузі №20 представникам кількох дільничних виборчих комісій видали штамп «вибув». Матеріал відзнятий на прес-конференції «Опори», і вже в його підводці сказано, що ОВК порушила закон: «Надія Панасюк, ведуча: В Волинському окружному виборчому окрузі № 20 представникам кількох дільничих виборчих комісій видали штамп «вибув». Такі дії в громадській мережі “Опора” називають порушенням виборчого законодавства. Про це під час прес-конференції розповіла координаторка мережі Катерина Шарпата. З її слів, центральна виборча комісія не видавала постанову на використання цього штампу». Відомостями, отриманими на прес-заході, журналісти обмежилися, не поцікавившись в окружкомі, чому виникла така ситуація.

Кільком сюжетам, що вийшли на телеканалі в моніторинговий період, бракувало повноти. Зокрема, в матеріалі «Луцький міськрайонний суд сьогодні, 25 березня опитав трьох свідків у справі про вбивство Павла Попова» від 25 березня, де йшлося про судовий процес щодо вбивства, що сталося у Луцьку два роки тому, бракувало бекґраунду.

Не повним був і сюжет «Оркестр військової частини 11-41 строєм пройшов вулицею Лесі Українки» від 25 березня. Хода оркестрантів була присвячена п’ятиріччю створення Нацгвардії. У сюжеті є і враження лучан від побаченого, й історії нацгвардійців, які служать у цій частині, але нічого не сказали про історію та здобутки військової частини. Відтак у сюжеті є кілька інформаційних ліній, та жодна з них не «дотягнута». Не вистачило й бекґраунду з уточненням, що ж таке Нацгвардія і які завдання на неї покладаються.

Тернопіль — «UA: Тернопіль»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу оцінено на 4,3 бала. Ознаки замовності виявлено у двох сюжетах (6 %).

Протягом моніторингового періоду в новинах каналу найбільша кількість сюжетів із 30 проаналізованих припала на кримінальні новини, в тому числі про порушення виборчого законодавства (17 %). Що ж до новин про політичні події, то на них припало 13 % контенту, причому два з чотирьох сюжетів стосувалися перебування на Тернопільщині Петра Порошенка. Стільки ж новин стосувалося діяльності місцевої влади (з урахуванням сюжетів про оргзаходи з підготовки до президентських виборів). По 10 % матеріалів присвятили тернопільські журналісти висвітленню подій місцевого політичного і суспільного життя, а також освіти й науки. По одному матеріалу (або по 3 %) припало на висвітлення війни на Донбасі, реформ, надзвичайних подій, культури і спорту, ще два стосувалися соціальних тем. А новин, що стосуються економіки, комунальних проблем і релігії, не було взагалі.

Попри досить широке охоплення всіх аспектів життя громади, журналісти залишили поза кадром кілька важливих тем. Так, вони проігнорували пожежу в Чистилівському орнітологічному заказнику, задимлення і пожежу на Плебанівському сміттєзвалищі, через яке люди скаржаться на погане самопочуття. До того ж експерти зауважили, що редакція новин не відстежувала розвиток тем. Так, на каналі не розповідали про причини отруєння дітей у дитсадочку, яке сталося на початку березня, про перевірку дотримання правил безпеки трансформаторних підстанцій після загибелі школяра внаслідок ураження струмом.

Що ж до якості новинного контенту, то лише кожний четвертий сюжет відповідає всім вимогам стандартів. А порушення у двох із них (6 %) призвели до появи ознак замовності.

Насамперед ідеться про сюжет від 25 березня «Колишнє приміщення Обласного державного архіву передали Тернопільсько-Зборівській архиєпархії». Анонсований як матеріал про передачу в безоплатне користування церкви будівлі, де розташовувався обласний архів, сюжет фактично звівся до звіту про робочий візит до Тернополя Петра Порошенка. Причому синхрони президента не містять суспільно важливої інформації («Петро Порошенко, Президент України: Я з великою приємністю хочу передати, Ваше високопреосвященство, цей акт… цей акт, нібито це є аркуш паперу. А за цим стоять молитви і зусилля, може, поколінь українців. І, нарешті, відбувається передача келії монастиря Тернопільсько-Зборівській єпархії Українській Греко-Католицькій церкві. Я з цим вітаю всіх… справедливість. Історична справедливість відновлена», або «Петро Порошенко, президент України (звертаючись до фіналістів патріотично-мистецького фестивалю «Вставай, сонце!»): Я спеціально приїхав для того, щоби з вами зустрітися, вас підтримати і сказати, що ви робите фантастичну справу»). Ця пряма мова радше сприяє формуванню іміджу Порошенка як діяча, який опікується відновленням історичної справедливості і патріотичного мистецтва, що є суголосним до його передвиборного слогану «Армія, мова, віра».

Ще одна невдала журналістська робота — акцентування виключно на позитивних сторонах організаторів вчительського фестивалю з англійської мови — компанії DinternalEducation, яка «є представником всесвітньовідомого видавництва “Пірсон” в Україні».Йдеться про сюжет від 26 березня «Близько 300 учителів англійської мови з області взяли участь у фестивалі нестандартних та дієвих ідей навчання англійської мови»: Геннадій Білоус, методист Міжнародного освітньої-методичного центру Dinternal Education: «Що це світовий бренд»; Світлана Сорочинська, головний методист Міжнародної освітньої-методичного центру Dinternal Education: «Для учнів середніх класів ми пропонуємо різноманітні заходи і сьогоднішній є зразком таких заходів, де вчителі почерпують нові ідеї, як навчати, як практикувати мову, як застосовувати комунікативний і компетентнісний підходи до викладання англійської мови. Третій є сектор, третя частина наших сьогоднішніх тренінгів — це старші класи, і звичайно, старші класи — це підготовка до ЗНО». Довідка про Dinternal Education також акцентує увагу лише на позитивних характеристиках. До речі, на сайті компанії вказано, що тренінги, які вона проводить, є платними. На думку експертів, у цьому сюжеті є ознаки комерційної замовності.

Мали експерти й інші зауваження, зокрема, помітили, що бекґраунд у новинах тернополян іноді підміняється розлогим довідковим матеріалом. Як-от докладна біографія Порошенка після сюжету про його зустріч з виборцями від 25 березня «Порошенко зустрівся із виборцями».

Що ж до дотримання стандартів, то експерти констатували стовідсоткове забезпечення оперативності й відокремлення фактів від коментарів. Натомість зауважили, що попри розлогість матеріалів значна частина подій і тем висвітлювалася поверхово. Наприклад, у сюжеті «Петро Порошенко зустрівся з виборцями на Театральному майдані Тернополя як кандидат у Президенти України» журналіст дуже багато уваги приділяє хронології («Зустріч із кандидатом у Президентом України Петром Порошенком має розпочатися о 17-й годині. О 14-й годині Театральний майдан перекриває поліція і Нацгвардія. О 15-й годині розпочали сходитися люди», «О 16-й годині на майдані розпочалася акція представників Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан”», «Петро Порошенко вийшов до виборців о 18-й годині 20 хвилин», «Зустріч тривала годину»), але не вказує джерело інформації щодо протесаної акції «Автомайдану» (ця частина тексту проілюстрована не власним відео, а світлинами представниці «Автомайдану» Юлії Гесюк). Водночас у матеріалі немає пояснення, що саме мають на увазі учасники акції, коли кажуть про безвідповідальність Порошенка стосовно обіцянок, які він роздає (порушення стандарту повноти), відсутній коментар поліції щодо звинувачень у застосуванні сили до автомайданівців чи згадка про спробу отримати такий коментар (порушення балансу думок).

У більшості випадків журналісти порушують стандарт точності через вживання безособових речень, як-от: «Колишнє приміщення обласного державного архіву, яке розміщене в Катедрі, в центрі Тернополя, передали в безоплатне користування Тернопільсько-Зборівської архиєпарії Української греко-католицької церкви» (сюжет від 25 березня «Колишнє приміщення Обласного державного архіву передали Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української греко-католицької церкви»), «У Чорткові оголосили два дні жалоби за 14-річним хлопцем, який вчора загинув в приміщенні електрощитової від ураження струмом» (сюжет від 26 березня «У Чорткові оголосили два дні жалоби за 14-річним хлопцем»); або обмежуються лише згадкою імені і прізвища людини, не повідомляючи, ким вона є. Так, у матеріалі від 27 березня «Василю Габору, який травмувався на Кременеччині, рідні та друзі збирають кошти на лікування» не вказано, хто такий Габор (керівник Шумської районної організації ВО «Свобода»).

Однак є випадки, коли порушення стандарту трапляється через відсутність фактчекінгу або неуважність журналіста. Так, у матеріалі від 28 березня «Представник української діаспори з Лондона зустрівся із просвітянами» в закадровому тексті журналіста йдеться: «Заступник міського голови Микола Матвіюк каже: Кременецька міська рада виділила 200 метрів квадратних для народного дому “Просвіта”». Це не відповідає змісту синхрону заступника міського голови Миколи Матвіюка («Міським головою і, скажемо так, відповідальними працівниками міської ради було виділено, запропоновано декілька земельних ділянок, щоб можна було розпочати будівництво. Зараз міська рада займається пошуком землі, щоб можна було дане адміністративне приміщення громадській організації збудувати. Поки що є декілька варіантів, один із них — це в центральній частині міста біля Свято-Миколаївського собору»).

В іншому матеріалі від 28 березня про перебіг справи щодо смерті хлопця, в якій його батько звинувачує лікарів, «Засідання щодо розгляду кримінальної справи про смерть 12-річного тернополянина перенесли» ведуча каже: «30 листопада 2018 року на основі висновків Львівської судово-медичної експертизи, довели вину двох лікарів: інфекціоніста, яка тоді була черговою по лікарні, і чергового хірурга. Їх відсторонили від роботи. І вони отримали підписку про невиїзд». Але провина двох лікарів не є доведеною, оскільки відносно них ще триває досудове слідство. Суд не розглядав справу по суті й не виносив вироку щодо них. Крім того, в чинному КПК відсутній такий запобіжний захід, як підписка про невиїзд. Насправді слідчий суддя ухвалив обом підозрюваним запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Ужгород — «UA: Закарпаття»

За дотримання стандартів експерти поставили 5,08 бала із можливих шести.

Загалом моніторингового тижня в підсумкових випусках новин вийшли 24 сюжети на різні теми. Найбільше — чверть проаналізованих — стосувалися діяльності місцевої влади, причому переважно це були матеріали про підготовку до проведення виборів Президента. 21 % новин було присвячено криміналу та роботі правоохоронних органів. По 8 % контенту припало на питання місцевої політики й суспільного життя, а також освіти й науки. Не висвітлювали журналісти соціальних проблем, а також не розповідали про релігію й надзвичайні події. Решті тем присвячено по одному сюжету, або по 4 %.

Поза увагою журналістів «UA: Закарпаття» залишилася низка подій, значущих для регіону. Зокрема, 25 березня лідери молодіжних організацій Ужгорода, активні юнаки та дівчата в міській раді обговорювали проект міської програми «Молодь міста Ужгорода» на 2019–2021 роки, яка буде винесена на сесію міськради. Або ж, наприклад, 27 березня в Ужгороді відбулося засідання виконавчого комітету, де були затверджені нові тарифи з техобслуговування ліфтів.

Того ж дня в Ужгороді відбулося судове засідання у справі міського голови обласного центру Богдана Андріїва, якого звинувачують у привласненні 6,5 мільйонів гривень. Але ця новина чомусь не потрапила до підсумкового випуску, хоча й була відзнята журналістами. Натомість 27 березня в поле зору журналістів каналу потрапили зустріч із військовими 128-ї гірсько-штурмової бригад, а також те, що ужгородська місцева прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно 33-річного іноземця, вилучення безакцизних алкоголю та цигарок концерт акторів Закарпатського облмуздрамтеатру. Важко зрозуміти, за якою логікою формували журналісти картину дня і з яких причин випустили цю важливу тему.

Схожа ситуація з версткою новин склалася й наступного дня, 28 березня. У четвер відбулось одразу два сесійні засідання — Ужгородської і Мукачівської міськрад, на яких порушували чимало важливих для громад питань. Про це в новинах каналу того дня не було ані слова.

Що ж до відповідності новин каналу вимогам стандартів інформаційної журналістики, то зауважень стосовно їхньої збалансованості, оперативності та достовірності в експертів не виникало. А ось із точністю та повнотою інформації у проаналізованому контенті не все гаразд. Зокрема, зафіксовано вживання розмитих визначень часу, коли відбулися чи мають відбутися певні події тощо, а також брак змістовних бекґраундів у новинах.

Журналісти досить часто не подають змістовних бекґраундів до новин. Наприклад, у сюжеті від 25 березня «П’ять із шести окружних виборчих комісій на Закарпатті отримали бюлетені» журналіст каже: «За його словами, до кінця доби завершується термін подання офіційних спостерігачів від громадських організацій та кандидатів у президенти». Глядачеві важко зрозуміти, про кінець якої саме доби йдеться. Ще одним прикладом порушення стандарту точності може слугувати матеріал від 26 березня «80 учнів із Ужгородського району готуються до зовнішнього незалежного оцінювання». У сюжеті не вказано, коли відбувається подія, лише означено робочі години: «Навчання розпочинається о 9-й годині, закінчується о 17-й. Триватиме табір впродовж чотирьох днів».

А сюжет від 29 березня «Закарпатгаз відмовився повертати споживачам гроші та платити штраф» може слугувати прикладом характерного порушення стандартів точності й повноти інформації водночас. У цьому матеріалі досить поверхово подана історія та проблематика судового позову «Закарпатгазу» до НКРЕКП. Власне, суті позову чітко не сформульовано, не вказано, в якому суді справа слухається й на якому етапі вона перебуває. У матеріалі також немає вичерпного і до кінця зрозумілого бекґраунду.

Хмельницький — «Поділля-центр»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу оцінено на 5,22 бала. Виявлено один сюжет із ознаками замовності.

Аналізуючи новини хмельницької філії Суспільного, експерти зауважили, що підсумкові випуски значною мірою складаються із сюжетів, які балансують між форматом короткого повідомлення й повноцінним сюжетом. Цікаво, що найбільшу частку новин становлять матеріали про спорт — аж 28 %. За тиждень не зафіксовано жодного матеріалу на медичну тему, хоча з 1 квітня вступали в силу зміни програми «Доступні ліки», а це важливо для людей із серцево-судинними захворюваннями, діабетом ІІ типу та астмою.

Низка матеріалів стосувалася роботи місцевої влади (17 %), утім вони були радше не повноцінними сюжетами, а оголошеннями, які чиновники хотіли донести до громади. Жодного критичного матеріалу, який би стосувався діяльності місцевих посадовців, також не помічено.

Також бракувало матеріалів, які стосувалися б перебігу президентської кампанії, адже моніторинговий період припав на останній тиждень перед голосуванням у першому турі.

Що ж до упущених тем подієвого характеру, то центральні канали показали матеріал про колекцію світловідбивного одягу, який презентували у Хмельницькому, «Поділля-центр» — ні. Не було також повідомлення про важливу новину для мешканців області: як ходитимуть потяги з урахуванням переведення годинника 31 березня і про додаткові великодні потяги, що курсуватимуть через Хмельницький.

Забули й про заяву міськради про те, що слід поспішити з вибором сімейного лікаря, адже з 1 квітня за програмою «Доступні ліки» не вдасться отримати рецепт без декларації з лікарем.

Найкраще журналісти телеканалу дотримувалися стандартів оперативності та відокремлення фактів від коментарів: експерти не зафіксували жодного порушення. Найгірше — стандарту повноти інформації. Зокрема, в новинах про роботу місцевої влади, які зводяться до повідомлень на кшталт «там-то зроблять те-то».

Наприклад, у сюжеті «Пляжну зону облаштують у Хмельницькому на лівому березі річки Південний Буг» за 25 березня (Сюжет) не вказано, коли почнуть роботи, скільки це коштуватиме, чи буде територія якийсь період закрита, як оновлюватимуть пісок тощо.

А в матеріалі «У Хмельницькому капітально відремонтують вбиральню у парку Шевченка» за 26 березня (сюжет) посадовиця коротко пояснює, що буде відбуватися. Ніякої додаткової інформації глядачам не дають: «Тетяна Циб, начальник відділу благоустрою управління ЖКГ: Ми неодноразово отримували звернення і тепер вот належним чином реагуємо на них».

Оприлюднені в новинах заяви часом подають однобоко, не доповнюють додатковою інформацією та коментарями інших сторін, порушуючи стандарт як повноти, так і балансу думок.

Яскравим прикладом є ситуація висвітленням подій навколо ПАТ «Хмельницькгаз». Упродовж тижня вийшло три матеріали на цю тему. Йдеться про те, що Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зобов’язала «Хмельницькгаз» «зробити перерахунок споживачам до п’ятого квітня, починаючи від жовтня 2018-го». У новині про це від 27 квітня (сюжет) «Зробити перерахунок споживачам до п’ятого квітня, починаючи від жовтня 2018-го, забов’язали ПАТ “Хмельницькгаз”» сказано, що компанія рішення поки не коментує, але далі журналісти ситуацію пояснити глядачам не намагаються. Немає ані коментарів незалежних експертів, ані пояснень НКРЕ. Схожа ситуація і в наступних сюжетах на цю тему. У новині «Публічне акціонерне товариство “Хмельницькгаз” оскаржуватиме штраф у сумі 850 тисяч гривень» від 28 квітня (сюжет) є коментар комерційного директора компанії Олександра Надольського, з якого пересічний глядач мало що зрозуміє, і все.

В останньому ж матеріалі тижня на цю тему з’являється умовний баланс. Глядачам іще раз розповідають про те, що «ПАТ “Хмельницькгаз” не робитиме перерахунків населенню та оскаржуватиме штраф у сумі 850 тисяч гривень» (29 березня, сюжет), дають ті ж тези комерційного директора компанії, а розрахункові показники коментують ситуацію не експерти, а пересічні хмельничани:«Марина Сєроглазова, хмельничанка: Повний тариф вісім цілих п’ятдесят чотири за кубічний метр. І далі йде торгова націнка (отримує “Хмельницьгаззбут”), транспортування (отримує “Укртрансгаз”), розподіл (отримує ПАТ “Хмельницькгаз”).

Хмельничанка Марина Сєроглазова каже, у тарифі закладено кілька розцінок.

Марина Сєроглазова, хмельничанка: Якщо повний тариф вісім п’ятдесят чотири, значіть, з них, значіть, природний газ, написано, отримує НАК “Нафтогаз України” 7,48, ну, і там дальше 7,48, якщо округліть. Торгова націнка, значить, нуль, там, 0,19. Транспортування — отримує оце, шо “Укратрансгаз”, — 0,17. Дальше — розподіл отримує ПАТ “Хмельницькгаз” 0,71. За січень вот 167,86.

Тариф Марина вважає завищеним. І каже, що люди, котрі проживають у власних будинках, сплачують ще більше». Позиції НКРЕ знову немає.

Часом у новинах телеканалу виходять матеріали, цінність яких для пересічного глядача зрозуміти важко, і в них яскраво помітне недотримання стандарту повноти. Так, із сюжету «16 письмових звернень, п'ять на гарячу лінію та вісім на сайт Держпродспоживслужби надійшло від жителів області» (сюжет) за 29 березня не зрозуміло, навіщо глядачеві ці цифри. «За словами Тетяни Левкун, книги скарг зараз замінили більш сучасними засобами комунікації. Це кол-центри і різні засоби зворотного електронного зв’язку», — йдеться в сюжеті, але що це дало, невідомо.

Також експерти зафіксували сюжет, який через протокольний формат подачі виходить за межі інформаційного матеріалу. Йдеться про новину від 27 березня «Оновлене відділення державної реєстрації актів цивільного стану відкрили сьогодні в Старій Синяві» (сюжет).Окрім констатації факту відкриття нової установи в ньому є три коментарі посадовців, із радником міністра юстиції включно: «Віктор Худняк, начальник управління юстиції Хмельницької області: Маємо прийти до сучасного європейського типу надання послуги (.... ). Те, що зараз є функція об’єднання всіх адмінпослуг в одному приміщенні, саме на базі Старої Синяви, на базі цього великого приміщення ЦНАПУ, як на мене, це дуже гарним прикладом є для всієї області. Ми будемо продовжувати обов’язково цю діяльність. В кожному районному центрі у найближчі два-три роки ми зможемо це зробити». Водночас жодного коментаря потенційних користувачів послугами закладу немає.

Чернівці — «UA: Буковина»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 4,52 бала.

Тематична палітра новин каналу досить обмежена. Шість сюжетів, або 22 % підсумкових випусків, стосувалися президентських виборів — підготовки до дня голосування, висновків моніторингових організацій про перебіг кампанії. Відповідно, ці сюжети стосувалися як питань політики загальнодержавного рівня (7 %), так і діяльності органів місцевої влади. Саме цій темі загалом було присвячено найбільше чернівецьких новин — 37 %. На другому місці за кількістю матеріалів — кримінальна тематика (15 %), по 7 % новин припало на висвітлення тем економічних, комунальних проблем і надзвичайних подій. Соціальна тема з’явилася на порядку денному лише один раз (менше 4 % ефіру). Стільки ж уваги приділено війні на Донбасі, суспільно-політичному життю й освіті. Не йшлося про події культури, релігію, спорт та місцеве суспільно-політичне життя.

Водночас, в інших регіональних ЗМІ у цей період були такі новини: «На Донбасі під час обстрілів загинув десантник із Чернівців», «Депутати Чернівецької обласної ради реорганізували шість медичних закладів», «Чернівецьку обласну бібліотеку відреставрують на два мільйона, а в театрі поміняють вікна на чотири мільйони», «Священик замкнув ворота храму: на Буковині черговий релігійний конфлікт», «“Діти.SOS”: народний драмтеатр зіграв емоційну виставу про війну», «У Чернівцях хочуть перейменувати вулицю на честь загиблого бійця Леоніда Дергача» тощо.

Усі новини чернівчан були оперативними, забезпечено в них і відокремлення фактів від коментарів. Якщо ж аналізувати помилки, яких припустилися журналісти, то вони стосуються порушення вимог стандарту достовірності. Наприклад, у новині «Двоє жінок постраждали у аварії на трасі Житомир — Чернівці» від 26 березня не позначене походження відео. Зовсім відсутнє посилання на джерело інформації в матеріалі «У роботі підприємства “Чернівцігаз” знайшли порушення» від 26 березня. А в сюжеті від 28 березня «Депутати доручили управлінню Держпраці перевірити компанії, які виграли тендери на прибирання вулиць» ведуча двічі від свого імені наголосила на незаконності прийнятого депутатами рішення: «Вони (депутати) не мають повноважень давати такі доручення», «Згідно із законом про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності, управління Держпраці не може перевіряти підприємства за зверненням депутатів. Управління Держпраці може перевірити тільки оформлення працівників, якщо депутати у своєму зверненні наведуть факти порушення у оформленні працівників». Хто є автором такої експертної оцінки — не повідомляється, посилання на закон не верифіковане навіть візуально.

Левова частка порушень стосується стандартів повноти й точності інформації. Зокрема, у створених за одним зразком сюжетах від 28 березня «Буковина збільшила експорт товарів до країн Європи на 33 % минулого року» і «Буковина серед областей, де почали виплачувати соціальні виплати сім’ям загиблих військових». В обох випадках просто переказується промова спікерів під час прес-конференцій віце-прем’єрів Іванни Климпуш-Цинцадзе і Павла Розенка без уточнень журналістів, яким є обсяг експорту в абсолютних цифрах, чи, скажімо, скільки сімей на Буковині отримують зазначені виплати і який їхній розмір.

Таким саме неінформативним і неповним виглядає матеріал «Депутати Чернівецької обласної ради прийняли зміни до бюджету області на 2019 рік» від 27 березня. В ньому наведені окремі цифри, але не підсумовано загальний обсяг додатково отриманих держсубвенцій та залишків, які поповнили запланований обласний бюджет (ця цифра також не зазначена).

Безглуздим є сюжет «Сьогодні був останній день, коли можна було змінити місце голосування» від 25 березня. Незрозуміло, навіщо переказувати процедуру, коли зробити щось уже запізно, й опитувати людей, чи прийдуть вони на дільниці з дітьми, чи без. Натомість цікаво було б дізнатися, чому виборці затягнули із перереєстрацією, а також послухати співробітників реєстру — які помилки зробили виборці, що залишилися без права голосу, і скільки їх.

Взірець беззмістовності — новина «22 пункти передвиборчих програм топ-10 кандидатів у президенти проаналізували у ГО “Центр UA”» від 26 вересня. У сюжеті йдеться про те, що ґрунтовний аналіз зроблено, щоб виборцям було простіше орієнтуватися в передвиборчих програмах кандидатів. Але не наведено ані результатів дослідження, ані жодного прикладу, які саме обіцянки кандидатів не відповідають повноваженням президента, щоби це спонукало виборців ретельніше тестувати програми своїх обранців. Синхрон координаторки громадської організації не додає жодної конкретики. Тож незрозуміло, яку нову інформацію отримав глядач, окрім того, що якась організація щось зробила.

Порушення стандарту точності бачимо в сюжеті «Дозвіл на користування надрами газу і нафти продаватимуть на аукціоні» від 27 березня, де спочатку йдеться про два проекти рішень, які депутати приймати не хотіли, а потім розповідається, що депутат облради «запропонував змінити слово відмовити на погодити в одному з проектів рішень щодо продажу на аукціоні дозволу на користування надрами. Депутати підтримали цю пропозицію». Між тим у підводці ведучої проекти — у множині: «Такі проекти рішень сьогодні на сесії підтримали депутати Чернівецької обласної ради».

У сюжеті «У Чернівцях презентували книгу присвячену командиру роти Леоніду Дергачу» від 25 березня авторку книжки титровано чомусь просто як «офіцерку прес-центру», яка «вперше презентує книгу». Про те, що книжку написала саме вона, ми дізнаємося лише в середині сюжету й лише з її слів: «От, єдине, шо я не пишу як він загинув, я не можу. Мені ще важко».

Також виявлено й кілька сюжетів, де відсутність балансу думок, а також експертного коментаря робить інформацію неточною і неповною. Наприклад, як у складному для сприйнятті сюжеті «Комунальне підприємство “Чернівціводоканал” закупило рідкий хлор на понад чотири мільйони гривень» від 26 березня. В ньому йдеться про те, що водоканал закупив знезаражувач за ціною, вищою, аніж інші області. Але немає ані даних про те, якою є транспортна складова у структурі ціни на хлор, ані порівняння закупівельної ціни з іншою областю України, віддаленою від Дніпра на ту ж відстань, що й Чернівецька. Сюжету не вистачає незалежного експерта, який зміг би всебічно висвітлити проблему, а також підтвердити або спростувати слова комунальників і постачальника, яких явно влаштовує неконкурентна ціна.

У сюжеті «Виконавчий комітет Чернівецької міської ради продовжив дозвіл підприємцю на використання вуличного радіо» від 26 березня журналісти каналу обмежилися виключно коментарем чиновника, тимчасом як у конфлікті були задіяні три сторони. Через це взагалі не зрозуміло, чи розв’язано конфлікт. І навпаки, не вистачає коментаря чиновника в матеріалі «Єдина жіноча футбольна команда у Чернівецькій області “Буковинська надія” не має футбольного поля» від 29 березня. Адже у синхроні тренера йдеться про те, що «міністри нам усі обіцяли, ніхто нічого не дав», петицію спрямовано до міськради, а збірна виступає на обласних змаганнях. Тож коментар обізнаного представника влади мав би пояснити ситуацію щодо повноважень та реальних можливостей різних гілок влади стосовно майбутнього команди.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.