До 31 березня 2018 року має завершитися реорганізація Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» та її перетворення з державного підприємства (ДП) на публічне акціонерне товариство (ПАТ). Саме цю дату визначено наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення, до сфери управління якого належить державна студія, що має згодом стати частиною Суспільного мовника.

Це вже друга спроба перетворити «Укртелефільм» із ДП на ПАТ із подальшим об’єднанням із ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Через зрив приєднання у 2015-2016 роках «Укртелефільму» до Суспільного мовника парламент у травні 2016-го ухвалив спеціальний закон, яким вивів «Укртелефільм» за рамки першого етапу створення ПАТ «НСТУ». У серпні 2017 року уряд ухвалив постанову про порядок перетворення ДП «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» на ПАТ «Укртелефільм».

21 червня 2017 року генеральним директором «Укртелефільму» став Віктор Підлісний, який наразі має виконувати рішення Комісії з перетворення. До складу комісії з перетворення «Укртелефільму» ввійшли окрім інших і директор юридичного департаменту Національної суспільної телерадіокомпанії України Максим Дорофеєв, і член наглядової ради НСТУ Тарас Аврахов, який виконує обов’язки в цій комісії на громадських засадах. У грудні 2017 року Держкомтелерадіо призначив пана Аврахова головою комісії з перетворення.

Нагадаємо, що реформатори «Укртелефільму» стикнулися із саботажем колективу студії, який кілька років не виробляє фільмів і зриває всіма можливими способами приєднання до Суспільного мовника. До того ж досі тривають багаторічні судові процеси, пов’язані з продажем житлових та офісних площ, що належать студії, в новозбудованому адміністративно-житловому комплексі за адресою Туманяна, 15-А в Києві. Комплекс збудовано на землі, що перебуває в оренді «Укртелефільму», поруч із самою студією. Зголосившись на цей проект, студія, яка вже понад десять років не отримує державного фінансування, хотіла заробити кошти і, за словами нинішніх топ-менеджерів, витратити їх на виробництво нових фільмів. І на початок 2015 року вже навіть встигла дещо зробити за кошти, отримані від реалізації майже третини квартир (28 із 80): зняти кілька стрічок, подекуди зробити ремонти в студії й купити обладнання. Але вже кілька років колектив зациклився на квартирах і судах, забувши, для чого, власне, створено студію. Із цього приводу голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар навіть зауважила: «Від долі квартир не може залежати доля Суспільного мовлення».

Комісія з перетворення, приступивши до роботи, виявила, що 2017-го керівником студії Віктором Підлісним було підписано два документи, один з яких інвестиційна угода із новим забудовником ТОВ «БК Укрінвестцентр», а також договір купівлі-продажу майнових прав із «Лодокс», які поставили студію ще в більшу залежність від сторонніх компаній.

«Детектор медіа» поспілкувався з Тарасом Авраховим про старі проблеми та нові труднощі з реорганізацією «Укртелефільму».

— Тарасе, у грудні вас призначили головою комісії з перетворення ДП Студія «Укртелефільм» на Публічне акціонерне товариство Студія «Укртелефільм». Відповідно до наказу Держкомтелерадіо, реорганізація «Укртелефільму» має завершитися до 31 березня 2018 року. Фактично залишився місяць. Чи реально завершити перетворення до кінця березня?

— Завершити перетворення у визначений термін нереально, тому що, по суті, саме перетворення ще не розпочато. Не розпочато через особливу позицію колективу, який переживає через борги із заробітних плат і не схильний виконувати план перетворення. Звісно, можна вживати й термін на кшталт «саботажу», але насамперед це дуже емоційні рефлексії через скруту, невизначене й незрозуміле майбутнє. Посадовими особами «Укртелефільму» декларується заборгованість за невиплачені зарплати в сумі понад вісім мільйонів. Чому я кажу «декларується»? Тому що підтвердити правдивість та обґрунтованість нарахувань міг би аудит, а він на підприємстві не проводився. Власне, як й інвентаризація.

— Що наразі зроблено для перетворення ДП на ПАТ?

— Відповідно до плану перетворення, ми мали з 1 по 10 лютого 2018 року здійснити попередню інвентаризацію необоротних активів, скласти матеріали інвентаризації тощо, щоби подати зведений акт № 1 на затвердження Держкомтелерадіо. Натомість 9 лютого я отримав «Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами та нематеріальних активів» за підписами Оксенюка О. М., Артеменко І. В., Пєхової С. В., Бевз О. М., Казакової О. І., Ракути Н. В., такий собі вільний виклад, у якому оповідається, що гендиректор разом із двома невідомими зламав двері бухгалтерії й викрав системний блок із бухгалтерською та іншою інформацією; детально про участь директорів Омельчука С. І. (екс-директор «Укртелефільму». — Ред.) та Підлісного В. О. (нинішній директор студії. — Ред.) у «пограбуванні трудового колективу через проведення корупційних оборудок, котрі готувалися заздалегідь і не без участі чиновників Держкомтелерадіо України». Тобто, розлога оповідь про особливості Договору купівлі-продажу майнових прав із «Лодокс» (яка купила майнові права на 24 квартири з паркомісцями та офісні приміщення, що належать студії) та інвестдоговору з ТОВ «БК Укрінвестцентр» (новим забудовником, який хоче побудувати будівлі на території студії). Про ці юридично недосконалі договори я інформував Держкомтелерадіо, котрий, у свою чергу, зробив подання в поліцію щодо відкриття відповідних проваджень. Що ж до згаданого акту «колективної творчості», то його повернуто на доопрацювання, а підписантів поінформовано про необхідність виконання наказів, а не здійснення показових виступів із маніпулятивних технологій. Бо насправді це чиста казуїстика. Мовляв, ми виконуємо, а ви кажете, що не те, отже підтримуєте не тих, не там і не в той спосіб.

Вельми показовим у контексті визначення, де насправді істина, є лист від Державної аудиторської служби України. У відповідь на моє звернення якомога швидше провести аудит підприємства, оскільки це наріжна умова перетворення, отримано відмову. Чесно кажучи, бачу таке вперше! А чого варте пояснення: провести аудит не зможемо через відсутність первинних документів та належного обліку. Мовляв, у 2015 році фахівцями Держфінінспекції в м. Києві складено акти про неможливість проведення контрольного заходу. ДАС наголосила, що за відсутності бухгалтерських та господарських документів органи державного контролю не можуть провести контрольний захід, і спрямувала нас зі своїм зверненням до Держкомтелерадіо, у структурі якого є управління внутрішнього аудиту.

Тепер ось чекаємо відповіді від Держкомтелерадіо. Зокрема і щодо матеріалів останніх перевірок студії «Укртелефільму», результатів аудитів у 2016-2017 рр. Припускаємо, що, згідно з результатами згаданих висновків Державної аудиторської служби, в 2015 році мала би проводитися відповідна перевірка фактів та внутрішній аудит. Припускаємо, що когось із посадовців ДП «Укртелефільм» мало би бути притягнуто до відповідальності за відсутність бухгалтерських і господарських документів. Врешті, після 2015-го минуло аж два роки.

Є ще одне питання, сказав би, непересічне. Своїм наказом від 8 лютого 2018 року на час проведення службового розслідування я призупинив наказ від 12 вересня 2017 року, відповідно до якого було вирішено нарахувати й виплатити матеріальну допомогу працівникам підприємства за 2015 рік у розмірі 12 посадових окладів кожному, а також донарахувати заробітну плату за 2015 рік. А ще виплатити працівникам, які не дадуть своєї згоди на переведення до ПАТ «Укртелефільм», грошову допомогу в розмірі трьох посадових окладів. Тобто цим наказом нараховано заробітну плату й матеріальну допомогу за 2015 рік заднім числом. Відповідно до цього рішення, борги зросли майже на чотири мільйони. По-перше, я не бачив документів — першоджерел, які би давали підстави для здійснення таких нарахувань. По-друге, матеріальна допомога нараховується відповідно до колективного договору, якщо є така можливість, а такої можливості не було.

За результатами службового розслідування є висновок за підписом заступника гендиректора «Укртелефільму» Оксенюка. А є й інший висновок. Обидва вони будуть надані членам комісії з перетворення для ухвалення остаточного рішення вже цього тижня. Звісно, що до цього часу працівники студії, взявши в загальному відділі та бухгалтерії довідки, отримали відповідні судові ухвали і вкупі з іншими подібними ухвалами передали їх виконавчій службі, яка й заблокувала рахунок підприємства. Отже, життєдіяльність підприємства нині зупинилася повністю. На черзі відключення світла, тепла.

Інша історія — ситуація з наказом виплати заробітної плату за січень 2018 року. Головний бухгалтер демонстративно не виконує наказу. Загальний відділ відмовився ставити на документі порядковий номер!!! Це відкритий саботаж і протизаконна діяльність. Для чого це робиться? Все на поверхні. Насамперед, це вже традиційна схильність до вибіркового прочитання законів, виконання службових обов’язків і дотримання елементарної моралі. А головне, щоби спонукати платити насамперед оту неоднозначну заборгованість за 2015-й.

— Очевидно, що іншого шляху порятунку, окрім приєднання «Укртелефільму» до ПАТ НСТУ, не існує. Інакше студія й надалі розглядатиметься як об’єкт нерухомості, а не кінотелевиробник. Що ж треба зробити, щоби перетворити ДП «Укртелефільм» на ПАТ?

— Треба здійснити перетворення через не можу й через не хочу. Пам’ятаєте проблематику приєднання різних суб’єктів господарювання до НТКУ? Приміром, приєднання Кримської та Севастопольської ДТРК? Тобто, треба всім зацікавленим сторонам проявити волю і вповні скористатися можливостями постанови Кабінету міністрів про перетворення «Укртелефільму», котра передбачає інструмент  вирішення проблеми у разі саботажу цього питання.

— Гаразд, а що робити з судами за майнові права, котрі тривають роками, та зі свіжими договором, відповідно до якого майнові права на 24 квартири, що належать студії, продано «Лодокс», що робити з новою інвестугодою з «БК Укрінвестцентр», яка знову поставила «Укртелефільм» у залежність від забудовника?

— Боротися всіма доступними способами. І знову ж таки, хочу наголосити, що робити це буде набагато простіше під парасолькою Національної суспільної телерадіокомпанії. Комісія з перетворення ці питання обговорювала. Зрозуміло, що розслідування, судові розгляди можуть тривати роками, а нагальні питання треба вирішувати вже. У контексті згаданої інвестиційної угоди треба зважати, що це професійно кабальний договір, який передбачає штрафні санкції. Зокрема, за розрив, визнання договору нікчемним тощо. А ще на виконання цього договору підписані дві тристоронні угоди на виконання послуг на кілька мільйонів гривень. Ще, припускаю, там будуть інші несподівані обтяження. Тож на засіданні комісії з перетворення було вирішено паралельно зі змаганням у суді (очікую від юристів позовну заяву вже сьогодні-завтра) спонукати сторону договору до змін документа.

Із майновими правами також катавасія. Одні комерсанти просто забрали майнові права на 24 квартири та офісну нерухомість, що належали «Укртелефільму», інші ті ж таки майнові права купили і вже нині пишуть «Укртелефільму» претензії, що не можуть оформити документи на частину нерухомості, бо там, виявляється, є обтяження. Ця історія надовго. Але знову ж таки хочу наголосити: боротися «Укртелефільму» за свої права буде простіше під дахом НСТУ.

— І все ж таки, відповідно до плану НСТУ на 2018 рік, студія має приєднатися до НСТУ в липні цього року. Чи вдасться це зробити?

— У принципі, все можливо, якщо правдиво йти до мети. «Укртелефільм» ніколи не був самодостатнім госпрозрахунковим підприємством і в договорі спільної діяльності про будівництво 2004 року «партгоспактив» побачив вихід — будівництво житлових будинків на території студії. Потім продавалися майнові права на квартири за різними цінами, зокрема різним хорошим людям. «Укртелефільм» не реєстрував майнових прав як майно. Чому? Бо тоді це було б, рахуй, державне майно. А так простіше, зручніше в обхід Фонду держмайна. Але ж і «бізнесменам» також простіше. І вони під облудною темою про іпотеку отримали технічні паспорти й зареєстрували майнові права на 24 квартири, комерційну нерухомість і почалися суди. І почалися проблеми, бо не може існувати підприємство через прив’язку лишень до одного проекту. До того ж непрофільного.

У 2015-му, коли й боргів по зарплаті ще майже не було, «партгоспактив» «Укртелефільму» вирішив, що Суспільне їм не потрібне, й відверто саботували цей процес. Власне, як і аудит. Лист Держаудитслужби тому підтвердження. Тому парламенту довелося вносити зміни до закону й виводити студію за рамки першого етапу створення НСТУ.

Якби «Укртелефільм» приєднався до НТКУ в 2015-му, весь цей час вони жили б, як і всі в НТКУ протягом цих років: небагато, клопітно, але із зарплатою. І скорочення в них почалося б тільки нині, як і в НСТУ. «Укртелефільм» обрав інший шлях, сподіваючись, що ось-ось усе покращиться. Мовляв, перемога за майнові права близька. У 2016-му справді був момент. Але через якісь свої міркування чинного на той час директора зарплати безпідставно зросли більш ніж утричі, а з реалізацією майнових прав час було згаяно. Наступний директор, котрому колектив також опонував, у патовій ситуації ухвалив кілька ризикованих рішень — і велике коло сподівань замкнулося.

Є такий вислів: благими намірами встелена дорога до пекла. А чому? Тому що виправдальна психологія спокушає до визначення хибної мети, напівправди, маніпулятивних технологій і врешті-решт призводить саме до такого фіналу. І в «Укртелефільму» вибір наразі невеликий: або відповідно до плану перетворення увійти під парасольку НСТУ, або припинити існування. Оскільки не можна нічого не створюючи, не маючи збалансованої економічної моделі, епізодично з’являючись на роботі, отримувати заробітну плату. «Укртелефільм» потребує повного перезавантаження. Нинішня логіка розвитку — це смерть на виплат.

Фото: Олексій Темченко