Одна з небезпечних тенденцій, помічених експертами в новинах філій Суспільного – тяжіння до безконфліктних новин. Новинарі обмежуються короткими повідомленнями, висвітлюючи найважливіші події регіону, натомість інформацію про покинуту автівку чи фестиваль собачої їжі роздмухують у повнометражний сюжет. Винятком є одеська філія. Власне, це й дало їй порівняно високий результат: 5,25 бала з шести можливих. Результати роботи решти філій були оцінені від 4,29 бала в Кропивницького до 4,94 бала в Херсона.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Вінниця — «UA:Вінниця»

Дотримання стандартів у новинах UA: Вінниця оцінено на 4,35 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новини філії охоплювали вузький спектр тем і подій, здебільшого зі сфер криміналу, культури та спорту. Тож взагалі не дуже зрозуміло, чим жила Вінниччина в цей тиждень. Практично не висвітлені проблемні теми, а в тих, що є, бракує коментарів посадовців, які впливають на вирішення проблеми. Натомість, чи не в кожному такому матеріалі присутня велика кількість спікерів, але часто тільки з однієї сторони, що спричиняє імітацію балансу думок. Сюжети виходять перевантаженими зайвою, часто вузькоспецифічною інформацією, яка заважає глядачеві скласти уявлення про проблему.

Прикладом є новина «У Вінниці працює 800 аварійних ліфтів» від 18 вересня. Як стає відомо наприкінці сюжету, проблема полягає у відсутності фінансування ремонту ліфтів із місцевого бюджету. Але жодного з представників міської ради, які могли би висвітлити це питання, в сюжеті немає. Натомість є аж три представники підприємства «Вінницяміськліфт»: диспетчер, керівник та його заступник, двоє з них докладно знайомлять журналіста з технічними подробицями роботи служб ліфтового господарства. Нащо глядачеві показують, як працює релейна станція управління чи диспетчерська, адже це ніяк не стосується вирішення проблеми?

Через брак спікерів однієї зі сторін неповним виглядає і сюжет «Поліцейські підсумовують операцію Перевізник» від 20 вересня. Троє поліцейських, які розповідають про порушення, пасажири – що не вистачає машин на маршрутах, і жодного представника компаній-перевізників, або міської влади, яка мусить контролювати дотримання перевізниками умов безпеки.

Приклад нагромадження синхронів, які нічого не додали сюжету, а тільки «з’їли» хронометраж, є у сюжеті «Фізичну підготовку частини 3008 перевіряла військова інспекція» від 20 вересня. «Ці нормативи, вони реально розроблені, відповідно таким чином, щоб виконувати бойовий норматив», — повідомляє офіцер-інспектор. Інструкторка-сержант розповідає, в свою чергу, як вона захоплюється спортом і скільки пробігає щодня. Натомість, що входить у бойовий норматив, який перевіряється раз у 5 років? Які результати перевірки? Скільки бійців її не пройшли і як їм пропонується поліпшити свої показники? Всі ці питання залишилися відкритими.

Порушення стандарту точності бачимо в сюжеті «В районі Вінницької об’їзної дороги поліцейські виявили тіло 32-річної мешканки села Щітки» від 21 вересня, де родич висуває припущення щодо мотивів убивці: «Вбив, бо пиячила. Так пояснив вбивство дружини благовірний. Слова сина про пристрасть невістки до чарки підтвердив і свекор (???) підозрюваного.

Василь, батько підозрюваного: Скільки він її просив, шо не пий. Ніде нічо. То вона піде десь, то 3-4 дні її нема. Це ж тоже воно всьо на нєрви действує. Так чи нє?». Натомість не надано слова родичам загиблої, тож маємо ще й незбалансовану подачу неперевірених свідчень.

Недотримання стандарту точності – загалом проблема №1 в «UA:Вінниця». Так, у матеріалі «В музеї-садибі Михайла Коцюбинського нагородили переможців Всеукраїнської літературної премії» від 17 вересня не згадується, коли і ким була заснована премія, а також хто входить до складу журі. Не вказується також джерело інформації, що є також порушенням стандарту достовірності. Посилання на джерело інформації відсутнє також у новині «За 9 місяців поточного року з платників аліментів стягнуто 64 мільйони 480 тисяч гривень» від 17 вересня. Відсутні також дані про те, скільки це власне платників аліментів, з якого часу діє закон і який стосунок до нього має згадана ініціатива «Чужих дітей не буває» (про що вона взагалі?).

На початку сюжету «У Вінниці відбувся перший фестиваль «Пізнай ліс» від 17 вересня ведучий каже, що в заході взяли участь 12 лісових господарств, а журналістка слідом промовляє, що таких було 11. З сюжету «Інфекція кору шириться Вінницею, лікарі закликають робити щеплення» від 18 вересня невідомо, скільки щеплень уже зроблено, а скільки дітей залишається в зоні ризику.

В оголошенні «Вінницяводоканал» підіймає тарифи на послуги» 19 вересня, окрім помилки в назві установи («Вінницяоблводоканал»), допущена недбалість в інформації щодо підвищення тарифів – йдеться про те, що «вартість на водопостачання та водовідведення буде збільшена», а цифри надано лише по водопостачанню (хоча в офіційній заяві є й дані про водовідведення).

Сюжет із назвою «У Вінниці активізувалися велокрадії» від 19 вересня мав би містити динаміку крадіжок, але ніякої статистики наведено не було. У сюжеті висвітлені тільки поодинокі випадки крадіжок, тож разом із порушенням вимог щодо точності маємо також порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. А новина «На Вінниччину надійшла перша партія пакунків малюка» від 20 вересня взагалі не містить конкретної інформації та побудована на повідомленні неконкретного джерела («Про це повідомляють вінницькі ЗМІ з посиланням на Департамент соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації») і аматорському відео невідомого походження. Утім, ці недоліки були усунені наступного дня в майже однойменному сюжеті «У Вінницьку область надійшла перша партія пакунків малюка».

Кропивницький – «Кіровоград»

Дотримання журналістських стандартів у новинах каналу «Кіровоград» у моніторинговий період оцінено на 4,29 бала. В одному сюжеті з проаналізованих 24-х експерти помітили ознаки комерційної замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Йдеться про матеріал «Виставку робіт юних художників презентували у Кропивницькому в арт-студії «Совушка» від 20 вересня. Назва студії «Совушка» повторилася кілька разів, у словах диктора та титрах. Також у відеоряді показали бренд-волл із логотипом студії.

Загалом, культурно-спортивна тематика у новинах каналу протягом тижня превалювала. Скидається на те, що протягом моніторингового тижня в регіоні не відбувалося нічого значимого. Лише в одному сюжеті є відголоски конфлікту між обласною спілкою художників та міськрадою Кропивницького, решта ж новин абсолютно беззубі. До того ж, значимі теми, які іноді спливали, і їх можна було би дослідити та розвинути, подавалися у форматі БЗ+СХ. Зате історія покинутого авта, яке заважає тепловикам ремонтувати труби, переросла у динамічний екшн «У Кропивницькому через припаркований автомобіль комунальники не могли розпочати ремонт  тепломережі».

Основними вадами новин каналу були їхня неповнота, а також численні неточності, яких припускалися журналісти. Наприклад, украй мало інформації про захід прозвучало в новині від 17 вересня «Фестиваль «Вересневий самоцвіт» розпочався у Кропивницькому». Не зрозуміло, які саме колективи візьмуть у ньому участь, чи користується фестиваль популярністю серед глядачів тощо. Схожих помилок припустилися автори й у матеріалі «Поліція Кіровоградської області оголосила набір 10 дільничних офіцерів, у новостворених об’єднаних територіальних громадах» від 18 вересня. У ньому так і не сказали, на яких умовах поліція хоче дібрати нових дільничних та куди звертатися охочим стати правоохоронцями.

А в матеріалі, що вийшов цього ж дня, «194 групи подовженого дня відкрили у школах Кропивницького в цьому навчальному році», начальниця міськуправління освіти розповіла про ситуацію з післяурочним навчанням у Кропивницькому. Новині вкрай бракувало коментарів батьків. Доволі повним та інформативним є сюжет «Вуличний фестиваль молодіжної книги провели у Кропивницькому» від 20 вересня. У ньому детально розповідають про захід, організований місцевими працівниками бібліотечної системи. Але картину псують неточності. Зокрема, двох промовиць протитрували як представниць «бібліотеки імені Маланюка». Обласний це заклад чи міський, для дітей він чи для дорослих, авторка сюжету не поточнює.

Схожі проблеми має і матеріал із цього ж випуску «Фітнес еко-містечко відкрили в Кропивницькому в рамках проекту «Громадський бюджет». Сюжет про відкриття сучасного спортмайданчика містить коментарі авторки проекту, втіленого у життя, її сина, який займається на вуличних тренажерах, та «лайфи» з виконання вправ. А от що ж таке «громадський бюджет», у межах якого проект реалізували, авторка сюжету не пояснила.

Миколаїв – «Миколаїв»

Дотримання стандартів у новинах каналу «Миколаїв» у моніторинговий період оцінено на 4,53 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У новинах каналу бракувало соціальних «живих» матеріалів. Наприклад, 17 вересня прес-служба ОДА повідомила, що вже 42% мешканців Миколаївщини вибрали свого сімейного лікаря. Ці дані могли стати інфоприводом для матеріалу про те, як проходить медреформа. 20 вересня з’явилася інформація, що в Миколаєві дві поліклініки приєднають до дитячої міської лікарні №2. Журналісти могли би проаналізувати, що зміниться в медобслуговуванні. 

Натомість вони роблять сюжети на зразок «Поліція встановила особу жінки, яка загибла під колесами трамвая» за 17 вересня. Єдина нова інформація, яку в ній повідомляють, – що «це дев’яносторічна мешканка Миколаєва». Тут же бачимо й порушення достовірності: «У відділі комунікації поліції повідомили, що тривають слідчі дії». Далі – лише бекграунд про те, що і коли зі старенькою трапилось. Інша така новина – «Миколаївська СЗОШ №22 учасник пілотного проекту нової української школи» за 20 вересня. Цю школу обрали для сюжету тільки тому, що вона брала участь у пілотному проекті. Але він тривав увесь минулий рік, і цього року ця модель працює уже по всій країні в перших класах. Це ж стосується й сюжету «Змінюються вимоги до роботи та обов’язків практичних психологів» за 18 вересня. Положення про психологічну службу в системі освіти України – від 22-го травня 2018. Якщо журналісти хотіли показати, як це працює на практиці у новому навчальному році, їм слід було підвести до теми по-іншому.

Утім, найчастіше журналісти каналу порушували вимоги стандарту повноти інформації. Зауважмо, що такі вади траплялися як через брак вичерпної інформації, так і у зв’язку з порушенням інших стандартів. Наприклад, у матеріалі «В одному із ОСББ Миколаєва виник конфлікт між мешканцями однієї квартири і правлінням будинку» від 18 вересня бракує повноти, достовірності та балансу думок. Журналіст пояснив, чому стався конфлікт, які позиції сторін, а далі мова заходить про те, що мешканка поскаржилась до ГО «Антикорупційне бюро». Це бюро переконує, що діє за дозволом Мін’юсту, але журналіст навіть не намагається це перевірити. Не зрозуміло, як можуть розвиватись події.

Дивним є матеріал «У Миколаївській міській раді презентували план сталої міської мобільності» за 19 вересня. У сюжеті не розповідають, що таке стала міська мобільність, яка від неї користь місцевим мешканцям. Є вихоплений із презентації коментар фахівця, відеоряд із кімнати, де вона проходила, і неінформативний коментар міського голови:

«Олександр Сєнкевич, миколаївський міський голова: Я думаю, що ми це все, що ви кажете, зараз зафіксуємо і десь після двадцятого року почнемо впроваджувати в життя. Після нових виборів. В будь-якому разі у нас є два роки, аби підготуватися добре». З синхрону складається враження, що для Сєнкевича питання, чи буде він далі при владі після місцевих виборів 2020 року, взагалі не стоїть. Журналісти також не взяли у нього додатковий коментар: чому аж за два роки?

Одеса – «Одеська регіональна дирекція»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах у моніторинговий період оцінено на 5,24 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Підсумкові випуски новин одеської філії Суспільного тематично різносторонні. Журналісти каналу висвітлюють важливі для регіону проблеми, стежать за розвитком резонансних ситуацій і повертаються до тем упродовж тижня. Помітно, що вони намагаються дотримуватися стандартів. Зокрема, запрошують до слова всі сторони конфлікту, використовують прийом відкладеного балансу, пропонуючи прокоментувати ситуацію в наступному випуску чи артикулюють причину відсутності коментаря іншої сторони. Часто додаткова інформація міститься у підводках ведучої.

Зауваження експертів здебільшого стосуються порушення стандартів точності та повноти інформації. Наприклад, як у сюжеті від 17 вересня «Халатність лікарів», у якому матір дитини, якій робили операцію, звинувачує лікаря в ускладненнях. Прив’язки ні до часу операції, ні до дати звернень матері у матеріалі немає. Окрім того, кореспондент зазначає, що хірург 30 днів перебуватиме у відпустці. У коментарі начальник із медичної частини Одеської обласної дитячої лікарні наголошує, що зараз не можна остаточно назвати причину ускладнень – занадто мало інформації, бо внутрішнє розслідування не проводилось і посилається нібито на «природність» таких загострень у дітей. Але з сюжету не зрозуміло, чи проводитимуть службове розслідування, аби з’ясувати причину ускладнень. Щоправда, ведуча у підводці заявляє про очікування коментаря від прокуратури. І наступного дня матеріал під назвою «Одеська прокуратура відкрила провадження проти лікарів» розпочинається із більш ніж хвилинного, на жаль, повного канцеляризмів та специфічної термінології, синхрону прес-секретаря прокуратури Одеської області. А далі відбувається повторення згаданого сюжету без уточнених даних.

Стандарт повноти нехтується і в сюжетах, які стосуються пожежі в таборі відпочинку «Вікторія», під час якої загинули діти (на моніторинговий тиждень припала річниця трагедії). Наприклад, у випуску за 20 вересня аж три сюжети були пов’язані з судовими засіданнями чи кримінальними провадженнями стосовно пожежі. Це сюжети «В Київському районному суді зачитали обвинувальні акти» – у справі керівництва закладу, «Кримінальні новини»– про нові докази на місці пожежі, а також «Засідання суду по справі інспекторів ДСНС перенесли», в якому ані ведуча, ані журналіст не дає жодного пояснення, чому на лаві підсудних ДСНСники і яка суть справи. Фабула сюжету розвивається лише довкола відводу судді за клопотанням адвоката. Невтаємничений глядач збагнути зв’язок із загальним контекстом може хіба що з титрів однієї зі спікерок: «адвокат батьків загиблих дівчат під час пожежі у таборі «Вікторія».

Зафіксовано й порушення стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Так, у сюжеті від 18 вересня «Минулої ночі невідомі залишили написи на місці знищеного муралу в Одесі» ведуча спершу приписує акт вандалізму «невідомим», а вже в другому реченні винуватець конкретизується: «Нагадаємо 17 вересня невідомий чоловік замалював роботу харківського художника Гамлета Зиньківського». Звідки інформація, що саме чоловік, саме наодинці затирав мурал – невідомо. В матеріалі жодного посилання на джерело чи докази для такого висновку.

Точності, повноти, відокремлення фактів від коментарів та достовірності бракує матеріалу від 19 вересня «В Одеському апеляційному адміністративному суді проходив розгляд скарги підприємців ринку «Успіх». Власне, це коротка начитка ведучої на шість речень: «В Одеському апеляційному адміністративному суді проходив розгляд скарги підприємців ринку «Успіх». Нагадаємо, в березні 2017 року Одеська міська рада ухвалила рішення у наданні дозволів на розробку проектів під автомобільним ринком «Успіх» новій адміністрації – «Район Успішний». Через це орендна плата на частку землі для підприємців ринку була підвищена у 3 рази. З метою відстояти свій бізнес та робочі місця підприємці ринку «Успіх» звернулися до суду із позовом про визнання незаконним рішення Одеської міської ради. У результаті засідання суддя постановив продовжити розгляд справи на засіданні, яке відбудеться 24 жовтня (…)».

Справа з авторинком «Успіх» є резонансною і тривалою. До слова, проблематика з ринком «Успіх» в Нацполіції розглядалася однією з версій замаху 22 вересня 2018 року на одеського активіста Ігоря Михайлика. Якщо коротко, міськрада рішенням сесії «перепродала» землю під ринком, не дотримавшись процедури, підприємці авторинку з цим не погодились і навіть виграли справу в суді першої інстанції. Отже, в начитці коректно було би сказати про це і про те, що зараз розглядається саме апеляція міськради проти підприємців. Також ведуча, намагаючись таки переповісти історію передачі землі новим власникам, які фактично хотіли витіснити підприємців, будує некоректний причинно-наслідковий зв’язок: «Через це орендна плата на частку землі для підприємців ринку була підвищена у 3 рази» – через «надання дозволів на розробку проектів під автомобільним ринком «Успіх» новій адміністрації». Простіше зазначити, що втричі оренду підняли нові власники.

Херсон – «Скіфія»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 4,94 бала. 

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти звернули увагу, що в підсумкових випусках новин каналу щоденно виходили усього 3-4 сюжети. Цього для висвітлення подій у регіоні замало, адже тематичне різноманіття в цьому випадку забезпечити неможливо. Хоча значимих інфоприводів, які не потрапили в поле зору служби новин «Скіфії», не бракувало. Зокрема, поза увагою журналістів залишилися: візит до області представника НАБУ, під час якого громадяни могли написати заяви про корупційні дії, зміна голови громадської ради при голові облдержадміністрації. Також у першій половині тижня журналісти жодним словом не згадали про Дні міст Каховки, Генічеська та Херсона, які відбувалися напередодні, у вихідні.

Новини каналу були досить якісними: порушення стандартів балансу думок, оперативності, достовірності, точності та відокремлення фактів від коментарів були поодинокими, але відносні показники їх дотримання у балах через малу кількість сюжетів виглядають дещо нижчими, аніж в інших каналів; вони коливаються від 0,83 до 0,94 бала. Що ж до повноти інформації, її бракує у більш ніж половині проаналізованих матеріалів.

Власне, головне зауваження до херсонських новин – нечітке формулювання інфоприводу і неповне розкриття теми. Це призводить до того, що з матеріалу іноді важко зрозуміти, який меседж до глядача хотів донести журналіст. Наприклад, у новині «Кореспонденти Суспільного спілкувалися з пацієнтами Херсонського обласного кардіодиспансеру» від 21 вересня, інформаційний посил розмитий. У ньому міститься маса відомостей про стентування як таке, проблеми із закупівлями стентів і те, що прийшли закупки 2016 року, що за два тижні зробили чверть від річної кількості таких операцій. І що є черга. Але скільки людей чекають на проведення безкоштовного стентування, не зрозуміло.

Губиться інформаційний привід в матеріалах і через невдалу верстку сюжетів. Так, наприклад,  сюжет за 19 вересня «У херсонських лікарнях оглядали дітей та дорослих із Чаплинського району» розпочинається підводкою ведучої: «Сьогодні в херсонських лікарнях оглядали дітей та дорослих із Чаплинського району. Ініціювали таке обстеження самі жителі». І лише наприкінці сюжету журналіст нагадує глядачеві про те, що медобстеження пов’язані з викидом на заводі «Кримський титан». Очевидно, що бекграунд доцільно було би винести на початок сюжету, щоб пояснити, чому ж люди пішли обстежуватися.

Аналогічна ситуація і в сюжеті за 20 вересня, який теж присвячений викидам на заводі «Кримський титан». «До Преображенки зі Скадовська повернулись учні Вадимської школи»:

«Андрій Усов, ведучий:  Сьогодні до Преображенки, Каланчацького району зі Скадовська повернулися учні Вадимської школи. Це понад 100 дітей. Їх зустрічали кореспонденти Суспільного. Наша Наталія Тимофєєва розповість детальніше.

Наталія Тимофєєва, кореспондентка: На даний час сільська школа стоїть абсолютно порожня. Адже всіх дітей вивезли за межі Преображенки. Частину повезли до Скадовська, звідки вони сьогодні повертаються. Інших же батьки вивезли самотужки по різних містах». І лише в середині сюжету глядач розуміє, що це діти, яких вивезли із зони викидів «Кримського титану».

Ще один приклад: сюжет від 21 вересня «Сьогодні яхту «Нептун» сушею з Херсону почали транспортувати до Харкова».

«Анатолій Івченко, ведучий: Сьогодні яхту «Нептун» сушею з Херсону почали транспортувати до Харкова. Судно, якому близько 50 років повернулося з Хайфи здолавши 2 840 морських миль. З Харкова яхта вирушила у цей морський похід 1 липня. З екіпажем «Нептуна» поспілкувалися кореспонденти Суспільного». З підводки ведучого важко втямити, що це за така важлива яхта, і аж у середині сюжету глядач дізнається, що «…С одной стороны это культурная экспедиция от Харьковского еврейского центра «Бейдан», от Харьковских еврейских организаций с тем чтобы расширить, углубить связи Харькова и Израиля(…). Кроме этого ещё наша экспедиция преследовала научную цель. Так как мы являемся немножко представителями Харьковского университета имени Каразина, поэтому мы проводили заборы воды для проб каждые 60 миль».

Цим сюжетам бракує не тільки структурованості, а й точності, а відтак – повноти інформації. Неприпустимою є ця вада в сюжетах на дражливі теми, зокрема, як «Пенсіонерам Дніпровського району Херсона не принесли пенсії» від 18 вересня. У ньому йдеться про затримку виплати пенсій через проблеми «Укрпошти», якій не вистачає працівників. Журналісти, досліджуючи цю ситуацію, роблять висновок, що проблема виникла через брак співробітників відділення. І паралельно надають інформацію про загальну кадрову проблему «Укрпошти» через коментар служби зайнятості. Проте мали би, судячи з заявленої теми, акцентувати увагу на кількості відділень, де пенсіонери не отримали вчасно виплати, а також скільки людей її не дочекалося. І, власне, поцікавитися, як розвиватиметься ситуація надалі. Причому не в працівників низової ланки, а хоча б у керівництва обласного представництва компанії.

«UА: Крим»

У новинах каналу «UA: Крим», що вийшли моніторингового тижня, дотримання стандартів оцінено на 4,55 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новини цієї філії НСТУ найбільш специфічні за тематикою, бо вона зумовлена окупацією регіону, на який орієнтований канал. Відтак, більшість сюжетів стосується порушення прав проукраїнських активістів у Криму, життя і становища кримських татар та подій, пов’язаних із перебуванням у тюрмах українців-політв’язнів кремлівського режиму тощо. Попри це, новини каналу поступово втрачають пропагандистський характер, наближуючись до класичного інформаційного продукту. Вони стають більш збалансованими, в них частіше фігурують спікери, які мешкають на півострові та є очевидцями описуваних подій і особисто спілкуються з оточенням героїв новин. Наприклад, з’являється інформація, отримана від журналістів чи громадських ініціатив у Криму («Кримська солідарність», журналісти Тарас Ібрагімов, Анастасія Ісаєнкова).

Що ж до якості запропонованих глядачам сюжетів, то в експертів не було зауважень до чверті проаналізованого контенту. У решті ж зафіксовано порушення фахових стандартів, найбільше – за критерієм повноти інформації, що стало наслідком дещо формального підходу до висвітлення журналістами обраних тем і неповного їх розкриття. Особливо складних для розуміння пересічних людей, як то антиросійські санкції, хімічне забруднення, нові закони тощо. У таких матеріалах гостро відчувається брак пояснення контексту та спікерів, які здатні зрозуміло пояснити причини і наслідки подій та явищ. Окрім того, стандарт повноти інформації порушується й через невідповідність новин решті критеріїв оцінювання.

Типовою помилкою журналістів «UA: Крим» є відсутність у новинах інформації про те, коли відбуваються висвітлювані ними події. Наприклад, у сюжеті від 17 вересня «Кримська декларація: що далі» не сказано, коли відбулася однойменна конференція, про яку вони розповідають. Із новини «Опір у Криму має жіноче обличчя» від 18 вересня також не зрозуміло, коли відбулася конференція ОБСЄ з прав людини у Варшаві, хоча саме виступ правозахисниці Таміли Ташевої на цьому заході став інфоприводом для створення сюжету. А в новині «Чорноморського флоту в Криму після деокупації півострова не буде» від 20 вересня бракує пояснення, про який «Стокгольм» говорить Петро Порошенко: «Боремося за це у міжнародних судах і переконаний – переможемо! Як перемогли у Стокгольмі». Пояснень експерта стосовно запроваджених раніше і нововведених санкцій бракує новині від 21 вересня «Нові санкції проти підприємств за виробництво хімікатів в анексованому Криму».

У новині від 21 вересня «Військовий злочин у Криму» варто було би пояснити, що таке Женевська конвенція: «Спочатку анексії Росія призвала до армії 12 тис. кримчан, що є військовим злочином і порушенням Женевської конвенції». А в новині від 18 вересня «Українські військові з Криму та Донбасу зможуть отримати житло або компенсацію за майно» не назвали закон, ухвалення якого стало темою новини: «Про внесення змін до статті 12 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».  

Із балансом думок також є проблеми – майже чверть сюжетів містить порушення цього стандарту. Зокрема, у новині від 17 вересня «Екстрадиція Тумгоєва», в якій ідеться про протест під Генеральною прокуратурою проти видачі Росії Тимура Тумгоєва. У сюжеті немає прямої мови учасників акції: журналіст озвучує позицію узагальнених «активістів», натомість є синхрон Генпрокурора Юрія Луценка.

Журналістам «UA: Крим» здебільшого дотримуються стандарту відокремлення фактів від коментарів, але, скажімо, в новині від 18 вересня «Вранці в анексованому Криму пройшов обшук мікрорайону Фонтани-5 у Сімферополі» ведучий каже: «На момент обшуку під будинком Бекірова зібралися небайдужі люди». У вже згаданому сюжеті про екстрадицію Тумгоєва маємо справу із узагальненим «активісти» тощо.

Траплялися у новинах каналу й неточності. Зокрема, у матеріалі від 17 вересня «Адвокату Володимира Балуха та його громадському захиснику архієпископу Клименту вдалося зустрітися в СІЗО» в підводці йдеться, що з політв’язнем зустрілися обидва, а з синхрону спікера випливає, що адвокат до Балуха все ж не потрапив. А в новині від 20 вересня «130-й день голодування Сенцова»  переплутали ім’я поета Ігоря Померанцева, назвавши його Олегом.

Фіксували монітори й порушення стандарту достовірності на кшталт «одна з учасниць колективу» як джерело інформації в сюжеті від 17 вересня «127-й день голодування Сенцова». Або як у сюжеті від 20 вересня «Справу «кримського диверсанта» переглянуть» про політв'язня Євгена Панова, де міститься посилання на неназваних адвокатів.

Що ж стосується оперативності новинарів каналу, то відверто запізнилися вони з новиною «Палестина може визнати Крим частиною Росії», що вийшла від 19 вересня, бо о 18:30 цього дня посол Палестини спростував це, як повідомив УНІАН. Відповідно, спізнилася й новина «Палестина спростувала заяви про можливе визнання Криму частиною Росії» від 20 вересня.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлений за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.        

Методологію проведення моніторингу викладено тут.  Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту «Детектор медіа».