Філії Національної суспільної телерадіокомпанії України, об'єднані в умовний західний регіон, демонструють найвищий рівень дотримання стандартів. Так, новини Хмельницької філії було оцінено в 5,74 бала із шести можливих. Іще три з семи каналів подолали планку в 5 балів — Франківська, Львівська та Тернопільська філії. І навіть найскромніший показник — волинський — становить 4,08 бала із шести.

Лише в одному з 225 проаналізованих сюжетів експерти побачили ознаки замовності: помилилися журналісти з Ужгорода, пропіаривши виробників шкільних автобусів у сюжеті про те, як їх передають школам. Утім, експерти мають зауваження до журналістів, які не дотримуються нейтрального тону в новинах і мимоволі стають на бік однієї зі сторін конфлікту. Поза тим кількість оцінних суджень, епітетів і випадків підміни фактів висновками журналістів зменшилася. Натомість серйозною залишається проблема з повнотою інформації — іноді повідомлення такі лаконічні, що неможливо зрозуміти їхній зміст. Зокрема, Закарпатська філія, як і під час попередньої хвилі моніторингу, примудряється втулити у випуск новин кільканадцять тем. Є проблеми в більшості філій і з новинами з-поза обласних центрів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Івано-Франківськ — «UA: Карпати»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5 балів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти звернули увагу на надмір матеріалів у випусках новин — від 8 до 11 сюжетів. Помітною була зміна формату новин у динаміці: якщо в перші дні тижня новинна стрічка зверстана з коротких повідомлень, то під кінець тижня превалюють сюжети повніші й розлогіші.

Журналісти добре впоралися із забезпеченням відокремлення фактів від коментарів та оперативності. Дев’ять із десяти проаналізованих новин містили коректні посилання на джерела, але траплялися й проколи. Наприклад, у новині «Правоохоронці задокументували чотири факти незаконних посівів снодійного маку» від 18 червня журналісти взагалі не вказали джерело інформації. А в сюжеті «Автоматична оплата проїзду в транспорті» від 21 червняв підводці йдеться про деталі запровадження нового сервісу. Ведучий каже, що «про це повідомили сьогодні, 21 червня на громадському обговоренні цього питання». Утім, хто саме, не уточнює, а в синхроні обраного кореспондентом спікера немає підтвердження цих відомостей.

Зауваження експертів викликали й порушення стандартів точності й повноти інформації. Але якщо перший зі стандартів порушено у чверті новин, то вичерпності інформації бракує більш ніж половині сюжетів. Часом ідеться про дрібні деталі, часом про важливі речі. Наприклад, 19 червня вийшов сюжет «В Івано-Франківську створять витверезник». У матеріалі чітко не акцентовано, чия це ініціатива. До того ж, журналісти не повідомляють, що в Україні витверезники закрили ще 1999 року. А чи має право місцеве самоврядування створювати такі установи, в сюжеті не повідомляється. Не висвітлено й позицію правозахисників, які свого часу вимагали закриття витверезників як місць, де найчастіше порушуються права людини. Отож неповне розкриття теми опосередковано спричиняє ще й порушення балансу думок.

Не забезпечено паритетного висвітлення позицій і в сюжеті про конфлікт, пов’язаний із забудовою зеленої зони фірмою «Вертикаль». Уперше моніторингового тижня журналісти розповіли про це 19 червня в сюжеті «Замість зеленої зони багатоповерхівка». У ньому представлені точки зору всіх зацікавлених сторін. А вже 21 червня в сюжеті «Питання про будівництво двох десятиповерхівок» автор, посилаючись у бекґраунді на проведені з цього приводу громадські слухання, взагалі не згадує позицію забудовників із «Вертикалі».

Бракує балансу думок і сюжету від 21 червня про акцію протесту «Ні! поліцейському свавіллю!», пов’язаному із жорсткими діями силовиків проти блокувальників столичного «Маршу рівності», під час якого відбулися сутички із противниками ЛГБТ. Загалом цій темі у випуску новин присвячено близько 10 хвилин, позаяк одразу після франківського в новинах показали ще два матеріали на цю тему: від колег із Тернополя «Всеукраїнська акція в Тернополі» та з Ужгорода «Відбулась така акція під головним управлінням Нацполіції Закарпаття». У них, зокрема в закарпатському, містилися заклики учасників протестних акцій заборонити ЛГБТ-спільноті проводити свої заходи публічно: «За словами співорганізатора мітингу Тараса Деяка, туди прийшли представники організацій “Карпатська Січ”, “Правий сектор”, “Об'єднані війною”, а також студенти та духівники. Ці люди зібралися з вимогою заборонити проведення заходи представникам ЛГБТ». Таке фокусування на темі є надмірним.

Львів — «Львів»

Дотримання стандартів у новинах каналу «UA: Львів» оцінено на 5,07 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти виокремили сюжет «Мешканці Старого Села Пустомитівського району скаржаться на хімікати, якими обробляють поля» від 18 червня, в якому побачили порушення майже всіх фахових стандартів. Додамо, схожий сюжет, більш зважений за змістом, але з маніпулятивним початком «На Львівщині масово почали хворіти діти», 19 червня з’явився й на телеканалі «Інтер». А 20 червня сюжет «На Львівщині масово отруїлися діти» з інтерівським відеорядом і трохи зміненою підводкою вийшов на НТН.

Журналісти «UA: Львів» кілька разів повторюють назву агрофірми, яка нібито обробляє поля небезпечними хімреактивами, хоча доказів у сюжеті немає. Порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів, кореспондентка стверджує, що «після таких процедур для полів місцеві жителі потрапляють до лікарень». Але в синхронах мешканців села йдеться не про госпіталізацію, а лише про скарги на здоров’я. До того ж героїні сюжету згадують про хвороби, які не мають прямого стосунку до отруєння хімічними засобами (ангіна, вікові недуги): «Це можуть бути отруєння. В мене особисто було отруєння. Діти, звичайно ж, також отруєння, в сестри — шкірні висипи, в чоловіка ангіна була тиждень», — свідчення молодої господині. «Тиск я маю. Не знаю, від чого. І не раз — нижчий, і не раз — вищий. Отак. Годі ходити, ноги болять», — жінка за 80 років. Не наведено й доказів незаконної обробки полів вдень, а не вночі.

Незрозуміло також, скільки саме селян виступають проти агрофірми. Узагальнення «місцеві мешканці» проілюстроване не народними зборами, а трьома жінками. В руках у Мар’яни Марковської (відомої на Львівщині активістки, але в сюжеті її титровано як «місцеву жительку») показали якісь папери, але не зазначили, чи то зверталися селяни до місцевої влади або до суду, що хоча б опосередковано свідчило про наявність доказової бази.

Директор агрофірми каже, що за вимогою мешканців змінив реагенти й готовий зробити аналіз, але ті відмовилися впевнитися в їхній безпеці, натомість вимагають, щоби поля взагалі не оброблялися, погрожують протестами. Однак самі селяни в сюжеті цього не кажуть. Єдина наведена експертна думка належить представнику «Львівводоканалу», який заявив, що вода з цієї місцевості відповідає всім нормам.

Зауваження експертів стосуються порушень стандартів балансу думок, точності й повноти інформації. Найбільш показові вони в сюжетах про незаконні забудови у Львові. З них не можна дізнатися, скільки саме у Львові незаконних забудов та які, власне, варіанти розв’язання проблеми пропонують сторони конфлікту: активісти-мітингувальники та міська рада Львова. «У нас у Львові просто кишить від незаконних забудов. Львів потерпає від незаконних забудов», — каже активістка в сюжеті від 18 червня «Під Львівською міською радою голодують». Жодних цифр чи конкретних фактів не наведено, їх не містить і коментар представниці міськради. Слідом за словами кореспондентки, що «конкретних вимог від голодуючих активістів міська влада не отримувала, а з випадками незаконної забудови у Львові ефектно бореться інспекція архбудконтролю», юристка Львівської міськради до цієї інспекції, власне, й відсилає журналістів по деталі: «Таких, що зараз є, які здійснювалися без будь-яких документів, це Снопківська, 18 і Личаківська, 259. Стосовно іншої кількості об'єктів, то це, напевно, що питання до інспекції». Тобто в сюжеті представлені ніби й обидві сторони конфлікту, але від однієї зі сторін виступає нерелевантний спікер, що володіє інформацією лише про два об’єкти. Тоді як, відповідно до змісту наступного сюжету від 21 червня «Під міською радою четвертий день продовжують голодувати учасники “Народної дії”», таких об’єктів у Львові більше сотні. Втім, таке число прозвучало з уст журналістки, його не підтвердила жодна зі сторін. У наступному випуску не повідомили, що 22 червня мер зробив заяву про створення комісії щодо незаконних забудов.

Незбалансованим і неповним виглядає сюжет від 19 червня «Львівську облраду пікетували» про протести з приводу реорганізації Львівського обласного психоневрологічного диспансеру. В ньому представили тільки одну сторону (профспілку закладу), не висвітлили історії конфлікту, не зрозуміло навіть, коли він розпочався.

У сюжеті від 18 червня «Канадські медики у Львові оперують дітей» не сказано, яким є результат шестирічної співпраці українських та канадських медиків (скільки дітей вилікувано, скільки вчителів навчилися). Також глядачі не дізнаються, як потрапити до цієї програми людям, котрі потребують допомоги. У сюжеті «В оновленому перинатальному центрі, що на вулиці Джорджа Вашингтона, відкрили акушерський корпус» від 22 червня не вистачає інформації щодо вартості ремонту та обладнання, а також потужності нового закладу. А в сюжеті «Наступного тижня у Львові закладуть капсулу у будівництві першого ІТ-парку» від 22 червня не розповіли, хто саме буде реалізувати багатомільйонний проект.

Також експерти зауважили, що з поля зору новинарів каналу випали резонансні події, пов’язані з корупційними скандалами. Таких протягом моніторингового тижня було щонайменше чотири. Так, 18 червня голову Старосамбірської РДА було затримано на хабарі у $1500, а ще цього дня розпочався суд над посадовцем ЛОДА у справі про зловживання на будівництві дитячого будинку в Радехові. Інші ЗМІ розповідали про службове розслідування з перевіркою зловживань у ЛОДА під час виділення землі учасникам війни, коли у списку опинилося чимало підприємців і чиновників, які ніколи не брали участі в бойових діях, і про те, що фракція «Самопомочі» зірвала сесію міськради 21 червня через образу на вислів свободівця.

Луцьк — «Нова Волинь»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «Нова Волинь» у моніторинговий період оцінено на 4,08 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти звернули увагу, що досить часто новини каналу подавалися у формі дикторського повідомлення або підводки, доповненої одним синхроном. Певною мірою на тематику підсумкових випусків новин каналу вплинула стихія — ураган у Луцьку. Тому значна кількість сюжетів (особливо першої половини аналізованого тижня) стосувалася саме цієї події. Хоча загалом матеріали випусків новин охоплювали широке коло тем (за винятком політики). Варто відзначити й досить широку географію матеріалів: глядач дізнається не тільки про події в обласному центрі, а й про життя різних громад Волині. Не уникають журналісти каналу й висвітлення конфліктних ситуації, які трапляються в регіоні.

Журналісти каналу в сюжетах підсумкових випусків новин загалом найкраще дотримуються стандартів достовірності й відокремлення фактів від коментарів. Виявлено тільки поодинокі порушення цих стандартів. Наприклад, вже в підводці до сюжету «Упродовж кількох років жителі Нововолинська скаржаться на неякісну воду» від 19 червня ведуча стверджує: «Чи не щодня на мережах водопостачання в місті трапляються прориви». Звідки такі дані про кілька років скарг і кількість аварій, хто є джерелом цієї інформації, не вказується. До того ж ведуча узагальнює думку людей, стверджуючи: «З кранів тече жовта вода, що не придатна ані для споживання, ані для використання в господарських цілях, кажуть люди». Зрештою, в сюжеті відсутній і коментар експерта, який фахово оцінив би якість і безпечність такої води, тому не зрозуміло, чи справді вода з водогону становить загрозу для життя і здоров’я людей, які її споживають.

Кожний п’ятий сюжет каналу виходив із запізненням. Наприклад, візьмімо сюжет «В обласному центрі відновили маршрут за номером 32» від 20 червня. Журналісти повідомляють про відновлення маршруту й подають коментар виконувача обов'язків начальника управління транспорту та зв'язку Олександра Середи через три дні після того, як він запрацював, і через два тижні після визначення переможця на конкурсі перевізників. При цьому в сюжеті немає балансу думок: є лише коментар чиновника, який стверджує, що нарікань людей на роботу не надходило, але відсутня позиція перевізників і пасажирів. Ніби намагаючись виправити цю помилку, ведуча після закінчення сюжету повідомляє, що не всіх задовольняє графік руху цієї маршрутки й один із мешканців міста зареєстрував електронну петицію, в якій просить змінити схему маршруту. Але при цьому не сказано, де зареєстрована петиція і як її можна підтримати.

Що ж до дотримання стандарту балансу думок, то порушення зафіксовано в понад 40 % контенту. У деяких випадках журналісти навіть не намагаються отримати альтернативну точку зору щодо події, про яку повідомляють. Так, лише коментар муніципальної служби наведено в сюжеті «Учора в одному із луцьких дворів, що на проспекті президента Грушевського, працівники муніципальної варти намагалися знести гаражі» від 21 червня. Варто додати, що в цьому сюжеті використане відео конфлікту мешканців і муніципалів, зняте на чийсь мобільний телефон, але його не титровано, що є порушенням стандарту достовірності. Також про подію повідомляється на наступний день — не дотримано стандарту оперативності.

Відсутній баланс думок у сюжеті «Якої шкоди зазнав Луцьк під час учорашньої негоди і як нині працювали комунальні служби?» від 19 червня. Журналісти відшукали й записали коментар чоловіка, на машину якого під час негоди впало дерево. Підрахувавши збитки, він заявляє, що позиватиметься до комунальників, щоби компенсувати завдану шкоду. Утім, у сюжеті відсутні коментарі комунальної служби чи страхової компанії щодо перспектив позову.

Сюжет «Суперечки на Карпилівській дорозі тривають близько місяця» чомусь у незмінному вигляді виходив у підсумковому випуску новин двічі — 21 та 22 червня. У ньому не дотримано стандарт балансу думок. Журналісти хоча й подають багато коментарів, однак не представляють позиції всіх зацікавлених сторін суперечки. Так, люди звинувачують лісгосп у тому, що його вантажівки розбивають дорогу, яку вони ремонтують власним коштом, а лісгосп, мовляв, нічим не допомагає. Проте позицію керівництва лісгоспу, на адресу якого лунають претензії, не оприлюднено. Немає й коментарів представників облавтодору чи служби автомобільних доріг. Також у сюжеті йдеться про те, що загадана дорога — обласного значення і що селяни зверталися до депутатів (не зрозуміло, яких, якого рівня: сусідньої сільради, району, області?), які начебто й не відмовляють, але й не допомагають розв’язати проблему. У сюжеті порушено стандарт точності й повноти інформації: журналісти наводять коментар голови сусідньої ОТГ, який пробує пояснити, як відбувається розподіл грошей (невідомо ким виділених) на ремонт дороги сусіднього села.

Ще один приклад порушення стандарту балансу думок, точності й повноти інформації, через що глядач не розуміє суті проблеми, — сюжет «У луцькому гуртожитку люди уже три роки люди живуть без світла, газу і тепла» від 20 червня. Журналісти висвітлюють проблему з позиції двох мешканок гуртожитку, які звинувачують якусь Ірину Косюк у тому, що вона захопила їхнє житло. У яких кімнатах гуртожитку тоді живуть героїні сюжету, не зрозуміло. Автор сюжету стверджує: «Ми намагалися зустрітися із жінкою, яка, зі слів людей, є власницею цього гуртожитку. На робочому місці Ірину Косюк ми не застали». При цьому журналіст не повідомляє, чи пробував отримати коментар Ірини Косюк в інший спосіб, наприклад, телефоном. Ба більше, зйомка моменту «намагання зустрітися із жінкою на робочому місці» чомусь ведеться приховано, хоча не повідомляється, щоб Ірина Косюк відмовлялася давати коментарі. Із сюжету не зрозуміло, чи справді Ірина Косюк власниця гуртожитку; якщо так — як вона його отримала (немає фактів і коментарів, наприклад, міськради); від кого приходили повідомлення про аварійний стан гуртожитку й необхідність виселення, про які йдеться в сюжеті; чи справді світло, газ та опалення мешканкам відключили ще тоді, коли вони не мали боргів за компослуги, і хто це зробив.

Тернопіль — ТТБ

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу дотримано на 5,07 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Щодня в підсумкових випусках новин виходили по 5–7 сюжетів, здебільшого подієвих. Експерти звернули увагу на те, що в новинах широко висвітлюються події не тільки в обласному центрі, а й районах та селах регіону. У проаналізованому контенті стовідсотково дотримано стандарт достовірності інформації, майже бездоганно забезпечено оперативність новин та відокремлення фактів від коментарів.

Досить високі показники забезпечено й за стандартом балансу думок, але у чверті проаналізованих новин його все ж бракувало. Наприклад, як у матеріалі від 18 червня «Із 14 населених пунктів Тернопільського району не вивозять сміття». Автор сюжет про надзвичайну екологічну подію широко представив позицію мешканців населених пунктів, із яких не вивозилося сміття: «Тетяна Бодня, мешканка будинку на вул. Садова 3, с. Плотича Тернопільського району: Через то, що сміття не вивозиться, ми зробили звалище на своїй території. … Так далі бути не може», «Олег Козицький, підприємець, с. Плотича Тернопільського району: … Вихід один — везти десь робити самовільне сміттєзвалище. Якщо заборонили вивозити там, де раніше вивозили, значить має бути друге місце, альтернатива якась для сміття, інакше люди будуть возити по лісах, по кущах, по ровах, викидати де-небудь», «Ярослав Владика, житель с. Плотича Тернопільського району: Повно, тому немає де викидати. На дорогу не будеш кидати, бо тут і діти ходять малі, і ще позабивається, роверами їздять» тощо.

До того ж у матеріалі є пряма мова секретарки виконкому Плотицької сільської ради Зої Пелешок, яка звинувачує мера Тернополя в помсті: «Нам прийшов лист-попередження. Аргументується тим, що сміттєзвалище в Малишівцях закрито, що воно не функціонує, хоча то не відповідає дійсності. Значить, за ці останні дні у нас склалось таке враження, що це просто помста йде від міського голови пана Надала у зв'язку з тим, що наші села ми хочемо об'єднати у одну велику громаду з центром в селі Біла. І в такий спосіб, що ми не захотіли іти до Тернополя, нам іде така помста….» Але редакція телеканалу не надає позиції міського голови, на адресу якого лунають ці звинувачення.

У наступному сюжеті є коментар начальника управління житлово-комунального господарства Тернополя Олега Соколовського. Щоправда, взяли його журналісти каналу ще 14 червня.

Новини тернополян були досить точними, та подекуди траплялися випадки вільного поводження з назвами посад і установ. Наприклад, у сюжеті від 18 червня «У дитячому садочку села Гаї Кременецького району виявили бактерію сальмонели» ведуча каже: «Про це нам повідомила начальник управління, що здійснює санепіднагляд Нінель Цяпа». Далі, титруючиїї посаду, автори сюжет теж не повністю називають її посаду «Нінель Цяпа, начальник управління з дотримання санітарного законодавства». Не робить зрозумілішим статус представленої нею установи й синхрон посадовиці: «Сьогодні ми отримали результати Тернопільського обласного лабораторного центру, які проводили обстеження саме людей, в першу чергу, хворих і контактних, працівників закладу».

Найбільше ж порушень зафіксовано за стандартом повноти інформації. Зокрема, в сюжеті від 18 червня «У Тернополі водій маршрутки № 8 збив восьмирічну дитину» автор розповідає про дорожньо-транспортну пригоду з неповнолітньою дитиною. Але не повідомляє, за яких обставин дівчинка потрапила під колеса маршрутного таксі.

Або ж візьмімо сюжет на дражливу тему від 21 червня «Ні! поліцейському свавіллю», про який уже йшлося вище в розділі про Івано-Франківську філію.Матеріал про мітинг представників громадських організацій під стінами місцевого відділу Нацполіції містив велику кількість синхронів учасників акції: «Вони вимагають у поліцейських покарати правоохоронців, причетних до побиття людей 17 червня у Києві». Є в сюжеті й позиція начальника облуправління Нацполіції. Але немає ані в підводці, ані в тексті журналістки пояснення, за яких обставин відбулися затримання й побиття противників «Маршу рівності», не вказується, чи були серед них тернополяни.

Ужгород — «Тиса-1»

Дотримання стандартів у новинах каналу «Тиса-1» у моніторинговий період оцінено на 4,14 бала. Виявлено один сюжет із ознаками замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти звернули увагу на дикторське повідомлення «Подарунок для школярів» від 19 червня. У ньому йшлося про передачу шкільних автобусів десяти районам Закарпаття. Ознаки комерційного піару проявилися в тому, що, розповідаючи про цю подію, ведуча підкреслила участь у заході представників підприємства-виробника, хоча шкільний транспорт куплено бюджетним коштом: «Десять районів Закарпаття отримали нові шкільні автобуси. Це навчальні заклади Берегівського, Іршавського, Великоберезнянського, Тячівського, Рахівського, а також Виноградівського, Перечинського, Мукачівського, Міжгірського та Хустського районів. Ключі від транспортних засобів директорам шкіл уже вручили очільники краю, а також представник компанії-постачальника — Чернігівського автобусного заводу(…)».

Щодня в підсумкових випусках новин «Тиси-1» виходило близько десяти матеріалів. Здебільшого це були дикторські оголошення, подекуди доповнені синхронами, рідше — повноцінні сюжети. Теми, порушені журналістами, всебічно висвітлювали життя області.

Найчастіше журналісти «Тиси-1» порушували стандарт повноти інформації: лише в кожній шостій новині її було забезпечено. Зате майже не було проблем з оперативністю (0,98 бала).

Серед сюжетів, які не до кінця розкривали подану тему, зокрема, матеріал «Голос жінки має право» від 18 червня. Він виявився неповним попри наявність задовгого синхрону жінки-ВПО. За 43 секунди прямої мови глядач отримав потік інформації, в якій легко заплутатися.

Наприклад, переселенка Віра Полякова каже: «Моя мама пенсіонерка, і вона сюди приїхала зі мною у 2015 році. І якось вона поїхала, в нас три дитини в неї, я та ще три сестри, вони живуть у Києві, і вона поїхала до онуків туди. І на час якраз ідентифікації, коли потрібно було перевіряти, її не було у місті Ужгород, буквально тиждень, як вона поїхала. І їй, як вона не проживає тут, взяли і відмінили цю справку переселенця, і вона була, не отримувала соціальну допомогу так, як вона нібито тут не проживає. Хотя вона приїхала, написала пояснення. Так її, у законодавстві написано, що десь півроку ти не маєш права отримувати, а можеш потім подати. Але все одно, соціальні служби не приймають ці заяви на отримання соціально допомоги».

Основною ж темою сюжету є проект для переселенок «Голос жінки має право». Проте за особистою історією місця в сюжеті для розповіді про сам проект залишається вкрай мало. Все, що повідомляється, це слова авторки, що проект діє у п'яти областях і що «мета проекту — посилити професіоналізм лідерів громадських організацій в онлайн-правозахисті та участі жінок у вирішенні конфліктних питань на місцях». Про те, коли й ким запроваджено проект, скільки жінок скористалися ним на Закарпатті тощо, в сюжеті не повідомили.

Водночас траплялися й сюжети, в яких розуміння важливих тем втрачалося через надмір інформації. Зокрема, матеріал «Передачу Невицького замку Кам’янецькій сільській раді оскаржить в суді прокуратура Закарпаття» від 19 червня одразу починається з прямої мови представниці прокуратури. Далі матеріал будується здебільшого на синхронах, тоді як автор сюжету начитує кілька речень закадрового тексту.

Пряма мова представників сторін подекуди збиває глядача з пантелику. Наприклад, Томаш Сопко, головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини департаменту культури Закарпатської ОДА, каже: «Там цією навіть не області, а Міністерство культури є будь-які дії, що стосуються пам’яток національного значення. Це відповідно до закону України “Про охорону культурної спадщини”. Цей діяв на цей час. У цей час не повідомили ні управління культури, ні обласну державну адміністрацію. Було ж Фонд майна області, який опікувався, який представляв інтереси держави».

У матеріалі «З першого липня в Україні перерахують пенсії» від 20 червня дикторка без будь-яких посилань на джерела каже: «З першого липня в Україні перерахують пенсії. Нові виплати отримають люди, котрі мають необхідний стаж роботи та чия пенсія тепер становить 1373–1435 гривень. Таких людей на Закарпатті понад 30 тисяч. Мінімальна сума підвищення — 2 гривні, максимальна — 62». Хто повідомляє про це та за яким принципом ітиме перерахунок, не відомо. Авторка, розповідаючи про перерахунки пенсій, також не вказує, звідки взяла цю інформацію.

За схожим принципом написано й сюжет «Без іспитів та співбесід» від 20 червня про нові правила зарахування дітей до шкіл.

Точності й повноти інформації не вистачає й у матеріалі «В Ужгороді завершують відновлювати Горянську ротонду» від 21 червня. У сюжеті не вказано вартість і терміни відновних робіт, бракує й відеоряду. Дослідник сакрального мистецтва Закарпаття Михайло Приймич каже: «Була величезна проблема з тим, що ми просто бачили, що осипається безцінний живопис. Бо хочу сказати, що Ротонда для нас цінна не тільки своєю архітектурою, а в першу чергу вона цінна своїм живописом. Якщо ми говоримо про комплекс живопису на Україні, то це є третя за значимості пам'ятка. Перша за значимістю — це є комплекс живопису в Софії Київській, який відноситься до XI століття, наступна — Кирилівська церква, котра має комплекс живопису і третя за значимістю — це є церква Горянська Ротонда, яку дотуємо XIV століттям, отже: XI, XII і маємо XIV». При цьому глядачам бракує відео або фото пам’яток, про які веде мову спікер.

Хмельницький — «Поділля-центр»

Показник дотримання стандартів у новинах каналу — 5,74 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Рівень відповідності новин каналу вимогам фахових стандартів дуже високий: у 28 із 35 оцінених сюжетів не було порушено жодного стандарту. В жодному з матеріалів не було порушено такі стандарти, як баланс думок, оперативність і точність.

Особливо варто відзначити дотримання стандарту балансу думок.Журналісти каналу не просто шукають «експерта з іншої сторони», а реального спеціаліста, який має вплив на ситуацію чи повинен говорити в цьому випадку. Наприклад, у сюжеті «На десять мільйонів гривень більше» за 20 червня журналісти не лише переповідають статистику, а наводять конкретні дані, які стосуються саме Хмельниччини, та беруть коментарі не лише в чиновників, але й у провізора та завідувача сектору контролю за цінами, а також у людей, які користуються програмою.

У сюжеті «Капітальний ремонт території обласної лікарні розпочнуть в середині липня» від 19 червня інформацію надали безпосередньо виконавці ремонтів, медики та пацієнти.

Цей стандарт дотримано навіть у «кримінальному» сюжеті від 21 червня «Діти, яких вчора намагалася продати власна мати…», де є не тільки синхрони правоохоронців, медиків та соціальних працівників, а й підозрюваної у злочині.

Журналісти каналу відстежують теми в розвитку. Так, наприклад, темі про масове отруєння людей під час поминальних обідів у Ярмолинецькому районі протягом моніторингового тижня було присвячено низку сюжетів. Перший вийшов в ефір 21 червня, а вже наступного дня не тільки повідомили про збільшення кількості постраждалих у сюжеті «Кількість хворих на кишкові інфекції після поминальних обідів у Ярмолинецькому районі зросла на 24 особи», але й ширше розкрили тему з коментарями та версіямив матеріалі «До Хмельницької інфекційної лікарні доправили трьох отруєних під час поминальних обідів» До того жжурналісти анонсували спеціальний сюжет у випуску о 20:40, присвячений цій темі.

Стандарти, найчастіше порушувані в новинах каналу, — це достовірність і повнота інформації. Перший не дотримано у трьох сюжетах, другий — у п’яти.

Зокрема, бракує посилань на персоніфіковане джерело інформації в сюжеті «Вчителі та батьки учнів Кам'янець-Подільської школи-інтернату» (18 червня) через вживання таких узагальнень, як «за словами батьків та педагогів». Немає коректних посилань на джерела і в сюжеті за 19 червня «Призупинити діяльність Понінківської картонно-паперової фабрики вимагали сьогодні учасники акції протесту». Крім того, тут є безпідставні узагальнення та не вказано, звідки інформація про кількість учасників.

Порушення стандарту повноти інформаціїзафіксовано в сюжеті «Фрагменти кераміки та сотні риб'ячих кісток знайшли археологи на території старої фортеці у Кам'янці-Подільському» (18 червня). У сюжеті відсутній бекґраунд про розкопки, що ведуться з кінця травня, і про те, що були інші, не менш сенсаційні знахідки. Хоча раніше Суспільне про це розповідало.

Чернівці — «Буковина»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 4,84 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Здебільшого в новинах говорили про погану якість доріг, ДТП, громадський транспорт, мистецькі та екологічні акції. Про діяльність органів місцевої влади в сюжетах майже не згадується, хоча 19 червня відбулася сесія Чернівецької міської ради. На ній, зокрема, розглядалося резонансне питання про заборону виступати в Чернівцях артистам, які гастролювали в Росії. Так само обійшли увагою журналісти й тему демонтажу рекламоносіїв у центрі Чернівців. Натомість 22 червня журналісти зняли сюжет про пожежне авто, яке подарували поляки рятувальникам Сторожинеччини. Не зрозуміло, для чого робити такий розлогий матеріал про отримання автомобіля, якому вже 20 років.

Найбільше порушень експерти зафіксували за стандартом повноти інформації: більш ніж у половині сюжетів каналу бракує інформації для повноцінного розкриття теми. Наприклад, у сюжеті від 18 червня «Карти ремонту доріг, парків та скверів, дитячих майданчиків і освітніх та культурних установ» ідеться про те, що в Чернівцях презентували новий портал про життя міста. На цьому ресурсі можна знайти інформацію про те, де й коли ремонтуватимуть різні об’єкти інфраструктури. З матеріалу не зрозуміло, де відбулася презентація проекту, хто цей портал створив, чиїм коштом й у скільки обійшлася розробка. У сюжеті є лише два коментарі — посадовця міськвиконкому та керівника проекту. Все, на що спромігся журналіст, це написати два речення закадрового тексту. «Окрім інших розділів, на сайті є історико-архітектурний план, адресний реєстр міста, карти затверджених парків, скверів та дитячих майданчиків. У міській раді планують і далі поповнювати портал новою інформацією про Чернівці».

Бракує інформації і в сюжеті від 22 червня«Викладач Буковинського медичного університету Віталій Чорноус». Його герой — цевчитель, який став одним із шести 200-бальників Буковини. Сюжет складається лише з двох речень журналіста і двох коментарів головного героя. «Ксенія Вербовська, кореспондентка: Вчителі мають бути не тільки теоретиками, але й добре розуміти практичну сторону підготовки до ЗНО. Після того, як склав ЗНО зіштовхнувся із реаліями. Програма для середньостатистичного школяра є надто важкою». Кореспондентці варто було би розповісти про вчителя: хто він такий, скільки років працює у школі тощо.

Ще одним прикладом порушення стандартів повноти, точності й достовірності є сюжет від 21 червня під назвою «Центр Червоного Хреста у Берегометі ліквідували». У ньому журналісти розповідають про виселення людей із приміщення Червоного Хреста в селищі Берегомет. Підопічні закладу розповідають, що вони жили в цьому місці довго і їм немає куди йти. Працівників Червоного Хреста звільняють і їм теж немає куди йти працювати. Тому працівники та пацієнти обіцяють боротися за заклад. Однак із сюжету не зрозуміло, що саме сталося з Центром Червоного Хреста в Берегометі й чому людей виселяють. Хоча в матеріалі є коментар керівника Центру Червоного Хреста Ольги Майстрюк, у ньому вона говорить лише про те, куди підуть підопічні після закриття закладу. Сільський голова Берегомета Сергій Боднарюк у коментарі говорить: «Подають в суд для того, щоб суд прийняв правильне рішення. Ліквідація, у статуті написано, як, чого люди подають, ліквідацію проводиться тільки за згодою органу місцевого самоврядування. Згоди такої немає від Берегометської селищної ради». Але з цього так і не зрозуміло, хто з ким збирається судитися, хто, кого й навіщо ліквідував.

Стандарт достовірності порушено в матеріалі «З першого червня у Чернівцях мав би розпочатися капітальний ремонт доріг» від 18 червня. На початку матеріалу ведучий каже: «З першого червня у Чернівцях мав би розпочатися капітальний ремонт доріг. Замінювати дорожні покриття мали на вулиці Юрія Гагаріна, Переяславській та Січових Стрільців. Більш ніж півмісяця минуло, а ремонтні роботи на цих вулицях так і не розпочалися». Однак далі журналісти не уточнюють, звідки довідалися про дату початку робіт. На початку сюжету кореспондентка у стендапі каже: «Це стан дороги на вулиці Переяславській у Чернівцях. І заміну дорожнього покриття тут мали розпочати ще у травні». То коли потрібно було розпочати ремонт — у травні чи в червні?

Також у сюжеті згадується, що винна в затримці ремонту доріг фірма-підрядник. Але слова підряднику журналісти не надали. Таким чином, порушено ще й вимоги стандартів балансу думок, точності й повноти інформації.

Порушення стандарту достовірності в новинах каналу зафіксовано в шести новинах. Наприклад, у сюжетах від 20 червня «Сьогодні прикордонникам відділу “Красноїльськ”» та «У Чернівцях відсьогодні мала змінитися схема руху маршруток» журналісти назвали джерелами прес-службиЧернівецького прикордонного загону та міської ради відповідно. А в сюжеті від 22 червня «Нашестя слимаків» посилаються на якихось абстрактних вчених, які стверджують: «Раніше таких видів слимаків на Буковині не було, потрапили сюди кілька років тому з країн Західної Європи». Журналістам варто було би вказати конкретних фахівців, які про це їм розповіли.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.