Ані відвертого славослів’я на адресу державних мужів, ані підігравання політичним партіям у новинах філій НСТУ західного регіону експерти не помітили. Спостерігаємо, як потроху цей контент набуває формату і змісту, який мав би бути в суспільного мовника. Та, очевидно, пертурбації, яких наразі зазнають ТРК, поки що відсувають якість новин на другий план. Бо не злий умисел, а саме невдалі підходи до створення контенту, брак професійності, а можливо, й лінь радше за все є причиною появи сюжетів, у яких експерти побачили порушення стандартів. Загалом претензії в моніторів виникли до 4 % новин, — це десять із 263 проаналізованих сюжетів.

Зауважимо, чистими від матеріалів із порушенням стандартів були новини Івано-Франківської та Львівської регіональних дирекцій НСТУ. По одному підозрілому сюжету побачили експерти в новинах тернополян та хмельниччан, два — у буковинців, по три у волинян і закарпатців, — у них частка новин із порушенням стандартів була найбільшою і склала, відповідно, 9 % та 7 %.

Усього два повідомлення мали ознаки замовності комерційної, але кондовою джинсою їх назвати не можна. Вади, через які їх віднесено до підозрілого контенту, — це незбалансованість, брак відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації.

Власне, такі вади притаманні й сюжетам із ознаками політичної замовності. Якщо це не «паркет» чи «протокольний» сюжет, то найчастіше зауваження виникають через неготовність журналістів вийти за рамки заходу, на якому вони побували, або офіційного повідомлення, яке вони вважають достатнім для створення новини. В результаті в сюжетах представлена тільки позиція тих, хто проводить прес-конференцію, семінар, презентацію тощо. За кадром залишається позиція людей, на яких впливають ті чи інші явища, проекти чи новації. Отож, новини видаються однобокими й незбалансованими, на кшталт висвітлення звітної прес-конференції якоїсь «геошки» по завершенню грантового проекту.

Загалом, із дотриманням стандартів інформаційної журналістики справи не такі вже й кепські. Усереднені показники каналів коливалися від 3,82 балів із шести можливих у закарпатців до 4,93 в івано-франківців та 4,79 у львів’ян. Решта філій НСТУ продемонструвала результати від 4,30 до 4,63 бала.

Усім вимогам фахових стандартів відповідали 33 % проаналізованих новин регіональних суспільних мовників, включених до моніторингу.

Ознаки замовності

ЛУЦЬК, філія ПАТ НСТУ «Волинська регіональна дирекція» («Нова Волинь»)

У новинах «Нової Волині» монітори виділили три сюжети з ознаками замовності із 35 проаналізованих (9 %). Два з них місять політичну складову, один — ознаки гаданої джинси комерційної.

Насамперед впадає в око однобоке й незбалансоване висвітлення теми децентралізації в сюжеті від 12 грудня «Чотири волинські об’єднані територіальні громади увійшли до першої сотні Всеукраїнського рейтингу фінансової спроможності».

Сюжет починається з посилання на Міністерство регіонального розвитку: «Чотири волинські об’єднані територіальні громади увійшли до першої сотні Всеукраїнського рейтингу фінансової спроможності. […] Такі дані нам повідомили в Центральному офісі реформ при Мінрегіоні».

Далі автор підкреслює винятково позитивні аспекти створення об’єднаних територіальних громад.

«Кор.: Волинь у п’ятірці областей-лідерів за кількістю створених спроможних громад. Йдеться про ті, де найбільше населення, площ і сільських рад, що об’єдналися.

Кор.: Іноземні експерти Маркус Бранд і Павел Прокоп кажуть, кожна країна має свій досвід децентралізації. Українську реформу називають гарним прикладом.

Анатолій Пархомюк, директор Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування: Ми робимо свій сценарій і напевно, що з часом іноземні експерти будуть вивчати досвід України, як успішний в частині здійснення реформ децентралізації».

Схоже, що інформаційним приводом створення сюжету став один із промозаходів тамтешнього центру розвитку місцевого самоврядування, якій працює за підтримки «Програми ULEAD із Європою». Тому не диво, що весь матеріал побудований на коментарях людей, які просто зобов’язані просувати створення ОТГ. Натомість жодного згадування про труднощі, з якими вони стикаються, немає.

Сюжет від 15 грудня Волинянам з інфарктом міокарда обіцяють…» присвячений намірам влади, а не діям, і він має ознаки протокольного. Відзнятий на конференції медиків, він розповідає про плани МОЗу забезпечити інфарктників безкоштовним стентуванням:

«Волинянам з інфарктом міокарда обіцяють безплатні операції, завдяки яким пацієнти мають високі шанси на здорове життя. Про це сьогодні у Луцьку під час конференції медиків розповів експерт Міністерства Охорони Здоров'я,ї професор Максим Соколов. За його словами, держава закупила 24 тисячі комплектів для стентування, це майже безкровна сучасна операція з відновлення прохідності коронарних судин, блокування яких зумовлює інфаркт міокарда. Ризики при таких втручаннях мінімальні й пацієнт у найкоротші терміни повертається у звичний ритм життя».

Як виняткове досягнення в ньому подається те, що держава зобов’язана забезпечувати для своїх громадян. Але йдеться, власне, не про досягнуті результати, а про далекосяжні плани:

«Андрій Ягенський, керівник обласного центру кардіоваскулярної патології: [...] Ми от спілкувалися з експертом МОЗ професором Соколовим, і нас запевнили, що найближчим часом буде повне забезпечення безкоштовного стентування, але, на жаль, лише при інфаркті міокарда, коли треба буде терміново рятувати життя. [...]».

Журналіст усе сказане посадовцями беззаперечно бере на віру.

Ще один сюжет, — «Волинська команда найкраще виступила у Всеукраїнському конкурсі професійної майстерності WorldSkills Ukraine-2017» від 12 грудня, — експерти вважають прихованою рекламою Луцького професійного училища будівництва та архітектури. Приводом для його появи є перемоги чотирьох його учнів та випускників на всеукраїнському конкурсі професійної майстерності. Побудований сюжет на розповідях про учнів тільки даного закладу, хоча, як однією фразою наприкінці сюжету повідомила його авторка, серед волинян-переможців є учениця й іншого професійного ліцею:

«Анна Глущук: Четверо переможців Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності студенти і випускники ВПУ будівництва та архітектури, ще одну золоту медаль у номінації кондитерське мистецтво отримала Анастасія Фесік із Оваднівського професійного ліцею. Усього ж нашу область на змаганнях представляли семеро волинян».

Увесь сюжет відзнятий у локаціях луцького закладу профтехосвіти, автор згадує професійне училище будівництва та архітектури тричі в закадровій начитці та один раз — у титрах синхрону викладача закладу. Останній стендап відзнятий на фоні входу до училища. Загалом, упродовж чотирьох із половиною хвилин глядачів опосередковано підводять до думки, який це класний навчальний заклад.

Тож експерти вважають, що сюжет має ознаки комерційної замовності.

УЖГОРОД, філія ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція» (телеканал «Тиса-1»)

У моніторинговий період експерти проаналізували 45 сюжетів каналу «Тиса-1», помітивши ознаки замовності у трьох сюжетах, що складає 7 % контенту.
Зауважимо, ці новини не є джинсою у класичному розумінні.

Дві з них, віднесені до умовно замовних із політичною складовою, містять «відгомін» притаманного колись обласним держтелерадіокомпаніям «паркету» та незбалансованості у висвітленні діяльності влади. Один матеріал — однобокий сюжет, який опосередковано просуває інтереси комерційної структури.

Що стосується останнього, то в поле зору моніторів потрапив сюжет від 15 грудня «Не тільки за фактичні показники». З одного боку, в ньому міститься роз’яснення, чому газопостачальна компанія ТОВ «Закарпатгаз Збут» розіслала споживачам платіжки з «рекомендованими» платежами не тільки за фактично спожите паливо, але й нарахування за наступний період. Мовляв, усе це виключно через турботу за клієнтів, аби їм пеню потім не нараховували:

«Ведуча: Причиною такого нововведення є закон про житлово-комунальні послуги, який прийняли в листопаді цього року. Він передбачає штрафні санкції за несвоєчасну сплату комунальних платежів. І аби уникнути нарахування пені у квитанції за листопад внесли і рекомендовану суму за грудень».

Утім, попри наявність інформації, що сплачувати «прогнозовані» платежі необов’язково, правомірність таких дій монополіста навіть не ставиться під сумнів. Іншої точки зору, окрім позиції газовиків, немає. Тож сюжет незбалансований і фактично ллє воду на млин компанії.

Що ж стосується новин із ознаками замовності з політичною складовою, то насамперед ідеться про сюжет від 12 грудня «Причини підтоплення дворогосподарств у мікрорайоні Підлипники». Власне, це класичний «паркет» у стилі «влада працює», позаяк жодної суспільно значущої інформації він не містить:

«Мар'яна Лошак, ведуча: Причини підтоплення дворогосподарств у мікрорайоні Підлипники. Про це сьогодні говорили в Ужгородській міськраді. Нагадаємо, через негоду 9 грудня 2018 року канал, що протікає через мікрорайон розлився і підтопив підвали будинків. До минулого року таких проблем тут не було. В 2009 році на каналі встановили шлюз, який захищав Підлипники від розливу, однак у 2016 році шлюз пошкодили. Лише цьогоріч мікрорайон затоплювало тричі.

Олег Кисіль, головний інженер Басейневого управління водних ресурсів р. Тиса: Перше, це доглянути оці водовідвідні кювети, вздовж вулиць, відновити роботу цього шлюзу. Визначити конкретних людей, щоби спокійно пройшлися люди, подивилися і дали свої пропозиції.

Василь Гомонай, заступник Ужгородського міського голови: Коли буде створена комісія, велике прохання, не відкладати проблему на завтра, на післязавтра. До 20-го числа, щоб якісь заключення чи щось підготували».

Загалом, впало в око, що журналісти реформованої філії НСТУ трохи розгубилися: як же їм висвітлювати діяльність влади, працюючи у форматі суспільного ТБ?Отож, цих тем або уникають взагалі, а якщо беруться за них, то видають новини неоковирні, незбалансовані, що надає їм ознак замовного контенту.

Наприклад, як у сюжеті на важливу тему від 15 грудня «У чотири рази зросла фінансова участь ОСББ у капітальних ремонтах їхнього житла»:

«У чотири рази зросла фінансова участь ОСББ у капітальних ремонтах їхнього житла. Відповідне рішення прийняли на засіданні сесії Ужгородської міськради. Нагадаємо, дотепер при проведенні капремонтів багатоквартирних будинків дев'яносто п'ять відсотків вартості робіт сплачували з міського бюджету. Лише п'ять — мешканці. Зараз мешканці сплачуватимуть двадцять відсотків від суми.

Богдан Андріїв, Ужгородський міський голова: У зв'язку з тим, що в наступному році буде менше коштів в бюджеті нашого міста для того, щоб охоплювати більшу кількість будинків, в яких можна провести ці капітальні ремонти покрівель, водопостачання, водовідведення та електрощитових, саме з цією метою ми прийняли рішення про збільшення участі співфінансування мешканців багатоквартирних будинків».

Повідомлення значуще, позаяк у ньому йдеться про рішення місцевої влади, яке зачепить чималу кількість людей. Але що з цього приводу думають представники ОСББ, наскільки воно доцільне й на часі, чи спроможні вони будуть зібрати з мешканців учетверо збільшену частку на капремонти — залишилося поза кадром. У повідомленні бачимо тільки точку зору влади.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, філія ПАТ НСТУ «Івано-Франківська регіональна дирекція “Карпати”»

Експерти проаналізували 30 сюжетів, які вийшли в підсумкових випусках новин «Карпат». У жодному з них ознак замовності не виявлено.

Варто зазначити, що 16 із 30 сюжетів розповідають про культурно-мистецькі та освітні події. Це переважно репортажі-звіти з конференцій, нарад, виставок та форумів. Ініціатором таких інфоприводів є, в першу чергу, громадські організації. Тож експерти вважають, що службі новин варто звернути увагу на тематику матеріалів, які виходять в ефір. Наприклад, 15 грудня місцеві ЗМІ повідомили що «на Прикарпатті будуватимуть сміттєпереробні заводи за підтримки ЄБРР», 13 грудня — що «на Прикарпатті мешканці поселення просять надати їм статус окремого села», 11 грудня — що «в Івано-Франківську на утеплення будинків з бюджету виділятимуть 80 % від кошторису». Ці соціально значущі теми залишилися поза увагою журналістів каналу.

ЛЬВІВ, філія ПАТ «НСТУ» «Львівська регіональна дирекція» ( «ТРК Львів»)

У жодному зі включених до моніторингу 43 сюжетах каналу експерти ознак замовності не виявили.

Навіть у сюжеті за мотивами робочого візиту на Львівщину голови Верховної Ради Андрія Парубія акцент зроблено не на візиті посадовця, а на планах зі втілення інфраструктурних проектів в області «Пункт пропуску на Нижанковичі-Мальховіце можуть збудувати швидше»  від 11 грудня.

ТЕРНОПІЛЬ, філія ПАТ «НСТУ» «Тернопільська регіональна дирекція» (ТТБ)

Протягом тижня в ефірі ТТБ вийшов лише один сюжет, у якому експерти вбачають ознаки замовності, — це 3 % новинного контенту.

Ідеться про новину від 15 грудня «Уряд планує закласти в Державному бюджеті на підтримку фермерських господарств мільярд гривень». Власне, у класичному розумінні джинсовим його назвати не можна, втім, брак експертної думки та непродуманий добір спікерів надає йому ознак наявності замовної політичної складової.

Отож, у сюжеті йдеться про те, що на 2018 рік уряд планує закласти в держбюджеті на підтримку фермерських господарств один мільярд гривень. Починається він інформативно, розповідаючи про те, що чекає на фермерство: «продовжать також надавати пільгові кредити, частково компенсовуватимуть вартість сільськогосподарської техніки та обладнання, стимулюватимуть набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів у кооперативи» тощо.

Далі — два коментарі, заступника міністра аграрної політики Віктора Шеремети та голови обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників Євгена Дуфанця.

Заступник міністра пояснює плани уряду, тому його коментар доречний: «Прем’єр-міністр Гройсман поставив завдання перед розробниками програми, щоб відсоток по цьому кредиту стояв одиниця -1 %. Ми хочемо дати такий старт для господарств до 20 гектарів, щоб вони могли стартанути…».

Сумніви викликає коментар Євгена Дуфанця. По-перше, він політик, ще й партійний. А його думку подають як експертну:

«На сьогоднішньому семінарі влада все так гарно розказує, але якщо взяти як є у нас в реальності, то ви тільки що чули, як виступили два потенційних члени кооперативу, які кажуть, коли вони приходять в податкову їм кажуть — ти не прибутковий, а ти прибутковий кооператив. Це не є нестиковка законодавства. Це є хитрість нашої податкової. В тому, що коли їм принесли, згідно закону, це не прибутково. Метою кооперативу, так в статуті записано, не є отримання прибутку. Метою кооперативу в основному є надання послуг членам кооперативу, які би мали максимальний прибуток. Сам кооператив не має ніякого прибутку. От і тому, якщо не буде вирішено на рівні місцевої влади. Це не треба до Києва. Закон же пише. Вже є. Там йдеться мова про те, що податкова не хоче присвоїти ознаку неприбутковості».

Якщо це була спроба забезпечення балансу думок, то вона не вдалася, позаяк синхрони спікерів присвячені не тотожним темам.

При цьому інших коментарів немає, особливо бракує аналізу й коментаря незалежного експерта, який, припускаємо, брав участь у заході, якщо вже йдеться про семінар.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, філія ПАТ «НСТУ» «Хмельницька регіональна дирекція “Поділля — центр”»

Тільки в одному з 50 проаналізованих сюжетів «Поділля-центру» виявлено ознаки замовності, — це 2 % новинного контенту.

Цей матеріал не просуває інтересів окремих політиків чи посадовців, політичних сил або комерційних компаній, — він «паркетно-протокольний», без зрозумілої суспільно значущої складової.

Ідеться про сюжет від 13 грудня «Тисячного клієнта зустріли у Ярмолинецькому бюро правової допомоги». Новина складається з чотирьох речень, які більше схожі на іміджевий звіт центру, створений державними органами:

«Віталій Постемський, ведучий: Тисячного клієнта зустріли у Ярломенецькому бюро правової допомоги. Ним стала 29-річна Євгенія Костюк. Жінка звернулася до правників щодо збільшення розміру аліментів. Найчастіше, — кажуть у бюро безоплатної вторинної правової допомоги, — краяни звераються саме із питань соціального захисту, сімейних, земельних і трудових відносин».

Новина не містить значущої інформації про якість послуг та й загалом про те, які послуги надає центр, не має жодних коментарів від відвідувачів, які би дали йому оцінку.

ЧЕРНІВЦІ, філія ПАТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» («Буковина»)

Експерти проаналізували 30 сюжетів, що вийшли в моніторинговий період в ефірі каналу. Такими, що мають ознаки замовності, експерти вважають два сюжети, що становить 7 % від загальної кількості.

Перший із них — «Управління “Укртрансбезпеки” у Чернівецькій області отримало три нові габаритно-вагові комплекси» від 11 грудня — відзнятий в одній локації, на презентації згаданих вагових комплексів. Він присвячений загалом важливій темі, а саме — запобіганню руйнуванню доріг перевантаженими «хурами», а також новим можливостям, які відкриває для цього поповнення спеціалізованою службою арсеналу засобів контролю:

«Максим Калінчук, ведучий: Управління “Укртрансбезпеки” у Чернівецькій області отримало три нові габаритно-вагові комплекси, що будуть контролювати вагу вантажівок та їх габарити. А за допомогою спеціальних пристроїв інспектори також перевірятимуть час, який водій провів за кермом.

Петро Голопапа, кореспондент: Ці габаритно-вагові комплекси дозволяють працівникам “Укртрансбезпеки” весь час пересуватись дорогами області і виявляти порушення перевізниками вагових параметрів».

Утім, весь сюжет побудований виключно на синхронах чиновників. Фігурують аж три спікери — чиновники зі споріднених відомств, — Василь Косован, заступник начальника управління «Укртрансбезпеки» у Чернівецькій області, Юрій Лавренюк, заступник міністра інфраструктури України, та Валерій Макаренко, начальник управління «Укртрансбезпеки».

Посадовці озвучують, що використання нових пристроїв поборе корупцію у відомстві, яке ними тепер користуватиметься, поповнить бюджет за рахунок штрафів, стягнутих із водіїв перевантажених автомобілів тощо. Але ніякої доказової бази ефективності їх використання не наводиться. Тож глядач має взяти на віру слова посадовців, бо журналіст верифікації оприлюднених відомостей не забезпечив.

Окрім того, сюжетові бракує балансу думок, щонайменше — точки зору перевізників. Таким чином, матеріал виглядає однобоким і де-факто працює на імідж «Укртрансбезпеки». Викликає питання й сюжет від 15 грудня «У Чернівцях реалізують проект “Безпечні вулиці”». У ньомуйдеться про реалізацію проекту, мету якого задекларовано як «зменшення кількості ДТП» на вулицях міста. Саме це анонсується на початку новини:

«Лілія Вакарюк, ведуча: У Чернівцях громадська організація “Буковинська агенція регіонального розвитку” спільно з міською радою та управлінням патрульної поліції реалізує проект “Безпечні вулиці”. Його мета — зменшення кількості ДТП, як за участі водіїв, так і пішоходів».

Із розлогого сюжету глядач дізнається про кількість ДТП, що сталися в місті протягом року, думки водія та пішохода з цього приводу, довідається, кого було залучено як експертів, що «значна кількість ДТП трапляються через низьку культуру дорожнього руху пішоходів» і що «чернівецькі патрульні спільно з громадською організацією “Буковинська агенція регіонального розвитку” планують також відкрити в соціальних мережах оперативну інформаційну групу». А також, що «протягом десяти місяців проводили інформаційні заходи безпеки в навчальних закладах, визначали місця концентрації ДТП, працювали над створенням електронної карти та організації дорожнього руху». Глядачам також повідомляють:

«Жанна Олійник, заступниця голови ГО “Буковинська агенція регіонального розвитку”: ...Я думаю, що вже навіть наступного року ми побачимо впровадження результатів рекомендації цього звіту у життя в нашому місті».

Але загалом так і не зрозуміло, чи досягнуто мети проекту; яким чином його реалізація вплинула на безпеку мешканців Чернівців і в чому, власне, полягає новина?

З інформації на сайті «Буковинської агенції регіонального розвитку» стає зрозуміло, що саме в день виходу сюжету в ефір, 15 грудня, відбулася підсумкова прес-конференція з нагоди завершення згаданого проекту. Синхрони та інформація з неї й лягли в основу матеріалу. Що й надало йому забарвлення інформаційного супроводу проекту для звіту ГО перед партнером або грантодавцем.

СТАНДАРТИ

ЛУЦЬК, філія ПАТ НСТУ «Волинська регіональна дирекція» («Нова Волинь»)

Усереднений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Нової Волині» становить 4,63 бала із шести можливих.

Найкраще новинарям каналу вдалося забезпечити відповідність контенту вимогам стандартів точності (0,97 бала) та оперативності (0,94). Баланс думок було забезпечено у 80 % новин, коректні посилання на джерела інформації містили 71 % проаналізованих сюжетів, а чистими від оцінних суджень, що свідчить про дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів, — 74 % новин.

Найгірший показник зафіксовано за стандартом повноти інформації — 0,46 бала. Так, у сюжеті від 11 грудня «Проект обласного бюджету на 2018-й» наведено лише кілька загальних цифр, без їх аналізу. Автор не розповідає, як зміняться обсяг та структура доходів та видатків у порівнянні з минулим роком, як вони співвідносяться з нинішніми потребами. А в сюжеті від 11 грудня «В обласному краєзнавчому музеї відбувся вечір співаної поезії Надії Корнійчук» немає чіткого визначення, чи є остання книга Надії Корнійчук (про взаємини українського й польського народів) поетичною, що написана під впливом розмов, чи таки краєзнавчою. Якщо це краєзнавча книжка, треба було розпитати авторку, яким чином вона проводила своє дослідження, які документи використовувала (якщо використовувала) тощо.

Що стосується порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, то такі вади експерти побачили, наприклад, у сюжеті від 12 грудня «Антитерористичні навчання у Луцьку». Його автор видає власне спостереження за думку перехожих: «Перехожі біля розважального центру не одразу розуміють, що це антитерористичні навчання. Їх проводить координаційна група антитерористичного центру при Управлінні службою безпеки України в області».

Порушення стандарту балансу думок експерти зауважили в кожній п’ятій проаналізованій новині. Абсолютна більшість таких помилок припадає на сюжети, автори яких не вважали за потрібне вийти за межі присутності на конкретному заході або офіційного повідомлення і подбати про коментарі іншої зацікавленої сторони. Скажімо, в сюжеті від 11 грудня «“Волиньвугілля” виплатило заборгованість із заробітної плати» журналіст не поспілкувався з гірниками, не поцікавився, чи справді вони отримали зароблені гроші.

Порушення стандарту достовірності в новинах лучан стосувалися матеріалів, де автори говорили безособово про якусь дію, не вказуючи на те, хто саме це робить, або ж вживаючи знеособлені узагальнення. Так, у сюжеті від 14 грудня «Як соціалізувати людей із аутизмом, починаючи зі школи» автор не посилається на конкретне джерело інформації, натомість стверджує, що «у впровадженні інклюзивної освіти особливо зацікавлені медики, бо кількість дітей з діагнозом “аутизм” стрімко збільшується, як в Україні так і в світі».

УЖГОРОД, філія ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція» (телеканал «Тиса-1»)

Дотримання стандартів інформаційної журналістики новинарями «Тиси-1» експерти оцінили на 3,82 балів із шести можливих. Майже бездоганно автори новин каналу дотримувалися вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,93 бала). Що ж стосується решти критеріїв оцінювання, то відповідність їхнім вимогам запропонованого глядачеві контенту викликає чимало зауважень.

Зокрема, лише на 0,36 бала із можливої одинички оцінено дотримання стандарту балансу думок. Насамперед баланс порушено в новинах за повідомленнями прес-служб державних установ і відомств. Ці повідомлення деперсоніфіковані й містять тільки позицію однієї сторони. Інша вада — сюжети, які складаються з дикторської підводки та синхрону одного спікера. Наприклад, як у сюжеті від 14 грудня «Кількість дитячого населення на Закарпатті збільшується, а неповнолітніх зі статусом сироти зменшується»:

«Ведуча: Кількість дитячого населення на Закарпатті збільшується, а неповнолітніх зі статусом сироти зменшується. Про це повідомила начальник служби у справах дітей Закарпатської ОДА Світлана Якімеліна. На початок року кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування становила 2261. На кінець року їх стало на 23 менше. Зменшується кількість неповнолітних, що перебувають в інтернатних закладах. Однак, із сімейними формами виховання ситуація — протилежна.

Світлана Якімеліна, начальник управління у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації: У нас у цьому році 30 дітей ми влаштували в дитячі будинки сімейного типу і 40 дітей в нас вийшло з дитячих будинків сімейного типу. Це нас насторожує, і насторожує тому, що у нас в цьому році відбулося одне закриття дитячого будинку сімейного типу, де причиною закриття стало “вигорання” батьків. “Вигорання” батьків і, як наслідок, просто поставлено перед фактом. Ми розглядаємо цей випадок, як є недопрацювання з усіх боків: не є недостатньої відповідальності самих батьків, можливо й не допрацювали органи виконавчої влади і соціальні працівники».

Третій тип новини з порушенням балансу думок — повноцінні сюжети з начебто значною кількістю спікерів, але ключові особи в них чомусь не представлені. Наприклад, у сюжеті «Благодійні майстер-класи в Ужгороді» від 11 грудня йдеться про те, що «… другий рік поспіль волонтери “Руху підтримки закарпатських військових” збирають дорослих та малих містян, аби навчити їх виготовляти вироби ручної роботи та зібрати кошти для бійців на сході України». Утім, ніхто з організаторів заходу в сюжеті не представлений, — є лише майстриня з миловаріння, але чи має вона відношення до Руху — незрозуміло.

Або ж візьмімо сюжет «З грудня 2017 року зріс прожитковий мінімум» від 11 грудня. У ньому журналіст, зокрема, каже: «Ми розпитали в ужгородців, чи вистачить 1762 гривень дорослій людині, щоб прожити цілий місяць?». Але жодного ужгородця як споживача товарів і послуг у сюжеті немає, фігурують тільки дві продавчині продуктів харчування.

Що ж стосується дотримання інших стандартів, то цікава ситуація складається з повнотою інформації. Досить часто трапляються новини, в яких бекґраунд є, та він виноситься в дикторську підводку, що опосередковано дозволяв би вважати вимоги цього критерію оцінювання дотриманим. Але через порушення стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів, точності тощо показник повноти дуже низький — 0,22 бала.

Викликає чимало питань і порушення стандарту оперативності закарпатських новин — 0,67 бала. Експерти знайшли випадки, коли в новинних випусках ішлося не тільки про вчорашні події, а й кількаденної давності. Наприклад, 13 грудня на «Тисі-1» вийшов сюжет «Дітям — більше калорій, дорослим — більше білків» про те, що«Міністерство охорони здоров'я вперше за 18 років змінило норми харчування». Центральні ЗМІ, зокрема, газета «День» повідомила про це ще 11 грудня. Або візьмімо новину від 12 грудня «До 31 грудня заклади вищої та професійної освіти мають розробити власні правила прийому вступників у 2018 році», — на сайті Міносвіти її було опубліковано ще 7 грудня! Таких сюжетів за тиждень було щонайменше п'ять, причому ці повідомлення не були актуалізовані додаванням коментарів чи місцевою специфікою.

Також зафіксовано випадки повторів новин власного виробництва. Так, принаймні, двічі виходив сюжет про те, що центральну площу Ужгорода вже прикрасили ялинкою.

Насторожує й досить вільне ставлення журналістів каналу до вимог стандарту достовірності. У переважній більшості посилання на джерела інформації є, але вони зазвичай деперсоніфіковані та розмиті — це в кращому випадку прес-служба якогось відомства, або ж узагалі йдеться про якесь міністерство чи державну установу. До того ж, сюжети верстаються таким чином, що в підводках диктор озвучує відомості без будь-яких посилань на джерело інформації. Далі йде синхрон спікера, й можна здогадуватися, що оприлюднена інформація отримана від нього. Але пряма мова співрозмовника журналіста не містить підтвердження сказаного ведучим.

Наприклад, типовим матеріалом із такими вадами є сюжет від 11 грудня «Мікрорайон Підлипники затопило»:

«Мар'яна Лошак, ведуча: Напередодні ввечері через опади, мікрорайон Підлипники також затопило. Все через канал, котрий знаходиться в мікрорайоні. В 2009 році, за проектом розробленим водниками — тут встановили шлюз для відведення води, однак минулого року залізну деталь від шлюза поцупили. До цього часу, зі слів мешканців Підлипників — тут не було жодних підтоплень. Однак, після пошкодження шлюзу, мікрорайон вже втретє опинився під водою. Востаннє 9 грудня.

Наталія Платонова, мешканка мікрорайону Підлипники: Позаливало подвір'я у людей, позаливало скважини питної води. Тобто, ми почали звертатися в МНС зранку. На жаль, МНС змогло до нас під'їхати, вже стемніло десь 5-6-ї години близько. Десь о 12-й, приїхали представники обласного управління водного господарства і вони подивилися ситуацію, і прийняли рішення про то, що потрібно перекривати воду мішками з землею, тому що підтоплення могли набути ще більшого загрозливого характеру».

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, філія ПАТ НСТУ «Івано-Франківська регіональна дирекція “Карпати”»

Стандартів інформаційної журналістики новинарі каналу в моніторинговий період дотримувалися на 4,93 бала із шести можливих.

Найкраще вони впоралися з відокремленням фактів від коментарів — не зафіксовано жодного порушення вимог стандарту. Високий показник і за стандартом достовірності — 93 % новин містили посилання на джерела інформації. Помилок припустилися автори тільки двох сюжетів, — «Справа Марії Рудик» за 12 грудня та «Суд перенесено» за 14 грудня. Обидва матеріали стосуються судової тематики і в обох не вказано, інформацією з якого джерела послуговуються журналісти.

Зокрема, в сюжеті «Справа Марії Рудик» це виглядає так:

 «Юрій Гульський, ведучий: Справу депутатки обласної ради Марії Рудик продовжили розглядати в Івано-Франківському міському суді. Їй інкримінують порушення вимог фінансового законодавства. Марія Рудик придбала автомобіль марки Мітсубісі Аутлендер вартістю 213 тисяч гривень, проте не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про зміни в майновому стані. Сьогодні, 12 грудня жінка знову не з'явилася до суду. Подала клопотання, що перебуває на лікуванні. Прокурор Віталій Данилишин повторно подав клопотання про призупинення розгляду справи. Клопотання прокурора суд не підтримав — розгляд справи перенесли на 27 грудня».

Що ж до решти фахових стандартів, то новини франківців були досить точними (0,93 бала) і оперативними (0,83). Стосовно порушень останнього показовим є сюжет «Двом прикарпатським ученицям призначено стипендії за перемогу у сьомому Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді», який вийшов в ефір 12 грудня. Відповідний Указ Президента про нагородження дівчаток з’явився на сайті ще 8 грудня.

Натомість показники балансу думок і повноти інформації(по 0,6 бала) свідчать, що автори новин таки дещо недопрацювали. Наприклад, у сюжеті від 11 грудня «В Івано-Франківську підсумували статистику ДТП на Прикарпатті за рік» через відсутність балансу думок не дотримано й критерію повноти поданих фактів. Так, у матеріалі йдеться: «Тимчасово виконуючий обов'язки заступника начальника управління каже, що травматизм у ДТП залишається високим. Часто через провину пішоходів, які переходять дорогу в недозволених місцях». Попри всебічний аналіз наданих правоохоронцями фактів у сюжеті і прекрасну побудову синхронів, для повноти не вистачає коментаря тих же пішоходів, людей, які постраждали внаслідок ДТП, або членів їхніх родин.

Відсутній баланс думок і в сюжеті «Міжнародний форум неформальної освіти стартував в Івано-Франківську» від 13 грудня. Є коментарі співкоординаторки форуму, директора Департаменту освіти і науки ОДА, кореспондент чомусь не зміг поцікавитися точкою зору когось із учасників заходу, хоча журналіст і зазначив, що у форумі «50 експертів в галузі неформальної та експериментальної освіти обмінюватимуться досвідом в Івано-Франківську».

ЛЬВІВ, філія ПАТ «НСТУ» «Львівська регіональна дирекція» (ТРК «Львів»)

Сумарний показник дотримання фахових стандартів у новинах ТРК  «Львів» становить 4,79 бала.

Однією з найбільших вад новин каналу є їхня незбалансованість, — лише 56 % контенту відповідає вимогам цього стандарту. У решті ж сюжетів представлено точку зору тільки однієї зі сторін. Наприклад, у випуску новин від 12 грудня стандарт балансу думок не дотримано в чотирьох сюжетах поспіль. Так, у матеріалі «У Львові кермувальник-порушник розпивав алкоголь перед патрульними під час оформлення протоколу» є тільки коментар інспектора патрульної поліції. У сюжеті «Обрання міри запобіжного заходу у справі так званого кордону в Закарпатській області» представлена лише позиція представника відділу досудового розслідування військової прокуратури. Однобокими були й сюжети «На Львівщині відкрили тренажер для підготовки рятувальників» та «У львівських школярів розпочнуться канікули».

Прикро, що такі вади трапляються в сюжетах, де йдеться про суспільно важливі речі. Наприклад, у сюжеті «У Львові подорожчає проїзд» від 14 грудня представлено лише коментар в. о. керівника міського управління транспорту. Хоча там могли би бути міркування жителів, які регулярно користуються громадським транспортом, висновки експертів, аргументи транспортників тощо.

«Ірина Гоць, ведуча: У Львові подорожчає проїзд. З понеділка водії міських маршруток вимагатимуть від пасажирів 5 гривень. Про це стало відомо сьогодні під час засідання виконавчого комітету міської ради.

Нагадаю, перевізники з 1 січня 2018 року планували підняти вартість проїзду у маршрутках до 6-7 гривень. Однак у міській раді заявили, що готові погодитися лише на ціну не вище 5 гривень. У більшості звернень львів'яни погоджуються, що піднімати тариф на проїзд у міських маршрутках можна лише після того, як перевізники забезпечать комфортні умови, будуть дотримуватись графіки руху, а у Львові наведуть лад із пільговиками.

Олег Партика, в. о. керівника міського управління транспорту: Чому піднявся тариф? Згідно чинного законодавства, коли зростає вартість комплектуючих матеріалів, у вартість проїзду закладається 10 %. Місто має право переглядати тариф, тобто згідно аналізу, який ми провели самостійно, дійсно це підтверджується: паливо зросло на близько 50 %, заробітна плата зросла на 33 %, інші чинники теж позростали».

Натомість достовірними та оперативними експерти визнали майже всі проаналізовані новини (по 0,98 бала). Єдиним прикладом «учорашніх» новин є сюжет «Жити у дружніх долонях, — під таким гаслом відбувся благодійний аукціон у львівському Будинку вчених», який вийшов у випуску новин 14 грудня. Хоча згадана подія відбулася 13 грудня.

Високим є й рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів — 0,95 бала. Але в два сюжети таки просочилися оцінні судження журналістів. Зокрема, в підводці до сюжету «У Львові близько 50 тисяч мешканців Личаківського району залишилися без водопостачання внаслідок аварії на водопроводі» ведуча, описуючи ситуацію з відсутністю води в частині міста, використовує вислів «три дні немов у пустелі», що є явним перебільшенням.

Через окремі погрішності з дотриманням стандарту точності показник за критерієм оцінювання склав 0,80 бала. Наприклад, у сюжеті «Майже унікальний, але закинутий» від 15 грудня кореспондент розповідає про будівлю, яка «була на балансі області, згодом передали на поруки Університету ім. Івана Франка». Вживати вислів «передали на поруки» стосовно будівлі — неграмотно.

Стандарт повноти інформації в новинах Львівської філії НСТУ витримано найгірше (0,44 бала). Як правило, причиною низьких показників є наявність у сюжетах позиції лише однієї зацікавленої сторони (або взагалі відсутності позиції будь-якої сторони) в сюжеті.

ТЕРНОПІЛЬ, філія ПАТ «НСТУ» «Тернопільська регіональна дирекція» (ТТБ)

Журналісти каналу впоралися з дотриманням фахових стандартів у новинах на 4,5 із шести можливих балів.

Причому найпоширенішими порушеннями в сюжетах телеканалу є неповнота поданих фактів та некоректне посилання на джерела інформації (в обох випадках показник — 0,53 бала). Зокрема, огріхи з достовірністю трапляються через уживання неперсоніфікованих посилань на джерела на кшталт «лікарі кажуть», «у міській раді повідомляють», «у міністерстві вважають» тощо. Зазвичай після таких формулювань ідуть синхрони представників згаданих відомств, але чи саме їх мали на увазі журналісти як джерело оприлюднених відомостей, глядач має здогадатися сам, та й синхрон однієї людини не можна узагальнювати до множини.

Наприклад, таке бачимо в сюжеті від 11 грудня «На Тернопільщині знову випав сніг, на автошляхах області та міста подекуди ожеледиця». Цей матеріал — реакція на снігопад в області й те, як на нього відреагували відповідні служби. В його ході журналістка зазначає: «Проблем з проїздом в області немає, підтверджують це і в Службі автомобільних доріг області». Одразу після цих слів іде коментар радника начальника цієї служби, який звітує про зроблену й заплановану роботу із прибирання снігу.

Наступний за частотою порушень у новинах каналу йде стандарт точності (0,78 бала). Загалом, це стосується некоректно названих фактів із числами та цифрами. Для прикладу, сюжет від 11 грудня «Кір продовжує ширитися Тернопіллям». Це так званий БЗ-сюжет, який розповідає глядачам про актуальну ситуацію в області стосовно хворих на кір. Спочатку ведуча повідомляє: «За останній тиждень зареєстрували близько двохсот хворих». У цьому сюжеті спостерігаємо надмірний відхід від деталізації — точне число хворих на кір було би тут доречним.

Краща ситуація з дотриманням стандарту оперативності (0,84), — лише у п’ятьох сюжетах журналісти каналу його порушили. Найяскравішим прикладом порушення стандарту є матеріал від 12 грудня «Більше одного мільярда гривень із держбюджету на 2018 рік виділили на модернізацію початкової освіти». У сюжеті пояснюються деякі деталі впровадження проекту Міносвіти «Нова українська школа» на місцях та його фінансової підтримки Держбюджетом. Однак приводом для його створення стала інформація, яку «Урядовий портал» опублікував ще у вересні — за три місяці до появи цього матеріалу. Ба більше, якщо навіть відштовхуватися від моменту, коли держбюджет прийняли (7 грудня), а разом із ним легітимізувалася інформація про один мільярд гривень на модернізацію початкової освіти, то, бачимо, зреагувала редакція на нього через п’ять днів.

Найкраще ж редакції каналу вдалось дотриматися вимог стандарту балансу думок (0,94). Порушення експерти помітили в сюжеті від 11 грудня «І далі про подію, яку активно обговорюють в обласному центрі — звернення до керівництва держави написали тернополяни, які протестують проти будівництва». У ньому йдеться про протистояння мешканців одного з кварталів Тернополя та забудовника на цій території.

Авторка висвітлила позиції протестувальників, запитала думку голови земельної комісії Тернопільської міської ради, звернулася по коментар до прес-служби мерії і поспілкувалася з представником поліції.

Однак почути аргументи забудовника не вдалося — їх у матеріалі не було. Не озвучений і намір кореспондентки зв’язатися з ним.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, філія ПАТ «НСТУ» «Хмельницька регіональна дирекція “Поділля — центр”»

На думку експертів, новини каналу за дотримання фахових стандартів заслуговують оцінки 4,3 бала із шести можливих.

А їхньою особливістю є наявність значного відсотка коротких повідомлень, не розширених до повноцінних сюжетів, чи, принаймні, повідомлень із коментарями, до того ж доволі часто неоперативних. Скажімо, 13 грудня із десяти матеріалів лише три були повноцінними сюжетами, 11 і 12 грудня по чотири сюжети із тринадцяти й одинадцяти матеріалів відповідно, а 14 і 15 грудня — по п’ять сюжетів у випусках із тринадцяти повідомлень.

Наприклад, новина від 15 грудня «Експорт товарів підприємств Хмельниччини до Європейського союзу цьогоріч вперше перевищив вартість відвантаженої продукції до Росії» просто переповідає дані, оприлюднені на сайті місцевого органу ДФС напередодні. За добу журналісти не отримали ніякої додаткової інформації чи коментарів, які би об’ємніше розкрили тему. Або ж візьмімо повідомлення від 13 грудня «Світлина Кам'янець-Подільської фортеці», у якій ідеться про переможців фотоконкурсу від «Вікіпедії». Інформація була відома ще 4 грудня, і за десять днів кореспонденти не відшукали героїв чи організаторів конкурсів, тож відомості подаються без коментарів та повного розуміння змісту конкурсу.

Досить суттєва частка недостатньо оперативних новин є виразною особливістю новин Хмельницької філії НСТУ. Стандарт оперативності, який є одним із визначальних саме для новин, становить 0,76 бала. Тобто майже чверть повідомлень глядач отримує з невиправданим запізненням. Також один із найбільш часто порушуваних у медіа стандартів — відокремлення фактів від коментарів — тут має досить високий показник і витриманий у 88 % новин. А загалом, із-поміж шести стандартів найменш витриманою є повнота інформації, оскільки на неї впливає порушення решти стандартів — 0,4 бала. На другому місці з кінця — баланс думок, що витриманий лише у 44 % повідомлень. Решті стандартів відповідають переважна більшість сюжетів: достовірність — 86 %, відокремлення фактів від коментарів — 88 %, точність — 96 %.

Порушення стандарту повноти системно простежується під час висвітлення проблеми з газопостачанням та опаленням у Шепетівці. Наприклад, 11 грудня в новині «А завтра Шепетівку можуть повністю відключити від тепла» немає жодного коментаря, ведучий коротко повідомляє інформацію з посиланням на компанію «Шепетівкагаз» і дає стислий бекґраунд про причини кризи:

«Ведучий: Нагадаю, щоб отримати необхідні технічні ліміти для повноцінного функціонування усіх котелень у райцентрі, теплопостачальна компанія має сплатити “Нафтогазу” понад сім мільйонів гривень. Три мільйони за відшкодування пільг та субсидій вже перерахували із державного бюджету, ще майже 800 тисяч заплатили освітні заклади міста. Тепер чекають оплати послуг теплопостачання від населення».

Але також відомо, що 8 грудня відбулася нарада з цього приводу, де були виставлені вимоги та завдання, в разі виконання яких проблема з лімітами газу для підприємства могла бути вирішена й відключення могло би не відбутися. Та цих деталей у новині не пояснюють, що негативно вплинуло на повноту розуміння ситуації.

Аналогічно в сюжеті на цю ж тему від 12 грудня «Шепетівка мерзне» зовсім ігнорується позиція місцевих мешканців, про проблему говорять тільки посадовці енергокомпаній «Шепетівкагаз» та «Шепетівка Енергоінвест». Чи належно й завчасно поінформовані люди про відключення, в яких умовах вони опинилися, як планують обігріватися, що думають люди, які справно платили комунальникам, але все одно лишилися без тепла, й чи сприяє з обігрівом місцева влада — в цьому людському вимірі проблеми журналісти чомусь не були зацікавлені. Хоча в листопаді аналогічна ситуація викликала серйозні протести, тому оминати цю грань проблеми дещо нерозважливо. Тож тут ідеться в першу чергу про неналежний баланс думок у сюжеті, що суттєво впливає на його повноту.

Баланс думок порушено й у сюжеті від 11 грудня «Аварійно-небезпечну ділянку дороги біля Кам’янця-Подільського ремонтують». Бачимо доволінасичений репортаж, але журналіст чомусь ігнорує думку активістів, водіїв, експертів — будь-кого, крім посадовців, зацікавлених у позитивній подачі діяльності органів влади.

Більше третини новин каналу не містять посилання на джерело інформації. Наприклад, у повідомленні від 12 грудня «За сім днів на грип та вірусні інфекції захворіли понад сім тисяч двісті жителів області» взагалі не вказується, на чиї дані посилаються журналісти, — обмежились абстрактним «повідомляють медики».

Також протягом тижня вийшло три матеріали про онкохворих дітей, які потребують коштів на лікування за кордоном. Два з них не містять посилання на джерело інформації, що в таких випадках критично важливо, адже впливає на довіру глядачів до викладеної інформації. А отже й на готовність пожертвувати власні гроші. 12 грудня новина «11-річному хмельниччанину необхідне лікування за кордоном і термінова операція» не вказує, звідки журналістам відома актуальна інформація про хворобу Артема Ш., — ситуацію коментує тільки волонтерка. Ні назва волонтерської організації, ані чи вона контактує із родичами хлопця, не уточнюється.

Зауважень до точності найменше, але вони є. Наприклад, новина від 13 грудня «В поліції пояснили, як тепер працюватимуть із журналістами». Ведучий повідомляє: «Згідно зі змінами до кримінально-процесуального кодексу, інформацію про правопорушення для ЗМІ зможуть надавати ті правоохоронці, які не є учасниками досудового слідства». Як зазначав юрист ІМІ Максим Ратушний, у Кодексі додалася лише вимога письмової згоди від органів слідства на розголошення тієї чи іншої інформації щодо провадження. Речник МВС Артем Шевченко припустив, що зміниться лише швидкість комунікації. У новині ж бачимо, що змінам надають якогось іншого змісту.

ЧЕРНІВЦІ, філія ПАТ «НСТУ» «Чернівецька регіональна дирекція» («Буковина»)

Відповідність новин буковинців стандартам інформаційної журналістики експерти оцінили на 4,33 бала із шести можливих.

На думку моніторників, вони були досить точними (0,93 бала), достовірними (0,83), а 80 % контенту не порушувало стандарту відокремлення фактів від коментарів. Що ж до наявності в новинах балансу думок, то показник за стандартом уже скромніший — 0,7 бала. Вимогам  оперативності й повноти інформації відповідають 57 % та 50 % проаналізованих новин.

Низький показник оперативності за стандартом значною мірою зумовлений тим, що їхні автори не повідомляють, коли відбулася подія. Хоча за такими вадами ховаються й сюжети, у яких про новизну відображених подій не йдеться. Наприклад, сюжет «“Чернівціобленерго” відключили від електропостачання одну з теплорозподільних підстанцій комунального підприємства “Водоканал”» від 15 грудня починається з підводки журналіста без посилання на дату події:

«Лілія Вакарюк, ведуча: “Чернівціобленерго” відключили від електропостачання одну з теплорозподільних підстанцій комунального підприємства “Водоканал”. У результаті декілька будинків на вулицях Південнокільцевій, бульварі Героїв Крут та головній частково залишилися без води». З'ясовується, що води в будинках немає вже кілька днів, і якось мимохідь з'являється дата заборгованості станом на 12 грудня. У сюжеті також порушено принцип балансу думок: оцінюються дії підприємства «Чернівціобленерго», але не надано слова його представнику, або ж інформації журналістів про відмову енергетиків від коментарів. Також сюжету бракує точності й повноти поданої інформації — відсутні відомості про кількість будинків та приблизну кількість осіб, які залишилися взимку без води.

Порушення стандарту достовірності бачимо в сюжеті від 12 грудня «Тридцять військовослужбовців перекваліфікувалися на бізнесменів», у якомуйдеться про курси з підприємницької діяльності для військових, звільнених у запас. Він завершується текстом журналіста, який без посилання на джерело інформації стверджує: «На Буковині курси із перепідготовки вояків проходять уже три роки. За цей час 204 військовослужбовці та члени їхніх сімей отримали сертифікати підприємця».

А деякі сюжети створені зі значними відхиленнями від фахових стандартів, хоча в них міститься інформація, значуща для великої кількості людей. Зокрема, експерти звернули увагу на сюжет від 11 грудня «У Чернівцях фірми, які надають послуги перевезення пасажирів у межах міста, відмовились брати участь у конкурсі перевізників». Як випливає з його змісту, місто перебуває замало не на порозі транспортного колапсу:

«Максим Калінчук, ведучий: У Чернівцях фірми, які надають послуги перевезення пасажирів у межах міста, відмовились брати участь у конкурсі перевізників. Про це на брифінгу повідомив чернівецький міський голова Олексій Каспрук.

Далі цитата: “Це вкотре засвідчило про монопольну змову перевізників. Усі перевізники, крім одного, який обслуговує маршрут №25 та Чернівецьке тролейбусне управління, відкликали заявки на участь в конкурсі. Тобто у ньому ніхто участі брати не збирається”, — кінець цитати.

Нагадаємо, 13 грудня мав відбутися конкурс перевізників, який би визначив хто і які маршрути у місті буде обслуговувати».

Інформацію надано майже мимохідь, без відео, третьою у випуску, після двох розлогих позитивних сюжетів на теми транспорту. На думку наших експертів, тема заслуговує глибшого висвітлення, адже йдеться про проблему пасажирських перевезень у великому місті.

Із коментаря мера зрозуміло, що йдеться про гостру фазу конфлікту між владою та перевізниками, наслідки якого зачеплять значну кількості населення Чернівців. Але глядачам не повідомили, а що ж буде після 13 грудня, як вони діставатимуться до роботи; якими будуть подальші дії міської влади й чому перевізники так поводяться.

Як бачимо, в новині відсутній баланс думок, який би забезпечувався коментарями перевізників. Не дотримано стандарту достовірності — цитату мера надано без синхрону, посилання на прес-реліз або, бодай, на запис у соціальній мережі. Не дотримано стандартів точності й повноти наданих фактів — глядачі не отримали інформації про загальну кількість маршрутів та одиниць техніки, яка їх обслуговує, якої кількості мешканців торкнеться ця проблема тощо.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Фото: сайт feinet.com