Моніторинг північних філій Суспільного у березні 2019 року

Донбас, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Полтава.

Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Хмельницький, Чернівці.

Вінниця, Кропивницький, Миколаїв, Одеса, Херсон, «UA:Крим».

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Для збільшення зображення клікніть на нього

«UA: Житомир»

Дотримання стандартів у моніторинговий період оцінено на 4,78 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Впродовж аналізованого тижня на телеканалі тематично переважали новини про освіту та науку; культуру; кримінал і діяльність правоохоронних органів (зазвичай висвітлення судових процесів) — по 21 %. Ще 11 % займала соціальна тематика, по 5 % висвітлювалися комунальні проблеми. Діяльність місцевої влади висвітлювалася у 16 % аналізованих новин за тиждень завдяки інформуванню про роботу виборчих комісій у контексті підготовки до президентських виборів. Робота місцевої влади залишилася поза увагою філії НСТУ, як і проблеми економіки, реформ, релігії, медицини та спорту.

Зокрема, не повідомлялося про резонансні надзвичайні ситуації, такі як пожежа в Житомирі, в якій загинули двоє людей та ще двоє отримали травми. Або «антисміттєве» перекриття селянами міжнародної траси на Житомирщині. Впродовж тижня житомиряни також виборювали призові місця на різних спортивних чемпіонатах. Кількадесят релігійних громад області визначились із переходом до ПЦУ. Інші ЗМІ оприлюднили показники монетизованих субсидій для житомирян.

Випуски дуже відрізнялися за тематичною версткою, кількістю сюжетів та хронометражу. До прикладу, в понеділок, середу та п’ятницю хронометраж випуску був близький до 15 хвилин, а у вівторок та четвер — 9 хвилин. 28березня випуск складався лише із двох (!) сюжетів по 4 хвилини.

Журналісти забезпечили стовідсоткове дотримання в новинах вимог стандартів балансу думок та достовірності. А найбільше порушували стандарти повноти й точності інформації.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Наприклад, вийшли два сюжети про обласний етап тематичного екологічного конкурсу: 26 березня «У Житомирі розпочався обласний етап Всеукраїнського конкурсу «Земля — наш спільний дім» та 28 березня «Гран-прі обласного етапу Всеукраїнського конкурсу “Земля — наш спільний дім” отримала команда “Екосвіт”». Однак автори не сказали, хто ініціатор і які організації проводять захід; мета і суть конкурсу означені лише в коментарі однієї з учасниць.

Двічі за тиждень говорили про ще один конкурс: 25 березня «Четвертий Всеукраїнський етап шкільної олімпіади з астрономії» та 28 березня «Переможцем четвертого етапу Всеукраїнської шкільної олімпіади з астрономії та астрофізики став Генріх Тітов». Обидва матеріали складалися з підводки ведучої, набору синхронів і стендапу-відводки кореспондента. Відсутність журналістських текстів, які б забезпечували логіку та драматургію сюжету, і довжелезні синхрони героїв, які почасти заплутують глядача, видаються невдалим експериментом. Наприклад, як «попурі» в сюжеті від 25 березня «Про підсумки першого прибирання в рамках загальноміської толоки». А сюжети у випуску від 29 березня «Житомирянка Олександра Нестерук стала переможницею Всеукраїнського конкурсу “Стань письменником”»та «14-річний житомирянин Олександр Штільгойз отримуватиме стипендію президента України у сфері мистецтва»взагалі складаються лише з підводки ведучої та синхронів. Причому в останньому сюжеті монолог героя триває 3,5 (!) хвилини. Обидва згадані матеріали також не відповідають стандарту оперативності — нагородження героїв відбулися 28 та 27 березня відповідно, а сюжети про це вийшли 29-го.

Також є порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Зокрема, в сюжеті від 25 березня «Судове засідання у справі Олексія Кемки перенесли на 9 квітня» ведуча в підводці каже: «Речові докази знайшли у гаражі чоловіка». Однак на відео в самому сюжеті підозрюваний заперечує своє право власності на гараж, і на цьому будує захист адвокат.

У підводці сюжету від 27 березня «П′ятківському сільському голові Чуднівського району Михайлу Конику прокурор Житомирської області оголосив про підозру» ведуча виносить вирок людині, якій прокуратура щойно оголосила про підозру: «26 березня Михайла Коника затримали правоохоронці. Він хотів отримати хабар за позитивне вирішення питання про надання у користування паїв та підписання відповідних договорів оренди земельної ділянки».

Київ — «Центральний канал»

Результат дотримання стандартів у новинах каналу становить 5,05 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У підсумкових випусках у моніторинговий період висвітлювалися всі найгостріші суспільні конфлікти та важливі події, що відбулися в Києві. Експерти звернули увагу на широке висвітлення тем, пов’язаних із президентською кампанією. Так, в ефірі каналу виходили сюжети про організацію та адміністрування виборчого процесу, діяльність правоохоронних органів, які забезпечують правопорядок, аналіз соціологічних досліджень електоральних уподобань тощо.

Загалом, найбільше новин стосувалося політики рівня державної ваги (20 %), причому до цієї категорії увійшла і значна частка «виборчих» сюжетів. На другому місці за кількістю новин — теми діяльності місцевої влади, а також кримінал та діяльність правоохоронних органів: відповідно, 14 % і 16 %. На третьому місці — новини про події культурного життя та повідомлення про надзвичайні події (по 11 %). На місцеву політику та новини суспільного життя припало 8 %. Двічі журналісти каналу зверталися до теми економіки та комунальних проблем (5 %), по одному сюжету присвятили освіті й медицині. Не було протягом тижня жодної новини, що стосувалася б війни на Донбасі, реформ, які відбуваються у країні, релігії, соціальних проблем та спорту.

Найбільше порушували стандарт повноти. Наприклад, у матеріалі «Україна — не смітник! Під стінами міністерства екології та природних ресурсів пройшов мітинг» від 26 березня, в якому йшлося про акцію екоактивістів, подані позиції двох сторін — влади та учасників акції, які спростовували ствердження один одного. Для розуміння ситуації глядачам не вистачало інформації про історію питання, утилізацію сміття та стан сміттєзвалищ у Києві та області.

Із сюжету «В Бучі триває протистояння жителів міста та забудовників» від 28 березня теж важко зрозуміти контекст суперечки. Згадується, що конфлікт триває з 2015 року, та громадські активісти й досі не знають, чи законне будівництво і знищення дерев на території забудови. Кореспондентка не зробила спроб дізнатися, на якій підставі була виділена ділянка й на яких умовах, не надала посилань на документи та коментарів представників влади. Із сюжету не зрозуміло, чому саме тепер, за чотири роки після виділення землі, громадські активісти вирішили виявити питання законності цих дій. Також відсутня точка зору забудовників.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Особливістю «Новин Київщини» є подання матеріалів у форматі підводка + один синхрон. Тому значна кількість новин не збалансована. Наприклад, сюжет «Інформаційний термінал для ефективної співпраці поліції та громади презентували в столиці» від 26 березня містить тільки коментар заступника голови Національної поліції Костянтина Бушуєва про запровадження нової процедури взаємодії поліції та громадян через спеціальний пристрій. Серед переваг те, що через цей пристрій можна викликати поліцію. Як зазначив посадовець, пристрої встановлені поки що в одному місці біля приміщення поліції. Немає інформації про вартість пристрою, чому викликати поліцію краще через нього, а не за допомогою телефона; не показали, як він виглядає й де його шукати. Бракувало коментаря незалежного фахівця, який би оцінив його зусібіч.

Виявлено й порушення стандарту точності. Наприклад, у сюжеті «У Києві підписали меморандум про взаємодію в сфері забезпечення правопорядку та муніципальної безпеки» від 26 березня ведуча каже: «У Києві підписали меморандум про взаємодію в сфері забезпечення правопорядку та муніципальної безпеки. За словами Віталія Кличка, питання безпеки громадян постійно перебуває на контролі міської влади. До особового складу муніципальної варти входить 400 людей. У 2018 році на фінансування варти з бюджету виділили 3 мільйони 700 тисяч гривень». Далі — пряма мова міського голови. Хто й коли підписав меморандум, невідомо.

Є в новинарів каналу проблеми і з відокремленням фактів від коментарів. Так, у сюжеті «Інформаційний термінал для ефективної співпраці поліції та громади, презентували в столиці» від 26 березня бачимо: «Інформаційний термінал для ефективної співпраці поліції та громади, презентували в столиці він надасть можливість людям у зручний спосіб звернутися до працівників поліції з питаннями». Зовсім не є очевидним, що інформаційний термінал є зручним та ефективним для всіх користувачів, до того ж, не зрозуміло, чи це точка зору заступника голови Національної поліції, чи суб’єктивна оцінка журналіста.

«UA: Рівне»

Експерти оцінили дотримання стандартів у 5,06 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом у підсумкових випусках новин вийшло 40 сюжетів, із них усі стосувалися місцевих подій. Спектр висвітлених тем був не надто широким. 27 % матеріалів стосувалися кримінальних подій і судових засідань, на яких розглядалися резонансні справи. На другому місці — новини про діяльність місцевої влади (12 %), а також культури та спорту (по 10 %). По 8 % новин висвітлювали теми медицини, надзвичайних подій та релігії. Дві з трьох новин про релігію стосувалися переходу парафій УПЦ МП під юрисдикцію Православної церкви України, ще одна — кримінальному провадженню проти ієрея УПЦ МП. Два сюжети (5 % від усіх новин) висвітлювали впровадження медичної реформи: відкриття сільської амбулаторії та перехід медичних закладів на нову модель фінансування.

При цьому взагалі не висвітлювалися політичні теми як загальноукраїнського рівня, так і місцевого. Жоден сюжет не стосувався війни на Донбасі. Також жодного разу в підсумкових новинах не згадувалися соціальні та комунальні проблеми.

П’ять новинних сюжетів стосувалися виборчого процесу. Два з них розповідали про можливість зміни місця голосування, ще два — про отримання бюлетенів та списків виборців окружними комісіями і передачу їх дільничним. Ще один — про камери спостереження на дільницях.

Повз увагу журналістів «UA: Рівне» пройшло багато важливих подій. Не висвітлювалася тема адмінреформи: зміна перспективного плану формування територій громад Рівненської області, створення двох громад у Володимирецькому районі та створення ОТГ в місті Острог. Поза увагою журналістів залишися заплановані зміни складу виконкому Рівненської міськради, скерування НАЗК до суду адмінпротоколів на двох рівненських суддів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Не було зафіксовано порушень оперативності або не відокремлення поданих фактів від коментарів — в усіх проаналізованих сюжетах кореспонденти не дозволяли собі оцінних суджень або викривленої подачі фактів у синхронах чи підводках.

У 95 % новин було дотримано стандарт достовірності. Але у двох сюжетах від 26 березня цього зробити не вдалося. Так, у сюжеті «В обласному центрі служби крові недоцільно витрачають кошти» ведуча у студії посилається на неназвану постанову Кабміну. А вже в наступному сюжеті «Оригінал висновку комісії при МОЗ щодо причини смерті Миколи Антонюка в суд не надійшов» знову ж таки ведуча посилається на суддю, який нібито зв’язався з кимось із Міністерства охорони здоров’я: «Він зв'язався телефоном з представницею міністерства, яка повідомила, що такої ухвали вони не отримували».

Є й порушення стандарту балансу думок. У сюжеті від 28 березня «На будівництво садочка на вулиці Коновальця планують залучати кошти з державного фонду регіонального розвитку» є лише позиція заступника директора департаменту з питань будівництва та архітектури ОДА. А в сюжеті від 29 березня «З першого квітня у медичних закладах повністю переходять на нову модель фінансування» всю інформацію подано від начальника управління охорони здоров’я Рівного, хоча варто було б навести позицію лікарів та пацієнтів.

Ще в одному сюжеті журналісти зімітували баланс думок. У сюжеті від 26 березня «Лікаря обласної лікарні затримали сьогодні при отриманні хабара» подана інформація від речниці військової прокуратури з ремаркою: «Головний лікар обласної лікарні Іван Зиман коментарі щодо цього інциденту пообіцяв надати завтра». Проте наступного дня до цієї теми не поверталися.

У кожному четвертому сюжеті телеканалу не дотримано стандарт точності. Здебільшого цей показник знижувався через типову для «UA: Рівне» практику переповідати інформацію від джерел словами кореспондента або ведучої. Наприклад: «Хлопці розповіли поліцейським, що хотіли пожартувати, де взяли газовий балончик, — не зізналися» (сюжет «До розпилення сльозогінного газу в училищі Острога причетні двоє його учнів», 26 березня), «Начальник Рівненського шляхово-експлуатаційного управління Віктор Климук телефоном повідомив, що ремонт на вулиці Пластова виконує фірма “Артембуд”. З його слів працівники і справді не дотрималися вимог під час вкладання асфальту картовим методом» (сюжет «Ремонт дороги в Рівному на вулиці Пластовій роблять неякісно» від 26 березня), «Директорка краєзнавчого музею Тетяна Самсонюк телефоном розповіла, що до такої ініціативи ставиться позитивно. За її словами…» (сюжет «Дракар Гунгнір — дев'ятиметровий човен під такою назвою хочуть побудувати в Рівному» від 26 березня).

У матеріалі 25 березня «Одностайне рішення щодо переможців мистецької премії імені Косміаді» неточно означений час події: «Оксана Галайчук та Алевтина Кляпковська нещодавно презентували на виставці в Рівному свої роботи».

Найнижчими у «UA: Рівне» є показники повноти інформації. На це вплинуло порушення стандартів балансу думок та точності. Наприклад, у сюжеті від 26 березня «В обласному центрі служби крові недоцільно витрачають кошти» лунає звинувачення чиновників у нецільовому використанні коштів. Після цього подано позицію двох представниць центру служби крові, яка ситуацію не роз’яснює, а позицію агенції «Четверта влада», яка, власне, звинувачує чиновників, обіцяють озвучити у програмі «Тема дня».

«UA: Суми»

Дотримання фахових стандартів оцінене у 5 балів із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом у підсумкових випусках новин вийшло 29 сюжетів. Переважали матеріали про діяльність місцевої влади (рішення сесій міської ради і її виконкому, засідання Ради регіонального розвитку тощо) — їх було 17 %. На другому місці — новини спорту й кримінальні новини (по 14 %). Що до останніх, то йшлося здебільшого не про «свіжі» злочини, а про судовий розгляд резонансних справ. Зокрема, стосовно поліцейської, яка побила нетверезого сумчанина, або звинуваченої в корупції посадовиці міської ради. На третьому місці — новини культури та медицини, причому два з трьох сюжетів стосувалися захворювання на кір медперсоналу перинатального центру. Протягом тижня в підсумкових новинах не йшлося про місцеву політику та суспільне життя, війну на Донбасі й ситуацію на тимчасово окупованих територіях, реформи та релігію. У новинах ішлося про гадану агітацію в «соцопитуванні»: анкетах, які розсилалися мешканцям області із пропозицією оцінити діяльність місцевої влади і написати листа президенту. Інший сюжет стосувався концерту «95 кварталу», який розглядався як агітаційний. Обидва сюжети починалися з тем, які до них тільки дотичні: перший — про засідання Ради регіонального розвитку, другий — з перекриття руху транспорту поблизу місця проведення концерту. Потім вони переходили у площину передвиборного контексту й завершувалися коментарями представників громадських організацій, які моніторять президентські вибори. Також двічі йшлося про діяльність виборчих комісій та інцидент із пошкодженням сейфа для бюлетенів в одній із них.

Інші місцеві ЗМІ розповідали про значимі події, які з поля зору «UA:Суми» випали: про те, що сумчани представлятимуть Україну на світовому фіналі олімпіади з креативності у США, про резонансні випадки викриття хабарників,про пікет антикорупційників під обласною прокуратурою тощо. Жодного сюжету не було присвячено висвітленню деклараційної кампанії, хоча інші ЗМІ розповідали, як змінилися статки топ-чиновників.

Лише у двох випадках експерти мали зауваження стосовно відокремлення фактів від коментарів. Ішлося про оцінні судження на кшталт невдалого формулювання: «До цього у чотирьох матчах Кубку Слобожанщини Миколаївці святкували одну перемогу і три матчі завершили унічию» (сюжет від 29 березня«“Вікторія” з Миколаївки у Змієві зіграє заключний матч передсезонного турніру Кубок Слобожанщини»). У 90 % проаналізованих сюжетів було забезпечено баланс думок. Але, наприклад, у сюжеті від 25 березня «Працівники Шосткинського заводу “Зірка” перекрили дорогу державного значення “Київ — Москва”»не вдалося забезпечити балансу. Позиція учасників протестної акції представлена розлогим синхроном однієї з учасниць, а точка зору керівництва сформульована відсиланням до подій тритижневої давності, коли журналісти не змогли взяти коментар у директора заводу: «Нагадаю: це друге перекриття дороги працівниками заводу у цьому місця. 4 березня заводчани вже перекривали цю дорогу. Тоді директор підприємства Андрій Осипенко відмовився називати нам суму боргу, пославшись на специфіку заводу. Додам, казенне підприємство “Зірка” підпорядковується державному концерну “Укроборонпром”». Далі в сюжеті — посилання на чиновника ОДА, який, судячи з усього, володіє відомостями про ситуацію на заводі. Але йдеться про інформацію, оприлюднену ним за два місяці до подій: «Заборгованість по зарплаті за 2018 рік складала на заводі 18 мільйонів гривень. Гроші не виплатили 532 працівникам. Таку інформацію озвучив заступник директора з економіки та фінансів Геннадій Майданек 24 січня на засіданні штабу підприємств-боржників».

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найнижчі ж показники у сумчан за повноту інформації. У більшості новин є бекґраунди, в них представлені різні точки зору, трапляються експертні коментарі, причому не тільки місцевих діячів, а й столичних. Але на зниження балів за цим критерієм оцінювання спрацювали порушення стандартів достовірності й точності. У сюжеті від 25 березня «До 10 червня мешканці багатоповерхівок мають визначитися з управителями»журналіст округлює кількісні показники, хоча, очевидно, володіє точними даними: «За інформацією Департаменту інфраструктури Сумської міськради у місті понад 1800 багатоповерхівок. У більш як 250 створені ОСББ, близько 500 визначилися з управителями. Решта — понад тисячу будинків можуть винести на конкурс».

27 березня журналісти повідомляють глядачам, що «У Сумах читали гуморески», і звучить у підводці це так: «У Сумах читали гуморески, розповідали їх студенти мистецьких коледжів і училищ. Конкурс всеукраїнський, проводять його в Сумах удванадцяте. Присвячений він уродженцю краю — Остапу Вишні». У матеріалі не пояснюють, що йдеться про XII Всеукраїнський відкритий конкурс читців імені Остапа Вишні.

Значна частина новин на каналі вийшла з порушенням стандарту достовірності інформації. Наприклад, у сюжеті від 26 березня «У театрі імені Щепкіна відбулося засідання ради регіонального розвитку». Спочатку в ньому йдеться пропрезентацію плану регіонального розвитку області до 2021 року: «Затвердили план регіонального розвитку області до 2021 року у лютому цього року. Зараз пропонують вносити до нього пропозиції щодо змін і коригувань. Писати просять Президентові України. До чистого аркуша додається анкета, де у тому числі просять оцінити роботу голови обласної державної адміністрації, міського голови свого міста або голови громади. Наклад анкет — 730 тисяч екземплярів. Зазначається, що її виготовили без використання бюджетних коштів». Із нього не зрозуміло, хто має пропонує писати президенту й чи має ця пропозиція стосунок до описаного в матеріалі заходу. А далі бачимо синхрон представниці «Опори», яка припускає ймовірну агітаційну складову в такому «соцопитуванні».

Розмите й не персоніфіковане джерело інформації вказане в сюжеті від 26 березня «Тротуарна плитка у центрі Сум, яку замінили новою у 2017 році, почала сипатись»: «За інформацією прокуратури області, матеріали щодо ремонту будинків і замощування трьох зупинок передано на розгляд до Зарічного райсуду». У матеріалі «Двоє хлопців із Сумщини загинули в аварії на території Польщі»: «Цю інформацію нам підтвердили у міській раді Охтирки». А сюжеті від 29 березня «Команда Сумського державного педуніверситету припинила боротьбу за медалі»немає посилання на джерела інформації про перебіг змагань у межах чемпіонату України з футзалу серед вишів, яка озвучується в новині. Факти не проілюстровано навіть турнірною таблицею — все начитує ведуча у студії.

«UA: Черкаси»

Дотримання стандартів у новинах каналу оцінено на 4,99 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найбільше у підсумкових випусках було новин на спортивну тематику — 13 %. Політика рівня держави, діяльність місцевої влади, освіта та медицина — теми, які були на другому місці за пріоритетністю: на них припало по 10 % проаналізованого контенту. Чи не половина новин загальнополітичних та з розділу «діяльність місцевої влади» стосувалася виборчої кампанії.

По два сюжети (по 7 %) журналісти присвятили висвітленню місцевого суспільно-політичного життя (в контексті судового процесу у справі про організацію масових заворушень головою обласного осередку «Нацкорпусу»), економіки, війни на Донбасі, комунальних та соціальних проблем і подій культури. По одному разу розповідалось у черкаських новинах про кримінал та надзвичайні події. За теми релігії та реформ новинарі каналу цього тижня не бралися.

Попри розмаїту тематичну палітру, не всі резонансні події потрапили в поле зору «UA: Черкаси». Так, із поля зору журналістів випала новина про те, що ПрАТ «Укргідроенерго» підписало меморандум із турецькою компанією Ozaltin Holding щодо співпраці в будівництві Канівської ГАЕС. Не йшлося в новинах каналу і про надбавки до зарплати для черкаських соцпрацівників, а також не був висвітлений візит ромів до прокуратури «з вимогами вжити заходів щодо місцевих правоохоронців, які відмовляються розглядати звернення ромів щодо дискримінації за національною ознакою з боку місцевих жителів».

Для збільшення зображення клікніть на нього

Третина аналізованих новин відповідала всім вимогам фахових стандартів. В усіх новинах було забезпечено достовірність і лише одному сюжету бракувало оперативності. Порушення стандартів точності й повноти інформації трапляються найчастіше. Наприклад, у новині «Панахидою та гімном України вшанували пам’ять В’ячеслава Чорновола» від 25 березня журналісти не сказали, коли відбулася меморіальна акція і скільки людей узяли в ній участь. Через неточності в деталях не зрозумілою є частина інформації в сюжеті «Черкаський обласний драмтеатр готує прем’єру вистави “Прибулець”» від 27 березня. Зокрема, в одному з синхронів ідеться про пожежу дворічної давнини, яка, припускаємо, позбавила колектив театру приміщення. Але в сюжеті це не конкретизовано. Також у матеріалі є згадка про те, що про прем’єру «журналістам Суспільного розповів режисер Олесь Павлютін під час відзначення Міжнародного дня театру». Коли було це відзначення, не уточнюється.

Зрозуміло представленого контексту подій немає і у двох «судових» новинах: «Відводом судді Апеляційної колегії Ігоря Поєдинка завершилося сьогодні засідання» від 28 березня та «Самовідвід судді Ірини Соломки» від 25 березня. В обох згадуються події 2017 року, де судді виявилися постраждалими, і через це вони не хочуть слухати справу очільника обласного осередку «Нацкорпусу». Але жодного разу не розповідається, що ж сталося два роки тому.

У новині «Спільний просвітницький проект “Ідентичність середньо-наддніпрянської писанки”» від 27 березня про намір місцевих митців відтворити старовинні орнаменти писанок важко зрозуміти, що має на увазі автор: «Проект завершиться створенням каталогу писанок та інформацією про людей, які дадуть нове життя традиційним схемам сторічного орнаменту».

Суперечливими є й ствердження кореспондента в сюжеті «25 черкаських держслужбовців навчилися жестової мови» від 26 березня. Журналіст каже, що вони таки навчилися мови, а слухачі півторамісячних курсів — що «ми опанували це тільки ази жестової мови».

У новині від 27 березня «Через п'ять днів Міністерство охорони здоров’я припинить оплату медпослуг» журналісти порушили стандарт точності й опосередковано — відокремлення фактів від коментарів, двічі назвавши директора департаменту охорони здоров'я та соціальної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради «головний медик Черкас».

Невизначеним виявився і статус одного з героїв сюжету «Про концепцію розвитку міського пасажирського транспорту» від 29 березня.: «Відповідний проект рішення депутати міськради ухвалили на сесії 21-го березня. Розробив її черкасець Павло Мосійчук та працівники міського управління транспорту». Ймовірно, йдеться про колишнього начальника відділу КП «Черкасиелектротранс» і помічника міського голови Павла Мосійчука.

«UA: Чернігів»

Відповідність новин каналу вимогам фахових стандартів становить 5,29 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У підсумкових випусках превалювали матеріали про діяльність місцевої влади (переважно — підготовка до виборів) та надзвичайні події: по 19 %. Новини про кримінал та діяльність правоохоронних органів становили 10 %. По два сюжети, або по 7 % новин, припало на спорт, культуру, освіту й науку, а також на економіку й комунальні проблеми. Сюжетів, які би стосувалися «соціалки» та релігії, в новинах не зафіксовано.

У підсумкових випусках новин ішлося про переважну більшість резонансних подій та значущих для регіону проблем. Утім, поза увагою журналістів каналу залишилася презентація нового автобуса й те, що в Чернігові планують випускати трамваї, а також те, що мешканця Ріпкинського району судитимуть за заклики в соцмережах, спрямовані на захоплення державної влади. Інші ЗМІ також повідомляли, що чернігівським бюджетникам до Великодня з бюджету міста виплатять премії, що Чернігівщині вандали понівечили меморіальну дошку ідеологу українського націоналізму тощо. А у випуску від 26 березня немає новин про те, що бібліотекарі університету «Чернігівський колегіум імені Шевченка» подали до суду на ректора.

Експерти звернули увагу на сюжет від 29 березня «В Чернігові на Красній площі виступив кандидат у Президенти Олег Ляшко». Пересічному агітаційному заходу журналісти присвятили 5 хвилин ефірного часу. Не полінувалися позбирати коментарі в ляшківського «пулу», містян, представників моніторингових організацій і навіть із кандидатом у президенти поспілкувалися. Зважаючи на те, що жодних інцидентів не сталося і суперажіотажу візит Ляшка не викликав, дивує, чому канал приділив йому стільки уваги. У сюжеті є два синхрони представників моніторингових організацій. І якщо представниця «Опори» говорить про те, що роздавання солодкої вати як імовірний підкуп виборців має оцінювати поліція, й це цілком виправдано, коментар голови чернігівського осередку Комітету виборців України із оцінним судженням, що «Ляшко вже не перший рік очолює рейтинг популістів», — дивує.А на початку сюжету ведуча бездоказово стверджує: «Людей на цю зустріч привозили з усієї України».

Для збільшення зображення клікніть на нього

Загалом, три чверті новин каналу, що вийшли в моніторинговий період, відповідають усім вимогам фахових стандартів. Утім, деякі з них, очевидно, у прагненні якнайповніше висвітлити події чи проблеми, виявляються задовгими й перенасиченими інформаційно. Наприклад, як новина від 25 березня «Понад 410 га сухої трави вигоріло від початку березня на Чернігівщині». У сюжеті йдеться про загоряння сухої трави на Чернігівщині, в основі — історія про очевидця, який сфотографував ймовірного палія поблизу Козельців. У цьому матеріалі аж 8 синхронів п’яти спікерів, а їхні меседжі здебільшого повторюються в закадровому тексті.

Що ж до виявлених порушень фахових стандартів, то експерти помітили їх у новині від 28 березня «Як правильно опломбовувати виборчі скриньки». Матеріал складається з підводки ведучої та відеокоментаря президента Асоціації виробників систем опломбовування.

«Індикаторні пломби та спеціальні наліпки — як правильно опломбовувати виборчі скриньки, сьогодні розказав Ростислав Цирень, президент Асоціації виробників систем опломбовування. За його словами, на спеціальних наліпках, які будуть на виборчих скриньках, при відклеюванні проявлятиметься напис “стоп”. А перевозитимуть бюлетені у так званому сейф-пакеті зі спеціальною системою захисту», — сказала ведуча. На відео бачимо, що Ростислав Цирень розповідає про опломбовування під час якогось заходу, позаду нього банер УНІАН, за круглим столом сидять люди, можемо припустити, що це є прес-конференція. Незрозумілим лишається, чи знімали це відео журналісти «UA: Чернігова». Також не вистачає коментаря представника дільничної чи окружної виборчої комісії про плюси та мінуси пломб, або незалежних спостерігачів, які би розповіли про надійність опломбування і чи можливо пломби підробити.

Деяким новинам бракує точності. Наприклад, сюжету від 29 березня «На виборах Президента на Чернігівщині голосуватимуть майже 829 тисяч людей»: «Право голосу на виборах Президента на Чернігівщині мають майже 829 тисяч людей. Це майже 82 % жителів області. Про це “UA: Чернігів” повідомила Наталія Висіканець, координаторка спостереження за виборами громадянської мережі “Опора”. За інформацією Державного реєстру виборців, понад 3100 жителів області голосуватимуть за її межами. Натомість майже 3300 жителів інших регіонів виявили бажання голосувати на Чернігівщині», — сказала ведуча у студії.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії. 

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

comments powered by Disqus