Читайте також моніторинг східних і південних філій у червні 2019 року.

При збільшенні зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Житомир»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу оцінено в 5,16 бала.

Експерти проаналізували 18 сюжетів, які вийшли в підсумкових випусках новин, і з’ясували, що більшість (22 %) стосувалася спортивних подій. На другому місці — комуналка та економіка, які частково перегукуються (по 16 %); два з трьох «комунальних» сюжетів — про те, що не буде води, бо мінятимуть засувки на водогоні, і що їх уже поміняли. На третьому — по два сюжети (по 11 %) — місцеве суспільно-політичне життя та культура. По одному разу журналісти каналу повідомляли про політичні процеси загальнодержавного значення (коротке повідомлення про кількість подань на реєстрацію кандидатів-мажоритарників), діяльність місцевої влади та медицину (як уберегтися від захворювань, спричинених спекою). Теми війни на Донбасі, реформ, релігії, соціальних проблем і криміналу в підсумкових новинах журналісти не висвітлювали. Власне, як і подій в освіті чи надзвичайних ситуацій.

Службі новин філії не здалася важливою сесія Житомирської міської ради, попри те, що 20 червня депутати розглянули близько шістдесяти питань, частина з яких мала значний резонанс. Наприклад, депутати відмовилися затверджувати звіт директора КП «Житомиртранспорт». Також Житомирська міська рада звернулася до ВР із проханням щодо ухвалення законопроекту, який допоможе розвитку оборонних підприємств у Житомирі, а у зв’язку із загрозою зриву в місті опалювального сезону було направлено звернення до… посла Азербайджану в Україні. А ще депутати внесли зміни в низку стратегічних міських програм і змінили розмір земельного податку в Житомирській об’єднаній громаді тощо. Під час сесії міської ради також розглядався й гострий конфлікт між мешканцями та забудовниками. Як повідомляють інші місцеві ЗМІ, на сесії розгорілася дискусія між депутатами та освітянами щодо закупівлі обладнання для Нової української школи. Всі ці події опинилися поза увагою телевізійників.

Окрім того, моніторингового тижня на Житомирщині відбувалися й інші резонансні події. Наприклад, заступника Баранівського міського голови 13 червня спіймали на отриманні 30 тисяч гривень хабара, а 18 червня взяли під варту. 19 червня співробітники СБУ припинили діяльність розгалуженої мережі агітаторів, яка діяла, зокрема, в Житомирі в інтересах Росії.

Із дотриманням фахових стандартів у новинах журналісти впоралися досить добре. Немає жодних зауважень до оперативності новин, їхньої достовірності та забезпечення відокремлення фактів від коментарів. Натомість дещо недопрацювали журналісти в питанні збалансованості висвітлення подій у сюжеті «Реконструкцію стадіону “Полісся” будівельники планують завершити до Дня Незалежності» від 18 червня. Як такого конфлікту в повідомленні немає, але значиме для регіону будівництво коментує чомусь тільки керівник департаменту регіонального розвитку обласної державної адміністрації Євген Кульчицький. В усіх новинах житомирських ЗМІ про хід робіт на цьому об’єкті з квітня по липень головним спікером був саме Кульчицький. Інформаційний привід появи цього сюжету саме в момент виходу не зрозумілий.

А в сюжеті «Десять нових автобусів сьогодні почали курсувати за маршрутом № 126» від 21 червня, окрім пасажирів та водія, новацію коментує чиновник облдержадміністрації, начальник управління дорожнього будівництва облдержадміністрації Роман Крисюк. Хоча поява цих автобусів, судячи з публікацій у ЗМІ, пов’язана з тим, що Тетерівська об’єднана територіальна громада делегувала організацію транспортного сполучення Житомирській міській раді, тож відбулося часткове об’єднання приміських та міських маршрутів. Є питання й до точності та повноти інформації. Наприклад, розповідаючи про спортивні досягнення земляків-кікбоксерів, нічого не кажуть ані про вік спортсменів, ані де вони займаються, ані про їхній бекґраунд. Дуже куцою виявилася й інформація «До центральної виборчої комісії станом на сьогодні подали документи на реєстрацію кандидатами у депутати від області 28 претендентів» від 21 червня. Жодного з кандидатів не названо, не уточнюється, від яких політичних сил вони балотуються, ані скільки мажоритарних округів у регіоні.

Київ — «Центральний канал»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,24 бала.

Впродовж аналізованого тижня в ефірі телеканалувийшло 38 сюжетів. Переважали матеріали про комунальні проблеми — 18 %, кримінал — 16 %, ще 11 % матеріалів розповідали про надзвичайні події. 12 % новин стосувалися української політики загальнодержавного рівня, а місцева політика й суспільне життя становили 8 % проаналізованого контенту (це три сюжети про підготовку маршу рівності «КиївПрайд 2019»). Два сюжети стосувалися парламентських виборів; один із них повідомляв про визнання конституційним указу президента про розпуск ВРУ, інший — що Михеїл Саакашвілі може брати участь у виборах.

Діяльності місцевої влади було присвячено 5 % матеріалів. Траплялися поодинокі сюжети на тему економіки, релігії, освіти й науки (про студентський протест проти призначення Андрія Портнова в КНУ). Спорт був представлений сюжетами про спартакіаду серед людей, які отримали травми на виробництві, та поліцейського-бодібілдера. Ще 13 % матеріалів можна вважати «розважальними»; скажімо, про відзначення Дня йоги чи акцію «Візьми собаку на роботу». А ось тема реформ і війни на Донбасі залишилися не висвітленими, не було новин і на медичну тематику.

Експерти зауважили, що в моніторинговий період відбулося кілька вагомих подій, які в підсумкових випусках новин відображені не були. Зокрема, викрита АМКУ тендерна змова компаній, які обслуговують реконструкцію Шулявського шляхопроводу. Також не розповідали про накладення повторного арешту на частину Інститутської, аби там не проводили ремонти й реконструкції, поки тривають слідчі експерименти у справі Майдану. Не йшлося в новинах і про дворазове «мінування» ЦВК в останній день реєстрації кандидатів у депутати. Варта уваги була й найтепліша ніч у Києві з 1924 року.

У проаналізованих матеріалах траплялися порушення всіх стандартів, але найкраще дотримані оперативність, баланс та відокремлення фактів від коментарів — помилки зафіксовані лише в 1-2 сюжетах за кожним із цих критеріїв. Найбільше ж вад у новинах було за стандартами достовірності, точності й повноти інформації.

Наприклад, у сюжеті від 17 червня «Друга доба без газу та світла через вибух газових балонів» ведуча в підводці каже, що мешканці будинку, біля якого вибухнув газ, другу добу без електрики. Однак у синхроні мешканка чітко відповідає: «Вчора відновили електроенергію». Також у тексті журналістки є оцінка: «До них ударна хвиля не дійшла. Але налякана жінка не менше».

У сюжеті від 18 червня «У районі Протасового Яру люди намагаються перешкодити вирубці лісу під новобудови» оперативно, збалансовано й чітко висвітлюється конфлікт між забудовником і протестувальниками. Однак журналістка припускається помилки — не титрує одного з коментаторів. За кадром його називають «одним із юристів забудовника».

Порушення стандарту достовірності бачимо в сюжеті від 19 червня «Хто такий Дмитро Тимчук». Цей матеріал містить нарізку відеозаписів, але ніде не зазначається, звідки це відео.

Стандарт достовірності (а заразом точності й повноти) також було порушено у двох інших сюжетах, де для підтвердження фактів використали неверифіковані дописи із соцмереж. Зокрема, в матеріалі від 18 червня «У Києві затримали іноземців, які намагалися вивезти до ЄС 25 кг героїну» ведуча каже: «Про таке розказав перший заступник голови Національної поліції В’ячеслав Аброськін», проте жодного синхрону на підтвердження не наводить (навіть скриншоту фейсбук-сторінки). Насправді ж демонструється відео обшуку автомобіля зі сторінки Аброськіна. В іншому сюжеті від 20 червня «Андрія Портнова знову взяли на роботу в КНУ» ведуча зазначає: «Послухаємо пряму мову Портнова» й далі на екрані з’являється скриншот посту Портнова із перекладом викладених ним тез українською.

У матеріалі від 19 червня «Під адміністрацію президента мітингувальники — банки забрали квартири за борги» авторка допустила кілька порушень стандартів, зокрема точності й повноти. Вона озвучує багато цифр: «Оксана кредит на квартиру взяла у 2005-му. Платила упродовж десяти років. Суму віддала на 22 тисячі доларів більше, ніж брала. Проте, ще залишилася винною 45 тисяч доларів». Тут ідеться про іпотечні кредити, які колись позичальники взяли в доларах, але через девальвацією гривні не змогли повернути. Але таке жонглювання цифрами без роз’яснення заплутує глядача. Журналістка узагальнює: «Більшість мітингувальників, що прийшли сьогодні до адміністрації президента, вже втратили свої квартири…Наразі позичальники навіть не можуть зайти до своїх осель». До мітингувальників вийшов «представник адміністрації», як його називає за кадром журналістка, однак синхрон цієї особи не протитрували. Що ж до коментаря представника банку, то його монолог триває майже дві (!) хвилини. І з нього зовсім не зрозуміло, якого конкретно позичальника він наводить у приклад. До речі, в його словах нема анонсованої в підводці відповіді на питання про те, «на яких умовах банки співпрацюють із колекторськими агенціями».

Неточності припустилася журналістка в сюжеті від 20 червня «У Києві з’явилася перша смарт-вулиця». Розповідаючи у стендапі про технологічні новації, вона зазначила: «Ось так виглядає перший в Україні екодатчик, створений українським розробниками». Однак раніше такі датчики вже створювали й розмістили в Івано-Франківську, про що багато писала як регіональна преса, так і київські «Хмарочос» та «ТСН».

«UA: Рівне»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах філії оцінили на 5,31 бала.

Загалом у підсумкових випусках «UA: Рівного» вийшло 42 матеріали. Вони відображали досить широкий спектр тем, однак 23 % з усіх матеріалів (10) стосувалися надзвичайних подій, на другому місці — 18 %, або 8 сюжетів — спорт. По чотири сюжети припало на висвітлення діяльності місцевої влади та соціальних проблем (по 10 %), по три — про комунальні проблеми та кримінальні події. Події суспільно-політичного життя регіону в поле зору журналістів каналу потрапляли двічі, по стільки ж — культура та освіта. Зовсім не згадували журналісти каналу про війну на сході, релігію, а про загальноукраїнського рівня політику, економіку та медицину — по разу.

У жодній із проаналізованих новин не йшлося про вибори.

Попри це, сюжети, які потрапили в ефір підсумкових випусків новин, буди досить якісними. В жодному із сюжетів не зафіксовано підміни фактів коментарями, окрім одного, всі вони були оперативними, й лише у двох експерти зафіксували відсутність балансу думок. Зокрема, в матеріалі від 21 червня «Патрульні забрали дитину в нетверезої матері». Сюжет базується тільки на інформації, отриманій від працівників поліції, а з представниками родини, із якої вилучили дитину, журналісти не зв’язалися.

Найбільше ж зауважень стосується порушення стандартів точності та достовірності. Так, у кількох сюжетах не вказали джерело оприлюдненої інформації. Як-от у сюжеті від 18 вересня «Троє спортсменів представлятимуть Рівненську область у складі національної збірної України на других Європейських іграх».

Кілька разів журналісти каналу забули повідомити, коли відбувалися події, про які вони розповідають. Так, зокрема, сталося із сюжетом від 20 червня «У Рівному відкрили меморіальну дошку у пам’ять про мовознавця граматиста».

«UA: Суми»

На думку експертів, дотримання в новинах філії фахових стандартів заслуговує оцінки 5,27 бала із шести можливих.

На спорт і кримінал припадає, відповідно, 20 % і 21 % матеріалів. Щоправда, до криміналу віднесені й кілька сюжетів про перебіг судових засідань у резонансних справах. На другому місці за частотою висвітлення виявилися події суспільно-політичного життя регіону та комунальні проблеми. По два сюжети (по7 %) присвячені діяльності місцевої влади, культурі та соціалці. Економіка та надзвичайні події потрапили в кадр по одному разу. Поза увагою каналу залишилися теми політики державної ваги, війни та реформ, не йшлося і про освіту, медицину та релігію.

Фактично не приділялося протягом тижня уваги в новинах каналу парламентським виборам, і тільки 17 червня вийшов сюжет про те, що робота чотирьох ОВК частково заблокована. Також увагу журналістів мала би привернути тема «Стоп шум!», пов’язана з петицією активних містян проти порушень правил додержання тиші в Сумах від 2018 року. Власники літніх кафе вирішили не прислухатися до скарг і не дотримуватися вимог, через що люди розпочали знову «штурхати» місцеву владу. Обрані для сюжетів теми редакція здебільшого розробляє сумлінно та якісно — із 30 сюжетів 21 оцінено на найвищий бал. Помилки, помічені в інших сюжетах, не скидаються на системні. Найчастіше це порушення стандартів точності й повноти інформації, допущене у 9 випадках.

Зокрема, в сюжеті «У Зарічному районному суді заслухали свідків у справі аварії, в якій під колесом тролейбуса загинула дівчина» від 18 червня не зрозуміло, як саме загинула дівчина, до чого під час суду згадується про наявність (чи то відсутність) зупинки на місці трагедії, хто обвинувачені. Пояснення є в репортажі іншого ЗМІ — дівчина випала із тролейбуса, коли водій не зачинив дверці після того, як підібрав пасажирів у, можливо, неналежному для зупинки місці.

У сюжеті від 18 червня «Сумський письменник та журналіст Владислав Івченко в Херсоні презентував роман» бракує інформації про те, хто така Катерина Гандзюк, якій присвячений роман, і за що вона постраждала, позаяк із часу трагічних подій, пов’язаних із нападом на неї та смертю жінки, минуло чимало часу.

У сюжеті «В Миколаївці зіграли перший матч півфіналу чемпіонату України» від 18 червня лише з відео зрозуміло, що йдеться про футбол (чи мініфутбол?). Також не зазначено, яка це ліга і яке місце команди в турнірній таблиці. Неповним виглядає матеріал «Професійно-кінологічний центр на базі Сумської митниці ДФС відкрився сьогодні в обласному центрі» від 21 червня. Бракує інформації про те, скільки коштувало облаштування центру і, наприклад, про користь від службових собак у фінансовому вимірі (в аналогічному матеріалі «0542» йдеться про мільйони гривень та євро — стільки коштує знайдене собаками нелегальне майно).

Резонансна новина від 21 червня «42 дитячих садочки, а також лікарні Сум перевірили піротехніки» не містить вичерпної інформації, чи можуть громадяни почуватися в безпеці. Інформація про нібито замінування всіх міських лікарень (19 червня) й дитсадків (20 червня) ввечері 21 червня мала би подаватися вже з оцінкою всіх вжитих заходів та інструкціями, що робити в таких ситуаціях, а з телефонного коментаря поліцейського про те, як вони шукають «мінера», не зрозуміло навіть, чи була евакуація. Якщо це підсумковий матеріал, то чому такий стислий формат? А якщо просто повідомлення, то чому лише на третій день? Тож через невідповідність терміну новини суті та формі її подачі можна зазначити одиничний випадок недотримання стандарту оперативності.

Тричі було порушено також стандарт достовірності — у спортивних новинах ведуча не посилалася на джерело інформації. В тих самих сюжетах не вистачало й точності — наприклад, у сюжеті «Сумський каратист Олег Пащенко став другим» від 19 червня про те, що ці ігри — юнацькі, можна здогадатися лише із фрази: «У перший день юні українці завоювали 22 медалі». Сюжети від 17 червня «Сумські хокеїстки стали сьомими у Бембриджі» та «Сумські лучники здобули чотири медалі на першому етапі Кубка України зі стрільби з лука» обидва не містять інформації, коли саме відбулися змагання.

«UA: Черкаси»

Журналісти черкаської філії Суспільного продемонстрували досить високий рівень дотримання фахових стандартів — на 5,33 бала.

Утім, це не означає, що вони стовідсотково забезпечили виконання місії НСТУ, зокрема, щодо всебічного висвітлення життя в регіоні. Так, у тематичному розподілі новин каналу 19 % припали на висвітлення місцевої політики й суспільного життя, але в половині таких сюжетів ішлося про нішеві гуманітарні ініціативи громадськості на кшталт створення пластилінових мультфільмів та підтримки акції «Візьми собаку на роботу». На другому місці висвітлення надзвичайних ситуацій та діяльності підрозділів ДСНС (16 %), а також, наприклад, початку роботи лісового патруля з попередження пожеж. По 11 % (по три сюжети) були присвяченні криміналу, медицині та спорту, два — освіті, по одному (по 3 %) — діяльності місцевої влади, економіці, комуналці, війні на Донбасі та культурі. Жодного разу в новинах каналу протягом тижня не йшлося про політику державного рівня, реформи, соціальні проблеми й релігію.

Новинарі каналу намагалися висвітлювати резонансні події, але значна частка важливих тем залишилася поза їхньою увагою. Зокрема, парламентські вибори. У моніторинговий період повним ходом відбувалася реєстрація кандидатів у народні депутати, які балотувалися в мажоритарних округах на Черкащині. Моніторингові фундації фіксували перші порушення, які мали місце під час кампанії, збої в роботі ОВК тощо, а канал у підсумкових випусках жодного разу не розповів своїм глядачам про ці процеси.

Журналісти каналу не розповідали, що троє черкаських школярів склали ЗНО на максимальний бал, випустили з поля зору важливе рішення Верховного суду про те, що дітям без щеплення та довідки лікарсько-консультативної комісії таки буде заборонено відвідувати дошкільні навчальні заклади. Аналізованого тижня «UA: Черкаси» не повідомляв, що в мережу потрапило відео нетверезого відпочинку черкаського прокурора, а вже потім повідомив про акцію обурених активістів під прокуратурою, давши відомості про інцидент бекґраундом.

Також у цей час депутати Смілянської районної ради зняли голову райради Володимира Грошева й відбулася сесія Черкаської облради, а в новинах каналу про це ані слова. Як і про те, що в Черкасах створюють перший адаптаційний центр для ветеранів та сімей загиблих, а в Києві затримали підрядника, що мав ремонтувати дорогу на Черкащині — фактичного власника ПП «Полтавабудцентр» Араіка Амірханяна.

До дотримання в новинах фахових стандартів зауважень небагато. Так, достовірність і відокремлення фактів від коментарів черкащани забезпечили в усіх проаналізованих сюжетах. Із оперативністю проблеми були у двох спортивних сюжетах від 17 червня, — «Черкащанин Богдан Копил повернувся із золотою нагородою Всеукраїнських змагань» та «Черкаські спортсмени повернулися із чемпіонату України з веслування». Розповідаючи про цих спортсменів, інфоприводом обирали події, які відбувалися щонайменше за тиждень до виходу матеріалів. У першому, зокрема, йдеться про участь у змаганнях, які пройшли 8 червня, у другому — про чемпіонат, який проходив у Ковелі із 6 по 9 червня.

Збалансованості бракувало також матеріалу від 21 червня «Про необхідність утворення окремої структури ради, де би публічно розглядали справи про напад на працівників медіа». В ньому йдеться, що голова НСЖУСергій Томіленко під час пресконференції в Черкасах щодо обставин убивства місцевого блогера Вадима Комарова заявив про необхідність «утворення окремої структури ради» (якої?), де би публічно розглядали справи про напад на працівників медіа. А секретар спілки Валерій Макеєв повідомив, що він не вірить у те, що вбивць Вадима Комарова знайдуть. Ані позиції медіаспільноти чи експертів, які б оцінили ідею Томіленка, ані коментаря правоохоронців, які би відповіли на закид Макеєва, в сюжеті немає.

Також є зауваження до точності інформації, викладеної в новинах, та їхньої повноти: вимоги цих стандартів порушувалися найчастіше. Наприклад, у сюжеті від 19 червня «Черкаські рятувальники провели сьогодні повторний рейд пляжами міста» журналісти кажуть, що «з початку купального сезону вода забрала життя 16 громадян, дев'ять за останні три дні», утім, чітко часові межі та географію подій не вказують. Не зрозуміло, 16 загиблих — це показник по місту чи по області. У сюжеті від 18 червня «Склад із дитячими іграшками згорів сьогодні на торгівельній базі», відзнятому на місці події, не повідомляються ані про попередні висновки щодо причини займання, ані про завдані пожежею збитки. А сюжет «Про звільнення голови Черкаської облдержадміністрації…»від 20 червня виглядає так: «Голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Вельбівець інформацію про своє звільнення із посади ні підтвердити, ні спростувати не може. Про це він повідомив в особистому коментарі журналістам Суспільного. Каже, що офіційної інформації не отримував.

Олександр Вельбівець, голова Черкаської обласної державної адміністрації: Я дізнавсь про це із ЗМІ, так само, як і ви. Жодного офіційного документа від уряду, який прийняв якесь рішення учора, в мене немає, тому шось інше коментувать я не можу. Про заяву — заяву я не писав».

Тобто про звільнення керівника області кажуть як про факт загальновідомий, але принаймні в підсумкових випусках каналу ані цього дня, ані попереднього про це не йшлося.

«UA: Чернігів»

Експерти оцінили дотримання фахових стандартів у новинах каналу на 5, 31 бала.

Аналізуючи тематичну палітру «UA: Чернігова», експерти звернули увагу, що журналісти дуже ретельно відстежували перебіг парламентської кампанії, повідомляючи своїх глядачів про висування потенційних мажоритарників в округах та реєстрацію кандидатів Центрвиборчкомом, а також потрапляння земляків у партійні списки тощо. Загалом, темі парламентських виборів було присвячено вісім сюжетів, що становить третину проаналізованого контенту.

Питанням суспільно-політичного життя в регіоні було присвячено 30 % новин, другою за кількістю присвячених сюжетів стала комуналка (18 %). Журналісти намагалися розбиратися з реконструкцією вулиць і площ Чернігова, роботою ліфтів тощо. Політичні події загальнодержавної ваги висвітлювалися двічі (8 %), по стільки ж сюжетів припало на реформи, соціальні проблеми та освіту й науку. Спорт, кримінал, надзвичайні події та війна на Донбасі в новинах чернігівців фігурували по одному разу, а до тем економіки, медицини, релігії та культури моніторингового тижня кореспонденти служби новин не звертались узагалі. Водночас їм удалося розповісти про переважну більшість важливих для регіону подій.

В усіх новинах каналу було забезпечено стандарт оперативності, двічі журналісти помилилися, не дотримавшись балансу думок, а також точності. Зокрема, в сюжеті від 17 червня «Понад 200 родичів бійців, загиблих на сході, сьогодні зібрались у Чернігові» журналісти самостійно оцінювали кількість присутніх, до того ж приблизно. Так само окреслено й масштабність виставки «Блокпост пам’яті»: «На ній представлено більше 60 вітрин». До того ж автори чітко не вказали, про який конкретно меморіальний захід йдеться і хто його зорганізував. Відтак маємо ще й порушення стандарту повноти. Бракує відомостей і в сюжеті «До всеукраїнської акції “Візьми собаку на роботу” долучилися жителі Чернігова» від 21 червня: в ньому немає інформації про те, хто започаткував цю акцію й коли. Також експерти зауважили дуже довільний переклад синхрону кінолога з російської: «Михайло Кулько, кінолог: […] Когда дети садятся, я говорю, ну-ка, давайте делаем собаке массаж. И вот это все, это когда дети работают пальцами с собакой, с шерстью — это очень хорошо на моторику речевого аппарата способствует». А ось що читаємо в титрах: «Михайло Кулько, кінолог: […] Коли дітки сідають і роблять масаж, вони працюють пальцями з собакою, то це добре впливає на розвиток мовленнєвого апарату».

Баланс думок не забезпечено у двох новинах. Зокрема, в матеріалі «Спеціальну машину для перевезення людей з інвалідністю презентували в Носівський ОТГ» від 17 червня бракує коментаря користувачів послуг соціального таксі.

У сюжеті «Народний депутат Сергій Березенко не балотуватиметеся до Верховної Ради» від 20 червня відчувається переважання позиції Березенка, хоча журналісти й намагалися зробити збалансовану новину, записавши синхрони мешканців та представника ГО «Ініціатива» Павла Пущенка. Утім, важко втямити, що це за фундація й чому саме ця особа оцінює діяльність народного депутата. До того ж у матеріалі є коментар обласної чиновниці: «Він дає слово, і він тримає слово. Він хоче, щоб ми жили краще. Він хоче, щоб наші діти були здорові. Він хоче, щоб наші лікарні були сучасні. Він хоче, щоб наших школах дітям було приємно. Він не корінний чернігівець. Його, на жаль, на жаль, для мене, нема генетичного коріння, але він душею проріс. У нас з вами».

Є вади й за стандартом достовірності. Зокрема, один із трьох таких сюжетів побудований на повідомленні в соціальній мережі: «Партія “Слуга народу” на своїй сторінці у фейсбуку оприлюднила кандидатів». Попри «просунутий» формат спілкування президентської сили із народом такі серйозні повідомлення варто верифікувати в офіційних джерелах.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.