– А кредит в 300 млн рублів, виділений днем ​​пізніше «Внешэкономбанком», врятує?

– Тепер, я думаю, ми увійдемо в нормальне русло. Справа в тому, що люди, що встановлювали нам початкову суму, прорахувалися. Її отримали, виходячи з фінансування телеканалу «Зірка». Але забули: «Зірка» вже мала технічну базу, значну допомогу у вигляді відомчої реклами і послуг Міноборони майже на мільярд рублів. І замість 2,5 млрд ми отримали 1,5. Тепер добираємо.

– Як кредит повертати будете? Адже реклами у вас немає.

– Ну, за три роки нашкрябаємо. Будемо економити.

– Здається, Лисенко тільки й ходить із простягнутою рукою...

– Є таке. Я давно зрозумів, що керівник – це професійний жебрак. Ми з Олегом Табаковим, який є головою нашої громадської ради, жартома називаємо одне одного Шариком і котом Матроскіним. Пишемо листи, ходимо всюди... Найбільше мене в цій ситуації вражає рівень злоби наших критиків. Ми працюємо 2 місяці. А лаяти нас почали ще до початку мовлення: мовляв, оскільки гроші на ОТР дає держава і керівництво призначається президентом, то це буде сервільне телебачення. На мою думку, в цьому нас ніхто не може дорікнути.

Старомодне? Точно. Але я не можу сказати, що це дуже погано. Ми намагаємося робити спокійне телебачення з обговоренням проблем. Я не вважаю, що громадське телебачення – те, де кричать: «Геть!», – і обов'язково показують фото Навального.

– Інший би махнув рукою: грошей мало, шишок багато.

– Може, тому вони мене і призначили? Знають, що упертий... Хоча, напевно, з великим задоволенням я б знову писав колонки для «Собеседника».

Ольга Сабурова, Собеседник.Ru