Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Харкові та на Донбасі
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Харкові та на Донбасі
Показники всіх східних філій порівняно високі. Навіть найнижчі 4,93 бала дніпрян — досить пристойні. Решта ж упевнено подолали п’ятибальну позначку, продемонструвавши загалом приблизно однакові результати. Спільною вадою були досить низькі показники повноти інформації: 0,50–0,58 бала з можливої одинички.
Ознаки замовності знайшли у трьох сюжетах зі 138, включених до моніторингу. Ці порушення — радше результат недбалості. Скажімо, журналісти «UA: Донбасу» не спромоглися відділити статус Марини Порошенко як представниці Фонду Порошенка від статусу першої леді. Дніпряни полінувалися взяти коментарі депутатів, висвітливши сесію міськради «очима» мера. А запоріжці із другорядної події про вдосконалення сервісного центру МВС в одній із громад зробили однобокий сюжет, обмежившись синхронами чиновників і забувши попитати, що з цього приводу думають громадяни.
Для збільшення зображення клікніть на нього
Інша проблема — невміння працювати із синхронами. Журналісти часто обирають пряму мову спікерів, які висловлюються незрозуміло або ж чиї синхрони не підтверджують слова автора. Часом синхронів забагато, але розуміння суті новини вони не забезпечують.
Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.
Донецьк і Луганськ — «UA: Донбас»
Експерти включили до моніторингу 34 сюжети каналу. Попри загалом якісний, створений у відповідності до фахових стандартів (5,11 балів) і чистий від матеріалів із ознаками замовності контент, один сюжет усе ж викликає питання.
Для збільшення зображення клікніть на нього
Можливо, якби він вийшов в інший час, на помилки, яких припустилися журналісти, можна було б заплющити очі. Але йдеться про тиждень, наближений до початку президентської кампанії. Сюжет, який набув ознак замовності через обраний формат подачі, вийшов 17 грудня, — «16 тисяч шкільних підручників дітям Волновахи та Маріуполя подарувала сьогодні голова Благодійного фонду Порошенка Марина Порошенко». Він складається тільки з підводки ведучого та коментаря Марини Порошенко: «Коли діти самі мені розказали, що вони вчаться за російськомовними підручниками і це вже був… розпочався навчальний рік і програма державного забезпечення підручниками вже на той момент не працювала. І тоді ми вирішили, щоб не втрачати час, щоби вже випускники донецьких шкіл, які в цьому році закінчують школу, щоби дійсно вони мали можливість якісно підготуватись до здачі ЗНО і мали рівні можливості для того, щоби поступати в українські університети. І до кінця року всі 30 тисяч підручників вже будуть розподілені по школах донецької області. І вже з третьої чверті цього навчального року наші діти зможуть отримати ці підручники і навчатися за ними».
Жодного коментаря освітян чи учнів немає, отже матеріал незбалансований і неповний. Окрім того, Марину Порошенко протитрували як «першу леді України». У підводці йдеться про акцію приватного Фонду Порошенка, та журналісти зробили прив’язку до Президента як глави держави.
Петро Порошенко фігурував у новинах моніторингового тижня ще раз: у сюжеті від 20 грудня «Президент України Петро Порошенко з робочою поїздкою відвідав Донеччину». Експерти не вважають цей матеріал замовним, позаяк акцент у ньому зроблений на врученні нагород військовослужбовцям, яке відбулося в Бахмуті. Про інші деталі перебування глави держави в регіоні не йдеться, а в сюжеті є тільки його «протокольний» вітальний синхрон: «Я сьогодні тут, на Донбасі, для того, щоби висловити вам слова щирої подяки, великої шани від усіх наших співвітчизників, від держави і від себе особисто. Не лише як президента, не лише як верховного головнокомандувача, а як громадянина України». Це ознаки паркету.
Показники за п’ятьма із шести критеріїв оцінювання коливаються від 0,91 до 1 бала. І лише стосовно повноти інформації зауважень чимало. Цього стандарту дотримано трохи більше, ніж у половині матеріалів. Бракує повноти в сюжеті від 20 грудня «Обирати майбутнього Президента України не за лозунгами, а за реальними діями». У ньому йдеться, що в такий спосіб закликали діяти «учасники позапартійного громадського об’єднання “Виборча Рада UA” у Краматорську. 28 експертів ради склали питання до кандидатів у президенти. Назвали їх “Порядок денний для майбутнього президента”. За відповідями на них оцінюватимуть діяльність майбутніх обранців». Утім, що це за об’єднання, хто з експертів до нього входить, глядачам не розповідають. Попри те, що ця ініціатива була презентована лише влітку 2018-го й навряд чи може вважатися достатньо відомою широкому загалу.
Порушення стандарту балансу думок здебільшого трапляються у випадках, коли журналісти загалом коментарі в компетентних осіб, причетних до проблемних тем, беруть, але «не дотягують». Наприклад, у сюжеті 17 грудня «Понад 40 тисяч жителів Торецька та сусідніх сіл на Донеччині залишаються без води» йдеться про відсутність водопостачання через розбомблений водогін. Акцент у ньому зроблений на тому, як люди вирішують цю проблему самотужки, а також на забезпеченні теплом, хоча люди зливають технічну воду з батарей через відсутність її у водогоні. Що ж до питання відновлення водопостачання, позиції відповідальних осіб немає, а коментар заступника голови Торецької військово-цивільної адміністрації Сергія Винника про воду з батарей не може вважатися вичерпним. Лише насамкінець кореспондент каже, що «підвозити воду жителям Торецька планують із завтрашнього дня. Розклад підвозу води опублікували на сайті міської військово-цивільної адміністрації».
Аналогічну ситуацію бачимо і в сюжеті від 21грудня «П’яту добу страйкують працівники управління якості вугілля» про страйк працівників управління якості вугілля на шахтах державного підприємства «Селидовевугілля». Кореспондент висвітлює позицію страйкарів, намагається отримати коментар укерівництва підприємства, але тільки про борги із зарплатні. В матеріалі йдеться і про те, що керівництво шахти погрожує звільнити страйкарів, але підтвердження чи спростування цього немає.
Також у цьому сюжеті експерти помітили порушення достовірності інформації: в одному із синхронів учасниці страйку фігурують документи про те, що компанія має гроші, які мали би бути використані для виплати зарплати протестувальникам. Журналіст посилається на них, не уточнюючи, які саме це документи: «За даними цих документів, реалізація шахти “Курахівська” за листопад склала 27 мільйонів 890 тисяч гривень».
Дніпро — «51 канал»
Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 4,93 бала. В одному із сюжетів через його незбалансованість та брак повноти інформації експерти побачили ознаки замовності.
Для збільшення зображення клікніть на нього
Зокрема, такі зауваження викликав матеріал від 19 грудня «У Дніпрі пройшла остання у 2018 році 39-та чергова сесія міської ради». Матеріал вийшов не особливо інформативним. Ймовірно, такою була й сесія, якій він присвячений. Але розповідаючи про її перебіг та ухвалені депутатами рішення, журналісти каналу дали слово лише меру обласного центру. В матеріалі є дві дикторських підводки і два синхрони пана Філатова. Хоча, припускаємо, депутати міської ради також мали власну позицію з питань, які розглядалися під час пленарного засідання. До того ж, сам формат висвітлення сесій, коли у фокусі не проблеми та рішення, а перебіг засідання, є пережитком часів ОДТРК.
Має серйозні недоліки й сюжет від 18 грудня «У Дніпрі запровадили систему відеоспостереження». Зокрема, бракує балансу думок та повноти інформації з приводу значущої для міста події — упровадження системи відеонагляду. І знов головним спікером є Борис Філатов. Він говорить про конкретні речі: технічні параметри, можливості системи й вигоди, які місто від неї отримує. Та раптом у сюжеті з’являється міністр внутрішніх справ Арсен Аваков із коментарем про правовий статус відеоспостереження: «Є закон про захист персональної інформації і про захист вашого особистого життя. Це питання, які мало врегульовані законом, вони ідуть на грані. І тут ще законодавець буде втручатися, щоб якимось чином надавати обмеження, щоб не порушувати свободу і права ваші, і будемо ще радитися на цю тему». Якщо питання ставиться ширше — не впровадження відеонагляду в Дніпрі, а законність такої системи загалом, — то й спектр коментаторів та глибина бекґраунду мають бути відповідними. Також із матеріалу не зрозуміло, що це за захід, на якому презентували систему відеонагляду, і звідки там узялися Арсен Аваков і глава Нацполіції Сергій Князєв.
До того ж, у сюжеті помічені ще й неточності: якщо в підводці ведуча говорить про те, що в місті працює півсотні камер, то журналістка повідомляє, що їх 550.
Із точністю й повнотою інформації в новинарів каналу є проблеми. Часом це призводить до того, що із сюжетів годі щось второпати. Наприклад, як у матеріалі від 20 грудня «Після отримання томосу кардинальних змін у житті вірян не буде». У підводці цю тезу виголошує ведучий, посилаючись на секретаря Дніпровської єпархії Православної церкви України протоієрея Віталія Лопушанського, який дав прес-конференцію. А далі синхрон такого змісту: «Ми сьогодні, що Українська православна церква, що Московський патріархат, в нас один і той самий статут православної… вірніше, не статут, а устав православної церкви. І стосовно богослужінь, воно звершується що в тій церкві, що в нашій церкві однаково. Єдина відмінність, єдина відмінність. Ми в церкві виховуємо дух патріота, любов до своєї країни. Ми молимося за наших воїнів, ми молимося за українську владу і військо її, ми молимося за український Богом любимий народ».
Тільки добре поінформована людина зрозуміє, що під Української православною церквою спікер має на увазі ПЦУ, а не УПЦ МП. Та й узагалі дібрана пряма мова — плутана, не інформативна. Журналісти могли би розтлумачити суть можливих змін, якщо цей синхрон — єдине, що вони почерпнули із прес-конференції.
Такі ж вади і в сюжеті від 17 грудня «Вісім важких металів, зокрема свинець, миш’як і ртуть, виявили у піску на дитячих майданчиках Дніпра і ще кількох українських міст». Сюжет починається із підводки ведучої Ірини Григор’євої: «Вісім важких металів, зокрема свинець, миш’як і ртуть, виявили у піску на дитячих майданчиках Дніпра і ще кількох українських міст. Про це під час прес-конференції у Дніпрі повідомили екологи, які проводили дослідження. Моніторингом займалися українські та чеські громадські організації».
Після такої тривожної інформації варто було би розповісти про допустимий рівень концентрації металів, вказати конкретні пісочниці, де виявлено шкідливі речовини, та їхній вміст. Якщо про це не було сказано на прес-конференції, слід поцікавитися в Держпродспоживслужбі чи в медиків. Натомість ситуацію коментує заступник директора з питань екології комунального підприємства «Центр екологічного моніторингу» облради, причому суть його коментаря зводиться до того, що все це — спадок роботи радянських промислових підприємств і що ситуація не критична. Але при цьому посадовець не каже, на чому базуються його висновки.
Щоправда, кореспондентка зазначила: «Ми надіслали інформаційний запит до Дніпровської міської ради та Дніпровської облдержадміністрації стосовно майбутніх дій щодо усунення результатів цього дослідження». Канцеляризми, русизми та неохайність у формулюваннях трапляються в новинах Дніпровської філії не раз.
Апогеєм квесту «заплутай глядача» став сюжет від 21 грудня «Вибори голови Черкаської об’єднаної територіальної громади, заплановані на 23 грудня, не відбудуться». Журналісти начебто старанно працювали, взяли коментарі в усіх сторін конфліктної ситуації, пов’язаної із судами навколо права на існування Черкаської територіальної виборчої комісії. Але зрозуміти з матеріалу, яким чином підтвердження її легітимності скасовує вибори в ОТГ, неможливо.
«Вибори голови Черкаської об’єднаної територіальної громади, заплановані на 23 грудня, не відбудуться. Про це повідомив член Новомосковського районної виборчої комісії Олександр Гарник. Причина — рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду про скасування постанови, якою створено черкаську селищну виборчу комісію. Сьогодні суд задовольнив апеляційну скаргу новомосковської виборчої комісії. За цим рішенням черкаська виборча комісія може продовжувати працювати у наявному складі.
Юрій Таран, заступник голови Гвардійської селищної ради: Це третя справа під час виборчого процесу. Сьогодні в апеляційному суді була скасовано, на наш погляд, рішення, яке було заангажоване. Для нас це принципово, тому що це ще раз підтверджує, що всі процеси, які відбуваються по об’єднанню двох військових містечок Гвардійське і Черкаське, знаходяться в законній площині, правовому полі, і судом це сьогодні було підтверджено. Це близько 100 мільйонів гривень щорічно. Це та сума, за яку по суті і бореться район і інші посадовці, які не бажають, щоб наша громада розпочала цей вихід.
Лілія Корчун, депутат Черкаської селищної ради: Ми дуже хочемо побачити результати реформи децентралізації у нас у військових містечках, оскільки ця реформа зможе надати мешканцям військових містечок так, як і всім, хто живе в умовах вже нової реформи, надасть змогу самим на місцях вирішувати свої проблеми, про які ніхто краще, аніж ми самі, не знаємо. І ця реформа надає повноваження і надає ресурс для вирішення цих питань.
Олександр Гарник, член Новомосковської районної виборчої комісії: Ми повинні діяти в правовому полі. Виборчий процес в нашому районі і в об’єднано-територіальній громаді Черкаська ніхто не відміняв, тому ми повинні діяти згідно законодавства і створити Черкаську селищну виборчу комісію, що ми і зробили». Інформація з сайту «Опори» дає змогу розібратися в суті справи та зрозуміти, чому попри виграний суд провести вибори в об’єднаній громаді неможливо. З’ясувати й пояснити це глядачам мали б і журналісти Суспільного.
Запоріжжя — «Запоріжжя»
За оцінками моніторів, журналісти каналу забезпечили дотримання стандартів у новинах на 5,13 бала із можливих шести. Та попри досить високі показники, зауважень в експертів до контенту підсумкових випусків у експертів чимало.
Для збільшення зображення клікніть на нього
На їхню думку, кореспонденти рідко шукають ексклюзивні новини й зосереджені здебільшого на міських подіях. Із 33 проаналізованих сюжетів лише в семи розповідалося про події за межами обласного центру. До того ж 20 оцінених сюжетів ґрунтувалися виключно на повідомленнях прес-служб або на інформації з офіційних прес-конференцій. Вони ставали не просто інфоприводом для створення новини, а в більшості випадків єдиним джерелом інформації. Найчастіше журналісти каналу використовували повідомлення прес-служб поліції та міської ради.
Наприклад, у випуску новин за 17 грудня із восьми сюжетів чотири побудовані на повідомленнях прес-служби поліції: «Правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві Сармата»; «Поліцейські вилучили зброю на мобільному блокпосту в Михайлівці»; «У Нацполіції області оголосили конкурс на заміщення 63 вакантних посад» та «Мобільний додаток для екстреного виклику поліції запустили в Запорізькій області». Ще один матеріал — повідомлення прес-служби обласної СБУ: «СБУ в Запорізькій області викрила й затримала групу ділків, які організувала вивезення з України та збут товарів військового призначення». Лише заради одного з цих матеріалів журналісти сходили на прес-конференцію. Це матеріал про поліцейський мобільних додаток, який звівся до нарізки синхронів спікерів та ілюстрації, як виглядає додаток на екрані смартфона. Відповідно, в усіх цих сюжетах не дотримано стандарту повноти інформації. Журналісти не шукають ексклюзивної інформації та відео для своїх матеріалів, а ліплять повідомлення з того, що дають їм прес-служби.
Такий обраний формат подачі матеріалів не просто перетворює їх на нецікавий офіціоз, а веде до появи в них ознак паркету й замовності. Візьмімо, наприклад, новину від 19 грудня «Соціальна акція “Святий Миколай-2019” стартувала сьогодні в Запоріжжі», який виглядає як джинса міської ради. І тільки в порівнянні з іншими сюжетами зрозуміло, що це не замовний матеріал, а наслідок низького професійного рівня роботи журналістів. Якби ж кореспонденти замість обмежитися зйомкою старту акції із синхроном заступника мера пішли з одним із Миколаїв провідати дитину з інвалідністю, сюжет виглядав би зовсім інакше.
Те ж стосується й сюжету про отримання квартири дітьми, позбавленими батьківського піклування «Двоє дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на соціальному квартирному обліку, отримали ключі від власної квартири».
Чи візьмімо сюжет «Троє фахівців мобільного соціального офісу провели виїзну консультацію» за19 грудня. Суспільно значуща інформація виглядає як замовний сюжет.
Один із сюжетів експерти все ж вважають таким, що має ознаки замовності. Це новина від 18 грудня «Другу частину оновленого сервісного центру МВС України презентували сьогодні в Пологах». Привід для новини слабенький. «Другу частину оновленого сервісного центру МВС України презентували сьогодні в Пологах Запорізької області. Це вже шостий такий центр в області. Жителі міста та сіл можуть здати іспити для отримання водійського посвідчення, отримати довідку про несудимість, відновити втрачене водійське посвідчення тощо. Відділення почало працювати 15 грудня. Нині його послугами скористалося понад 30 осіб. Нагадаємо, минулого року в грудні оновили першу частину сервісного центру, де нині надають послуги з реєстрації транспорту», — йдеться в підводці до сюжету. Про новизну події можна говорити з величезною натяжкою. До того ж у сюжеті порушено стандарти балансу та повноти: відсутні коментарі відвідувачів центру, натомість є синхрони офіційних осіб, які його відкривали: голови пологівської громади, начальника територіального сервісного центру в місті Пологи, провідного консультанта територіального сервісного центру та інших.
Повноти інформації бракує й у матеріалі від 18 грудня «11 автобусам із 15, котрі надійшли до Запоріжжя у грудні, на сьогодні присвоїли державні номери». Матеріал про автобуси — це «нарізка» довгих виступів з офіційної прес-конференції міських перевізників та кілька «перебивок» із вулиць, розповідь про те, як прекрасно, що в місті купують нові автобуси. Але немає жодного слова про те, чи вирішить це транспортну проблему в місті, що думають із цього приводу потенційні пасажири. Тому в даному сюжеті також порушено стандарт балансу думок.
Не висвітлено точку зору всіх сторін і в сюжеті від 21 грудня «Громадські організації та управління, котрі опікуються питанням внутрішньо переміщених осіб, сьогодні підбивали підсумки року». В ньому є лише відео з круглого столу та офіційні коментарі представників влади і громадських організацій. Проте немає переселенців, яким допомагають організатори.
Вимоги стандарту відокремлення фактів від коментарів порушено в сюжеті «Результати ІІІ обласного конкурсу патріотичного малюнку оголосили сьогодні» від17 грудня, де автор каже: «У першому зональному етапі змагалися понад сотня учасників, з яких судді відібрали 30 фіналістів. У декількох вікових категоріях. Їхні роботи сьогодні презентували під час нагородження». Такі формулювання призвели до порушення точності.
Полтава — «Лтава»
Із 22 сюжетів, які вийшли в підсумкових випусках новин моніторингового тижня, власним продуктом полтавчан були 18 новин. Решта — сюжети інших підрозділів НСТУ. Новинарі забезпечили дотримання фахових стандартів на 5,06 бала. Причому до забезпечення в новинах балансу думок та оперативності інформації зауважень в експертів не виникало.
Для збільшення зображення клікніть на нього
Найгірші ж показники виявилися за стандартом повноти: як через недостатню кількість інформації у сюжетах, так і у зв’язку з порушенням вимог стандартів достовірності, точності та відокремлення фактів від коментарів. Іноді це були незначні помилки у вдалих сюжетах. Як-от у вичерпному, якісному матеріалі від 21 грудня «Понад 9 мільярдів та 100 мільйонів гривень: такий бюджет Полтавщини на наступний рік» про бюджетну сесію облради. Полтавчани не тільки зрозуміло і фахово розповіли, чого скільки й кому дадуть, використавши ілюстрації, а й полегшили сприйняття офіціозу опитуванням депутатів, чи знають вони основні цифри головного фінансового документу області та кількість сторінок бюджету. А пояснити, чому сесія проходить у незвичному місці — музеї — забули або не захотіли. Хоча не всі глядачі знають, що в сесійній залі облради триває ремонт вартістю майже 38 мільйонів гривень, який планують завершити аж восени 2019 року.
Або ж візьмімо сюжет від 19 грудня «У селі Мала Перещепина Новосанжарського району відсьогодні працює місцева пожежна охорона» про відкриття пожежної служби в об’єднаній громаді. Сюжет тільки виграв би, якби автори додали бекґраунд: що гроші у громади на її утримання з’явилися в результаті децентралізації, і що автомобіль передано від рятувальної служби в Нових Санжарах. Тоді стало би зрозуміло, чому саме її представник розповідає про стан машини і що обслуговувати вона буде ще вісім довколишніх населених пунктів.
Також експерти помітили кілька випадків порушення стандарту достовірності та подання оцінних суджень як фактів. Наприклад, у сюжеті «Сьогодні в Полтаві відкрили новорічну ялинку на Театральній площі» від 19 грудня журналіст без посилання на джерело інформації повідомляє: «На Театральній площі змонтували головну ялинку Полтави. Вона у топ-10 найвищих ялинок України». А в новині від 17 грудня «Триста одинадцять учасників радіодиктанту національної єдності написали його без жодної помилки» всі оприлюднені відомості, зокрема й ті, що стосуються полтавчан, ведуча повідомляє без жодного посилання на джерело інформації: «Триста одинадцять учасників радіодиктанту національної єдності написали його без жодної помилки. Із них 12 жителів Полтавщини. Із Полтави, Кременчука, Кобеляк, селищ Чорнухи та Білики. Загалом до написання долучилося майже тридцять три тисячі людей. Радіодиктант провели 9 листопада у День української писемності та мови. На цьому відео ви бачите учасників радіодиктанту, який писали у Полтавському педагогічному університеті. Цьогоріч він відбувся увісімнідцяте. Текст називався “Крила України”. У диктанті було 164 слова. Його автор Олександр Авраменко, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка».
Помітили експерти й випадок некоректного титрування спікера. Йдеться про депутата міської ради Вадима Ямщикова в сюжеті «Сьогодні в Полтаві завершили встановлення деревꞌяних будиночків для новорічного ярмарку» за 18 грудня. Із контексту не зрозуміло, чому саме він коментує облаштування новорічного ярмарку. Насправді ж він — член депутатської комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму та головою тимчасової депутатської комісії з питань аналізу, планування та організації заходів із благоустрою. Звісно, новинарі не мали наводити всі ці регалії, але варто було дати зрозуміти, що депутата для коментарів обрали не випадково.
Харків — «UA: Харків»
Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,12 бала.
Для збільшення зображення клікніть на нього
Експерти зауважили різноманітність тем, які висвітлюються в новинах каналу. Усі матеріали були оперативними. Випуски насичені повноцінними сюжетами, в деяких програмах є невелика кількість новин прес-служб різних відомств. Водночас сюжети здебільшого стосуються подій, що відбуваються в обласному центрі.
Найбільшою вадою проаналізованого контенту є відсутність повноти інформації, причому навіть коли в сюжетах не бракує коментарів, а деякі факти повторюються. Як-от у матеріалі від 19 грудня «До кінця року гаряча вода має з’явитися у будинках мешканців Олексіївки». Тривалість сюжету — понад три хвилини, третину часу займає підводка ведучої: «До кінця року гаряча вода має з’явитися у будинках мешканців Олексіївки. Нині її немає через прориви тепломереж. Сьогодні про це сказав під час сесії мер Харкова Геннадій Кернес. Без гарячої води — 85 будинків мікрорайону. Усього у Харкові гарячу воду вимкнули у 104 багатоповерхівках. Такі цифри назвав директор Харківських теплових мереж Сергій Андріїв. Він говорить, труби на Олексіївці комунальники ремонтують щодня». Ці ж факти врізних варіаціях повторюються в сюжеті. А питання, чому ж досі будинки залишаються без гарячої води, залишилося без відповіді.
Незрозумілим є накладений відеоряд синхрону Геннадія Кернеса, знятий іншим телеканалом, у якому він звертається до директора КП «Харківські теплові мережі» Сергія Андрєєва зі словами: «Якщо ви не зробите до Нового року, ось ви не зробите до Нового року, ось всі чують: я вас втрачу. Все». Ніде не вказано конкретно, що відеоряд запозичений, і лише на відео видно логотип.
У цьому ж випуску вийшла новина «Зміни до міського кошторису наступного року внесли депутати міськради». Це повідомлення озвучує ведуча, інформація підкріплена відеорядом із сесії міської ради, без жодного синхрону.
«Зміни до міського кошторису наступного року внесли депутати міськради. Зробили це під час сесії. У порядку денному була сотня питань. Розглянули їх менше ніж за три години. Це сесійна зала мерії. Запізнення почалося із запізненням на 40 хвилин. Вести сесію розпочинає Олександр Новак, секретар Харківської міськради. До сесійної зали прийшли 75 депутатів, десятьох не було. Геннадій Кернес, мер Харкова, приїхав пізніше, вранці він був в одній із харківських шкіл на святі Миколая. Про це розповів Юрій Сидоренко, речник Харківської міськради. Сьогодні депутати внесли зміни до міського бюджету наступного року. Це два з половиною мільярди гривень. Гроші надійшли до міського бюджету із обласного. Їх витратять на виплати соціальних допомог, пільг та житлових субсидій, на компенсацію людям, яким потрібен інсулін, та інше. Рішення голосували пакетом без обговорення у сесійній залі», — це весь текст новини. У ній порушено стандарти точності й повноти, балансу думок, відокремлення фактів від коментарів. Журналістам варто було би розповісти, на що саме будуть виділені кошти. Це важливіше, ніж те, чому мер запізнився на сесію. Доречним у матеріалі був би й коментар представників обласної ради, оскільки гроші прийшли до міського бюджету з області.
Є й інші новини, в яких відсутні коментарі героїв, замість повноцінного матеріалу та розкриття теми бачимо лише картинку або відеоряд, а текст озвучує ведуча. Наприклад, матеріал від 17 грудня «Вісім шкіл та один дитячий садок області повністю закриті на карантин». Інформація важко сприймається на слух. Відсутні коментарі епідеміологів, представників управління освіти чи навчальних закладів. Така ж ситуація з новиною від 18 грудня «Близько 17-ї години пожежу на фермі загасили». Текст новини знову озвучує ведуча: це прес-реліз служби надзвичайних ситуацій. Коментарі представників служби чи будь-які інші відсутні.
«Повідомлення про пожежу надзвичайники отримали о ів на першу годину дня. Про це розповідає Ігор Лупандін, речник обласного управління надзвичайників. Ці фото із місця пожежі. За словами Лупандіна, горів дах свиноферми на 800 квадратних метрах. На гасіння пожежі працювали рятувальники з Валківського та Коломацького районів…».
Практикують харків’яни й матеріали із телефонним коментарем. Наприклад, сюжет від 17 грудня «Четверо жителів Харківщини написали всеукраїнський радіодиктант єдності без помилок». Матеріал неповний та неточний. У ньому є телефонний коментар ведучої диктанту, архівні кадри цієї події. Однак немає того, що визначає «прив’язку до місцевості», а саме імен харків’ян, які написали диктант без помилок. Глядачам було би цікаво дізнатися, хто ці люди, де вони проживають, про їхній вік та професію.
Порушено стандарт точності, повноти, достовірності та балансу думок у новині від 18 грудня «Підвал п’ятиповерхівки на вулиці Клочківській заливає водою». У підводці до сюжету ведуча каже: «Підвал п’ятиповерхівки на вулиці Клочківській заливає водою: у вересні — гарячою, а нині — холодною. Мешканці будинку говорять: бояться, що почне руйнуватися фундамент. Люди написали листа міському голові. Міський департамент комунального господарства відповів: мережі у порядку, течі немає…». Однак коментарів міського голови чи комунальників у сюжеті немає. Новина насичена синхронами мешканців будинку, відеорядом, який підтверджує наявність проблеми. Також у відео показано лист, який надсилали до влади, й відповідь на нього, але доречно було взяти коментар і в комунальних служб. У кінці журналістка за кадром каже: «У підвалі будинку протікає труба. Її відремонтують після того, як відкачають воду. Про це телефоном розповів Андрій Цилагородцев. Він керівник комплексу “Харківводозабезпечення” у Шевченківському районі. За його словами, заявку на ремонт отримали позавчора». Варто було би подати в сюжеті цей телефонний коментар.
Є сюжети, в яких для повноти й точності не вистачає одного коментаря. Наприклад, у новині від 18 грудня «Святкування Нового року у парку імені Горького».
У матеріалі про святкування новорічних та різдвяних свят для повноти інформації варто було би вказати, який цьогорічний бюджет святкування та порівняти з минулим роком.
Порушено і стандарт точності. У підводці до сюжету ведуча каже: «До свята почали готуватися тиждень тому, — говорить прес-секретар Андрій Кравченко. Каже: святкування почнеться цієї суботи, а в неділю відкриють ялинку біля центральної сцени...» Краще вживати дати, адже глядачі можуть переглянути сюжет пізніше, й тоді буде не зрозуміло, коли відбулася подія.
Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.
Цей звіт підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.
Методологію проведення моніторингу викладено тут.
