Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Харкові та на Донбасі

Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Вінниці, Миколаєві, Кропивницькому, Одесі, Херсоні та на каналі «UА: Крим»

У загалом якісних новинах Львівської філії часто бракує бекґраунду. Буковинці недостатньо сумлінно посилаються на джерела інформації та дають інтерпретацію журналістів замість прямої або непрямої мови спікерів. Волинська філія зациклилася на погоді. Новинарі багатьох філій виявилися не готовими до висвітлення дражливої теми створення в Україні Помісної православної церкви. У новинах двох філій експерти зафіксували ознаки замовності. Один із таких матеріалів нагадує передвиборчий піар Петра Порошенка.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Івано-Франківськ — «UA: Карпати»

Дотримання стандартів у новинах оцінено на 4,39 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найбільше в новинах франківців бракує точності й повноти інформації, зокрема в сюжетах, присвячених резонансним темам і подіям. У матеріалі від 21 грудня «Рейтинг кримінальних справ депутатів Франківщини, які не отримали покарання», окрім підводки ведучої є тільки синхрон представниці руху «Чесно», але не згадано жодних прізвищ чи конкретних кримінальних справ. Бракує й незалежної експертної думки.

Стандарт повноти не дотримано і в сюжеті від 18 грудня «Міський бюджет» про ухвалення бюджету Івано-Франківська на 2019 рік. Однак у матеріалі не сказано, в якому обсязі, наскільки він зріс чи зменшився порівняно з попередніми роками тощо. Наведено точки зору різних людей про те, добре чи погано мати дефіцит бюджету в півмільярда гривень. До того ж, із дефіцитністю теж не все просто. У підводці дикторка каже: «На наступний рік прийняли дефіцитний бюджет, каже міський голова Руслан Марцінків. Зокрема, планують запозичити 500 мільйонів гривень, які витратять на капітальні ремонти в місті». Але згодом у синхроні експерта чуємо дещо інше: «Сергій Васильченко, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки ПНУ ім. Василя Стефаника: Є дефіцит спецфонду. Але треба розуміти, що спеціальний фонд місцевого бюджету — це кошти, які призначені для розвитку. Це означає, що місто має амбіційні плани для свого росту, і переважно це кошти, які будуть іти на інфраструктурні проекти. Якщо подивитись загальний бюджет, то ми бачимо, що він ухвалений з профіцитом, який досягає там 600 з чимось там мільйонів гривень». Очевидно, тема для журналістки виявилася заскладною.

До теми обласного бюджету в новинах зверталися чотири рази. 17 грудня розказали вперше в сюжеті «Сьогодні на бюджетній комісії ухвалювали обласний бюджет на наступний рік», а наступного дня йогобез будь-яких змін («Проект обласного бюджету на 2019 рік», порушуючи стандарт оперативності, повторили.

Не розібралися з темою журналісти і в сюжеті від 19 грудня «Восьмий фестиваль новорічно-різдвяної іграшки».Почавши розповідати про цей захід, раптом перескочили на конфлікт керівництва села з організатором конкурсу — Національним парком «Гуцульщина»: «Голова сільської ради Пістиня Тарас Бейсюк вважає діяльність національного парку “Гуцульщина” злочинною(…)». Однак дізнатися, в чому полягають злочинні дії керівництва національного парку, глядачеві не вдається. Хіба що дофантазувати сказане головою Пістинянської сільської ради: «Вони нанесли шкоду сільській раді от 563 тисячі, де в цьому році ми вимагаємо, щоби були рахунки заблоковані, органом місцевого самоврядування відшкодовано збитки». Зауважимо, в синхроні про злочинну діяльність не йдеться, тож автор озвучив власні висновки, порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Бракує повноти і в сюжеті від 19 грудня «На Прикарпатті тимчасово скасують декілька приміських поїздів». У підводці ведуча каже: «На Прикарпатті тимчасово скасують декілька приміських поїздів». Наприкінці відео журналіст повідомляє, що тимчасово скасовували аж 34 потяги. До того ж, які саме потяги скасували і на який час, у сюжеті не згадано.

Стандарт достовірності, між інших, порушено в сюжеті «Операція Ялинка» від 20 грудня. У ньому журналісти розповідають про рейди правоохоронців, які шукають незаконно зрубані ялинки. Але в матеріалі ви не побачите ані відео з рейдів, ані роботи лісівників, — лише синхрони спікерів та фотографії ялинок. Фотографії не просто взяті з інтернету, а й підписані: «фото з мережі Інтернет». Журналістам варто було би поважати авторське право і вказувати джерело, з якого взяли контент.

Львів — «UA: Львів»

Журналісти львівської філії «Суспільного» забезпечили високу якість новин, але загальну картину зіпсувало порушення вимог стандарту повноти інформації. Загалом — 4,91 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Усі проаналізовані сюжети були оперативними, в жодному не зафіксовано наявності оцінних суджень чи інших хиб, які вважаються порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів. Лише у двох сюжетах не дотримано балансу думок. Один із них — матеріал від 19 грудня «У Львові знесуть новобудову по вулиці Личаківській». У ньому йдеться про те, що комерційна структура програла апеляцію щодо знесення незаконно зведеної нею споруди. Втім у сюжеті є тільки інформація про рішення апеляційного суду, а також неконкретна обіцянка розповісти решту згодом.

Що ж до вичерпності значущих для розкриття теми фактів, то тільки 22 % проаналізованих новин її не бракувало. Порушено вимоги стандарту повноти, зокрема, в матеріалі «Поховали львівського активіста Ігоря Коцюрубу» від 18 грудня. Попри синхрони одразу трьох друзів загиблого, якого вважають самогубцем, відверто бракувало бекґраунду: чим був відомий пан Ігор, крім волонтерства та керування «Правим сектором» (якою саме організацією?), ким працював та навіть скільки років йому було на момент загибелі.

Так само не повним був і сюжет «Львів готується до відкриття головної ялинки» від 18 грудня, де авторка надала вкрай мало інформації про льодове шоу, що мало відбутися на площі Ринок. У матеріалі п’ять синхронів, але з нього так і не стало зрозуміло, хто саме організував шоу, скільки це коштувало та кому буде цікаво подивитися виставу.

А в досить збалансованому матеріалі «У Львові пікетували обласну прокуратуру, антимонопольний комітет, обласне управління Нацполіції, Львівську міську раду та Львівську обласну державну адміністрацію» від 21 грудня журналістка не повідомила, чи були серед пікетувальників представники політичних сил або відомих в Україні громадських формувань. При цьому одного зі спікерів — Олега Долинського — підписали як «учасника акції». Хоча він є співзасновником відомої у Львові ГО «Розвиток громади», що фінансується екс-народним депутатом Ігорем Кривецьким (ВО «Свобода»). Всі пікети, що пройшли 21 грудня, були організовані саме цією організацією, яка неоднозначно сприймається в місті.

У матеріалі «Вже другу добу на трасі Львів-Рава-Руська лежить перевернута фура» за 20 грудня спікера від митниці не підписали взагалі. Те саме сталося з учасником дійства в сюжеті «У музеї Івана Франка відбувся майстер-клас», що вийшов в ефір того ж дня.

Здивував «UA: Львів» і нестандартним підходом до виробництва матеріалів. Зокрема, повноцінні сюжети «У Львові провели спортивне свято для дітей з інвалідністю з усієї області» від 17-го, «Для сотні самотніх людей літнього віку провели свято Миколая» від 19-го та «До дня Святого Миколая у центрі Львова танці, ігри та теплі обійми» від того ж таки 19 грудня зовсім не мали закадрового журналістського тексту.

Луцьк — «UA: Волинь»

Дотримання стандартів волиняни забезпечили у своїх новинах на 5,03 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Стовідсоткову відповідність новин критеріям оцінювання кореспонденти каналу продемонстрували у 19 із 36 сюжетів. А більшість виявлених порушень стосується недостатньої кількості інформації. Також показники за стандартом повноти зменшувалися через порушення інших критеріїв оцінювання. Наприклад, через незбалансованість, як-от у сюжеті від 18 грудня «Делегація з Волині повернулася з об’єднавчого Собору, що відбувся 15 грудня у Києві» від 18 грудня. Фактично сюжет зводиться до розповіді Митрополита Луцького і Волинського Михаїла про те, як він пожертвував амбіціями і можливістю бути обраним головою ПЦУ.

Або візьмімо, наприклад, сюжет від 19 грудня «Про проект бюджету області на 2019 рік». У підводці ведуча зазначає, що «упродовж двох тижнів члени бюджетної комісії обговорювали основні фінансові потреби Волині на 2019 рік» і прийняли проект бюджету за основу. Очевидно, що питання було дискусійним і на розподіл коштів були різні погляди. Проте в матеріалі фігурує лише голова бюджетної комісії.

Ще два сюжети, в яких порушено фахові стандарти, створені за підсумками сесії обласної ради, обидва вийшли 20 січня. Так, у матеріалі «На Маневицькому Торфозаводі повністю вичерпали запаси на відведених площах» інформацію подано тільки за виступом директора підприємства. А в новині «На засіданні двоє депутатів Анатолій Грицюк та Юрій Ройко виступили із заявою про вихід з фракції» відсутні посилання на джерело інформації й не вказано причини виходу депутатів із фракції Радикальної партії Ляшка, а також скільки депутатів мала ця фракція до того.

Зауваження експертів викликала тематична верстка випусків і технічний бік якості матеріалів. Здебільшого в них ішлося про різні аспекти життя регіону, але з понеділка по середу 13 із 21 сюжету, що вийшли в ці дні, були присвячені негоді та пов’язаним із нею незручностям. Хоча поскаржитися на відсутність тем у регіоні не можна.

Наприклад, ось про що писали в регіоні 17 грудня: «СБУ затримала волинян, які незаконно переправляли нелегалів у ЄС», «У Луцьку обирають очільника Волинського краєзнавчого музею», «На луцькому “Моторі” стурбовані публікаціями в ЗМІ щодо авіакатастрофи на Житомирщині», «Піддубці: на місці смертельної аварії поставлять світлофор», «Гроші та стратегії: про що говорили на Раді розвитку Луцького району».

Наступного дня в поле зору журналістів інших ЗМІ потрапили такі теми: «Луцького депутата оштрафували на 51 гривню за нелегальну заправку», «Лучани тріумфували на Чемпіонаті України з бразильського джиу-джитсу», «Меблі для школи: скільки коштували парти в Луцькому районі та облцентрі», «У луцькій бібліотеці діти малювали листівки для військових», «У Луцьку відгомонів третій West Media Forum», «Грабіжника, якого затримали в Луцьку касирки, взяли під варту», «У Луцьку відкриють нову меморіальну дошку», «У Луцьку шукають перевізників для п'яти маршрутів», «Розповіли, як розраховуватимуться туристи у луцьких маршрутках після встановлення валідаторів», «У Луцьку представили масштабний проект боротьби з безробітністю в селах», «Тваринам тісно: Луцький зоопарк будуть розширювати».

Не розповіли на Суспільному про те, що НАБУ затримала екс-директора луцького хлібокомбінату, пляжним рятувальникам Луцька не вистачає грошей для закупівлі майна, екс-регіонал очолив комунальне підприємство Волиньради, у Луцька немає грошей на підземний перехід у центр, що у Луцьку створили книгу коміксів про цькування, а місцеві фірми «засвітилися» в оборудках зі ввезенням авто на мільйони тощо. Натомість говорили про погоду.

Також в експертів є зауваження до рівня операторської роботи та монтажу сюжетів. Наприклад, у матеріалах бачимо задовгі синхрони: рекорд — 80 секунд у сюжеті за 19 грудня «За кількістю хворих на кір область посідає сьоме місце в Україні.А в сюжеті від цього ж числа «Рейковий автобус Ківерці — Луцьк, який сьогодні зламався на маршруті, ремонтують» підряд йдуть два телефонні коментарі без перебивки.

Експерти також зауважили задовгі підводки і тривалі паузи між змістовими абзацами. Наприклад, у сюжеті «15 ДТП трапилося сьогодні у Луцьку» підводка до відеоряду тривала 58 секунд. Також фіксувалися не перекриті звуковим рядом трансляції фотоілюстрацій, диктор, що запинається через повільну роботу суфлера, відсутність титрування спікерів («Найдовший лист Святому Миколаю написали учні десятої школи міста Луцька» від 18 грудня ) тощо.

Тернопіль — «UA: Тернопіль»

Тернополяни набрали за дотримання в новинах стандартів інформаційної журналістики 4,83 бала із шести можливих. У двох їхніх матеріалах експерти побачили ознаки замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Вийшли ці новини 18 грудня і пов’язані з приїздом до Тернополя Петра Порошенка. У першому майже трихвилинному сюжеті «На театральному Майдані Тернополя засвітили головну ялинку міста» безпосередньо на «запалювання» ялинки припадає 30 секунд. Основна ж частина сюжету була присвячена виступу Петра Порошенка: «Який подарунок більш за все потрібен Україні? Нам потрібен мир. І ми молимо Господа для того, щоб він послав Україні цей мир, бо вона його вистраждала, вимолила. Але мир нам потрібен на умовах захисту національних інтересів України, а не як капітуляція перед Росією! І сьогодні Господь демонструє, що він разом з Україною. …Від Миколая 15 грудня з Божою допомогою Україна отримала те, чого вона чекала тисячі років — свою помісну Православну Автокефальну церкву в Україні!».

Схожим за форматом вийшов і сюжет «У Тернополі в церкві Воздвиження Чесного Христа відбувся подячний молебень за надання Томосу». У трихвилинному сюжеті про молебень майже половина знову була присвячена Порошенкові. До речі, коментар патріарха Філарета тривав не більше 30 секунд, а виступ президента затягнувся більш ніж на хвилину: «15 грудня — це дата назавжди закарбується в історії суверенної, незалежної, християнської, православної держави України. Цей день волею Божою народилася українська автокефальна, помісна православна церква. Без волі Бога, без Божої допомоги цього б точно не могло відбутися. Ще рік тому про це більшість і мріяти не могла. Слово томос українці не знали. І деякі стверджували, що це точно ніколи не відбудеться, але точно не при нашому житті. І чому так могло статися? Тому, що ми вірили, вірили що Господь пошле нам незалежну церкву».

Обидва сюжети в тому вигляді, в якому потрапили до ефіру, не мали достатньої суспільної значущості, а висвітлені в них події радше стали приводами для піару Петра Порошенка.

Фахові стандарти в новинах каналу загалом витримані добре. Найбільше проблем експерти помітили з повнотою і точністю інформації, частково — із забезпеченням балансу думок. Порушень стандартів оперативності, достовірності та відокремлення фактів від коментарів не було взагалі, або ж вони траплялися в поодиноких випадках.

Хоча, скажімо, в сюжеті від 21 грудня «Демонтування кіосків у Тернополі» порушення стандарту достовірності таки є. В матеріалі йдеться про демонтаж кіоску, встановленого самовільно із порушенням законодавства. Головне джерело інформації — керівник муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Ігор Максимів. Окрім нього авторка згадує, що «працівники управління муніципальної інспекції чекають приїзду спецтранспорту, з допомогою якого мають демонтувати та вивезти кіоск». Хто вони і скільки їх, так і не повідомлять, власне, як і джерела, до якого звернулася журналістка, аби дізнатися, куди везуть кіоск: «Ми поцікавилися у водія автомобіля, на який завантажили конструкцію, куди везуть її на зберігання». Також згадується ще один анонімний персонаж: «Прокоментувати ситуацію ми попросили одного із співвласників кіоску, спілкуватися на камеру він відмовився».

У сюжеті порушуються й вимоги стандартів точності й повноти, адже бракує бекґраунду щодо рішення про демонтаж таких кіосків, терміну його дії, даних про кількість вже демонтованих кіосків, подальші кроки влади щодо демонтованих кіосків та їхніх власників тощо.

Не вистачає інформації й у матеріалі від 17 грудня «Засідання Ради Церков». Коротке повідомлення ведучої про те, що 50 учасників закритого виїзного засідання обговорювали, як вони тепер будуть взаємодіяти, базувалося на інформації начальника обласного управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей Ігоря Кульчицького. На відміну від розлогого сюжету про участь Порошенка в молебні з нагоди Томосу, цей сюжет міг стати корисним. Однак ні до кінця випуску, ні впродовж тижня цю тему не розвивали.

Не склалося з повнотою інформації і в сюжеті від 17 грудня «Подарунки дітям на Миколая». У ньому журналісти розповідають про те, що «сьогодні, о 16-й годині, волонтери “Фабрики Святого Миколая” при церкві святого Священномученика Йосафата розпочали формування подарунків для дітей з малозабезпечених і багатодітних родин Тернополя і околиці. Напередодні 19 грудня пакунки з солодощами, іграшками, канцелярським приладдям отримають близько півтори тисячі дітлахів». Тут не пояснено, що таке «Фабрика святого Миколая».

18 грудня вийшов матеріал «Розгляд у справі за позовом тернополянки Юлії Мамчак про визнання не законної забудови у парку Національного відродження відклали до 28 грудня» Із нього важко зрозуміти суть претензій позивачки. До того ж у ньому згадується «Вулична академія», але не згадується, що йдеться про соціально-спортивний центр, який хочуть звести в парку Нацвідродження.

Частині тернопільських новин бракує бекграунду. Наприклад, у новині від 19 грудня «Наймасовіше одночасне створення мультфільму» йдеться про те, що «на одній із 22 локацій фестивалю “Кінохвиля” у Палаці кіно Тернополя зареєстрували рекорд: 30 учасників Тернопільської студії дитячої анімації “Руда миша” взяли участь у наймасовішому одночасному створенні з допомогою мобільних телефонів мультфільму “Як козаки Миколаю допомагали”». Але в сюжеті глядачеві не дають інформації про сам фестиваль. Хоча в цьому випуску новин про нього вже йшлося, не факт, що глядач бачив попередні сюжети.

Ужгород — «UA: Закарпаття»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 4,71 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти звернули увагу на велику кількість новин (10–12), які щоденно виходили в ефірі каналу. Проте більшість була дикторськими начитками, які не містять ані синхронів, ані відеоряду. Головні теми сюжетів стосувалися вузьких аспектів життя регіону, зокрема перетину кордону, благодійних акцій та подій, які організовують представники релігійних громад чи інших організацій. Майже не було матеріалів про політичне життя та діяльність органів місцевої влади.

Через те, що більшість новин є короткими повідомленнями, їм не вистачає повноти, а часом і достовірності. Через це з новин іноді важко зрозуміти суть проблеми.

Скажімо, в сюжеті від 18 грудня «Понад 40 годин чекають водії вантажівок для перетину українсько-угорського кордону на Закарпатті». Ведуча говорить, посилаючись на слова одного із далекобійників. Проте навряд слова одного водія можуть говорити про всіх, хто стоїть на кордоні. Ситуацію із заторами коментує речниця головного управління ДФС, яка розповідає, скільки машин оформили на в’їзд за останню добу. Вона пояснює черги майбутніми святами й тим, що підприємці припиняють роботу. На пункті пропуску легкових автомобілів, за її словами, черги немає. Для повноти розуміння ситуації не вистачає пояснень прикордонників.

Не забезпечено повноти та достовірності і в сюжеті «Понад 3800 закарпатців захворіли минулого тижня на респіраторні інфекції». Тут свої помилки: на фоні інфографіки «Як розпізнати та вберегтися від грипу» ведуча повідомляє статистику захворюваності на грип у Закарпатській області, посилаючись на обласного епідеміолога. Зображення в кадрі абсолютно не відповідає озвученим відомостям, тому одночасно глядач має сприймати два різні меседжі. Наприклад, на словах про те, що найбільше хворих дітей, на екран виводять вирізану частину інфографіки з переліком професійних груп ризику. Інфографіка, до речі, не авторизована.

Є питання до повноти інформації в сюжеті від 17 січня «В Ужгороді почали прикрашати ялинку на площі Театральній», де розповідають глядачам про вік, висоту міської ялинки й чим її прикрасять. Далі згадують про те, що в місті вже стоїть ялинка, й те, у скільки обійшлося області її освітлення. Не зрозуміло, чому, розповідаючи про міську ялинку, згадують лише її висоту та вік, а щодо другої — торкаються питання вартості. Тоді варто поцікавитися й тим, скільки коштувала ялинка міському бюджету. Тим паче, в синхроні щодо міської ялинки заступниця мера сама каже, що цього року для неї «закупили нові гірлянди».

Чи не єдиним сюжетом про конфлікти на рівні місцевої влади в місті став матеріал про небажання медиків поліклініки об'єднуватися з міською лікарнею від 19 грудня («Створити два окремі комунальні підприємства — Ужгородську поліклініку і лікарню…»). Ведуча починає словами: «Лікарі Ужгородської міської поліклініки зустрічалися сьогодні з мером Богданом Андрієвим. Вони виступають проти об’єднання з міською лікарнею. Натомість хочуть створення окремої комунальної поліклініки», хоч логічно на перше місце поставити спротив лікарів. У сюжеті ведуча пропонує побачити «деталі зустрічі Богдана Андрієва з лікарями».

У матеріалі йдеться про те, що 13 січня на сесії міськради мали проголосувати за створення комунального некомерційного підприємства — міської поліклініки. Проте міський голова це рішення ветував. Тепер її персонал боїться, що їх об’єднають із міською лікарнею. Мер пояснює своє вето порушенням процедури голосування.

Тут не забезпечено балансу думок: ніби й озвучені причини, чому поліклініка не хоче об’єднуватися, проте з уст лікарів звучить те, що варто було би пояснювати експертам. Так, журналістка стверджує, що коли поліклініка змінить форму власності, «то з 1 липня 2019 року зможе отримати збільшене фінансування. Частину грошей платитиме Національна служба здоров’я України, іншу отримуватиме із міського бюджету», з посиланням на хірурга цієї поліклініки Михайла Пекаря. Посилаючись на травматолога поліклініки, журналіст каже, що після реорганізації лікарі можуть втратити роботу. Ні цих, ні інших думок не коментує ніхто з управлінців чи експертів у сфері охорони здоров'я.

Проблеми з балансом думок є і в новині «Технічну перерву до 11 січня оголосили у справі мера Ужгорода» про судове засідання, яке стосується звинувачення мера в корупції. Але матеріал подано так, що глядач навряд зрозуміє, що ж у суді відбувалося. Бо спочатку в сюжеті показують синхрони із зали суду, де по черзі говорять не титровані люди, що сидять за столом біля судді (судячи з одягу), і це виглядає отак:

«Невідомий чоловік, можливо, прокурор: Зі всіма письмовими… (звук обривається)

Чоловік біля судді, можливо, помічник: Це повторно у вас клопотання таке?

Невідомий чоловік, можливо, прокурор: Ні, не повторно. Я не можу вам надати час, тому що вони знаходяться у зшитому…

Чоловік біля судді, можливо, помічник: Тобто технічно не можете?

Невідомий чоловік, можливо, прокурор: Технічно.

Можливо, суддя: Прокурору подати письмові докази, оскільки ухвалено матеріальне дослідження доказів шляхом першої стадії дослідження...»

Коли спілкування цих невідомих закінчується, з'являється синхрон речниці суду, яка пояснює, що на засіданні визначили обсяг доказів, які будуть досліджуватись: «Але оскільки безпосередньо на судове засідання прокуратура не доставила ці докази в реальному вигляді, то фактично судом було надано час до 11 січня для виготовлення даних доказів». Залишається незрозумілим, для чого використовувати цей неінформативний, неякісно записаний діалог.

Також у новинах є випадки, коли порушується стандарт відокремлення фактів від коментарів. У сюжеті від 20 грудня «Книгу “Акварелі закарпатських художників” презентували сьогодні в Закарпатській академії мистецтв» ведуча каже, що в ній представлена творчість класиків закарпатської школи живопису, проте не уточнила, хто саме ці класики і хто їх такими вважає.

Хмельницький — «Поділля-центр»

Експерти оцінили відповідність новин вимогам стандартів інформаційної журналістики на 4,59 бала. В одному з сюжетів вони побачили ознаки замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Йдеться про матеріал від 21 грудня «Чотири заслужені донори крові з обласного центру». Мотиваційний сюжет про важливість донорства перетворився на піар депутата Хмельницької міської ради Мельничука. Окрім того, що він теж донор, корисної інформації його присутність у кадрі не додає. Можна було би сподіватися, що саме він пояснить, які саме пільги затвердила міська рада, в якому обсязі, чому пільги отримали лише чотири із семи заслужених донорів міста, але цього не сталося. До камери потрапили документи на столі депутата, з яких видно, що розмір пільг становить 25 %, але роздивитися це можна лише на стоп-кадрі, а в ефірі цифра не звучить. Натомість розповідається, що Мельничук — донор із 2011 року; оператор уважно і двічі показує його книжку донора, під текстовий супровід такого змісту: «Депутат Хмельницької міської ради Ігор Мельничук — донор з 2011 року.

Ігор Мельничук, депутат Хмельницької міської ради, донор: З 2011 року регулярно стараюсь здавати кров. Плюс в цьому, що оновлюється кров для мене, себе відчуваю потім значно краще, окрім цього отримуєш результат повністю по крові, чи є якісь відхилення, чи все в нормі. Дякувати Богу, все нормально, все в нормі».

На стоп-кадрі в книжці донора можна роздивитися, що він здавав кров лічені рази — двічі на рік, на відміну від іншого героя сюжету, учасника бойових дій, який майже двісті разів поділився своєю кров’ю. Але фото воїна в сюжеті немає. А згадану депутатську книжку журналісти зробили фінальним кадром. І хоча Мельничук може коментувати рішення міської ради, його поява в кадрі обмежується лише фіксацією позитивного образу «депутат-донор».

У сюжетах впадає в око нав’язливий повтор повних назв посад спікерів. Вони повторюються в підводках ведучої, в тексті кореспондентів та в титрах. До того ж ведуча й кореспонденти часто зайве переповідають те, що надалі розповідають експерти. Тож інформація протягом одного сюжету повторюється двічі, ба навіть тричі, — як у сюжеті «Благодійний Різдвяний ярмарок відбувся сьогодні у Хмельницькому» від 18 грудня:

«Благодійний Різдвяний ярмарок відбувся сьогодні у Хмельницькому. Вилучені кошти підуть на допомогу онкохворим дітям. Про це розповіла начальник Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації Ірина Трунова. За її словами, до ярмарку долучилися представники двадцяти районів області.

Вікторія Зелінська, кореспондентка: Тут представлені новорічні і різдвяні сувеніри а також продукти харчування, які можна придбати... Одноденний ярмарок влаштували, аби зібрати кошти на допомогу онкохворим дітям. Розповідає начальник Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації Ірина Трунова. За її словами, на ярмарку представлені новорічні та різдвяні сувеніри та солодощі…

Ірина Трунова, начальник Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації: Сьогодні присутні 20 районів Хмельницької області. Вони всі зі своїми будиночками, з майстрами, зі своїми різними стравами, з декоративно-прикладним мистецтвом...»

Зате в сюжеті немає навіть згадки про те, що гроші збиралися на лікування трьох конкретних дітей, яким, як свідчать інші місцеві ЗМІ, був присвячений не один захід. Також не розповідається, яку суму вдалося зібрати по завершенню ярмарку.

Наповнення сюжетів «водою», але з посиланнями на експертів, притаманне також сюжету «Бюджет у Хмельницькій області по захищеним статтям видатків ухвалили сьогодні» від 21 грудня. Інформаційне навантаження несе лише одна цифра («Бюджет області на 2019 рік становитиме 7,5 мільярдів гривень, що на 15 % менше цьогорічного…»), а її «аналіз» вражає: «Голова депутатської фракції всеукраїнського об’єднання “Свобода” Анатолій Панчук каже — бюджет області на 2019-й не збільшується... Член депутатської фракції всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” Валерій Лісков говорить: для збільшення бюджету потрібне збільшення джерел надходження». Сюжет триває п’ять хвилин, більшість часу займають саме такі підводки й не змістовніші коментарі депутатів, які б не втратили нічого від скорочення («З бюджетом я ознайомився місяць тому, коли був прийнятий державний бюджет. Бюджет як бюджет»). Натомість таблицю, де можна порівняти деякі цифри витрат бюджету, показують десять секунд.

Рясніє неточностями сюжет «Одинадцять гуртожитків та чотири казарми поліпшеного типу за стандартами НАТО будують для військових контрактників у Хмельницькому» від 19 грудня. Він, по-перше, не містить фактичної інформації, скільки проект коштує, хто його фінансує, скільки буде «кубриків», скільки військових там житиме тощо. А наявні цифри розбігаються з тими, що їх раніше оприлюднили інші місцеві ЗМІ з посиланням на офіцера регіонального медіацентру Міністерства оборони — там ідеться про 13 об’єктів на Хмельниччині.

По-друге, згідно з настановами загальноукраїнської програми будівництва 184 армійських гуртожитків поліпшеного типу, всі будівлі в тих публікаціях називаються саме «гуртожитками», слово «казарма» вживається лише в лапках, адже програма передбачає зміну традиційних армійських поселень на сучасні. Один зі спікерів за звичкою уживає слово «казарма», як тотожне «гуртожитку». І надалі журналістка вільно оперує обома поняттями.

Порушень стандартів точності й повноти через погане володіння темою журналісти припустилися також у матеріалі «Учасники Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил, Революції гідності та військові добровольці у 2019 році зможуть отримати квартиру через співфінансування» від 19 грудня. Із сюжету взагалі не зрозуміло, що програма «Доступне житло» за схемою 50/50, про яку йдеться в підводці, програма надання учасникам бойових дій земельних ділянок (або компенсація за ненадання), а також програма закупівлі квартир за бюджетний рахунок — три різні програми. Оскільки за них відповідає один чиновник, то він розповів усе, що знав, а журналісти не структурували цю інформацію. У сюжеті відомостей про те, скільки людей придбали житло через ту чи іншу програму, не наводиться.

Найбільш показовим зразком безсистемної побудови сюжету з порушенням цілої низки стандартів є матеріал «Ще дві розумні зупинки громадського транспорту планують встановити в Хмельницькому» від 21 грудня. Заявлена в підводці тема взагалі не стикується з фіналом про проблеми приватних перевізників. Скільки взагалі в місті смарт-зупинок (ще дві додалися до якої кількості?), скільки вони коштують місту, — про це журналісти взагалі забули, бо перша-ліпша жіночка на вулиці збила їх із теми й переключила на питання нестачі громадського транспорту.

Чимало новин містить неточності, або їм бракує повноти. Так, із сюжету «Перший, другий та п’ятий тролейбусні маршрути курсуватимуть у Хмельницькому без кондукторів» від 17 грудня не зрозуміло, чи відтепер водії будуть продавати квитки постійно, як то каже ведуча, чи лише у вихідні, як розповідає директор комунального підприємства.

Або візьмімо сюжет від 20 грудня «Компенсацію у сумі 3 млн 900 тис. 400 гривень Російській Федерації призначив Хмельницький районний суд на користь вдови та дитини загиблого військового прикордонника, ім’я якого не розголошують»: тут не вистачає коментаря юриста щодо подальших перспектив потерпілих.

Стандарт достовірності порушено в сюжеті «Шестеро із восьми народних депутатів Хмельниччини проголосували за зміну назви “Українська православна церква”, яка належить Московському патріархату» від 20 грудня. Ведуча дозволила собі висловитися від імені 240 народних депутатів: «У своїх виступах вони зазначили, що представники російської церкви не мають права вести діяльність у зоні бойових дій…».

Ще один випадок — той самий, коли посилання на посадову особу не є запорукою дотримання стандарту. Йдеться про матеріал «Жодних агресивних дій щодо приєднання Української православної церкви Московського патріархату прийматись не буде» від 18 грудня, з якого не зрозуміло, чому гарантії безпеки надає голова облдержадміністрації — адже силові структури, які мають стежити за порядком, йому не підпорядковуються. Із практичної точки зору нерелевантний експерт у даному випадку скоріше заплутує, аніж роз’яснює, до кого ж людям звертатися, якщо агресивні дії або провокації все ж таки будуть. Також у сюжеті порушено стандарт точності: в підводці й титрах не зазначена належність митрополита Хмельницького та Кам’янець-Подільського до Української помісної церкви (або УПЦ КП до грудня 2018 року).

Що ж до порушень стандарту оперативності, то його помічено в матеріалі «Підозрюваного у вбивстві військовослужбовця затримали на пункті пропуску Шегині, коли той повертався до України» від 17 грудня, позаяк подія, про яку йдеться, відбулася ще 12 грудня. А в повідомленні «Тролейбуси, які рухатимуться без контактної мережі, придбає Хмельницьке комунальне підприємство “Електротранс”» від 18 грудня журналісти посилаються на рішення міськради від 14 грудня. Затримку можна би було пояснити, якби редакція підготувала повноцінний сюжет, проте в ефірі пролунав лише короткий коментар директора підприємства.

Чернівці — «UA: Буковина»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу експерти оцінили на 3,82 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Готуючи сюжети, кореспонденти припускалися великої кількості помилок, найбільш системною яких була відсутність посилань на джерела інформації або їх деперсоніфікація. Багато випадків, коли загалом у сюжетах фігурували компетентні посадовці, які могли би слугувати достовірним джерелом інформації, але, розкриваючи тему, журналісти самі озвучували факти, не кажучи, звідки їх узяли. Тож показник за стандартом достовірності виявився нетипово низьким — усього 0,52 бала. Тут часто виникає ситуація, коли порушення одного стандарту (балансу, достовірності) автоматично зумовлює недотримання стандартів повноти й точності.

Наприклад, у сюжеті від 17 грудня «П'ятеро чоловіків віком від 24 до 39 років організували підпільне виготовлення амфетаміну й канабісу» диктор посилається на відділ комунікації поліції в Чернівецькій області, не уточнюючи, хто саме повідомив цю інформацію. При цьому в сюжеті є подробиці: «Нарколабораторію влаштували в орендованому приватному будинку, обов'язки між собою вони чітко розподілили і кожен відповідав за певний напрямок: постачання наркотиків, збут товару, збір коштів. Правоохоронці встановили особи всіх учасників угрупування та упродовж доби затримали їх. Також правоохоронці провели більше десяти обшуків». Уживаються узагальнення на кшталт «правоохоронці» та неточне визначення кількості проведених обшуків, що є порушенням стандартів відокремлення фактів від коментарів і точності. Що ж до достовірності, то не дбають про називання джерел журналісти й у сюжетах на серйозні, соціально значущі теми. Наприклад, у новинах про ухвалення обласного та міського бюджетів на 2019 рік: «Понад п'ять мільярдів гривень. Чернівецька обласна рада затвердила бюджет на наступний рік» від 18 грудня та «Майже три мільярда гривень. Депутати Чернівецької міської ради ухвалили бюджет міста на 2019 рік» від 20 грудня. У матеріалах фігурують чиновники, але вони говорять про загальні тенденції, не підтверджуючи сказане кореспондентками. І якщо в «міському» сюжеті бюджетні показники відображені хоча б інфографікою, де є порівняння з показниками бюджету-2018, то в «обласному» цифри журналістка власноруч написала на дошці, проілюструвавши їх «мультяшними» будиночками та чоловічками. При цьому кореспондентка, стверджуючи, що бюджет вже ухвалено, посилається чомусь на його проект.

Або ж візьмімо сюжет від 21 грудня «Помісна українська церква, за словами митрополита Епіфанія, нині нараховує 7000 парафій».Ведуча в підводці каже: «Перехід із української православної церкви Московського патріархату до Української помісної церкви розпочався декілька днів, тому процедуру переходу роз’яснить Марина Буличева». Далі кореспондентка без будь-якого посилання на джерела інформації називає кількість парафій церков Московського і Київського патріархатів та УАПЦ, а також тлумачить процедуру зміни церковною громадою конфесії. У сюжеті є синхрон головного спеціаліста відділу з питань культурної спадщини, національностей та релігій Чернівецької ОДА, але він стосується тільки кількісних аспектів голосування на зборах громади з питань переходу до ПЦУ.

Загалом, буковинці зверталися до теми Томосу та міжконфесійних стосунків упродовж тижня кілька разів. У сюжеті «Із церкви Московського патріархату до Православної Церкви України» за 18 грудня чуємо: «Із церкви Московського патріархату до Православної церкви України. На Буковині одна громада хоче змінити свою канонічну приналежність». Зважаючи на дражливість теми, журналістам варто дуже уважно добирати слова.

Уваги до деталей забракло під час створення сюжету від 19 грудня «На Буковині перша громада офіційно перейшла з Української православної церкви Московського патріархату до Української помісної церкви». Журналісти побували в селі, але відео зі зборів громади немає. Посилаючись на позицію однієї людини, кореспондентка каже: «Жителі села Шишківці чекали на створення помісної церкви два роки. Сьогодні на зборах понад двісті людей проголосували за перехід від Православної церкви Московського патріархату до Української помісної церкви. В Шишківцях один храм на все село. Місцевий мешканець Петро Семенюк все життя ходив до цієї церкви. Каже, селяни задумались про перехід з Московського патріархату, коли почалась російська агресія на сході України».

Але синхрон цього чоловіка, який до того ж не є вповноваженим представником громади, прямим підтвердженням цієї тези вважатися не може: «Петро Семенюк, житель села Шишківці. Люди ніхто не протів там… нема ні одної людини, такої, шоби була за Московським патріархатом, всі люди готові приєднатися».

Далі без будь-яких посилань на джерела авторка сюжету додає: «За перехід у нову помісну церкву сьогодні на зборах проголосувала вся громада. Проти виступив лише один мешканець Шишківців, який працював при церкві». Окрім того, що це є порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів, згрішила кореспондентка і з точністю: 200 учасників зборів — це справді вся громада? Якщо вірити сайту Верховної Ради України, в селі є близько 1600 зареєстрованих мешканців. Чи журналістка мала на увазі церковну громаду?

Із порушенням вимог стандартів балансу думок, точності й повноти вийшов і сюжет від 18 грудня «Депутати обласної ради не звільнили директора Хотинської школи-інтернату Гната Дідича». Плутанина починається уже з дикторської підводки: «Депутати обласної ради не звільнили директора Хотинської школи-інтернату Гната Дідича. Це рішення вчора прийняли члени профільної комісії Чернівецької обласної адміністрації». Далі в сюжеті повідомляється, що «раніше моніторингова група знайшла там порушення умов проживання дітей — їх на ніч зачиняли на замок(…)». Рішення комісії, яка розглядала можливість звільнення директора комунального закладу, озвучує її голова Любов Годнюк: «Порушення, які були зафіксовані моніторами… мені здається, за тиждень вони всі були виправлені. На сьогодні оце господарство найкраще знає цей директор. Комісія вирішила, що ці зауваження, які були до його роботи, вони не заслуговують… саме такого покарання, як звільнення з роботи і припинення трудового строкового договору з цим директором». Потім журналіст стверджує, що на засідання комісії прийшли працівники, батьки та випускники інтернату, які переконували не звільняти директора. Відео з цих відвідин немає, живого коментаря когось із цих людей — теж. Позиція моніторів теж «переказана» журналістом, а директор узагалі залишився поза кадром.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.