FM-мережа «Українського радіо» розширилася до 134 міст

FM-мережа «Українського радіо» розширилася до 134 міст

16:30,
1 Квітня 2016
19238

FM-мережа «Українського радіо» розширилася до 134 міст

16:30,
1 Квітня 2016
19238
FM-мережа «Українського радіо» розширилася до 134 міст
FM-мережа «Українського радіо» розширилася до 134 міст
За підсумками проведеного 31 березня Національною радою з питань телебачення і радіомовлення конкурсу на вільні частоти FM-мережа першого каналу «Українського радіо» (майбутнього Суспільного радіо) розширилася до 134 радіочастот. Чи є перспективи для подальшого розвитку?

31 березня в результаті конкурсу «Українське радіо» виграло 17 частот в 11 областях, у тому числі нарешті здобуло FM-покриття у Дніпропетровську та області. Загалом на останньому конкурсі «Українське радіо» претендувало на 20 FM-частот. Йому не вдалося перемогти в Косові Івано-Франківської області (там частота дісталася компанії РАІ, яка пообіцяла відмовитися від іншої частоти, яку вона зараз ділить навпіл з «Українським радіо», на користь «Українського радіо»), у Борзні Чернігівської області (там виграла місцева комунальна радіоредакція, яку на конкурс приїхав представляти особисто голова райради) та в Корюківці Чернігівської області (там Нацрада дивним чином віддала перевагу комерційній радіомережі «Хіт FM»).

Дотепер FM-мережа УР-1 налічувала 117 частот, у тому числі сім – в обласних центрах, які «Українське радіо» виграло на конкурсі в липні 2015 року (Вінниця, Кіровоград, Львів, Миколаїв, Тернопіль, Чернівці, Чернігів). До речі, «Українське радіо» ще не встигло освоїти всі нові частоти. Зокрема, тільки 1 квітня розпочалося мовлення у Вінниці, Миколаєві та Чернігові, а до кінця місяця має розпочатися в Кіровограді.

Тобто нині FM-мережа УР-1 охоплює 134 міста. Нижче подаємо їхній перелік (жирним шрифтом виділено міста, які додалися до мережі за результатами конкурсу 31 березня):

  • Вінницька область – 12: Вінниця, Баланівка, Гайсин, Іллинці, Крижопіль, Могилів-Подільський, Муровані Курилівці, Немирів, Тульчин, Чечельник,Чернівці, Ямпіль;
  • Волинська область – 8: Луцьк, Горохів, Ковель, Любешів, Нововолинськ, Олика, Цумань, Шацьк;
  • Дніпропетровська область – 3: Дніпропетровськ, Нікополь, Кривий Ріг;
  • Донецька область – 4: Волноваха (тимчасовий дозвіл), Костянтинівка (тимчасовий дозвіл), Краматорськ, Маріуполь;
  • Житомирська область – 4: Житомир (Андріївка), Овруч, Олевськ, Бердичів;
  • Закарпатська область – 8: Ужгород, Великий Березний, Міжгір’я, Добрянське, Рахів, Ужгород, Хуст, Мукачево;
  • Запорізька область – 5: Запоріжжя, Комиш-Зоря, Оріхів, Бердянськ, Мелітополь;
  • Івано-Франківська область – 1: Верховина;
  • Київська область – 5: Київ, Березань, Біла Церква, Тетіїв, Славутич;
  • Кіровоградська область – 8: Кіровоград, Гайворон, Долинська, Новоукраїнка, Олександрія, Світловодськ, Смоліне, Ульянівка;
  • Луганська область – 5: Біловодськ, Білолуцьк, Зоринівка, Марківка, Широкий (тимчасовий дозвіл);
  • Львівська область – 16: Львів, Бориня, Верхнє, Добромиль, Завадка, Козьова, Красне, Лімна, Підбуж, Підгородці, Сколе, Славське, Старий Самбір, Турка, Червоне, Ясениця;
  • Миколаївська область – 2: Миколаїв, Первомайськ;
  • Одеська область – 8: Кам’янське, Болград, Велика Михайлівка, Кодима, Котовськ, Рені, Тарутине, Фрунзівка;
  • Полтавська область – 8: Полтава, Гадяч, Гребінка, Красногорівка, Кременчук, Лелюхівка, Переліски, Лубни;
  • Рівненська область – 6: Рівне, Зарічне, Дубровиця, Кургани, Корець, Копань;
  • Сумська область – 7: Суми, Білопілля, Конотоп, Лебедин, Тростянець, Шостка, Охтирка;
  • Тернопільська область – 3: Тернопіль, Бережани, Кременець;
  • Харківська область – 3: Великий Бурлук, Ізюм, Куп’янськ;
  • Херсонська область – 2: Херсон, Василівка;
  • Хмельницька область – 2: Хмельницький, Славута;
  • Черкаська область – 4: Черкаси, Буки, Тальне, Жашків;
  • Чернівецька область – 3: Чернівці, Новодністровськ, Путила;
  • Чернігівська область – 7: Чернігів, Варва, Короп, Новгород-Сіверський, Холми, Прилуки, Загребелля.

У цій мережі УР-1 має мовити у партнерстві з регіональними філіями Національної телекомпанії України (НТКУ ), адже частина цих частот у минулому належали обласним державним телерадіокомпаніям, які стали регіональними філіями НТКУ. У минулому році відбулося об’єднання сіток мовлення ОДТРК і НРКУ відповідно до розробленої Нацрадою та Держкомтелерадіо «дорожньої карти». За об’єднаними сітками «Українське радіо» має 20 годин мовлення на добу, регіональні філії – по 4 години на добу. Але поки що не в усіх містах у регіональних дирекцій є можливість доставити сигнал до передавачів, тож процес налагодження спільного мовлення триває.

Попри те, що мережа налічує вже 134 міста, їй є ще куди рости. Адже досі «Українське радіо» не має FM-частот у трьох обласних центрах: Одесі, Харкові та Івано-Франківську. При цьому в Івано-Франківській області ситуація особливо критична: там УР-1 має лише одну частоту у Верховині, а в Косові ділить її навпіл з приватною регіональною ТРК «РАІ».

Заступник виконавчого директора центральної дирекції Національної телекомпанії України «Українське радіо» Валерій Юрченко розповів «Суспільному мовленню», що «Українське радіо» через Нацраду вже замовило в «Українського державного центру радіочастот» прорахунок частот в Одесі, Харкові та Івано-Франківську. Ситуація з вільними частотами там дуже складна, але «Українське радіо» сподівається, що ресурс буде знайдено.

Крім FM-частот «Українське радіо» має ще кілька десятків частот у менш популярному нижньому ультракороткохвильовому діапазоні (УКХ) та низку частот на середніх хвилях (СХ). Наразі триває аудит частотного ресурсу «Українського радіо» з метою оптимізації мережі мовлення. «Іде процес переходу від мовлення в УКХ на FM. Коли ми починаємо мовлення в FM, одразу вимикаємо УКХ-передавачі. І ці частоти ми будемо повертати Національній раді», - розповів Валерій Юрченко.

Що стосується другого й третього каналів майбутнього Суспільного радіо – радіо «Промінь» (УР-2) і радіо «Культура» (УР-3), то в них узагалі немає FM-мереж.

«Промінь» має лише одну FM-частоту:

  • Полтавська область – Гадяч;

«Культура» має шість FM-частот:

  • Вінницька область – Піщанка;
  • Волинська область – Луцьк, Любешів;
  • Кіровоградська область – Гайворон;
  • Львівська область – Добромиль;
  • Чернівецька область – Сокиряни.

Також «Промінь» і «Культура» мають кількадесят частот у нижньому УКХ-діапазоні, але їхні УКХ-мережі значно менші за УКХ-мережу першого каналу «Українського радіо». На запитання, чи не планує УР-1 передати свої УКХ-частоти «Променю» та «Культурі», Валерій Юрченко відповів, що це вимагає додаткових коштів, яких у НТКУ (майбутнього Суспільного мовника) наразі не вистачає. Тому розширення УКХ-мереж «Променя» та «Культури» принаймні цього року не планується.

Втім, закон про суспільне мовлення передбачає створення в Україні трьох мереж Суспільного радіо. Минулого року «Промінь» і «Культура» подавалися на конкурс Нацради, але частот не отримали. «У Нацраді нам сказали, що збудувати мережі все одно не вдасться», - каже виконавчий директор центральної дирекції НТКУ «Українське радіо» Анатолій Табаченко.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко нагадує про плани розбудови FM-мереж УР-2 та УР-3, а також модернізації мереж на середніх хвилях: «Повноцінне функціонування суспільного радіо передбачає мовлення не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному). Для того, щоб це стало можливим, Держкомтелерадіо було розроблено план модернізації та розвитку мереж ефірного радіомовлення в СХ та FM-діапазонах. Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору передбачено модернізацію мережі потужного радіомовлення через закупівлю та встановлення восьми передавачів СХ-діапазону та розбудову двох мереж УР-2 та УР-3 у FM-діапазоні шляхом отримання частот, закупівлю та встановленню 94 передавачів».

Член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський бачить перспективу розбудови мереж УР-2 та УР-3 у цифровому мовленні: «Ми витратили дуже багато сил, щоб добудувати мережу першого каналу «Українського радіо». Головною проблемою є обласні центри, де дуже обмежений частотний ресурс. І я вважаю великою перемогою, що ми побудували мережу. А от для другого і третього каналів «Українського радіо» я бачу перспективу в цифровому радіо».

З ним погоджується Валерій Юрченко: «Це абсолютно слушно, і нам потрібно активніше включатися в загальноєвропейський процес запуску цифрового радіо. Національній раді, Держспецзв’язку та іншим відповідальним відомствами треба визначатися зі стандартом і починати розбудовувати цифрове радіо в Україні».

Сергій Костинський також нагадав, що Нацрада домовляється з кабельними провайдерами, щоб вони поширювали сигнал усіх трьох каналів «Українського радіо» у своїх мережах. Зокрема, це почала робити компанія «Воля». Але про включення «Українського радіо» до мережі провайдера цифрового ефірного телебачення «Зеонбуд» мова не йде. «Йдеться про мережу цифрового радіо – можливо, там буде інший оператор», - зауважив пан Костинський.

Втім, очікувати появи цифрового радіо найближчим часом не доводиться. «Думаю, це станеться не цього року, треба трохи почекати. Ми маємо спершу завершити історію з цифровим телебаченням (остаточний перехід з аналогового на цифрове телебачення планується на середину 2017 року. – ред.). Важливо зберегти під цифрове радіо смугу частот 174-230 МГц, яка зараз використовується телебаченням», - пояснив пан Костинський.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду