Нові коронавірусні рекорди, фейки на сайтах Нацполіції, невизнання Україною Лукашенка й авіакатастрофа в Чугуєві

У моніторингу оцінюється, наскільки повно й за стандартами інформаційної журналістики подає основний телеканал Суспільного мовника «UA: Перший» інформаційну картину дня у своїх підсумкових випусках новин о 21:00. Оцінюється висвітлення найважливіших подій в Україні й тих закордонних подій, які мають пряме відношення до України. Оцінка дається в порівнянні з основними конкурентами — найбільшими загальнонаціональними комерційними телеканалами («1+1», «Інтер», СТБ, ICTV і «Україна») й одним інформаційним (5 канал). Більше про сенс і підходи цього моніторингу можна прочитати в передмові до першої його подачі в 2019 році.

21 вересня (понеділок)

У понеділок усі телеканали, крім ICTV, повідомляли про обрання Вищим антикорупційним судом запобіжного заходу народному депутату Олександру Юрченку у вигляді арешту з альтернативою застави у 3 млн грн. А от що в документах FinCEN (фінансової розвідки США) фігурують у справі про відмивання грошей банками українські політики і бізнесмени, зокрема Ігор Коломойський, Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ, повідомляв лише «UA: Перший».

Лише «UA: Перший», «1+1» і 5 канал розповідали цього дня про акцію протесту студентів Київського університету імені Шевченка «Освіта без політики» проти проведення напередодні на території вишу партконференції «Слуги народу». «1+1», на відміну від суспільного мовника і 5 каналу, подавав інформацію про це однобічно, на виправдання правлячої партії.

Лише «UA: Перший», «Інтер» і ICTV повідомили про три ворожі провокації на фронті протягом дня.

Усі канали, крім ICTV, цього дня розповідали про пожежу на сміттєзвалищі в Дарницькому районі Києва, через що лівий берег столиці затягло димом і смогом. При цьому більшість конкурентів робили про це повноцінні сюжети, а «UA: Перший» обмежився коротким повідомленням із коментарем пресофіцера ДСНС.

Усі, крім 5 каналу, повідомляли, що з понеділка в Україні змінилося карантинне зонування і всі обласні центри виключили з «червоної» зони. А що протягом доби було офіційно підтверджено 2575 нових хворих на коронавірусну хворобу, повідомляли всі, крім 5 каналу й каналу «Україна».

«UA: Перший», як і більшість його конкурентів, не повідомляв цього дня про три протестні акції: під МВС протестували проти переслідування колишніх координаторів організації «С14», медведчуківські телеканали ZIK, NewsOne і «112 Україна» пікетували представники «Національного корпусу», вимагаючи їх закриття. А в Одеській області сталися сутички під час пікетування з’їзду представників партії «Опозиційна платформа — За життя». Про всі три події повідомляв цього дня лише 5 канал.

Ні суспільний мовник, ні інші телеканали не повідомляли в понеділок, що з ростовської в’язниці вийшов кримський активіст і блогер Наріман Мемедемінов, якого окупанти засудили на 2,5 роки ув’язнення за те, що він у своєму блозі оприлюднював відео із судових засідань щодо інших незаконно ув'язнених кримців. Інформацію про це лише наступного дня подав канал «1+1». Зазвичай саме «UA: Перший» краще за всіх відстежує події, пов’язані з окупацією Криму Росією.

Інформаційна картина 21 вересня у підсумковому випуску новин «UA: Першого»:

Пояснення до інфографіки: зелений колір — тема висвітлена повноцінно і якісно, краще або не гірше за конкурентів; жовтий колір — тема висвітлена, але неповно, або гірше за конкурентів; білий колір — тема у випуску не згадувалася; (!) — тему подавав лише «UA: Перший»; (?) — тему не подавав жоден із телеканалів.

22 вересня (вівторок)

У вівторок лише «UA: Перший» і «1+1» повідомляли про звіт місії ОБСЄ, в якому стверджувалося, що окупанти стягують важке озброєння — танки і «Гради» — до лінії фронту.

«UA: Перший», «1+1», 5 канал і «Україна» повідомили цього дня, що Європейський Союз готовий надати Україні 1,2 млрд євро допомоги, лише в разі подальшої співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Це сказав під час візиту до Києва верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

Майже всі канали, крім СТБ та «України», повідомляли цього дня про рекордну кількість українців, які одужали від коронавірусної хвороби протягом доби, — більше 1700 людей. І ці ж канали повідомляли, що протягом тієї ж доби було підтверджено 2884 нових хворих.

«UA: Перший» і СТБ розповідали у вівторок, що в 25-й харківській лікарні, яка почала приймати хворих на коронавірус, масово звільняється медичний персонал. Канал «Інтер» давав цю інформацію наступного дня, в середу.

Суспільний мовник не повідомляв цього дня, що у столичній лікарні на Солом’янці, де лікують від коронавірусної хвороби, наклали на себе руки двоє пацієнтів. Випадок екстраординарний, тож мені дивно, чому на нього не звернули уваги ні «UA: Перший», ні кілька його конкурентів. Повідомляли про це у вівторок лише канали «1+1» і «Інтер».

І ще одна новина, про яку, на моє переконання, суспільний мовник мав би точно повідомляти, — з цього дня в Україні почав працювати квиток на всі види транспорту SmartTicket. Новина важлива для максимально широкої аудиторії. Але на неї увагу звернув лише телеканал «1+1».

Оминув також увагою «UA: Перший» і новину про перекриття траси державного значення на Прикарпатті, де жителі кількох сіл у такий спосіб вимагали ремонту доріг. Про це розповідали у вівторок «1+1», «Інтер», СТБ й ICTV.

І ще одна новина в розвитку, на яку не звернули уваги ні «UA: Перший», ні його конкуренти: експертиза довела, що пожежа в будинку голови правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна сталася внаслідок умисного підпалу. На мою думку, суспільний мовник має ретельно відстежувати будь-які злочини проти правозахисників.

Інформаційна картина 22 вересня у підсумковому випуску новин «UA: Першого»:

23 вересня (середа)

У середу лише «UA: Перший», «1+1», ICTV й «Україна» повідомляли про поранення двох українських бійців, які підірвалися на вибухівці біля Пісків на Донеччині. І лише «UA: Перший» повідомив, що українські армійці цього дня збили два ворожих безпілотники, які перетнули лінію фронту неподалік Водяного.

«UA: Перший», «Інтер», ICTV, 5 канал і «Україна» продовжили цього дня відстежувати перебіг спільних навчань «Об’єднані зусилля-2020» на Херсонщині та Миколаївщині.

Суспільний мовник і «Україна» звернули цього дня увагу на зустріч міністрів закордонних справ України та Угорщини, яка відбулася в Ужгороді. Угорський міністр Петер Сіярто в підсумках зустрічі сказав, що Угорщина перестане блокувати співпрацю України з НАТО, якщо українська влада піде на поступки угорській нацменшині в питаннях мови й освіти. На мою думку, попри дипломатичну розмитість цієї заяви, вона заслуговувала на увагу ньюзрумів, як і сам факт зустрічі міністрів, адже в останні роки позиція Угорщини щодо українського закону про освіту була взагалі непоступливою і неконструктивною.

Лише «UA: Перший» і «1+1» повідомляли в середу про злам сайтів Нацполіції хакерами й розміщення фейкових новин на сторінках Нацполіції кількох областей. Тема дуже серйозна, мені особисто дивно, що інші телеканали не звернули на неї жодної уваги. Принагідно хочу сказати, що ця хакерська атака, зрозуміло, не остання, і ньюзрумам загальнонаціональних телеканалів варто було б давно вже відмовитися від практики подавати в свої ефіри будь-яку інформацію з інтернету, навіть з офіційних сторінок, без перевірки. А тим більше суспільному мовнику. Який, на жаль, останнім часом значно послабив цю вимогу й доволі часто дає інформацію зі сторінок в інтернеті (навіть зі сторінок у соцмережах, не те що зі сторінок офіційних організацій!) без перевірки. Навіть ось на звітному тижні подібні ситуації в підсумкових випусках новин «UA: Першого» були кілька разів. На щастя, цього разу в ньюзрумах філій поставилися до стандарту достовірності відповідальніше, і фейки, зокрема про нібито викид радіації на Рівненській АЕС або ж про нібито загибель американських військових радників на навчаннях на Херсонщині, в ефіри філій не пройшли. На відміну від інших місцевих масмедіа, які ці фейки публікували, а потім, без спростувань, тишком-нишком знімали зі своїх сторінок.

Що у вівторок була рекордна для України кількість ушпиталених із коронавірусною хворобою — до лікарень поклали 711 людей, у середу повідомляли всі телеканали, крім СТБ й «України».

Цього дня було ще дві, на мою думку, важливих новини, про які не повідомляв ані суспільний мовник, ані інші телеканали. У суді було документально підтверджено існування спецоперації СБУ по затриманню російських «вагнерівців», які прямували через Білорусь. Спецоперації, яку українська влада до цього дня всіляко заперечувала. Тема, яку, переконаний, саме суспільний мовник мав би висвітлювати особливо ретельно. Натомість і до цього робив це дуже епізодично, подаючи одні новини й замовчуючи інші. І ще у середу Держстат повідомляв про скорочення промислового виробництва в Україні на 7,3 % за перші 8 місяців року. Загалом макроекономічна тематика є дуже непопулярною для теленовин, але мені здається, що суспільний мовник повинен відстежувати стан економіки через ті макроекономічні показники, які свідчать про її «температуру», особливо коли ця «температура» сигналізує про серйозну хворобу, як-от падіння промвиробництва. І зрозуміло, що «голі» показники повідомляти аудиторії нема сенсу, варто звертатися по експертні оцінки, які й розкривали б причини падіння (бо це не лише коронавірусна криза, але й певні прорахунки уряду), й давали би певні прогнози на майбутнє.

Інформаційна картина 23 вересня у підсумковому випуску новин «UA: Першого»:

24 вересня (четвер)

У четвер усі канали повідомляли, що Україна нарешті більш-менш чітко артикулювала свою позицію щодо невизнання Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Зокрема, що напередодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав, що «інавгурація» Лукашенка не означає, що його мають визнати легітимним президентом (щоправда, всі, і в тому числі й «UA: Перший», посилалися при цьому лише на допис міністра у твіттері, — ось як канали розуміють стандарт достовірності, злам сайту Нацполіції так нічого нікого й не навчив). І про слова президента Олександра Зеленського, що Україна в цьому питанні солідарна з усіма країнами Європи (в сенсі, що ті не визнали Лукашенка). При цьому суспільний мовник був єдиний, хто поцікавився експертними оцінками того, якими можуть бути наслідки такої позиції нашої країни для подальших взаємовідносин із Білоруссю.

Лише «UA: Перший» і ICTV повідомляли цього дня, що у лікарні помер морський піхотинець Костянтин Оверко, якого ще в червні поранив російський снайпер. І лише «UA: Перший», «Інтер» і СТБ повідомляли, що цього дня на фронті ворожих обстрілів не було.

«UA: Перший» і 5 канал продовжували відстежувати черговий етап військових навчань Rapid Trident на Львівщині й черговий етап навчань «Об’єднані зусилля-2020» на Херсонщині.

Цього дня всі, крім 5 каналу, повідомляли, що президенти України і Словаччини підписали угоду, яка розблокує роботу ужгородського аеропорту. Причому, на відміну від суспільного мовника, дехто з конкурентів подавав цю новину більше як паркетну про поїздку Зеленського до Словаччини. А от у повідомленні про промову Зеленського на сесії Генасамблеї ООН, яка через коронавірус проходила в форматі відеоконференції, «UA: Перший» чітко не артикулював дві речі: що Зеленський чи не вперше на такому рівні недвозначно назвав Росію агресором і говорив про її безпосередню участь у війні проти України і що Зеленський запропонував реформу ООН через зловживання Росією правом вето. Більш конкретно про подію розповідали 5 канал і «Україна».

«UA: Перший» і «1+1» повідомляли цього дня, що після хакерської атаки досі не запрацювали сайти обласних управлінь Нацполіції. У сюжетах на цю тему обидва канали розбиралися в причинах можливості такого зламу. Інші канали цю тему проігнорували повністю.

Лише «UA: Перший» і «Україна» у четвер відстежували перебіг розгляду апеляції у справі щодо збитого окупантами в червні 2014 року військового літака Іл-76 на Луганщині.

Усі канали, крім «України», повідомляли цього дня про оновлення поділу України на карантинні зони. А «UA: Перший», «Інтер» і ICTV повідомляли про рекордну кількість тих, хто одужав від коронавірусної хвороби (1788 людей за добу), і про 3372 нових хворих.

Лише «UA: Перший» повідомляв, що в Коломиї після обіду в заводській їдальні на лікарняних ліжках з отруєнням опинилося два десятка працівників.

Не повідомляв суспільний мовник про сутички біля Київського олімпійського коледжу, який Міносвіти намагається приєднати до Нацуніверситету фізвиховання і спорту. Цю новину давали «Інтер», 5 канал і «Україна».

Не повідомляв «UA: Перший», що Комітет ВР з питань нацбезпеки цього дня підтримав створення тимчасової слідчої комісії щодо зриву спецоперації СБУ по затриманню «вагнерівців». Про це повідомляв у четвер лише 5 канал.

Проігнорував суспільний мовник і новину про рішення Вищого антикорупційного суду, що справу «Роттердам-плюс» закрили обґрунтовано. Новина важлива для аудиторії Суспільного, адже саме завдяки цій схемі українці роками переплачували за тепло та електрику. Цю новину в четвер повідомляли 5 канал і «Україна», обидва некоректно — без повноцінних бекґраундів і незбалансовано, оскільки тема напряму зачіпала політичні й бізнесові інтереси власників цих каналів (відповідно Петра Порошенка і Ріната Ахметова). А от суспільний мовник міг би подати новину коректно, але цього не зробив.

І було три інформації, які, на мою думку, потребували уваги новин, особливо ж суспільного мовника. Але про них не повідомляв ніхто з телеканалів. Центрвиборчком цього дня затвердив форму й кольори бюлетенів на місцевих виборах. Тема важлива для всіх виборців, тим більше, що цих бюлетенів буде багато, а частина з них буде незвичною для виборців. Відтак суспільному мовнику слід було би пояснити глядачам, якими ці бюлетені будуть і як їх правильно заповнювати. Мені, чесно, взагалі не зрозуміло, чому всі канали в четвер проігнорували цю тему, лише канал «Україна» повідомив про це неоперативно, наступного дня. Було продовження інформацій про файли FinCEN, зокрема, про підозрілі операції компаній Ріната Ахметова на 2 млрд доларів. І ще одне. Попри всі запевнення уряду і Офісу президента про нормальність діалогу з Міжнародним валютним фондом, цього дня заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб сказав в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна», що можливість двох траншів від МВФ до кінця року втрачена і кредит довіри потрібно буде здобувати практично «з нуля». Це заява офіційної і фахової особи. Я зовсім не здивований, що цю заяву проігнорували телеканали олігархів (діє така собі кругова порука), але мені геть незрозуміло, як подібні теми може ігнорувати суспільний мовник.

Натомість із неподієвих, але дуже важливих для повноцінної інформаційної картини матеріалів у четвер на «UA: Першому» вийшов у ефір сюжет із якісною оцінкою оборонного бюджету країни на наступний рік з коментарями ньюзмейкерів бюджетного процесу і фахових експертів.

Інформаційна картина 24 вересня в підсумковому випуску новин «UA: Першого»:

25 вересня (п’ятниця)

У п’ятницю телеканали «UA: Перший», СТБ і 5 канал (які мають більш пізні ефіри за конкурентів) встигли повідомити про катастрофу військового літака Ан-26 у Чугуєві. На момент виходу випуску новин суспільного мовника подробиць іще не було, канал повідомив лише найзагальнішу інформацію, знімальна група лише виїхала на місце події. СТБ і 5 канал (які виходили в ефір на годину пізніше) вже давали перші подробиці, зокрема про загиблих і що двоє людей вижили.

Що в центрі Харкова серед дня грабіжник підстрелив жінку і втік на її автівці, повідомляли цього дня «UA: Перший», СТБ і «Україна».

У п’ятницю суспільний мовник таки почав відстежувати тему протестів викладачів і студентів столичного Олімпійського коледжу проти приєднання закладу до Нацуніверситету фізвиховання і спорту. Цього дня їхня акція відбувалася під Кабміном. Крім «UA: Першого» репортажі про це робили ICTV і 5 канал.

«UA: Перший», «1+1», 5 канал і «Україна» повідомляли про заяву секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олексія Данілова, що українських користувачів соцмережі «Вконтакте» братиме на облік поліція. Конкуренти були докладнішими за суспільного мовника у висвітленні цієї теми.

«UA: Перший», СТБ, ICTV й «Україна» повідомляли цього дня, що нардеп Олександр Юрченко вийшов з СІЗО під заставу.

«UA: Перший», «1+1» і СТБ розповідали про пожежу в житловому будинку Харкова, в якій двоє людей загинули.

У п’ятницю суспільний мовник продовжив відстежувати ситуацію в Коломиї, де сталося масове отруєння працівників заводу після обіду в заводській їдальні. Цього дня отруєних вже було 124 людини. З інших каналів про це повідомив лише канал «Україна».

«UA: Перший», «1+1», СТБ і ICTV повідомляли, що протягом доби було підтверджено коронавірусну хворобу у ще 3565 людей, 70 хворих померли.

Лише «UA: Перший» повідомляв цього дня про ворожий обстріл із гранатомета під Авдіївкою.

І лише «UA: Перший» розповідав, що цього дня оголосили в розшук трьох обвинувачених у теракті 2015 року біля харківського Палацу спорту, яких раніше обміняли на українських полонених. На відміну від цієї теми, суспільний мовник не відстежив розвитку ще двох тем: 5 років умовно отримали цього дня двоє мешканців Нових Санжар за участь у сутичках під час евакуації українців та іноземців з Уханя у лютому цього року. І ще цього дня «Укртрансгаз» повідомив про причину розриву газогону в Чабанах під Києвом, який стався 15 вересня. Обидві ці новини у п’ятницю повідомив лише телеканал «Україна».

Ще одну суспільно важливу новину «UA: Перший» не повідомляв: на Львівщині правоохоронці вручили підозру 46-літньому чоловіку за зґвалтування одинадцятьох малолітніх дівчат. Про це розповідали «1+1», СТБ, 5 канал і «Україна».

Суспільний мовник продовжив серію аналітичних матеріалів про урядовий проєкт бюджету 2021 року. Цього дня новини «UA: Першого» розповідали про планований бюджет на освіту.

Інформаційна картина 25 вересня у підсумковому випуску новин «UA: Першого»:

26 вересня (субота)

Майже весь суботній випуск новин «UA: Першого» був присвячений авіакатастрофі Ан-26 у Чугуєві, де загинули 26 людей. І це було цілком логічно, враховуючи масштабність, неординарність і обставини цієї надзвичайної пригоди. У випуску новин суспільного мовника це були прямі ввімкнення з місця події, репортажні сюжети та інші форми подачі інформації. У таких подіях завжди є велика кількість важливих інформацій, які зазвичай розкидані між різними матеріалами випуску. Загалом «UA: Перший» досить повно змалював картину катастрофи, хоча про деякі важливі моменти не повідомляв. Тому тут я просто подаю, які з важливих моментів «UA: Перший» повідомив, а які ні, в порівнянні з конкурентами.

Головний канал суспільного мовника повідомляв, що в самій авіакатастрофі відразу загинуло 25 людей, двоє курсантів вижило. Про це повідомляли всі телеканали, крім «Інтера», який за весь свій випуск примудрився так і не сказати точну кількість загиблих. Згодом один з уцілілих із опіками 90 % тіла помер у лікарні. Стан другого курсанта лікарі оцінювали як середньої важкості, в нього численні забої і струс мозку. Про це повідомляли всі телеканали.

Що на місці авіатрощі було знайдено всі тіла загиблих, повідомляли і «UA: Перший», і всі інші канали, крім «Інтера».

«UA: Перший» повідомляв про три версії катастрофи, названі головою Харківської облдержадміністрації Олексієм Кучером — теракт, недбалість і технічна несправність літака, але при цьому не повідомляв про чотири версії Державного бюро розслідувань — помилка екіпажу, технічна несправність, помилка керівника польотів, неналежне техобслуговування (про що повідомляли майже всі конкуренти). Мені цей момент видається не дуже логічним, адже голова ОДА не є ані фахівцем із розслідувань, ані експертом з авіакатастроф. Версії ДБР у цьому разі є значно більш кваліфікованими.

Суспільний мовник повідомляв, що причини катастрофи розслідуватиме спеціальна урядова комісія (також про це повідомляли «1+1», ICTV і 5 канал), що уряд заборонив польоти на Ан-26 до з’ясування причин катастрофи (про це повідомляли і всі інші телеканали, хоча більшість акцентувала на тому, що це зробив Зеленський, хоч подібна заборона не в компетенції президента).

Суспільний мовник, канали «1+1», ICTV, 5 канал і «Україна» розповідали, що за кілька хвилин до катастрофи командир літака повідомляв на землю про відмову лівого двигуна. Ще «UA: Перший» давав пряму мову матері загиблого штурмана літака, що її син ще раніше казав їй про постійні відмови двигуна в цього борту (це подавали також канали «1+1» і «Інтер»). І що міністр оборони Андрій Таран заперечив відмову двигуна чи несправність літака (також повідомляли про це «1+1» і ICTV).

«UA: Перший», як і майже всі конкуренти, розповідав, що бортові самописці літака вціліли.

Суспільний мовник, як і майже всі його конкуренти, повідомляв, що в Україні оголошено жалобу за загиблими. Крім того, повідомляв разом з «1+1», «Інтером», 5 каналом і «Україною», що родичам загиблих курсантів і офіцерів уряд пообіцяв виплату більш як по 1,5 млн грн компенсацій. І разом з «1+1», ICTV, 5 каналом і «Україною» розповідав, що люди несуть квіти до Харківського університету Повітряних сил і до місця катастрофи. Але не повідомляв, що США, Велика Британія, Німеччина, Польща, Литва, Канада висловили Україні співчуття у зв’язку з катастрофою. Про це повідомляли «1+1», 5 канал і «Україна».

«UA: Перший», «1+1» і «Україна» подавали у випусках експертні оцінки надійності літака Ан-26, хоча конкуренти тут були докладнішими. Натомість суспільний мовник не наводив жодних бекґраундів щодо попередніх катастроф цих літаків, що зробили кілька його конкурентів («1+1», ICTV і «Україна»).

Крім теми авіакатастрофи в Чугуєві, «UA: Перший» повідомив про чергову рекордну кількість хворих на коронавірусну хворобу — 3833. Про це також повідомляли «Інтер», ICTV і «Україна».

Інформаційна картина 26 вересня у підсумковому випуску новин «UA: Першого»:

Підсумовуючи цей етап моніторингу за вересень 2020 року, можу зробити кілька оцінок роботи ньюзруму «UA: Першого».

Загалом канал доволі оперативно реагує на основні події кожного дня і переважно подає їх із дотриманням стандартів інформаційної журналістики. Не «ведеться» на явно джинсові, продуковані політтехнологами і піар-службами інформаційні приводи. Не перетворює реальні новини на джинсу високопосадовців, присутніх у цих новинах як ньюзмейкери. Це все — на відміну від більшості своїх конкурентів. Хоча з дотриманням деяких стандартів є проблеми. Якщо страждає стандарт повноти інформації внаслідок подачі чималої кількості новин короткими формами, — це ще я можу якось пояснити обмеженим ресурсом суспільного мовника (і, до речі, таких ситуацій стало менше, ніж було в попередніх хвилях цього моніторингу). А от порушення стандарту достовірності, а саме подання без перевірки інформації з інтернету, а часом і фактів без чіткого зазначення їх джерела, з моєї точки зору, є бомбою уповільненої дії. І рано чи пізно ця бомба вибухне, поховавши ту крихку довіру аудиторії, яку суспільний мовник зараз так тяжко заробляє. Або ж можна отримати нищівні судові позови від недоброзичливців Суспільного. Можна потішитися, наприклад, що так не сталося в останній тиждень вересня, коли хакери зламали сайти Нацполіції. Але цей злам був не останнім…

Загалом «UA: Перший» змальовує інформаційну картину кожного дня, тижня, місяця, але є питання. Ньюзрум часом може ігнорувати теми, які зачіпають інтереси великих суспільних груп або й усього суспільства. До прикладу, такі як виведення Нацбанком з обігу монет і одногривневих купюр випуску до 2003 року (2 вересня) — це стосується більшості аудиторії, і це питання довіри до національної грошової одиниці. Або ж ухвалення парламентом у першому читанні законопроєкту, який врегулює пересування на електросамокатах, гіроскутерах тощо (4 вересня), теж стосується майже всіх — і тих, хто на цьому всьому їздить, і водіїв, і пішоходів. Або про початок роботи квитка на всі види транспорту (22 вересня), що точно цікаво майже всім українцям. Або що у столичній лікарні двоє пацієнтів з коронавірусною хворобою наклали на себе руки протягом двох днів (22 вересня) — нетипова історія, про яку точно всі говоритимуть. Або що 24 вересня Вищий антикорупційний суд остаточно закрив справу по схемі «Ротердам-плюс».

Оминає увагою канал деякі теми, які стовідсотково потребують глибшого дослідження. Як-от історія із задоволенням судового позову братів Суркісів проти державного «Приватбанку» (2-3 вересня), внаслідок чого українці сумарно втратять 10 млрд грн. Або ж про рішення Конституційного Суду, що президент не має права призначати чи звільняти очільника НАБУ (16 вересня), а це вже питання незалежності головного розслідувального антикорупційного органу і його ефективності для суспільства в перспективі.

Час від часу нелогічним є і ставлення тих, хто формує план випусків, до «серіальних» тем у розвитку. Про один розвиток теми канал інформує докладно, а на інші — не менш важливі — взагалі не звертає уваги. Причому таке може відбуватися навіть у рамках подій кількох днів підряд. Наприклад, на початку вересня канал наче відстежував підземний страйк шахтарів на Львівщині, а коли 5 вересня вони таки піднялися на поверхню з копальні, канал про це не повідомив. Так само 8 вересня повідомили про підземний страйк шахтарів чотирьох копалень Кривбасу, а потім геть про них забули, хоча страйк тривав далі тижнями. Або ж канал повідомляв 15 вересня про прорив магістрального газогону в Чабанах під Києвом, а коли за 10 днів «Укртрансгаз» повідомив про причину цього прориву, «UA: Перший» чомусь на це уваги не звернув. Або кілька днів стежили за справою нардепа Юрченка, а коли 18 вересня він не з’явився до суду, що мав обрати запобіжний захід, канал про це змовчав. Ще гірше, коли настає якийсь розвиток чи розв’язка подій, більш віддалених у часі. 2-3 роки тому канал активно відстежував справу кримського блогера Мемедемінова, а коли цього понеділка той вийшов із в’язниці, відбувши покарання, «UA: Перший» про це не повідомляв. Так само як і про вирок двом жителям Нових Санжар за сутички, про які канал робив репортажі в лютому цього року. Або що з одеського пляжу, після цілої «епопеї», прибрали таки затонулий танкер «Делфі».

Або, наприклад, у висвітленні коронавірусної тематики канал ретельно повідомляв протягом місяця про всі зміни карантинного зонування, а 16 вересня чомусь проігнорував новину, що уряд змінив критерії визначення карантинних зон. А ця новина була важливішою за поточні зміни зон, і більше того, подальший вихід із «червоних» зон окремих обласних центрів свідчив не про поліпшення ситуації з поширенням хвороби, а радше про послаблення кабмінівських критеріїв у визначенні зонування. До речі, тема, яка за великим рахунком заслуговувала журналістського дослідження.

Крім того, є тематика, яку саме суспільний мовник, на відміну від своїх конкурентів — олігархічних телеканалів, мав би відстежувати особливо ретельно. Наприклад, усе, пов’язане з переслідуванням і злочинами проти правозахисників, активістів і волонтерів. А це й судове вже переслідування Кузьменко, Антоненка і Дугар у справі Шеремета — суспільний мовник проґавив надважливу новину, що ще 31 серпня Дисциплінарна палата Мін’юсту притягла до відповідальності експертів у цій справі саме за ті експертизи, які є головним доказом прокуратури проти обвинувачених. І висновок експертизи ДСНС, яка довела, що будинок керівника Центру протидії корупції Шабуніна навмисно підпалили (22 вересня).

Суспільний мовник повинен ретельно відстежувати можливі злочини високопосадовців, особливо коли йдеться про можливість державної зради в найвищих кабінетах країни. А у вересні «UA: Перший», вважаю, майже повністю проігнорував тему зі спецоперацією СБУ із затримання «вагнерівців», не повідомляючи про цілу низку подій і заяв. Знову-таки, суспільний мовник просто зобов’язаний відстежувати якість кадрової політики владних інституцій, натомість ігнорує призначення заступником генпрокурора Якубовського — соратника Медведчука (10 вересня), не бачить вимоги потерпілих у справах Майдану звільнити Якубовського і заступника керівника президентського Офісу Татарова, який у 2014 році сам переслідував майданівців (11 вересня).

Суспільний мовник мав би точно відстежувати всі події, пов’язані з очищенням українського правосуддя, а не помічає 2 вересня, що Вища рада правосуддя не підтримала відсторонення одіозних суддів Окружного адмінсуду Києва. Можливо, й ще ретельнішим мав би бути суспільний мовник у всіх питаннях, пов’язаних зі звуженням свободи слова у країні, але обходить увагою безпрецедентне рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка 3 вересня позбавила радіостанцію «Прямий ФМ» ліцензії на мовлення.

Гадаю, зрозуміло, що кому, як не суспільному мовнику, слід доносити до суспільства складні макроекономічні теми, але «UA: Перший» за це взагалі не береться. Як і не пояснює широкій аудиторії справжній стан справ зі співпрацею нинішньої влади з Міжнародним валютним фондом і можливі наслідки для всієї країни в разі припинення цієї співпраці (що зараз є дуже ймовірним сценарієм, попри всі заспокійливі заяви президента і урядовців).

Протягом вересня передвиборна кампанія висвітлювалася новинами «UA: Першого» вкрай фрагментарно. І хоч цього тижня «UA: Перший» таки приділив увагу передвиборним подіям, повідомивши у середу про висування ключових кандидатів у мери Харкова і Вінниці, але, звісно, висвітлення передвиборного процесу потребує системності, чого за чотири тижні цього моніторингу (і за три тижні передвиборної кампанії відповідно) не було.

Я впевнений, що всі перераховані мною теми не замовчувалися ньюзрумом «UA: Першого» навмисно й свідомо. Це радше свідчить про вади системного підходу до планування.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Фото: скріншот відео з сайту tv.suspilne.media

comments powered by Disqus