– А кредит в 300 млн рублів, виділений днем пізніше «Внешэкономбанком», врятує?
– Тепер, я думаю, ми увійдемо в нормальне русло. Справа в тому, що люди, що встановлювали нам початкову суму, прорахувалися. Її отримали, виходячи з фінансування телеканалу «Зірка». Але забули: «Зірка» вже мала технічну базу, значну допомогу у вигляді відомчої реклами і послуг Міноборони майже на мільярд рублів. І замість 2,5 млрд ми отримали 1,5. Тепер добираємо.
– Як кредит повертати будете? Адже реклами у вас немає.
– Ну, за три роки нашкрябаємо. Будемо економити.
– Здається, Лисенко тільки й ходить із простягнутою рукою...
– Є таке. Я давно зрозумів, що керівник – це професійний жебрак. Ми з Олегом Табаковим, який є головою нашої громадської ради, жартома називаємо одне одного Шариком і котом Матроскіним. Пишемо листи, ходимо всюди... Найбільше мене в цій ситуації вражає рівень злоби наших критиків. Ми працюємо 2 місяці. А лаяти нас почали ще до початку мовлення: мовляв, оскільки гроші на ОТР дає держава і керівництво призначається президентом, то це буде сервільне телебачення. На мою думку, в цьому нас ніхто не може дорікнути.
Старомодне? Точно. Але я не можу сказати, що це дуже погано. Ми намагаємося робити спокійне телебачення з обговоренням проблем. Я не вважаю, що громадське телебачення – те, де кричать: «Геть!», – і обов'язково показують фото Навального.
– Інший би махнув рукою: грошей мало, шишок багато.
– Може, тому вони мене і призначили? Знають, що упертий... Хоча, напевно, з великим задоволенням я б знову писав колонки для «Собеседника».