Моніторинг підсумкових випусків новини «UA: Першого» за 16–21 вересня 2019 року

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження у тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильним вважається подача факту суспільними мовниками.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA: Першого»

Період моніторингу: 16–21 вересня 2019 року

Для збільшення зображення клікніть на нього

 * Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні вересня в новинах «UA: Першого» порівняно з попереднім періодом моніторингу в червні з’явилися порушення стандарту балансу думок (у 7 % матеріалів, у червні цей стандарт не порушувався), і відчутно зросла кількість матеріалів із порушеннями стандартів відокремлення фактів від думок (було 11 %, тепер — 19 %) і повноти інформації (було 27 %, тепер — 41 %). Майже не змінилася ситуація з порушеннями стандарту достовірності подачі інформації (було 24 %, тепер — 26 %). Не змінилася ситуація з дотриманням стандарту оперативності подачі інформації (і в червні, й у вересні таких порушень не було). Так само, як і в червні стандарт точності інформації було порушено лише в одному матеріалі. І лише один матеріал, як і в червні, мав ознаки замовлення.

На звітному тижні стандарт балансу думок порушувався у чотирьох матеріалах із 58 досліджених (7 %).

У матеріалі про зустріч президентів України і Словаччини 16 вересня слово надано лише президенту Володимиру Зеленському. Він озвучує свій «мирний план», який має чітку опонентуру. Слова опонентам, зокрема представникам попередньої влади, не надано.

У матеріалі 17 вересня про те, що суд відпустив на поруки двох екснародних депутатів-опоблоківців Олександра Вілкула і Дмитра Колєснікова, народний депутат Дмитро Шпенов звинувачує прокуратуру в політичному переслідуванні цих двох, слова у відповідь на це звинувачення представникам прокуратури в матеріалі не надано.

У матеріалі за 19 вересня про пікетування Офісу президента проти «формули Штайнмаєра» не надано слово представникам влади, яких пікетувальники звинувачують у державній зраді.

У матеріалі за 19 вересня про вимогу мера Києва Віталія Кличка розпустити й переобрати недієздатну Київраду ненадано слова представникам тієї частини депутатського корпусу Київради, яку Кличко звинувачує в саботуванні роботи. Крім того, не надано слово самому Кличку для відповіді на закиди нардепа Олександра Ткаченка у нездатності мера співпрацювати з Київрадою.

На звітному тижні порушення стандарту оперативності подачі інформації не було в жодному матеріалі (0 %).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався у 15 матеріалах із 58 досліджених (26 %).

Була значна кількість посилань на неназвані, неперсоніфіковані джерела в певних структурах:

«Станом на 19-ту годину про втрати у штабі Операції Об'єднаних сил не повідомляють» (19 вересня).

«У “Нафтогазі” очікують, що вона передбачатиме мінімальний обсяг транзиту» (19 вересня).

«Представники парламентської більшості кажуть: заяви столичного голови замало і чекають офіційного звернення» (19 вересня).

«Про втрати у штабі Операції Об'єднаних сил не повідомляється» (21 вересня).

«В Офісі президента України розповіли, що глави держав домовилися обговорити практичні питання українсько-американської взаємодії під час візиту Зеленського до США» (21 вересня).

Було два розмитих посилання на невизначені групи людей:

«Перед початком цього засідання одесити мітингували біля суду на підтримку Державного цирку. На їхню думку, звірів, яких використовують у виставах утримують у належних умовах» (17 вересня).

«Організатори кажуть, це — протест проти намірів влади погодитися на вимоги Росії та впровадити мінські угоди за «формулою Штайнмаєра» (19 вересня).

Дуже велика кількість посилань на інтернет-сторінки без належної верифікації:

«Про це у фейсбуку повідомив громадський діяч Сайтемек Мустафаєв» (16 вересня).

«Президент Володимир Зеленський вимагає від правоохоронців оперативного розслідування обставин пожежі в будинку Гонтаревої. Заява розміщена на офіційному сайті» (17 вересня).

«Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков важає, що підпалювач — не просто зловмисник, ворог України. Про це він написав на своїй сторінці у твіттері» (17 вересня).

«На сторінці у фейсбуку п'ятого президента Петра Порошенка розміщена заява “Європейської солідарності”» (17 вересня).

«Ігор Коломойський вважає: пожежа вигідна самій Гонтаревій, бо це унеможливлює її екстрадицію до України. Про це бізнесмен повідомив кореспонденту “Української правди”» (17 вересня).

«Занепокоєні останніми подіями навколо Валерії Гонтаревою та “Приватбанку” Європейська бізнес-асоціаця та Американська торгівельна палата в Україні. У заяві, оприлюдненій у Фейсбук, сказано» (17 вересня).

«Зараз же на своїй сторінці у Фейсбуці міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав, буде подавати клопотання до суду про мінімальне покарання для підозрюваного і сам готовий взяти його на поруки» (19 вересня).

«Про це директор ДБР повідомив у телеграм-каналі» (21 вересня).

«У своєму Твіттері Дональд Трамп заперечив, що сказав щось незаконне під час розмови з Зеленським» (21 вересня).

17 вересня було подано без верифікації відео, взяте в інтернет-джерелі: «Ці кадри у мережі виклало видання “The Babel”, на них видно як у селі Гореничі біляя Києва горить будинок Валерії Гонтаревої».

У деяких матеріалах взагалі немає посилань на джерела інформації, зокрема у фронтових зведеннях за 16, 17 і 20 вересня.

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався в 11 матеріалах із 58 досліджених (19 %).

Використання журналістами оцінної лексики:

«Акція проти поліцейського свавілля в Харкові» (16 вересня). Хоч це і назва самої акції, але ведучий у підводці жодним чином цього не позначає, відтак це звучить як його оцінка.

«Рух мостом ще не відновили, але вже відкрили метро. Ми навіть тут могли побачити, як зі станції метро “Дніпро”, могли сідати у перші вагони люди» (18 вересня).

«Акція протесту проти “формули Штайнмаєра” вже завершується» (19 вересня).

«Утім, як раніше сказав голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв, цей транзит важливий і для безпеки України» (19 вересня).

«В аварії на Одещині близько 14:00, поблизу села Нова Долина, зіткнулася вантажівка і переповнений маршрутний мікроавтобус» (21 вересня).

У двох випадках було невиправдане вживання лексики урочистого стилю на позначення простої дії «сказав»:

«Однак зазначив, якщо Україна не завершить усіх процедур, щоб працювати за європейським законодавством, вони пропонуватимуть короткостроковий контракт на транзит» (19 вересня).

«Заяву Кличка прокоментував депутат від “Слуги народу” Олександр Ткаченко, який раніше заявляв про наміри очолити столицю» (19 вересня).

І з’явилися випадки, коли журналісти замінюють нейтральні дієслова, що позначають дію «сказав», на такі, що містять певну оцінку характеру цієї дії:

«Після закінчення акції організаторів запросив радник міністра Дмитро Раімов та запевнив, що найближчим часом при міністерстві створять комітет пацієнта» (17 вересня).

«Надвечір пресслужба поліції зауважила і про політичну складову» (18 вересня).

«Валентин Землянський сумнівається, що сторони домовляться щодо більшого обсягу транзиту» (19 вересня).

«Олексій Коболєв припустив, що “Газпром” після появи в України незалежного оператора української газотранспортної системи спробує взагалі відмовитися від контракту» (19 вересня).

«На суді ж запевняв: прийняв знеболювальне» (20 вересня).

У матеріалі 19 вересня кореспондентка самотужки оцінює кількість людей на протестній акції («залишилось лише кілька десятків людей»), замість того, щоб отримати оцінки цієї кількості у організаторів акції та у правоохоронців.

Був один журналістський висновок: «На наших очах зараз заходять уже люди до метро. Це може означати тільки те, що повністю відновили рух метро» (18 вересня).

19 вересня у матеріалі про затриманого Олексія Белька, що погрожував підірвати Міст метро в Києві, кореспондентка каже: «Усе це чоловік розказує під дією наркотиків». У наведеному на сторінці Авакова відеозаписі затриманий справді каже: «Я знаходжусь у стані наркотичного сп’яніння». Але авторка сюжету не робить посилання на затриманого, відтак це звучить як її оцінка стану цього чоловіка. Крім того, чи справді він перебуває під дією наркотиків під час цього допиту, не встановлено жодною експертизою.

19 вересня в експертному бекґраундовому матеріалі про значення для України довгострокового контракту з РФ на транзит газу в Європу один з висновків подається авторкою в журналістському тексті без посилань на експерта: «Росія зацікавлена укласти транзитний контракт на короткий термін, оскільки сподівається якнайшвидше добудувати газопроводи “Північний потік-2” і “Турецький потік” і постачати свій газ в Європу в обхід України».

Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні порушувався в одному матеріалі з 58 досліджених (1 %).

У матеріалі 21 вересня про ДТП на Одещині ведучий каже: «Зіткнулася вантажівка і переповнений маршрутний мікроавтобус». У маршрутці на момент аварії перебувало 12 пасажирів, тобто переповненою вона не була (мікроавтобус «Мерседес-Спринтер» вміщає більше сидячих пасажирів). Про цю обставину спеціально говорив на місці події представник районної влади (його пряма мова про це наводилася зокрема в сюжеті на телеканалі «Інтер» цього ж дня).

Стандарт повноти подачі інформації порушувався у 24 із 58 досліджених матеріалах (41 %).

У матеріалі про зустріч Зеленського з президенткою Словаччини 16 вересня не було бекґраунду щодо пропонованого Зеленським «мирного плану», в чому його ключові відмінності від позицій, обстоюваних попередньою українською владою.

У матеріалі 17 вересня про дані розвідки, що окупанти на Донбасі братимуть до свого війська лише жителів з російськими паспортами, потребувала бекґраунду про російську «паспортизацію» на Донбасі.

У матеріалі 17 вересня про пікетування Офісу президента хворими з рідкісними хворобами не було необхідного бекґраунду-пояснення терміна «орфанний», що неодноразово звучав у матеріалі.

У матеріалі 18 вересня про розмінування снарядів часів Другої світової війни біля школи на Тернопільщині бракувало бекґраунду про силу ураження знайдених снарядів і відстань цієї знахідки від будівлі школи (це традиційне порушення для журналістських матеріалів про подібні знахідки).

У матеріалі про пікетування Офісу президента 19 вересня не сказано, чи виходив хтось з представників влади спілкуватися з протестувальниками.

У матеріалі 19 вересня про значення для України довгострокового контракту з РФ на транзит газу до Європи жодним чином не пояснено компетентність експерта Валентина Землянського в енергетичних питаннях.

Решта порушень стандарту повноти були наслідком порушення інших стандартів — балансу думок (брак необхідних для повноти інформації коментарів) і достовірності інформації (брак чітких посилань на джерело фактів або авторство суб’єктивної думки). А також часом недостатня деталізація в коротких формах подачі інформації.

Протягом звітного тижня на каналі був один матеріал із ознаками можливої замовності (1 %).

Це був уже згаданий матеріал 16 вересня про зустріч президента Володимира Зеленського із президенткою Словаччини. Він подавався як протокольний «паркетний» матеріал і в ньому було грубо порушено стандарт балансу думок — слово надано винятково Зеленському. «Мирний план», про який він каже, має жорстку опонентуру, наприклад, тих же представників попередньої влади. Їм слово не надано. Ця ж інформація потребувала бекґраундів, яких не було в цьому матеріалі.

16 вересня (понеділок):

1. «У Маріуполі вбили підозрюваного в тероризмі Джумаєва, який перебував під домашнім арештом

Ведучий: Убивцю підозрюваного в тероризмі в Маріуполі розшукують по всій області, про це повідомляє пресслужба поліції Донеччини. Тіло загиблого знайшли сьогодні вдень на порозі його квартири. Речниця обласної поліції Олександра Гаврилко кореспондентам “Суспільного” ім'я вбитого не назвала, але й не заперечила, що це Роман Джумаєв.

Олександр Полосухін, речник поліції Донецької області: Попередньо встановлено, що невідомі подзвонили у двері і коли вийшов, вистрілили. На даний час відкрито кримінальне провадження за частиною 1-ю статті 115-ї Кримінального кодексу України “умисне вбивство”. Також відомо, що потерпілий чоловік притягувався до відповідальності за участь у незаконних збройних формуваннях. На даний час проводяться усі слідчі дії для встановлення особи, яка підозрюється у скоєнні злочину.

Ведучий: Роман Джумаєв, уродженець Маріуполя, працював програмістом. За даними поліції, у 2014 році поїхав у Донецьк і вступив там до лав терористів. Брав участь у штурмі Донецьку, Дебальцевого та Донецького аеропорту. За даними “Миротворця”, входив до складу терористичного угруповування “П'ятнашки”. 2015-го втік до Білорусі, наступного року переїхав до Росії. Затримали Джумаєва у вересні 2017-го в районі Мар'їнки, коли він намагався перейти на підконтрольну Україні територію. Джумаєву загрожувало до 15 років ув'язнення».

2. «Володимир Балух має намір допомагати іншим політв’язням

Ведучий: Володимир Балух збирається вивести родину з анексованого Криму і допомагати іншим політв'язням. Про це він сказав на пресконференції в Києві. З ним до журналістів сьогодні прийшли його адвокат та архієпископ Православної церкви України Климент. Про три роки у в'язниці, що допомагало йому?

Кореспондент: На цих кадрах Володимир Балух розповідає про тортури, яким піддавали його росіяни.

Володимир Балух, звільнений політв'язень: Я стояв обличчям до стіни, в розтягному до дикого фізичного болю, у розтягнутому положенні ніг, лицем до стіни, ноги розтягнуті практично шпагат. Били три тижні тому, ось залишилося — це від удару ногою під час прийомки.

Кореспондент: Відео записане в російській колонії показали на першій пресконференції Балуха після повернення його в Україну. Так політв'язня зустріли в колонії міста Торжок. Після переведення з Керченської, розповідає Дмитро Дінзе, адвокат Володимира Балуха.

Дмитро Дінзе, адвокат Володимира Балуха: Я думаю, це не випадково його перевели з півострова, тому що як самі співробітники федеральної служби виконання покарань говорили, що Володя нас тут дістав. Постійно щось вимагає, постійно щось хоче, постійно просить дотримуватись його прав. Тобто на півострові співробітники Федеральної служби виконання покарань трохи побоюються політичних українських в'язнів. Вирішили в центральну частину Росії відправити, а там взагалі повне свавілля. Володю, до речі, в колонії зробили російським громадянином, він став громадянином Росії саме в Торжківській колонії. Там сказали, що йому видали паспорт, що всі документи були відповідним чином складені.

Кореспондент: Архієпископ Климент розповів, що не міг потрапити до Балуха на суд і в колонію як пастир, лише як громадський захисник.

Климент, архієпископ кримської єпархії ПЦУ: У мене було спілкування з мамою Володі Балуха. Самий страшний момент в житті був, коли Володя був під домашнім арештом і потім його забрали на суд, коли ви бачили це відео, коли приїхав УФСІН, коли Володя виходив з дому, його посадили в цю машину УФСІН і повезли на суд. От саме страшно було приїхати після суду до мами Володі і сказати, що мама вже не побачить свого сина певний час, це страшно було.

Кореспондент: Володимир Балух розповів: у в'язниці його підтримували листи не лише з України, а й з усього світу. Більша частина з них зникла в колонії. Незважаючи на тяжкі умови ув'язнення, Балух каже: ні про що не шкодує і дивиться у майбутнє з оптимізмом.

Володимир Балух: Не вважайте мене за людину постраждалу, бо мені насправді подаровано цей шлях, усвідомлення тої любові, яка, в якій я купаюся, це океани любові в якому я купаюсь. Ну це щастя навіть там, усвідомлювати там, що ти щаслива людина, я думаю що за допомогою любові ми виправимо ситуацію в країні на краще.

Кореспондент: Володимир Балух планує вивезти свою сім'ю з окупованого Криму і має намір активно допомагати визволяти українських політв'язнів».

3. «В анексованому Криму знайшли тіло кримського татарина Ейнара Еюпова, який зник рік тому

Ведучий: В анексованому Криму знайшли тіло кримського татарина Ейнара Еюпова, який зник рік тому. Про це у Фейсбук повідомив громадський діяч Сайтемек Мустафаєв. Тіло було в лісі у Бахчисарайському районі поблизу села Залісне. Його знайшла жінка, що пасла кіз. 20-річний Ейнар Еюпов зник 6-го серпня 2018-го. Вранці він пішов на роботу, а опівдні зв'язок з ним перервався. Кримські татари неодноразово виходили на його пошуки, але безрезультатно. До сьогодні в анексованому Криму зниклими безвісти вважали 17-х людей, 13 із них кримські татари».

4. «Акція у Львові за визволення українських політв’язнів Кремля

Ведучий: 86 капканів, по одному на кожного в'язня Кремля, сьогодні встановили у середмісті Львова. Вулична акція переїжджає з міста до міста, нагадуючи скільки ще українців утримують у неволі в Росії та в анексованому Криму. Львів у списку сьомий. Тамтешню акцію підтримали і родичі арештантів.

Кореспондентка: Близько пів на 12-ту під стінами Ратуші розпочали розставляти металеві капкани. Всього їх 86. Вони символізують в'язнів Кремля. На кожному із капканів є бірка із написом «Сдєлано в Крємлє». Також у центрі міста поставили банер, на якому прізвища усіх громадян України, яких зараз утримує Росія.

Олександра Романцова, співорганізаторка: Ідея полягає в тому, що приїзджаємо в місто і даємо можливість містянам як ознайомитися із ситуацією з політв'язнями,так і допомогти якимось чином долучитися до їх підтримки та допомоги. Ви знаєте, що вже маємо 11 звільнених по обміну політв'язнів. Іще 24 воєннополонених моряки. Але в нас, окрім того, лишилося 86 людей, трошки більше 70 з яких кримські татари, і вони знаходяться як в Криму так і в тюрмах Російської Федерації.

Кореспондентка: Ірина Лимешко, дружина харків'янина Геннадія Лимешка, якого у 2017-му затримали в Судаку.

Ірина Лимешко, дружина в'язня: В 2018-му році суд його осудив і дали 8 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Після того його етапували в Росію в Ставропольський край в хутір Дидимкіна. Контакти, скажу так, дуже рідко він телефонує, тому що там можливості немає. Інколи пише листи.

Кореспондентка: Серед родичів в'язнів — кримський татарин Решат Емірусеїнов. Його сина Рустема, батька трьох неповнолітніх дітей, розповідає чоловік, заарештували 15 лютого цього року.

Решат Емірусеїнов, батько в'язня: Зараз він у Сімферополі у в'язниці. Ніяких побачень нам не дозволяють. Зазвичай у Сімферополі вони упродовж двох років, а далі на суді їх вивозять у Ростов або в Москву. За статтею “тероризм”. У Крим ми переїхали майже 30 років живем в Україні, де ніхто не думав та не уявляв, що тероризм можливий.

Кореспондентка: Також людям пропонували написати листа в'язням Кремля.

Сергій Пінчук, киянин: Я думаю найголовніше, це те, що про них не забули, і те, що всі пам'ятають про них. Всі за них хвилюються і всі хочуть, багато людей хочуть, щоб вони були з нами тут в Україні.

Кореспондентка: Схожі акції проведуть у Чернівцях, Вінниці та Чернігові».

5. «Зустріч президентів України і Словаччини

Ведучий: Україна планує домовитися про звільнення всіх українських полонених на зустрічі норманської четвірки. Про це сказав Володимир Зеленський після розмови із президентом Словачини. На брифінгу із Зеленським Зузана Чапотова сказала, що підтримує продовження санкцій проти Росії, допоки не будуть виконані мінські угоди. Нагадаю, до «норманської четвірки» входять Україна, Німеччина, Франція та Росія. Минулого тижня президент України говорив, що зустріч лідерів країн «норманського формату» може відбутися у вересні.

Володимир Зеленський, президент України: Вирішення питання остаточного обміну всіх наших полонених. “Всіх на всіх”, ми можемо так називати. Друге питання, остаточно вирішене з чіткими термінами розведення військ Золоте, Петрівське, а потім чіткі терміни, коли ми розводимо війська упродовж всієї території, всієї нашої контактної лінії. Третє, чоткі терміни обговорення, що ми обговорюємо місцеві вибори на тимчасово окупованих територіях, ми повинні з вами розуміти, що чіткі терміни будуть до виборів виведення всіх військ з тимчасово окупованих територій».

(Матеріал має ознаки замовлення. «Протокольне» повідомлення про зустріч. Слово надано лише президенту Зеленському. План, який він озвучує в синхроні, має жорстку опонентуру. Слова опонентам не надається — порушено стандарт балансу думок. Немає жодних бекґраундів стосовно обговорюваного «мирного плану» — порушено стандарт повноти інформації.)

6. «На Львівщині стартували військові навчання Rapid Тrident

Ведучий: На Львівщині стартували військові навчання Rapid Тrident. 3,5 тисячі військових, 14 країн-учасниць, 600 одиниць бойової техніки і 2 тижні на полігоні. До 28 березня армійці відпрацьовуватимуть спільні дії під час оборонних та наступальних операцій. Як відбувалося відкриття навчань? Дивіться далі.

Кореспондент: Американський військовий каже: “Слава Україні!”, у небо здіймаються державні прапори. На Яворівському полігоні розпочинаються міжнародні навчання Rapid Trident-2019. Військовики, гвардійці, прикордонники, поліцейські, надзвичайники і державна охорона представляють Україну. Усіх країн-учасниць 14, а найбільші іноземні контингенти — від Штатів і Канади, майже 5 сотень людей. Навчання проводять у дві фази, каже співкерівник Олександр Жакун.

Олександр Жакун, співкерівник навчань: Перша — командно-штабна, яку планується провести з 19 по 21 вересня, планування та управління із застосування багатонаціональної дивізії в ході відбиття збройної агресії, польова фаза, яку заплановано провести з 24 по 26 вересня, під час якої будуть відпрацьовані спільні дії під час підготовки та ведення оборонних, стабілізаційних, наступальних дій бази національною бригадою у взаємодії з іншими військовими формуваннями.

Кореспондент: До навчань залучають понад 600 машин, зокрема і броньованих, а також чотири гелікоптери МІ-8. Їх застосують для медичної евакуації та висадки десанту. Серед десантників у Яворові американці, каже співкерівник Тімоті Клівленд.

Тімоті Клівленд, співкерівник навчань: Під час навчання Rapid trident-2019 один взвод із 101-ї десантно-штурмової дивізії Збройних Сил Сполучених Штатів Америки будуть відпрацьовувати свої дії спільно із Національною гвардією України і Збройними Силами України.

Кореспондент: Командна фаза — це моделювання дій свого та ворожого підрозділів у віртуальному просторі за допомогою комп'ютерних програм. Таке тренування проведе болгарин Анатолій Іванов.

Анатолій Іванов, військовослужбовець із Болгарії: Працюватиму на комп'ютерному симуляторі. Побачу, як це відбувається тут, на навчаннях міжнародного рівня і тоді подивлюся, чим я можу бути корисним своїм колегам.

Кореспондент: Більшість українських військових учасників навчань були на Донбасі. Один з них — Юрій Гуцуляк. Каже, опісля його бригада вирушить у зону Операції об'єднаних сил, а в Яворові найперше — це обмін досвідом.

Юрій Гуцуляк, військовослужбовець з України: Цей обмін досвідом нам дасть розуміння на подальшу співпрацю. Досвід, який в нас — теж великий. Ви знаєте, що на сході ми з самих перших днів і бойовий досвід 10 бригади дуже потужний, дуже великий, і ми маємо чим з ними обмінятися.

Марія Акулазан, військовослужбовець з США: Я буду вчитися в українських військових тих самих технік, яких я хочу, щоб наша армія навчила українських військових. Це досвід, техніки, військові тренування. Все, що робить наша армія, ми покажемо вашій армії.

Кореспондент: Навчання Rapid Тrident на Львівщині триватимуть два тижні».

7. «Одного українського військового поранено на фронті

Ведучий: Одного українського військового поранено під час обстрілів на Донбасі. Терористи сьогодні 14 разів обстрілювали українські позиції. Із заборонених мінськими угодами мінометів 120-го та 82-го калібрів били по захисниках Луганського та Новолуганського. З гранатометів різних систем та стрілецької зброї вели вогонь по всій лінії фронту».

(Нема посилання на джерело інформації.)

8. «У Тернополі попрощалися з майором Михайлом Цимбалістим

Ведучий: У Тернополі попрощалися з майором Михайлом Цимбалістим. Він загинув на Донбасі в п'ятницю, коли був на бойовому завданні. Прощатися з військовим, за даними обласного військомату, прийшло понад півтисячі людей. Йому було 34 роки. Народився в селі Обисла на Тернопільщині. А жив в обласному центрі. Закінчив Національну академію сухопутних військ у Львові. Міністерство оборони посмертно відзначило Михала Цимбалістова відзнакою “Зірка слави”. Поховали його на Микулинецькому кладовищі Тернополя.

Дмитро Гайдуцький, доброволець: Ми дружили, ми товаришували. В нас була “золота” юність. Це були ті часи, коли ми в дворах, з гітарами пропадали. І збиралися компаніями. Була дуже дружня в нас, велика компанія. Він чуть-чуть молодший від мене. Але все рівно в нас були такі хороші, дружні стосунки. Міша завжди був виваженим. Це людина совісті, людина честі і людина була слова. Пам'ятаю його таким і ніколи він для мене не зміниться. Я досі не вірю, що його вже просто нема».

9. «Акція проти поліцейського свавілля в Харкові

Ведучий: Акція проти поліцейського свавілля в Харкові. Близько сотні представників громадських організацій прийшли до будівлі поліції, через затримання трьох чоловіків. Напередодні після «Харків-Прайду» та альтернативної акції за сімейні цінності, між ними та правоохоронцями виник конфлікт — начальник обласного управління поліції Валерій Сокуренко сказав, що проведуть службову перевірку. З чого почався конфлікт і чого вимагають мітингувальники?

Мітингувальник: Ці кайданки кували людей — представників моєї організації, “Фрайкора”.

Кореспондентка: Під управління поліції в Харківщині акція протесту. Захід назвали — пікет проти поліцейського свавілля. Так підтримують трьох чоловіків, яких затримали після конфлікту на Римарській. Там шукали учасників бійки у парку Шевченка, де невідомі побили 15-річного хлопця, каже співорганізатор акції Богдан Войцеховський.

Богдан Войцеховський, представник громадської організації “Фрайкор”: І поліція замість того, щоб шукати учасників бійки, вирішила виїхати на штурм офісу “Фрайкору”. Були пред'явлені звинувачення в нападі на працівника поліції. Тобто, коли вони захищалися від незаконних затримань, які були на вулиці Римарській, це назвала поліція нападом на працівника поліції. Більшість газових балончиків використала поліція і скоріш за все саме поліцейські свій газ нанюхались.

Кореспондентка: Ось кадри побиття підлітка. Сталося все вчора, після акції, на майдані Свободи. Там проходили “Харків-Прайд” та акція за традиційні сімейні цінності, співорганізаторами якої був і “Фрайкор”. А це відео затримання, травми отримали двоє правоохоронців — проти них застосували газові балончики. Поліція скрутила та відправила до райвідділу 17 чоловіків: трьох затримали, інших відпустили. Сьогодні затриманим вручили підозри за статтею погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу. Тепер мають вибрати запобіжний захід. Чому стався конфлікт на Римарській, очільник Нацполіції області Валерій Сокуренко пояснює так.

Валерій Сокуренко, начальник Харківського обласного управління поліції: Якщо люди починають розказувати поліцейським, там, що вони такі самі як і ті учасники параду. Поліцейським природньо, що йому це не подобається, він на службі знаходиться, чого його ображати того поліцейського? Ображати їх почали, жорстко ображати, ті щось відповіли. Ну а дальше почався конфлікт.

Кореспондентка: Валерію Сокуренку пікетувальники вручили звернення.

Георгій Тарасенко, керівник громадської організації “Фрайкор”: Щоб визначилась ситуація з хлопцями, яких затримали, щоб пройшли якісь, скажем, дій з приводу того, щоб визначити ступінь провини працівників національної поліції, якщо він був, їхні незаконні дії, як люди кажуть, по викраденню речей, по незаконному приміненні фізичної сили з приводу активістів.

Кореспондентка: За словами Войцеховського, на пікет прийшли представники громадських організацій “Фрайкор”, “Нацкорпус”, “Правий сектор”, “Традиція та порядок” та “Спілка ветеранів АТО” — усього близько 80 людей».

10. «У Харкові вшанували пам'ять Георгія Гонгадзе та інших загиблих журналістів

Ведучий: У Харкові вшанували пам'ять Георгія Гонгадзе та інших загиблих журналістів. На майдані Свободи відбулася акція “18+”. Біля намету “Все для перемоги” учасники на папері зображали свободу слова. Такі акції у Харкові проходять 10-й рік.

Учасник акції: Місто не знає відповіді, принаймні, офіційно.

Володимир Чистилін, організатор акції: “18+”, тому що пройшло вже 18, більше 18 років з того моменту, як не стало Георгія Гонгадзе. Ми щороку в Харкові виходимо, різні формати, сьогодні вирішили зробити таку мистецьку акцію. А головне, ми хочемо, щоби нова уже влада все ж таки розслідувала цю справу.

Юрій Хомайко, журналіст: Я приходжу на ці заходи кожного року 16-го вересня. Не можна залишатися спокійним, коли нічого не робиться з боку влади і вона думає, що ми всі забуваємо про те, що гинуть наші колеги. Але ми не забуваємо, і хоча би раз на рік ми повинні про це нагадувати владі.

Ведучий: Георгій Гонгадзе зник в Києві 16 вересня 2000-го. У листопаді того ж року в Таращанському лісі на Київщині правоохоронці знайшли тіло без голови, яке за висновками експертів могло належати саме Гонгадзе. Тоді ж лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив так звані плівки Мельниченка. Записи, які зробив керівник служби охорони президента, начебто свідчили про причетність президента Кучми та глави його адміністрації Литвина до вбивства. Після того розпочалася акція “Україна без Кучми”. 2009-го знайшли фрагменти черепа, котрі, як заявила прокуратура, належали Георгію. Його поховали 2016-го року. Трьох виконавців злочину, колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження МВС засудили до різних термінів майже через 8 років після зникнення журналіста. Ще через 5 років довічне ув'язнення отримав колишній генерал МВС Олексій Пукач. Замовників убивства Гонгадзе досі не названо».

У випуску за 16 вересня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Близько двох десятків поранених у зіткненні двох мікроавтобусів на Одещині.

Кабмін ухвалив і вніс на розгляд парламенту проєкт держбюджету на наступний рік.

17 вересня (вівторок):

1. «Навмисний підпал — єдина версія пожежі в будинку ексочільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої

Ведучий: Навмисний підпал — єдина версія пожежі в будинку ексочільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої. Решту версій в поліції відкинули після перегляду записів з камер спостережень. Про це Суспільному повідомив речник Нацполіції в Київській області Микола Жукович. Раніше він сказав, що поліції не відкридає, що замовником пожежі може бути сама ексочільниця Нацбанку. Що на це відповів адвокат Гонтаревої — дивіться далі.

Кореспондент: Ці кадри у мережі виклало видання “The Babel”, на них видно як у селі Гореничі біляя Києва горить будинок Валерії Гонтаревої. Сама Гонтарева зараз перебуває В Лондоні.

Валерія Гонтарева, ексочільниця Нацбанку України: Це було десь о третій годині ранку і це було пляшки з горючою сумішшю. Кидали на кришу з сусіднього участка. І охраннік визвав пожежників і поліцію, а весь дом згорів.

Кореспондент: На місце пожежі виїхали рятувальники та наряд поліції. На згарищі слідчо-оперативна група знайшли запалювальну світло-шумову ракету. Зі слів речника поліції Київської області Миколи Жуковича розглядають кілька версій: коротке замикання, ненавмисний підпал через використання відкритого вогню і навмисний підпал. Остання версія є основною.

Микола Жукович, керівник пресслужби поліції Київської області: Попередньо ми говоримо про те, що все таки було якесь проникнення сюди на територію незаконне невідомою особою, яка можливо і скоїла цей підпал. Зараз ми розглядаємо відео камер спостереження. Ті відеокамери, того обладнання, яке є на цьому обійсті.

Кореспондент: За словами Жуковича, поліція не відкидає версії, що будинок ексголови Нацбанку підпалили за її замовленням. Адвокат Гонтаревої це спростовує і відкидає припущення, що таким чином Гонтарева намагалася приховати речові докази в разі обшуку її будинку.

Андрій Федур, адвокат Валерії Гонтаревої: Обшук в квартирі, я взагалі не розумію, чому проводить ДБР там обшук, тому що в цій квартирі ніхто не жив 18 років. Тому обшук квартири — це була просто, на мій погляд, така акція якась, ну, якогось такого дитячого залякування. Там взагалі не було ніякого сенсу проводити той обшук. А я декілька днів був у цьому будинку, я чекав, що вони на обшук сюди прийдуть. Але сюди на обшук ніхто не прийшов з правоохоронців, а будинок спалили.

Кореспондент: Обшуки в квартирі Гонтаревої провели 12-го вересня співробітники Державного бюро розслідування. Як тоді пояснила речниця ДБР Анжеліка Іванова, слідчі дії стосувалися справи про розкрадання в “Укроборонпромі”.

Ведучий: Наприкінці серпня Валерію Гонтареву збила машина в Лондоні. Там вона зараз живе і викладає у школі економіки. Вона досі в лікарні з переламами. 5 вересня в центрі Києва підпалили автівку її невістки, також Валерії Гонтаревої. ексочільниця Нацбанку пов'язує обидві події зі своєю роботою в НБУ. “Радіо Свобода” оприлюднила слова Гонтаревої у месенджері. Вона пише: “Мені погрожували всі 5 останніх років”. Зараз погрози надходили лише від Коломойського та Портнова. Всі вони були в публічній площині».

2. «Реакції на пожежу в будинку Гонтаревої

Ведучий: Володимир Зеленський доручив Службі безпеки долучитися до розслідування підпалу будинку Гонтарєвої. Про це повідомляє пресслужба СБУ. На подію відреагували й інші українські чиновники і політики. Ось деякі з думок, які вони висловили на своїх сторінках у соцмережах або на офіційних сайтах.

Кореспондент: Президент Володимир Зеленський вимагає від правоохоронців оперативного розслідування обставин пожежі в будинку Гонтаревої. Заява розміщена на офіційному сайті. “Пожежа в будинку колишньої очільниці НБУ — брутальний злочин. Швидке розслідування якого має стати пріорітетом у роботі правоохоронних органів”. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков важає, що підпалювач — не просто зловмисник, ворог України. Про це він написав на своїй сторінці у Tвіттер. “Нічний підпал будинку Гонтаревої — неприпустимий прояв кримінального тиску. Той хто замовив і виконав це у момент прибуття місії МВФ в Україну, не просто підпалювач, він ворог, який шкодить своїй державі”.

Кореспондент: На сторінці у Фейсбук п'ятого президента Петра Порошенка розміщена заява “Європейської солідарності”. В ній сказано: “Пожежа в будинку ексочільниці Нацбанку — помста за реформаторську позицію. Партія “Європейська солідарність” вимагає від влади припинити кампанію терору, яка здійснюється щодо колишнього голови Національного банку України Валерії Гонтаревої. Ця кампанія є помстою за державницьку і реформаторську позицію Гонтаревої під час перебування її на посаді голови НБУ”.

Кореспондент: Спробою зупинити реформи та розвиток, називає підпал Національний банк України. “Ми, правління Національного банку України, публічно заявляємо, про неприпустимість цілеспрямованих системних атак на ексголову Центробанку Валерію Гонтареву. Та в її особі на всіх реформаторів, які працювали і працюють на благо України. Це вже не низка інцидентів, це терор”.

Кореспондент: Ігор Коломойський вважає: пожежа вигідна самій Гонтаревій, бо це унеможливлює її екстрадицію до України. Про це бізнесмен повідомив кореспонденту “Української правди”: “Тепер, швидше за усе, її не видадуть. Тому ж думайте самі”.

Ведучий: Занепокоєні останніми подіями навколо Валерії Гонтаревою та “Приватбанку” Європейська бізнес-асоціація та Американська торгівельна палата в Україні. У заяві оприлюдненій у Фейсбук сказано, цитую: “Подібні ситуації однозначно дають як бізнесу так і інвесторам тривожний сигнал та ставлять під питання безпеку, справедливість та рівність усіх перед законом в Україні”. Нагадаю, Гонтарева проходить як свідок у двох кримінальних справах. Перша про можливе розкрадання 150 мільйонів гривень під час укладання угоди між аграрним фондом та “Брокбізнесбанком” бізнесмена-втікача Сергія Курченка. Друга — про зловживання службовим становищем. За версією слідства, керівництво Нацбанку 2016 року змінило правила валютного регулювання з метою отримання неправомірної вигоди. У цій справі Печерський райсуд Києва 27 серпня дозволив примусово доставити Гонтареву на допит. Вона ж запропонувала слідчим приїхати до неї в Лондон. Валерія Гонтарева очолювала Національний банк з 2014-го по 2018-й рік. За цей час провела процедуру очищення банківської системи. На початку 14-го року в Україні було 180 банків, більше половини фінустанов Гонтарева закрила. Частина з них займалася відмиванням грошей, решту визнали неплатоспроможними. Зараз працює 76 банків. У грудні 16-го року уряд за пропозицією НБУ ухвалив рішення про націоналізацію “Приватбанку”. На той час його клієнтами були понад 20 мільйонів українців. Колишній співвласник банку Ігор Коломойський сказав, що має намір його повернути. Американське детективне агентство “Крол” проводило розслідування і встановило, що внаслідок шахрайських операцій банку завдано збитків на 5,5 мільярдів доларів. Суди за позовами Нацбанку проти Коломойського у справі “Приватбанку” тривають в Україні, Швейцарії та США».

3. «Один український військовий загинув, двох армійців поранено

Ведучий: Один український військовий загинув під час виконання завдання на Донеччині. Двох армійців поранено. Терористично-окупаційні війська сьогодні 5 разів обстрілювали українські позиції. Поблизу Новотошківського вели вогонь з 82 міліметрового міномета. Неподалік Залізного, Новотроїцького, Водяного та Павлополя били з гранатометів та стрілецької зброї».

(Не вказано джерело інформації.)

4. «Із 1 жовтня до окупаційних військ на Донбасі братимуть лише бойовиків із російськими паспортами

Ведучий: Із 1 жовтня до окупаційних військ на Донбасі братимуть лише бойовиків із російськими паспортами. Про це повідомив речник Міноборони Максим Праута із посиланням на інформацію Головного управління розвідки. Також російське командування прискорює так звану «паспортизацію» всього населення на окупованій території.

Максим Праута, речник міністерства оборони України: Збільшення кількості російських громадян на тимчасово окупованій території за рахунок місцевих жителів, Росія намагається посилити свої позиції на міжнародних переговорах з врегулювання ситуацій на Донбасі. Крім того, у такий спосіб Російська Федерація планує не допустити втрати свого впливу в регіоні у разі змушення її погодитись на окремі поступки з реалізації мінських угод і зберігає потенціал для подальшої агресії проти України».

(Історія російської «паспортизації» окупованого Донбасу потребувала бекґраунду.)

5. «Звільнений політв’язень Карпюк розповів, як потрапив до російського полону

Ведучий: Поїхав на зустріч Володимира Путіна та керівництва “Правого сектора”. Звільнений політв'язень Микола Карпюк під час першої пресконференції розказав, навіщо перетинав кордон із Росією у 2014, того дня, коли його затримали. За словами Карпюка, участі у бойових діях у Чечні він не брав. Звинувачення російських слідчих відкинув. Розповів про полон та тортури у російській в'язниці.

Микола Карпюк, звільнений політв'язень: Я був командир УНСО у війні в Придністров'ї. Я був командир УНСО у війні 93 року в Абхазії. Був там поранений, недовго там провоював — був поранений. Але на Чеченську війну я не відправлявся. Зафіксовані чіткі прізвища тих, хто приймав участь у військових діях з подачі ФСБ. І ні одна людина не заарештована, не ув'язнена. Треба було якось списувать цю справу. Я думаю, попались ми — наші підключили до цього.

Ведучий: Миколу Карпюка затримали під час в'їзду до Росії в березні 2014. Його звнуватили в організації збройної групи, яка нібито брала участь у Чеченській війні. У травні 2016 його засудили до 22,5 років ув'язнення. Разом із ним до 20 років іншого українця Станіслава Клиха. 7 вересня їх звільнили в рамках обміну ув'язненими між Україною та Російською Федерацією».

6. «Прокуратура оскаржила рішення суду про зміну запобіжного заходу екснардепам Вілкулу та Колєснікову

Ведучий: Прокуратура Дніпропетровської області оскаржила рішення Жовтневого суду Дніпра про зміну запобіжного заходу для колишніх народних депутатів Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова. Учора Вілкула та Колєснікова взяв на поруки депутат Дмитро Шпенов. Чому суд ухвалив таке рішення? Розповість суддя-спікер Сергій Мельниченко.

Сергій Мельниченко, суддя-спікер Жовтневого районного суду Дніпра: Прокурор, звертаючись з клопотанням про надання запобіжного заходу, повинен довести 3 речі. Перша це те, що підозрювані обгрунтовано підозрюються, друге це те, що існують ризики визначені кримінально-процесуальним законом, це наприклад, як ризик втечі, ризик впливу на свідків там їх п'ять визначено. І третє, що більш м'який запобіжний захід, він зможе забезпечити нівелювання цих ризиків. В даному випадку прокурор довів перші два пункти і не довів третій. Тому судом було обрано більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Ведучий: Народний депутат-самовисуванець Дмитро Шпенов пояснив нашим кореспондентам, чому вирішив взяти на поруки Колєснікова та Вілкула.

Дмитро Шпенов, народний депутат України: Як мінімум я знаю цих людей 16 років. По-друге, я — юрист, детально розбирався в матеріалах справи. Бо це розглядалося на минулій каденції, на регламентному комітеті я був присутній. І жодного доказу не принесли. Я вважаю, що це політичне додаткове переслідування старої влади.

Ведучий: Нагадаю, Олександра Вілкула прокуратура підозрює у зловживанні владою, або службовим становищем, як наслідок, за версією слідства, це завдало збитків бюджету більш як на 12 мільйонів гривень. Мова йде про проведення гірничих робіт, які призвели до знищення родючого грунту. А Дмитрові Колєснікову закидають сприяння незаконній приватизації двох станків оборонного підприємства, коли він був головою агентства державного майна».

(У матеріалі порушено стандарт балансу думок: народний депутат Шпенов однобічно звинувачує прокуратуру в політичному переслідуванні екснародних депутатів-опоблоківців. Слова у відповідь на звинувачення представникам прокуратури не надано).

7. «Поліція розслідує побиття школяра в Харкові після “Харків-прайду”

Ведучий: Школяр, якого побили після “Харків-прайду”, написав заяву до поліції. Правоохоронці самі знайшли його і запросили до відділку. В неділю хлопця побили. Залили обличчя газом. Хоча сам, каже, участі в акції на підтримку ЛГБТ-спільноти не брав. Тож, чому напали на підлітка?

Побитий школяр: Ну ось тільки те, що на руці.

Кореспондентка: П'ятнадцятирічний школяр просить не називати його імені та приховати обличчя. Показує сліди побоїв. Ці подряпини та синці отримав два дні тому у парку Шевченка.

Побитий школяр: Мы просто гуляли по парку. Ми гуляли у саду Шевченка, проходила повз група людей. Через те, що в моєї дівчини на футболці була веселка, їй плюнули в обличчя.

Кореспондентка: Відео нападу на підлітка. Натовп чоловіків переслідував хлопця кілька хвилин. Його били та повалили на землю. Це сталося за півгодини після завершення маршів на підтримку ЛГБТ-спільноти та за традиційні сімейні цінності. Школяр говорить, не був на жодному з цих заходів. До саду прийшов з подругою на прогулянку.

Побитий школяр: Я за неї заступився. Мене оточили майже тридцять чоловіків. Вони почали штовхати, бити. Намагалися гасити цигарки. Підійшла жінка, допомогла мені вийти. Я намагався від них втекти. Мені залили око перцевим балончиком і от в мене хімічний опік. Потім мене повалили на землю і почали бити ногами, по голові й по тілу.

Кореспондентка: До лікарні хлопець поїхав сам. Обробивши травму, медики відпустили його лікуватися додому. Поліцейські відкрили провадження за кілька годин після публікації відео з кадрами побиття. Особу хлопця вирахували, зв'язалися з ним та запросили у райвідділ написати заяву. Розповідає речниця поліцейських Інеса Снитко.

Інеса Снитко, інспектор Шевченківського відділу поліції: На підставі саме цього відео інформація про цей випадок було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною другою статті двісті дев'яносто шостої Кримінального кодексу України — це «хуліганство». Потім, під час проведення всіх слідчих дій, було встановлено цього хлопчика.

Кореспондентка: Снитко говорить, зараз розслідування триває. На питання, чи відомі слідчим імена людей, які били хлопця, Снитко відповідає так:

Інеса Снитко: Це ще таємниця слідства. Наразі такі дані не розголошуються.

Кореспондентка: У неділю на акції за традиційні сімейні цінності вийшли учасники організацій “Фрайкор”, “Традиції і порядок”, “Правий сектор” та “Національний корпус”. Кореспонденти Суспільного зв'язалися з представниками всіх чотирьох організацій. Причетність своїх прихильників до побиття школяра у парку Шевченка вони заперечують».

8. «Люди з рідкісними недугами пікетували Офіс президента

Ведучий: Люди з рідкісними недугами прийшли до Офісу президента. Кажуть, програми фінансування для таких хворих скоротили, а минулорічну петицію до президента так і не розглянули. Чи вдалося про щось домовитися мітингарям з чиновниками?

Кореспондентка: 09:30 біля будівлі офісу президента України збирається натовп. Усіх їх об'єднує одне — орфанні захворювання. Більшість з них невиліковні і потребують пожиттєвої лікарської допомоги. Директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру Олена Гричаніна розповідає, як проблема грошей торкається орфанних хворих.

Олена Гричаніна, директор Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру: Якщо генетика, то й рідкісні хвороби — це дорогостоящі, то здебільшого для рідкісних хвороб існує тільки симптоматично. Інколи хімічне лікування і воно безумовно потребує високих затрат.

Кореспондентка: Сьогодні мітингарі звернулися до Володимира Зеленського з проханням допомогти їм фінансово. Тетяна Кулеша, організатор акції, стверджує: держава вже давно забула про орфаннохворих пацієнтів.

Тетяна Кулеша, голова громадської спілки “Орфанні захворювання України”: Ми знаємо, що доведений бюджет і збільшена цифра на витрати для Міністерства охорони здоров'я, але, на жаль, всі програми, які стосуються орфанних пацієнтів на сьогоднішній день скорочені вдвоє. Ми прийшли до президента звернутися з проханням, щоб він звернув увагу на виконання закону, який існує в Україні — це закон № 1213 від 15 квітня 2014 року, який гарантує всім орфанним пацієнтам захист у всій державі.

Кореспондентка: На акцію прибули і самі пацієнти з рідкісними захворюваннями і люди, які просто хотіли підтримати хворих. За словами організаторів, сьогодні тут зібралося більше сімдесяти людей. Батько хворого хлопця розповідає, що про допомогу просять вже багато років.

Андрій Ханенко, батько хворого хлопчика: Ми ще з минулого року просили президента підписати петицію. Петиція набрала голоси, але нашу заяву навіть не розглянули і відклали в довгий ящик. Хоча розумієте, діти з такою хворобою довго не живуть і хотілося, щоб новий президент нас зрозумів.

Кореспондентка: З Офісу президента до мітингарів так ніхто і не вийшов. Тому учасники акції вирушили мирною ходою до Міністерства охорони здоров'я. Після закінчення акції організаторів запросив радник міністра Дмитро Раімов та запевнив, що найближчим часом при міністерстві створять комітет пацієнта, а також налагодиться постійна комунікація з пацієнтськими організаціями».

(Порушено стандарт повноти інформації — немає бекґраунду-пояснення терміна «орфанний», який неодноразово звучить у матеріалі.)

9. «Окружний адміністративний суд Одеси заборонив використовувати тварин у виставах державного цирку

Ведучий: Окружний адміністративний суд Одеси заборонив використовувати тварин у виставах державного цирку. Це перше таке рішення в Україні, сказала представниця організації «Відчинені клітки» Світлана Руденко. Рішення оголосила суддя Нінель Потоцька. Заборона набирає чинності і діятиме доти, доки в цирку не створять належних умов для утримання тварин. Порушення, які там допустили, назвала головна спеціалістка екологічної інспекції Олена Лех.

Олена Лех, головний спеціаліст відділу правового забезпечення державної екологічної інспекції в Одеській області: Були розміщені “червонокнижні” тварини, саме, як ми говорили, бурі ведмеді і тобто були не дотримані вимоги. Другим порушенням було те, що умови, які все-таки створює підприємство, вони не відповідають біологічним видовим та індивідуальним особливостям диких тварин.

Ведучий: Комерційний директор Одеського цирку Юрій Горлачов розповів: рік тому Приморський суд міста ухвалив рішення про неправомірність перевірок екологічною інспекцією. За його словами, тварин на балансі немає.

Юрій Горлачов, комерційний директор Одеського державного цирку: Є рішення Приморського суду, яким був один з перевірок незаконною, тому що на балансі цирку тварин не має. І посадовими інструкціями будь-якого працівника не передбачено будь-які відношення з тваринами, оскільки формат роботи цирку не передбачає задіяння працівників саме в роботі з тваринами. Для того є їх власники-дресирувальники, які можливо і мають нести якусь відповідальність.

Ведучий: Перед початком цього засідання одесити мітингували біля суду на підтримку Державного цирку. На їхню думку, звірів, яких використовують у виставах утримують у належних умовах. Були в суді і прихильники заборони вистави з тваринами».

10. «Кілька медалей привезла з чемпіонату світу херсонська плавчиня

Ведучий: Дві золоті, три срібні та одну бронзову медалі привезла до Херсона плавчиня Єлизавета Мерешко. Це нагороди з чемпіонату світу серед параолімпійців. Українська команда в Лондоні здобула загалом 55 нагород. Як зустрічали чемпіонку в рідному місті далі.

Кореспондентка: Першою на вокзал прийшла одна з подруг Єлизавети Євгенія Бикова.

Євгенія Биковаа, подруга Єлизавети Мерешко: Хотілося сказати тиждень, але це був місяць, поки вони готувалися, її чекали, коли вони поїхали до Лондона, це теж було хвилююче. Підтримувала вся Україна.

Кореспондентка: Ближче до прибуття потягу на пероні все більше друзів, знайомих, вихователів, шанувальників чемпіонки.

Галина Метела, директор Херсонської дитячо-юнацької спортивної школи №6: Впевнена в собі завдяки заняттям. Самодостатня людина, яка постійно розвивається, як особистість і як спортсменка вона дуже змотивована. Любить перемагати, а для цього звичайно проводить величезну роботу для того, щоб підготуватись до змагань.

Кореспондентка: Отримавши привітання і квіти чемпіонка ділиться своїми враженнями.

Єлизавета Мерешко, параолімпійська чемпіонка: Конкуренти звичайно є — підростаюче покоління. Перед параолімпіадою це найефективніший старт. Важкий був чемпіонат, але ми, що хотіли, те й зробили.

Кореспондентка: Головною натхненницею, каже Єлизавета Мерешко, для неї є її тренерка Елла Бенедик.

Елла Бенедик, тренерка Єлизавети Мерешко: Коли Ліза виходить на старт всі коментатори починають говорити швидше — це точно, і коли вона пливе дистанцію весь час оце хвилювання “Мерешко, Мерешко, Мерешко” — воно звучить весь час. Тому нас сприймають дуже серйозно. Вона лідер параолімпійського руху у світі серед жінок. Ми знову цього року стали кращими серед жінок в нашій параолімпійській збірній. Я була здивована кількістю учасників. Більше 600 учасників з 77 країн. Багато країн, які ми бачили вперше, це і афро-американські країни в тому числі, тому параолімпійський рух набирає все більше обертів.

Юрій Кан, начальник управління з питань фізичної культури і спорту Херсонської облдержадміністрації: Я вам хочу сказати, що зараз дуже багато молодих спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату, який дивлячись на неї, дивлячись на те, як вона працює і тренується, підтягується. Від її результату ми вже маємо серед юнаків і серед дівчат чемпіонів України з плавання серед спортсменів з опорно-руховим апаратом і люди вже є кандидатами в збірну команду України».

У випуску за 17 вересня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Суд за клопотанням ДБР заарештував усю нерухомість заводу «Кузня на Рибальському».

Українська делегація залишила засідання ОБСЄ на знак протесту проти заяв про «російський Крим».

18 вересня (середа):

1. «Озброєного чоловіка який погрожував підірвати Міст метро в Києві затримали спецпризначенці

Ведучий: Озброєного чоловіка, який погрожував підірвати Міст метро в Києві, затримали спецпризначенці. Операцією керував голова столичної поліції Андрій Крищенко. Він розповів, що чоловік жодних вимог не висував, начебто хотів поговорити з коханою дівчиною. Під час затримання силовики не стріляли. У затриманого не знайшли ані зброї, ані вибухівки, раніше він викинув карабін, яким стріляв у поліцейські дрони. Машину затриманого перевіряють вибухотехніки. Крищенко розповів, що він кримчанин, колишній військовий, у якого три місяці тому вже вилучали вибухівку. Затриманий сам її здав, тому його не притягали до відповідальності. Начальник поліції додав, що візуально чоловік був під дією невідомих речовин, але ще потрібна експертиза.

Андрій Крищенко, начальник поліції Києва: Було встановлено його телефони, з ний зв'язались особисто я, і наш психолог, і командир спецпідрозділу з ним розмовляли, на контакти він не йшов, вимагав переговорити зі своєю дівчиною, але ніяких нерозумних вимог, ніяких зв'язних вимог від нього не було, і тому було прийнято рішення організовувати штурм, який провели за підтримки бронетехніки, провів спецпідрозділ “КОРД” Національної поліції. Як ви всі бачили і розумієте, його було затримано, при ньому на даний момент нічого не знайдено, вибухового нічого. Проводиться огляд вибухотехніками автомобіля. Було до цього з самого початку в нього були викинув карабін і коли вивчали місце події з квадрокоптеру, він з мисливської зброї пошкодив один наш квадрокоптер який впав у річку, тому ми розуміли, що він озброєний, в нього може бути вибухівка.

Ведучий: Протягом чотирьох годин чоловік погрожував підірвати Міст метро та державну установу. Близько 16-ї він виїхав на середину мосту на “опелі” та частково заблокував рух. Поліція перекрила дороги з обох боків. У середмісті столиці утворилися затори. Також закрили чотири станції підземки, через анонімний дзвінок про замінування. Зловмисник зробив кілька пострілів з карабіна і збив дрон, який запустила поліція, а далі прибула бронетехніка. На місці працювали снайпери. Аби почати переговори правоохоронці відправили чоловіку телефон чи рацію. Його дії поліція кваліфікувала як підготовку до терористичного акту, за це йому може загрожувати довічне ув'язнення. Як повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, в спецоперації брало участь три сотні поліцейських, та 350 нацгвардійців. Ще була поліція діалогу. Затримували зловмисника спецпідрозділи “КОРД” та “Альфа”. На цих кадрах ви бачите бронетехніку яку задіяли в спецоперації».

2. «Рух Мостом метро ще не відновлено, метро вже пустили

Ведучий: Якраз на місці події наша кореспондентка. Чи відновили рух мостом? Чи відкрили вже метро?

Кореспондентка: Рух мостом ще не відновили, але вже відкрили метро. Ми навіть тут могли побачити, як зі станції метро “Дніпро”, могли сідати у перші вагони люди. А також тут уже роз'їхалися автомобілі спецпризначенців. Тут були і пожежна служба, і поліція. Зараз тут залишилося кілька патрульних автомобілів. І щойно запустили рух звичайних автомобілів на лівий берег. Ми можемо бачити перші автомобілі, які пустили. Перед цим ми бачили тут автоевакуатор, який відвозив білий “опель” з відкидним дахом, на якому і зупинився чоловік, що хотів підірвати міст. Ось тут були кілометрові затори і зараз тільки ось, щойно на наших очах, почали спускати автомобілі. Сюди, з лівого берега на правий. Поки не почали пускати автомобілі. Ми бачили тільки кілька автівок службових, які проїздили мостом, але поки автомобілі містян ще не почали впускати. А також можу розповісти, що перед тим, як власне, звідси забрали вже техніку, тут були і БТР, і пожежні автомобілі. Був і пожежний автомобіль із краном, який ось тут, під мостом, цим краном і доправляв рятувальників і спецпризначенців перших, які ось мали вилізти на міст. Він їх туди, власне, підсаджував цей кран, а потім вже коли змогли відкрити, власне, тут сходи, біля оцього мосту, тоді вже спецпризначенці і снайпери, які були тут на мості, вони почали вже підніматися саме сходами. Зараз бачимо, що їздять вже автомобілі. І ось можемо бачити, як перші автомобілі пустили на правий берез з лівого. Також уже поодинокі автівки починають їхати з того боку, з лівого берега сюди мостом. Це може означати тільки те, що власне вже, там, цю територію де був злочинець, цю територію, де був автомобіль “опель”, її вже прибрали, звідти автомобіль евакуювали і хочу ще сказати, що ось на наших очах зараз заходять уже люди до метро. Це може означати тільки те, що повністю відновили рух метро і на наших очах відновили рух транспорту. І щойно поїхали і останній автомобілі, власне, патрульної поліції. Тож, тут усі роз'їхалися і по-суті, все вже тут закінчилося. І ніяких наслідків цього інциденту в принципі не залишилося».

3. «Поліцейські затримали підозрюваного у скоєнні потрійного вбивства на автозаправній станції в Миколаєві

Ведучий: Поліцейські затримали підозрюваного у скоєнні потрійного вбивства на автозаправній станції в Миколаєві, це працівник цієї ж АЗС. Попередньо він розстріляв колег через неприязні стосунки, передала пресслужба обласної поліції. На місці злочину чоловік залишив заяву на звільнення. Знайшли його у власному помешканні, він був напідпитку і не міг пояснити мотивів вчинку, сказав заступник голови Національної поліції Євген Коваль.

Сергій Сидоренко, начальник кримінальної поліції головного управління поліції Миколаївської області: Даний громадянин затриманий у порядку статті 128 КПК України, кваліфікація злочину за статтею за пунктом другим частиною другою статті 115 Кримінального кодексу України, передбачає позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне увязнення.

Ведучий: Тіла на станції вдень виявила дружина одного з загиблих. Разом з нею поліцію викликали водії, що приїхали заправитися. Вони чекали, доки АЗС запрацює, а тоді побачили заплакану жінку. За словами очільника обласної поліції Івана Вигівського грошей у касі заправки правоохоронці не знайшли».

4. «У Запорізькій області діє план перехоплення після вбивства заступника голови Якимівської ОТГ

Ведучий: У Запорізькій області діє план перехоплення після вбивства заступника голови Якимівської об’єднаної громади Дмитра Кирилова. Його застрелили вранці біля входу до селищної ради. Зараз ви бачите кадри з місця. Кирилов за посадою займався гуманітарними питаннями, йому було 42 роки, виховував двох дітей. По обіді голова Національної поліції Сергій Князєв, представляючи нового очільника управління, сказав: версії злочину пов’язані з особистим життям і інформаційною діяльністю вбитого, а надвечір пресслужба поліції зауважила і про політичну складову.

Сергій Князєв, голова Національної поліції України: Нам відомі прикмети злочинця від очевидців, яких встановила поліція. Злочинець з міста пригоди втікав, використовуючи автомобіль, який потім ми знайшли спаленим, знайшли очевидців, які бачили, як горів автомобіль. Ми вилучили якусь зброю, але для цього тривалий час треба, щоби вказати, що саме з цієї зброю було вчинено вистріл.

Ведучий: Наші кореспонденти поспілкувалися з чоловіком, який знав загиблого Дмитра Кирилова, він не назвався, попросив не показувати обличчя і розповів таке.

Чоловік: він зайшов у селищну раду півроку тому, одразу почав такі реформаторські дії. У нього була соціальна сфера, бабусі і дідусі приходили. В нього дві вищі освіти, тиждень тому вступив на факультет державного управління в Запоріжжі, як у людини, що може керувати, в нього були гарні перспективи, до нього дослухалися».

5. «Навмисний підпал — єдина версія пожежі в будинку ексочільниці НБУ Гонтаревої

Ведучий: Навмисне знищення майна шляхом підпалу — за такою статтею розслідують вчорашню пожежу в будинку ексочільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої. Поліцейські вивчили записи з камер відео спостереження, однак оприлюднити не можуть через таємницю слідства, сказав кореспонденту Суспільного речник поліції Київської області Микола Жукович, розповів що вони побачили на відео.

Микола Жукович, речник головного управління Нацполіції у Київській області: Побачили чоловіка що перестрибнув через паркан, перекинув два пакети, потім перекинув, якісь запальну, запальний предмет, від чого ці два пакети загорілися, потім загорілася альтанка і вогонь далі перекинувся вже на сам будинок. Тому як там далі події ще будуть розгортатися, остаточно скажуть іще експерти.

Ведучий: У підпалах спочатку автомобіля невістки, а потім і будинку Гонтарева підозрює свого давнього опонента Ігоря Коломойського. В інтерв’ю виданню “Лівий берег” вона сказала, що її не просто травлять, а роблять це нахабно.

Валерія Гонтарева, ексголова Національного банку України: Ці люди вже втратили людську гідність, вони гірші за кримінал. Кримінал, як мінімум, дітей своїх ворогів не чіпає, а вони підпалюють моїй невістці автомобіль. Вони сміються в обличчя всьому світовому співтовариству. Історія з будинком — апофеоз.

Ведучий: Коментуючи слова Гонтаревої, бізнесмен Ігор Коломойський сказав “Лівому берегу”, що має намір подавати до суду. Йдеться про захист честі і гідності. Зараз він проводить консультації зі своїми юристами. Нагадаю, будинок ексголови Нацбанку спалахнув вночі 17 вересня в селі Гореничі, що на Київщині. На той момент там був лише охоронець, який і викликав пожежників та поліцію. На місці згорілого будинку знайшли запалювальну світлошумову ракету. Під час пожежі ніхто не травмувався, сама ж Гонтарева зараз живе у Лондоні».

6. «Парламент розвантажив Антикорупційний суд і залишив у силі закон про імпічмент

Ведучий: Розвантажили Антикорупційний суд і залишили в силі голосування за імпічмент. Такі рішення ухвалила сьогодні Верховна Рада. Антикорупційний суд тепер буде розглядати лише справи, які скерують антикорупційні органи. Щодо подання «Європейської солідарності», яким хотіли скасувати голосування за законопроєкт про імпічмент, його народні депутати не розглянули, тож тепер документ може підписати глава парламенту і президент.

Кореспондент: Вищий антикорупційний суд буде розглядати справи тільки від НАБУ. Так сьогодні вирішили 323 народні обранці. Через це суд більше не має опрацьовувати три тисячі справ, які отримав, розпочавши роботу.

Олександра Устінова, народний депутат фракція партії “Голос”: Фактично це дає можливість не завалити суд, в якому невелика кількість суддів, трьом з половиною тисячами справ, ну на розгляд таких справ підуть не те шо роки, а десятки років. Зараз вони мають сконцентруватися на топ-корупціонерах.

Давид Арахамія, народний депутат, голова фракції партії “Слуга народу”: Багато разів було, що правоохоронні органі щось готували, робили гучні обшуки, всі журналісти це висвітлювали, а потім вони доходили до суду і все розсипалося. Не тому, що суд погано працював, а тому що докази були зібрані досить такі слабкі.

Кореспондент: Усього сто один депутат підтримав постанову про скасування закону про імпічмент президента.

Олексій Гончаренко, народний депутат фракція партії “Європейська солідарність”: Там так прописаний цей закон, що це є абсолютне окозамилювання. Немає процедури фактично виписаної, яким чином цей імпічмент можна провести. Тому, це просто окозамилювання, це просто загальні речі, про те, що таке може відбутися, але принципова процедура створення тимчасової слідчої комісії, як вони мають працювати, оце всього немає, а без цього воно не має сенсу.

Кореспондент: Представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський каже, що ухвалений закон відповідає Конституції України, за потреби парламент може усунути главу держави від посади.

Федір Веніславський, народний депутат фракція партії “Слуга народу”: Ну на сьогоднішній день закон про імпічмент детально регламентує всі складові елементи, які передбачені Конституцією: створення спеціальної тимчасової слідчої комісії, порядок призначення спеціального прокурора, спеціального слідчого, вимоги до цих осіб.

Кореспондент: Оскільки постанова не набрала необхідних 226 голосів, голова верховної ради Дмитро Разумков може підписати закон про імпічмент і направити його на підпис президенту».

7. «Чотири обстріли на фронті, поранених і загиблих нема

Ведучий: упродовж доби збройні формування Російської Федерації та її найманці чотири рази порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції українських підрозділів з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. Станом на 20-ту пресцентр Об’єднаних сил про загиблих чи поранених не повідомляє».

8. «144 авіабомби стали на заваді урокам у Тернопільській школі

Ведучий: 144 авіабомби стали на заваді урокам у Тернопільській школі. Снаряди там знайшли вчора увечері і скасували сьогоднішні уроки. Замість учнів у школі працювали поліцейські та вибухотехніки. Стежили за роботами і наші кореспонденти.

Руслан Заброцький, директор школи №18: От бачите, от локація, отут було, знаходилися, вони всі були поскладені один на одний. Но служби спрацювали дуже оперативно що надзвичайники, що поліція.

Кореспондентка: За словами піротехніка пожежно-рятувальної служби області Назарія Богдана, знайшли артилерійські снаряди Другої світової війни.

Назад Богдан, піротехнік: Це артилерійські снаряди калібру 86 мм. За викликом група була направлена до місця виконання робіт.

Кореспондентка: Сьогодні з восьмої години до тринадцятої працювали піротехніки. Подвір’я навчального закладу під охороною, об одинадцятій годині снаряди почали вивозити за місто для розмінування, повідомив інспектор патрульної поліції Роман Ступяк.

Роман Ступяк, інспектор управління патрульної поліції в Тернопільській області: В Чистилові, мені здається, там будуть взривати. Там усі снаряди зривають.

Кореспондентка: Завтра відновлять навчання в школі, повідомив директор цього навчального закладу Руслан Забродський».

(У матеріалі бракує бекґраунду про силу ураження знайдених снарядів.)

9. «У яких умовах відбуває покарання винуватиця харківського ДТП Зайцева

Ведучий: Хатній одяг, кухня, доступ до інтернету і право на щоденні побачення — у таких умовах відбуває покарання харків’янка Олена Зайцева, її засудили на десять років за аварію з шістьма загиблими та шістьма травмованими у жовтні сімнадцятого. Зараз вона у Покровському виправному центрі на Дніпропетровщині. Сама Олена Зайцева та її захисниця будь-що коментувати відмовилися. А от начальниця центру розказала, де живе та ким працює дівчина.

Кореспондентка: Покровський виправний центр номер 79, де відбуває покарання Олена Зайцева, — відкритого типу. Є сектор мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами для жінок, які вперше засуджені за ненавмисний злочин, або за злочин середньої тяжкості. В ньому перебуває Олена.

Інна Міцюк, начальник Покровського виправного центру №79: Це два спальних приміщення, які знаходяться в секторі. Планове наповнення сектору п'ятнадцять осіб на даний момент відбуває покарання чотири засуджених. У засуджених день починається о шостій ранку — снідають, проходять ранкову перевірку і йдуть на роботу, яку їм обирають, залежно від віку та стану здоров’я: сільгоспроботи або на швейній дільниці.

Інна Міцюк, начальник Покровського виправного центру №79: Засуджена Зайцева працює у нас у майстерні установи на дільниці з вишивки, сорочки-вишиванки вони вишивають, серветки пасхальні, рушники. Постійно приймаємо участь у виставкових заходах ну і продаємо.

Кореспондентка: Спеціальної форми у засуджених немає, одяг у кожної свій. У секторі заборонено користуватися телефоном. Подзвонити або скористатися інтернетом можна у спеціально відведеній кімнаті. Короткострокові побачення дозволяють кожного дня не більше чотирьох годин. За двісті гривень за добу можна залишитися із засудженою у номері люкс максимально на три дні.

Інна Міцюк, начальник Покровського виправного центру №79: Номер люкс є, кухня і ванна кімната, оснащена душовою кабінкою, пральною машинкою.

Кореспондентка: Кожної неділі приїжджає на службу піп. За словами начальниці Покровського виправного центру Інни Міцюк, для засуджених жінок зробили умови які дозволять швидше адаптуватися до звичайного життя після закінчення ув’язнення».

10. «Кабмін звільнив голову Інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича

Ведучий: Кабмін звільнив голову Інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича. Він очолював інститут з 2014-го. Біля будівлі інституту зібралися журналісти, політики, друзі та усі охочі, щоб подякувати Вятровичу за зроблене протягом п’яти років. А це декомунізація публічного простору, з вулиць зникли пам’ятники радянських вождів, та вулиці їхніх імен. Відкриття всіх таємних документів радянських спецслужб, щоб кожен зміг знайти загублених близьких і дізнатися більше про репресії. Сам В'ятрович каже, досягнув більшості цілей, які ставив перед собою.

Володимир В'ятрович, звільнений голова Українського інституту національної пам’яті: нам вдалося позбавити Україну від комуністично-тоталітарної символіки, нам вдалося відкрити архіви КГБ, нам вдалося визнати нарешті борцями за незалежність всіх тих, хто зі зброєю в руках чи ненасильницькими методами наближав нашу незалежність 1991 року, нам вдалося поновно запустити процеси реабілітації і врешті-решт позбавити тавра злочинця тих, хто вважався такими, ще навіть у незалежній Україні, тому що не підпадав під дію радянського закону. Але я переконаний, що робота Українського інституту пам'яті, незважаючи на зміну керівництва, має бути продовжена».

11. «У Львові стартував 26-й Форум видавців

Ведучий: 820 подій, тисячі учасників та 40 майданчиків. У Львові стартував 26-й Форум видавців. Загалом на форумі представлять близько 2 тисяч новинок. Це майже 50 тонн книжок. Крім того, на дискусійних майданчиках обговорюватимуть економіку, політику, а також питання книговидання. На “Букфорум” очікують учасники з 84 країн. Колишній політв'язень Олег Сенцов у неділю буде презентувати свою книгу “Маркетер”. Вперше деякі події форуму перекладатимуть жестовою мовою для людей, які не чують.

Марія Кравченко, організаторка форуму: Цьогоріч вперше ми будемо перекладати події 26-го “Букфоруму” жестовою мовою, щороку наша команда намагається зробити “Букфорум” якомога інклюзивнішим, і цього року ми будемо перекладати 14 подій для дорослих та дітей. Це як презентація книжок, наприклад презентація книжки Галини Вдовиченко, також будуть перекладати жестовою мовою. Також різні майстер-класи для дітей і презентації-виставки для дітей.

Олександра Шилова, відвідувачка форуму: Приїхала з Полтави, на форумі вперше, хоча у Львові не вперше. Уже купила на замовлення. Ну поки що купляю лише за списком. Те, що замовили друзі, для колег, для себе поки що ще нічого не купила. Із сучасних українських, мабуть, Тері Прачет і собі, мабуть, але це не український автор. Можливо куплю ще Макса Кідрука».

12. «600 кілометрів за шість днів на каяку по Десні

Ведучий: 600 кілометрів за шість днів на каяку по Десні, таку подорож сьогодні почав Чернігівський мандрівник Михайло Закусило. Подорож присвятив звільненню Чернігівщини від нацистів. Фінішувати Михайло планує в Києві 23 вересня.

Кореспондентка: Шоста ранку, узбережжя річки поблизу села Мурав’ї. За півгодини починається дощ. Мандрівник Михайло Закусило розпочинає шістсоткілометровий марафон. Такі тривалі мандрівки для нього не перші, розповідає Михайло. Цього разу захотів не просто сплавлятися човном на швидкість. Вирішив присвятити подорож воїнам Другої світової. Михайло сплавляється на каяку, спочатку десять кілометрів річкою Судозь далі Десною до Чернігова. Розповідає: дощ уповільнює рух. Сприймає це як своєрідне випробування.

Михайло Закусилов, мандрівник: Я десь в глибині душі радий, що дощ та зустрічний вітер. Мені трохи важко. Несподівано для мене новий човен, задіяні інші м’язи. Важко, складно, але я уявляю, що тут по всьому узбережжю Десни були бої від Новгорода- Сіверського до Чернігова. Тому, напевне, у них така ж погода була. Тому в мене з цим збіг виходить.

Кореспондентка: У дорогу мандрівник взяв з собою шість літрів води, їжу та намет для ночівлі.

Михайло Закусило, мандрівник: Тут я розвів мед, лимон, імбир — такий поживний напій. Є чай в мене, є банани, аби перекусити і не виходити з човна, бо в таких умовах зайвий раз виходити не хочеться.

Кореспондентка: Михайло планує за чотири дні дістатися Чернігова а 21 вересня відсвяткувати там день міста та продовжити мандрівку.

Михайло Закусилов, мандрівник: Ідеальний план — я б хотів по сто кілометрів проходити за день, але не знаю, як вийде. Цю ніч я не спав, хвилювався, тому я другу добу на ногах, тож я ось гребу веслами, та й думаю, це теж дещо схоже солдати тоді ж також не спали десь добу. На судорості водорості, так як в болоті я розраховував, що швидкість буде більша, а вона була повільною тому з графіку, я вже вибився. Не знаю, скільки пройду, мабуть сто кілометрів не вийде».

У випуску за 18 вересня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

У Києві жорстоко побили заступника голови КМДА Слончака.

Завідувача та лікаря Інституту раку прокуратура звинувачує у продажу пацієнтам оплачених державою ліків.

19 вересня (четвер):

1. «Акція протесту “Нормандська змова — державна зрада” під Офісом президента

Ведучий: Акція протесту “Нормандська змова — державна зрада” триває біля Офісу президента. Організатори кажуть, це — протест проти намірів влади погодитися на вимоги Росії та впровадити мінські угоди за “формулою Штайнмаєра”. Тобто провести вибори без виведення російських військ, амністувати бойовиків та власним коштом відбудовувати Донбас. На Банковій зараз наша кореспондентка. Скільки людей на акції і що там зараз відбувається?

Кореспондентка: Зараз ми знаходимось біля Офісу президента. Акція протесту проти «формули Штайнмаєра» вже завершується. Залишилось лише кілька десятків людей. Вони фотографуються, спілкуються з журналістами. Зараз я попрошу оператора показати, яку інсталяцію встановили організатори акції. Вони поставили 10 дощечок. На цих дощечках вони написали свої вимоги для того, щоб Офіс президента їх побачив. А саме там було написано, що жодної амністії сепаратистам, жодних виборів на окупованій території, Україна має відновити на всім кордоном і окупанти мають піти з країни без будь-яких умов. Також організатори спілкувалися з мітингувальниками, пояснювали основні аспекти цієї формули, що саме вона собою представляє. Також говорили про те, чому у цій формулі говориться про окуповані території Донбасу, але не торкається питання Криму і чому його не вирішують».

(По балансу думок — представникам влади не надано слова у відповідь на звинувачення у державній зраді. До повноти інформації — не сказано, чи виходив хтось з представників Офісу президента спілкуватися з протестувальниками.)

2. «Шість порушень режиму тиші окупантами

Ведучий: Збройні формування Російської Федерації та її найманці сьогодні 6 разів порушили режим припинення вогню, противник обстрілював українські позиції з БМП, гранатометів та стрілецької зброї. Станом на 19-ту годину про втрати у штабі Операції об'єднаних сил не повідомляють».

3. «Чоловіку, який напередодні погрожував підірвати Міст метро в Києві, оголошено підозру

Ведучий: Олексію Бельку, який учора погрожував підірвати міст у Києві, оголосили підозру. Зараз він у СІЗО. Проте після судового засідання щодо обрання йому запобіжного заходу може вийти на волю. Хто готовий взяти чоловіка на поруки? І як пояснив свої дії сам Олексій Белько.

Олексій Белько, затриманий: Единственная цель этой акции было — это то, чтобы закончилось то, что происходит в моей жизни сейчас.

Кореспондентка: Це розповідь Олексія Белька. Він учора погрожував підірвати Міст метро. Після 4-годинної спецоперації правоохоронці відвезли його у відділок поліції. Там вночі після інциденту і зняли це відео. У нього були проблеми із влаштуванням на роботу, проблеми з дівчиною та не було грошей. Через це майже тиждень не спав та вживав наркотики.

Олексій Белько, затриманий: Взрывчатки в моей машине не было и быть не могло. Я когда заехал на мост, я попросил людей сначала вежливо за мной не ехать. Потом грубо, выстрелом в брусья. На мост выехал, чтобы никому не навредить. Не собирался ничего взрывать, потому что взрывать было нечего. В машине находились личные вещи, из них — документы, два зарегистрированных оружия. Помповое оружие «Хасан» и самозарядный карабин Симонова.

Кореспондентка: Усе це чоловік розказує під дією наркотиків. За скоєне Олексію загрожує до 7-ми років за гратами. Йому інкримінують хуліганство та неправдиве повідомлення про замінювання.

Андрій Крищенко, начальник головного управління Національної поліції у місті Києві: Вибухівки не було знайдено ні в автомобілі, ні при ньому, тому фактично і кримінальне провадження про фальшиве замінювання. Людина ця була затримана за статтею 208 Кримінального процесуального кодексу. Зараз в ізоляторі тимчасового тримання знаходиться. З ним проводяться слідчі дії.

Кореспондентка: Три місяці тому в Олексія вилучили три кілограми вибухівки та боєприпаси, за словами Крищенка. Тоді його не затримали, бо зброю він здав добровільно. Зараз за свій вчинок Олексій просить вибачення перед киянами, каже міністр у справах ветеранів Оксана Коляда. Він воював на Донбасі і потім отримав звання старшого сержанта та працював начальником радіоцентру польового вузла військової частини у Броварах. У червні цього року Олексія звільнили за те, що він самовільно залишив військову частину. Зараз же на своїй сторінці у Фейсбуці міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав, буде подавати клопотання до суду про мінімальне покарання для підозрюваного і сам готовий взяти його на поруки».

4. «Росія готова підписати нову угоду про транзит газу територією України

Ведучий: Росія готова підписати нову угоду про транзит газу територією України за європейськими правилами. За словами міністра енергетики Олексія Оржеля, саме цього на тристоронніх переговорах у Брюсселі домагалася Україна. Про готовність укласти новий контракт сказав російський міністр Олександр Новак. Однак зазначив, якщо Україна не завершить усіх процедур, щоб працювати за європейським законодавством, вони пропонуватимуть короткостроковий контракт на транзит. Тривали перемовини 40 хвилин, учасники домовилися продовжити їх за місяць».

5. «Чому Україна наполягає на довгостроковому контракті про транзит російського газу до Європи

Ведучий: Чому Україна наполягає на підписанні довгострокового контракту, а Росія зацікавлена у короткостроковому? Суспільному прокоментував експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.

Кореспондент: Транзитний контракт з російським «Газпромом» уклали в 2009-му на 10 років. На такий самий термін Україна хоче укласти нову угоду. У «Нафтогазі» очікують, що вона передбачатиме мінімальний обсяг транзиту — до 60 млрд. кубометрів на рік з можливістю збільшити його ще на 30 млрд. За перше півріччя 2019-го Україна транспортувала понад 45 млрд. кубів російського газу. За весь 2018-й — майже 87 млрд. Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський сумнівається, що сторони домовляться щодо більшого обсягу транзиту.

Валентин Землянський, експерт з енергетичних питань: Я думаю, що не буде 60 млрд кубічних метрів на рік, тобто нам не вдасться вийти на цю цифру, але щонайменше на 40 млрд, от реально, технічно, не наші забаганки, а от реальні обсяги, які можуть бути, проходити транзитом через українську територію, можливо досягти. Питання часу, на скільки термін буде контракту, я думаю, що 5 років — це було б достатньо цікаво для України. Тобто, рік — це малувато, 10 — на це Росія точно не погодиться.

Кореспондент: Росія зацікавлена укласти транзитний контракт на короткий термін, оскільки сподівається якнайшвидше добудувати газопроводи “Північний потік — 2” і “Турецький потік” і постачати свій газ в Європу в обхід України. На сьогодні “Північний потік — 2” готовий на 70 %. Раніше керівник “Нафтогазу” Олексій Коболєв припустив, що “Газпром” після появи в України незалежного оператора української газотранспортної системи спробує взагалі відмовитися від контракту. Створити оператора, який працюватиме за європейськими правилами, Україна зобов'язалася перед Європейським енергетичним товариством.

Валентин Землянський: Україна буде говорити про створення оператора, тому що ми очікуємо і може вже буде навіть скоро-скоро рішення уряду з приводу створення такого оператора, наче домовились вже. За якою схемою це буде відбуватися, щоб це не зашкодило інтересам України у Стокгольмі.

Кореспондент: Рік тому Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу “Нафтогазу” щодо компенсації за недопоставку “Газпромом” погоджених обсягів газу для транзиту. Це понад 2,5 млрд доларів. Крім того, Україна подала позов на 12 млрд. доларів як компенсацію за прискорену амортизацію української ГТС, якщо транзит припинять. Валентин Землянський каже: Росія зацікавлена вирішити ці питання позасудовим порядком.

Валентин Землянський: Росія буде говорити про необхідність перегляду “Стокгольму”, тобто позасудового врегулювання. Росія буде говорити про річний контракт, Росія буде говорити про постачання, відновлення постачання газу на Україну.

Кореспондент: Частка російського газу в європейському імпорті становить близько 40 %. Найбільше купує Німеччина, також Італія, Великобританія та Франція. Валентин Землянський каже: Європа відстоює насамперед власні інтереси.

Валентин Землянський: Європа буде відстоювати власні інтереси, а її інтереси полягають у тому, щоб було збережено певний обсяг. Їм не принципово, щоб це було 60 млрд. кубічних метрів.

Кореспондент: Щороку Україна отримує від транзиту російського газу до Європи 3 млрд доларів. Утім, як раніше сказав голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв, цей транзит важливий і для безпеки України. Прибравши його, Росія може вдатися до повноцінної агресії, вважає Коболєв».

(Із точки зору стандарту повноти інформації бракує експертного бекґраунду Землянського, пояснення його компетентності в енергетичних питаннях.)

6. «Мер Києва Віталій Кличко просить парламент розпустити Київраду

Ведучий: Мер Києва Віталій Кличко просить парламент розпустити київраду. За його словами, депутати вчергове не зібрали кворуму для проведення сесії. Представники парламентської більшості кажуть: заяви столичного голови замало і чекають офіційного звернення. Коли ж можуть відбутися дострокові вибори в столиці.

Кореспондентка: У залі Київради 38 депутатів, це трохи більше половини від кількості, потрібної для ухвалення рішень. Міський голова Віталій Кличко назвав це саботажем. Каже: вони керуються політичною кон'юнктурою та особистими інтересами.

Віталій Кличко, київський міський голова: Я звертаюсь до парламенту. Це звернення. Щодо розпуску Київради восьмого скликання і призначення дострокових виборів у Києві. І зараз хай депутати ідуть і розказують киянам, як вони працювали. І чому вони думають, що їх оберуть знову.

Кореспондентка: Заяву Кличка прокоментував депутат від “Слуги народу” Олександр Ткаченко, який раніше заявляв про наміри очолити столицю.

Олександр Ткаченко, народний депутат, фракція партії “Слуга народу”: А себе переобрати ви не просите? Це хороше питання, тому що насправді це свідчить про недієздатність мера здійснювати співпрацю з Київською радою. Тому питання стосовно дочасних виборів як Київради, так і мера — вже на порядку денному. Залишилось додати ще і мера.

Кореспондентка: Кіра Рудик з фракції “Голос” погоджується, що Київська рада вже давно не працює продуктивно. За її словами, свого рішення чекають 600 питань. Сьогодні до порядку денного парламенту внесли законопроєкт про зміни до Закону про столицю, який підготували депутати від “Слуги народу”.

Кіра Рудик, народний депутат, фракція партії “Голос”: Що він передбачає: що розділення обов'язків голови міста та голови КМДА, тобто кияни обирають мера, але ми не даємо йому, власне, ніяких повноважень виконувати свою програму. Ми не погоджуємся з тим, і тому я зараз працюю над альтернативним законопроєктом, який ми подамо в найближчий час, який буде виключати таку можливість.

Кореспондентка: У законопроєкті пропрезидентської фракції також передбачено проведення позачергових виборів депутатів Київської міської ради та міського голови 8 грудня цього року».

(Порушено стандарт балансу думок. По-перше, не надано слово представникам тієї частини депутатського корпусу Київради, яку Кличко звинувачує в саботуванні роботи. По-друге, не надано слово самому Кличку для відповіді на закиди Ткаченка в нездатності співпрацювати з Київрадою.)

7. «У Херсоні зустріли моряків, які 7 вересня повернулися з російського полону

Ведучий: У Херсоні зустріли трьох моряків, які 7 вересня повернулися з російського полону. Привітати земляків городяни зібралися на площі Свободи. Близько 15:00 туди прийшов Віктор Безпальченко та Михайло Власюк. Обидва — старші матроси буксира “Яни Капу”. А також Сергій Чуліба. Це старшина-механік того ж самого судна. Попереду в них місяць відпустки.

Сергій Чуліба, колишній військовополонений: Переживали, що це все відміниться. От, знаєте. якесь таке було чувство, в мене голова розболілася. Я так хвилювався. Думаю: вже привезли в цей «Внуково» аеропорт і думаю: щас нас назад повезуть. Але все було добре. Якось загрузили. Зустріч наше українців саме було найкраще.

Любов Чуліба, мати звільненого моряка: Він захисник нашої України і він тільки так, тільки так, щоб держаться. Якби такі всі хлопці були, то наша б Україна цвіла б.

Ведучий: А зранку на рідну Львівщину приїхав звільнений моряк Андрій Оприско. Побачити його прийшли знайомі, чиновники та журналісти. Принесли квіти, прапори, подарунки. Перед тим, як поїхати до мами, моряк розказав, що робили моряки в СІЗО на зло російським силовикам.

Андрій Оприско, колишній військовополонений: Доходили листи в серпні, з Крюково приходили. Так що, і то не від рідних, а зовсім сторонніх людей. Але дуже дякую, бо листів в мене більше 100 листів зібралося. Ми тримались, всьо нормально. На зло спортом займались, всьо. Вони не могли зрозуміти, як це так? Що то ми мали б пригнічені бути, а ми живем своїм життям. Так що це нам... Ми знали чого вони від нас чекають, тому робили все навпаки, все їм на зло».

8. «Звільнений моряк Ейдер у Одесі

Ведучий: Очікує на операцію та планує вступити до Інституту військово-морських сил моряк Андрій Ейдер. Зараз він — у рідній Одесі. А ще — у столичному шпиталі хлопець зробив пропозицію своїй дівчині. Чому ж весілля відкладається на рік?

Кореспондент: Андрій Ейдер. Він — молодший серед моряків, які торік потрапили у російський полон. Більше тижня він вдома. Каже: коли повертався, не йняв віри, що це насправді.

Андрій Ейдер, колишній військовополонений: Не вірилося, що це нарешті сталося. Що я уже не у полоні. Тоді я, мабуть, був в якомусь такому стані трохи непорозуміння самого себе, непорозуміння ситуації, яка склалася. Потім, коли я вже збирався у Одесу, то взяв крупну відповідальність.

Кореспондент: Хлопець говорить, у полоні йому допомагали листи. З України, Канади, Сполучених Штатів, Австралії та Китаю.

Андрій Ейдер, колишній військовополонений: Коли їх отримував — я розумів, що люди підтримують. Я вважаю, що... Розумів. Чи — вважаю, що дуже важливо у таких ситуаціях писати людям листи. Аби вони лишалися собою, залишалися вірними своєму розуму. Щоб людина розуміла те, що її хтось чекає.

Кореспондент: Зараз Андрій щодня ходить до шпиталю. Під час атаки у Керченській протоці він дістав травми.

Андрій Ейдер, колишній військовополонений: Точно про лікування я ще не можу нічого сказати. Бо — сам нічого не знаю. На цей момент я тільки знаю, що я лікуюся. Мені роблять ногу. Я, напевно, скоро буду видаляти ці осколки, що в мене залишилися. Це я можу сказати точно.

Кореспондент: Марина, наречена Андрія Ейдера. Хлопець і дівчина разом три роки. За словами Марини, Андрій дуже змінився.

Марина, наречена Андрія Ейдера: Говорити став по-іншому. Доросліший чи що... Не знаю. Він цілковито іншою людиною прийшов. Більше уваги, нарешті.

Кореспондент: Наступного року Андрій планує подати документи в Інститут військово-морських сил. Весілля теж має бути за рік. Бо Марина вступила до університету і зараз хоче зосередитися на навчанні».

9. «Як тренують службового собаку, який отримав контузію на фронті

Ведучий: Гранд проти всіх. На Київщині кінолог тренує службового пса, від якого усі відмовилися. Під час служби в зоні АТО Гранд отримав контузію, після цього став агресивним. Єдиним, хто спробував налагодити контакт з собакою, став Сергій Баглай. Вже два роки між ними триває боротьба характерів.

Сергій Баглай, старший інструктор-методист кінологічної роти: Це бельгійська вівчарка малінуа. Звати Гранд. Я називаю пестливо Градуля. Він був в АТО, провідник, який був із ним, кінолог, розповів, що там був вибух і пес його покусав, тому він від собаки відмовився. В АТО пес отримав контузію і став агресивним, почав нападати на людей.

Кореспондентка: Зі службовим собакою кінологи не займалися близько двох років. Всі його боялися.

Сергій Баглай, старший інструктор-методист кінологічної роти: Він нікого не підпускав до себе, бо вважав загрозою. На всіх кидався, ніхто не міг зайти. Щоб прибрати у вольєрі, одягали захисний костюм.

Кореспондентка: Сергій навчався в місті Золотів, що на Львівщині в кінологічному центрі Національної гвардії України. У Вишгороді почав служити два роки тому. Начальник кінологічної служби сказав військовому, що має для нього особливого собаку.

Сергій Баглай, старший інструктор-методист кінологічної роти: Перший день своєї служби я запам'ятаю назавжди, тому коли я його побачив, він одразу виявив агресію, перекусив арматуру у вольєрі і втік на волю. Це був перший день моєї роботи. Усі працівники побачили Гранда і звісно почали тікати, перестрибувати паркан у вольєри до інших собак. Я почав сам його годувати, він знав, що коли є намордник, то його будуть вигулювати, і я почав йому одягати намордник і вигулював. У такий спосіб він до мене звик.

Кореспондентка: У розпліднику 35 службових собак. Кожен кінолог має свого та власний підхід до дресування. Сергій навчає Гранда німецькою мовою.

Сергій Баглай, старший інструктор-методист кінологічної роти: Навчаю собаку німецькою, тому що вона голосна і собака краще запам'ятовує ці різки звуки, краще ніж будь якою іншою мовою. Він мене півроку перевіряв. Він знає команду, але спеціально її не виконує і дивиться на мою поведінку, що я буду робити. Буду його змушувати чи ні.

Кореспондентка: Сергій з Грандом охороняють громадський порядок, крім того співпрацюють з поліцією, коли потрібно знайти людину по слідах. Сергій каже, бельгійські вівчарки, такі як Гранд, дуже розумні і швидко вчаться. Розповідає про тренування, коли собака мав знайти людину по слідах.

Сергій Баглай, старший інструктор-методист кінологічної роти: Ми ставили на кожному повороті прапори, щоб ми могли самі орієнтуватися. Так от, Гранд вийшов на стежину шукати слід, підняв голову і побачив прапорець, підійшов до нього, потім побачив другий, він не нюхав слід, а побачив прапорці і пішов за ними. У нього дуже важкий характер. Дуже важкий, і постійно я з ним проходжу випробування, він постійно намагається домінувати наді мною, постійно домінує.

Кореспондентка: Гранд декілька разів нападав на Сергія, проте кінолог каже, що це його не зупинило.

Сергій Баглай, старший інструктор-методист кінологічної роти: Дев'ять швів наклали вперше, удруге укусив перед змаганнями, не сильно, трошки долоню розірвав і наклали чотири шви. Із ним тяжко, дуже тяжко, я з багатьма собаками займався, але таких собак я ще не зустрічав. У нього дуже велика мотивація працювати, я повністтю знаю поведінку своєї собаки. Він мою міміку і жести вивчив, а я його вивчив.

Кореспондентка: Сергій готував Гранда до всеукраїнських кінологічних змагань, проте під час тренувань собака поранив лапу, тому цього року не поїхали. Гранд уже має перші місця, які виборов під час змагань, що проводилися серед військових частин у Київській області».

У випуску за 19 вересня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Суд відпустив екс«регіонала» Єфремова з-під домашнього арешту.

НБУ повідомив про вилучення з обігу з 1 жовтня монет номіналом, 1, 2 і 5 копійок.

20 вересня (п’ятниця):

1. «Дніпровський суд Києва відмовився передати на поруки псевдомінера Мосту метро

Ведучий: Дніпровський суд Києва відмовився передати на поруки Олексія Белька. Це колишній військовий, який у середу погрожував підірвати міст у столиці. Його поручителем зголосилися бути троє людей, зокрема народний депутат. Чому прокурор вимагав для Белька ізолятор?

Кореспондентка: 60 діб під вартою або застава 288 тисяч — таке рішення оголосила суддя Дніпровського райсуду Києва Юлія Іваніна. Таким чином вона частково підтримала клопотання прокурора, той вимагав тримання під вартою без можливості внесення застави.

Денис Спесивцев, прокурор: Він може скритися від органів досудового розслідування, що унеможливить проведення повного і всебічного досудового розслідування.

Кореспондентка: За словами прокурора, шанси на внесення застави у Белька чималі. Взяти підозрюваного на поруки хотіли нардеп Яна Зінкевич та командир спецпідрозділу «КОРД» Микола Кутій. Також серед поручителів був представник міністра Авакова Андрій Тарасов. Яна Зінкевич сказала, що готова орендувати Бельку житло, а також відправити його на лікування.

Яна Зінкевич, народний депутат України: Є в нас зобов'язання від військового госпіталю, які готові його прийняти у спеціалізоване відділення закритого типу, який психіатричне із відділенням палатами лікування залежностей. І відповідно, я думаю, що мінімум це декілька місяців він буде знаходитись там. І навряд чи зміниться якась ситуація за ці два місяці, поки яскраво все зміниться, поки буде тривати слідство.

Кореспондентка: На допиті, одразу після затримання, Белько сказав, що був під дією наркотиків. На суді ж запевняв: прийняв знеболювальне. За інформацією прокурора, Олексій Белько поки що перебуватиме у Лук'янівському СІЗО. На думку його адвоката, застава надто велика.

Сергій Поліщук, адвокат Олексія Белька: Я йому пообіцяв, що ми будемо подавати апеляційну скаргу і дам, скажімо так, були деякі необхідні особисті речі. Він людина військова, я би сказав що нормальна, він тримається.

Кореспондентка: 18 вересня Олексій Белько перекрив рух на Мосту метро з погрозами підірвати його та ще декілька державних установ. У спецоперації, яка тривала майже чотири години, участь взяли 300 правоохоронців. Зокрема, поліція діалогу, спецпризначенці, рятувальники, гвардійці та водна поліція. Також залучили бронетехніку і квадрокоптери. В один із дронів чоловік поцілив зі своєї зброї. Зрештою Белько здався, вибухівки на мосту правоохоронці не знайшли».

2. «За ґрати суд відправив підозрюваного у вбивстві трьох працівників автозаправки в Миколаєві

Ведучий: За грати відправили підозрюваного у вбивстві трьох працівників автозаправки в Миколаєві. Таке рішення ухвалив Ленінський суд. Тіла людей знайшли на АЗС позавчора вдень. Чому прокурор просив не відпускати чоловіка з-за грат, розкажемо далі.

Кореспондент: Засідання суду розпочалося об 11:30. Прокурор Андрій Кафтанов попросив узяти підозрюваного Миколу Захарова під варту.

Андрій Кафтанов, прокурор: Є заяви відповідно потерпілих у провадженні, тобто родичів загиблих, які ставлять питання лише про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через побоювання за своє життя. Вважаю такі побоювання обгрунтованими. У зв'язку з цим, а також з ризиків переховування від слідства та суду, ризиків вчинення інших нових злочинів ставимо однозначно питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Кореспондент: Андрій Кафтанов розказав: підозрюваний не відповів на жодне запитання слідчих, але й без цього вдалося зібрати докази.

Андрій Кафтанов: Докази осіб, які працювали разом з ним, покази... Це також інші докази, зібрані оперативним шляхом та слідчим шляхом, які також поки не можуть бути озвучені, тому вже на більш пізніх стадіях розслідування ми зможемо озвучити ці докази. Можливо після пред'явлення обвинувачення.

Кореспондент: Адвокат Миколи Захарова Микола Гордійчук просив призначити домашній арешт з електронним браслетом.

Микола Гордійчук, адвокат Миколи Захарова: Мій підзахисний раніше виказав, що він не бажає і не погоджується з такою мірою. Тому просив би більш-менш м'який запобіжний захід відносно нього. Стосовно претензій, на яких наголошує прокурор, я не погоджуюсь. Я думаю, що прокурор не довів нам всім, чим саме Захаров може погрожувати, наприклад, потерпілому.

Кореспондент: Підозрюваний Микола Захаров коментувати події, які сталися 18 вересня на автозаправній станції, відмовився. Вислухавши адвоката та прокурора, суддя Надія Румянцева оголосила перерву та пішла до нарадчої кімнати. За півгодини суддя Надія Рум'янцева оголосила рішення — взяти Миколу Захарова під варту на 60 діб.

Надія Румянцева, суддя: Вважаю необіхідним не визначати розміри застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного обов'язків, передбачених цим Кодексом, оскільки злочин, у якому підозрюється Захаров, вчинений із застосуванням насильства та спричинив загибель людей.

Кореспондент: Нагадаю, в середу на миколаївській заправці знайшли тіла трьох убитих працівників. Поліцію викликали дружина одного з них та два водії, що заїхали на станцію. Того ж дня у Миколаєві затримали підозрюваного. Микола Захаров — колега загиблих. Попередньо він розстріляв їх через неприязні стосунки, передала тоді пресслужба обасної поліції. За Кримінальним Кодексом Захаров може отримати довічне ув'язнення».

3. «В Одесі автівка в’їхала в натовп мітингувальників

Ведучий: В Одесі машина в’їхала у натовп, двоє людей отримали травми. Це сталося близько сімнадцятої неподалік ринку “Південний”. За словами речниці обласного управління Нацполіції Любові Гордієвської, у той момент люди перекривали дорогу. Вони стояли на пішоходному переході. Це був дозволений мітинг проти забудови території колишнього дитсадка. Внаслідок аварії перелом гомілки отримав поліцейський, що стежив за порядком, також була поранена одна учасниця мітингу, зараз травмовані у лікарнях. Жінку, що була за кермом затримала поліція, причини наїзду поки що невідомі».

4. «Аграрії протестують проти введення ринку землі

Ведучий: Міністерство економрозвитку, торгівлі та сільського господарства оприлюднило законопроєкт про обіг землі. Міністр Тимофій Милованов каже, у такий спосіб уряд виводить з тіні ринок землі і створює для всіх рівні правила гри. Аграрії вийшли протестувати проти намірів скасувати заборону продаж землі, вважають що її можуть скупити іноземці.

Кореспондент: Люди з Полтавської та Харківської областей мітингують біля селища Нова Водолага. Трактори та зерновози стоять обабіч Симферопольської траси. Розтягнулися на два кілометри. Акцію тут і ще в 13 областях організувала Всеукраїнська аграрна рада. Причина — майбутня земельна реформа, а саме можливий продаж землі іноземцям.

Петро Світлик, заступник директора Ланнівської агропромислової групи: Наче все, на початок папірці і купити нашу землю. Ми прекрасно розуміємо. Говорять про те, що ні, і податки будуть тут, ну давайте говорити відверто: податки тут, а прибутки, де будуть? Прибутки вони всі будуть за межами нашої держави і розвивати ту країну, звідкіля вони.

Чоловік: Приїхали на цьому тракторі, приїхали з фірми “Ревік”, яка проти продажу землі.

Кореспондент: Сьогодні Міністерство економічного розвитку опублікувало проєкт закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Заборона продажу земель спливає 1 жовтня 2020. Права на купівлю мають громадяни України, вітчизняні компанії, громади та держави. У власника не може бути понад 15% земель області чи 0,5% всієї країни. перший в черзі на покупку — орендар землі. Українці з правом постійного користування чи довічного володіння ділянкою можуть купити її у розстрочку за 5 років. Комунальні і державні землі продаються на торгах. Стартова ціна — нормативно-грошова оцінка. Говорити про закон сьогодні до журналістів вийшов профільний міністр Тимофій Милованв. Сказав, боятися треба не покупців із-за кордону або України, а — цитую — «чорних грошей». Тому охочих придбати землю перевірятимуть.

Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: Я буду наполягати на тому, щоб прийняти регулювання, якщо ми бачимо, що є ризики для або національної безпеки, або для консолідації, або для того, щоб ми просто не розуміємо, хто купує, і нащо купує, та ми з цим будемо боротися, або обмежувати, або штрафувати, або вимагати відкриття справжньої причини купівлі.

Кореспондент: За словами Милованова, через земельні зміни зміняться функції державного геокадастру.

Тимофій Милованов: Ми об'єднаємо розуміння, де земля і хто є власник, ми будемо фіксувати, вимагати, хто є кінцевим власником. І до речі, є МінУкраїни, з яким може будуть угоди, де ми не дізнаємося, хто є власником. Ці угоди я буду особисто наполягати, щоб ці угоди не були дозволені.

Кореспондент: Голосувати за зміни депутатам. Олексій Мовчан зі “Слуги народу” продаж землі підтримує, а фракція “Опозиційної платформи — за життя” за мораторій, який діє нині, каже Юрій Павленко. Вадим Івченко з “Батьківщини” в анонсованому продажу бачить перерозподіл землі на користь великих латифундій, а Володимир Цабаль з “Голосу” каже: відкривати продаж компаніям можна, якщо буде механізм визначення кінцевого власника, коли ж ні, то спершу допускати до купівлі тільки громадян».

5. «Депутати отримали сьогодні проєкт бюджету на наступний рік

Ведучий: Депутати отримали сьогодні проєкт бюджету на наступний рік. Це 1,5 тисячі сторінок. До 1 жовтня документ мають розглянути в комітетах. У ньому зростання ВВП і мінімальної зарплати, видатки на медицину, інфраструктуру і оборону. На деякі сфери гроші пропонують виділити менше ніж цьогоріч. І це викликало критику у частини депутатів.

Олексій Гончаренко, народний депутат, фракція «Європейська солідарність»: Поки не пізно, схаменіться. Внесіть нормальний бюджет, де є підтримка села, де є підтримка освітян, всього того, чого ви сьогодні позбавляєте країну. Ганьба.

Кореспондентка: Так оцінює проєкт бюджету на наступний рік народний депутат Олексій Гончаренко. Документ в парламенті представляє міністр фінансів.

Оксана Маркарова, міністр фінансів України: Тут бюджет базується на реальному зростанні ВВП в 3,3 % і тих макроекномічних показниках, і тих соціальних стандартах, які затверджені ще попереднім Кабміном в травні місяці. Ми задекларували амбітну мету — зростання в 5,7 % щорічно. Це дуже амбітна мета і вона досяжна. І насправді, найголовніше, що це найправильніший спосіб боротьби з бідністю.

Кореспондентка: Крім такого показника ВВП в бюджеті йдеться, зокрема, про таке. Долар на рівні 28 гривень, мінімальна зарплата має зрости на 550 гривень. І це буде 4 тисячі 723 гривні. Більше на 34 мільярди порівняно з цим роком, хочуть дати на безпеку і оборону. А саме 245 мільярдів. 108 мільярдів гривень отримає медицина, це на 13 мільярдів більше, 74,5 мільярди планують витратити на дороги. На культуру, інформаційну сферу у бюджет, попередньо заклали, 8,5 мільярдів. Майже четверта частина цих грошей — два мільярди для суспільного мовлення. Це 0,2 % річного бюджету, який має бути за законом. Торік, уряд так само пропонував передбачену законом суму, а депутати в парламенті зменшили її майже вдвічі. З таким розподілом грошей згодні не всі депутати. Святослав Вакарчук та член комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький, проти зменшення видатків на науку.

Микола Княжицький, народний депутат, фракція партії “Європейська солідарність”: Коли я бачу, що 26 мільярдів виділяється на раду Національної безпеки і оборони. Єдине, що мені залишається, якщо уряд хоче зменшити ці невеликі видатки на культуру і освіту, на Малу академію наук і Інститут книги, звернутися до президента України. Я прошу, повернути видатки на Інститут книги, на Малу академію наук і дитячу освіту.

Кореспондентка: Депутат від партії “Голос” Володимир Цабаль за освітою економіст. Каже, законопроєкт має як сильні так і слабкі сторони.

Володимир Цабаль, народний депутат, фракція партії “Голос”: В цілому дуже зважений бюджет, дефіцит падає. Що це означає? Що українці будуть більше за свій рахунок жити, а не за рахунок запозичень. Не сподобалась, насправді, одна річ — це те, що коли дивишся на частину програм бюджетних, вони просто скопійовані з минулого року.

Кореспондентка: Партійці ж “Слуги народу” поки не визначились, які саме правки подаватимуть.

Олександр Корнієнко, народний депутат, фракція партії “Слуга народу”: Там 2 томи таких. Треба час, щоб розглянути.

Кореспондентка: Ви вже самі читали?

Олександр Корнієнко: Я проглянув це по діагоналі.

Кореспондентка: Є тут моменти, які вам особисто не сподобались?

Олександр Корнієнко: Так, щоб не сподобались, я не бачу таких поки що. У нас буде багато пропозицій і, я думаю, що профільний комітет буде їх враховувати або не враховувати.

Кореспондентка: Тепер до 1 жовтня парламентарі мають розглянути проєкт бюджету у комітетах та фракціях. І подати пропозиції до документу. Потім, не пізніше, ніж 20 жовтня проєкт бюджету мають сприйняти у 1 читанні та не пізніше, ніж 1 грудня — у цілому».

6. «Президент Зеленський прострочив термін подачі кандидатур до складу Центрвиборчкому

Ведучий: Україна тиждень без Центральної виборчої комісії. За законом, президент Зеленський мав три дні, щоб подати до парламенту новий склад ЦВК, однак, досі цього не зробив. Парламентські фракції вже запропонували своїх кандидатів і тепер чекають на рішення президента. Коли Верховна Рада зможе ухвалити новий склад Центрвиборчкому?

Давид Арахамія, голова фракції партії «Слуга народу»: Парламент нічого не порушує. Праламент чекає пропозицію президента і потім буде голосувати. Зараз ми знаходимо такі позиції.

Кореспондентка: Відповідно до закону про Центральну виборчу комісію, президент України мав внести подання до Верховної Ради щодо персонального складу комісії ще 18 вересня. Про те, що президент не дотримується термінів, передбачених законом, каже представник від фракції “Опозиційна платформа — за життя” Юрій Павленко. 

Юрій Павленко, народний депутат фракції “Опозиційна платформа — за життя”: Фракція “Опозиційна платформа — за життя” вчасно подала кандидатури, які ми бачимо членами Центральної виборчої комісії нового складу. Це пан Дубовик і пан Юрій Мірошниченко.

Кореспондентка: Дві кандидатури на місце в Центральній виборчій комісії подала і “Європейська солідарність” і ще по одній кандидатурі від партій “Батьківщина” та “Голос”. Із фракції “Слуги народу” подали 12 кандидатур. Член партії “Голос” Ярослав Юрчишин каже, що без Центральної виборчої комісії підготовка та проведення виборів, зокрема у територіальних громадах, призупинені.

Ярослав Юрчишин, народний депутат, фракція “Голос”: Насправді ми зараз з вами живемо у дивній ситуації, коли у нас немає Центральної виборчої комісії, тобто нема кому проводити вибори. А наголошу, що станом лише на зараз в 75 нових об'єднаних територіальних громадах це питання стоїть надзвичайно гостро.

Кореспондентка: Термін повноважень членів Центральної виборчої комісії — 7 років. Попередня комісія пропрацювала лише рік. Аналітик громадянської мережі “Опора” Олександр Клюжев згадав 2014-й, коли у більшості членів ЦВК сплив термін повноважень. Однак, ще майже 4 роки президент Порошенко і парламент не могли узгодити кандидатури до нового складу ЦВК.

Олександр Клюжев, аналітик громадської мережі “Опора”: Яка мотивація була у членів цієї комісії працювати, коли вони не знали, чи треба планувати діяльність на рік, на два, чи їм треба планувати діяльність на два дні, тому що на наступний день їх розпустять. І тому тут дуже важливо дотримуватися строків, які передбачені законом.

Кореспондентка: Про те, коли буде визначений новий склад Центральної виборчої комісії, голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія каже таке.

Давид Арахамія, голова фракції партії “Слуга народу”: Я думаю, що враховуючи те, що сьогодні п'ятниця, а наступного тижня ми працюємо в округах, то фактично можна очікувати через тиждень.

Кореспондентка: Рішення про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії Верховна Рада ухвалила 13 вересня. Відповідне подання вніс президент України Володимир Зеленський. За нього проголосував 341 депутат. “Європейська солідарність” та фракція “Голос” постанову не підтримали».

7. «Трьох українських військових поранено під час обстрілів на Донбасі

Ведучий: Трьох українських військових поранено під час обстрілів на Донбасі. Бойовики сьогодні 10 разів порушили режим припинення вогню. Противник обстрілював позиції підрозділів Об'єднаних сил з гранатометів та стрілецької зброї вздовж лінії розмежування на Донеччині та Луганщині».

(Не вказано джерело інформації.)

8. «На Яворівському полігоні відбувся черговий етап міжнародних навчань “Швидкий тризуб”

Ведучий: Штурм населеного пункту, зачистка території, звільнення заручників. На Яворівському полігоні відбувся черговий етап міжнародних навчань Rapid Trident 2019. Після звільнення міста спецпризначенцями бронетехніка за підтримки авіації розгорнула наступ з просування в водойми. Як це було дивіться.

Володимир Скоростецький, керівник пресслужби навчань: Перша навчальна ділянка умовно називається “Бій у місті”. Там можна було побачити операцію зі звільнення населеного пункту від бойовиків, Згодом, після того, як війська гірсько-штурмової бригади пройшли через місто і зайняли оборону, у місто увійшли групи спецпризначення, які локалізували маленькі групи бойовиків і ви мали можливість спостерігати процес звільнення заручників.

Антон Миронович, речник академії сухопутних військ: На цій локації військовослужбовці різних країн, насамперед українці, вони демонструють свої навички, свої вміння щодо просування водних перешкод, відповідно виконання подальших завдань. Бачите, що тут залучені різні зразки озброєння, це не лише танки, бойові машини піхоти. Часто це інженерна техніка, яка робить відповідні проходи, яка дозволяє переправити техніку на іншу сторону водойми. Це з підтримкою армійської авіації. Різні водові зручні, міжводові, а це не лише Збройні сили України, а також збройні формування інших відомств нашої держави.

Тімоті Клівленд, співкерівник навчань: Rapid Trident це змагання, які відбуваються вже у 18 чи 19 раз. І стає грандіознішим кожного року. Минулорічний Rapid Trident був хорошим, цього року він винятковий. Тут багато військових координаторів та задіяно різної техніки.

Андрій Загороднюк, міністр оборони України: Сьогоднішня демонстрація це лише, так би мовити, видима частина великого процесу, який йде в Збройних силах України та інших силах оборони. Щодо переходу на стандарти НАТО, на нарощування спроможностей. Також відпрацювання роботи Об'єднаних сил, різних сил оборони разом, а також з нашими партнерами, країнами-партнерами».

9. «До міжнародного маршу на захист клімату приєдналася і Україна

Ведучий: До міжнародного маршу на захист клімату приєдналася і Україна. У Києві, за даними організаторів, до ходу долучилося понад дві тисячі людей.

Кореспондент: З такими гаслами у Києві під Офісом президента зібралися учасники маршу «За клімат». Олена каже, прийшла на акцію через шкідливі викиди сміттєспалювального заводу.

Олена, учасниця маршу “За клімат” Весь район Харківський, Осокорки дуже отруюються внаслідок викидів, які створює цей завод, тому що там не стоять фільтри, які би фільтрували дуже шкідливі викиди.

Кореспондент: Щоб привернути увагу чиновників та наочно показати одну із загроз кліматичних змін на планеті, організатори зробили динозавра з пластикових пляшок. Марія каже, піклуватися про клімат треба і самим.

Марія, учасниця маршу “За клімат”: Ми що, не можемо користуватися менше пластиком, не можемо його. Ми можемо захистити планету, поки є що.

Кореспондент: Вперше на екологічну акцію вийшли у Полтаві. Близько п'ятдесяти учасників з плакатами маршем пройшлися до будівлі міської ради. Катерина розповідає, як бореться з причинами глобального потепління.

Катерина Літкевич, учасниця маршу “За клімат”: В нашій сім'ї дві машини, але я агітую батьків якомога менше використовувати автомобілі. Якщо потрібно подолати невелику відстань, то краще пройти її пішки. Якщо вже треба кудись їхати, тоді вже так, але взагалі — це і корисно, і для планети також корисно.

Кореспондент: Відмовитися від одноразового пластику, розвивати громадський електротранспорт та створювати умови для велосипедистів закликали у Херсоні. Там на марш “За клімат” вийшли майже сто людей. Валерій — студент екологічного факультету, каже, його непокоїть стан водойм.

Валерій Димов, учасник маршу «За клімат»: Я можу навіть сказати, що якщо врач лікує людей, я, як еколог, буду лікувати природу, тому я і прийшов сьогодні сюди».

У випуску за 20 вересня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

У Луцьку внаслідок пожежі згорів дах і верхній поверх військового шпиталю.

Палата представників Конгресу США схвалила виділення 250 млн доларів військової допомоги Україні.

21 вересня (субота):

1. «9 загиблих, 4 травмованих в ДТП на Одещині

Ведучий: Дев'ятеро людей загинули, четверо травмувалися. В аварії на Одещині близько 14:00, поблизу села Нова Долина, зіткнулася вантажівка і переповнений маршрутний мікроавтобус. На трасі утворилися затори. Хто спричинив аварію? Поліція з'ясовує.

Кореспондент: Водій вантажівки “ДАФ” вибирається із кабіни. Пошкоджений тягач зупинився на узбіччі, а цистерна за ним перекрила півдороги. З іншого боку потрощений автобус «Мерседес-Спринтер». Його кинуло на правий бік. Ось це відео зняв пасажир іншого рейсового просто із салону. Обидві машини не розминулися на трасі Одеса-Білгород-Дністровський біля села Нова Долина. Унаслідок пригоди загинуло дев'ятеро, ще четверо травмувалися. Серед них і водій автобуса. Людей довелося діставати із салону, каже надзвичайник Олександр Крицький.

Олександр Крицький, заступник начальника Одеського управління Державної служби з надзвичайних ситуацій: Пожежно-рятувальні підрозділи залучалися як по вилученню постраждалих та загиблих тіл із транспортного засобу, а також по змиттю мастильних матеріалів із проїжджої частини.

Кореспондент: Травмованих повезли до обласної та 11 міської лікарень в Одесі, повідомила заступник начальника обласного департаменту охорони здоров'я Оксана Рокунець-Сорочан.

Оксана Рокунець-Сорочан, заступник начальника департаменту охорони здоров'я Одеської облдержадміністрації: У трьох стан оцінений як тяжкий, в одного середнього ступеня тяжкості. Надається медична допомога в повному обсязі.

Кореспондент: В 11 лікарні Одеси перебуває одна жінка з рейсового автобуса. У важкому стані, каже лікар, Микола Турчин.

Микола Турчин, головний лікар Одеської міської клінічної лікарні №11: Ориентировочно — 30 лет. Множественными травмами головы, лица, верхней и нижней конечностей. Без сознания. Тупая травма живота, грудной клетки. Сейчас обследоваться. Она очень тяжелая.

Кореспондент: Поліція Одещини розпочала кримінальне провадження за статтею про порушення правил безпеки дорожнього руху».

2. «28 людей затримала поліція на Львівщині на акції протесту проти постачання російського вугілля

Ведучий: Двадцять вісім людей затримали поліцейські у селі Сілець на Львівщині. Зранку на місцевій станції Соснівка дві сотні людей заблокували майже півтори сотні вагонів з вугіллям. Як повідомив кореспондентам Суспільного місцевий житель Борис Бортник, мітингувальники твердили, що це вугілля з Росії. Поліцейські намагалися переконати людей звільнити колії, проте коли ті відмовилися, спецпризначенці застосували силу. Вісім правоохоронців дістали травми. Затриманих доправили до відділку поліції. Проти них відкрили кримінальне провадження за статтями “блокування транспортних комунікацій”, а також “захоплення транспортного підприємства”. Їм загрожує від двох до п'яти років в'язниці».

3. «Окупаційні війська 7 разів порушили режим тиші

Ведучий: Окупаційні війська сьогодні 7 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Із заборонених «мінськими угодами» артилерії калібру 122 міліметра, а також БМП, вели вогонь поблизу Водяного. З гранатометів та стрілецької зброї обстрілювали українські позиції неподалік Лебединського, Південного та Новозванівки. Про втрати у штабі Операції Об'єднаних сил не повідомляється».

4. «У кабінеті директора ДБР знайшли апаратуру для прослуховування

Ведучий: У кабінеті директора Державного бюро розслідувань Романа Труби знайшли апаратуру для прослуховування. Пристрої були професійно вмонтовані в вентиляційну систему. Про це директор ДБР повідомив у телеграм-каналі. Роман Труба пише: “Цікаво, чи пов'язано це з бажанням деяких політиків періодично вриватися до мене в кабінет з обуренням щодо відкриття проваджень, у яких вони фігурують”. А також додає, що на записах нічого цікавого про нього немає, а от про стан проваджень, про які він говорив зі слідчими, так. На місці працювали слідчо-оперативна група, зокрема, вибухотехніки та спеціалісти з кібербезпеки — повідомила Анжеліка Іванова.

Анжеліка Іванова, речниця Державного бюро розслідувань: Викликано Національну поліцію України, яка з′ясовує місця розташування всієї апаратури для прослуховування, як і те, хто туди її вмонтував. Наразі там працює слідчо-оперативна група Національної поліції. В тому числі і вибухотехніки та спеціалісти з кібербезпеки. Ми, в тому числі і директор Державного бюро розслідувань, чекаємо на результати цього розслідування, аби з′ясувати, хто поставив прослуховування в кабінет директора ДБР та для чого».

5. «Ексвіцепрезидент США Байден вимагає від Трампа оприлюднити стенограму його телефонної розмови з Зеленським

Ведучий: Колишній віцепрезидент США Джо Байден вимагає від Трампа оприлюднити стенограму його розмови з президентом Зеленським. За його словами, Трамп тисне на Україну і сподівається отримати з цього політичну вигоду. Байден прокоментував повідомлення в американських ЗМІ про те, що Трамп попросив українського президента провести розслідування відносно його сина.

Джо Байден, колишній віцепрезидент США: Жодне надійне джерело не надало достовірності його твердження. Жодне. І тому я не маю коментарів, крім того, що президент повинен вже почати бути президентом.

Ведучий: У своєму твіттері Дональд Трамп заперечив, що сказав щось незаконне під час розмови з Зеленським. Він наполягає, що його можливий конкурент на виборах 2020-го року Джо Байден та Демократична партія намагаються відволікти увагу суспільства. Адже 2016-го, пише Трамп, Байден сам тиснув на Україну задля звільнення генпрокурора. Тоді ним був Віктор Шокін. Він розслідував діяльність української енергетичної компанії «Бурізма», членом ради директорів якої був молодший син Байдена.

Дональд Трамп, президент США: Фейкові ЗМІ та їхній партнер — Демократична партія хочуть триматися якомога далі від Джо Байдена, вимагаючи, щоб уряд України звільнив прокурора, який розслідував справу його сина, або вони не отримають дуже велику кількість грошей від США. Тому вони вигадали історію про мене і цілком прекрасну і рутинну бесіду, яку я провів із новим президентом України. Не було сказано нічого, що було б неправильним.

Ведучий: Заперечив тиск на Зеленського і міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. В Офісі президента України розповіли, що глави держав домовилися обговорити практичні питання українсько-американської взаємодії під час візиту Зеленського до США. Зустріч між Трампом та Зеленським запланована на 25 вересня в рамках Генасамблеї ООН у Нью-Йорку».

6. «У Запоріжжі зустрічали звільненого з російської в’язниці Євгена Панова

Ведучий: З квітами та бойовим прапором у Запоріжжі зустріли звільненого з російської в'язниці Євгена Панова. На Майдані Героїв революції прийшли ветерани війни на Донбасі та рідні чоловіка. Вони вручили Панову прапор 37-го батальйону в якому він служив. Євген Панов повертається додому в Енергодар після медичного обстеження в столичній лікарні. Журналістам сказав, що поки не готовий говорити про плани на майбутнє.

Євген Панов, звільнений політв'язень: Як з дороги, голова трохи, а так більш-менш все нормально. Коли приїду додому, посплю.

Кореспондент: Які найближчі плани на життя?

Євген Панов: Ще поки не знаю, планів багато, але ще не визначився. Дуже вдячний за підтримку, за те, що не забули. Такі гарні зустрічі, гарний автомобіль надали, дякую водію, що добре довіз.

Владислав Хобот, військовий комісар Запорізького обласного військового комісаріату: Звичайно після таких 2-3 або місяця ейфорії та уваги, потім наступить таке, що за Євгена будуть пам'ятати тільки його рідні. Звертаюся до всіх його хлопців, побратимів не забувати й далі.

Ведучий: Євген Панов повернувся до України 7 вересня у рамках обміну з Росією. Його та іншого учасника так званої “справи українських диверсантів” затримали в окупованому Криму у серпні 2016-го. Панова звинуватили в тому, що він готував теракти на туристичних об'єктах на півострові. Від угоди зі слідством він відмовився і торік окупаційний Верховний суд Криму засудив його до 8 років колонії суворого режиму».

7. «День рятувальника відзначають у Києві

Ведучий: День рятувальника відзначають у Києві. Офіційно його святкують 17 вересня. Проте заходи перенесли на вихідні. Сьогодні в центрі міста рятувальники змагалися за звання найсильнішого, демонстрували техніку й отримували подарунки.

Кореспондентка: Святковий оркестр, нагородження медалями, а декого сертифікатом на квартиру. На столичному Хрещатику відзначають професійне свято рятувальників. Від Міністерства інфраструктури Державна служба надзвичайної ситуації отримала 40 спецмашин.

Володимир Нагришко, заступник начальника відділу забезпечення спецтехніки підрозділу оперативно-рятувальної служби: Він обладнаний акумуляторним гідравлічним інструментом, розтискач, різак, домкрат, бензоріз, бензопила, молот, кувалда, а також медична аптечка, все необхідне для надання допомоги потерпілим.

Кореспондентка: Свято сьогодні й у цуценят. Їх посвячують у рятувальники. На церемонії їх супроводжують кінологи та наставники, дорослі досвідчені собаки. Цуцикам відрізають з хвостика клаптик шерсті. Символічно кінолог має його зберегти. До посвяти дійшли п'ять із дев'яти цуценят. Решта не пройшла відбір, каже начальник навчального кінологічного центру Ігор Заповідний.

Ігор Заповідний, начальник навчального кінологічного центру: Вони проходять відповідні тести на стійкість до стресу, світлових, звукових подразників. Також звертаємо увагу, щоб пес був внутрішньо вмотивований, був упевнений у собі.

Кореспондентка: Це Вальтурія. Працівники кінологічної служби називають її між собою просто Урія. Їй 3 місяці. І сьогодні вона пройшла посвяту в рятувальники. Та для того, щоб виконувати свої професійні обов'язки, Урія ще має пройти атестацію.

Ігор Заповідний: Вони лишаються в кінологічному центрі доки пройдуть усю підготовку. Потім ми отримуємо від інших підрозділів кінологічних служб заявку. Собака складає тестові випробування і ми передаємо цих собак на службу.

Кореспондентка: Скільки їм ще треба навчатися?

Ігор Заповідний: Ще 1,5-2 роки.

Кореспондентка: Третій рік поспіль проводять змагання на звання найсильнішого пожежника-рятувальника. Торік та цьогоріч до змагання долучилися надзвичайники з Польщі, Білорусі та Литви. Чоловіки та дівчата долають дистанцію на швидкість. Під час забігу мали піднятися з рукавною скаткою на висоту 4-го поверху. Підняти іншу рукавну скатку за мотузку, виконати імітацію вибивання дверей, гасіння пожежі та переміщення травмованого. Ці змагання взагалі були започатковані у 1964 році ще в Америці. І це були не змагання, а такий відбір пожежних на службу. Тобто перед тим як потрапити на службу майбутні вогнеборці повинні були пройти таку дистанцію. Перше місце в індивідуальному забігу серед жінок з результатом 2 хвилини 12 секунд виборола Наталія Бондаренко з Мінська. Жінка працює диспетчером у рятувальній службі міста. Наталія Бондаренко, учасниця змагань з Білорусі: Коли підходиш до манекена, розумієш, що його вага 80 кілограмів, а твоя 58-60. Важко взяти його і дотерпіти й дотягнути до кінця. Ось це складно.

Кореспондентка: Киянин Олександр Баран участь у змаганнях бере вдруге.

Олександр Баран, учасник змагань з Києва: В прошлому році 1,23 — я виграв ці змагання. В цьому році так я перший, тим більше є 100 учасників, які можливо рекорди поб'ють. Я ще чим пробігти цю дистанцію, я поки ще нічого не бачив.

Кореспондентка: Поряд виставка еволюції пожежно-рятувальної та спеціальної техніки від кінця 19-го століття до сучасності. Усі охочі мали можливість сфотографуватися та побути на місці рятувальників».

8. «Рекордний пиріг спекли в Кропивницькому до дня міста

Ведучий: Пиріг вагою 265 кілограмів спекли до дня міста в Кропивницькому. Виготовляли його 6 людей 3,5 дні. Розібрали пиріг за 16 хвилин.

Кореспондентка: Дев’ята ранку. Ось такий вигляд має 265 кілограмовий пиріг. Це сьомий пиріг до дня міста, який спекла, говорить авторка Тетяна Ківа.

Тетяна Ківа, авторка рецепту пирога: Рецепт цього пирога я розробила сама, до дня міста. Розробила всю технологію. Від початку, до самого кінця. Схема, розкрій і рецептура. Дуже здобне тісто, ближче до пасхального. Фаршировано воно горіховою начинкою, загазіроване воно помадкою, глазур'ю і скріплене кремом, білковим.

Кореспондентка: Прикрасили пиріг пряниками з пейзажами міста, авторства кропивницького художника Андрія Ліпатова.

Тетяна Ківа: Ці картини із пряничного тіста, це пряники. Вони їстівні.

Кореспондентка: Каже, тут 2450 окремих тістечок.

Тетяна Ківа: В цьому році ми вирішили порціонні куски, складати як мозаїку. Ми вирішили, дуже багато людей і коли ми ножами розрізаєм, це дуже, не дуже коректно. Да. І, не треба це робити.

Кореспондентка: Десята ранку. На площі біля міськради збираються містяни. Сюди йдуть жителі Подольського району, ходою від Соборної площі. Жителі Фортечного району зі сторони Набережної. Об 11-й годині починають роздавати пиріг.

Чоловік: Там бабусі. там. Зовсім. Ну, бабусі беруть пакети і нагрібають побільше.

Олена Кузьміна, кропивничанка: Дуже смачний пиріг. Солодкий, свіжий, духмяний. Дуже приємно отримати такий подарунок.

Ольга Рязько, кропивничанка: Я приходжу кожний рік на це свято. Мені дуже подобається. А пироги дуже смачні, кожний рік.

Кореспондентка: Розібрали пиріг за 16 хвилин».

У випуску за 21 вересня повідомлялося про всі важливі теми дня.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Фото: скріншот з сайту 1tv.com.ua

comments powered by Disqus