osvita.mediasapiens.ua

Містечковий глобалізм і «ноу проблем»

Читайте також Частина 1 та Частина 2

Сюжети, спущені «згори», мала кількість авторських матеріалів, «паркет» і почасти дуже приблизне уявлення про фахові стандарти – такі вади помітили експерти, аналізуючи новини обласних філій НТКУ північних областей. У кожного з телеканалів – власне обличчя, свої плюси й мінуси, але спільна риса одна: місцевим телевізійникам дуже важко відійти від формату роботи колишніх ОДТРК й трансформуватися в суспільного мовника.

Величезна кількість новин – це трансляція повідомлення прес-релізів різних служб і відомств. Або ж інформаційним приводом стають заходи з участю представників влади. Насамперед це проявляється в тяжінні до висвітлення усяких нарад та появи чиновників на різноманітних заходах. Такі сюжети стали більш осмисленими, але синхрон місцевого посадовця, чи має він значущу складову, чи ні, – усе ще «маст хев». До того ж превалює абсолютно некритичне ставлення до фактів, які озвучили чиновники, та їхніх дій.

Саме це здебільшого зумовлює їхню оцінку як таких, що містять ознаки замовності. До цієї категорії віднесено 24 сюжети із чверті тисячі проаналізованих, до того ж лише три – це умовна комерційна «джинса». Загалом такі порушення є в 10% новин, уключених у моніторинг. Найчистішими виявились новини у житомирян із 3% умовно замовних сюжетів, а найбільше зауважень - в експертів до журналістів київського «Центрального каналу» – 18% проблемного контенту.

З політично замовних лише один присвятили нардепу (за дивним збігом – від БПП) Вікторові Кривенку, який невідомо як і чому з’явився з інспекцією в рівненському шпиталі ветеранів війни. Відверте провладне промо – трансляція Новгород-Сіверською регіональною дирекцією сюжетів про візит Порошенка в Польщу та зустріч Прем’єра з послом Японії. Невже саме тут кують зовнішню політику України? Утім, такими сюжетами грішить і київське обласне телебачення.

Зауважимо, нехтування місцевими проблемами й орієнтація контенту на загальнодержавні та міжнародні новини – таке теж бачимо в новинах. На кшталт кілька разів повторюваного повідомлення про дієту 10-річного хлопчика з Індонезії та страйку мексиканських учителів у житомирян. Звісно, легше пливти за не дуже насиченим інформаційним потоком, аніж узятися за місцеві проблеми або журналістські розслідування.

Усе це вкупі не могло не відбитись на якості новин, про що свідчить моніторинг дотримання стандартів інформаційної журналістики: маємо дуже скромний середній показник – усього 3,49 бала із 6 можливих. Найкраще дотримувались вимог критеріїв оцінювання рівненські журналісти - заробили 4,21 бала. Натомість у житомирян «здобутки» просто критичні: 1,71 бала за дотримання фахових стандартів.

Невисокими є показники дотримання всіх фахових стандартів, але найбільше порушень зафіксовано за критеріями балансу думок: дотримано тільки в 37% новин, а також повноти інформації: вичерпними були тільки 28% випущених в ефір сюжетів.

Узагальнений моніторинг за 48 липня 2016 рокуматеріалів з ознаками замовності (або цензури) та дотримання професійних стандартів у новинах регіональних філій НТКУ Житомирської, Київської, Рівненської, Черкаської, Чернігівської областей і міста Новгород-Сіверський.

«ДЖИНСА»

Житомир, «Житомир», програма «Особливе», 21:00

Із загальної кількості проаналізованих новин каналу лише 3%, або два сюжети відзначено як такі, що спонукають до припущення про їхній замовний характер. 

Зокрема, це сюжет від 7 липня «Приїзд міністра оборони у Житомир», а також новина про вручення нових автомобілів житомирським поліцейським «Правоохоронці Житомирської області отримали нові службові автівки» від 4 липня. Обидва - радше приклад «паркетних» матеріалів, аніж «джинси» в класичному її розумінні. Скажімо, перший сюжет, хоча журналісти означили його як головну подію минулого дня, у випуску аж одинадцятий.

Інна ЛІТОВЧЕНКО, ведуча: «І головна вчорашня подія в Житомирі - приїзд міністра оборони України Степана Полторака. Він представив у військовому інституті його новопризначеного начальника – генерал-майора Олександра Левченка й подякував йому, його попереднику Юрію Данику, переведеному на іншу високу службу. Подробиці - у репортажі».

КОРЕСПОНДЕНТ: «Для того, аби реформувати Збройні сили нашої держави, необхідно виховувати високопрофесійних офіцерів за сучасними стандартами. Саме тому змін потребують підходи у військовій освіті, зазначив міністр оборони України, перебуваючи в Житомирському військовому інституті імені Сергія Корольова».

Степан ПОЛТОРАК, міністр оборони України: «Нам не вистачає кадрових офіцерів. Нас часто критикують за те, що, ну, дисципліна погана, те, що там зовсім управління не те. Це якраз одна з головних причин - відсутність кадрових офіцерів, недостатня кількість кадрових офіцерів. Житомир використовується на тридцять, ну, може, на сорок відсотків, потужності, можливості Житомирського інституту. Треба збільшити і кількість навчаємих, і кількість викладачів, і навчально-матеріальну базу. Тут можна створити сучасний, серйозний центр підготовки. При цьому вузькопрофільних спеціальностей».

КОРЕСПОНДЕНТ: «Оновлення в навчальному закладі Степан Полторак розпочав зі зміни керівника Житомирського військового інституту імені Сергія Корольова. Ним став досвідчений офіцер, генерал-майор Олександр Віталійович Левченко…»

Зробивши поширений сюжет, телевізійники акцентували саме на візиті посадовця, але не змогли розповісти своїй аудиторії про особистість нового начальника військового вишу, якого представляв міністр, – де служив, чим командував, як його частина воює на сході? Хоча з огляду на ситуацію в країні така інформація була б значущою для регіону, де базується профільний інститут.

Зауважимо, із 17 повідомлень випуску новин цього дня тільки «міністерський» сюжет та опитування житомирян із нагоди Дня родини супроводжував відеоряд.

 Київ, «Центральний канал»

 У новинах «Центрального каналу» ознаки замовності експерти побачили в девяти сюжетах, що становить 18% од проаналізованих новин.

Монітори зауважили, що менш як третина новинного контенту каналу - про події, що відбувались у регіоні або мають до нього безпосередній стосунок. Із них два – це опитування перехожих на вулицях Києва, два кримінальних огляди, три – про події в Київській області. Також спостережено практику повторювання деяких сюжетів, що дає змогу зробити припущення щодо замовного характеру таких матеріалів. Зокрема, у моніторинговий тиждень таких матеріалів було три. Перший – «Не квитанція, а повідомлення про оплату» - про зміни в оплаті послуг ахметовської Київенерго, що виходив в ефір 5-го та 7 липня. Сюжет «Війна чи АТО?» з коментарями двох політологів - про юридичні аспекти правової невизначеності бойових дій та їх учасників виходив  6-го, 7-го та 8 липня. Сюжет «Красиві лозунги про зниження тарифів…», знову ж таки, з експрес-аналізом політологів,  був в ефірі 7-го та 8 липня.

Переважну більшість замовних сюжетів можна віднести до умовної категорії політичної «джинси». Переважно це так звані протокольні сюжети («Петро Порошенко відвідав Донецьку область» від 5 липня, «Президент Петро Порошенко прибуває з офіційним візитом у Польщі» від 8 липня), а також уже згадані матеріали з участю політологів, які не є фахівцями з проблем, які обговорювали.

Наприклад, у сюжеті «Війна чи АТО?» доречною була б участь військового юриста, коментар голови профільного комітету Верховної Ради або високопосадовця Міністерства оборони. Натомість питання злочинів на передовій і статусу військовослужбовців коментували політологи, фразу одного з яких можна вважати такою, заради чого сюжет створювали: «В ходе антиреррористической и вообще любой операции правоохранительных органов невозможно использовать никаких вооруженных неизвестно кем неизвестно каких добровольцев. То есть, вообще все бойцы добровольческих батальонов, которые вот их сформировали с самого начала, - это уголовные преступники с точки зрения права».

Два сюжети – про нові методи діяльності Київенерго (5-го й 7 липня) та про засідання за круглим столом «ІТ-технології на українських землях» від 8 липня, на думку експертів, мають ознаки комерційної «джинси», оскільки обидва просувають у сюжетах бізнес-інтереси однієї сторони, зосереджуючись тільки на позитиві її діяльності.

Новгород-Сіверський, «Сіверська»

Під час моніторингу випусків новин Новгород-Сіверської  регіональної філії НТКУ зауваження викликали три сюжети. Монітори вважають, що ознаки замовності містять 13% од проаналізованого контенту.

Два із цих сюжетів – це новина від 4 липня «Зустріч із послом Японії» та «Президент Петро Порошенко прибув із візитом до Республіки Польща» від 8 липня. Обидва сюжети є загальноукраїнськими новинами, які ідентично подано в інших ЗМІ. Вони абсолютно не релевантні для жителів Новгород-Сіверського району, адже жодним чином не мають безпосереднього стосунку до північного сходу Чернігівщини. Тож маємо справу з провладною «джинсою».

Наприклад, ось згадана новина «Зустріч із послом Японії»:

Оксана КРИМСЬКА, ведуча: «Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у понеділок, 4 липня, зустрівся з Надзвичайним та Повноважним Послом Японії в Україні Сумі Шігекі. Сторони обговорили практичну взаємодію двох країн, а також ключові напрямки перспективної співпраці. Володимир Гройсман подякував послу Сумі Шігекі за підтримку Японії України в політичній та економічній сферах, зокрема, щодо реконструкції Бортницької станції аерації. Він нагадав, що Японія виділила близько одного мільярда доларів на реалізацію проекту. Найближчим часом заплановано його практичне провадження, зазначив Прем'єр-міністр. Також він висловився за поглиблення та розвиток двосторонньої співпраці, зокрема в економічній інвестицій та торговельній сферах. Посол Японії висловив сподівання, що проект реконструкції Бортницької станції аерації буде успішно реалізований. Він підкреслив потенційні проекти, у здійсненні яких може допомогти Японія, а також звернув увагу на актуальні питання, що потребують врегулювання. Серед них - посилення незалежності державних інспекцій ядерного регулювання України, а також відшкодування ПДФ із допомогою міжнародних організацій».

 Рівне, «РТБ»

 Чотири сюжети з 38 промоніторених, або 11% новин каналу мають ознаки замовності, уважають експерти.

Три з них можна віднести до умовної категорії політичної «джинси». Здебільшого це «паркет»: про засідання за круглим столом освітян напередодні вступної кампанії у виші «Вступна кампанія 2016» від 6 липня та про засідання за круглим столом із Фондом Конрада Аденауера з участю заступника голови ОДА «Європейські перспективи» від 5 липня. Вони містять притаманні представникам влади синхрони ні про що, на кшталт «наше завдання — забезпечити, поглибити, поширити…» тощо.

А в сюжеті від 4 липня «Реабілітація воїнів» раптом з’являється нардеп із фракції БПП Віктор Кривенко.

Юрій САВЧИН, ведучий: «Умови для реабілітації учасників АТО у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни можна і треба поліпшувати. Так вважає народний депутат Віктор Кривенко, який ознайомився з роботою закладу. Насамперед, на його думку, потрібно завершити реконструкцію терапевтичного корпусу. Це дозволило б вирішити проблему переповненості палат. Нині в закладі на лікуванні та реабілітації перебувають тридцять шість поранених під час бойових дій на Донбасі. Середній термін перебування - вісімнадцять днів. Віктор Кривенко вирішив з’ясувати, чому кошти, виділені на реконструкцію терапевтичного корпусу, досі не освоєно».

Віктор КРИВЕНКО, народний депутат України: «Ці кошти були виділені з державного бюджету, але оперував ними місцевий бюджет. Я запитаю, чи є акти ревізій, акти перевірок, чи тут нормально все з точки зору використання коштів. Госпіталь не мав відношення до цих коштів, він передав корпус на баланс (нрзб) капітального будівництва, а вже власне вони ці роботи проводили і чомусь не добудували. Хоча гроші були виділені в повному обсязі».

З одного боку, використання державних грошей – пряма компетенція заступника голови Комітету ВР України з питань бюджету. Незрозуміло інше: чому він раптом з’явився в госпіталі? З якою метою? Адже він – «списочник» «Самопомочі», безпосереднього стосунку до регіону не має. До того ж відеоряд побудовано тільки на пересуваннях депутата та на його пулу й загальних планах закладу.

І лише одна новина – про відкриття фан-клубу місцевої футбольної команди «Верес» від 4 липня має ознаки комерційного замовлення. 

Разом із тим, експерти зауважують цілковиту релевантність новин рівненських телевізійників, а також широке охоплення подій за межами обласного центру, – їм було присвячено 17 із 38 сюжетів.

 Чернігів, «Сівер Центр»

 Проаналізувавши новини «Сівер Центру», монітори  побачили ознаки замовності в трьох сюжетах, що становить 9% од проаналізованого контенту.

Жодного з них не можна віднести до «джинси», насправді маємо справу з класичним «паркетом». Наприклад, сюжет «Нова об’єднана територіальна громада на Чернігівщині в перспективі» від 5 липня базується на зйомках із наради щодо питання добровільного об’єднання громад. А сюжет «У сезон відпочинку фахівці управління Державної служби з надзвичайних ситуацій постійно перевіряють стан пожежної й техногенної безпеки закладів оздоровлення» від 8 липня – без жодного інформаційного приводу, радше реверанс службі ДСНС, доповнений синхроном посадовця цього відомства.

Наталія РУДЕНКО, ведуча: «У сезон відпочинку фахівці управління Державної служби з надзвичайних ситуацій постійно перевіряють стан пожежної й техногенної безпеки закладів оздоровлення. Особлива увага - утриманню електрогосподарства, протипожежного водопостачання, установок пожежної автоматики, шляхів евакуації, забезпеченості об'єктів первинними засобами пожежогасіння».

Роман ХРАПАТИЙ, начальник відділу ДСНС в області: «З керівниками та обслуговуючим персоналом об'єктів проводяться інструктажі щодо дотримання ними заходів протипожежної безпеки. А відпочиваючим - відповідні профілактично-роз'яснювальні бесіди щодо дотримання заходів безпеки, у першу чергу під час відпочинку біля водойм…»

А єдиним «героєм» матеріалу «Невиконання угоди “Укрнафти”» від 7 липня  є голова облдержадміністрації Валерій Куліч, який під час роботи виїзної приймальні в Прилуках пообіцяв не підписувати жодного документа на користь нафтогазових компаній, поки ті не почнуть виконувати свої соціальні зобов'язання перед місцевою громадою.

Валерій КУЛІЧ, голова облдержадміністрації: «…Ми виходили на підприємство «Укрнафти», тому що за час дії угоди обласний бюджет і відповідно районний, селищний по цій угоді не отримали ні копійки. Хоча там сума 11 мільйонів на рік, іще при курсі 8, було закладено. Ми вийшли на «Укрнафту», і на сьогоднішній день лежать також подані документи підприємства «Укрнафти» на оформлення землі під скважинами, які вони обробляють. Значить, мною прийнято рішення, ми не пропускаємо поки що, жодного документа, поки ми не найдемо спільної мови, відповідно з «Укрнафтою». Таким чином, будемо стимулювати цю компанію до виконання своїх соціальних угод, які вони мають зобов'язання в Чернігівській області. Ми не рухаємо жодного документа їхнього».

ВЕДУЧА: «Очільник області не бачить іншого способу примусить видобувача до виконання свої соціальних зобов'язань».

Важко зрозуміти значущість цього сюжету. «Укрнафта» роками не виконує підписаний договір, а тема спливає лише тепер? Жодної спроби дослідити проблему в сюжеті немає, як і спроби правової оцінки дій, які анонсує чиновник.

 Черкаси, «Рось»

 У новинах черкаської «Росі» ознаки замовності мають три сюжети, до того ж усі – через їхню «паркетність». Це 8% од проаналізованих новин.

 

Усі ці матеріали опосередковано формують позитивний імідж місцевої влади, і суспільно значущі відомості в них знайти важко. Наприклад, таким є сюжет «Черкащина байдужа до розвитку туристичної галузі».

«Черкащина байдужа до розвитку туристичної галузі. Такого висновку дійшов директор Департаменту регіонального розвитку облдержадміністрації Роман Карманнік після проведення в Чигирині туристичного форуму. Підтримав його і голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко під час сьогоднішньої селекторної наради».

Далі – пряма мова чиновника, директора Департаменту регіонального розвитку ЧОДА,  ні про що.

Роман КАРМАННІК, директор Департаменту регіонального розвитку ЧОДА: «Форум був перший. Це не щотижневий форум, на який потрібно кожен раз їздити. Це був перший форум. На ньому від початку до кінця були присутні керівництво облдержадміністрації обласної ради, Міністерства економіки, і тому на такому рівні це було цікаво. Я от зачитаю Драбівський, Зашківський, Катеринопільський, Танівський, Уманський, Христинівський, Чорнобаївський, Шполянський райони, міста Золотоноша й Умань делегації не були присутні».

Сюжет «Керівництво Управління ДСНС вкрай стурбоване станом справ, що склався із загибеллю людей на водних об’єктах Черкащини» є прохідним сюжетом про роботу рятувальної служби. Матеріал не містить жодної суспільно-корисної інформації. У цьому ж ряду – сюжет «Відрізок автодороги державного значення Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань вважають одним із найнебезпечніших» від 6 липня. Зате в ньому два «абстрактних» синхрони чиновників: голови облдержадміністрації та начальника поліції.

СТАНДАРТИ

Житомир, «Житомир», програма «Особливе», 21:00

Після ознайомлення з новинами каналу експерти дійшли висновку, що працівники обласної філії НТКУ в абсолютній більшості сюжетів не дотримуються професійних стандартів інформаційної журналістики. У тижневому підсумку в новинах житомирян вийшло 68 повідомлень, дуже багато з яких – новина одним рядком. Не в останню чергу через це за відповідністю стандартам житомирські новини оцінено всього на 1,71 бала із 6 можливих.

Багато зауважень викликає інформаційна політика служби новин каналу. Наприклад, протягом моніторингового періоду глядачі телеканалу не дістали жодної інформації про діяльність місцевої влади. Натомість сюжет про дієту 10-річного хлопчика з Індонезії вийшов в ефір двічі – 5-го й 6 липня. Узагалі із 68 проаналізованих сюжетів тільки 26, з яких чотири – це опитування житомирян, якимось чином стосуються подій у регіоні. Абсолютна більшість із них – короткі повідомлення з двох-трьох речень, без відео та посилання на джерело інформації.

Замість збалансованої картини подій дня глядач отримує швидкий перелік подій, у якому страйку вчителів у Мексиці приділено стільки ж уваги, як і знесенню крамниці на сусідній вулиці, а що про це думають влада й прості житомиряни, узагалі невідомо. Тому й найнижчими є показники дотримання в новинах житомирян повноти поданих фактів – 3 із 68 та збалансованості думок і точок зору, - лише 8 із 68 відповідають цьому критерію.

Експерти відзначають намагання журналістів виконувати просвітницьку функцію нагадуванням про визначних особистостей або події, що мають стосунок до цього дня тижня. Або ж візьмімо проект із цитуванням наприкінці випуску новин уривків із творів Івана Франка з нагоди його ювілею.

Інша особливість новин по-житомирському – велика кількість сюжетів без відеоряду. Для прикладу, випуск новин від 7 липня налічує 17 окремих сюжетів /повідомлень, і лише два – про приїзд міністра оборони та опитування житомирян із нагоди Дня родини – супроводжував відеоряд.

До того ж сюжет про приїзд у Житомир міністра оборони України хоча й розпочинається зі слів «головна вчорашня подія в Житомирі приїзд міністра оборони України Степана Полторака», у випуску аж одинадцятий, після подій у Мексиці та Іраку.

Наступна новина, яку анонсовано як «ще одну резонансну подію в Житомирі - демонтаж на вулиці Хлібній біля Житнього ринку 37 незаконно встановлених кіосків»,  не має ні відеоряду, ні продовження. То в чому саме полягає резонанс? Ні бекґраунду, ні позиції влади, підприємців і городян із цього приводу.

Загалом, відповідно до системи оцінювання, найнижчі показники має стандарт повноти поданих фактів – 0,04 бала з одиниці та баланс думок/точок зору  – 0,12, найвищий – оперативності (0,5 бала). Між ними – показники достовірності – 0,21 бала (в абсолютній більшості новин немає посилань на джерела), відокремлення фактів від коментарів – 0,38 і точності – 0,46.

Київ, «Центральний канал»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями Київського обласного державного телебачення в моніторинговий період експерти оцінили на 3,82 бала із 6 можливих.

Найвищий показник – відповідність критеріям достовірності та оперативності (по 0,76 бала). Між ними – результати відокремлення фактів від коментарів і точності – по 0,73 і повноти поданих фактів – 0,47 бала.

Найнижчим є показник збалансованості в новинах думок або точок зору, – лише 19 з 51 відповідають цьому критерію. Як наслідок, через відсутність балансу думок страждає повнота поданих фактів, – лише 24 сюжети з 51 відповідали цьому критерію.

Іноді меседжі дуже неточні. Наприклад, у сюжеті «Війна чи АТО?» від 6 липня автор каже: «Кількість злочинів за лінією розмежування росте, кажуть експерти, хоча повної статистики порушень ніхто не має, так само як і не проводить розслідування». Якщо немає статистики – відсутня база для порівняння, то як оцінити, зростає злочинність чи зменшується? Але все це не заважає експертам і фахівцям, якими автор вважає Руслана Бортника, директора Українського інституту аналізу й менеджменту політики, і Василя Стоякіна, директора Центру політичного маркетингу, робити якісь висновки. Обох цитують за виступами на прес-конференції в інформагентстві Golos.ua. Воно є частиною медіа-холдингу, до якого входить також однойменний сайт і телеканал «Гамма», який фахівці вважають рупором забороненої Комуністичної партії України та який належить синові її останнього голови Петра Симоненка. До того ж Василь Стоякін відомий своїми зв’язками з російськими політтехнологами та участю у передвиборних кампаніях Януковича, Чернівецького блоку «Не так!» і подібних до них. Уже це мало б насторожити журналіста та задля балансу думок дати коментар компетентного експерта: військового юриста, науковця, посадовця МО або іншого профільного спеціаліста, які пояснили б, у чому ризик запровадження воєнного стану, який правовий статус добровольців, що роблять в армії, Нацгвардії й добровольчих батальйонах для підвищення дисципліни? Натомість глядач дістав викривлену інформацію щодо актуальної теми з політичним забарвленням та квінтесенцією з вуст автора: «…будь-які дії добровольців у зоні АТО уже можна кваліфікувати як злочин».

Мабуть, невипадково саме цей сюжет виходив в ефір три дні поспіль.

В іншому сюжеті «Закупівля медичних препаратів через міжнародні організації. Чи варто українцям чекати своєчасних ліків?» від 7 липня кореспондент каже: «Майже вісімсот мільйонів гривень. Саме стільки вдалося зекономити державі на закупівлі медичних препаратів завдяки співпраці з міжнародними організаціями. У Міністерстві охорони здоров’я звітують: цього року закупівля розпочалася на сім місяців раніше, ніж минулого. І наразі в Україну поставлено майже половину медпрепаратів». Спікерами, які одноголосно підтримують цю інформацію, є Віктор Шафранський, в. о. міністра охорони здоров’я, Крістін Джексон, старший консультант британського закупівельного агентства Crown Agents і Катерина Булавінова, експерт дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Вони одноголосно стверджують, що проблем із постачанням ліків немає чи не повинно бути. Але ж підтвердити це мають кінцеві споживачі – покупці в аптеках, пацієнти лікарень і власне лікарі? А саме їхні точки зору глядач не почув.

Інколи журналісти припускаються помилок, які ставлять під питання їхню сумлінність під час підготовки матеріалу. Зокрема, у сюжеті про засідання  погоджувальної ради парламенту від 4 липня є інформація про рішення Кабміну та власне погоджувальної ради парламенту. Степана Кубіва – першого віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку України спочатку титровано як народного депутата, а в наступному реченні – як профільного міністра.

У міжнародному огляді від 5 липня кореспондент каже: «У священному місті Медина терорист-камікадзе підірвав себе…» і повторює через деякий час «…у понеділок вранці інший камікадзе здійснив напад біля американського дипломатичного представництва…». У цьому разі доречніше й точніше було б замість японського терміну використовувати арабське поняття «шахід». Але помітили монітори й сюжети, які стосуються актуальних проблем для київського регіону (наприклад, два сюжети про проблему сміттєзвалища в Києво-Святошинському районі), які відповідають стандартам. Іще серед позитивів –досить нечасте таймінгування подій: «відбулося сьогодні», «напередодні», «вночі».

Новгород-Сіверський, «Сіверська»

У новинах «Сіверської» показник дотримання в новинах фахових стандартів оцінено на 4 бали.

Майже в усіх новинах дотримано стандарту достовірності, – 21 сюжет із 23 оцінених містить посилання на джерело інформації. Середній бал за цим критерієм – 0,91.

Цей критерій не дотримано у двох сюжетах: «Зустріч з Послом Японії» від 4 липня та «Президент Петро Порошенко прибув з візитом до Республіки Польща» від 7 липня. Обидва сюжети є загальноукраїнськими новинами, які ідентично подано в інших ЗМІ. Але журналісти каналу не вказують, звідки взяли інформацію.

Також високий відсоток сюжетів, у яких дотримано вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів– 0,96 бала.  Єдиний сюжет, до якого є зауваження, – «У переддень українського народного Свята Івана Купала за традицією вихованці дитячого фольклорного клубу «Писана торбинка» плели вінки, прикрашали марену та садили город» від 6 липня, у якому кореспондент уживає забагато епітетів і нав’язує суб’єктивну думку: «Хороводи, танці, ігри в національних традиціях. Щоразу керівник фольклорного клубу Ольга Чередник знаходить для дітей цікаву й корисну інформацію, бо вважає, що матеріал треба подавати в доступній формі. Тоді в дітей буде бажання і традиції вивчати, і цікавитись історією рідного краю».

Також високий відсоток точності подачі інформації – 20 сюжетів ми вважаємо такими, де стандарт дотримано. Середній бал – 0,87. Сюжетів, у яких стандарт не дотримано, – три. У них не точно вказано дати та обставини події. Наприклад, із сюжету «На обліку в районному центрі зайнятості перебуває 380 безробітних, які постійно залучаються до громадських та тимчасових робіт» від 4 липня незрозуміло, станом на який момент подано цифри, адже сюжет не прив’язано до конкретної дати.

Не так добре з дотриманням стандарту оперативності: середній бал за критерієм становить лише 0,57 бала. У значній кількості сюжетів немає інформації про те, коли відбулась подія або мова йде про низку подій, що відбуваються протягом певного часу, рамки якого не визначено. Наприклад, із сюжету «Ямковий ремонт дороги» незрозуміло, коли він його знімали. Також незрозуміло, коли саме має початись ремонт, узагалі незрозуміло, до якої події прив’язано цю новину та чи є вона новиною.

Оксана КРИМСЬКА, ведуча: «Незабаром у селі Троїцьке по вулиці Центральній та Селянській розпочнеться ямковий ремонт дороги, кошти на який виділила сільська рада. Коли почнеться робота та хто виконуватиме, дізнавалась Галина Башта».

Галина БАШТА, журналіст: «Мешканці Троїцького, особливо ті, що проживають по вулицях Центральній та Селянській, із нетерпінням очікують на ямковий ремонт доріг, який запланували зробити в їхньому населеному пункті. Як зазначив голова Троїцької сільської ради Василь Прачик, кошти на проведення даних робіт будуть виділені з бюджету сільської ради. На скільки їх вистачить, такий об'єм робіт і буде проведений».

Найактуальнішою є проблема забезпечення балансу думок. Цей стандарт дотримано лише в дев’яти сюжетах (0,39 бала). У більшості новин, у яких стандарт не дотримано, представлено лише одну точку зору. Подію коментує лише одна людина або ведуча просто переказує якийсь прес-реліз.

Прикладом, де представлено точку зору лише однієї сторони, є сюжет «Про стан міського пляжу» від 5 липня.

Оксана КРИМСЬКА, ведуча: «На початку літа міська влада нашій знімальній групі пообіцяла навести лад на території раніше так званого міського пляжу. То чи розпочались роботи за місяць, дізнавалась Наталія Захарченко».

Наталія ЗАХАРЧЕНКО, журналістка: «На початку літа міська влада пообіцяла облаштувати місце для відпочинку, аби новгород-сіверські і дорослі, і діти мали змогу купатися в нормальних умовах. Відтоді минуло 4 тижні, і ми вирішили подивитись, чи виконується щось з обіцяного. Натомість ми бачимо, як рясніє висока зелена трава, і єдине місце, в якому можна було перевдягатися, вже зруйноване».

Подається лише пряма мова невдоволених місцевих жителів без жодних коментарів представників міської влади.

За стандартом повноти подачі інформації прогнозовано маємо низький бал – 0,17. По-перше, через відсутність балансу думок. По-друге, через відсутність повної інформації про час та місце, де відбулася та чи інша подія.

Рівне, РТБ

Показники дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями Рівненського обласного державного телебачення в липні експерти оцінили на 4,21 бала.

Зокрема, найнижчі показник має забезпечення балансу повноти представлених фактів – 0,53 бала, найвищий – достовірності 0,89 бала. Між ними – результати балансу думок/точок зору – 0,61, оперативності – 0,66, відокремлення фактів від коментарів – 0,79,  точності — 0,74 бала.

Що стосується балансу думок, то лише 23 з 38  проаналізованих новин відповідають цьому критерію. Як наслідок відсутності балансу думок страждає повнота поданих фактів – лише 20 сюжетів із 38 відповідали цьому критерію.

Наприклад, великий сюжет про сутичку на сільській дискотеці між місцевою молоддю та нібито поліцейськими з Івано-Франківська («Неспокійна дискотека» від 5 липня) містить синхрони постраждалих, заступника голови сільради, голови районної держадміністрації. Наприкінці сюжету кореспондент каже: «Дубровицькі поліцейські в телефонній розмові повідомили, що в нападі на людей справді підозрюють правоохоронців із приданих сіл. Наразі цією справою займаються в Сарненській місцевій прокуратурі».

Зрозуміло, що в такому разі саме місцева поліція й прокуратура є джерелом достовірної інформації про те, що відбулося ще за два тижні до появи сюжету. Глядачеві не повідомили, чи вони відмовились давати офіційні пояснення та інформацію про свої дії, чи у журналістам просто не вистачило часу на звернення до неї. У будь-якому разі глядач не дістав усієї можливої об'єктивної інформації про конфлікт.

В іншому сюжеті «Небезпечні фури» від 8 липня йдеться про заходи безпеки під час організації дорожнього руху великовагових вантажівок через Рівненську область. Журналіст дуже поблажливо поставився до слів заступника начальника Служби автомобільних доріг Миколи Козачка, який сказав: «При вїзді в Рівненську область при виїзді на головні магістралі кругом розташовані знаки про те, що не можна рухатися. Але ми не маємо повноважень контролювати, зупиняти транспортні засоби для того, щоб перевіряти їхню масу, перевіряти їхні документи і обмежувати їхній рух».

На думку експертів, у журналіста була нагода запитати, хто має такі права. Або вже самостійно з'ясувати, що існує Укртрансбезпека, діяльність якої нині на слуху у зв'язку з новинами про боротьбу з перевантаженими автомобілями на шляхах України, і звернутися до її представника в області по коментар.

Інколи автори сюжетів не відокремлюють факти від коментарів, такі сюжети новин містять оціночні судження кореспондентів. Тому новини набувають неналежного емоційного, навіть пафосного забарвлення. Саме такий приклад – сюжет «Ювілей церкви» від 7 липня, у якому йдеться про річницю початку будівництва храму в селі Озеряни, історію храму та людей, що його будували. Закінчується сюжет словами автора Валентини Гордич, які ніяк не підтверджуються попередніми синхронами: «У день, з якого почалася історія храму в Озерянах, парафіяни моляться ще й про єдину помісну церкву в Україні».

Чернігів, «Сівер Центр»

Відповідність новин каналу фаховим стандартам, за оцінками моніторів, сягнула лише 3,7 бала із 6 можливих.

Якщо розглядати дотримання кожного з критеріїв оцінювання, то дотриманням стандарту достовірності інформаціїмаємо показник 0,94 бала. Загальну картину псують два сюжети: «До речі, про нечистих на руку спритників» та «Працівники прокуратури проходять перевірку» у випуску від 8 липня. Їх підготовлено за матеріалами відповідних прес-служб, але прямих посилань на джерело немає.

Схожі проблеми й з оперативністю. Середній бал за цим критерієм – 0,67 бала. Часто в новинах телевізії не вказують, коли відбулися події. Наприклад, сюжет «Хтось працює, а хтось уже відпочиває» від 6 липня єдина прив’язка до часу  – фраза «цього тижня два табори пройшли державну атестацію».

Інший сюжет, зроблений на основі повідомлення прес-служби СБУ – «400 мільйонів гривень  саме стільки прокрутили ділки через свій нелегальний конвертаційний центр» від 8 липня. Теж незрозуміло, коли відбулися згадані в сюжеті події.

Три чверті новин відповідають вимогам критерію відокремлення фактів від коментарів – 0,76 бала. Але в деяких сюжетах наявні суб`єктивні коментарі кореспондента або ведучого. Наприклад, сюжет «Обласний театр ляльок завершив ювілейний 40-й театральний сезон» від 4 липня.

КОРЕСПОНДЕНТ: “Не дивлячись, що половина трупи знаходилась на театральному фестивалі у Львові, вистава пройшла «на ура» і з захватом в дитячих очах. Але всі заслуговують на відпочинок, навіть такі майстри сцени, як ляльки. Багатьох цікавить питання, як же вони проводять свої канікули?»

Зазвичай такі «перегини» стосуються висвітлення культурних подій, коментуючи які, кореспонденти та ведучі дозволяють собі надто емоційні висловлювання.

У сюжетах каналу зафіксовано значну кількість новин, у яких представлено лише одну точку зору (0,36 бала за стандартом балансу думок). Наприклад, таким є  сюжет «Замінування 206-ї окружної виборчої комісії» від 4 липня. Єдиний, хто коментує ситуацію, – голова виборчкому. Немає ані коментарів правоохоронців, ані будь-яких інших осіб, що мали або могли мати стосунок до інциденту. Така ж картина й в сюжеті «Вибори» від 5 липня: у кадрі лише голова виборчої комісії.

Далі – сюжет «Готуємо спеціалістів на вчорашній день», що вийшов того ж дня. Вступ ведучої окреслює проблему, і глядач уже чекає, що зараз почує коментарі експертів.

Наталія РУДЕНКО, ведуча: “Далі про реалії сучасної освіти. Готуємо спеціалістів на вчорашній день. Ічнянський професійний аграрний ліцей –навчальний заклад, що готує кадри для одного з найпотужніших сільськогосподарських районів області. 80 відсотків учнів – місцеві. Більшість у подальшому залишається працювати вдома – на аграрних підприємствах Ічнянщини. І здавалось би, все прекрасно: і вчитися є де, і працевлаштуватися також. Та реалії сьогодення такі, що бізнес іде на десять кроків попереду освіти».

Натомість весь сюжет – одноосібна розповідь директора Ічнянського професійного аграрного ліцею про те, що його заклад готує спеціалістів, які не задовольняють попит бізнесу.

Як виняток, дотримуються балансу думок автори сюжетів про масові заходи, у яких в одному місці багато потенційних спікерів.

Черкаси, «Рось»

Під час моніторингу випусків новин черкаської «Росі» експерти оцінили 38 сюжетів, відповідність яких стандартам інформаційної журналістики становила 3,42 бала із шести можливих.

Багато зауважень стосується дотриманням журналістами каналу стандарту оперативності, – більшість сюжетів або не містять будь-якої інформації про те, коли відбулась подія, і це неможливо встановити з інших джерел, або є такими, що розповідають про події, які вже відбулися, або розтягнуті в часі. Передусім це стосується прес-релізів правоохоронних органів, які канал подає в первинному вигляді. У них зазвичай немає відомостей про те, коли відбулась подія і, як видно з контексту, це події кількаденної давності.

Наприклад, сюжет від 4 липня «На Черкащині СБУ затримала на хабарі заступника начальника слідчого відділу одного з райвідділів поліції області та дільничного інспектора».

ВЕДУЧИЙ: «Тепер про ці та інші теми докладніше. На Черкащині СБУ затримала на хабарі заступника начальника слідчого відділу одного із райвідділів поліції області та дільничного інспектора. Вони вимагали гроші у місцевого мешканця за непритягнення до кримінальної відповідальності за нанесення тілесних ушкоджень. Співробітники спецслужби спільно з прокуратурою та внутрішньою безпекою Нацполіції затримали заступника начальника у власному кабінеті в час отримання 49 тисяч гривень. Інспектора правоохоронці взяли поблизу райвідділу. Відкрито карне провадження. Вирішується питання щодо оголошення зловмисникам про підозру та обрання запобіжного заходу. Тривають слідчі дії, перевіряється причетність поліцейських до інших фактів корупції».

Інший сюжет, де йдеться про подію, яку розтягнуто в часі, і незрозуміло, чи є ця інформація взагалі актуальною на момент виходу сюжету, – сюжет «Проект будівництва сміттєпереробного заводу в Черкасах вийшов на новий рівень, підписано заяву про наміри» від 7 липня. Не зрозуміло, коли було підписано згадувану в ньому заяву. До того ж, за словами одного зі спікерів, процес узгодження проекту триває вже два роки, проте результату ще немає.

СПЕЦІАЛІСТ із будівництва сміттєпереробного заводу: «На протяжении двух лет мы постепенно подходили уже к результату, который на сегодняшний день мы готовы объявить после...»

Натомість майже немає проблеміз достовірністю подачі інформації. Середній бал за цим критерієм – 0,89, хоча фактично міг би буди вищим, якби в деяких сюжетах, які фактично є відтворенням прес-релізів різних служб, вказувалося  джерело.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів – також високий показник –  0,92 бала.

Та є окремі новини, у яких автори та ведучі дозволяють собі емоційно забарвлені, або безпідставні коментарі. Наприклад, сюжет «Унікальна виставка чотирилапих уперше відбулася в Черкасах» від 4 липня демонструє суб’єктивність авторів уже в першому рядку: не зрозуміло, у чому полягає унікальність виставки службових собак.

Як і на більшості телеканалів, актуальною для новинарів «Росі» є проблема дотримання балансу думок, – цьому критерію відповідають лише 13 сюжетів, тому маємо й низький показник – 0, 34 бала. Зазвичай балансу думок немає в трансльованих повідомленнях прес-служб. Їх подають на каналі без редагування й уточнення, без коментарів інших сторін, експертів тощо. Наприклад, випуск від 4 липня відкривають одразу три такі сюжети: «На Черкащині СБУ затримала на хабарі заступника начальника слідчого відділу одного з райвідділів поліції області та дільничного інспектора», «Апеляційний суд залишив хабарника-посадовця за ґратами під час апеляційного перегляду» та «Пожежа на території машинобудівного заводу»Одразу за ними йде сюжет «Безпечний відпочинок біля води – нині екзотика для черкащан», де спікерами є два чиновники, а містян ніхто ні про що не питає.

У сюжеті «Волонтери у відчаї» від 7 липня, у якому йдеться про те, що героїв сюжету позбавляють права користуватись наданими раніше приміщеннями. Відображено лише точку зору волонтерів, а що із цього приводу думають власники приміщень, залишається загадкою.

І, нарешті, за стандартом повноти подачі інформації маємо низький бал — 0,21.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» й не мають офіційного характеру. Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб ОДТРК здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні», фінансує Європейський Союз і Рада Європи.  Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Моніторинг здійснює ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».

comments powered by Disqus