Чому «мовчить» Українське радіо майже на 60% території України?

Колонка В’ячеслава Козака опубілкована на сайті newformat.info.

Впродовж червня-липня до ПАТ «НСТУ» надійшли численні скарги слухачів  про зникнення Першого каналу Українського радіо у середньохвильовому діапазоні. Листи від обурених громадян надходять на «гарячу лінію» КМ України, до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Держкомтелерадіо та безпосередньо до Наглядової ради ПАТ «НСТУ».

Станом на 23 липня  лише Наглядова рада отримала майже 60 звернень слухачів. Нині відсутній ефір в більшості районів Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької, Черкаської, Полтавської, Вінницької, Сумської областей та території окупованого Криму. Причина відома – від початку літа припинив працювати останній потужний передавач середньохвильового діапазону в с.Луч Миколаївській області. Дещо раніше вимкнули мовлення потужних передавачів середньо-хвильового діапазону у Харківській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Суть усіх скарг – Українське радіо відсутнє в СХ-діапазоні, тому мільйони людей, які мешкають, насамперед, в південних і східних областях, частково західних та в центрі України, змушені слухати пропагандистське російське радіо.

Проблема існує навіть на Київщині.

«Село Потік Миронівського району. Це всього 100 км. від столиці, а Українського радіо не чути. Раніше ловили нестійкий сигнал, що на середніх хвилях пробивався через румунські станції. Зараз тиша. Тому припиніть казати: «нас чує вся країна». Ми чуємо Китай, Румунію, Росію, арабські країни, Ватикан. Що завгодно, тільки не Київ», — розповів дозвонювач.

Технологічно заглушити сигнал в СХ-діапазоні майже неможливо. Саме завдяки цій особливості донедавна Перший канал Українського радіо можна було слухати в анексованому Криму, на окупованих частинах Донбасу і навіть в Росії. На «допомогу» окупантам прийшло керівництво ПАТ «НСТУ». 13 травня член правління Микола Чернотицький (тоді виконував обов’язки голови правління) звернувся до Концерну РРТ з листом, в якому повідомив, що ПАТ «НСТУ» з 1 червня 2019 р. відмовляється від замовлення послуги з трансляції Першого каналу Українського радіо на частоті 549 кГц передавачем в с.Луч  Миколаївської області. Для кращого розуміння — цей передавач, потужністю 400 кВт, здатний поширювати сигнал на 500-1000 км і покривати у денний час дві третини території України, а у вечірній, нічний та ранковий час, більшу частину Європи, включаючи європейську частину Росії. Припинення мовлення саме з 1 червня, в період виборчої кампанії, під час жорсткої інформаційної війни з Росією, в якій ми, на жаль, часто програємо, — це не просто прояв некомпетентності топ-менеджменту Суспільного, це – справжній удар по інформаційній безпеці України.

Своє рішення команда Зурабі Аласанії, як завжди, пояснила «недофінансуванням». Раніше, коли Українське радіо було самостійною державною компанією (Національна радіокомпанія України), видатки на поширення сигналу були окремою недоторканою статтею. Їх не могли перенаправити на інші цілі. Тепер команда «реформаторів» розпоряджається коштами на власний розсуд. Гроші нібито перекинули на оплату трансляції аналогового телебачення. Як відомо, Кабмін продовжив роботу аналогового телебачення в зоні ООС до кінця року. В Суспільному заявили, що не передбачили такі витрати. Тому кошти, які очевидно були заплановані на поширення сигналу першого каналу Українського радіо у СХ-діапазоні, переорієнтували на фінансування трансляції UA:ПЕРШИЙ в аналоговому форматі. Але ж хіба, це не можна було зробити за рахунок скорочення трансляції програм у нічний час? Судячи з рейтингів, навіть удень кількість глядачів каналу досить обмежена. Хто ж його дивиться вночі?

Сумнівне, м’яко кажучи рішення, хоч і не дивне, з огляду на останні кілька років «реформування». Бо ж відомі не поодинокі випадки, коли на Суспільному проблеми телебачення розв’язуються за рахунок радіо. Але Українське радіо, на відміну від «флагманського» телеканалу «UA:Перший», має свою стійку аудиторію, і шквал дзвінків та звернень обурених слухачів тому доказ. Згідно з результатами дослідження ІТК, рейтинг телеканалу «UA:Перший»  лише у 2018 році впав на 50 %У І кварталі він становив 0,2, у IV кварталі став 0,1. Відтак, суспільне телебачення з телемагазинами і їхніми каструлями та пательнями українці дивитися не хочуть, а суспільне радіо – внаслідок недолугих дій  керівництва ПАТ «НСТУ» — слухати не можуть. Впродовж 2014-2017 років поширення Українського радіо дещо зросло (Нацрада з питань телебачення і радіомовлення видала йому 81 FM-частоту). Проте сигнал в цьому діапазоні поширюється в радіусі 30-40 км максимум. Тому  мовлення в FM-діапазоні вважається суто локальним і частоти з потужностями передавача 30-250 Вт ситуацію не рятують.

Ціна питання – 16,5 мільйонів гривень. Саме стільки коштувала річна трансляція Українського радіо середньохвильовим передавачем з с.Луч у Миколаївській області. У той же час, щомісяця ПАТ «НСТУ» — за словами її керманичів — вдається «заощадити» мільйони гривень (у червні цього року 6 млн. гривень) і… спрямувати їх на премії! До слова,  премії на Суспільному в основному отримують менеджмент і наближені до нього працівники. Ось один, але досить показовий приклад, як в умовах економії «ефективно» витрачаються кошти: нарешті нещодавно звільнений виконавчий директор О.Лієв за неповних три місяці роботи цьогоріч отримав понад 400 тисяч гривень усіляких виплат (в цей період він ще встиг побувати у відпустці і двотижневому відрядженні до Японії). Неефективне використання коштів без врахування пріоритетних завдань Суспільного і питань інформаційної безпеки держави було однією з причин, чому я неодноразово вимагав звільнення Аласанії. Але Наглядова рада поспішно поновила його на посаді, не дочекавшись навіть повного рішення суду, «задля ефективного управління компанією».

За п’ять останніх років проросійський сегмент медіа в Україні став домінуючим. На цьому фоні наслідки провальної реформи Суспільного справді становлять серйозну загрозу інформаційній безпеці держави. Нещодавно збиралася РНБО і розробила певні невідкладні заходи після інциденту з можливістю трансляції телемосту між медведчуківським NewsOne та російським пропагандистським каналом «Росія24». Втім, важливо не лише зупинити чуже, але поширювати своє, утримуючи і збільшуючи наявне покриття.

Варто наголосити, що Росія активно розвивала мережу передавачів на середніх та довгих хвилях і має їх на сьогодні в 11 разів більше, ніж ми. Ситуація критична і вимагає негайних дій, бо нині на нашій території російська пропаганда звучить гучніше, ніж українське слово. Наприклад, на частоті 1413 кГц працює потужний російський передавач із Придністров’я, який транслює антиукраїнські програми майже на всю територію України. Проникнення російського пропагандистського мовлення відбувається вздовж усього кордону з Росією, підігріваючи сепаратистські настрої окремої частини населення. І в цей час такі собі «профі» від Суспільного вимикають передавачі і позбавляють людей можливості слухати Українське радіо. А відтак — отримувати достовірну, проукраїнську, неманіпулятивну інформацію про життя нашої держави.

Загалом необхідно 34 мільйони гривень на рік, щоб охопити всю Україну потужним сигналом, і люди зможуть слухати програми УР-1 та  іномовлення (російською мовою)  в будь-якій точці України. Це стосується і окупованих територій Луганської та Донецької областей, і анексованого Криму. Сигнал міг би також досягати  Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірська.

 Однак, реальність інша — 40% території України — це суцільні «дірки», де немає ні суспільного радіо, ні суспільного телебачення. Практично у кожній області, а особливо в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Черкаській  є «білі плями», де немає ні аналогового, ні цифрового телебачення, яке розповсюджує Зеонбуд. Нині змовкло і радіо.

Додайте до цього ще й знищення мовлення спеціальних російськомовних програм Українського радіо на територію Росії СХ-передавачем на частоті 1431 кГц. Його започаткувала і організувала тоді ще Національна радіокомпанія України після початку війни з агресором. Втім, за рішенням нинішнього керівництва ПАТ «НСТУ», мовлення на Росію було припинено.

Днями моя знайома, журналіст і ведуча радіо НВ Ірина Лопатіна перебувала неподалік лінії розмежування. Ось що вона написала на своїй сторінці у  фейсбуці (мовою оригіналу): «Есть ли мы информационно возле линии соприкосновения на Донбассе? У меня сейчас внимание приковано больше к радиостанциям. Поэтому провожу небольшой эксперимент и переключаю ФМ-ки на телефоне в 500 метрах от КПВВ «Станица Луганская». Молодёжная радиостанция танцевальной музыки ЛНР, «Казачье радио» из оккупированного Стаханова, 4-5 российских радиостанций, например, радио «Спутник», которое входит в холдинг РИА-новости. Но на самой первой волне я сразу же прослушала ролик в несколько минут о том, как получить российское гражданство, не теряя паспорт Украины и ЛНР. Вывод — информационно нас здесь нет, мы проиграли ‘Казачьему радио» и промо роликам о том, как получить паспорт с гребанным двухглавым пернатым. Как говорится, stay tuned…».

Як на мене, це ганебний провал.  Втім, інформаційно ми програємо не лише там, де сьогодні війна. Свої позиції здаємо в більшості областей півдня і сходу країни і не тільки там. Про що свідчать численні скарги громадян на адресу Наглядової ради ПАТ «НСТУ» про відсутність в ефірі програм Українського радіо.

З цієї причини закликаю президента України Володимира Зеленського:

  • скликати засідання РНБО і оцінити роботу менеджменту ПАТ «НСТУ» щодо розповсюдження сигналу Українського радіо і виконання місії Суспільного;
  • доручити Уряду профінансувати відновлення трансляції Українського радіо на середніх хвилях (або ж – примусити це зробити керівництво ПАТ «НСТУ»);
  • ініціювати невідкладну і повну перевірку діяльності ПАТ «НСТУ» відповідними органами (внутрішній і зовнішній аудити вже виявили численні порушення);
  • ініціювати притягнення до відповідальності осіб, які причетні до відключення передавачів;
  • на підставі аналізу перевірки діяльності менеджменту ПАТ «НСТУ» внести необхідні зміни до Закону про Суспільне мовлення;
  • доручити СБУ перевірити ПАТ «НСТУ» щодо можливих дій з ознаками державної зради.

Відповідно до  ст.111 Кримінального кодексу України, державна зрада – діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Якщо держава передала колосальну матеріально-технічну базу Суспільному мовнику, щорічно виділяє мільярдне бюджетне фінансування, а в результаті ми маємо жалюгідний рейтинг провідного телеканалу і відсутність покриття Українського радіо, чи не завдає це шкоди інформаційній безпеці? Якщо проросійські ЗМІ посилюють свій вплив, якщо ворог, завдяки потужним передавачам, на значній території України транслює антиукраїнські програми, якщо набирають популярності проросійські політичні сили, які безкарно зомбують українців пропагандою «руского міра», і в той же час суспільний мовник вимикає останній потужний передавач в СХ-діапазоні і припиняє трансляцію Першого каналу Українського радіо… Чи можна такі дії керівництва Суспільного трактувати інакше, як державна зрада?

Якщо так, то нова влада може її зупинити. Досить слухати байки про якісь «ключові досягнення» та «успішну реформу». Час реально оцінити ситуацію і рішення, які загрожують національній безпеці країни.

В’ячеслав Козак, член Наглядової ради ПАТ «НСТУ»

Джерело: сайт newformat.info

comments powered by Disqus