Моніторинг новин південних філій Суспільного за вересень 2019 року

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

 

 

Для збільшення зображення клікніть на нього

«UA: Вінниця»

Рівень дотримання стандартів у новинах каналу оцінено на 5,7 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Протягом моніторингового тижня в новинах каналу найбільше сюжетів вийшло на три теми: наука / освіта, культура та кримінал. Ці теми були висвітлені у п’яти сюжетах кожна, що становило по 16 % від загальної кількості новин. Ще по 13 % (по чотири матеріали) — на теми комунальних проблем та медицини. Три сюжети про надзвичайні події в регіоні (9 %). У двох сюжетах розповіли про соціальні проблеми та у двох про спортивні досягнення, що становило 6 %. І лише один сюжет — про призначення голови обласної держадміністрації.

Згадок про роботу місцевої влади та місцеві політичні події фактично немає в новинах вінницького Суспільного. У період 16–19 вересня тут не вийшло жодного сюжету про політичне життя в Україні чи регіоні, не було сюжетів про реформи, релігію чи війну на Донбасі.

Пропущені протягом моніторингового тижня теми також стосуються місцевої влади. По-перше, 17 вересня лише за два дні до відставки голова області заявив та підписав розпорядження про плановане скорочення апарату райадміністрацій на 50 % та працівників структурних підрозділів ОДА на майже 30 %. Скорочення мають початися з 1 жовтня й це, ймовірно, позначиться на соціальних процесах в області. По-друге, журналісти філії, які досить активно відстежують кримінальні події та різні судові справи, не повідомляють, на відміну від інших медіа, про те, що у вінницькі суди було призначено четверо суддів. Одна з цих чотирьох призначених суддів, як стверджує сайт «33 каналу», є одіозною.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Журналісти філії приділяють багато уваги соціальним темам (освіті, вразливим групам), уважні до людини. Тут немає «паркетних» матеріалів, а є живі новини. Окремо варто відзначити велику кількість матеріалів про медицину, зокрема про пропаганду донорства і про нові технології, що доступні у Вінниці. Нечасто в новинах, особливо регіональних, може трапитися тема трансплантації, як у сюжетах «Алею життя створили у Вінниці на честь донорів органів» і «Життя з новим серцем у грудях».

Чимало тем подають через героя, як-от у матеріалі «Чому у вінничан проблеми з гарячим водопостачанням». Журналісти філії добре відстежують теми. Зокрема, всебічно висвітлили ситуацію з масовим отруєнням школярів. У випусках новин 16 та 17 вересня вийшли сюжети «Масове отруєння у школі на Вінниччині» та «Масове отруєння в шкільній їдальні». А от теми, які потребують навичок розслідування, подані не дуже добре.

Новини каналу мають високий рівень дотримання журналістських стандартів. Лише в чотирьох сюжетах із 32 оцінених було зафіксовано їх порушення. Усі зауваження викликані тим, що в таких матеріалах потрібно було «дошукати» інформацію.

Яскравим прикладом є сюжет від 16 вересня «Розкрадання бюджетних грошей на 300 тисяч гривень». В ньому не дотримано чотирьох із шести стандартів. Зокрема, порушено стандарт точності: кажуть про звинувачення депутатів, але не названо їхніх імен, хоча це й публічні особи. Відповідно, є й порушення стандарту повноти. До того ж журналісти навіть не спробували отримати коментарі цих депутатів, лише зателефонували в обласну раду, яка фактично відреклася від них. Тому не дотримались і стандарту балансу думок. А також порушили стандарт відокремлення фактів від коментарів, оскільки ведуча безпідставно узагальнила та повторила за правоохоронцями:«Розкрадання бюджетних грошей на 300 тисяч гривень закидають депутату обласної ради та депутату однієї з селищних рад».

Стандарти точності та відокремлення фактів від коментарів також порушено в сюжеті «Новий голова Вінницької облдержадміністрації» за 19 вересня. Журналіст узагальнює: «Поки у залі обласної ради чекають на представлення нового очільника, під її стінами пікетують вінничани». Окрім того, розповідаючи про нового очільника ОДА, ведуча каже: «До цього він був заступником мера». Можливо, мало б бути зрозуміло з контексту, що йдеться про Вінницю, але міст в області багато.

Стандарти точності й повноти інформації порушено і в сюжеті «Відпустили під особисте зобов’язання підозрюваного у розкраданні держкоштів депутата», який також вийшов в ефір 19 вересня. Він є продовженням історії про звинувачення місцевих депутатів у розкраданні бюджетних коштів. Навіть через три дні журналісти так і не з’ясували всіх «героїв» справи —  цього разу не називають другого учасника схеми, а просто кажуть «депутат однієї з рад».

«UA: Запоріжжя»

Дотримання стандартів у новинах філії в моніторинговий період оцінено на 4,3 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У підсумкових випусках новин канал найчастіше звертається до подій, які стосуються місцевої культури, — майже 28 % новин висвітлюють художні виставки, концерти, фестивалі і творчість місцевих митців. Менше висвітлювали комунальні проблеми та кримінальні події — такі новини становлять по 15 % від усіх проаналізованих сюжетів. По 7 % новин журналісти присвятили темі місцевої політики та війни на Донбасі. Найменше новин було про питання місцевої політики, реформи та економіку. Зовсім не було новин про медицину, релігію та соціальну сферу.

Моніторингового тижня телеканал не звертався до теми можливого закриття пологового будинку через порушення пожежної безпеки, яку висвітлювали інші місцеві видання. Попри випущену новину про те, що в аеропорту «Запоріжжя» до 10 жовтня мають здати в експлуатацію три нові споруди, журналісти не згадують, що на ремонт аеропорту мають виділити додаткові кошти, як повідомляє видання «061» із посиланням на пояснювальну записку до проєкту рішення міськради.

Також канал не розповів, що депутатка Марина Нікітіна, обрана за одномандатним округом № 82 в Запорізькій області від партії «Слуга народу», оформила чоловіка помічником на платній основі. Окрім місцевих видань, про це повідомляло видання «Радіо Свобода».

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найчастіше журналісти не дотримуються стандарту достовірності. Іноді джерело інформації називають узагальнено, а здебільшого його не називають узагалі.

У сюжеті від 18 вересня «Вибухонебезпечних предметів біля Запорізької облдержадміністрації не знайшли» ведуча не спирається на джерело, коли озвучує інформацію. Натомість є посилання на «одного із працівників рятувальної служби», що не є достовірним джерелом.

У сюжеті від 19 вересня «План “Перехоплення” продовжує діяти» кореспондентка двічі спирається на неавторизованих свідків замість поліції, яка може надати офіційну інформацію: «свідки кажуть, стріляв високий чоловік…», «за словами свідків події, підозрюваний сів до автівки та втік…». Невідомо, чи це свідки, яких опитали журналісти, чи ті, яких опитала поліція.

У сюжеті від 16 вересня «Запорізькі січові козаки із 7 по 14 вересня брали участь в офіційних заходах в Австрії» кореспондентка не посилається на джерела, коли каже: «Події XVII століття позначилися на сучасній політиці. Перемогу у Віденській битві сьогодні в різних політичних партіях Австрії сприймають по-різному». Також, називаючи кількість козаків, журналістка наводить дані «за різними оцінками». Проте звідки ці оцінки й кому вони належать, не вказує. У цьому ж сюжеті без вказівки на джерело кореспондентка каже, що церква святої Варвари у Відні — «духовний центр багатьох представників австрійських українців», а також що «свято об’єднало польську та українську громади».

У сюжетах підсумкових випусків новин можна почути також суб’єктивні оцінки від ведучих та журналістів. У сюжеті від 17 вересня «Третя виставка композитора, пісняра та співака Анатолія Сердюка» кореспондентка висловлює власну оцінку художнику: «Поспілкуватися з талановитим земляком можна…». У сюжеті від 19 вересня «Параолімпійська збірна з плавання повернулась додому після тріумфу» кореспондент говорить про «тренерський тандем талановитого плавця».

Багатьом новинним сюжетам бракує повноти та балансу. Наприклад, неповним та незбалансованим є сюжет від 16 вересня «Запорізький титаномагнієвий комбінат не може розрахуватись із боргами за електроенергію». Ситуацію, яка склалася, журналісти розкривають лише через синхрони головного енергетика підприємства, яке має борги. Жодної іншої сторони в сюжеті немає. У підводці до сюжету ведуча каже, що підприємство не може розрахуватися з боргами через ситуацію на енергоринку, посилаючись лише на слова працівника підприємства-боржника. У цьому сюжеті порушено стандарт достовірності. Без вказівки на джерело ведуча повідомляє, що представники підприємства з 2 серпня й до цього часу протестують у Києві. Одночасно з її словами в сюжеті показують відеокадри протесту, проте на них немає вказівки, коли вони зняті. Синхронів протестувальників також немає.

Повноти бракує сюжету від 16 вересня «Новий автобусний маршрут № 82 почав курсувати в Запоріжжі». Новина складається з підводки ведучої й телефонного коментаря начальника з питань транспортного забезпечення про те, яким маршрутом їде автобус і з яким інтервалом.

Стандарт повноти інформації та балансу порушено в сюжеті від 19 вересня «Керівника обласного департаменту екології та природних ресурсів відсторонили від посади». Новина складається зі слів ведучої та синхрону голови Запорізької ОДА. Журналісти лише констатують факт відсторонення на час службового розслідування, проте не пояснюють причин. У єдиному синхроні голова ОДА спочатку туманно говорить, що це «тотальна боротьба з корупцією та відкатами», потім просить представників бізнесу повідомляти про «вимагання відкатів із боку посадових осіб». Лише після цих слів він говорить про керівника департаменту, якого відсторонили: «Після попереднього ознайомлення із ситуацією і, враховуючи дані правоохоронних органів, я вирішив відсторонити від виконання обов’язків директора Департаменту екології та природних ресурсів Віталія Гордієнка та його заступника. Також ініціюю службове розслідування його діяльності, яка викликає дуже багато запитань у правоохоронних органів та громадськості».

Із сюжету можна припустити, що голова ОДА говорить про ймовірну причетність керівника департаменту до незаконних дій. Проте журналісти не подають думку відстороненого від роботи начальника й не повідомляють, чи намагалися вони з ним поговорити.

Брак пояснень журналістів відчутний у сюжеті від 19 вересня «Ухвалили забезпечення додатковими коштами понад 13 тисяч учасників Антитерористичної операції».Сюжет складається з підводки ведучої на тлі відеозапису голосування в облраді, яке не дає жодної інформації, та також синхрону голови ради. Ведуча каже: «Серед трьох десятків  питань позачергової сесії обласної ради, що потребували вирішення від минулого засідання — звільнення керівників деяких комунальних підприємств та складання депутатських повноважень». Далі, без жодних пояснень попередньої інформації, ведуча каже вже про зовсім інше: «Ухвалили забезпечення додатковими коштами понад 13 тисяч учасників Антитерористичної операції — з нагоди майбутнього свята Дня захисника України». Незрозуміло, про що йшлося в першому реченні та який результат розгляду цих питань. У наступному синхроні голови обласної ради йдеться вже про зміни до бюджету через нестачу субвенції на лікування низки захворювань.

Повноти бракує в сюжеті від 20 вересня «Акція проти вільного продажу землі».Акцію журналісти показують через світлини Нацполіції. У єдиному коментарі одного учасника звучить інформація, яку журналісти не перевіряють: «Акція пройшла в 15 обласних центрах. Десь біля 10 тисяч жителів вийшло, виїхала техніка». У сюжеті не вистачає експертної думки щодо відкриття ринку землі й організатора акції, який біг міг пояснити вимоги.

Не завжди новини в підсумковому випуску новин були оперативним. У випуску від 20 вересня п’ять із дев’яти новин повідомляють про вчорашні події. Так, новина від 20 вересня «У Запоріжжі понад двох тисяч» зроблена на основі засідання депутатської комісії, яке відбулося 19 вересня. У цьому ж сюжеті порушено стандарт достовірності. Ведуча не вказує джерело інформації: «Міська влада, витративши понад мільйон та триста тисяч гривень на підготовку генплану восьми ділянок, не врахувала, що більшість із цих земель зайняті». Також ведуча суб’єктивно оцінює стан окремих земельних ділянок як «жахливий».

У сюжетах від 20 вересня «Акція “На межі” відбулася вчора, 19 вересня, біля Запорізької облдержадміністрації», «Акція “Протидія булінгу” відбулася 19 вересня в загальноосвітній школі-інтернаті “Світанок”», «П’ята виставка картин етнічних німецьких художників відкрилась 19 вересня в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї», «Всеукраїнський фестиваль театрів-лабораторій “VIEfest” анонсували в Запоріжжі 19 вересня» також ідеться про вчорашні події.

«UA: Кропивницький»

Дотримання стандартів у матеріалах каналу оцінили у 5,11 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найбільше журналісти приділили увагу розповідям про комунальні проблеми — 16 %, економіці, надзвичайним подіям та соціальним питанням (по 11 %). Про освіту, медицину та культуру, а також діяльність місцевої влади вийшло по два сюжети (7 %), по одній новині присвятили спорту, реформам, армійському підрозділу — учаснику ООС та місцевому суспільно-політичному життю. Жодного разу не чіпали теми політики загальнодержавного рівня, релігії і криміналу.

Дещо пропустили. Наприклад, 16 вересня місцеві онлайн-видання повідомили, що у пенсіонера підтвердили небезпечне захворювання — лептоспіроз. А 17 вересня філія Суспільного не повідомила про сесію облради, хоча там відбулося раптове звільнення заступника голови. В новинах також не повідомили про розформування старої і формування нової фракції в облраді («Опоблок» став «Опозиційною платформою — За життя»). 18 вересня журналісти пропустили новину про створення у ВР міжфракційного депутатського об’єднання «Кіровоградщина».

Зазначимо, що кропивницькі інтернет-ЗМІ протягом тижня розповідали про події не лише в ОТГ в Новоукраїнці, як це робить редакція суспільного мовника. Зокрема, були важливі новини про Великосеверинську і Компаніївську ОТГ. Але журналісти каналу чомусь тричі за тиждень висвітлили діяльність ОТГ в Новоукраїнці, і в кожному сюжеті був голова територіальної громади Олександр Курінний.

До матеріалів, які можуть містити ознаки замовності, можна було б віднести сюжет за 16 вересня «На Фортечних валах до Дня міста створили композицію».Тут ведуча Інна Науменко вже після самого сюжету у відводці повідомляє глядачам: «За словами працівниці пресслужби міської ради Інни Примак, на створення квіткової композиції витратили 15 тисяч гривень. Гроші дав міський голова Андрій Райкович». Не зрозуміло, чи йдеться про приватну пожертву.

У сюжеті від 17 вересня «У мікрорайоні Лелеківка в Кропивницького бракує громадського транспорту» не вказано назву підприємства, яке перевозить пасажирів, хоч і є коментар його представника, записаний телефоном: «Дмитро Вінницький, перевізник». Отже журналісти порушили стандарт точності. Цей же стандарт порушено в сюжеті від 18 вересня «У Кропивницькому на вулиці Жадова ввели в експлуатацію новий дев’ятиповерховий будинок». Автори матеріалу в титрах та / або закадровому тексті не назвали фірму, яка будувала будинок: «Віктор Макаренко, працівник підрядної будівельної організації». У сюжеті за 20 вересня «Новозбудовану арку відкрили в Кропивницькому на вулиці Ельворті» теж не вказується, яку саме фірму представляє синхронована особа «Андрій Жила, директор підрядної будівельної організації». Схоже, журналісти філії уникають називати конкретні компанії, забувши, що Зураб Аласанія дозволив (а якщо серйозно, то цього вимагають стандарти).

Для збільшення зображення клікніть на нього

Сюжет від 16 вересня «Понад 40 мільйонів гривень повернуть до державного бюджету з рахунків розпорядників грошей» області стосується значущої проблеми — Мінфін забирає в регіону кошти, виділені у вересні як субвенції. Утім, журналісти не конкретизують, про які саме субвенції йдеться, кажуть, що гроші забирають із «бюджету з рахунків розпорядників грошей Кіровоградської області», але неуточнюють, хто цей розпорядник. Коли йдеться про кількість об’єктів, будівництво яких «зависає», кажуть «понад 82» тощо. До того ж після коментаря очільниці Мінфіну про те, що однією з причин відкликання коштів є те, що «навіть раніше виділені кошти ще досі не використані», журналісти не уточнюють обсягу цих сум, що могло би свідчити про ефективність чи неефективність їх освоєння.

У сюжеті за 18 вересня «Майданчик для дітей з інвалідністю пошкодили в Ковалівському парку» порушено стандарт балансу думок. У сюжеті немає відомостей, на чийому балансі перебуває майданчик, чи звертався хтось із цього приводу до правоохоронців. Ініціаторки встановлення комплексу кажуть, що проситимуть виробника відремонтувати майданчик безкоштовно. Але немає в матеріалі позиції міської влади, яка могла б якось посприяти або ж надалі подбати про охорону майданчика абощо.

Експерти також помітили, що деякі підводки в телесюжетах виглядають як радійні: «Вздовж вулиці на марш дивляться перехожі», «Це учасники акції збираються на марш за права тварин», «Це одна із пошкоджених гойдалок для дітей з інвалідністю» тощо.

«UA: Миколаїв»

Дотримання стандартів у новинах філії період оцінено на 5,49 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найбільше матеріалів присвятили суспільно-політичному життю регіону, зокрема різноманітним громадським акціям, а також розвитку ситуації навколо пошкодження пам'ятника жертвам Голокосту (19 %). На другому місці — кримінальні новини (16 %), на третьому — сюжети про комунальні проблеми. Тричі розповідали про перебіг реформ та пов’язані з ними події місцевого значення, по два сюжети були присвячені культурі, спорту, економіці й соціальним проблемам. А також діяльності місцевої влади, зокрема призначенням на ключові пости в області. Один сюжет стосувався призначення керівника у скандально відомій херсонській музичній школі. А про війну на Донбасі, політику державної ваги, релігію та медицину в підсумкових випусках моніторингового тижня не йшлося взагалі. Більшість сюжетів висвітлює події, що відбуваються в Миколаєві, звісток із населених пунктів області мало.

Експерти зауважили, що трапляються випадки, коли замість суспільно важливих тем журналісти каналу більш охоче розповідають про інші речі. Наприклад, у новинах каналу йшлося про зведення нових вольєрів у зоопарку, про благодійні спортивні матчі й культурні події, проте не згадали кілька нагальніших подій. Скажімо, видання «Никвести» 16 вересня повідомило про мешканців будинку в Миколаєві, які 18 днів змушені сидіти без газу через борги покійної сусідки. Цього ж дня трапилася пожежа на міському полігоні твердих побутових відходів, яку начальник «Миколаївкомунтрасу» вважає зумисним підпалом. Журналісти «UA: Миколаїв» про це не згадали, натомість не забули про диспетчерку, яка складає вірші. Видання «Преступности.нет» 18 вересня повідомляло про затримання члена комісії Держфонду підтримки фермерських господарств, який вимагав хабар 40 тисяч доларів; стежило за перебігом справи й повідомляло подальші деталі. Проте на «UА: Миколаєві» не було згадки про цей випадок.

Журналісти стовідсотково дотримувалися вимог стандартів оперативності й достовірності. А найбільше проблем було з повнотою інформації.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Скажімо, сюжет «У Миколаєві представили нового голову Миколаївської ОДА та нового керівника СБУ» є доволі вичерпним, тож не зрозуміло, чому одразу за ним у випуску йде сюжет «Новообраний голова Миколаївської ОДА назвав пріоритети своєї роботи». До того ж у першому журналіст уже згадує про пріоритети нового очільника регіону.

А в новині «Розпочався ремонт внутрішньоквартальних проїздів» від 16 вересня йдеться про початок ремонтів, які стали можливими лише з третього разу, оскільки досі адміністрація району скасовувала результати тендерів. Зрештою обрали підрядника, який, як повідомляє журналіст, має 250 тисяч гривень податкового боргу. Незрозумілий контекст повідомлення цього факту: глядача не інформують, чи це якимось чином вплине на якість виконання робіт. Така нагода є: можна спитати про це представницю самої фірми. Утім вона в кадрі з’являється заради того, щоб розповісти вигідні для себе речі. «Постелимо асфальт, вкатаємо його і буде краса. Трохи розширимо площу, щоб тут була зелена зона, так буде ще гарніше», — мовить спікерка.

Сюжет «17 вересня — день рятувальника» міг би бути більш інформативним і менш художнім. Головною героїнею новини стає диспетчерка пожежно-рятувальної частини із 20-річним стажем роботи. Вона розповідає про свої мрії, нахвалює робочу атмосферу й зачитує власні вірші про пожежників. Натомість можна було поговорити про рівність оплати праці та інші проблеми.

Журналісти двічі впродовж двох днів використали практично однакові кадри для різних сюжетів: «Обласний військовий комісаріат та центр зайнятості провели День відкритих дверей» від 19 вересня та сюжет «На базі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади пройшов День відкритих дверей» за 20 вересня. Йдеться про різні події, про що зауважує в другому сюжеті авторка: «День відкритих дверей в цій військовій частині у вересні відбувається вдруге. Вперше за участі Миколаївського обласного військового комісаріату обласного центру зайнятості та гостей з інших регіонів України». Втім попри те, що події різні, кадри, спікери та їхні синхрони дублюються. Проте в другому сюжеті відео подається як свіже.

Окремо звернімо увагу на сюжет від 18 вересня «Протест жителів Софіївської ОТГ». В ньому йдеться про акцію невдоволених перспективним планом об’єднання громад жителів Софіївської ОТГ. Ці люди не хочуть об’єднуватися з Новобузьким районом і тому пікетують сесію облради, яка розглядає це питання. Авторка намагається висвітлювати думки «за» і «проти» і щодо меж громади, і щодо перспективного плану для області загалом. Є коментарі — відео з виступів на сесії голови профільної депутатської комісії і заступника голови ОДА, щоправда, в ньому більше емоцій, аніж зрозумілих обґрунтувань запропонованого рішення: «Олександр Кушнір, заступник голови облдержадміністрації:Облдержадміністрація подала проект, якщо ви повернете, …. Якщо ви, як депутати, вважаєте, що воно інакше, беріть на себе політичну відповідальність щодо економічного функціонування громад після того, як закінчиться державна підтримка. . Якщо ви форсуєте??? інший проект, значить ви беріть на себе цю відповідальність, виходьте і кажіть, що я вважаю, що даний? населений пункт має бути в іншій громаді, а та, яка лишиться, коли вона стане неспроможною, коли вона не зможе утримувати усю свою соціальну сферу, яку їй передадуть, так вона прийде тоді до вас як до депутатів, і скаже: “Слухайте, що ж ви тут наголосували?” Поэтому, ви можете спокійно зараз при розгляді перспективного плану…»

Позаяк питання складне, в сюжеті бракує незаангажованого експерта, який би адекватно пояснив суть незгоди між депутатами в голосуванні. Наприклад, це міг би бути хтось із Херсонського центру розвитку місцевого самоврядування. А так маємо справу з відсутністю балансу думок, браком повноти, точності та фактів від коментарів.

«UA: Одеса»

Стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу дотримано на 5,29 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

За тематичним розподілом підсумкових новин каналу найбільше матеріалів було про кримінальні події (16 %), культуру (13 %) та комунальні проблеми (9 %). Така кількість матеріалів про «комуналку» зумовлена масштабним відключенням води в місті через ремонт.

Натомість матеріали про кримінал були різноманітні — від ДТП до розслідування пожежі в дитячому таборі «Вікторія». Як і культура: органний концерт, репетиція оперети і фестиваль джазу. Навчальні заходи для дітей та їх масове отруєння в дошкільному навчальному закладі, а також відкриття нового медзакладу в місті — завдяки цим сюжетам у випусках були й матеріали про медицину та освіту. Лише по одному сюжету вийшло на теми війни (звільнений моряк), надзвичайні події (зсув ґрунту) та місцеву політику і суспільне життя (пікет аграріїв). А новини на економічні теми, про політику, «соціалку», реформи у випусках були відсутні.

Протягом тижня філія не висвітлила кілька конфліктних тем, зокрема протест городян проти будівництва багатоповерхівки. Пропустили й історію з уникненням конкурентних торгів при масовій закупівлі зупинок. Як повідомляли інші ЗМІ, Одеська міськрада закупила в однієї компанії 43 зупинки, оформивши кожну покупку окремим договором. Не розповіли й про те, що 17 вересня була масштабна пожежа на зрошувальних полях, яка призвела до задимлення частини міста. Не згадали про зміну умов арешту для екскерівника поліції області.

Стандарти відокремлення фактів та коментарів і точності порушені лише у двох сюжетах. Вони мають спільну тему — про нібито найдовший трамвай в Україні, який «родом» з Одеси. Сюжет «В Одесі зібрали найдовший трамвай України» вийшов в ефір 17 вересня. Без посилань на джерело інформації автор повідомляє: «В Одесі зібрали найдовший трамвай України. Перший багатосекційний трамвай “Одіссей макс” презентували сьогодні співробітники вагоноремонтних майстерень комунального підприємства “Одесміськелектротранс”». Ця інформація не відповідає дійсності. Наприклад, львівська компанія «Електрон» виготовляє трамваї довжиною 40,9 метра, на понад 80 місць для сидіння. Натомість згаданий у сюжеті трамвай має 31 метр довжини і 62 сидячих місця. Цю ж помилку журналіст зробив і в репортажі з виробництва «Збір нових трамваїв», який показали 19 вересня: «Саме там нещодавно зібрали найдовший в Україні трьохсекційний трамвай “Одіссей Макс”». У цих матеріалах відсутні посилання на джерела інформації, не забезпечена її точність та повнота.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Кільком новинам бракувало збалансованості висвітлення подій. Прикладом порушення цього стандарту є матеріал від 17 вересня «Звільнення виховательки з дитсадку». Він про дії виховательки, яка застосувала силу до дитини. Попри наявність багатьох коментарів (батьків, директора, управління освіти), журналіст не отримав пояснення (чи й навіть не спробував отримати) від самої виховательки, яку звинувачують.

Не вистачає балансу також у двох матеріалах, які вийшли 20 вересня. Одна із топтем тижня в Одесі — це отруєння дітей у дошкільному навчальному закладі. В одному з сюжетів на цю тему журналісти розповіли, що за результатами перевірки винною є постачальниця харчування. В сюжеті «Під час перевірки харчового блоку» згадується її прізвище, однак відсутні її коментарі.

Прикладом порушення стандарту достовірності є матеріал «Робота бюветів у зв’язку з відключенням води» від 18 вересня. В ньому автор вказує розмите джерело інформації — «в одеській мерії повідомляють».

Протягом тижня вийшов лише один неоперативний сюжет під назвою «До попереднього списку ЮНЕСКО». 20 вересня журналісти розповіли про те, що до попереднього списку ЮНЕСКО включили Аккерманську фортецю. Однак на сайті ЮНЕСКО про це повідомили ще 17 вересня, а більшість медіа розповіли 18 вересня.

«UA: Херсон»

Філія дотрималася стандартів на 5,бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Тематично новини каналу були відносно розмаїтими, та найбільше приділили уваги соціальній тематиці: чотири сюжети, або 17 % від загальної кількості матеріалів. Три з них стосувалися проєкту «Доступно.UA». 16 та 17 вересня вийшли сюжети про перевірку Херсона на доступність для людей з інвалідністю, а 18-го редакція показала сюжет, знятий на зустрічі організатора проєкту Дмитра Щебетюка з містянами.

По два сюжети (по 9 %) стосувалися комунальних проблем, а також перебігу реформ і спорту. Три новини, або по 14 %, стосувалися роботи правоохоронних органів (призначення нового очільника поліції і перемоги патрульного поліцейського на спортивних змаганнях). Не було протягом тижня новин про кримінальні справи або аварії на дорогах. Три сюжети розповідали про події у сфері культури. Зовсім не було в новинах інформації про діяльність керівництва країни та місцевої влади, політику, події місцевого суспільно-політичного життя та економіку.

Також експерти зауважили, що служба новин каналу пропустила кілька важливих подій, пов’язаних із важливими для регіону проблемами. Зокрема, не висвітлювали засідання комісії з питань охорони здоров’я Херсонської облради і не розповіли про виділення коштів на інсулін для хворих на діабет. Хоча, згідно з повідомленнями місцевих медіа, область відчуває нестачу цих препаратів. Попри те, що «UA: Херсон» показав глядачам призначення нового начальника Херсонської поліції, не було новин про звільнення голови Каховської райдержадміністрації Валерія Салтикова та ймовірну відставку прокурора області Віталія Тригубенка. Не розказали про підвищення тарифів на водопостачання й водовідведення та будівництво режимних зон контрольно-пропускних пунктів «Чонгар» і «Каланчак» на межі з Кримом. Вартою уваги виглядає історія створення правоохоронного громадського формування у Станіславській ОТГ.

Не склалося з оперативністю в сюжеті від 18 вересня «У Херсонському притулку для тварин невідомий чоловік труїв собак», позаяк поліція оприлюднила інформацію про чоловіка, який ймовірно причетний до отруєння тварин, за два дні до ефіру — 16 вересня.

Неточними були автори сюжету від 17 вересня «Сьогодні на годину жителі села Софіївка перекрили рух транспорту». У матеріалі про об'єднання громад у Новотроїцькому районі редакція протитрувала Юрія Коцегубова як голову районної ради, забувши вказати, що йдеться про Новотроїцький район. Хоча посаду голови Новотроїцької райдержадміністрації Наталії Солтановської у цьому ж сюжеті редакція вказала повністю.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Стандарт балансу порушили в сюжеті від 20 вересня «На Херсонщині протестували аграрії проти продажу землі іноземцям». Хоча в ньому і є коментарі противників та прихильників земельної реформи, вони мають ознаки імітації балансу. «Чого опасаємся ми іноземців, і ми на своїх плакатах на сьогоднішній день написали: “Ні — продаж іноземцям”. Тому що є сумний досвід уже певних країн світу, насамперед, страни Прибалтики, які були з нами в Союзі (ми були у них, теж їздили), що це сумна уже статистика, яка каже про те, шо країна є, людей немає, працювати нема кому, тому шо люди від'їжджають, земля попала в руки іноземців», — без конкретних аргументів каже «наляканий» аграрій Володимир Хвостов. А прихильники продажу землі виглядають більш переконливими. «Розкупити землі, землі іноземцями не є загрозою. Насправді, землі багато. Це товар. Він має продаватися, він має бути в обігу. І якшо це певна власність, як там квартира, машина чи шо завгодно, чому обмежувати цей товар. А якшо іноземці будуть купувати, це прямі іноземні інвестиції, це зростання економіки набагато швидше, ніж ми будемо своїм продавати тільки», — каже нардеп Олексій Мовчан.

У сюжеті від 17 вересня «Команда “Доступно.UA” продовжує перевіряти Херсон на доступність для людей з інвалідністю» авторка констатує факт недоступності аптек та відділу поліції для людей на інвалідному візку, але не розказує про те, хто має відповідати за дотримання будівельних норм. В матеріалі немає коментарів представників аптек, поліції або міської влади.

Порушенням стандарту достовірності експерти вважають узагальнене й анонімізоване посилання на соцмережі як джерело інформації в сюжеті від 18 вересня «У соціальних мережах з'явилась інформація, що санаторій “Гопри” на межі закриття». Ведуча в підводці до сюжету каже: «У соціальних мережах з'явилась інформація про те, що санаторій “Гопри”, який у Голій Пристані на Херсонщині на межі закриття: вирізають систему опалення, вивозять дерев'яні будинки. Що відбувається з'ясовувала наша кореспондентка Світлана Піцан».

У цьому ж випуску новин у сюжеті «У Херсонському притулку для тварин невідомий чоловік труїв собак» авторка, посилаючись на невказаних працівників притулку, каже: «За словами працівників притулку, камери відеоспостереження зафіксували цього чоловіка у момент, коли він кидав отруту з моста, під яким знаходиться притулок». До того ж, працівники притулку не є екстрасенсами, які по відео могли би встановити отруйність чи безпечність предметів.

А повноти бракувало, зокрема, у сюжеті від 16 вересня «Херсонці перевірятимуть Херсон на доступність для людей з інвалідністю». Перевірка міста вже почалася, але у сюжеті не показали на практиці доступність або недоступність. Звучали загальні слова про проблеми з високими тротуарами.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

comments powered by Disqus