Моніторинг південних філій дивіться тут.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Донбас»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,73 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Особливості регіону спричинили значну кількість новин про війну на Донбасі. Їхня частка у тематичному розподілі була найбільшою (18%) і стосувалися вони переважно розведення військ. Натомість, у новинах не було інформації ані про кількість загиблих та поранених на лінії зіткнення, ані про зафіксовані випадки обстрілів із забороненої зброї з іншої сторони, ані про збитий безпілотник ОБСЄ. Також у новинах нічого не прозвучало про ініціативи учасників протестних акцій «Ні капітуляції», які стосуються розведення військ.

На другому місці новини кримінальні та про діяльність правоохоронців – кожний шостий сюжет. Далі освіта і наука та соціальна сфера, а також діяльність місцевої влади та економіка (по 9%). Попри те, що в новинах йшлося про культурні події, в них не згадувався майбутній фестиваль морських піхотинців «Борсук Fest». Зовсім не висвітлювалися теми реформ, релігії та української політики.

Експерти звернули увагу на сюжет від 4 листопада «Запустили біогазову станцію», де йдеться про відкриття біогазової станції у Маріуполі. Через трендовість теми він суспільно значущий. Але через умовний баланс думок, виключно позитивну тональність та небажання журналістів вникати у значимі деталі він набуває ознак замовності. Так, у ньому акцентовано увагу на групі компаній «Укртепло», є коментар їх засновника  Івана Надеїна. Вказуються назви усіх дотичних компаній, які будували станцію, є коментарі інженера приватної компанії «Тис-Еко» без пояснення, що це за фірма і яка її роль в цьому проєкті.  А точки зору експертів, які б могли оцінити позитивні або негативні наслідки роботи станції, немає. І немає жодних відомостей про те, яким чином на міському закинутому звалищі стало можливим таке будівництво. Чому саме ця компанія побудувала біостанцію, звідки надійшли понад два мільйони євро інвестицій,  про які йдеться у сюжеті?  Хто буде отримувати прибуток, якщо він планується?

В  усіх новинах дотримано стандарти оперативності, достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Що ж до балансу думок, то його здебільшого немає у двох типах новин: про правопорушення  та розведення військ.

Так, у новині від 5 листопада «Обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою» йдеться про запобіжний захід пішоходу, який переходив дорогу в невстановленому місті і ножем поранив водія, який зробив йому зауваження. Водій загинув. У сюжеті є тільки  позиція прокурора, хоча в інших регіональних медіа представлена й точка зору  затриманого.

Також немає позиції адвокатів/батьків/підозрюваних у новині від 7 листопада «Справу школярів, які побили пенсіонера, передали до суду». Це сюжет про передачу до суду справи школярів, які побили у Мирнограді пенсіонера та зняли все на мобільний телефон. Двоє з них не досягли віку кримінальної відповідальності. У сюжеті є тільки  коментар прокурора, а ще зі слів ведучого аудиторія отримує коротку довідку про те, що відбулося. До того ж, не повідомляється, за якими статтями звинувачують школярів, у  якому стані  постраждалий тощо.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новини про розведення військ побудовані переважно на  заявах офіційних осіб. І тільки в одному сюжеті журналісти надали слово місцевим жителям. Та навіть цей сюжет не можна вважати збалансованим. Адже в ньому представлено замало позицій місцевих, щоб мати уявлення про те, як вони ставляться до розведення військ. Зовсім не представлені позиції військових, які служать безпосередньо на лінії зіткнення, а також можливих противників розведення.  Наприклад, у новині від 5 листопада «Золоте-4 залишається під охороною Об’єднаних сил» йдеться про те, що жителям, як каже представник влади, намагаються гарантувати максимальну безпеку. В ньому є два синхрони місцевих жительок, але балансу думок вони не забезпечують.  Наприклад,  сюжет закінчується реплікою однієї з них: «Мы живем здесь и жить будем. И не хотим никуда отсюда уезжать. Потому что мы наживали здесь своим трудом. Жилье. Все мы наживали здесь. И я одно хочу сказать – то, шо меня обзывают сепарка, я этого не позволю». Хто називає місцеву жительку «сєпаркою», кому вона цього не дозволятиме, – невідомо.

Ще однією особливістю новин каналу є відсутність бекґраундів і наявність в сюжетах кількох «фокусів». Наприклад, у новині від 8 листопада «Учасникам екологічного форуму показали полігони ТПВ» ведучий починає так: «У Слов’янську завершують рекультивацію полігону  твердих побутових відходів. Які роботи на разі проводять бачили учасники 7-го Національного екологічного форуму “Поводження з відходами в Україні”. В Святогірську форум триває другий день. Сьогодні за ним понад сотню учасників відвідали полігони у Краматорську, Слов’янську та ознайомилися з результатами несанкціонованого сміттєзвалища у селі Богородичне». Далі сюжет має дві частини – окремо про полігон, окремо – про  екофорум. В результаті жодна з тем повністю не розкрита.

Також залишаться запитання до точності і повноти  інформації у новині від 7 листопада про висадку дерев у Волновасі «Посадили дерева та кущі». Ведучий каже: «Понад 300 дерев та кущів сьогодні посадили у Волновасі службовці військово-цивільної адміністрації. На озеленення міста витратили 25 тисяч гривень із міського бюджету. До екоакції долучили і інші державні установи. Вони озеленили центральний сквер міста, а також прибрали у ньому». Однак в сюжеті не дається пояснення, що це за екоакція, чи має вона якусь назву, хто її ініціатор. Невідомо й те, які «інші державні установи» приймали в цьому участь і як ця діяльність скоординована з міською радою Волновахи, за рахунок якої купили дерева та кущі.

 «UA: Дніпро»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,85 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Освіта та наука і кримінал у підсумкових випусках серед тем представлені найповніше, на них припадає по 19% матеріалів. Другу позицію за частотою висвітлення займають питання місцевого суспільно-політичного життя, комунальні проблеми та діяльність місцевої влади (по 11%) – про кадрові ротації в керівництві облради та облуправлінні СБУ. Війна на Донбасі, реформи, політика загальнодержавного рівня і релігія у новинах каналу не спливали протягом тижня узагалі, а решта тем представлені одним-двома сюжетами.

Лише три з 27 сюжетів розповідали про події, які відбулися поза Дніпром. Ще один тренд дніпровських новин — короткі повідомлення про призначення і звільнення з посад, а також куці і дещо формальні повідомлення з акцій протесту (наприклад, новина від 4 листопада «Акція «Рік без Каті» — її учасникам не надали слова). Є й короткі новини, які складаються зі слів ведучого та синхрону посадовця. У них дуже не вистачає  контексту для розуміння проблеми. Найбільш промовистий приклад – сюжет «Наступного року держава повністю профінансує лікування інфарктів, інсультів, пологи та деякі види діагностики» від 7 листопада. Слова ведучого частково повторюють синхрон спікера, а глядачеві важко зорієнтуватися, чи дійсно йдеться про новаторські зміни і яка ситуація була доти.

Серед дніпровських «плюсів»: якщо глядачам пообіцяли повідомляти про розвиток подій, то це і справді роблять, подаючи тему протягом тижня у розвитку.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Усі справді важливі події тижня у новинах каналу повідомили. Серед тих, які могли б потрапити в поле зору журналістів каналу, — запуск ракети «Антарес» у США, що доставила вантаж на борт МКС. Конструкцію ракети частково розробляло дніпровське конструкторське бюро, а місцеві спеціалісти брали участь у її підготовці до запуску. Цього ж тижня мешканця Дніпра, бойовика терористичної організації «ЛНР», причетного до артилерійських обстрілів позицій українських військових, засудили на вісім років позбавлення волі на Луганщині.

Недостатньо висвітлені й новини з Кривого Рогу. Зокрема, про пошкодження майна лідера «Правого сектору» в Кривому Розі 4 листопада, мітинг таксистів 7 листопада, тощо. Є питання й до відповідності новин фаховим стандартам — стовідсотково забезпечено тільки оперативність.

У трьох сюжетах є некоректне поводження з джерелами інформації. Зокрема, журналісти двічі посилалися на сторінки посадовців у соцмережах замість отримати коментар автора дописів. Обидва порушення трапились в одному випуску новин. Це сюжети від 5 листопада «Голова Дніпропетровської облради оголосив про відставку» та «Відбувся мітинг проти формули Штайнмаєра». У першій із них журналісти зазначають, що голова Дніпропетровської облради Гліб Пригунов про причини складення повноважень «повідомив на своїй сторінці у фейсбуці»  і далі цитують його допис. А в другій цитують допис мера Дніпра Бориса Філатова, в якому він запросив на сесію активістів, які вимагають від депутатів визначитися зі ставленням до формули Штайнмаєра. Скриншоти з екрану зникають так швидко, що прочитати текст неможливо.

У сюжеті від 7 листопада «Мешканці смт Гвардійське залишились без теплопостачання» ведучий озвучує інформацію про те, чому людям доводиться мерзнути, не посилаючись на джерело: «Мешканці селища міського типу Гвардійське на Дніпропетровщині залишились без теплопостачання. Опалювальний сезон мав розпочатися тиждень тому, але тепло не вдалося подати через відсутність водопостачання. Води в населеному пункті немає через аварійний стан труби. На її ремонт потрібно понад 146 мільйонів гривень, які мали виділити з державного бюджету». Про 146 мільйонів, які не надійшли з держбюджету, ще раз повторює журналістка наприкінці сюжету, і знову не повідомляє джерело інформації.

Також журналісти узагальнювали суб’єктивну думку, порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів. Зокрема, в сюжеті «У Дніпрі освітян вчили надавати невідкладну допомогу» від 5 листопада йдеться: «Такі знання, впевнені організатори курсу, допоможуть у разі необхідності врятувати життя дітей».

Балансу думок бракувало чотирьом матеріалам. У новині від 5 листопада «У Дніпрі комунальники спробували демонтувати сходи до приміщення приватної ветлікарні» кореспонденти не подають позиції комунального підприємства, що проводило демонтаж сходів, обіцяючи зробити це в наступній новині. Наступного дня доповнення дійсно виходить (6 листопада, «Сходи до ветеринарної клініки відновили»), але й там відсутня позиція КП.

Що ж до виявлених неточностей, то, наприклад, у новині від 4 листопада «Акція «Рік без Каті» Катерину Гандзюк назвали журналісткою.

Порушень стандарту повноти найбільше. Скажімо, у сюжеті від 5 листопада «Відбувся мітинг проти формули Штайнмаєра» бракує коментаря експерта для розуміння контексту подій. У новині від 5 листопада «У Дніпрі освітян вчили надавати невідкладну допомогу» не було достатньо потенційно корисної для глядача інформації про те, скільки триває курс і як інші освітяни могли б на нього записатися.

 «UA: Полтава»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,74 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Тематичний  спектр не дуже широкий. Найбільше – 7 повідомлень, або 28% новин, —  про війну на Донбасі: короткі щоденні зведення про обстановку на фронті. Чотири (16%) розповідали про поді культури,  по  три новини стосувались проблем комунальної сфери та кримінальної ситуації в регіоні (12%). Поза увагою журналістів залишилися перебіг реформ, економіка, соціальні та релігійні теми і медицина.

Найрезонансніші новини тижня журналісти каналу до глядачів донесли, але деякі суспільно важливі теми все ж упустили. Наприклад, у цей період місцеві ЗМІ повідомляли, що обласна прокуратура поскаржилася до Вищої ради правосуддя на голову одного з районних судів Полтавщини, який систематично перешкоджав роботі прокурорів. За кілька років понад 100 порушників закону змогли уникнути відповідальності. Не поінформували глядачів каналу і про резонансний злочин — розбійний напад на полтавських бізнесменів, під час якого в них вкрали 12 мільйонів гривень.

Експерти відзначили, що журналісти каналу у підсумкових новинах жодного разу не порушили стандартів оперативності, точності та відокремлення фактів від коментарів. В поодиноких випадках журналісти не чітко назвали посаду людини, від якої отримали інформацію, і таким чином порушили стандарт достовірності. Зокрема, у сюжеті «З наступного місяця рух комунальних автобусів можна буде відстежувати за допомогою мобільного додатку» від 5 листопада, де спікерів позиціонують і титрують як «представник підприємства» і «представниця підприємства»: «За словами представниці «Полтаваелектроавтотрансу» Ірини Олійник, комунальні автобуси їздять за дванадцятьма маршрутами».

Для збільшення зображення клікніть на нього

Тільки в одному сюжеті «21-однорічному  жителю Лубенщини, якого підозрюють у вбивстві свого піврічного сина, оберуть запобіжний захід» від 6 листопада експерти побачили порушення стандарту балансу думок. Журналісти подали коментарі представниць прокуратури і поліції, а також лікаря, який засвідчив смерть дитини. Але не оприлюднили позиції підозрюваного у вбивстві або його адвоката.

Найчастіше ж новинам каналу «UA:Полтава» бракує повноти. Зазвичай це є наслідком порушення стандартів достовірності та балансу думок. Та подекуди просто бракує інформації. Скажімо, в новині «Нового начальника обласного управління Служби безпеки призначив Володимир Зеленський» від 7 листопада ведуча каже: «Ним став Євген Борзілов, про це йдеться в Указі Президента, опублікованому сьогодні на його офіційному сайті. Нагадаємо, попереднім очільником СБУ на Полтавщині був Юрій Рахівський. Його президент звільнив 25 жовтня. На цій посаді він був останні чотири роки. До того був помічником-консультантом тодішнього народного депутата Юрія Луценка, який згодом три роки був Генпрокурором України». На цьому повідомлення  закінчується і глядач не дізнається жодної інформації про нового очільника Управління Служби безпеки Євгена Борзілова.

«UA: Суми»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,78 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найбільша частка сумських підсумкових новин – це сюжети про спорт (29%), які виходили щодня, по одному-два у випуску. На другом місці за кількістю – кримінальна  тематика (14%), По три сюжети, або по 10% матеріалів, припало на теми місцевого суспільно-політичного життя та економіки. Випали з поля зору журналістів філії теми політики державної ваги, війни на Донбасі, реформ і релігії, а також культурне життя регіону.

Також редакції вартувало б звернути увагу на історію з повідомленням про мінування сумського ЦНАПу (вп’яте за тиждень) та проблему не виділення потрібної кількості грошей на закупівлю інсуліну для діабетиків Путивльською міськрадою.

Стандарти оперативності, достовірності та відокремлення фактів від коментарів дотримані у всіх матеріалах. Лише одному сюжету бракувало балансу думок, двом – точності. Іще одна вада, помічена експертами, — відсутність у деяких новинах бекграунду, який би допоміг глядачам повністю зрозуміти суть проблеми.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Візьмімо, наприклад, сюжет від  7 листопада «Студенти-медики мітингували на площі Незалежності у Сумах». У ньому йдеться про протест студентів Медичного інституту Сумського державного університету, які «вимагали переглянути зміни у законодавстві щодо зарахування до інтернатури». Більше фактажу про причини конфлікту в матеріалі немає. В ньому є три досить сумбурних синхрони студентів-мітингарів, з яких невтаємниченим у суть запроваджених новацій важко щось зрозуміти. Журналістка повідомила, що «ми звернулися до прес-служби Міністерства охорони здоров'я України. Там попросили послати інформаційний запит. Відповідь чекаємо». Але й без відповіді міністерства можна було пояснити,  про які зміни до закону йдеться і як саме вони начебто погіршують становище майбутніх випускників.

А в сюжетах від 5 листопада «У Конгрес-центрі СумДУ розпочався форум “Наставник: хто, для кого, як?”» та від 7 листопада «Майстер-клас з візажу та манікюру влаштували сьогодні для учнів одинадцятого класу» чітко не вказано, хто є організатором заходів. Про це можна здогадуватись з контексту, але журналістському тексту бракує чіткості. У першому випадку ймовірні організатори – обласний центр соцслужб та Альянс «Україна без сиріт», у представників яких брали коментарі. У другому випадку організатором названа Лариса Пермінова, але хто це і чому вона організовує майстер-класи для школярів, не зрозуміло.  У весняному матеріалі «UA:Суми»за сказано, що вона поетеса і проводить благодійні вечори.  

А загалом якісному матеріалу від 4 листопада «Мешканці вулиці Патона вимагали подачі тепла до їхніх будинків» про комунальний конфлікт у місті не вистачає збалансованості. Ведуча повідомила, що «про ситуацію ми намагались отримати коментар у заступника міського голови з житлово-комунального господарства Олександра Журби та ТОВ “Сумитеплоенерго”. Усі пообіцяли дати коментарі завтра». Але протягом тижня тему коментарями цих людей не доповнили і про їхню відмову від коментарів теж не повідомляли.

Ще один недолік, на який звернули увагу експерти: журналісти телеканалу не відстежили продовження важливої теми, про яку йшлося у матеріалі від 5 листопада «Воду фіолетового кольору в колодязі виявили жителі села Стецьківка Сумського району». В матеріалі зазначили, що «за словами сільського голови Ігоря Верниченка, воду сьогодні планує відвезти до Сумського обласного лабораторного центру на дослідження». Також у сюжеті є коментар еколога Сергія Шевченка, який припускає, що «це можуть бути пурпурні сірчасті бактерії... Впливу...хвороботворного вони не мають». Важливу для мешканців тему питної води варто тримати в полі зору і чітко пояснити, чи є небезпека.

Натомість у матеріалі від 8 листопада «Землю в селищі Сад ділять на паї» відкладений баланс реалізували. У випуску новин за 11 листопада тему доповнили  новими даними та коментарями представника Держгеокадастру. Але виникла нова проблема із точністю: у п’ятничному матеріалі журналістка зазначає про мітинг «понад п’ятдесяти мешканців села сад, колишніх працівників селекційного центру», а в доповненому понеділковому матеріалі ведуча озвучує, що «минулої п’ятниці близько ста людей виходили на мітинг».

«UA: Харків» 

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,03 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У підсумкових випусках харківських новин вийшло 37 сюжетів. Третина новин розповідала про комунальну сферу. Саме у цей час починався опалювальний сезон, і практично усі вони були про  проблеми з підключенням будинків та установ до тепла в Харкові та області.

Також значну увагу (22% новин) канал приділив місцевій політиці та суспільному життю. Три сюжети було присвячено історії з меморіальною дошкою генералу КДБ: «У Харкові відкрили меморіальну дошку радянському генерал-майору КДБ Юрію Шрамку», «Представники національних дружин демонтували меморіальну дошку  радянському генералу Юрію Шрамку.  Як пояснили свої дії?», «Дошку генералові КДБ облили зеленкою. Хто та навіщо це зробив?» (4, 5 та 8 листопада).Активно «UA:Харків» висвітлював і різноманітні акції протесту, приводом для яких став приїзд до Харкова президента України.

Часто журналісти зверталися до кримінальної тематики (11% новин). Як правило, це була інформація про перебіг судових засідань. Стільки ж матеріалів стосувалося теми освіти, три з яких – висвітлення участі харків’ян у написанні диктанту Національної єдності.

Моніторингового тижня в Харкові відбулося багато значимих подій. Це приїзд Зеленського і представлення нового голови облдержадміністрації, початок опалювального сезону і низка  протестних акцій (студентів-медиків, противників відкритого ринку землі), псевдомінування метро тощо. Усі вони відображені в новинах каналу.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Якість новин, які потрапили до ефіру, була досить високою. Зокрема, не зафіксовано жодного випадку порушення стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Те ж можна сказати і про дотримання стандарту оперативності – усі новини подавалися «день у день». А в новині про акцію пам’яті Катерини Гандзюк увечері 4 листопада було навіть пряме включення з місця події – «Роковини смерті Катерини Гандзюк. Чого представники громадських організацій вимагають від поліції?».

Майже в усіх новинах дотримано і стандарт точності. Лише у кількох сюжетах журналісти не до кінця розібралися у проблемі і в результаті глядачі не отримали точної інформації. Так, у сюжеті від 4 листопада «Реконструкція мосту на Окружній. Як триває ремонт» кореспондентка цікавиться у чиновника Служби автомобільних доріг Харківщини вартістю ремонту, і отримує досить дивну відповідь: «Це фінансові питання, ми на камеру не говоримо про них. Так не прийнято». Журналістка все ж мала б з’ясувати цю цифру, адже йдеться про бюджетні кошти.

А у сюжеті «Прорвало трубу і затопило підвали будинків. Коли відремонтують труби?» (6 листопада) оприлюднено дві думки, які суперечать одна одній. Мешканець будинку по вулиці Семена Кузнеця, 64 стверджує, що жодних робіт із ліквідації аварії не ведеться.  Натомість, речник мерії переконує, що труби ремонтують. Сюжет так і не дає однозначної відповіді, хто з них має рацію.

А ось баланс думок дотримано лише у двох третинах сюжетів. Наприклад, у сюжеті «Надзвичайний стан через відсутність опалення у селищі Чкаловське. Скільки будинків без тепла?» (5 листопада) уся інформація лунає лише з вуст голови Чкаловської об’єднаної територіальної громади. При цьому із сюжету випливає, що необхідно озвучити ще й позицію обласного комунального підприємства. А сюжеті «Харківське конструкторське бюро імені Морозова заборгувало працівникам близько півсотні мільйонів гривень» (6 листопада) ситуацію із заборгованістю коментує тільки  керівник конструкторського бюро.

У двох випадках маємо приклади порушення стандарту балансу думок. Так, у сюжеті від 5 листопада  «Третій тиждень опалювального сезону у Харкові. Де і чому досі холодно?» ведуча стверджує: «із цими питаннями  ми звернулися до прес-служби компанії Нафтогаз, там пообіцяли надати інформацію згодом», проте надалі телеканал у своїх сюжетах щодо теплопостачання більше про Нафтогаз не згадує.

Аналогічна ситуація і з сюжетом від 7 листопада «Студенти-медики протестують проти збільшення строку інтернатури для всіх спеціальностей до 3 років». Ведуча каже: «Кореспонденти Суспільного звернулися за роз'ясненнями до Міністерства охорони здоров'я, розповісти деталі проекту там пообіцяли пізніше», але більше протягом тижня  канал до цієї теми не повертається. Хоча на сайті телеканалу у новині, присвяченій цій же події, подано інформацію із сайту міністерства.

Найменш дотримуваним стандартом стала повнота інформації: її бракує більш ніж половині новин. Наприклад, у сюжеті «Віктор Сиса, директор Готянського  лісгоспу, вийшов під заставу у майже 5 мільйонів гривень» (5 листопада) ведуча обмежилася сухим викладенням фактів без будь-яких коментарів, які з огляду на резонансність теми були б не зайвими. Те ж можна сказати і про сюжет «Через відсутність тепла шкільні канікули у Куп’янську продовжили ще на тиждень» (8 листопада).

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.