Початок її хвороби був дуже різким: почало ломити в тілі і стрімко росла температура: до 38, 2 піднялась буквально за 2 години. Через кілька днів перестала відчувати запахи. Журналістка Суспільного з Рівного, в якої діагностували COVID, поділилась тим, які симптоми відчувала на початках та які через тиждень.

Попри те, що ми розповідали про кількох хворих на коронавірус серед працівників філії та перехід на тимчасову дистанційну роботу через це, персональні дані нашої працівниці ми не розкриватимемо з етичних міркувань. Зазначимо лише, що вона входить у вікову групу до 30 років та не має супутніх захворювань.

Як це починалось

«Відчуття, схожі на ті, що під час грипу: почало ломити в тілі і стрімко росла температура, піднялась до 38,3. Наступні два дні я тільки й збивала її "Парацетамолом", відчувалось знесилення. На третій день стан покращився, температура майже не піднімалася, але все ще відчувала слабкість. Ізольовуватися мені не було де, тож коли на 5-й день захворів мій хлопець, – а у нього стійкий імунітет до всіляких вірусок і грипів, – то зрозуміла, що це. І взагалі, думаю, у період пандемії, маючи симптоми, самозаспокоювати себе думкою, що це точно не коронавірус – небезпечно для себе самого і тих, хто поруч», – розповідає журналістка.

Минав тиждень

«На 6-й день я перестала відчувати запахи. Це не було якось раптово, типу "заклало" – і все. Але аромату вечері я не відчувала. Почала пробувати нюхати все підряд: креми, чаї, лимони… Ніс не закладений – але запаху не відчуваєш. Разом із цим симптомом з’явився кашель: коли вдихаю повітря, у трахеї ніби щось лоскоче і хочеться це викашляти».

Минало півтора тижня

«На 11-й день хвороби я вже відчуваю себе майже здоровою. Щоправда, нюх повністю ще не повернувся і трохи турбує кашель».

Про тести

«ПЛР-аналіз – швидкий і неприємний. Якщо тебе температурить, то лаборант приїжджає додому: все, як належить – костюм захисту, маска, рукавиці, окуляри. Ну і сумка з пробірками. Дві палички, схожі на ті, що ми ними чистимо вуха, засовують в обидві ніздрі глибоко (мені було боляче, хлопцеві – ні) і в рота. А далі – довгих два-три дні очікування на дзвінок.

Першими зателефонували з поліції, повідомили про результат, перепитали про контакти, чи сидимо дома, де працюємо, коли виходили в люди. А потім сімейний лікар, який спитав, як почуваємося».

Про страх

«Відверто: я зраділа, коли дізналася, що це саме коронавірус. Тому що, усвідомлюючи, яким може бути перебіг хвороби і наслідки, я тішилася, що саме так перехворіла. І є надія, що у людини з’являється імунітет і вже вдруге ця зараза не причепиться. Хоча, моя мама дуже злякалася, і злякав її саме діагноз, а не те, як я хворіла».

Післяслово

«Найперше хочу попросити тих, хто це читає: не стигматизуйте людей, які мають підозру чи вже діагноз. Надмірний інтерес, за яким ховається страх, від сусідів чи колег – це дуже неприємно. Усі ж розуміють, що як не оберігайся – а підчепити цю заразу легко. Втім, через сусідські двері цей вірус не передається, просто дотримуйтеся елементарних санітарних норм.

Ну а, по-друге: не легковажте. Відчули симптоми – телефонуйте лікарю та ізолюйтеся. Для мене то був найбільший страх – заразити когось із колег чи друзів, адже у кожного є старші родичі. І якщо ваші лікарі відверто "морозяться" направляти вас на ПЛР-дослідження, то вимагайте, дзвоніть на гарячу лінію РОДА, будь-куди, аби точно впевнитися, що це і не поширювати вірус далі. А ще – не бійтеся. Бо від почутого діагнозу вам може стати гірше, ніж від симптомів».

Нагадаємо, станом на вечір понеділка, 11 травня, на Рівненщині було лабораторно підтверджено 1021 випадок інфікування коронавірусом від початку карантину. 23 людини померло, 173 – одужало.

Джерело: сайт suspilne.media