«Тема дня» на «UA: Першому». Україна таки справді не Росія

Стопкадр із відео

Навряд чи ведучі програми «Тема дня» на «UA: Першому» Данило Мокрик та Ольга Сніцарчук, готуючи свої випуски від 17 й 23 травня відповідно, змовлялися щодо того, як краще, та ще й на конкретних прикладах, продемонструвати глядачеві різницю між пенітенціарними службами Росії та України. Ба більше, між системами правосуддя двох держав.

Але вийшло саме так. Бо якщо порівнювати ці дві програми (в першій ішлося про спроби українського Міністерства юстиції забезпечити належні умови для бранців у наших СІЗО, попри всі наявні в них радянські пережитки, а в другій — про цілковите безсилля російських правозахисників щодо українських жертв російської Феміди), вони ілюструють не надто вигадливу, але правдиву назву книжки Леоніда Кучми «Україна — не Росія».

Данило Мокрик свою «Тему дня» із заступником міністра юстиції Денисом Чернишовим почав із того, що таку собі Анну Солопову, винну в грабежі, українська Феміда посадила за ґрати. Тим часом ця жінка має рак лімфовузлів та ще й із дитинства ВІЛ-інфікована. Тож, цікавиться ведучий у свого візаві, чи можна було застосовувати подібний запобіжний захід щодо смертельно хворої людини, якщо в СІЗО немає можливості надавати їй необхідну медичну допомогу?

Пан заступник міністра юстиції відповідає, що в цьому випадку саме його відомство надало інформацію про хворобу обвинуваченої адвокатам. Задля того, щоб вони клопотали про переведення хворої підозрюваної до медичного закладу із СІЗО, де немає жодних умов для лікування її хвороб.

Далі розмова Данила Мокрика з Денисом Чернишовим точилася навколо винуватця смертельної ДТП у Кривому Розі (в ній загинуло 11 людей), який помер у СІЗО, маючи термінальну стадію раку.

— Чому його треба було переводити з лікарні до СІЗО, якщо він не міг ані втекти з-під варти, ані вплинути на рішення суду? — цікавиться ведучий.

Денис Чернишов на це запитання має одне виправдання. Мовляв, Україна нині проходить шлях усіх європейських держав (вочевидь, заступник міністра має на увазі законодавство. — Авт.), але на рішення судів його відомство вплинути не може.

— А що ви можете? — лагідно цікавиться Данило Мокрик, перед цим нагадавши панові заступникові міністра, що Мін'юст може бути суб'єктом законодавчої ініціативи, порушуючи ці питання в публічній площині.

Денис Чернишов каже, що його відомство ініціювало круглий стіл Генпрокуратури спільно із судовою адміністрацією. Задля того, щоби кожна з цих систем знала, скільки вільних місць є в СІЗО, аби не перевантажувати останні. Ну, щоби держава Україна не отримувала позовів від українських в'язнів до ЄСПЛ, адже це дуже шкодить іміджу держави.

На що Данило Мокрик нагадує про рішення ЄСПЛ щодо громадянки України Анни Сінкової, яка, згідно з цим вердиктом, перебувала в СІЗО незаконно, без рішення суду. І хоча це справа ще часів Януковича, каже ведучий, але наскільки вона актуальна, адже кожен із нас може опинитися на її місці?

Взагалі не актуальна, — запевняє Денис Чернишов, заступник міністра юстиції, — бо ми відкрилися. І для ЗМІ, і для правозахисників. І ми караємо всіх винних у тому, хто порушує права утримання в'язнів.

Далі він розповідає, як «буквально вчора з допомогою СБУ було затримано начальника та його заступника однієї з наших колоній на, скажемо так, намаганні отримати незаконну вигоду».

Коли Данило Мокрик запитав, за що саме цих фігурантів затримали, заступник міністра юстиції відповів: «За підготовку [фальшивих] документів для УДО». Додавши, що «ми (вочевидь, найвище начальство в особі Мін'юсту. — Авт.) цього не будемо прощати, і за незаконне утримання вони самі (мабуть, начальники колоній. — Авт.) підуть за ґрати».

Відтак, запевняє далі пан Чернишов, через те, що ми маємо похвилинний хронометраж процесу, який відбувається в СІЗО, подібних до Анни Сінкової випадків у нас уже немає.

Данило Мокрик насамкінець поцікавився у свого візаві, як він ставиться до думок у соцмережах щодо вже згаданої Анни Солопової. Мовляв, невже вона не розуміла, зриваючи зі своїх жертв золоті ланцюжки, що потрапить зрештою не в 5-зірковий готель? З іншого боку, каже ведучий, чи не є умови її утримання геть нелюдськими?

Заступник міністра юстиції відповідає, що подібні закиди користувачів соцмереж свідчать про запит суспільства на жорстокість, але його відомство задля того, щоб добитися справедливості для всіх, розробило паспорт реформ Мін'юсту. Де написано 62 завдання й 266 мікрозавдань.

І все це зроблено для того, щоб уникнути унікальності української юстиції, наблизивши її до європейського права.

На перший погляд, у «Темі дня» від 23 травня під назвою «#FreeSentsov. 10-й день голодування» Ольга Сніцарчук, обговорюючи з російським правозахисником Ернестом Мезаком десятий день голодування Олега Сенцова, доходить тих самих висновків, що й її колега Данило Мокрик. Тобто що нібито немає жодної різниці, принаймні в умовах утримання, між внутрішніми українськими в'язнями й українцями, які відбувають покарання за злочини, яких вони не скоювали, в російських колоніях суворого режиму. Але насправді висновок із цієї розмови кардинально відрізняється від української ситуації з правами в'язнів.

Формально Ольга Сніцарчук обговорює ту саму тему, що й її колега — захист прав ув'язнених.

Ернест Мезак, гість цієї «Теми дня», виявляється ще й жертвою українських прикордонників, які не хотіли його пускати на територію України, поки не втрутилися його українські колеги. На наших прикордонників не справила навіть враження футболка із трафаретом «Права людини понад усе».

Ольга Сніцарчук, перейшовши на російську, позаяк гість прибув із Республіки Комі, де відбував покарання його підзахисний Геннадій Афанасьєв, той самий, який на суді в Ростові-на-Дону над Олегом Сенцовим і Олександром Кольченком відмовився від своїх свідчень проти них, розповівши, що в нього ці так звані свідчення вибили через тортури, передусім поцікавилася, чи може Олег Сенцов поскаржитися в ЄСПЛ. Маючи на увазі, що Геннадій Афанасьєв, якого разом із уже покійним Юрієм Солошенком обміняли на росіян Гліщинську та Діденка в 2016 році, виграв два позови до ЄСПЛ. Проте, за словами Ернеста Мезака, ці позови не мають жодного стосунку до звільнення українських в'язнів. Можна виграти їх усі, в тому числі й ті, які стосуються місця ув'язнення, занадто далекого від місця проживання родичів. Але це не матиме жодного значення для російської системи «правосуддя».

Сестра Олега Сенцова Наталя Каплан, із якою Ольга Сніцарчук зв'язалася телефоном, на запитання ведучої щодо стану здоров'я брата відповіла, що його в камері щодня відвідує лікар, який каже, що стан здоров'я Олега стабільний. А щодо поради російського правозахисника подавати скарги до ЄСПЛ, куди кожний в'язень російських тюрем, за його словами, може звернутися, сказала: в ЄСПЛ уже лежить купа скарг від Олега Сенцова. Але їх поки що не розглядають, незважаючи на те, що справа Сенцова пріоритетна для цього суду.

Те, що сказав у студії «Теми дня» Ернест Мезак, дуже перегукується із фільмом «Громадського» «Етапом через пів-Землі: історія ув'язнення Сенцова і Кольченка». Тобто що жодної надії на звільнення Олега Сенцова, навіть попри його відчайдушний жест у вигляді голодування, немає, доки в Росії існуватиме авторитарний режим Путіна. Просто тому, що в суперечці з тоталітарною державою демократія програє, каже Ернест Мезак, маючи на увазі РФ та Україну відповідно.

Коли Ольга Сніцарчук запитує в гостя, чи можна сподіватися обміну Олега Сенцова на нещодавно затриманого в Києві підозрюваного у держзраді Кирила Вишинського з «РИА Новости», Ернест Мезак дає на це запитання однозначно негативну відповідь. Пояснюючи її тим, що Кремль на місце одного свого пропагандиста зможе поставити п'ять.

Тим паче, каже при цьому пан Мезак, провину Кирила Вишинського треба ще довести в суді. Натякаючи при цьому, що російські правозахисники не зовсім згодні з українськими засобами захисту нацбезпеки, які цілком можуть перерости в тоталітаризм. Як це сталося в Росії.

Засаднича різниця між цими двома випусками «Теми дня» на «UA: Першому» полягає в тому, що його ведучі показали своєму глядачеві діаметрально протилежні світи.

У першому з них заступник міністра юстиції України змушений виправдовуватися перед телекамерами, відповідаючи на дуже некомфортні запитання ведучого, а в другому отримуємо картину тотального свавілля в тюрмах РФ, змальованого російським правозахисником. Де, на його думку, ніхто ніколи й нічого не зробить задля звільнення українських політв'язнів без «височайшого повєлєнія» із Кремля.

comments powered by Disqus