Новини івано-франківської, львівської, волинської, тернопільської, закарпатської, хмельницької та чернівецької філій Національної суспільної телерадіокорпорації України потішили майже цілковитою відсутність сюжетів із ознаками замовності. Таких випадків лише два — один у Тернополі, де журналісти пропіарили успіхи управління юстиції, а другий у Чернівцях, де новину про спортивні змагання перетворили на трибуну для депутата обласної ради.

Що ж до порушень стандартів інформаційної журналістики, то в кожного з каналів є свої переваги та слабкі місця. Наприклад, львівські новини виявилися найбільш збалансованими й повними, волинські найточніше вказували джерела інформації, буковинці найточніше відображали відомості й деталі, а хмельниччани забезпечили найкращі оперативність новин та відокремлення фактів від коментарів. Натомість закарпатські новини часто були створені без балансу думок, а тернопільські, що мають найнижчі показники дотримання стандартів загалом, найчастіше порушують стандарти повноти інформації та відокремлення фактів від коментарів.

Характерно, що за відносно багатої тематичної палітри проаналізованих матеріалів усі інформаційні служби філій Суспільного, проаналізовані в цьому звіті, дистанціюються або й відверто уникають новин про діяльність органів влади. Можливо, це зумовлено побоюваннями, що за згадки про політиків, чиновників та місцевих народних обранців їх можуть запідозрити в замовленнях. Аналогічну картину експерти зафіксували й в інших областях.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Івано-Франківськ — «UA: Карпати»

Стандарти інформаційної журналістики в новинах «UA: Карпат» дотримано на 4,75 бала із шести можливих.

Один зі стандартів, які тут порушують найчастіше, — повнота. Експерти вважають, що її бракує половині проаналізованих новин. Зокрема, через відсутність у матеріалах балансу думок. Наприклад, у сюжеті від 13 березня «В Івано-Франківську триває весняний призов юнаків на строкову військову службу».

Насамперед, не зрозуміло, що спонукало журналістів узятися за цю тему; в підводці до сюжету зазначено, що призов триває. До того ж сюжет не збалансований. Хоча в ньому і є «прагматичний» синхрон призовника («Якщо я буду потрібен в Збройних силах і мене призвуть, то я буду отримувати свою зарплатню іще плюс до того буду отримувати зарплатню, як офіцер Збройних Сил України»), фактично журналісти стали рупором призовної комісії, яка переконує, що ніяка меддовідка не врятує від призову:

«Ганна Рачкевич, голова військової лікарської комісії: Призовний вік рахується з 18 до 27 років, за цей проміжок часу уже хлопці встигають здобути хвороби, здобути в лапках. Наявність хвороби ще не означає, що призовник є непридатним до військової служби, він може бути непридатний в певні роди війсь».

Військкомат у матеріалі фігурує виключно в позитивному світлі, а міркувань призовників чи правозахисників, які, ймовірно, мають власну точку зору щодо роботи призовних комісій, немає. Тож сюжет видається неповним.

Інший приклад порушення стандарту повноти інформації бачимо в матеріалі від 12 березня «У квітні військові пенсіонери отримають перераховану пенсію»:

Вже в підводці журналісти каналу, порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів, стають на бік військових пенсіонерів: «Прохання, мітинги та очікування на підвищення пенсій. Так українські військовослужбовці виборювали достойну надбавку до виплат». Показують полковника у відставці, якого не влаштовує пенсія: «Влада на дбає про народ(…). Для порівняння, сусідня Польща, навіть коли вони вступили в НАТО, в сусідній Польщі полковник польської армії у відставці отримує півтори тисячі доларів пенсії. У мене зараз 130 доларів пенсії».

Але журналіст не розповів, що за останній рік середній розмір пенсії в Україні зріс на третину і станом на січень 2018 року становив 2480 гривень, а 130 доларів пенсії полковника — це близько 3400 гривень. Тобто він і так отримував на третину більше від середньої пенсії по країні. Кореспондент не поцікавився, чому на пенсіонерів-військовослужбовців із бюджету виділили додаткові 7,8 мільярди гривень. До того ж журналіст каже, що влада «виділила більше семи мільярдів гривень»: порушено ще й стандарт точності.

Прикладом порушення стандарту повноти інформації є сюжет від 16 березня «Працівники державного підприємства “Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат” сьогодні вийшли на протест»:

У ньому йдеться про те, що працівники підприємства виступають проти призначення т. в. о. директора колишнього керівника ліспромкомбінату Михайла Кочетигова.

Журналіст, транслюючи інформацію спікерів, цілковито приймає на віру все, що вони кажуть. Спочатку дає коментар начальниці юрвідділу: «Від вчора призначили сюди керівником без будь-якого обґрунтування, без будь-яких висновків, без урахування думки колективу, без урахування всіх тих, в лапках, подвигів, які він робив. В тому числі, дякуючи його, Міністерство оборони втратило чималу кількість земель і майна». Але не уточнює, про що конкретно йдеться, не перевіряє, чи правдиві ці звинувачення, які подає як факт.

Далі журналіст каже, що «під час керівництва Михайла Кочетигова заборгованість по заробітній платі перед працівниками становила більше півмільйона гривень». Чи перевірив кореспондент цю інформацію? Можливо, за інших керівників на підприємстві також була заборгованість і справа не в його керівникові?

До того ж у сюжеті немає інформації про те, скільки людей брали участь у протестній акції і який відсоток колективу не згоден із повторним призначенням колишнього керівника.

Що ж до точності, то це другий за кількістю порушень критерій оцінювання. У новинах «UA: Карпат» часто трапляються формулювання на кшталт «Захворіло близько 40 дітей. Велика кількість звернень спричинила значний ажіотаж щодо вакцинації. У лютому вакцини майже не було, проте зараз вона є у достатній кількості», як у сюжеті «В Івано-Франківську зменшується кількість хворих на кір» від 13 березня.

Львів — ТРК «Львів»

Експерти вважають новини львів’ян досить фаховими, а дотримання в них стандартів інформаційної журналістики оцінили на 4,65 балів.

Зокрема, високі показники зафіксовано за стандартами оперативності, точності, відокремлення фактів від коментарів і балансу думок.

У своїх сюжетах журналісти намагаються розкривати складні теми на прикладах реальних людей, розповідати про історії та проблеми мешканців регіону. Але саме в таких матеріалах кореспонденти найчастіше й порушують стандарти достовірності, балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти.

Наприклад, типовим у цьому сенсі є сюжет від 13 березня «Мешканці вулиці Ялівець потерпають від будівництва підпірної стіни на сусідній вулиці» («На гарячу лінію «Новин» звернулись мешканці вулиці Ялівець, через будівництво підпірної стіни на сусідній вулиці. Перед будинками мешканців цієї утворились гори грунту і сміття, а коли потепліл,о то увесь бруд почав стікатися на подвір’я).

Відчувається, що журналістка повністю стає на бік мешканців. Зокрема, каже, що «місцеві жителі почали звертатися у відповідні служби, проте поки результатів немає». Але не зрозуміло, про яких конкретно місцевих жителів ідеться і куди вони звертались. Отож, бачимо порушення стандартів достовірності інформації й точності. Далі йде коментар місцевої жительки Ольги Тимчишин: «Наразі мені пообіціяли, що буде виїзд групи яка оцінить ситуацію. Сказали, що вона виїжджала і що в понеділок, тобто вчора, мало би бути щось робитися. Хоча я нікого не бачила».

Те, що жінка нікого не бачила, не означає, що групи не було. Коментаря служби, яка пообіцяла приїхати, немає, тому не забезпечений ще й баланс думок.

Не додає інформативності сюжету й коментар представника Личаківської райадміністрації: «Було розтаєння ґрунта, таєння пішло і води по вулиці шли. Вулиця на схилі такому є. Ми тоді зупинилися, роботи сьогодні які проводяться, вони вже як закінчені, вони не мають якогось характеру аварійності. Будинку ні одному ні другому, є будинок — самовільна така будова, їй так само нічого не загрожує». Відтак, усієї повноти інформації не забезпечено.

У «лайфових» сюжетах, де в центрі — життєва історія, журналісти подають слова спікерів як доконані факти без належної перевірки, або замінюють їх власними висновками. Наприклад, такі вади має матеріал від 13 березня «Львівські патрульні врятували коня від голодної смерті».

Зокрема, в підводці ведучий стверджує, що «господар не давав йому (коневі. — Авт.) ані харчів, ані води». Далі кореспондент посилається на неназваних правоохоронців, які встановили, що тварину роками не випускали з території приватного будинку, навіть попри сильні морози. Утім, синхрон поліцейської цього не підтверджує: «Анна Бурда, інспектор патрульної поліції: Побачивши того коня, оскільки кінь був зневоднений, худий, безсилий, вирішили, доступ до будинку був відчинений, вирішили до прилеглої території дати йому попити. Напоїли того коня. Тварину було виведено з його ж власником, виведено за територію будинку, завалів сміття. Оскільки територія цього будинку була досить закинутою, занедбаною». Маємо порушення стандартів відокремлення фактів і достовірності інформації.

Окрім того, журналіст каже, що «про те, що кінь перебував на межі смерті, поліцейським повідомила львів'янка, яка дізналася про це із соціальної мережі». Ані повідомлення в соцмережі, ані заявницю в сюжеті не показано, тож доводиться слова журналіста брати на віру. Адже тварину показано у кількасекундному поліцейському відео, яке не дає уявлення про її стан. Що ж до відеоряду власного, то зоозахисники «знімальну групу до хворої тварини не підпустили».

А ще в сюжеті порушено баланс думок, позаяк у ньому не відображено позицію власника нещасного коня. Натомість містяться суперечливі коментарі про нього як про особистість та його спосіб життя, причому один із них — у переказі журналістом слів сусідки, яка відмовилася говорити на камеру. В результаті новина вийшла однобокою й неповною.

Експерти звернули увагу на цікаву ситуацію з відповідністю новин каналу стандарту повноти інформації: значна кількість сюжетів містить порушення за якимсь із інших критеріїв оцінювання, тож мала б визнаватися неповною. Але такі новини загалом вичерпно інформують глядачів про подію, доповнені хорошим бекґраундом і відображають точки зору всіх зацікавлених сторін. Прикладом є матеріал від 15 березня «Потрапити за лаштунки» про запровадження екскурсій для глядачів у Львівському театрі ляльок.Це великий повноцінний матеріал із лише одним оцінним судженням: «Самим юним глядачам цікаво, як створюють лялькову виставу». Таким є й сюжет від 14 березня «У Львові відкрили фотовиставку львівський маскаронів», де зафіксоване незначне порушення стандарту точності: «Задокументовано, що у Львові є майже півтори тисячі маскаронів».

Що ж до порушень стандарту достовірності інформації, то їх зафіксовано у третині проаналізованих новин. Зауваження стосується, зокрема, розмивання джерел інформації: журналісти посилаються на відомства, але не вказують, хто конкретно повідомив факти, якими вони оперують. Наприклад, у новинах від 12 березня експерти зафіксували такі посилання: «за даними МОЗ», «повідомили у прес-службі міськради», «в Львівводоканалі пояснюють», «організатори кажуть».

Експерти звернули увагу, що порушення стандарту точності стосуються узагальнень і неконкретних формулювань. Зокрема, стосовно кількісних показників. Зазвичай це помилки на кшталт: «Щороку до неї долучається все більше людей», «Організатори кажуть: до акції сьогодні долучились кілька тисяч людей» (сюжет про вшанування гімну від 12 березня)тощо.

Луцьк — «Нова Волинь»

Експерти оцінили дотримання фахових стандартів у новинах каналу на 4,3 бала.

У проаналізованих сюжетах журналісти чітко персоніфікують джерела інформації, майже немає зауважень і щодо відокремлення фактів від коментарів. Натомість із повнотою інформації та балансом думок ситуація гірша.

Системних проблем із балансом немає. Скажімо, в сюжеті від 15 березня «Земельні питання у Луцьку» про конфлікту сесію міської ради представлено як позиції прихильників, так і супротивників передачі міської землі в оренду приватній фірмі.

Тут зібрано коментарі представників управління земельних ресурсів Луцької міськради, Держгеокадастру, Спілки воїнів Волині, Громадської ради при Луцькій міськраді й навіть економіста та ріелтора.

Водночас у 40 % новин такого підходу бракує. Наприклад, у сюжеті від 13 березня «Мешканці проспекту Волі скаржаться на недоотримуване тепло» йдеться про проблеми з опаленням чотирьох будинків у Луцьку.

У матеріалі наведено позицію двох мешканців цих будинків і робиться висновок, що у проблемі винне комунальне підприємство «Луцьктепло». Наприкінці сюжету кореспондент повідомляє що мешканці вже зверталися до цієї організації, але безрезультатно: «Жителі будинків 10, 12, 14, що на проспекті Волі та будинку № 2 на вулиці Луговій, написали звернення директору ДКП “Луцьктепло” з вимогою сформувати реальну калькуляцію витрат на тепло, яким користуються. Відповіді чекають два тижні». Але позиція тепловиків не представлена.

Ще один приклад — матеріал від 16 березня «З 15 березня нові правила поховання людини».

На початку сюжету звучить теза: «Тепер будь-яку експертизу призначатиме не слідчий, а суддя». При цьому в сюжеті наведено лише позицію представника бюро судово-медичної експертизи. Заступник начальника обласного бюро Андрій Савенко каже: «Ну, тут є іще проблема. Районні судді цих рішень не приймають. Всі слідчі з районів мають їхати сюди в область. По місцю фактичного розташування органу поліції — це управління поліції Волинської області. Відповідно, тільки луцькі судді будуть приймати, виносити такі ухвали. Нам головне — зробити так, щоб ми встановили причину смерті, а люди, відповідно, змогли поховати». Проблему озвучено, ті, кому її доведеться розв’язувати, теж названі, але їхнє бачення ситуації відсутнє.

Крім того, в сюжеті порушено ще й стандарт точності (така вада є в кожній п’ятій новині). Зокрема, кореспондентка каже: «Заступник начальника обласного бюро судмедекспертизи Андрій Савенко розповідає, що у моргу немає належних умов для тривалого зберігання тіл, а холодильна камера, аби забезпечити 5-денне зберігання трупа, спалюватиме стільки енергії, що бюджету області не буде це вигідно». Чи справді йдеться про «непідйомні» суми для бюджету й чи може йтися в даному випадку про «вигоду» взагалі?

Незбалансованість новин та порушення інших стандартів призвели до низьких показників повноти інформації — вимогам критерію оцінювання відповідає тільки третина проаналізованих новин. Скажімо, не можна назвати вичерпними відомості, оприлюднені в сюжеті від 13 березня:

«Проект, який заморозили. Для його будівництва у Луцьку потрібно близько 16 млн гривень. Розроблена програма лікування, складений кошторис і проектна документація. Однак на цьому справа зупинилася». Однією з причин проблеми називається небажання неназваного народного депутата України від Луцька допомогти з виділенням коштів на добудову водолікувальниці для ветеранів. При цьому позицію депутата або його представників не наведено:

«Кор.: (…)Натомість свою думку висловив керівник міського управління охорони здоров’я. Водолікувальниця потрібна, розповідає Микола Якимчук, але, каже, коли розробляли проект планували, що гроші на реконструкцію шукатиме і депутат Верховної Ради від Луцька, бо лише коштом міста збудувати таку здравницю не вдасться.

Микола Якимчук: Після того, як ви ото звернулися і мене виникла така ідея, я вже переговорив з головним лікарем центру Ігорем Літньовим і ми підготуємо лист від керівництва міської ради до депутата, щоб можливо він винайшов можливість дати нам, виділити зі свого депутатського фонду певну частину коштів. Я б не назвав це політичним питанням, це якраз, моя думка, що народні обранці, які в певної території, то якраз вони повинні максимально вибрати щось найголовніше».

Що ж до оперативності луцьких новин, то здебільшого всі подієві сюжети виходили своєчасно. Утім, ціла низка матеріалів — «поза часом». Наприклад, сюжет «Щодо пісочної анімації» від 16 березня — замальовочка з дитячої художньої студії.

Тернопіль — ТТБ

Експерти зауважили тематичне різноманіття тернопільських новин, але звернули увагу на те, що журналісти каналу уникають висвітлення діяльності місцевої влади. А в сюжеті, де державна інституція все ж фігурувала, припустилися помилок, які призвели до появи ознак замовності. Йдеться про матеріал від 15 березня «Неплатники аліментів на Тернопільщині»:

Матеріал являє собою звіт управління юстиції без будь-якої суспільно значущої інформації.

«Ведуча: 2,5 мільйони гривень аліментів стягнули за півтора місяці працівники управління юстиції на користь дітей, які проживають на Тернопільщині. В Тернополі службовці описали та вилучили у боржника автомобіль марки Volkswagen. Заборгованість неплатника аліментів на початок березня становила майже 75 тисяч гривень. З нього стягнули 27 тисяч гривень. У жителя Бучацького району, який на початок березня не сплатив майже 42 тисячі гривень аліментів, описали житловий будинок в селі Млинки і чоловік частково погасив заборгованість, сплативши 5 тисяч гривень. На разі фахівці управління працюють в обласному центрі, Тернопільському, Бучацькому та Монастирицькому районах. Про це повідомляє керівник прес-служби управління юстиції Сергій Шворніков».

У ньому змальовано здобутки відомства, але не повідомляється, яка частка заборгованих аліментів повернута родинам, що потерпають від неплатників, наскільки ефективно спрацювала служба і які є проблеми в цій царині. Повідомлення має ознаки промоції й не містить інформації, корисної для глядачів.

Соломія Струс, кореспондент: Ольга Морозюк займається веб-дизайном менше двох років. Дівчина прийшла на зустріч, щоб розповісти про цю сферу людям, які цікавляться інформаційними технологіями, але не наважуються спробувати себе в IT. Каже, професія веб-дизайнер підходить жінкам навіть більше, ніж чоловікам, завдяки творчому складу розуму.

Ольга Морозюк, веб-дизайнер:(…) І яка різниця — жінка чи чоловік. Так, в нас різний склад розуму, але, наприклад, в дизайні жіноча сторона навіть є кращою, оскільки ми перфекціоністки і можемо детальніше це все вималювати, ми зробити можемо просто цукерочку з того сайту. До чого чоловіки в принципі, ну можливо, не так здатні».

Із відеоряду зрозуміло, на заході присутні чимало чоловіків, однак точкою зору жодного з них журналіст не поцікавився.

Або візьмімо матеріал від 16 березня «Що потрібно, щоби школа почала змінюватися», у якому обговорюються шляхи оновлення системи шкільної освіти.

Проблема глобальна, однак її подано однобоко: «Ведуча: Що потрібно, аби школа почала змінюватися? Що може чи н може вчитель і як зробити навчання цікавим? Відповіді на ці питання у Тернополі шукали представники незалежної всеукраїнської освітянської спільноти.

Анжела Шова, кореспондент: Вчитель має бути агентом змін, які сьогодні активно намагаються втілити у життя Міністерство освіти України, представники незалежного освітянства (…).

Кор.: Серед учасників неформальної конференції було чимало прихильників руху “EdCamp Україна”, об'єднаних бажанням змінити менталітет офіційної освіти(…)».

Хто такі «незалежні освітяни», якщо двоє з трьох спікерів працюють в офіційних державних закладах освіти? Авторам сюжету варто було б не просто прозвітувати про захід, а розповісти про проблему, збалансувавши інформацію різними точками зору.

Значною вадою новин каналу є порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Часом новини являють собою набір оцінних суджень, доповнених власними висновками журналістів. Зокрема, показовим прикладом є сюжет від 12 березня «У снігу по пояс тернополяни на Говерлі читали “Заповіт” Шевченка»:

«У снігу по пояс тернополяни на Говерлі читали “Заповіт” Шевченка. Таку акцію кілька років поспіль організовують представники обласної громадської організації “Молодіжний націоналістичний конгрес”. Семеро хлопців, незважаючи на майже нульову видимість та сильний вітер, підкорили найвищу вершину України і декламували вірші Шевченка на чотири сторони світу. У такий спосіб юнаки вшановують пам'ять Кобзаря і робитимуть це доти, поки “Заповіт” не буде здійснений, каже голова організації Микола Мисак».

На підтвердження факту сходження глядач бачить 15 секунд відео, титрованого як «відео з мережі Facebooк Микола Мисак». Із нього неможливо зрозуміти, де саме воно відзняте й чи читають щось особи, яких бачимо на ньому. Також не зрозуміло, де журналісти взяли текст Миколи Мисака, на якого посилається журналіст. Принаймні, жодної інформації, окрім слів «Говерла така Говерла!» на його сторінці немає. Тому в сюжеті порушено ще й стандарти достовірності, балансу думок і повноти наданої інформації.

А в сюжеті від 16 березня «Річард Гарейчук — лікар-волонтер, український медик із Канади» порушеннястандарту відокремлення фактів від коментарів призвело до того, що інформація спотворена на користь героя сюжету. Ймовірно тому, що журналістам ТТБ бракує навичок критичного підходу до отриманої інформації та її перевірки.

«Ведуча: Лікар-волонтер — український медик з Канади, який з перших днів Майдану і війни на сході активно підтримує бійців. Річард Гарейчук забезпечує солдатів медикаментами, гуманітарною допомогою і деяким обладнанням(…).

Кор.: Девіз українсько-канадського лікаря — “Одна людина може все змінити”, який він часто повторює і доводить на практиці. Так було, коли Річард Гарейчук ініціював участь українських військових в “Іграх нескорених” у Торонто 2017 року, в міжнародному змаганні, яке заснував принц Генрі Уельський. Для цього медик особисто звертався до британського принца(…)».

Тим часом офіційний сайт української команди на «Іграх нескорених» дещо інакше розповідає цю подію: «Шлях збірної України до найбільших змагань для поранених або травмованих військових та ветеранів почався з приватної ініціативи двох українських компаній ще у 2015 році. Згодом до перемовин з фундацією Invictus Games долучилось Міністерство оборони України та інші державні органи. Ідея участі національної збірної знайшла широкий відгук серед української діаспори в Канаді, а також багатьох ветеранських та волонтерських організацій».

Ужгород — «Тиса-1»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «Тиса-1» у моніторинговий період оцінено на 3,62 бала із шести можливих.

Експерти звернули увагу на значну кількість матеріалів у підсумкових випусках — щоденно в ефір виходило 12–14 сюжетів. Вони охоплювали широкий спектр тем і подій, щоправда, практично не висвітлювали діяльності органів місцевої влади. А в деяких новинах, які стосувалися значущих подій, відверто бракувало коментаря посадовців різних державних установ. Натомість чи не щодня в новинах з’являлися повідомлення про новації, запровадженні вищими органами влади, часто — із запізненням і поверховим висвітленням теми. Відтак вони виходили з порушенням стандартів балансу думок, оперативності, достовірності, точності та повноти інформації. Наприклад, типовим сюжетом такого штибу є матеріал від 12 березня «Медогляд для українських водіїв у 2018 році буде змінений».

Інші ЗМІ про новий список захворювань, із якими не можна сідати за кермо, повідомляли ще 6 березня. Журналісти «Тиси» оприлюднили цю інформацію без актуалізації чи коментаря експерта, які виправдали б її появу в ефірі, та ще й у скороченому вигляді. Із сюжету не зрозуміло, де й коли вийшов згаданий наказ, коли він набуває чинності, звідки ці відомості в журналістів тощо. Такими є й сюжети «МОЗ вилучає застарілі форми первинної облікової документації пацієнтів» від 14 березня і «Пасажири-пільговики зможуть оплачувати проїзд живими грошима» від 15 березня (теж вийшов із запізненням, — «Укрінформ» повідомив про ухвалення урядом постанови «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» попереднього дня о 14:32).

За аналогічною схемою побудований і сюжеті від 13 березня «Домашнє насильство»: «В рамках проекту “Я маю право” у державі проведуть масштабну інформаційну компанію яка охопить міста та найвіддаленіші населені пункти, інформує Міністерство юстиції. На сайті “Я маю право” розміщено інформацію, як виявити домашнє насильство хто несе за нього відповідальність і що робити якщо ви стали жертвою та де і як отримати допомогу».

Утім, порушення стандарту оперативності нечисленні, майже немає зауважень і стосовно дотримання кореспондентами «Тиси-1» вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів. Іноді порушення виникають через невдало розставлені акценти, як-от у сюжеті від 16 березня «З нагоди 95-річчя Івана Чендея засновано щорічний Всеукраїнський конкурс малої прози». Зокрема, ведуча починає новину словами:«З нагоди 95-річчя Івана Чендея засновано щорічний Всеукраїнський конкурс малої прози. Ініціаторами стала родина письменника, а нагородження переможців буде у травні на Закарпатті». І тільки потім переходить до умов участі в конкурсі, але куди потенційним учасникам надсилати свої твори — не повідомляється. Немає відомостей і про джерело інформації. Отож, маємо новину ще й із порушенням стандартів балансу думок, точності та повноти інформації. Якщо врахувати, що конкурс було засновано ще наприкінці 2017 року, то ці відомості варто було б винести у бекґраунд, зосередившись на суті основного меседжу.

Але трапляються й невиправдані затримки виходу актуальної інформації. Наприклад, 12 березня вийшов сюжет «15 березня на Закарпатті планують зробити вихідним днем». Інші ЗМІ про розпорядження Геннадія Москаля з приводу встановлення рекомендованого додаткового вихідногоз нагоди річниці створення Карпатської України повідомляли ще 7 березня.

Що ж до забезпечення балансу думок, то в новинах, які стосуються висвітлення резонансних подій і конфліктів, він є або вбачається прагнення журналістів його забезпечити. Натомість у сюжетах на прохідні теми, особливо створених за повідомленнями прес-служб силових відомств чи органів влади, цей стандарт порушується. Таких новин — величезна кількість. Вони виходять в ефір або взагалі без синхронів спікерів, або подають тільки одну позицію, переважно — якогось службовця. В результаті показники за стандартом украй низькі — паритетність висвітлення позицій сторін забезпечена тільки у кожній п’ятій новині.

Наприклад, новина «Доступні ліки» від 12 березня — набір статистичних даних про те, скільки людей отоварили безкоштовні рецепти. Вона доповнена синхроном чиновниці облздорову про те, що за ліки, включені до програми реімбурсації, людям платити не треба. Що з цього приводу думають покупці медпрепаратів, не відомо; немає й експертної оцінки.

Майже однакові показники дотримання у закарпатських новинах вимог стандартів достовірності та точності інформації. Вимогам критеріїв оцінювання відповідають близько двох третин проаналізованих сюжетів. Експерти звернули увагу, що журналісти каналу досить часто повідомляють про джерела інформації неохоче, «розмивають» їх, уникаючи персоніфікації — на кшталт «повідомляє Міністерство юстиції». Або в кращому випадку — посилаються в сюжетах з порушеннями стандарту на прес-службу якогось із відомств. Є приклади матеріалів, у яких журналісти не повідомляють, звідкіля узяли оприлюднені відомості, взагалі. Наприклад, сюжетах «Дні Чехії та Словаччини в Ужгороді» від 13 березня, «Закарпатські прикордонники затримали нелегала з чужим паспортом» від 14 березня та«Умисне вбивство неповнолітнього у селищі Нижня Апша зафіксували правоохоронці», який вийшов 16 березня. Також є багато матеріалів, у яких джерелом інформації вказується інший ЗМІ, а фактчекінгу таких повідомлень не проведено. Наприклад, дуже значущої для Закарпаття інформації від 16 березня про посилення моніторингу місією ОБСЄ у відповідь на напади на товариства угорців. Служба новин каналу посилається на відповідь місії на запит «Української правди». Перевірити інформацію чи актуалізувати її можна було би без проблем, враховуючи, що «найближчий офіс ОБСЄ на постійній основі знаходиться в Івано-Франківській області».

У матеріалі від 12 березня «Відбір до національної збірної команди ігор нескорених міжнародних ігор у паралімпійському стилі стартував в Україні 10 березня» канал посилається на УНН «із посиланням на прес-службу Міністерства внутрішніх справ».

Порушення стандарту точності в новинах «Тиси-1» здебільшого стосувалися випадків розмиванння кількості учасників та відомостей про організаторів різних акцій, сум зібраних коштів на благодійність або назв нормативних документів тощо. Наприклад, у сюжеті «Слухові апарати за гроші від пластикових кришечок» від 15 березня повідомляється, що частину зібраних коштів на слухові апарати для дітей «надали ініціатори акції зі збору кришечок від пластмасової тари», але хто вони і скільки було зібрано на протези загалом, не відомо: «Слухові апарати за гроші від пластикових кришечок для двох дітей із вадами слуху придбали в Ужгороді. Частину грошей, а це — 8000 гривень, надали ініціатори акції зі збору кришечок від пластмасової тари. Їх здали понад тону. Акція тривала понад двох років у магазинах, на підприємствах, навчальних закладах та громадських місцях».

Та найчастіше журналісти закарпатської філії НСТУ порушували вимоги стандарту повноти інформації. Наприклад, у матеріалі від 13 березня «Загальнохристиянська молитва за мир в Україні відбулася сьогодні в Рахові» чуємо таке: «Загальнохристиянська молитва за мир в Україні відбулася сьогодні у Рахові. За спокій та мирне життя в нашій державі помолилися о 19-й годині на міській площі перед районним Будинком культури. Такі ж заходи влаштовують в усіх населених пунктів Рахівщини. Їх проводитимуть щомісяця: інформує прес-служба райдержадміністрації». Скільки людей прийшло помолитися, як релігійні конфесії вони представляють, не повідомляється.

Неповним є й матеріал «Понад 550 млн грн компенсацій для придбання житла ветеранам війни передбачено в бюджеті цього року» від 14 березня. В ньому йдеться про обсяги бюджетного фінансування компенсацій для придбання житла ветеранам війни, але відсутня важлива інформація про те, яким категоріям і скільки коштів передбачено.

Хмельницький — «Поділля-центр»

Експерти оцінили дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу на 4,2 бала із шести можливих.

Що ж до виявлених порушень, то одним із найбільш знехтуваних критеріїв оцінювання є баланс думок. Низькі показники за стандартом пояснюють насамперед тим, що у випусках новин каналу багато матеріалів, які складаються або виключно з дикторської начитки, або з коментарів однієї людини. Це виключає дотримання стандартів балансу й повноти. Наприклад, візьмімо сюжет від 12 березня «На Хмельниччині розпочався виборчий процес»:

«Ярослава Антушевська, ведуча: У двох об'єднаних тергромадах Хмельниччини офіційно розпочався виборчий процес, повідомляє Центральна виборча комісія. Йдеться про Білогірську та Шировечківську ОТГ. Це новоутворені громади, у яких 29 квітня відбудуться перші вибори депутатів, та голів сільських та селищних рад. Нагадаю, Білогірська громада об'єднала сім населених пунктів, Шировечківська — дві. Зараз в області, за даними Хмельницького Центру розвитку місцевого самоврядування, вже створені і діють 39 ОТГ».

З огляду на те, що в повідомленні не розтлумачується, з чого, власне, виборчий процес почався, які його особливості, доцільно було б узяти коментар у представників громадських організацій, які стежать за дотриманням закону про вибори, політичного експерта, або ж поспілкуватися з людьми в ОТГ, де проходитимуть вибори.

Ще один приклад: матеріал від 12 березня «Весільний вінок став експонатом місяця у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї». Його творці також пішли шляхом найменшого спротиву і подали інформацію з місцевого музею без жодного коментаря фахівців:

«Ярослава Антушевська, ведуча: Весільний вінок став експонатом місяця у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї . Головний убір був виготовлений в середині XX століття. Він білого кольору, сплетений з парафінових квітів різної форми. За словами працівників музею, у давнину вінок був не лише прикрасою для дівчини чи нареченої, а й слугував національним символом та оберегом. А обряд плетіння вінка — це була ціла наука, що передавалася поколіннями. У фондах краєзнавчого музею зараз зберігається декілька весільних вінків. Один з них демонструватиметься відвідувачам впродовж березня».

До того ж це чи не єдиний випадок неоперативного інформування глядачів: інші ЗМІ розповідали про вінок ще 7 березня.

А в матеріалі від 15 березня «Хмельницькі поліклініки за тиждень працюватимуть без талонів на прийом до лікарів» про впровадження рішення Міністерства охорони здоров’я щодо скасування застарілих паперовихформ коротку підводку доповнено невеличким синхроном начальника управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради.

Утім, трапляються й матеріали, де попри наявність значної кількості коментарів забезпечити баланс журналістам не вдалося. Наприклад, у сюжеті від 16 березня «Волонтери творчої сотні “Рух до перемоги” виступили у Хмельницькому» про важливість виступів перед бійцями кажуть самі артисти-волонтери, а думкою воїнів, які, судячи з відеоряду, були на концерті, журналісти не поцікавилися.

Випадків, коли журналісти каналу взагалі не вказували джерел інформації, небагато. Частіше стандарт достовірності порушувався через вживання нечітких деперсоніфікованих формулювань. Наприклад, у вже згаданому сюжеті «Весільний вінок став експонатом місяця у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї» журналіст посилається на неназваних «працівників музею», а в сюжеті від 13 березня «Школярам Хмельниччини не скасовуватимуть весняні канікули» джерелом інформації названо обласний департаменті освіти.

Таке ж анонімізоване джерело інформації і в сюжеті від 13 березня «Десятигривенник Старий замок із зображенням Кам'янця-Подільського бере участь у першому етапі конкурсу “Краща монета року України”». Хтось невідомий у міськраді закликає голосувати за монету: «Ярослава Антушевська, ведуча: У Кам'янець-Подільській міській раді нагадують: віддати свій голос за цю монету можна до двадцять шостого березня».

Точності бракувало у понад 40 % новин каналу. У матеріалі від 13 березня «На одну гривню подорожчає проїзд у маршрутках Кам'янця-Подільського» журналіст каже, що «деякі перевізники вимагали підняти вартість проїзду до семи гривень».

Трохи більш ніж у третині проаналізованих матеріалів забезпечено повноту інформації. Решту ж визнано неповними через вади дотримання інших стандартів або ж вони не забезпечували достатнього розкриття теми та контексту, в якому розвиваються події. Скажімо, в сюжеті від 12 березня «Перший енергетичний форум відбудеться у Хмельницькому» наголошується, що для участі в анонсованому заході «обов'язковою також є реєстрація учасників. І можна це зробити на нашому сайті», втім, адреса ресурсу не вказується. А розповідаючи, що «офіцера-прикордонника, якого підозрюють у торгівлі наркотиками, відправили під домашній арешт» (13 березня), журналіст не повідомляє час дії запобіжного заходу: «Офіцера прикордонника якого підозрюють у торгівлі наркотиками відправили під домашній арешт. Він цілодобово носитиме електронний браслет…».

У матеріалі 15 березня «Працівника одного із військкоматів області взяли під варту на десять днів» журналісти не вказали, коли ж відбувалися події, про які вони розповідають:

«Ярослава Антушевська, ведуча: Працівника одного із військкоматів області взяли під варту на десять днів. Таке рішення ухвалив (коли?) Славутський міськрайонний суд. Нагадаю, посадовця затримали (коли?) за підозрою в отриманні неправомірної вигоди. Як повідомив перший заступник керівника Шепетівської місцевої прокуратури Олександр Базан, при обшуці (коли?) в офіцера виявили вісім тисяч гривень. Цю суму, за словами Олександра Базана, посадовець вимагав за відтермінування призову. Якщо провину працівника військкомату доведуть, він може сісти за грати на строк від п'яти до десяти років. Також його можуть позбавити права обіймати певні посади та конфіскувати майно».

Чернівці — «Буковина»

Експерти оцінили дотримання стандартів у новинах філії на 4,53 із шести можливих балів.

В одному із 40 проаналізованих сюжетів їх порушення призвело до появи ознак замовності. Це матеріал «Як максимально залучати дітей до активного спорту» від 12 березня.

У сюжеті йдеться про показові змагання з піонерболу спортсменів першого року навчання місцевих ДЮСШ. При цьому як результат гри, так і спортивні досягнення молоді залишаються поза кадром. Натомість головними в сюжеті виявилися голова Чернівецької обласної федерації волейболу Іван Васкан, який доносить до глядачів «надважливу» інформацію: «Це спільна ідея — міське управління по фізичній культурі й спорту, відділена національного олімпійського комітету, звичайно, освітні структури, звичайно, федерація, яка безпосередньо проводить цей захід», а також, голова Чернівецького обласного відділення НОК України, депутат обласної ради Іван Гешко (фракція «Самопомочі»), який фігурує зі ще менш змістовним синхроном: «Ми бачимо, як дітки навчаються цієї гри, як командної гри, як вони дружно всі грають, займаються, нічого неможливого немає, все реально. Я вірю в те, що в майбутньому з них обов'язково хтось стане зіркою світового волейболу».

Разом із тим у новинах каналу експерти не побачили матеріалів про політичне життя і діяльність органів місцевої влади.

Якість новин, запропонованих глядачам журналістами «Буковини», дуже строката. Близько 40 % матеріалів створені із дотриманням фахових стандартів. Усіх стандартів журналістам вдалося дотриматися, навіть висвітлюючи достатньо суперечливі або конфліктні теми, наприклад, як у сюжетах від 15 березня «Бізнес по-свинськи» та «Кількасотметрові затори у годину-пік». У першому йдеться про мешканця Вашківців, який облаштував свиноферму посеред щільної забудови. Журналістам удалося не тільки зробити наголос на проблемі, а й вислухати всі сторони конфлікту, розібратися в можливих шляхах його розв’язання, залишившись при цьому «над подіями». У другому матеріалі розповідають про традиційну для великих міст України проблему — автомобільні затори в години-пік, зумовлені роботою комунальників із відновлення дорожнього покриття та зливових колекторів. Хоча основною позицією в сюжеті є думка автолюбителів, для яких комунальники створюють перешкоди, журналісти розбираються і з причинами ремонтів, їх термінами, умовами й можливими наслідками та наголошують на неможливості ведення робіт уночі в житловій зоні.

Водночас найнижчу оцінку отримав сюжет «Герб та прапор України у подарунок від бійців отримали учні Сокирянщини» від 16 березня:

«Лілія Вакарюк, ведуча: Бійці та волонтери, передали учням Сокирянщини Герб України, зроблений з гільз бойових патронів. Сувенір, який створили наші воїни-земляки своїми рука, привезла зі Сходу волонтер Світлана Шевчук. Першими побачили Герб школярі Сокирянської школи №1. Також учні отримали подарунок від бійців із зони бойових дій — Прапор України, який побував на передовій».

У сюжеті відсутній синхрон, текст ведучої наговорюється на тлі світлин, запозичених із Північно-бесарабського інформаційного порталу. Відповідно, новина запозичена, про це журналісти не говорять, отже порушено стандарт достовірності. Порівнюючи сюжет з оригіналом новини, розуміємо, що інформація передана неточно — події відбувалися не цього дня: «Нещодавно в студії радіо “СОК ФМ” волонтер Світлана Шевчук розповідала, що із зони АТО вони із колегами привезли на Сокирянщину унікальний герб України». Отже, порушено й стандарт оперативності. Про баланс думок у повідомленнях такого формату взагалі не йдеться.

Що ж до стандарту достовірності, то за цим критерієм у каналу показники найкращі, але без порушень таки не обійшлося. Наприклад, 12 березня в сюжеті «Вихованки Чернівецької обласної дитячо-юнацької спортивної школи Марія та Соломія Винник здобули медалі Чемпіонату України» зазначається, що «з 6 по 8 березня у місті Бахмут Донецької області відбувся Чемпіонат України з вільної боротьби серед юнаків та дівчат 2001-2002 років народження... Дві медалі серед дівчат на цих змаганнях вибороли сестри-близнючки Марія та Соломія Винник. У Марії срібна нагорода, її сестра Соломія здобула звання “Чемпіонка України” та право представляти Україну на Чемпіонаті Європи». При цьому відсутній синхрон. Зрозуміло, що кореспонденти з Чернівців на змагання в Бахмут не їздили, а звідки вони отримали відомості про успіхи дівчат, залишилося загадкою.

Звичні для регіону повідомлення стосуються рівня води в річках. Зокрема, в матеріалі від 14 березня «На річках басейнів Прута та Сірету очікується підйом рівня води» йдеться про прогноз: «… У зв'язку з продовженням розвитку весняного водопілля та затяжним дощем на річках басейнів Прута та Сірету очікується підйом рівня води на 0,5-1,5 метра над рівнями зафіксованими 12 березня». Але хто його зробив, не повідомляється.

Порушення стандарту оперативності поодинокі. Наприклад, уже згаданий сюжет «Вихованки Чернівецької обласної дитячо-юнацької спортивної школи Марія та Соломія Винник здобули медалі Чемпіонату України» розповідає про змагання, що тривали з 6 по 8 березня, а матеріал «У Заставні відбувся регіональний етап конкурсу “Благодійна Україна”» вийшов в ефір 15 березня, хоча підсумки конкурсу були відомі ще 14-го числа.

Неточності в новинах зазвичай супроводжуються порушенням інших стандартів, наприклад, як у матеріалі від 12 березня «Безпечність питної води для чернівчан» (сюжет). Ведучий не лише вживає оцінні судження — «Більшість підприємців, які продають воду чернівчанам, купують її у водоканалу… Придбану у водоканалу воду, підприємці доочищують і продають уже, значно, дорожче», а й наводить нічим не підтверджені цифри: «Упродовж минулого року “Чернівціводоканал” продав їм майже 13 мільйонів метрів кубічних води».

А в матеріалі «Від завтра інші правила поховання» від 15 березня йдеться про зміни до кримінально-процесуального кодексу, які вимагають судового рішення для здійснення розтину тіла померлого. Автори сюжету оминають точне формулювання «у випадку підозри насильницької смерті», але наголошують на ускладненні й великій тривалості процедури.

Одним із найчастіше порушуваних є стандарт повноти інформації; це іноді робить новини незрозумілими. Прикладом є матеріал «Інцидент у Чернівецькій області на автозаправці» від 13 березня, в якому висвітлюється хід розслідування резонансного інциденту з різаниною, який стався 3 лютого. Матеріал викликає більше питань, ніж дає відповідей: що сталося з постраждалим, який потрапив до реанімації? Чи є підозрювані, крім «основного», затриманого в Києві, і чим закінчилися обшуки, про які говорить представник поліції в синхроні?

Чи візьмімо матеріал «Від завтра за воду чернівчани платитимуть більше» від 15 березня, у якому чернівчанам розповідають про новий тариф — без жодних пояснень ціноутворення, мотивацій та обговорення можливих наслідків цих змін.

Лише у двох третинах матеріалів каналу забезпечено баланс думок. Порушення цього стандарту найчастіше трапляються в сюжетах, де висвітлюються дії поліції або посадових осіб. Прикладом може слугувати чи не єдиний «політичний» сюжет за тиждень — «Міська рада не підтримала звернення активістів до керівництва держави з подій, які відбулись третього березня під Верховною Радою» від 12 березня. Позицію міськради в ньому взагалі не висвітлено, хоча точка зору активістів є. Інший приклад — матеріал «Пам'ятний знак до Дня добровольця» від 14 березня. У вступному слові ведучий згадує, що «…встановили його добровольчий батальйон «Азов» та сільська Рада. Присвячений захисникам від російської агресії, воїнам Другої світової війни, УПА та репресованим. На відкриття прийшли місцеві жителі, учасники АТО та влада». Далі — лише синхрон голови територіальної громади. Мешканцям, бійцям, навіть представникам «Азову», які, власне, встановлювали знак, слова не надали.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру. Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.      Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.