Д’Артаньян та інші кандидати. Як дебатували претенденти на посаду голови правління НСТУ
Д’Артаньян та інші кандидати. Як дебатували претенденти на посаду голови правління НСТУ
У положенні наглядової ради про конкурс на посаду голови правління дебати не передбачені, але стейкхолдери вирішили, що ця демократична процедура буде корисною для Суспільного. Провести незалежні публічні дебати кандидатів на посаду голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії, які пройшли у другий тур, взявся проєкт «Європейський Союз та Рада Європа працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» у співпраці з коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» та Центром демократії і верховенства права (ЦЕДЕМ). Дебати відбулися 19 квітня в Академії суспільного мовлення на Хрещатику, 26 у змішаному форматі (офлайн+онлайн). Офлайн у них узяли участь голова правління Зураб Аласанія (презентував короткий звіт за останні 4 роки), членкиня Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Тетяна Руденко, виконавчий директор РПР Денис Денисенко, модератор події – програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков та один із кандидатів, чинний член правління Микола Чернотицький.
Онлайн підключилися голова Офісу Ради Європи в Україні Стін Ньорлов, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, заступник директора, головний експерт із медійного права ЦЕДЕМ Ігор Розкладай, консультантка Ради Європи Саллі Браутон-Міцова і кандидати-фіналісти Віталій Докаленко, Оксана Цибуля та Андрій Шаповалов.
Перші півтори години учасники та учасниці говорили про досягнення НСТУ з 2017 року по 2021-й та яким має бути суспільний мовник за стандартами Ради Європи. Також між виступами вмикали відеоролики з вітальними словами послів та їхніми міркуваннями про роль суспільного мовлення. Наступні півтори години – дебати. Кандидати на посаду голови правління мали ліміт – 5 хвилин на презентацію програм і 2 хвилини на відповідь.
Що читаєте, слухаєте та яким кредо керуєтеся у життя?
Учасники не знали, які запитання їм поставлять. Андрій Кулаков вирішив на початку провести «енергетичну розминку», щоб познайомитися з кандидатами як з особистостями. Запитав, яка музика їх надихає, який літературний герой є зразком і моделлю у житті та який девіз вони повторюють собі, коли потрібне натхнення.
Ці, здавалося б, прості запитання спантеличили декого з кандидатів. Віталій Докаленко не зміг відразу назвати прізвище, групу чи композитора: «Це важке питання, тому що я слухаю дуже багато музики, починаючи від класики і закінчуючи сучасною українською музикою. Тут нема такого». Після уточнення він назвав групу Cosmopolis. Оксану Цибулю надихає Linkin Park, пісня Numb. Микола Чернотицький сказав, що любить бігати і це дуже кльово це робити під музику гуртів AC/DC і Metallica. Андрію Шаповалову подобається Кузьма Скрябін: «його творчість настільки різноманітна, що там є чим надихнутися».
Про літературного героя Андрій Шаповалов не відразу відповів. Згодом сказав, що у дитинстві йому подобався Том Соєр та творчість Марка Твена, «з роками я трохи змінив модель поведінки». Для Миколи Чернотицького зразком є Саврола Вінстона Черчилля. Оксана Цибуля назвала Мефістофеля з «Фауста» Гете. Віталій Докаленко – д'Артаньяна з творів Дюма.
Питання про девіз теж виявилось непростим. Віталій Докаленко сформулював свій пізніше, під час дебатів: «Нема нічого неможливого, ти можеш зробити будь-що, вирішити будь-яку проблему». Девіз Оксани Цибулі: «Хоч що відбувається, просто знай, ти можеш спробувати ще». Миколі Чернотицькому подобається гасло Барака Обами «Yes we can». Андрій Шаповалов для натхнення повторює: «Роби, що повинен, та будь що буде».
Чотири кандидати та їхні програми розвитку НСТУ
Для кандидатів дебати стали репетицією перед фінальним етапом конкурсу, який відбудеться 27 квітня. Вони могли повправлятися, чи зможуть за 5 хвилин розповісти про зміни у НСТУ, які хочуть запровадити.
Віталій Докаленко представив програму під назвою «Велика трансформація», яку попередньо подав на конкурс («Детектор медіа» аналізував її тут). Розповів про свою основну ідею – запуск інформаційного каналу UA24. Він впевнений, що новий канал стане популярним і матиме високі рейтинги.
Програми решти трьох кандидатів, які пройшли у фінал, «Детектор медіа» аналізував тут. Під час короткої презентації Оксана Цибуля запропонувала зменшити витрати на комунальні послуги та сплату податку на землю; закріпити законодавчо, якій платформі компанія надаватиме перевагу; працювати з цікавою рекламодавцям аудиторією; стати виробником контенту №1; надавати глядачеві затребуваний продукт різних форматів, врегулювати момент із продажем власної теле- та радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами; впровадити кадрову та фінансову децентралізацію за моделлю формули 60 на 40 — регіони та центральна дирекція відповідно, та перейти до нової моделі фінансування.
Микола Чернотицький розпочав свій виступ з історії про кнопку, яка колись була в одній з філій. На радіо працювала людина, завдання якої було сидіти на так званій кнопці. Коли у прямий ефір додзвонювався слухач і ставив комусь із поважних гостей незручне запитання, ця людина тиснула на кнопку і слухача від’єднувало. Так працювала система 5-6 років тому. Він запевнив, що за чотири роки Суспільне стало незалежним, мовник створює чесні новини, без маніпуляцій. Він пропонує зробити головним принципом digital first, створити ОТТ-платформу, стабільно розширювати існуючі аудиторії і вийти в топ-10 із телеканалом, радіо і сайтом, нарощувати кількість контенту про нацменшини, розвивати «UA: Крим» та адаптовувати весь новостворений контент власного виробництва для людей з інвалідністю.
Андрій Шаповалов подякував Офісу Раді Європи в Україні за організацію дебатів, модератору заходу, наглядовій раді НСТУ, послам європейських країн, Зурабу Аласанії, якого назвав батьком суспільного мовника, та Саллі Браутон-Міцовій і сказав, щоБі-бі-сі для ньогоє взірцем суспільного мовлення. За словами кандидата, його програму розклали на атоми; окремо він подякував Отару Довженку за аналіз на «Детекторі медіа».
У разі перемоги Шаповалов «щиро хоче бачити» у своїй команді трьох опонентів на ключових посадах та планує зосередитися на ефективному використанні грошей, виробництві контенту, передусім за підтримки донорів, надати перевагу творчій складовій над адміністративною, зайнятися технічним переозброєнням, створити комфортні умови праці, розвивати повноцінне регіональне мовлення, впровадити децентралізацію, далі розбудовувати FM-покриття тощо.
Віталій Докаленко: «Все можливо»
Найгарячішою частиною дебатів були запитання до кандидатів від їхніх суперників та модератора. Андрій Кулаков, посилаючись на аналіз програм журналістів, запитав у Віталія Докаленка, чим новий окремий канал UA24 буде відрізнятися від інших новинних комерційних каналів. Чому глядач має піти саме на цей канал, чи не буде алюзії з «Україна 24». Віталій Докаленко сказав, що такий оперативний і не заангажований канал потрібен Україні, стане інформаційним захистом під час війни і має всі шанси бути популярним.
Микола Чернотицький запитав, чому Віталій Докаленко не вказав роботу на радіо «Вести» і каналі ZIK у резюме. Той відповів, що на ZIK працював консультантом і рекомендував не переїжджати до Києва, а коли це сталося, завершив співпрацю, а на радіо «Вести» працював недовго і залишив радіостанцію, коли почався тиск на колектив.
Андрій Шаповалов запитав, як Віталій Докаленко діятиме, якщо закон про Суспільне не передбачає створення новинного каналу. На думку кандидата, «служба новин уже відповідає штатному розпису інформаційного каналу. Отримання ліценції на супутнику ніколи не було проблемою», і взагалі — «все можливо».
Оксана Цибуля: «Треба вже починати виробляти контент»
Оксану Цибулю модератор запитав, як Суспільному зосереджуватися на платоспроможній аудиторії, якщо мовник має покривати всі групи суспільства, і чи підпадатимуть під функції Суспільного вподобання такої аудиторії, яка часто обирає розваги.
«По-перше, я не казала, що лишень ця аудиторія, треба залучати нову. По-друге, це не я кажу, що треба розважати. Це каже дослідження, яке робила шведська компанія на замовлення Суспільного. Я не думаю, що це суперечить, бо насправді у нас є потужний новинний, суспільно-політичний блок, це те, що дійсно є. Це додаткові формати. Розширюватись потрібно? Потрібно. І це моя особиста думка», — сказала Оксана Цибуля.
У Віталія Докаленка не було запитання ні до Оксани Цибулі, ні до двох інших опонентів.
Микола Чернотицький звернув увагу, що Оксана Цибуля у програмі пише, що НСТУ має відійти від розширення платформ. «Ви пишете, що треба зосередитися на виробництві контенту різного жанру та формату. Чи означає це те, що Суспільному потрібно відмовитися від розвитку диджитал-платформи та в майбутньому ОТТ-платформи?»
«Це не означає, що треба відмовитися від диджитал платформи, треба визначитися, яка платформа у пріоритеті, і треба вже починати виробляти контент», — відповіла вона.
Андрій Шаповалов поставив Оксані Цибулі та Миколі Чернотицькому одне і те ж запитання: яку посаду вони хотіли б мати в його команді. Пані Цибуля відповіла: «Виробництво контенту для різних платформ, будь ласка». Микола Чернотицький зазначив, що він не буде працювати з Андрієм Шаповаловим, бо їхні ціннісні параметри не збігаються. «Якщо я не виграю, я краще своє резюме направлю у приватний сектор, навіть не в медіа-бізнесі», — сказав він.
Микола Чернотицький: «Ми», а не «я»
У Миколи Чернотицького Андрій Кулаков запитав про найбільші помилки за час його роботи у НСТУ. Той відповів, що невдалою була ідея змінити адміністративну структуру: «Компанія була не готова до неї. Ми спробували запровадити те, що працює у так званих зелених компаніях. НСТУ має червоний рівень управління. Це був прорахунок, який суттєво сповільнив розвиток компанії. Наприклад, у нас працювала Рада генпродюсерів, вони мали обговорювати ідеї і бути вільними від адміннавантажень. Натомість вони почали сперечатися між собою, говорити не про майбутнє, а про теперішнє, деякі платформи були без нагляду. Коли декілька керівників не можуть прийти до згоди, це погано впливає на компанію».
Оксана Цибуля поцікавилася, чи є в НСТУ контент, який вони хочуть покласти на майбутню ОТТ-платформу. «Ми передбачаємо на 2023 рік створення ОТТ-платформи. До цього часу вироблятимемо контент. Наприклад, завершився мистецький конкурс на виробництво дитячого контенту. За два роки за повного фінансування Суспільного ми могли б інвестувати у великі продакшни для отримання контенту, який буде розміщуватися на ОТТ-платформі», – відповів Микола Чернотицький.
Під час своєї презентації та відповідей Микола Чернотицький не раз говорив «ми», а не «я» і наголосив, що має сформовану команду. Його опоненти про свої команди нічого не казали.
До команди Миколи Чернтицького увійдуть чинні члени правління НСТУ Інна Гребенюк, Дмитро Хоркін, Ярослав Лодигін, генеральна продюсерка цифрових платформ Тетяна Кисельчук і Родіон Кочубей (єдина нова людина у НСТУ).
Андрій Шаповалов: «Люди можуть подумати, що в Україні вже немає влади»
В Андрія Шаповалова модератор поцікавився, як він буде вирішувати кадрове питання. «Створення комфортних умов праці. Людина має пишатися тим, що працює на Суспільному», – сказав він і додав, що сподівається на справедливе впровадження грейдингової системи.
«У чому різниця між тим, що ви пропонуєте, і тим, що відбувається зараз?» – уточнила Оксана Цибуля. Андрій Шаповалов сказав, що різниця в контенті і в тому, що він залучить глядача до процесів, які відбуваються на Суспільному.
Миколі Чернотицькому здалося, що Андрій Шаповалов визначив для НСТУ основним стейкхолдером владу і планує отримувати кошти від влади та виробляти програми на замовлення з місцевих бюджетів. «Ви плутаєтеся у цінностях Суспільного. Чому ви так наполегливо хочете повернути до обслуговування окремих політичних інтересів на регіональному рівні?»
«Говорячи про владу, я мав на увазі державу. Згідно з Конституцією єдиним носієм влади в Україні є народ. Нівелювати це положення Конституції я вважаю не зовсім коректним. Коли ми включаємо Суспільне і не бачимо представників влади, люди можуть подумати, що в Україні уже немає влади, немає держави. Ваші підозри не відповідають дійсності», – відповів Андрій Шаповалов.
Конкуренція з комерційними каналами та урізання бюджету
Зважаючи на те, що кандидати швидко відповідали на запитання та заощадили час, виділений на дебати, Андрій Кулаков поставив їм ще кілька запитань. Зокрема він запитав у Віталія Докаленка, як суспільний канал конкуруватиме з комерційними каналами.
Той відповів, що соціальний контент може бути рейтинговим та актуальним. На його думку, на Суспільному могли бути серіали «Мільярдер під прикриттям» та «Спіймати Кайдаша». Також фільм «Донбас» Сергія Лозниці повинен бути на Суспільному, «є велика кількість фільмів, які повинні були бути на Суспільному ще вчора». (Власне, «UA: Перший» показував «Донбас» 9 травня 2019 року, а впродовж року виходили повтори на «UA: Першому» і на «UA: Культурі»).
У програмі Оксана Цибуля зазначила, що впізнаваність бренду УТ-1 перевищує «UA: Перший». Чи треба повернутися до назви УТ-1? «Треба прийти до єдиного бренду, єдиного формату. Якщо це Суспільне, то скрізь має бути Суспільне», – відповіла кандидатка.
У Миколи Чертиницького Андрій Кулаков запитав, як виглядатиме на практиці гіперлокальна мережа інформаторів у районах. За словами кандидата, НСТУ має ґрантовий проєкт, завдяки якому планує у травні-червні запровадити гіперлокальну мережу. У кожній області буде орієнтовно по шестеро відеографів-журналістів, які працюватимуть на декілька громад. Якщо цих людей у 2022 році закласти у штат, щомісяця на зарплати йтиме два-три мільйони гривень.
Андрія Шаповала модератор запитав про фінансову модель: чому середній і дрібний бізнесмен повинен буде підтримувати Суспільне. Кандидат відповів, що філії Суспільного мають більше глядачів, ніж «UA: Перший». За його словами, у регіонах реклама не така дорога, регіональні мовники мають найбільше покриття, тож агресивний маркетинг може дати результат.
На завершення Андрій Кулаков поставив усім одне запитання: «Уявіть, що ви перемогли у конкурсі. Посеред фінансового року вам урізають фінансування на 50%, вам треба звикати до стресів. Які статті з видатків пустите під ніж?»
Віталій Докаленко: «Буде сформована оптимальна сітка мовлення, будуть зменшені всі господарські видатки. Коли я працював на каналі “Сіті”, там працювало 220 людей, ми відпрацьовували 70% ефірного часу власним виробництвом».
Оксана Цибуля: «Кадрова оптимізація. Передивитись зарплати, наприклад. Зараз виплачуються премії, можливо, попрацюємо без премій чи з мінімальними преміями. Передивитися, що є аутсорсі, можливо, від якогось проекту відмовитися».
Микола Чернотицький: «Залишається фактично 1,1 мільярд — 50% бюджету. Ми на межі напівсмерті. Залишається заробітна плата, нарахування, комунальні послуги, залишиться частково трансляція. Доведеться відмовитися від середньохвильового мовлення, аналогу, який зараз є на прикордонні, з аутсорсу і закупного контенту доведеться зрізати майже все. Компанія залишиться працювати в економному режимі. Ми розробили три сценарії розвитку процесу на майбутнє. Як з цим жити, розуміємо. Це займе не більше дня».
Андрій Шаповалов: «Якщо розглядати кадрову оптимізацію, то я почну зі своєї зарплати і зарплати членів правління. Я зробив великий проект на ґрант і маю досвід. Я сподіваюся, що не вдасться нікому задушити Суспільне. Наші партнери і Рада Європи не дозволять задушити свободу слова в Україні».