За «Пізній ранок шоу» його творцям варто низько вклонитися. Хоча б тому, що тут, на відміну від більшості ранкових телешоу, немає кримінальної хроніки та кадрів зі смертельних ДТП.

Щоправда, в ранковому слоті Суспільного, де щогодини виходять випуски новин, інформація про резонансні надзвичайні новини трапляється. Але ці п'ять хвилин, на які переривається «Пізній ранок шоу», що триває від 8:05 до 10-ї ранку, можна й потрібно пережити. Бодай задля занурення в чудернацький процес, що від 30 липня розпочався в ранковому ефірі на каналі «UA:Культура».

Бо дві години цієї ранкової програми — досить незвичний для українського телебачення формат, коли ведучі невимушено перескакують із теми на тему без жодної перерви на рекламу, зате з прямим включенням із київських доріг.

Так само легко ведучі атакують гостей студії іронічними запитаннями. Гостям пропонують узяти участь у всесвітньому флешмобі або ж відповісти на власні запитання-загадки.

До прикладу, акторові Дмитрові Тубольцеву, який зіграв у фільмі Володимира Тихого «Брама» за п'єсою Павла Ар'є, 3 серпня ведучі запропонували голлівудську гру «вгадай фільм за описом». Дмитро з цього батлу вийшов переможцем. Щоправда, веселощі почалися вже після серйозної розмови з актором про нове українське кіно взагалі й «Браму» з Ірмою Вітовською в головній ролі зокрема.

13 серпня ті самі ведучі попросили своїх гостей, джазових музикантів Катико Пурцеладзе та її чоловіка Павла Ігнатьєва, вгадати, яку саме українську пісню «співає» дуже екзотична британська мандрівниця Єлизавета. Вони вгадали «Два дубки» й «Червону руту». Перед цим розповівши, чому їх назавжди захопив джаз і як вони подеколи співпрацюють із відомими українськими виконавцями на кшталт «Бумбоксу» чи Сергія Бабкіна.

Все це відбувається в оригінальному інтер'єрі студії, який, можливо, задля створення атмосфери максимальної задушевності оформили під комунальну квартиру. З її неодмінними атрибутами — велосипедом на стіні, пофарбованими в різні кольори стільцями та брендованими емальованими кухлями, явно позиченими в когось зі старших телевізійників, із написами «Я дивлюся Суспільне» з одного боку та логотипом Суспільного — з протилежного. Інтер'єр таки дуже атмосферний, адже тут навіть звична для подібних програм плазма на стіні «запакована» у веселе обрамлення у формі ранкового сніданку, тобто яєшні.

Перед запуском шоу виконавчий продюсер телеканалу «UA: Культура» Лук'ян Галкін обіцяв глядачам новий рівень інфотейнменту, який зумів би поєднати корисне, пізнавальне, інформаційне і розважальне.

Ведуть нове ранкове шоу дві пари ведучих тиждень через тиждень — Ксенія Стужук із Євгеном Барковим і Юлія Дичук із Остапом Халавком.

Вони щосили намагаються пливти у фарватері інфотейнменту, поєднуючи, відповідно до настанов Лук'яна Галкіна, «красиве і корисне». Подеколи це виходить трохи штучно, бо не кожному ведучому ранкового, хай і пізнього, шоу вдається остаточно прокинутися до початку програми. Тоді ведучі помиляються в наголосах чи українській вимові, що в декому з них видає русофонів. Частіше це трапляється з Юлією Дичук та Остапом Халавком. Ксенія Стужук із партнером Євгеном Барковим помиляються в ефірі нечасто.

Позаяк «Пізній ранок шоу» виходить на телеканалі «UA:Культура», всі розмови ведучих із їхніми гостями крутяться навколо цього дуже вже загального й глобального визначення. Редактори й ведучі, здаючи собі звіт про специфіку каналу, намагаються цю величезну брилу розбити на безліч дрібніших скалок калейдоскопу, на що й перетворюють кожний випуск «Пізнього ранку шоу» всі причетні до його створення.

Обов'язкові рубрики програми — «кіно дня», «серіал дня», «картина дня», «книга дня», «альбом дня» (мається на увазі музичний альбом, а не сімейний фотоальбом, як хтось із щойно навернених до каналу міг подумати).

Ведучі, обираючи об'єкти для цих рубрик, геть не переймаються річницями від їхнього створення.

Приміром, у випуску від 13 серпня до списку видатних мистецько-літературних явищ дня потрапили кінофільм Стенлі Кубрика «Механічний апельсин», серіал «Борджіа», картина Пітера Брейгеля-молодшого «Вавилонська вежа», книга Роберта Грейвса «З усім цим покінчено» та альбом Майкла Джексона «Трилер».

Третього серпня до цих рубрик увійшли, відповідно, «Назад у майбутнє», «Друзі», картини Сальвадора Далі, «Код да Вінчі» Дена Брауна та кліп групи Queen «Богемська рапсодія».

А за тиждень, 8 серпня, коли вахту на посту ведучих програми «Пізній ранок шоу» вже стояли Юлія Дичук та Остап Халавко, список мав такий вигляд: «Готель “Гранд Будапешт”», «Молодий Папа», «Дівчина з перловою сережкою» Яна Вермера та поема «Енеїда» Котляревського.

За яким критерієм ведучі формують ці «хіт-паради» культурно-мистецьких та літературних шедеврів, незрозуміло. Враження таке, що вони для свого «параду дня» використовують першу-ліпшу сторінку відповідного розділу Вікіпедії.

Звідки й вичитують інформацію про те, що сказав Стенлі Кубрик про роль Малколма МакДауелла в «Механічному апельсині». Або ж — переповівши байку про те, як Сальвадор Далі давав аудієнцію радянському композитору Арно Бабаджаняну. Що за один цей останній, Євген Барков пояснює своїм ровесникам доступними їм словами: «Він був крутий композитор!». У чому полягала крутість радянського композитора, ведучий не уточнює.

Мабуть, тому, що виклад біографії Арно Бабаджаняна зайняв би забагато ефірного часу. Але принаймні в анекдоті про аудієнцію двох великих митців минулого століття можна було й згадати, що Сальвадор Далі проскакав повз композитора хоча й голим, але під його ж музику всесвітньо відомого «Танцю з шаблями» з балету «Гаяне». Проте цю деталь ведучі оминули, натомість розповівши, що радянський композитор в очікуванні Сальвадора Далі справив малу нужду в антикварну вазу, яка стояла в апартаментах художника.

Поряд з історичними неточностями подеколи ведучі видають і справжні перли, гідні кумедних цитат із відповідей випускників на завдання ЗНО з української мови.

Приміром, Юлія Дичук, коментуючи «серіал дня» 8 серпня «Молодий Папа», уточнила, що Папа — це не «папа», тобто батько, а Папа Римський. І за кого вона має глядача «UA:Культури», який точно знає, що Папа таки не «папа» і навіть не тато?

У коментарі для сайту «Суспільне мовлення» з нагоди запуску нового ранкового шоу вже згаданий Лук'ян Галкін одним із головних його завдань назвав формування у глядача поняття про культуру як спосіб життя, тобто лайфстайл: «Вектор на лайфстайл можна вважати окремою місією: якісні лайфстайл-видання в інтернеті дають розуміння, наскільки розмаїтною є ніша культури тут і зараз — від “Улісса” Джеймса Джойса, що кожен Блумсдей оживає в українських містах, до чергового в’єтнамського ресторану, до якого так цікаво завітати. Європейські суспільні мовники наочно демонструють, що культура – не самі лиш домбра і кобза, вона є найефективнішим інструментом препарації реальності, а також її ґрунтовних змін, що починаються зі свідомості».

Цей «вектор на лайфстайл» дуже помітний під час вибору гостей у «Пізньому ранку шоу». Коли до Ксенії Стужук та Євгена Баркова у другій половині програми приходить україномовний (!) йог Павло Бублик, у нього цікавляться не лише розшифровкою поняття «асана», але й тим, як заняття йогою впливають на сприйняття життя.

При цьому ведучі не піддалися спокусі пустити розмову на самоплив, давши гостеві можливість прочитати чергову лекцію про необхідність здорового способу життя, а самим у цей час подрімати в закутку студії, надолуживши дефіцит сну. Навпаки, вони ставили йогові оригінальні запитання, насамкінець попросивши Павла Бублика стати у щойно вигадані ними самими асани. Наприклад, зобразити символ програми — Єнота в піжамці. Вийшло дуже невимушено й весело.

Юлія Дичук із Остапом Халавком 8 серпня спробували просунути «вектор на лайфстайл» у розмові з головою Асоціації українських рибалок Сергієм Тонконоженком. Про те, що риболовля — це така собі медитація й відпочинок від нагальних проблем, усі й без цього знали. Але головний рибалка України активно включився в пропаганду лайфстайлу, відповівши на запитання Юлії Дичук «То риболовля — це якийсь лайфстайл?» словами: «Так, це спосіб життя». Тим самим давши зрозуміти, що знає значення цього терміна.

Тим паче, головною темою випуску ведучі обрали ранкову зарядку (Уляна Супрун назвала б цей вид фізкультури руханкою, але менше з тим), тож гість пропагував риболовлю не лише як спосіб життя, але і як чудову ранкову зарядку.

Упродовж випуску, який, паралельно з прямою трансляцією на «UA: Культурі», триває ще й на фейсбук-сторінці каналу, ведучі «Пізнього ранку шоу» ставлять користувачам запитання на головну тему програми, зачитуючи їхні відповіді в прямому ефірі.

Вихід на інтернет-аудиторію — чудова ідея. Але, судячи з кількості користувачів, які приходять на фейсбук-сторінку, а це максимум півтисячі, поки що її втілення ще тільки крокує до успіху.

13 серпня, в понеділок, інтерактив із користувачами Фейсбуку взагалі провалився: на прохання ведучих визначити своє ставлення до основоположника жанру кіножахів Альфреда Хічкока, день народження якого відзначався цього дня, відгукнулася лише одна глядачка. Ведучі, побачивши таку реакцію на своє запитання в ФБ, точніше, її цілковиту відсутність, пояснили провал синдромом понеділка як тяжкого дня. Хоча в цілому кількість переглядів цього випуску на момент написання цього тексту, тобто за кілька годин після його виходу в ефір, становила 242. Що вписується в загальноарифметичне число переглядів у мережі цього конкретного продукту.

«Пізній ранок шоу» — це ще й така собі крос-платформа для промоції всіх каналів Суспільного. Тут є спеціальна рубрика «Суспільне на Суспільному». Сюди запрошують людей, які своєю роботою намагаються відповісти на запитання, навіщо українському глядачеві воно, тобто Суспільне мовлення, потрібне.

У переглянутих автором випусках від третього, восьмого і 13 серпня послідовно побували ведучі ранкового шоу на Центральному каналі (київська філія Суспільного) Тарас Чечко та Діана Глостер; спортивна журналістка, коментаторка чотирьох Олімпійських ігор, вона ж ведуча програми «Роздягалка» на «UA: Суспільному» Дар'я Кузнецова та координаторка «UA: Хабу» Ірина Жуковська.

Остання пояснила, що слово «хаб» у перекладі українською означає «вузол». Наразі це креативний простір на першому поверсі в будівлі «Олівця» на вулиці Мельникова (до речі, один із графічних символів на заставці та відбивках «Пізнього ранку шоу»), який відкрився більше року тому й складається з бібліотеки, лекторію, Музею телебачення та коворкінгу. Сюди без перепусток може прийти будь-хто, від футбольних уболівальників у фан-зоні під час визначальних матчів за участі українських команд до тих, хто хотів би поповнити свої знання в лекторії.

«Пізній ранок шоу» намагається достукатися до якомога більшої аудиторії, залучаючи до неї молодь, яка переважно сидить у мережах. Поки що це не зовсім вдається, але новому ранковому шоу на «UA:Культурі» виповнилося лише два тижні, тож почекаємо.

Фото: скріншот з програми «Пізній ранок шоу», suspilne.media