Старша вікова група 66+ менше поінформована про наявність в Україні суспільних медіа, але 72% українці цієї групи вважають існування в країні суспільних медіа важливим. Про це йдеться в дослідженні «Детектора медіа»  «Індекс медіаграмотності: Українці 66+».

«У порівнянні з усією українською аудиторією старша вікова група (66+) менш поінформована про наявність в Україні суспільних медіа: про їхнє існування знає 44% (серед українців у цілому ― 54%). 72% українців віком 66+ вважають існування в країні суспільних медіа важливим.

У межах дослідження з’ясували ставлення серед громадян віком 66+ до суспільних медіа в Україні. 43,5% підтвердили, що знають про їхню роботу (54,4% — серед українців віком 18–65+); важко було відповісти 31,5% (23,4%); заявили, що немає, — 25% (22,2%)», — повідомляється в дослідженні.

За даними дослідження, оцінюючи важливість суспільних медіа, 52% респондентів зазначили, що суспільні медіа важливі, бо працюють в інтересах усього суспільства, а не власника (52,4% серед українців віком 18–65+); 14,3% — тому, що суспільні медіа не зацікавлені у маніпуляціях (14,8%); 6% — бо повідомляють про суспільні проблеми, культуру, науку (8,9%); 14% опитаних не вірить у незалежність ЗМІ взагалі, тому відповіли «неважливі» (12,2% відповідно); ще 5,5% опитаних відповіли аналогічно, через те що, на їхню думку, суспільні медіа програють комерційним в якості і професійності (9%); не змогли визначитися 8,3% (7,8%).

В учасників дослідження з’ясували їхнє розуміння ролі медіа в суспільстві.

У підсумку, частка української аудиторії віком від 66 років, яка вважає, що головною місією ЗМІ є інформування громадян про суспільно значущі події, склала 68% респондентів. До порівняння, серед усієї української аудиторії вона склала 70%.

Прикметно, що 29,3% респондентів віком від 66 років вважають основною роллю медіа в суспільстві просвітлювати та навчати, представляючи корисну інформацію; 28,8% респондентів — бути платформою для діалогу між владою та суспільством; стільки ж — транслювати цінності, важливі для суспільства та держави; а 26,2% — контролювати владу.

54,3% учасників дослідження вказали, що помічають вплив медіа на власний емоційний стан: відчувають роздратування, смуток, радість. Серед усіх вікових категорій, для порівняння, про такий вплив повідомило 45,5% респондентів.

Ще 34% респондентів віком від 66 років засвідчили, що медіа мають вплив на оцінку суспільно-політичної ситуації, 30% — на привернення уваги до подій; 21,5% — на ставлення до публічних персон; 21% — на політичний вибір; 20,8% — на життєві цінності та інтереси; 7,3% — на вибір товарів і послуг. Жодного впливу медіа на себе не відчуває 17,5% опитаних.

Відповідаючи на запитання «У чиїх інтересах працюють медіа?», 27,8% сказали «в інтересах власників, інвесторів» (серед українців віком 18–66+ так відповіло 30% опитаних); української держави — 26% (24,8%); рекламодавців — 11% (13,3%); суспільства в цілому — 11,5% (11,9%); своєї аудиторії — 7,8% (7,4%); міжнародних організацій — 2,8% (1,9%); Росії — 0,8% (0,8%), не визначилися 12,5% (9,9%).

«Цікавим виявилося й те як аудиторія віком 66+ оцінює події, про які медіа інформують у новинах.

Для 46,8% опитаних це — події, які мають найбільшу соціальну значущість (47,3% серед українців віком 18 – 66+); для 30% (38,4%) — сенсаційні події, які викличуть ажіотаж; для 19,8% (27,3%) — події, в яких зацікавлені власники медіа; для 30,3% опитаних (27,2%) — найактуальніші, найсвіжіші події; 20% (21,8%) вважають, що медіа утримують баланс між подіями політики, економіки, спорту тощо; ще 13,5% опитаних (13,3%) думають, що медіа дотримуються балансу між негативною та позитивною інформацією; 13,2% (8,8%) бачать у медійних новинах події, які здатні викликати сильні емоції; 12,3% (11,2%) — події, у центрі яких відомі політики, зірки шоубізнесу тощо; 10% (13%) — події, у висвітлені яких зацікавлені рекламодавці; 10,7% (8,3%) — події, які видаються важливими або цікавими журналістам; не відповіли 7,5% (5%)», — йдеться в дослідженні. 

Нагадаємо, Громадська організація «Детектор медіа» провела спеціальні дослідження, щоб визначити рівень медіаграмотності серед українців віком від 66 років та рівень медіаграмотності серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Читайте також: 

• Індекс медіаграмотності: ВПО
• Індекс медіаграмотності: Українці 66+
• Негативне ставлення до телемарафону поширеніше серед громадян 66+, ніж у молодших, — дослідження «Детектора медіа»
• Ганна Красноступ: «МКІП бачить, що з населенням 66+ краще працювати офлайн і доносити медіаграмотність у розмовній формі»

Результати попередніх хвиль загального кількісного дослідження «Індексу медіаграмотності» дивіться тут (за 2020 рік), тут (за 2021 рік), тут (за 2022 рік) та останню, четверту хвилю дослідження за 2023 рік — тут.