Дар’я Юровська — про результати перших пітчингів програм для філій Суспільного мовника

Наразі на Суспільному пройшло три хвилі пітчингів та одна хвиля захистів. Після першої хвилі пітчингів до захисту було допущено 42 проекти із 62 заявлених. Пройшли захист 25 проектів першої хвилі. Далі все залежить від того, чи отримає ПАТ «НСТУ» дофінансування.

Через те, що Суспільне не отримало передбаченого законом бюджету, майже всі філії мають 10,5 годин мовлення на телеканалах. Але за умови дофінансування обсяги мовлення зростуть.

Рада генпродюсерів була категорично проти того, щоби керівники філій були й ведучими програм; водночас програмна директорка дуже вдячна двом членам правління (Юрію Макарову та Роману Вінтоніву) за те, що «підставили плече» в перший рік роботи НСТУ, чим сприяли збільшенню довіри до Суспільного.

За словами пані Юровської, тих скарг, що потрапили в публічне поле і про які ми знаємо, — на диво небагато, одиниці. «Скаржаться колеги здебільшого не Раді генпродюсерів чи керівництву Суспільного, а стороннім організаціям. Можливо тому, що висновки по пітчингах і захистах у нас аргументовані та стосуються професії, а зовні можна використовувати ідеологічні “аргументи”», — каже вона.

— Загалом на перший регіональний відбір було подано 202 проекти, — розповідає Дарія Юровська— Нагадаю, цей відбір був пілотним, отже, ми зробили максимально широке замовлення й дозволили подавати будь-які проекти, крім необхідних наразі для регіонального мовлення суспільно-політичних та просвітницьких. З більш ніж двох сотень до відбору Рада генпродюсерів допустила 154 проекти. Тож довелося розбити відбір на декілька хвиль.

Сам відбір складається з двох етапів. Перший — пітчинг ідеї, під час якого Рада генпродюсерів зосереджується здебільшого на форматних ознаках та змісті, а автори отримують від неї зауваження та поради щодо можливостей вдосконалити проект. Другий етап — захист проекту, на який доопрацьований формат повинен потрапляти у вигляді повністю готового до виробництва.

Наразі в нас пройшло три хвилі пітчингів та одна хвиля захистів. Це не швидкий процес, якщо працювати якісно та занурюватися в деталі. До того ж між пітчингом та захистом необхідно дати авторам певний період для доопрацювання проекту. Потім із документами знову працюють продюсери та експерти робочої групи, що відповідають за фінанси, технічне забезпечення та виробництво в НСТУ.

Після першої хвилі пітчингів до захисту було допущено 42 проекти із 62 заявлених. Пройшли захист 25 проектів першої хвилі. Всі — за умови доопрацювання під супервайзингом генпродюсерів напрямків або відповідних членів їхніх команд. Оскільки кожний із регіональних мовників Суспільного наразі вже виробляє базовий контент (новини, щоденне ток-шоу та ранкове пізнавально-розважальне шоу) і таким чином забезпечує глядача мінімально необхідною інформацією, для нас дуже важливо, щоб нові додаткові проекти, які з’являтимуться в регіонах, були максимально якісними як за формою, так і змістом.

Після доопрацювання генпродюсери рекомендують проекти до запуску. Далі все залежить від того, чи отримає ПАТ «НСТУ» дофінансування. Якщо так, то Рада генпродюсерів розгляне питання про запуск проектів у виробництво.

— Пітчинги стосувалися лише телепрограм чи й радіо?

Підхід Суспільного передбачає створення контенту. Платформи це вже спосіб його розповсюдження, задля того щоб максимально швидко та зручно доставити продукт відповідній аудиторії. Отже, розглядалися саме проекти. У частини з них базовою платформою було телебачення, а радіо чи соцмережі виступали як платформи підтримки. В частини — навпаки: основна платформа радіо, а ТБ та digital — для підтримки, і так далі.

— Скільки наразі годин мовлення на філіях Суспільного? Скільки з них — власного виробництва?

Через те, що Суспільне не отримало передбаченого законом бюджету, майже всі філії мають 10,5 годин мовлення на телеплатформі. Виняток — Донецька та Закарпатська, які мовлять 24 години через супутник. Регіональні радіоплатформи здебільшого працюють у форматі чотирьох відрізків по годині протягом дня. Якщо під власним виробництвом ви маєте на увазі той контент, що виробляє безпосередньо філія, — на телебаченні регулярно це 3,5 години (щоденне ранкове шоу, щоденне суспільно-політичне ток-шоу «Тема дня» та сім випусків новин по буднях і один на вихідних). Також щомісяця виходить годинний проект «Звіти наживо». З нерегулярного контенту деякі мовники вже почали робити невеликі власні спецефіри до визначних дат і подій. Крім того, всі філії беруть участь у великих спецпроектах Суспільного.

— Чи збільшуватиметься мовлення на філіях уже 2018 року?

Ми готові збільшити обсяг мовлення, якщо буде повною мірою профінансована трансляція та одночасно з’являться гроші на виробництво та закупівлю контенту.

— Коли глядачі в регіонах побачать нові місцеві програми, окрім новин / ранку / теми дня?

Продюсери філій та генпродюсери напрямків у Центральній дирекції працюють для цього постійно. Для нас зараз важливо сформувати портфель проектів, щоб у випадку дофінансування ми могли одразу розпочати виробництво. Коли й чи буде український суспільний мовник дофінансовано — питання вже не до мене. Паралельно ми працюємо над тим, щоб розширити кількість регіональних спецефірів. Також у процесі втілення проект оновлення ПТС, що дозволить мати регіональні прямі трансляції й робити телеверсії найцікавіших подій у регіонах.

— Чи були проекти на пітчингах, які вам запам’яталися?

Я би не говорила про окремі проекти, бо наразі важливо зовсім інше. І для нас, і для продюсерів це була пілотна спроба порозумітися щодо загальних підходів до якості та вимог до продукту. І найбільше запам’яталися мені саме ті проекти, які були кардинально змінені авторами між пітчингом і захистом. А точніше, та відкритість, із якою автори цих проектів та продюсери сприймали критику, і як далеко вони просунулися у власній фаховості в процеcі доопрацювання своїх програм.

— Чи були нарікання учасників пітчингів на їх організацію? Чи є незадоволені результатами?

Тих скарг, що потрапили в публічне поле та про які ми знаємо, — на диво небагато, одиниці. Але я думаю, що протягом наступних хвиль скарги ще будуть. Скаржаться колеги здебільшого не Раді генпродюсерів чи керівництву Суспільного, а стороннім організаціям. Можливо, тому що висновки по пітчингах і захистах у нас аргументовані та стосуються професії, а ззовні можна використовувати ідеологічні «аргументи».

З розмов із продюсерами філій знаю, що багатьом із авторів творчий відбір дався важко. Я дуже поважаю сміливість цих людей та сподіваюся, що знання, набуті під час розбору та обговорення проекту Радою генпродюсерів, дозволять швидше покращити свої професійні навички та набути нових знань.

— Як ставилася Рада генпродюсерів до пропозицій, у яких пропонувалося, що проекти вестимуть продюсери чи менеджери філій? Як ви особисто ставитеся до того, що керівництво суспільного веде програми?

Продюсер філії має широке коло обов’язків та купу відповідальності і його робота опікуватися всіма проектами: і тими, що вже виходять, і тими, що в процесі запуску, і тими, які треба ще винайти й розробити на наступний сезон. Це однозначно не залишає часу, щоб займатися ще й окремим проектом, як автор-ведучий. Тим паче тепер, коли продюсери є основним рушієм реформування у філіях. Тому позиція Ради генпродюсерів по цих пропозиціях однозначна.

Щодо вашого другого питання: як програмна директорка ПАТ «НСТУ» я дуже вдячна, що двоє із членів правління протягом першого вирішального для новоствореного українського суспільного мовника року вклали свою репутацію та професіоналізм як ведучі програм, аби вже з перших кроків Суспільне могло отримати довіру глядачів (Юрій Макаров та Роман Вінтонів. — Ред.).

— Чи є у вас інформація, скільки вже створилося продакшнів у регіонах із колишніх працівників НСТУ, які вирішили й надалі виробляти контент для Суспільного?

Ні. До проекту по збору бази регіональних сторонніх продакшнів ми ще не підійшли.

— Чи з'являться найближчим часом нові проекти на загальнонаціональних каналах Суспільного? Чи побачимо їх уже в новому телевізійному сезоні, який настане ближче до осені?

— Наразі готуються до ефіру два розважальних музичних проекти: концерт-портрет «Сильна доля» та спільний проект для теле- та радіоплатформ «Промінь. Живий», що представить глядачу добре відомих йому виконавців, але із маловідомою або вперше виконаною в такому форматі музикою. Також плануємо запустити нове ранкове шоу на каналі «UA: Культура», яке точно здивує глядачів. У червні на команди генпродюсерів очікує творчий відбір проектів для нового осіннього сезону.

— Коли сторонні виробники телерадіопродукту зможуть взяти участь у пітчингах Суспільного?

Повноцінно виходити на ринок ми будемо готові лише тоді, коли зможемо бути відповідальним замовником. Тобто заздалегідь мати на рахунках певну суму коштів на виробництво конкретного проекту та бути впевненими, що зможемо вчасно заплатити компанії, що виконує для нас роботу. Перехід на значну частину аутсорсу у виробництві неінформаційного контенту прописаний у нашій стратегії. Наразі ми на етапі, коли наймаємо на ринку не продакшни, а окремих фахівців.

Фото Олексія Темченка, прес-служби ПАТ "НСТУ"

comments powered by Disqus