Прект Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у першому читанні підтримали 260 народних депутатів, утрималися – 24, не голосували – 27.

Він готується до другого читання.

Народні депутати не внесли правки у проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо збільшення фінансування «Національної суспільної телерадіокомпанії України».

Відповідно до проекту закону «Про державний бюджет України на 2018 рік» видатки згідно з програмою «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії» у 2018 році визначено Мінфіном в сумі 776 млн грн., тоді як передбачений Законом України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення в Україні» обсяг фінансування суспільного мовлення на 2018 рік має становити близько 1,54 млрд грн.

Після того, як народні депутати прогосували за проект Закону про державний бюджет, виступив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. «Шановні колеги! Шановний пане Голово Верховної Ради України! Ви знаєте, за собою можуть вести ті, хто приймає рішення, а не ті, хто постійно щось критикують. Ми з вами приймаємо відповідальні рішення, які дозволяють фінансувати країну, розвивати національну економіку і збільшувати соціальні стандарти. Це все в тому числі завдячуючи вашим пропозиціям, вашій підтримці і вашому лідерству.

Тому я хочу щиро подякувати за повну підтримку. І йдемо далі для ухвалення повного бюджету країни!», – сказав він. 

На НСТУ розповіли, чим цей бюджет загрожує теле- і радіовиробництву.

«На потреби суспільного мовлення там закладено у 2,5 рази менше, ніж повинне бути згідно Закону про Суспільне Мовлення в Україні. Це навіть на чверть менше, ніж у цьому році. Власне, закладено лише на зарплати, трошки на електроенергію і податки (майже половина від потреби), трошки на трансляцію сигналу (десь третина від потреби). На теле-радіо-виробництво - 0. На технічне переоснащення -0. На закупівлю контенту (Євробачення, Олімпіади, інші спортивні чемпіонати, яки ми традиційно транслюємо, цікаві фільми/серіали) - 0.

Для чого платити зарплатню і не давати робити?

З таким рівнем фінансування ПАТ НСТУ не зможе працювати. А якщо зможе, то на такий контент буде боляче дивитися...

В проекті ДержБюджету є справжня загроза Суспільному Мовленню в Україні, яке тількі-но створено і працює лише 6 місяців», – написав у себе на сторінці у Facebook виконавчий директор НСТУ Олександр Лієв. 

Правління ПАТ «НСТУ» вважає недофінансування тиском на свободу слова та сприймає це як спосіб ручного керування мовником напередодні виборчої кампанії. Відсутність коштів у компанії може призвести до неможливості оплачувати трансляцію.

Члени Наглядової рали НСТУ закликали владу забезпечити роботу суспільного, профінансувавши ПАТ «НСТУ» у 2018 році відповідно до закону. Вони вважають, що недофінасування може зупинити надважливу реформу в процесі демократизації України та скласти враження спроби політичного втручання в роботу незалежного суспільного мовника за допомогою фінансових важелів.

Міжнародна спільнота поділяє стурбованість громадянського суспільства України щодо недофінансування суспільного мовника. Представництво Євросоюзу в Україні наголосило, що повне фінансування, передбачене відповідним законодавством, має важливе значення для незалежності суспільного мовлення. Стурбованість щодо недофінансування новоствореного Суспільного також висловили посол Швеції в Україні Мартін Хагстрьом та Посольство Канади.

Також голова Європейської мовної спілки Ноель Керран закликав уряд України забезпечити належне, справедливе та незалежне фінансування для НСТУ відповідно до законодавства України та європейських стандартів.

Комісар Євросоюзу з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган розчарований, що Суспільне мовлення в Україні отримає вдвічі менший бюджет, ніж передбачено законом. Він закликав, що «всі державні органи повинні повністю виконувати свої зобов’язання перед Суспільним мовленням на 2018 рік». 

Керівник групи підтримки України в Європейській комісії Пітер Вагнер підкреслив, що зменшення фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України ставить під загрозу реформу, яка наразі просувається успішно.