Якщо рівняни, черкащани та сумчани впевнено подолали планку у п’ять із можливих шести балів (у «UA: Суми» показник за дотримання стандартів сягнув 5,57 бала), то результат Центрального каналу (Київ) — 3,89 бала. Зокрема, низькими в «Центрального каналу» є показники балансу думок, а також точності й повноти інформації. Лише кожну п’яту їхню новину монітори визнали такою, що відповідає всім вимогам інформаційної журналістики. Словом, трагічна ситуація з новинами на Центральному каналі не покращилася.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Житомир — «UA: Житомир»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 4,68 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Журналісти каналу, попри незначну кількість сюжетів у випуску, забезпечували висвітлення досить широкого спектру тем, розповідали про події в Житомирі та в районах області. Але тільки не про політику та діяльність органів місцевої влади.

Здебільшого автори сюжетів намагалися дотримуватися стандартів і найкраще їм вдавалося це з точністю та оперативністю. Утім, зрідка в ефір потрапляли вчорашні чи навіть позавчорашні новини. До прикладу, сюжет «Десять випадків крадіжок ВАТ “Управління світлофорами” з початку року зафіксовано у Житомирі» вийшов у вечірньому випуску новин 19 вересня, хоча в сюжеті речник патрульної поліції Житомира повідомляє, що «останній виклик надійшов 18 вересня приблизно о 10-й годині ранку». В цьому ж сюжеті ведуча порушує стандарт точності, стверджуючи: «Десять випадків крадіжок плат управління світлофорами з початку року зафіксували у Житомирі», — хоча речниця поліції інформує, що «впродовж року до поліції Житомира надійшло близько десятка таких повідомлень».

Інший приклад неоперативності — сюжет «Юні актори Житомирської школи-інтернату № 2 для дітей з вадами слуху отримали гран-прі на Міжнародному фестивалі». Новина виходить 19 вересня, а фестиваль тривав із 10 по 14 вересня.

Порушення балансу думок, достовірності та відокремлення фактів від коментарів експерти зафіксували у щоп’ятій проаналізованій новині. Наприклад, у сюжеті «Призупинилися ремонті роботи школи №17 у Житомирі» від 17 вересня журналісти з’ясовують, у чому причина затримки ремонту. Найбільше претензій директор школи і керівник управління капітального будівництва міської ради мають до підрядної організації, яка виграла тендер на проведення робіт. Однак коментаря керівників цієї організації в сюжеті немає. Натомість є синхрон рядового будівельника (вочевидь, для імітації балансу), який розповідає, які роботи ще треба провести: «Ми сьогодні будемо встановлювати отліви на віковні, на етой неділі ми будемо робить, з другой сторони спортзала клеєм, стягувати клеєм стіни і короїдити…»

У сюжеті «Вранці 50 людей перекривало дорогу Житомир — Сквира» від 19 вересняжурналісти інформують про акціюГО «АвтоЄвроСила», яка заблокувала рух транспорту, аби привернути увагу до проблеми стану доріг у Житомирській області. Журналісти подають коментарі одного з учасників акції, представниці поліції та працівника Служби автомобільних доріг області. Водночас у сюжеті немає коментарів жодного з водіїв, яких безпосередньо зачепила акція, чи представників влади, які могли би компетентно коментувати виділення коштів на ремонт доріг.

У цьому ж сюжеті порушено стандарт достовірності: кореспондент стверджує, що «представники громадської організації “АвтоЄвроСила” і надалі планують проводити такі акції. І обмальовувати ями фарбою». Утім, немає підтвердження такого наміру жодним із представників ГО. Аналогічне порушення цього стандарту зафіксовано в уже згаданому сюжеті «Десять випадків крадіжок ВАТ “Управління світлофорами” з початку року зафіксовано у Житомирі», декореспондент повідомляє, що «нові плати керування світлофорами уже закупили», але невідомо, звідки в нього ця інформація.

Що ж до дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів, то, як правило, журналісти каналу порушують його в тому випадку, коли не позначають початок і кінець цитати в непрямій мові. До прикладу, в сюжеті «В Озерному по вулиці Авіаційна, 53 у під’їздах більше місяця немає світла» від 17 вересня кореспондент каже: «За словами Новогуйвинського селищного голови Зої Гончаренко, 20 вересня на сесії селищної ради буде вирішуватися питання про передачу житлових будинків Озерного на баланс Новогуйвинської селищної ради. При цьому Новогуйвинська селищна рада борг сплачувати не буде». Останнє речення — це припущення кореспондента чи позиція селищної ради? Не зрозуміло, бо не позначено початок і кінець цитати.

Аналогічний приклад: у сюжеті «Продовжено дослідження ситуації щодо розподілу житла в Житомирській виправній установі №8» від 21 вересня кореспондент розповідає: «Ми звернулися до юриста Романа Гуртовенка, аби він пояснив, чи є підставою для невиконання рішення суду перебування документів у прокуратурі. Юрист розповів нам, що, згідно статті 14 Конституції України, рішення суду є обов’язковим для виконання і формальні причини, як у нашому разі — перебування документів у прокуратурі, не можуть бути причиною для невиконання рішення суду. Окрім того Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за невиконання рішення Феміди». Де в цьому випадку закінчується коментар юриста, не зрозуміло.

Найчастіше журналісти Житомирської філії НСТУ порушували вимоги стандарту повноти інформації. Такі вади траплялися як через брак вичерпної інформації, так і у зв’язку з порушенням інших стандартів. Так, у сюжеті «В Озерному по вулиці Авіаційна, 53 у під’їздах більше місяця немає світла» працівниця «Будинкоуправління-3» намагається пояснити, чому під’їзди перестали освітлювати: «Да, люди сплачують, але рахунки, так як банки арештовані. І нашими коштами розпоряджається виконавча служба, ми навіть зарплату одержуємо через виконавчу службу. Закон є, спочатку зарплати, потім податки. Черговість є. Якщо не передасться зараз у житловий фонд, вона буде зростати чому? У нас єсть свої водостанції, свої скважини, очисні, які працюють насоси круглосуточно. Взимку більший розход електроенергії. І тому, канешно, борг буде зростати. Вихід один — передати, тому фінансування з Міністерства оборони немає у нас…» Однак надалі в сюжеті немає жодних пояснень ні про те, чому арештовані рахунки, ні про Міністерство оборони і його стосунок до цього будинку. Складно зрозуміти, в чому все-таки проблема.

Неповним є й сюжет «Двох колишніх працівників Житомирської колонії № 8, виключили з черги для отримання житла» від 17 вересня. Правоохоронці-ветерани стояли в черзі на отримання житла під першими номерами. У 2016 році їх виключили з черги. Журналісти намагалися розібратися в ситуації, однак подали тільки коментар одного з колишніх працівників колонії й повідомили, що «інформації щодо розподілу житла між працівниками нам керівники установи №8 надавати відмовились». При цьому журналісти не уточнили, хто саме з керівників відмовився надати інформацію і яка причина відмови. Завершується сюжет так: «Також наші кореспонденти звернулись до виконавчої служби Богунського району, аби дізнатися, чому не виконується рішення суду по Леоніду Шевченко. Керівник служби Наталія Савіна розповіла, що справа до них надходила, але зараз її немає, бо чоловік не сплатив авансовий внесок». Утім, про який авансовий внесок ідеться, чи справді Леонід Шевченко його не сплатив і що означає «справи зараз немає», журналісти не поцікавилися.

Київ — Центральний канал

За дотримання фахових стандартів експерти поставили каналу 3,89 бала. До того ж виявлено матеріали, які мають ознаки замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Так, експерти звернули увагу на три сюжети, які викликають підозри через невдалий формат, незбалансованість подачі інформації та засилля оцінних суджень. А це 9 % від загальної кількості оцінених матеріалів. Передусім ідеться про матеріал від 18 вересня «Мотузковий парк один із найбільших у Європі й найдовший в Україні». Приводом для його появи стало встановлення парком у Дарницькому районі столиці національного рекорду. Але жодного коментаря Книги рекордів України немає, натомість чи не половина матеріалу — це інтерв’ю з директором парку; акцент у матеріалі зміщується на задоволених відвідувачів та різноманіття екстремальних маршрутів, які кореспондентка особисто перевіряє на безпечність. У сюжеті журналістка зазначає, що «це доволі молодий парк, але він уже користується попитом», а на завершення ще й нав’язує глядачам особисте ставлення до предмету: «Запевняю вас, тут справді безпечно». Щонайменше сім разів згадується в сюжеті й назва парку: у відеоряді, в титруванні та зі слів самої кореспондентки. На відміну від Центрального каналу, їхні колеги з інших ЗМІ зробили схожий матеріал, але зосередилися на факті встановлення рекорду.

Підозри викликали також сюжети від 17 вересня «Осінній призов на строкову службу продовжено до грудня 2018» та від 18 вересня «Винний у відсутності гарячої води у Києві Нафтогаз».

У першому йдеться про продовження осіннього призову на строкову службу до грудня 2018 року через збільшення кількості новобранців. Але поступово наголос зміщується на суцільний негатив: експерти з неоднозначною репутацією застерігають батьків призовників, що держава може порушити обіцянки й послати строковиків до зони бойових дій, розповідають про падіння морального духу серед військових, про зниження мотивації юнаків служити та, відповідно, про збільшення випадків ухилення від армії.

Зокрема, кореспондент вдається до маніпуляцій, видаючи власні припущення чи думку «експерта» за фактичні дані. При цьому не посилається на використане джерело інформації. «Чиновники неодноразово заявляли, облав на призовників не буде. Але наразі ухилення від строкової служби становить значну проблему, із розпадом СРСР втратила сенс система прописки, а система призову майже не змінилася. Людина може бути прописаною в одному місці, а жити і працювати в іншому, або навіть за кордоном і знайти її важко», — впевнено каже журналіст. А на завершення підсумовує: «Щороку відчувається масовий недобір строковиків в лавах збройних сил та інших силових структур. Дається взнаки і довга війна, тривалі бойові дії не сприяють підвищенню морального духу ні військовиків, ані призовників».

Сюжет вибудовується виключно на коментарях Олексія Гавриленка, Сергія Шабовти та Володимира Волі, які коментували тему призову під час своєї прес-конференції у студії «Голос UA» іще 14 вересня. Майданчик доволі специфічний. Крім того в матеріалі не вистачає позиції призовників чи їхніх батьків, військкомату або представника Генштабу, що робить повідомлення щонайменше однобоким та упередженим.

У другому сюжеті з ознаками замовності йдеться про проблему забезпечення гарячим водопостачанням у Києві. «Винний у відсутності гарячої води в Києві — “Нафтогаз”», — стверджує ведуча в підводці, посилаючись на слова коментатора Валентина Землянського, відомого упередженою критикою «Нафтогазу». Водночас, відсутня позиція «Київтеплоенерго» та НАК «Нафтогаз України», в бік яких у новині лунають звинувачення. Знову ж, коментар спеціаліста взятий із прес-конференції у студії «Голос UA» із промовистою назвою «Горячая вода в столице: почему в КГГА обманули киевлян?». Та й загалом дивно спостерігати, як новини з логотипом Суспільного стають суголосними замовним матеріалам на каналі «Інтер».

Загалом, баланс думок у новинах каналу порушено у третині проаналізованого контенту.

Та найчастіше журналісти не дотримувалися вимог стандарту повноти інформації: її забезпечено тільки у щоп’ятій новині. Показовим є матеріал «на два абзаци» від 17 вересня «Охоронці затримали жінку, яка сьогодні побила журналістку телеканалу NewsOne». Ведуча починає сюжет словами: «Охоронці затримали жінку, яка сьогодні побила журналістку телеканалу NewsOne Дарину Біллер» та зазначає, що інцидент трапився «під час її прямого включення біля Генеральної прокуратури, де відбувалися сутички». Про те, що це була за акція протесту, її мета, які причини нападу на кореспондентку та як вона почувається, не повідомляється.

Хоча з інших ЗМІ, зокрема з УНІАН, дізнаємося, що йдеться про мітинг через передачу Росії уродженця Інгушетії Тимура Тумгоєва і що демонстранти вимагають відставки замгенпрокурора Єніна. Також «Детектор медіа» інформує про нові подробиці інциденту, зокрема той факт, що було аж троє учасників протесту, які застосували силу до журналістки.

Краща ситуація з дотриманням стандартів оперативності та достовірності. Утім, зафіксовано випадки дублювання старих матеріалів, особливо у п’ятничному підсумковому випуску. Наприклад, як у сюжеті від 21 вересня «10 стартапів представили учні малої академії наук». В ньому йдеться про командну роботу учнів над створенням бізнес-планів для своїх винаходів. Та ця новина слово в слово відтворює аналогічне повідомлення, яке виходило в ефір напередодні. А сюжет від 21 вересня «В аеропорту Бориспіль пожежні гасили літак та евакуйовували людей» про навчання рятувальників є фактично переробленим матеріалом від 20 вересня «В аеропорту Бориспіль провели навчання аварійно-рятувальних служб».

Журналісти каналу часто не вказують на джерело фактів. Наприклад, як у сюжеті від 20 вересня «Щороку кількість хворих на аутизм збільшується на 30 %», де розповідається про реабілітацію таких дітей. Ведуча в підводці каже: «Кожного року кількість хворих на аутизм збільшується на 30 %. Цю проблему порівнюють з епідемією». Проте в новині на підтвердження цих даних жодних синхронів немає. Також там є такі слова кореспондентки: «Хоча в світі історії успішних людей, хворих на аутизм, достатньо, втім більшість ставиться до них упереджено. Поведінку аутистів вважають невихованою, а сам діагноз називають розумовою відсталістю». Це порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Бачимо в цьому сюжеті й неконкретні формулювання, які порушують вимоги стандарту точності: «Корекційні центри є не всюди, також вони не доступні для людей із заробітками нижче середнього».

Ще одним прикладом порушення стандарту точності, що корелює і з невідповідністю вимогам достовірності та відокремлення фактів від коментарів, є текст журналіста із сюжету від 19 вересня «В Україні трансплантація потребує кардинальних рішень». Розповідаючи про перспективи створення сучасної системи трансплантології в Україні, кореспондент стверджує: «Щороку сотні людей опиняються в ситуації, коли пересадка внутрішнього органу стає єдиним шансом на повноцінне життя. Але зробити це буває досить нелегко, якщо родич може спокійно стати донором, то з пересадкою трупних анатомічних матеріалів виникають проблеми. Спеціалісти нарікають на алогічний термін “зворотна смерть”, який звучить у нормативних актах. Пояснюють і досі невизначені діагностичні критерії смерті мозку. Лікарі розповідають: операції з пересадки органів робляться, але в дуже малій кількості. Причина —  відсутність належної інфраструктури та непродумана система». Але жоден із трьох спікерів, які беруть участь у прес-конференції з проблематики трансплантації, в сюжеті цього не підтверджує.

Рівне — «UA: Рівне»

Експерти оцінили дотримання фахових стандартів в новинах каналу у 5,16 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Усі новини «UA: Рівне» були оперативними, майже немає зауважень і до дотримання в них балансу думок. Утім, стосовно двох новин в експертів виникли зауваження. Зокрема, стосовно сюжету «Олександр Мензул став секретарем Вараської міської ради» від 19 вересня. У ньому йдеться про те, що у Вараській міській раді обрано нового секретаря, який виконує обов'язки міського голови. Коротка дикторська підводка акцентує увагу глядачів на тому, що обрання секретаря міськради — наслідок серйозних конфліктів. До того ж у сюжеті є синхрон новообраного посадовця, який оцінює ситуацію в раді так: «Дуже багато накручують ситуацію, що там все погано». Отож, заявлено про наявність конфлікту, але ситуацію подано тільки з позиції однієї сторони: «Оксана Туз, ведуча: Олександр Мензул став секретарем Вараської міської ради. Сьогодні на цю посаду його обрали тамтешні депутати. Він же виконуватиме і обов’язки міського голови. За кілька днів до цього у понеділок Вараська міська виборча комісія достроково припинила депутатські повноваження попереднього секретаря Ірини Шумри. Ще раніше минулого року міському голові Вараша Сергію Анущенку депутати висловили недовіру.

Олександр Мензул, секретар Вараської міської ради: Мабуть, складно в тому плані, що в місцевому самоврядуванні я і не працював фактично, тільки як депутат повноваження мав. Але з огляду на те, що я працював на станції Рівненській АЕС і на адміністративних посадах, думаю, якось розберемося. Не бачу великих проблем. Дуже багато накручують ситуацію, що там все погано».

Ще один сюжет формально збалансований, але з огляду на конфлікт його героя із продюсеркою каналу формат подання інформації виглядає неоднозначним. Це новина від 21 вересня «Апеляційну скаргу Андрія Бузинарського в Апеляційному суді Рівненської області продовжать розглядати 28 вересня». Суть події зводиться до перенесення розгляду скарги апеляційним судом, бо у справі з’явився новий адвокат і йому треба час на ознайомлення з нею. Але йдеться про місцевого «антигероя», який оскаржує рішення міського суду, згідно з яким його за звинуваченням у керуванні автомобілем у стані наркотичного сп’яніння позбавили водійських прав на рік та оштрафували. Під час затримання він погрожував продюсерці каналу, яка знімала цей інцидент на відео. В сюжеті представлено адвоката скаржника, який просить перенести справу, й коментар батька Андрія Бузинарського. Судячи із сюжету, журналісти пропонували дати коментар йому особисто. Утім, у підводці ведуча робить наголос на тому, що Бузинарський — це син лідера обласного осередку партії «За життя». А в розлогому бекґраунді згадуються не тільки обставини конкретної справи, за яку його покарав суд першої інстанції, а подається інформація про всі конфлікти Бузинарського із законом, у тому числі кримінальне провадження за погрози продюсерці каналу.

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів нечисленні. Але є випадки, коли журналіст робить власні висновки з почутого від спікерів, не надаючи згодом підтвердження цієї інформації, або некоректно її узагальнює. Наприклад, як у сюжеті від 21 вересня «За останніх два тижні троє дітей не змогли вчасно розпочати лікування у відділенні дитячої онкогематології». У ньому йдеться про те, що місць у відділенні бракує, дітей доводиться виписувати недолікованими, а тому його переведуть на місце іншого відділення, яке реконструюватимуть під онкоспецифіку. Є синхрон заступника начальника управління охорони здоров’я області, який каже: «Ми плануємо до кінця року завершити виготовлення проектно-кошторисної документації і тоді наступний етап ми будемо шукати в бюджеті гроші, для того, щоб провести сучасний ремонт відповідно до вимог з формуванням блоку інтенсивної терапії, блоку хіміотерапії, стерильного блоку для лікування даної категорії пацієнтів». Автор сюжету тлумачить ці слова так: «Скільки коштуватиме втілення проекту не береться поки припусти ані головлікар, ані заступник керівника профільного управління Олег Вівсянник. Цифру будуть готові озвучити можливо за кілька місяців».

Іноді журналісти каналу випускають в ефір інформацію, не називаючи джерел, із яких вони її взяли. Наприклад, у сюжеті від 20 вересня «Сьогодні на сайті “Прозорро” відбувся закритий аукціон на будівництво школи в селі Цепцевичі Сарненського району» йдеться про те, що «сьогодні на сайті “Прозоро” відбувся закритий аукціон з визначення найкращої пропозиції від будівельних організацій, які взяли участь у тендері на будівництво школи в селі Цепцевичі Сарнинського району». Її проілюстровано «слайдами», на яких вказано дані, отримані із сайту «Прозорро». Голос за кадром розповідає про те, що «у Цепцевичах понад 700 учнів змушені навчатися у закладі, який розрахований на дві з половиною сотні. Через це двозмінне навчання триває майже до дев’ятої вечора. Торік після проведення тендеру будівельна фірма почала зводити котельню, але згодом від робіт відмовилась». Щоправда, без посилання на джерело.

А в сюжеті «Світлове шоу на стінах відродженої Татарської вежі в Острозі» від 17 вересня про завершення проекту «Культурного барбакану», що реалізовується для відродження оборонної споруди XVI століття та перетворення її на туристично-мистецький об’єкт, посилання джерела інформації немає взагалі.

Суми — «UA: Суми»

Показники дотримання стандартів інформаційної журналістики у сумчан найвищі: 5,57 бала із шестиможливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти зазначають, що журналісти каналу в більшості матеріалів намагалися якомога глибше розкрити тему, зв’язатися з усіма сторонами конфлікту та, коли це доречно, почути думки експертів. Зокрема, можна відзначити матеріал від 20 вересня «ОСББ Заливна,5 судиться з ЖЕКом ТОВ “Оселя”». Журналісти намагалися зв'язатися із представниками ЖЕКу, який нібито не хоче віддавати документи, в сюжеті є представники всіх сторін, а також стільки інформації, скільки можна добути з офіційних джерел.

Те ж можна сказати і про сюжет від 19 вересня «Суперечки навколо ремонту мосту». У ньому йдеться про ремонт мосту на вулиці Горького. Один із громадських активістів засумнівався в його якості та оприлюднив про це відео. Після цього чиновники й підрядники зібрали на мосту нараду. У сюжеті, крім коментарів причетних до ремонту мосту, є й коментар експерта. Це дає глядачам можливість краще зрозуміти ситуацію.

Утім, не у всіх сюжетах «UA: Сум» дотримано журналістських стандартів. У деяких матеріалах зафіксовано порушення стандартів повноти й достовірності.

Прикладом є сюжет від 19 вересня «Зарічний районний суд дозволив прокуратурі затримати Ганну Жук». У ньому йдеться про те, що суд дозволив затримати дружину екс-депутата Анатолія Жука. Її підозрюють у тому, що вона вбила свого чоловіка. Тут не персоніфіковане джерело інформації, посилання нечіткі, розмиті. «За інформацією прокуратури, вона знаходиться на території Російської Федерації». Не названо, хто саме з представників прокуратури озвучив цю інформацію.

Схоже порушення зафіксоване і в сюжеті від 21 вересня «У Сумах відзначили День партизанської слави»: «Після покладання квітів пролунали залпи на честь загиблих під час Другої світової війни. День партизанської слави в Україні відзначають з 2001 року. На сьогодні в місті проживають сім партизанів. Торік їх було вісім». У матеріалі не вказано, звідки інформація про те, скільки в місті проживає партизанів.

Вимоги стандарту повноти інформації порушено в сюжеті від 20 вересня «Біля Апеляційного суду люди мітингували в підтримку травмованих в аварії дівчат». У сюжеті матері дівчат, яких збила машина, розказують про стан їхнього здоров’я. Далі журналісти показують засідання суду. Судді ухвалюють рішення перенести розгляд справи, бо немає адвоката підозрюваного. Що саме сталося з дівчатами, журналістка говорить лише наприкінці відео: «Аварія за участі Віталія Бондаря сталася 9 вересня 2017 року у селі Верхня Сироватка Сумського району. Обидві дівчини знаходилися на задньому пасажирському сидінні авто і рухалися у напрямку Сум. Судом першої інстанції встановлено, що Віталій Бондар, керуючи авто, допустив зіткнення з нерухомим автомобілем МАЗ». У таких випадках пояснювати передісторію варто на початку сюжету, щоби глядачі розуміли, про що йдеться.

Стандарт повноти порушено і в сюжеті від 20 вересня «Студенти Сумщини позмагалися у підтягуванні». У ньому йдеться про змагання між студентами різних освітніх закладів. Журналістка називає виші, які брали участь у змаганнях: «Кореспондентка: Далі змагалися університети. Їх також три. СумДПУ, СумДУ, сумська філія ХНУВС». Не всі глядач можуть знати, як розшифровуються ці абревіатури.

Черкаси — «Рось»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5 балів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новини «Росі» різнопланові, охоплюють різні сфери життя Черкас та області. Журналісти висвітлювали акції протесту, пов’язані з поганим станом доріг та проблемами зі створенням об’єднаних громад, проблеми в освіті, робили репортажі з судових засідань у резонансних справах і водночас давали чимало культурних новин та локальних подій на кшталт ювілею шкільного лялькового театру. Водночас новинарі проігнорували розгляд апеляційної скарги щодо відсторонення від посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Черкаської міської ради Ігоря Волошина. А також не зауважили, що Верховний суд визнав незаконною забудову прибережної смуги в одному з мікрорайонів міста.

Що ж до дотримання балансу думок, оперативності та достовірності, то порушення цих стандартів фіксуються в одиничних випадках. Наприклад, як у сюжеті «Без щеплення до садочку зась». Він побудований на тому, що дітей не беруть до садочка без щеплення. Невдоволені батьки прийшли на зустріч із директором Департаменту освіти та директором Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Журналіст надає слово обом чиновникам, причому посадовець від медицини стверджує, що існують нормативні акти, які дозволяють керівнику садочка самостійно вирішувати, брати нещеплену дитину чи ні. А освітянин каже, що це категорично заборонено. Що робити батькам, залишається незрозумілим. Насправді збалансованим матеріал був би, якби в ньому була експертна думка з приводу суперечливих тлумачень представників влади. Отож, сюжету ще й бракує повноти інформації.

А в сюжеті від 21 вересня «Жителі Яблунева Канівського району приїхали пікетувати сесію обласної ради» журналісти порушили стандарт повноти інформації, достовірності та балансу думок. У ньому йдеться про те, що мешканці цього села приїхали пікетувати сесію обласної ради з вимогою ухвалити перспективний план, який передбачає створення об’єднаної територіальної громади Канева та Яблунева. Із синхронів випливає, що на рівні депутатського корпусу сільради з цього приводу немає єдності, мовляв, частина народних обранців під впливом місцевого бізнесу зажадала об’єднання з сусіднім селом і навіть провела незаконну (?) сесію та відсторонила від виконання обов’язків сільського голову. Голова, секретар сільради та їхні прибічники влаштували пікет, бо хочуть об’єднання з Каневом.

Журналісти озвучують тільки позицію пікетувальників; точка зору їхніх опонентів відсутня. До пікетувальників ніхто із представників влади не вийшов, а журналісти про коментар компетентних посадовців не подбали.

У сюжеті від 20 вересня «Рахунки під арештом» є проблеми з точністю, повнотою й достовірністю. Зокрема, в підводці ведучий каже, що через накладений на рахунок підприємства арешт за борги в розмірі 3,7 млн гривень КП «Черкасиелектротранс» не може ремонтувати несправні тролейбуси. Державна виконавча служба 7 серпня цього року наклала арешт на рахунки підприємства через заборгованість перед Пенсійним фондом. Далі повідомляється, що «сьогодні під час зборів трудового колективу директор “Черкасиелектротрас” Петро Кучер повідомив, що 1 жовтня відбудеться судове засідання на якому вирішать, що буде з підприємством далі». Ймовірно, інформація про борги була озвучена саме на цих зборах, але журналіст цього не уточнює. Власне, як і не конкретизує, що за суд має вирішувати долю підприємства, позаяк далі в тексті йдеться, що підприємство вже кілька разів відкривало нові рахунки, а їх один за одним закривала виконавча служба.

Що ж до точності й повноти інформації, то вимоги цих стандартів у новинах черкащан порушувалися найчастіше. Наприклад, у сюжеті «У топ-10 вчителька англійської мови зі Сміли має шанс представляти Україну на конкурсі педтехнологій у Дубаї» згадуються Національна премія Global Education and Skills Forum 2019 та міжнародний конкурс Global Teacher Prize Ukraine, у якому вчителька братиме участь. Але інформації про них — жодної. Крім того, з сюжету важко зрозуміти, у чому унікальність методики, якою послуговується викладачка і яку вона представлятиме на конкурсі педтехнологій.

Бракує інформації в сюжеті «Виставка “Не лише тут”» від 19 вересня. Зокрема, про художницю, експозиція робіт якої відкрилася, повідомляється тільки те, що це її третя виставка.

Відокремлення фактів від коментарів відсутнє в кількох сюжетах, зокрема, й у новині від 20 вересня «Стоятимуть безстроково. Жителі сіл Горенимівка та Руська Поляна перекрили дорогу Н-16, вимагають бодай ямкового її ремонту». Тут журналісти помилилися, оприлюднюючи власну оцінку стосовно кількості учасників акції: «І з такою ж вимогою відновити ділянку дороги на трасі Р-10 півсотні людей вийшли на акцію протесту».

Чернігів — «UA: Чернігів»

Оцінка дотримання журналістських стандартів у новинах чернігівців — 4,76 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти звернули увагу на те, що в новинах загалом представлені різні аспекти життя місцевої громади. Проаналізовані сюжети переважно збалансовані, оперативні й достовірні, суттєвих порушень за стандартом відокремлення фактів від коментарів також не зафіксовано.

Натомість менш ніж у 40 % матеріалів забезпечено вичерпне інформування глядачів. Іноді йдеться про деталі, які би збагатили сюжет, а часом бракує ключових відомостей. Прикладом є сюжет «Вартість проїзду в чернігівських маршрутках до Києва відсьогодні становить 120 гривень». Тема підвищення вартості проїзду розкрита не повністю, у сюжеті є узагальнення на кшталт «ціни на проїзд підскочили на всіх основних пунктах відправлення автобусів до столиці». Отже, десь їх таки не підвищували? Хіба така інформація не була би корисною для глядачів?

Або ж візьмімо сюжет від 17 вересня «У Ріпках планують збудувати єдине на увесь район офіційне сміттєзвалище». Йдеться про об’єкт зі складною історією, який будують уже кілька років; його «заморожували» через брак коштів. Наразі будівництво відновлюється, але про строки його завершення, нехай прогнозовані, журналіст не повідомляє.

У деяких сюжетах телеканалу порушено стандарт точності. До прикладу, в сюжеті від 17 вересня «Разом подорожувати, практикувати народні ремесла і вчити українську. У Чернігові відкрили новий сезон курсів рідної мови» не вказано, коли відкрили курси. Також у сюжеті використаний синхрон письменника Володимира Даниленка, якого при першому цитуванні не підписали і глядачу не зрозуміло, хто говорить до нього з екрана. Лише згодом із сюжету стає зрозуміле ім'я письменника. Також у цьому сюжеті порушено стандарт повноти поданих фактів ще й з огляду на те, що журналіст каже, що заняття відбуваються раз на тиждень, але не вказує, коли саме й де.

Іноді журналісти телеканалу вдаються до оцінних суджень. Зокрема, в матеріалі від 19 вересня «На П’яти кутах у Чернігові фінальна стадія ремонту дороги» журналіст зазначає: «Чернігівці тим часом звикають до нового порядку на дорозі. Ходять як звикли… Так лишають автомобілі… Їздять, як заманеться».

Під час перегляду матеріалу від 20 вересня «У Прилуках проходить Всеукраїнський скульптурний пленер» виникає питання, коли розпочався пленер. Інші ЗМІ повідомляли про старт цього мистецького проекту ще 18 вересня.

Порушено стандарт достовірності в сюжеті від 21 вересня «Відсуджені у перевізника гроші чернігівець віддав дітям з інвалідністю». Розповідаючи про громадську організацію, яка фігурує в матеріалі,журналіст стверджує: «Організація «Голос батьків» об’єднує понад 80 родин, 35 дітей із інвалідністю відвідують групу денного перебування, педагоги та соціальні працівники отримують зарплату з міського бюджету, але все необхідне для реабілітації дітей і догляду за ними купують тільки за свої або благодійні кошти». Але звідки в нього такі відомості, не уточнює.

І ще стосовно оперативності. 21 вересня в новинах каналу показали сюжет «О пів на шосту в Чернігові офіційно відкрили реконструйовану Алею Героїв». До цього матеріалу експерти жодних зауважень не мають. Але одразу опісля вийшов сюжет півторарічної (!) давнини «Проект реконструкції Алеї Героїв презентували у травні минулого року» від 22 травня 2017 року. Чи справді доречним був аж такий бекґраунд?

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.     Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту «Детектор медіа».