Про це Мортен Енберг розповів в інтерв’ю сайту «Детектор медіа».  

На запитання, чи можна назвати успішною реформу Суспільного мовлення? Що потрібно зробити, щоб не було відкату назад? Бо вже неодноразово лунали заяви від представників нової влади про те, що із Суспільного треба знову зробити державний канал, щось на зразок російського «Первого канала», він сказав, що теж чув такі чутки, звісно.

«Але коли я говорив із людьми з нової команди, то вони всі підтверджували, що для них суспільне мовлення — успішна реформа, треба продовжити, треба покращити й удосконалити. Про наміри створити новий державний канал я особисто не чув. Для мене це тільки чутки. Від представників нового президента я чув, що треба продовжувати працювати над суспільним мовленням», – зазначив Мортен Енберг.

Він додав, що на Суспільному дивився проект «Зворотний відлік» та щось цікаве, на кшталт бесід із якимись політиками.

Мортен Енберг також зазначив, що у Швеції. Звідки він родом,суспільне — один із лідерів. «Воно пройшло довгий шлях створення. Є аналогії між Швецією та Україною. У нас також був державний мовник 40–50 років тому, потім було реформування на суспільне мовлення. Люди завжди довіряли суспільному мовнику. Коли я у Швеції, завжди його дивлюся, особливо новини», – сказав представник генерального секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва.

Він розповів про модель фінансування суспільного мовлення у Швеції:

«У нас раніше була абонплата за суспільне мовлення, але з цього року поміняли систему. Бо раніше абонплата була пов’язана з наявністю телевізора, а тепер у багатьох людей немає телевізора, вони дивляться онлайн. Через це поміняли систему фінансування, яка зараз пов’язана з податками».

Нагадаємо, в інтерв’ю «Детектору медіа» співвласник студії «Квартал 95» Борис Шефір вважає, що «потрібен державний український канал. Не тільки суспільний. На нього слід виділити хороші гроші. Щоб він працював як ОРТ («Перший канал». - Ред.)». За його словами, «суспільне мовлення має бути. Але крім нього повинен бути і державний канал. А суспільний мовник не повинен фінансуватися державою. На те він і суспільне, щоб фінансуватися суспільством… Держава може стати поганим посередником. А народ поганим не буває. Тому давайте йому безпосередньо дамо фінансувати суспільне мовлення».

Пізніше радник команди президента України Володимира Зеленського з політичних питань Микита Потураєв сказав, що нова влада буде підтримувати Суспільне мовлення, зацікавлена у рейтингах каналів Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) та належному бюджеті.

Додамо, журналіст Янек Ласоцкі вважає, що якщо Володимир Зеленський дійсно хоче обмежити надмірний вплив олігархів, як він казав, то повинен виступати за Суспільне мовлення. 

У 2018-2019 роках експерти Ради Європи розробили кілька варіантів фінансування НСТУ, у квітні 2019 року Мортен Енберг та експерти Ради Європи презентували їх у Комінеті свободи слова і Бюджетному комітеті.

Ознайомитися з повним текстом нової моделі фінансування НСТУ можна тут. Один із найоптимальніших варіантів нової моделі фінансування Суспільного мовника — за рахунок ренти (збору) за користування радіочастотним ресурсом. Вона могла б забезпечити стабільність і не залежала би від волі народних депутатів та Кабінету Міністрів України. 

Фото: Олексій Темченко