Закон про СМ: парламент зробив неможливе у нинішніх умовах

17 квітня – історичний для України день. Народні депутати нарешті ухвалили закон про створення суспільного мовлення. Медіаспільнота домагалася цього 9 років. Було підготовлено 6 різних законопроектів, які розглядали чотири склади парламенту. Шість урядів працювали над створенням такого закону, три президенти обіцяли. І ось це сталося.

Треба зазначити, що без підтримки небагатьох представників Партії регіонів, закон би не ухвалили. Після палкої промови з трибуни парламенту Юрія Мірошниченка, його колеги по фракції все ж дали свої голоси. Таким чином 243 – «за».

Народні депутати кажуть, що парламент зробив все можливе в цих умовах. Закон можна безкінечно шліфувати, але головне зробили: спробували унеможливити тиск влади. Хоча й залишили на 4 роки державне фінансування. Тепер м'яч на полі уряду, який має підготувати протягом півроку підзаконні акти для переходу на суспільне мовлення.

Андрій Шевченко, народний депутат:

– Ми маємо бути задоволені ухваленням закону про суспільне мовлення. Я думаю, що ідеального закону в цих умовах прийняти було неможливо, його можна було безкінечно шліфувати. Найголовніше, що це зелене світло, закон відкриває дорогу до створення СМ. Тепер ще будемо чистити і доопрацьовувати. Бюджетне фінансування буде з 1 січня 2015 року, але нічого не заважає вже зараз працювати по-новому. Можна створювати всі наглядові органи і решту структур.

Микола Томенко, народний депутат, Голова Комітету з питань свободи слова та інформації:

– Справа суспільного мовлення не лише в руках медіа, а й медіаспільноти. Уряд може дуже довго готувати підзаконні акти, тому НТКУ і НРУ і медіаспільнота повинні активно нагадувати. У нас є базова дата, через півроку ми повинні отримати перші документи, які допомагають у переході на суспільне мовлення.

Формально, після того, як закон буде підписано, нам потрібно буде створити наглядову раду, яка повинна активізувати роботу по переходу державного телебачення на громадське. Наглядова рада буде призначати керівника і визначати стратегію розвитку та редакційну політику. Влада тепер не зможе цього робити. Сьогодні по факту там буде 16 найавторитетніших осіб, письменники, філософи, вчителі та ін. Чиновникам і народним депутатам зась у наглядову раду. Від депутатських фракцій і груп також будуть делеговані відомі експерти та фахівці.

Мені важливо, щоб закон було ухвалено до президентських виборів. Бо бачите, ще вибори не почалися, а вже «Свобода», ПР і КПУ сказали, що без комунальних газет губернатори загинуть (того ж дня було відхилено законопроект про роздержавлення преси). На думку свободівців, не так страшні терористи, як відсутність у чиновника газети. Це для мене виявилося несподіванкою, до роздержавлення газет і витрачання сотень мільйонів гривень для піару місцевих чиновників повернемося пізніше, думаю, якось переконаємо «Свободу». Бо в Європі їх не зрозуміють. Ми домовилися, що Нацрада, Держкомтелерадіо, НТКУ і НРКУ, Комітет свободи слова і громадськість разом негайно починаємо цей процес.

Добре, що ми проголосували проект про Нацраду. Він передбачає, що Комітет оголошує конкурс на 3-й день після того, як закон буде підписаний. Умовно кажучи, десь через тиждень ми оголошуємо конкурс. І швидко оберемо нових членів Нацради, бо цей регуляторний орган відіграє велику роль у підготовці переходу державного мовлення на суспільне. Ми сформуємо наглядову раду і далі працюватимемо над юридичними питаннями. Ми розписали, що протягом півроку нам КМУ повинен подати всі документи. Ми розуміємо, що цього року суспільне мовлення ще неможливо зробити, але, очевидно, що це буде з наступного бюджетного року.

Ми заклали в закон державне фінансування: 0,2% від загального фонду держбюджету, це десь 650-670 млн грн. На майбутньому суспільному мовнику буде третина реклами від того загального обсягу, що є зараз. Водночас заборонена реклама алкоголю і пива.

Ірина Геращенко, народний депутат:

– Ухвалення закону про створення суспільного мовлення – це надзвичайно важливе рішення, особливо в контексті того, що він був проголосований до президентських виборів. Тим самим нова влада підтвердила, що дотримується тих принципів, за які вона голосувала з 2006 року. Тепер надзвичайно важливо, щоб було сформовано професійну, а не партійну наглядову раду, щоб ми отримали суспільне мовлення за контентом, а не тільки за назвою. По суті Верховна Рада зробила практично неможливе в нинішніх умовах. Раніше було кілька законопроектів, а пройшов урядовий, який ще на початку просто змінював назву УТ1 на СМ. І тодішня опозиція (нинішня влада) доклали максимум зусиль, щоб через поправки привести проект до європейських стандартів (незалежності фінансування, управління, редакційної політики тощо). Це прекрасно, що СМ буде на базі державного мовлення.

Юрій Стець, народний депутат, член Комітету з питань свободи слова та інформації:

– Добре, що почали щось змінювати. Всі кандидати в президенти заявляють, що вони підтримують суспільне мовлення. І попередні теж запевняли. Але потім претендент, який вигравав, чомусь про це забував. Слава Богу, що це стало не передвиборною обіцянкою, а реальністю. Єдине, що лякає, що в залі не знайшлося більше, ніж 243 людини, які підтримали цей проект.

Ігор Мірошниченко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань свободи слова:

– Цей закон недосконалий, він був компромісним. Але щоб не провалити його вчетверте, ми вирішили ухвалити його у такому вигляді. Важливо побачити, як він почне працювати і почати вносити зміни і доповнення. На мій погляд, того фінансування, що закладено, недостатньо, СМ буде важко конкурувати з комерційними каналами. Я від початку пропонував, щоб фінансування було на рівні 0,5%. Але залишилося трохи реклами. Цей закон краще, ніж нічого. І фінансування розпочнеться з 2015 року.

Влада може, звичайно, й досі впливати на Перший національний. Але на сьогодні є дуже жорсткий громадський контроль за дотриманням стандартів.

Думаю, що ці президентські вибори пройдуть за принципом невтручання в діяльність державних ЗМІ. Інша справа продакшни, які мовлять в ефірі НТКУ. Думаю, що ці компанії можуть впливати на громадську думку тенденційними або упередженими матеріалами по відношенню до деяких кандидатів у президенти. Ми за цим пильно стежитимемо.

comments powered by Disqus