Контент

Суспільний мовник не має турбуватися про цифри, про кількість глядачів, про рекламу. Головне завдання суспільного мовника – нести цінності глядачам, суспільству. Це означає передусім надавати інформацію: якісну, корисну. Причому і таку, якої,  з різних причин, не дають комерційні мовники. Для них це може бути занадто дорого чи економічно необґрунтовано. Але для суспільного мовника ці проблеми не мають бути головними.

Інша важлива тема суспільного мовлення – це культура. Ми повинні представляти культурні цінності країни, розповідати про них, бути носіями культурної ідентичності  країни в умовах глобалізації.

Причому культура – не лише в класичному розумінні. Ми в Італії опановуємо нові сучасні медіа-платформи, працюємо в Інтернет, залучаємо найновіші технології. Важливо приділяти увагу молоді та її культурним потребам, новим ідеям. Отже, потрібно мати зв’язок із культурою в класичному розумінні цього слова і водночас бути сучасним, актуальним.

Суспільне мовлення передбачає тісну співпрацю із усіма творчими та виробничими одиницями, групами в країні, усіма носіями ідей та проектів. Потрібно вивчати усі пропозиції.

Це активний процес. І саме це багато в чому дає змогу суспільному телебаченню конкурувати із комерційним. Глядачі все одно потребують щось пов’язане з культурою, національною самосвідомістю, самоідентичністю. Французи дбають про французьку культуру, італійці – про італійську. І саме суспільне мовлення дає змогу задовольнити ці важливі прагнення суспільства. І водночас саме суспільство може показати, який контент йому потрібен. Мовник повинен завжди шукати контент, а не лише купувати готові ідеї та формати, які лежать на полицях.

Одна з тез суспільного мовника, яку ми вважаємо правильною, це менше –масштабніше – краще. Для суспільного мовника важливіше зробити менше проектів, але зробити їх максимально якісними. Якість – на першому місці.

Фінансування

Теоретично, ідеальної системи ... насправді не існує. Але бажано, якщо мовник хоче бути незалежним, а це одна з головних цінностей суспільного мовлення, суспільних коштів повинно бути набагато більше, ніж комерційних. Звісно, рекламодавці та інвестори завжди матимуть свій інтерес і вплив. Але от BBC, як відомо, на 100 відсотків фінансується суспільними коштами. В Італії – трохи не так. Приблизно 30 відсотків грошей ми отримаємо від рекламодавців. Що вважається високим відсотком.

На мою думку, обсяг комерційних грошей, грошей рекламодавців не має перевищувати 30–35 відсотків. Від нуля відсотків, як у Британії, до 30, як у нас. Це прийнятно.

В Європі ми зазвичай віддаємо перевагу системі оплаті за телебачення. Це гроші, які платять громадяни за можливість дивитися суспільний телеканал. І це робить мовника незалежним від державного фінансування, яке встановлюється та змінюється з року в рік урядами та парламентами. Інший варіант, приміром, виділення певного відсотка на суспільне мовлення від ВВП країни. З бюджету. Головне, щоб процес фінансування громадського телебачення був напівавтоматичним. Парламент чи політики не повинні кожного року вирішувати, скільки виділити грошей. Інакше кожного року суспільне мовлення буде залежним від такого рішення. А такі умови можуть використовуватися, аби впливати на програми та політику мовника.

Усі ми в Європі, і в західній Європі, стикалися із проблемою, що люди, передусім молодь, питали: а чого ми маємо платити. І це справді проблема. Молодь має свою власну думку. Молодь не схильна копіювати якісь приклади успіху суспільного мовлення в інших країнах. Тому нам потрібно створювати щось таке, аби люди сказали: "О, такого я ніде більше не побачу". У нас на РАІ, приміром, ми робимо музичні фільми, оперні проекти. Надзвичайної якості. А головне – ми знімаємо ці оперні концерти не у приміщенні, а просто на вулиці, в місцях, про які йдеться в історії.

Дві головні проблеми, на мою думку, актуальні для всіх країн, які будують суспільне мовлення, – гроші та політика. В Італії відчуваються наслідки фінансової кризи, плата за ТБ не піднімається, деякі видатки доводиться урізати. Водночас нам потрібно постійно інвестувати в технології, які постійно змінюються. Ми маємо більше можливостей, більше засобів і технічних можливостей, ніж 15 років. А грошей – значно менше, ніж 15 років. Отже, це основна проблема – як залишатися актуальним і сучасним в еру цифрових технологій, не маючи додаткових грошей для інвестицій? Відповідь, на мою думку, в тому, аби фокусуватися на пріоритетних напрямах і відкидати те, що має другорядне значення.

Суспільне і політика

Політика... Взаємини із політиками завжди суперечливі. Комусь ти подобаєшся, комусь ні. Італія – демократична країна, але спокуса вплинути на журналістів, режисерів, завжди є. В цьому випадку головне значення має професійність співробітників. Те, що ви робите, повинно бути обґрунтованим. Ви повинні завжди мати відповідь на питання: навіщо я це зробив. Навіть якщо це вам не подобається, але це було правильно, коректно, ґрунтувалося на перевірних джерелах, показано з різних боків.

Успіх у подоланні цієї проблеми залежить багато в чому і від взаємин мовника із суспільством. Якщо ви справді служите суспільству, і суспільство це оцінює... Я пам’ятаю, як екс-керівника BBC Марка Томпсона атакував Руперд Мардок – власник медіа-холдингу Скай. Він казав, що BBC нагадує радянське телебачення. Що BBC претендує на останню інстанцію в пошуку істини. І Томпсон тоді відповів: поки 72 відсотки британців кажуть, що BBC частина демократії, ми праві. Отже це – відповідь. Потрібно, аби вам довіряли.

Якщо люди вважають, що це цінно для них, будь-який уряд буде змушений прийняти це.  Якось між урядом Британії та BBC була справжня криза під час війни в Іраку. BBC з’ясувало, що деякі документи, які оприлюднював уряд, були підробкою. І речник тодішнього прем’єра Тоні Блера був змушений піти у відставку. Він пішов, а не BBC, тому що суспільна думка була тоді на боці мовника.
Суспільне в Україні

В Україні може бути проблема, пов’язана із тим, що ви молода країна. У вас не стабільно. Революції. І зараз складна ситуація. І це справді проблема. Тому що мовник не може жити від дня у день. Він має інвестувати у майбутнє, в професійних фахівців, у техніку. Мовник має створити хороших журналістів, а на це потрібен час і стабільність. Але з іншого боку, складності у створенні громадянського суспільства, сталого громадянського суспільства надають ентузіазму. Кожного разу, коли я приїжджаю до східної Європи, я відчуваю ентузіазм, дуже багато ентузіазму, якого не бачу більше ніде. Тому що тут треба досягати результатів, треба боротися, треба бути сильним. Цього не має в моїй країні. Ми багато чого робимо на гранти. Але інша справа – коли все це треба досягнути, вибороти. І тоді, мені здається, ти робиш це краще. Твоя робота для тебе має більшу цінність.

Довіра суспільства

Суспільне мовлення – це не об’єкт, як стілець, або щось інше. Це спосіб виробництва та взаємозв’язків із потребами суспільства. Тому це все це постійно змінюється. Покращується або ні, але постійно змінюється. Звісно, є взірці, лідери галузі, як BBC, або скандинавські мовники. Але все одно – ніхто не досконалий.

Медіа змінюється, мови – змінюються, щось нове постійно з’являється, і потрібно постійно рухатися, шукати, досягати чогось нового. Потрібно бути в тонусі, аби твоя аудиторія тебе любила й довіряла.

Прес-служба Першого Національного