Новини регіональних філій НСТУ: мінімум «джинси» і посереднє дотримання стандартів. 11-15 грудня 2017 року. Південь

Новини регіональних філій НСТУ центральних та південних областей потішили на тижні, що моніторився, загалом незначною, а то й повною відсутністю сюжетів з ознаками замовності. Жодного матеріалу, який би можна було класифікувати як гадану джинсу, експерти не побачили в підсумкових новинах запорізької, миколаївської, одеської та херсонської філій національного суспільного мовника. По одному сумнівному сюжету вийшло в новинах кіровоградської регіональної дирекції та на каналі «UA: Крим». Натомість вінничани випустили в ефір аж сім новин (16 % проаналізованого контенту), які за форматом є кондовими «паркетно-протокольними» сюжетами.

Зауважимо, весь сумнівний контент мав ознаки гаданої політичної замовності — це дев'ять із 269 новин, включених до моніторингу. Майже всі вони слугували прямій чи опосередкованій промоції місцевих посадовців, а головною їхньою вадою була незбалансованість та некритичні підходи до слів та дій чиновників. Лише в одному сюжеті на темі ремонту доріг вінничани мимохіть пропіарили Володимира Гройсмана.

Попри симпатичні в цілому результати, до регіональних суспільних мовників виникає чимало питань, зокрема, стосовно їхньої інформаційної політики. Скидається на те, що редакції новин навмисне уникають гострих тем, концентруючи увагу на лайфових сюжетах. Зокрема, практично немає новин про суспільно-політичні процеси в регіонах.

Якщо ж розглядати якість пропонованого глядачеві контенту, то картинка вимальовується не така вже й приємна: найвищий показник, який спромоглися забезпечити канали за дотримання фахових стандартів, — це 5,02 бала із шести можливих, здобутих журналістами філії ПАТ «НСТУ» «Запорізька регіональна дирекція». Подолали планку в чотири бали служби новин миколаївської та херсонської філій НСТУ, трохи не дотягли до неї вінничани та журналісти з Кропивницького. А в одеситів та служби новин каналу «UA: Крим» результати ще скромніші — 2,45 та 2,94 бала відповідно.

Однак експерти зауважили, що сумарно 30 % новин регіональних суспільних мовників відповідають усім стандартам інформаційної журналістики. Що ж до решти новинного контенту, то найчастіше йому бракує повноти інформації та балансу думок.

Узагальнений моніторинг за 11–15 грудня 2017 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) та дотримання професійних стандартів у новинах регіональних філій НСТУ Вінницької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, а також каналу «UA: Крим».

ДЖИНСА

ВІННИЦЯ, філія ПАТ «НСТУ» «Вінницька регіональна дирекція «Вінтера»

Протягом тижня моніторники проаналізували 44 сюжети, що вийшли в підсумкових випусках новин «Вінтери», й виявили, що ознаки замовності містять сім матеріалів, або 16 % контенту.

Усі ці сюжети з ознаками гаданої політичної джинси, «паркетні» та «протокольні» новини про заходи за участі міської та обласної влади.

Так, сюжет від 11 грудня «Про пріоритети програми соціально-економічного розвитку Вінниччини на 2018 рік» переказує нараду в ОДА, на якій обговорювали проект програми соціально-економічного розвитку області на наступний рік. Це скидається на «братську могилу» з почутого журналістом без спроби будь-якого аналізу й експертної оцінки почутого.

У сюжеті фігурують із синхронами двоє чиновників, зокрема перший заступник голови ОДА Андрій Гижко:

«Андрій Гижко, перший заступник голови Вінницької ОДА: Отримано в цьому році більше 200 мільйонів гривень з державного бюджету. Такої державної підтримки область не мала давним-давно. У нас дуже часто територіальні громади не готові до освоєння таких коштів.

Кор.: Уже 12 грудня обласна рада має затвердити програму соціально-економічного розвитку регіону на 2018 рік. А бюджети це своєрідне фінансове забезпечення даного документу. В ідеалі, цифри мають співпадати з планами, але до цього ще далеко. На даному етапі забезпеченість коштами складає лише 70 %».

Журналіст не намагається з’ясувати, наскільки те, що запланували чиновники, відповідає потребам області, не пояснює, чому попри збільшення державного фінансування забезпеченість коштами на виконання майбутньої програми оцінюється лише в 70 %.

Питання викликає й сюжет від 12 грудня «До Вінницької області з кількаденним візитом прибула Румунська делегація Ясського повіту Румунії», в якому через протокольний характер повідомлення суспільно важлива інформація розмита:

«Кор.: Румуни навчатимуть, як привабити багатомільйонні інвестиції в регіон. Цього разу делегатів знайомлять із головами об’єднаних територіальних громад Вінниччини. Усе задля обміну досвідом у процесі децентралізації.

Володимир Мережко, директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку ОДА: Одна із головних цілей прибування такої потужної великої делегації це встановлення безпосередньо побратимських контактів між територіальними одиницями Ясського повіту та Вінницької області».

Єдина конкретна інформація щодо співпраці між регіонами — створення «ефективного повітряного сполучення між Вінницею та Яссами, адже румуни швидкими темпами розвивають цю галузь у регіонах та задіяли програму лоукостів». Але вона губиться на тлі загальних фраз.

Журналісти каналу так перейнялися перебуванням румунів на Вінниччині, що повернулися до теми й наступного дня в сюжеті «Про перебування делегації Ясського повіту Румунії на Вінниччині», суть якого звелася до протокольного повідомлення:

«Валерій Кузнєцов, ведучий: У рамках офіційного перебування делегації Ясського повіту Румунії на Вінниччині керівники комун на чолі з президентом Ясської повітової ради Маричелом Попа відвідали підприємства регіону: ПАТ “Вінницький олійно-жировий комбінат” та ТОВ “Берлінекінвест”. Зацікавив румунських партнерів і «Вінницький прозорий офіс». Керівники комун виявили бажання запровадити у себе подібний механізм обслуговування громадян. Сьогодні ж офіційна делегація країни-сусідки відвідала об'єднані територіальні громади Вінниччини і на практиці ознайомилась з українським досвідом самоврядування».

Загалом, складається враження, що журналісти каналу застрягли в матриці ОДТРК, зберігши практику «державницького» підходу до створення новин. Скажімо, як у сюжеті від 12 грудня «Оновлення доріг», де автор акцентує увагу тільки на позитивних аспектах питання: збільшення кількості відремонтованих доріг. При цьому журналіст не торкається аспекту якості робіт, ефективності використання коштів, що виділені на їхнє проведення, та наскільки фінансування ремонту доріг відповідає потребам. Інформаційний привід появи цього сюжету незрозумілий, зате його «підшили» синхроном Володимира Гройсмана:

«Кор.: У планах на 2018 рік темпи оновлення шляхів не збавляти.

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України: Від західного кордону до відповідно українських портів. Це стосується доріг Львів, Тернопіль, Хмельницький, Вінниця, Умань, Одеська область, Миколаївська область і Херсон. Фактично це надзвичайно важлива артерія, яка з'єднує у тому числі Україну з Балтикою. Ми вже заклали чотири мільярди».

Рекордним на досліджуваний контент був день 14 грудня, коли один за одним у випуску новин вийшли два сюжети з ознаками політичної замовності. Так, новина про «День ліквідатора» — це трохи розбавлений синхронами чорнобильців протокольний сюжет із прямою мовою вінницького міського голови, який не містить жодної соціально значущої інформації:

«Сергій Моргунов, вінницький міський голова: Тільки сьогодні можна оцінити наскільки була би ця катастрофа в цілому для людства, для земної кулі, якщо би не відданість тих людей, Вас в першу чергу, і тих, хто загинув, хто помер в результаті захворювань, ураження радіації».

Власне, як і кондовий «паркетник» «Незабаром запрацює міжрегіональний офіс із залучення та підтримки інвестицій». Дібрані синхрони голови ОДА — це просто сюр:

«Тетяна Матякубова, журналіст: Вінниччина хоча і лідирує в державі за темпами залучення інвестицій, однак добре розуміє над якими проблемами ще варто працювати. Це торкається як загальнодержавного рівня.

Валерій Коровій, голова Вінницької облдержадміністрації: Доступ до кредитних ресурсів фактично абсолютний тому, з яких створюють собі коридор природних монополії, наприклад Обленерго.

Учасниця зустрічі: Так, ми це знаємо.

Валерій Коровій: Повний кап, повний тормоз. Якщо ми цю ситуацію не “розрулимо”, ми нічого не вирішимо(…)

Валерій Коровій: За рахунок того, що ми створили конкуренцію на ринку праці отут, я не прошу бізнес підвищувати заробітну плату, я до них не звертаюсь, я просто кажу: я зроблю так, що якщо ви не будете підвищувати заробітну плату, ви не найдете ні одної людини».

Та й загалом, чи потребувала висвітлення зустріч між керівництвом центрального офісу із залучення та підтримки інвестицій і владою регіону, яка «стосувалася організаційних питань, пов'язаних із наданням відповідного приміщення, технічного та інженерного забезпечення та основних пріоритетів подальшої роботи»?

ЗАПОРІЖЖЯ, філія ПАТ «НСТУ» «Запорізька регіональна дирекція»

Сюжетів із ознаками замовності в підсумкових випусках новин каналу «Запоріжжя», які вийшли в моніторинговий період, експерти не виявили.

Натомість вони зауважили, що в новинах каналу темі освіти, педагогіки, культури та волонтерства було присвячено 24 сюжети із 42. Ще близько 20 % контенту припадає на матеріали з кримінальної хроніки. Решта стосуються комунальної сфери, тематики АТО й переселенців. І водночас жодного сюжету, який би висвітлював суспільно-політичне життя регіону, перебіг реформ, підготовки до виборів в ОТГ, які мали відбутися 24 грудня, рішень влади, зокрема прийняття річних бюджетів на сесіях, у новинах не було. Протягом тижня в новинах лише один раз прозвучало прізвище посадовця.

Подібна інформаційна політика може означати, що редакція вдається до жорсткої самоцензури або обирає «легкі теми», де не потрібно докладати особливих зусиль для фахового висвітлення тем економіки, політики та суспільно-політичних викликів.

Наприклад, 11 грудня п'ять із восьми сюжетів присвячені лайфовій тематиці: «“Генерал Георгій Саралідзе” відтепер називатиметься зірка, розташована в сузір'ї Діви», «Діти з Донеччини відродили давнє мистецтво», «Медитативне мистецтво», «Світ театру та я». Решта три — «Огляд новин», «Наслідки буревію» та «Гуманітарну допомогу з Канади отримали запорізькі безхатченки» — суспільно-кримінальним новинам. 12 грудня такими були шість із дев'яти сюжетів, а 13 грудня у випуску новин п'ять із восьми сюжетів були на культурно-патріотичну тематику. Зберігалося подібне співвідношення і в інші днів.

Тим часом, як помітили моніторники, інші ЗМІ області 11 грудня розповідали про те, що «Славутич-Арена» готова приймати єврокубкові матчі, 12-го — що ще одна міська лікарня отримала нове медичне обладнання, 13 грудня — що жителям Бердянська не виплачують гроші за зеленим тарифом тощо. Також «Запоріжжя» не поінформувало своїх глядачів про те, що в місті почалися роботи з будівництва нового терміналу аеропорту, про обрання молодіжного мера і про вихід на маршрут нового трамваю.

На думку експертів, журналістам каналу або не вистачило професійності, щоби розгледіти в інформаційному полі суспільно важливі теми, або ж вони уникають гострих кутів навмисно.

КРОПИВНИЦЬКИЙ, філія ПАТ «НСТУ» «Кіровоградська регіональна дирекція»

У новинах каналу ознаки замовності експерти помітили тільки в одному з 30 проаналізованих сюжетів, що становить 3 % усіх новин.

Зокрема, йдеться про сюжет від 14 грудня «Відновлення шляхів» із ознаками гаданої політичної джинси. Фактично канал надав владі можливість для самопіару, позаяк у сюжеті замало конкретики і йдеться радше про плани на майбутнє, аніж про зроблене насправді. Немає відомостей, про які саме дороги йдеться і чи справді це ті важливі для жителів магістралі, які потребують першочергового ремонту. У матеріалі повідомляється про значні суми, що їх мають витратити на відновлення шляхів у новому році, як про факт, але при цьому зазначається, що цю суму коштів мають ще ухвалити на сесії:

«Яна Семенюк, ведуча: Відновлення шляхів. В наступному році на Кіровоградщині планують відремонтувати в п'ять разів більше доріг, ніж у 2017-му. Про це повідомив заступник голови облдержадміністрації Андрій Коломійцев. Кошти на відновлення доріг закладені в проекті обласного бюджету, який мають ухвалити на наступній сесії. Такий обсяг робіт планують виконати завдяки збільшенню надходжень з державного бюджету на ремонт доріг державного значення. Значні ресурси направлять і на відновлення місцевих шляхів, які з наступного року передаються на баланс області. На ці цілі планують витратити понад триста вісімдесят мільйонів гривень.

Андрій Коломійцев, заступник голови ОДА: Для порівняння, служба автомобільних доріг, яка забезпечувала наші дороги місцевого значення в цьому році, використала на дороги місцевого значення десь біля тридцяти мільйонів гривень. Тобто маємо десятикратний, десятикратне збільшення розміру грошей, які будуть використані на місцеві дороги в наступному році».

МИКОЛАЇВ, філія ПАТ «НСТУ» «Миколаївська регіональна дирекція»;

ОДЕСА, філія ПАТ «НСТУ» «Одеська регіональна дирекція»;

 

ХЕРСОН, філія ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція»

Моніторники проаналізували 46 сюжетів Миколаївської регіональної дирекції НСТУ, які вийшли в підсумкових випусках програми «Телевізійні новини Миколаївщини», 49 сюжетів філії ПАТ «НСТУ» «Одеська регіональна дирекція», які вийшли в програмі новин «Факти», а також 28 сюжетів філії ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція». У жодному з них ознак політичної або комерційної замовності не виявлено.

«UA: Крим», супутниковий телеканал суспільного мовника України

У моніторинговий період експерти проаналізували 30 новинних сюжетів каналу «UA: Крим». За формальними ознаками в рамках даної методології оцінювання ознаки замовності вбачаються в одному сюжеті, або 3 % новин.

Насамперед зазначимо, що, на відміну від інших регіональних філій НСТУ «UA: Крим», — це супутниковий телеканал суспільного мовника України, який виходить в ефір українською, російською та кримськотатарською мовами. Головна аудиторія телеканалу — мешканці Криму, переселенці та всі, хто цікавиться Кримом в Україні та за кордоном. В ефірі телеканалу транслюються програми НСТУ та програми власного виробництва творчого об'єднання «UA: Крим».

При аналізі сюжетів каналу було враховано, що телевізія працює в особливих умовах, відмінних від роботи інших каналів: неможливість побувати на місці події, отримати коментарі через арешти або відключення телефонів учасників подій, отримати відповідь від офіційних кіл Росії тощо. Тому, оцінюючи контент, експерти виходили з того, як журналісти каналу мали б дотримуватися стандартів навіть у такій ситуації.

Треба враховувати й те, що канал має специфіку ще й з огляду на національний склад цільової аудиторії, для якої здійснюється мовлення, не позбавлене елементів інформаційної війни. Тематика повідомлень в основному стосується порушення прав кримськотатарського народу та активістів у Криму, а також діяльності правозахисників. Тож новинний контент важко оцінювати, послуговуючись загальними підходами, які застосовуються до решти філій НСТУ.

Наприклад, спірним може видаватися рішення моніторників визнати таким, що має ознаки замовності, сюжет від 13 грудня «Прокремлевский Верховный суд Крыма рассмотрел аппеляционную жалобу  активиста Сейтумира Сейтумирова»:

«Елена Солонина, ведуча: Прокремлевский Верховный суд Крыма рассмотрел аппеляционную жалобу активиста Сейтумера Сейтумерова, однако без самого крымчанина и его адвоката. Как рассказал сам Сейтумеров, из-за пробок он опоздал на заседание на десять минут, за это время Фемида уже спела рассмотреть жалобу. Секретарь суда заявил: решение придет активисту на электронную почту. В оккупированном Крыму 8 ноября прошли обыски, силовики обыскали и жилище Сейтумера Сейтумерова, его обвинили в публикации символики “Хизбу ат-Тахрир” на своей странице “Вконтакте”. Активист разместил её в соцсети за год до аннексии полуострова Россией. На Сейтумерова составили админ протокол и оштрафовали на 2000 рублей.

Риза Изетов, общественный активист: Те материалы, которые были размещены до присоединения Крыма к России, не носило характера экстремистского содержания, соответственно люди не знали и не могли знать об этом. А сейчас, вот этот вот объем контента, размещенного в соцсетях, людям необходимо перелопатить, соответственно попытаться его удалить. А некоторые страницы на данный момент вообще недоступны для пользователей и соответствующие органы давным-давно заблокировали их. По факту, человек не может удалить ту статью, тот пост, который был размещен в 2013-2013 году.

Сейтумер Сейтумеров, активист: На сегодняшний день в российских судах есть такое полномочие: заключать судебные решения по, скажем, каким-то правонарушениям, которые были совершены в другой стране, то я хотел спросить у судьи, есть ли возможность тогда в российском суде наказать тех, кто в 1944 году депортировал крымских татар? Вот это вот я хотел спросить у судьи. К сожалению, так как мы опоздали».

Якщо розцінювати його з позиції журналістики співпричетності — новина гідна. Якщо ж підходити з позиції прийнятих провідними світових медіями стандартів інформаційної журналістики, в ній бракує балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації. Це робить її однобокою й такою, що відстоює інтереси тільки однієї зі сторін.

СТАНДАРТИ

ВІННИЦЯ, філія ПАТ «НСТУ» «Вінницька регіональна дирекція «Вінтера»

Сумарний показник дотримання журналістами каналу вимог стандартів інформаційної журналістики становить 3,91 бала із шести можливих.

При цьому журналісти «Вінтери» найчастіше порушували стандарт повноти інформації (0,39 бала). Такий низький показник зумовлений кумулятивним впливом багатьох вад під час підготовки сюжетів. Зокрема, їхні автори часто не вказували джерело інформації, яку видавали в ефір, та не надавали слова всім зацікавленим сторонам із тієї чи іншої проблеми. Вінницьким новинам також часто бракувало деталізації та інформування про контекст подій чи явищ, про які вони розповідали.

Наприклад, у сюжеті від 11 грудня «Третьокласниці Даринці Мартинюк турецькі лікарі подарували шанс на життя» автори не вказали, яким чином вдалося знайти всю необхідну суму на лікування дитини в Туреччині. А з сюжету від 12 грудня «Пам’ятник Шевченку на площі Героїв Небесної сотні у Вінниці розсварив депутатів та громадськість» не зрозуміло, хто саме на сесії облради ініціював звернення до міськради, аби не зносити пам'ятник Кобзарю, та чим вони мотивували свою позицію. Також не зрозуміло, чому прихильники знесення пам’ятника Шевченку вважають, що йому там не місце і поряд з ним не можна встановити пам’ятник Небесній сотні.

Є зауваження і стосовно порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,64 бала). Зокрема, експерти зауважили, що в новинах вінницьких журналістів досить часто трапляються оцінні судження. Так, у вже згаданому сюжеті про перипетії навколо пам’ятника Шевченка автор стверджує, що на сесії обласної ради «градус емоцій у залі зашкалював».

Порушення балансу думок (оцінка за стандартом — 0,7 бала) найчастіше трапляється в сюжетах, де журналісти мали б узяти коментарі всіх дійових осіб. Наприклад, у сюжеті від 11 грудня «Шестимісячний мігрант» автор начебто й озвучує позицію його мами й бабусі з дідусем, які відмовилися від немовляти, але їхня пряма мова в сюжеті відсутня. Журналіст міг би спробувати зв’язатися з родичами малечі, а в разі їхньої відмови сказати про це в сюжеті й наголосити, що їхню позицію озвучує зі слів третіх осіб.

В іншому сюжеті, від 15 грудня, «На Вінниччині триста сімдесят дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування від народження до вісімнадцяти років не мають власного помешкання» відсутня пряма мова Михайла Мартиненка, якого автор зробив героєм матеріалу. До того ж викликає здивування вибір редакцією історії саме цього чоловіка, адже він не підпадав під дію державної програми, про яку йдеться в сюжеті. При цьому в матеріалі відсутні історії дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування чи вихідців із дитячого будинку сімейного типу, які отримали житло завдяки цій програмі.

Відповідність вимогам стандарту точності новин каналу оцінено на 0,84 бала. Відвертих «проколів» у новинах, які би свідчили про порушення цього критерію оцінювання, небагато. Але, наприклад, у сюжеті від 15 грудня журналісти кажуть, що «в Україні почала діяти програма “Доступне житло”, яка насамперед розрахована на учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб». Насправді ця програма діяла й раніше, але протягом останніх двох років вона була фактично призупинена через відсутність фінансування. А 27 листопада 2017 року голова Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний повідомив про відновлення програми з 28 листопада.

Що ж стосується стандарту достовірності інформації, то журналісти «Вінтери» дотримувалися його менш ніж у половині новин (0,43 бала). Порушення стосувалися тих матеріалів, де автори говорили безособово про якусь дію або озвучували кількісні показники, не деталізуючи, звідки в них такі відомості. Скажімо, в сюжеті від 11 грудня «Аграрії області перетнули позначку у 5 тисяч тонн зернових» лунають шість цифр, які стосуються питань збирання урожаю зернових; утім, чиїми даними послуговуються автори — незрозуміло. До того ж насправді в області зібрали понад 5 млн тонн збіжжя.

Майже немає зауважень до оперативності вінницьких новин — оцінка за стандартом 0,91 бала. Та експерти помітили, що сюжет «У Гайсинському районі, що на Вінниччині, попрощалися з учасником АТО, волонтером Анатолієм Твердолою» «Вінтера» показала 14 грудня, хоча поховали вбитого 12 грудня.

ЗАПОРІЖЖЯ, філія ПАТ «НСТУ» «Запорізька регіональна дирекція»

Що стосується дотримання фахових стандартів авторами новин філії ПАТ «НСТУ» «Запорізька регіональна дирекція», то показник каналу становить 5,05 бала.

Найкраще журналісти каналу дотримувалисявимог стандартів відокремлення фактів від коментарів, оперативності та достовірності — показник за кожним із них 0,95 бала. Баланс думок та повноту інформації було забезпечено у 71 % новин, точність у 76 %.

Попри високі показники, є й новини, в яких порушено одразу кілька критеріїв оцінювання. Йдеться про короткі огляди подій, де не йдеться про баланс думок, точність та повноту інформації як такі. Окрім того, частина включених до оглядів повідомлень не містить посилань на джерела інформації або вони розмиті.

Ось як така добірка виглядала 11 грудня:

«Далі у випуску — короткий огляд інших подій.

У Запоріжжі співробітники Служби безпеки України затримали місцевого жителя, який готував публікації для розміщення у сепаратистських виданнях. За інформацією пресслужби СБУ, це сталося після поїздки до Москви, де він отримав завдання зібрати людей для проведення акцій протести на території області. В СБУ також повідомили, що підозрюваний, проживаючі у Запоріжжі, протягом двох років писав тексти для “ДНР”. У його домашньому комп'ютері виявили резюме з прикладами робіт для антиукраїнських видань.

Уродженець Запорізької області російський генерал-полковник Микола Ткачов головний фігурант у справі про збитий у 2014 році “Боїнг”, повідомляє “Радіо Свобода”, з посиланням на міжнародну групу розслідувачів Bellingcat та видання The Insaider. Були проаналізовані записи телефонних розмов, котрі вдалося перехопити в день трагедії. Підозрюваного упізнали за голосом. Експертизу робили в незалежних країнах: США і Литві.

17-річного водія, який збив трирічну дитину біля “Амстора”, засуджено Комунарським районним судом до 40 діб арешту і звільнено за амністією в залі засідань, повідомляє сайт 061. 26 серпня водій ВАЗу на очах у батька збив хлопчика у Південному мікрорайоні і протягнув по асфальту десять метрів. Малюк отримав численні травми. Як з'ясувалося, машина належала батькові пасажира авто. За кермом був його неповнолітній друг. Винуватець ДТП має сплатити 320 гривень судового збору...».

Порушення стандарту повноти інформації бачимо у двох пов’язаних сюжетах.

Зокрема, 12 січня виходить розлогий сюжет під назвою «Перелом хребта після шкільного конфлікту»:

«Світлана Левич, ведуча: Перелом хребта після шкільного конфлікту. Інцидент стався у Запорізькому навчально-виховному комплексі “Гармонія плюс” 7 грудня. Восьмирічну дівчинку штовхнув однокласник. Вона впала та сильно пошкодила спину. Для з'ясування обставин створена спеціальна комісія. Тим часом мати постраждалої дитини налаштована звертатися до поліції.

Кор.: Аби не було ускладнень, Мілана проводить весь день у ліжку на спеціальній твердій поверхні. До навчання та тренувань повернеться щонайменше за три місяці. Мати має намір притягнути до відповідальності вчительку, яка, на її думку, недогледіла за дітьми, та батьків хлопчика, мовляв, донька неодноразово скаржилася, що той постійно конфліктує з однолітками. У матері Стаса Кандибка інша версія конфлікту(…)

Кор.: Розслідує нещасний випадок у школі спеціально створена комісія. У її складі і співробітники закладу. Протягом трьох днів мають з'ясувати обставини та встановити ступінь провини класного керівника…»

А вже 15 січня в «Коротких новинах» журналісти повертаються до теми. В сюжеті йдеться: «Учениці гімназії “Гармонія”, яка отримала травму спини через однокласника, встановлено точний діагноз. Попередній компресійний перелом, на щастя, не підтвердився. Остаточний забій грудної клітки, що встановлено після обстеження МРТ. Втім, аби відновитися, десятирічній Мілані Крісті доведеться понад кількох тижнів провести у ліжку та пройти курс фізіотерапевтичного лікування. Для з'ясування обставин інциденту у школі працює спеціальна комісія».

Журналісти випустили цю інформацію в ефір без бекґраунду, зосередившись тільки на діагнозі. Вони нагадують, як і в попередньому сюжеті, що спеціальна комісія ще працює, але не дезавуюють власноруч сформульованої «провини класного керівника».

Порушення стандарту балансу думок, а відтак і повноти інформації, журналісти каналу припустилися в сюжеті від 15 грудня «Фельдшери, терапевти, медсестри та інструктори швидкої допомоги працюватимуть і надалі», якийінформує глядача про перебіг медичної реформи:

«Юлія Сенник, ведуча: Фельдшери, терапевти, медсестри та інструктори швидкої допомоги працюватимуть і надалі. Таке рішення ухвалило Міністерство охорони здоров'я України. Цих фахівців мали замінити парамедики та лікарі швидкої медицин, проти чого активно виступали діючі фахівці. Країною прокотилася хвиля мітингів. Звукову акцію протесту влаштували і запорізькі співробітники швидкої допомоги. Без роботи могли залишитися півтори тисячі осіб області. Із першого листопада, згідно з міжнародними нормами Євросоюзу, зміни мали набути чинності. Втім, рішення скасували. Адже відповідних спеціалізацій немає у вишах країни.

Анатолій Сидоренко, голова незалежної профспілки працівників швидкої допомоги: Мы не просто считаем, что это победа. Мы считаем, что мы для нашей страны и для наших сотрудников сделали большое дело. На данный момент фельдшер, который работает на службе скорой помощи, остается в классификаторе. Что это значит для нас? Пока не научат, не выпустят профессии парамедик таких работников, наши фельдшера, наши врачи будут работать на службе скорой помощи».

Для досягнення повного розуміння ситуації в цьому сюжеті бракує прямої мови звичайного фельдшера, який би міг дати глядачеві роз’яснення, а також представника влади або експерта, компетентного в даному питанні: а чи справді призупинення реформування системи «швидкої» — велика перемога?

КРОПИВНИЦЬКИЙ, філія ПАТ «НСТУ» «Кіровоградська регіональна дирекція»

Відповідність новин каналу фаховим стандартам експертами оцінено на 3,87 бала.

Журналісти каналу уникають зловживання оцінними судженнями, засиллям епітетів тощо, тож відповідність новин вимогам стандарту відокремлення фактів від коментарів забезпечена стовідсотково; у 93 % є посилання на джерела інформації. Натомість найнижчі показники зафіксовано за стандартами оперативності новин та повноти повідомленої в них інформації — по 0,33 бала.

Головні порушення стандарту оперативності полягають у тому, що журналісти часто забувають відповісти на одне з головних питань до інформаційного сюжету: коли відбулася подія? Як приклад — сюжети від 11 грудня «Порушення виявила комісія з перевірки організації харчування та дотримання санітарного законодавства у навчальних закладах» та «Першу в Україні інтерактивну спортивну мапу міста створили у Кропивницькому». У першому, зокрема, йдеться, що комісія з перевірки організації харчування та дотримання санітарного законодавства виявила в навчальних закладах області численні порушення організації харчування та дотримання санітарного законодавства: «Обласна комісія вибірково перевірила навчальні заклади в семи районах області. У порівнянні з попередніми перевірками, позитивні зрушення є, кажуть члени комісії. На кухні купують нові холодильники, у закладах з'явилися відповідальні за організацію харчування». Утім, коли була перевірка, а також коли оприлюднені її результати — незрозуміло.

На показник стандарту повноти інформації вплинули порушення балансу думок та достовірності. Але бачимо й порушення стандарту, не пов’язані зі згаданими вадами. Прикладом цього може слугувати сюжет від 14 грудня «Андріївські вечорниці провели у Кропивницькому»:

«Яна Семенюк, ведуча: Ворожіння, кусання калити, народні розваги та майстер-класи. Андріївські вечорниці провели у Кропивницькому. Вже п'ятий рік поспіль їх організовують працівники Обласної бібліотеки для юнацтва. Таким чином популяризують українські традиції серед молоді. Чим цього річ розважали учасників вечорниць, бачила Ольга Склярук.

Ольга Склярук, кореспондент: Раз на рік, увечері 13 грудня, вся бібліотека перетворюється на велику світлицю, де відбуваються Андріївські вечорниці.

Тетяна Букач, завідувач сектору соціокультурної діяльності: З давніх-давен українці на Андрія збиралися і проводили перші вечорниці. Саме тому це було одне з найулюбленіших свят українців. І ми підтримуємо ці традиції, і продовжуємо проводити їх і в наші часи.

Кореспондент: Цьогоріч учасників вечорниць розважали одночасно на декількох локаціях. Це кімната ворожінь».

Глядачам не пояснюють, що це за свято, в чому його особливість і чому воно «одне з найулюбленіших свят українців».

Згаданих вище порушень балансу думок журналісти каналу припустилися у 47 % новин. Даний стандарт не дотримано, зокрема, у вже згаданих сюжетах про порушення в організації харчування та інтерактивну спортивну мапу міста. Першому дуже бракує коментаря представника відділу освіти, а другому — користувачів нового сервісу.

Відсутність точки зору зацікавлених осіб бачимо і в сюжеті від 12 грудня «130 родин на Кіровоградщині позбавили батьківських прав лише цього року»: тут ситуацію коментує тільки начальник Служби у справах дітей ОДА. На думку експертів «Детектора медіа», журналістам доцільно було б узяти коментар і в батьків — вихователів дитячих будинків чи працівника служби, який безпосередньо курує такі родини.

За стандартом точності канал набрав 0,73 бала. Головна причина невідповідності новин критерію оцінювання — неуважність журналістів до точності фактів. Наприклад, у сюжеті від 14 грудня «День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС» журналісти припустилися помилки в титрах у прізвищі головного героя. «Ольга Склярук, кореспондент: Через шість годин після вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС солдат Олег Височин у складі Київського спеціального полку міліції вже знаходився у Прип'яті. Пригадує, їх підняли по бойовій тривозі.

Олег Височин, ліквідатор аварії на ЧАЕС: З автоматами, в повній бойовій комплектності, на машинах нас туди відправили. Куди ми їхали? Нам ніхто нічого поки не говорив. Сказали так уже, коли вже ми під'їжджали, що вроді би там щось, десь там щось зірвалося».

У сюжеті чоловік показує своє посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, де чітко видно, що там його прізвище написано як Височін.

Крім того, часто журналісти використовують узагальнювальні характеристики осіб за родом діяльності, як-от «спеціалісти», «представники влади», «екологи». Наприклад, у сюжеті від 15 грудня «В Україні річок поменшало на 10 тисяч»:

«Яна Семенюк, ведуча: В Україні річок поменшало на 10 тисяч. Таку цифру озвучують екозахисники. Активісти б'ють на сполох. Говорять, це результат недбалого ставлення людей до водних ресурсів. Береги забудовуються, решту територій використовують в сільськогосподарських цілях. У Кропивницькому протікає три річки Інгул, Совоклея та Біянка. За інформацією екологів, їх стан незадовільний. Як можна покращити ситуацію в обласному центрі? Та чи захищені водойми законом сьогодні? Дізнавалась Юлія Бабак».

МИКОЛАЇВ, філія ПАТ «НСТУ» «Миколаївська регіональна дирекція»

Сумарний бал за дотримання в новинах філії стандартів інформаційної журналістики в моніторинговий період сягнув 4,2 бала.

Найбільш порушуваними стандартами були баланс думок і точок зору (0,57 бала) і повнота поданих фактів (0,54). Найкраще в миколаївських новинах забезпечено відповідність інформаційного контенту вимогам стандартів достовірності (0,83) та оперативності (0,80).

Збалансованими були більше половини новин каналу. Проте в частині сюжетів представлено коментарі тільки однієї зі сторін, альтернативний погляд на проблему або експертна оцінка в них відсутні. Для прикладу можна навести п’ять поспіль сюжетів у випуску новин від 13 грудня: «Борг понад 50 мільйонів гривень», «Миколаївські рятувальники продовжують вдосконалювати свої навички гасіння пожеж», «У Миколаєві на вулиці Адміральській частково перекриють рух», «Захист ялинок від браконьєрів», а також «Тумани на дорогах Миколаєва». Кожен із них містить позицію тільки однієї зацікавленої сторони. Зокрема, сюжет «Борг понад 50 мільйонів гривень» крім коментаря прем’єр-міністра мав би містити коментар представників керівництва Миколаївського суднобудівного заводу.

«Євгенія Голубова, ведуча: Борг понад 50 мільйонів гривень. Укроборонпром має погасити до початку Нового року. Саме таке рішення стосовно Миколаївського суднобудівного заводу оголосив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на черговому засіданні уряду.

Кор.: Представники державного підприємства неодноразово виходили на мирні пікети. Учасники акції протесту перекривали Варвариський міст та звертались до можновладців із проханням виплатити заборгованість із заробітної плати. Ще наприкінці жовтня “Укроборонпром” повідомив про зупинку роботи Миколаївського суднобудівного заводу через проблеми фінансування. На ситуацію звернули члени уряду України.

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України: Уряд дає доручення концерн керівництву концерн “Укроборонпром” погасити заборгованість заробітної плати працівникам Миколаївського суднобудівного заводу. Це відповідальність керівництва концерну і вони мають виконати це завдання. Тим більше це вже доручення уряду. За невиконання доручення уряду будуть відповідні наслідки.

Кор.: Остаточний термін виконання доручення уряду 25 грудня. Наразі, Укроборонпром змінив керівництво заводу. Відтепер на чолі підприємства екс-директор ЧСЗ Валерій Калашников».

Стандарту оперативності дотримано майже у всіх сюжетах Миколаївської РД НСТУ. Але є й винятки. Наприклад, сюжет про викриття миколаївськими правоохоронцями псевдореабілітаційного центру вийшов на телеканалі 11 грудня, хоча відео щодо цієї події з’явилося на YouTube-каналі «Поліція Миколаївщини» ще 8 грудня. Чи візьмімо сюжет про передачу Одеському підрозділу морської охорони Державної прикордонної служби сучасного спецобладнання, що теж вийшов 11 грудня («Технічна допомога для морської охорони від Посольства США»), на сайті Державної прикордонної служби ця інформація була доступна ще в першій половині дня 5 грудня.

Дотримання стандарту точності в новинах Миколаївської РД НСТУ було оцінено експертами «Детектора медіа» в 0,70 бала. У деяких сюжетах залишається незрозумілим, що саме хотіли показати журналісти. Таким, наприклад, є матеріал «В період похолодання зростає кількість пожеж» (14 грудня). Зокрема, обрані для сюжету синхрони провідного інспектора ГУ ДСНС Олени Гладченко є малозрозумілими й неінформативними.

«Олена Гладченко, провідний інспектор ГУ ДСНС: Я знаю, что вы старшее поколение, все равно все знаете, но все равно аккуратненько. Удлинители, если у вас есть удлинители, чтоб телевизор и утюг вместе не включали(…).

Кор.: Рятувальники перевірили електропровід у будинках та надали рекомендації щодо правильної експлуатації електричних приладів.

Олена Гладченко:Оно, конечно, все в скрутках, просто посмотрите, аккуратненько чтоб оно с этой стороны, вот я не знаю, что у вас подключено...

Мешканка будинку: Плита, а это телевизор я только что включила.

Олена Гладченко: К пожилым людям иногда надо ходить, и часто надо ходить и рассказывать правила пожарной безопасности, потому что иногда случаются и тройники, в которые включены и телевизоры, и чайники, и обогреватели; к чему приводит? — К пожарам».

ОДЕСА, філія ПАТ «НСТУ» «Одеська регіональна дирекція»

Зведений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу склав лише 2,51 бала із шести можливих. Зокрема, через украй низькі показники за стандартом повноти інформації — 0,06 бала та балансу думок і точок зору 0,2 бала.

Експерти звернули увагу, що практично в усіх сюжетах телеканалу представлено коментар або позицію лише однієї сторони. Наприклад, сюжет «Щонайменше 55 мільйонів гривень необхідно для ремонту стін після демонтажу пожеженебезпечних оздоблювальних матеріалів» (12 грудня) містить два синхрони директора Департаменту освіти і науки Олени Буйневич, записаних під час апаратної наради, і жодного коментаря експерта з будівництва, представника шкіл, які потрібно ремонтувати. Те ж можна сказати і про сюжет «В Одесі провулок, де знаходиться будинок із однією стіною, зроблять пішохідним» (13 грудня). Це попри те, що заплановані зміни зачіпають інтереси жителів цього провулку, яким доведеться переставляти кондиціонери й ремонтувати вікна й балкони, а також автомобілістів, які наразі там паркують свої транспортні засоби, бачимо лише коментарі начальника міськуправління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Андрія Шелюгіна.

«Ведучий: Провулок, де знаходиться будинок із однією стіною, зроблять пішохідним. Комплексну реконструкцію підтвердили у міськраді. У Воронцовському провулку відновлять історичну бруківку та встановлять автентичні ліхтарні стовпи. До облаштування підключать і місцевих жителів. Їм рекомендують прибрати з фасадів кондиціонери, привести до ладу балкони і вікна. Крім того, планується відновити історичний вигляд проходу, що веде з Воронцовського провулку до Військового узвозу. Такі пропозиції прозвучали на робочій нараді з комплексної реконструкції відомої туристичної вулиці в Одесі.

Андрій Шелюгін, начальник міського управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини: В планах как раз применять именно аутентичные материалы, которые сохранились в городе. Это и лавовые плиты наши, которые сегодня, к сожалению, в разных местах города частично где-то они применяются, но сегодня комплексности, будем так говорить, да, вот замощение этими плитами клумб как на улице или Сумехинской, сегодня не существует.

ВЕДУЧИЙ: (…)

Андрій Шелюгін: В целом концептуальное решение сегодня приняты, научные проработки сделаны и сегодня остается задача воплотить это все в жизнь и воссоздать это все в том виде, в котором это было построено при графе Воронцове».

Практично нульовим є рівень дотримання в новинах каналу стандарту повноти інформації. У першу чергу це спричинене згаданим уже однобоким висвітленням, а також браком експертної думки та бекґраундів. До того ж значна частка новин припадає на короткі повідомлення, озвучені диктором. Зазвичай це злегка відредаговані повідомлення прес-служб різних відомств. Наприклад, як у сюжеті від 15 грудня «В Одесі СБУ вилучила велику партію контрабандних цигарок»:

«Ведучий: В Одесі СБУ вилучила велику партію контрабандних цигарок. На понад мільйон гривень. Правоохоронці затримали на території гаражного кооперативу мікроавтобус, за кермом якого був іноземний громадянин. Під час огляду автомобіля в ньому виявили близько 30 тисяч пачок цигарок без акцизних марок. Оперативники спецслужби встановили, що контрабандний товар незаконно ввозився в Україну з території невизнаного Придністров'я. За оцінками експертів вартість вилучених тютюнових виробів складає понад мільйон гривень. Тривають слідчо-оперативні дії».

Вимог стандарту оперативності не дотримано в половині проаналізованих сюжетів каналу (0,51 бала).

Іноді телекомпанія подає інформацію із запізненням — наприклад, сюжет «В Одесі СБУ вилучила велику партію контрабандних цигарок» вийшов у вечірньому випуску новин 15 грудня, хоча інформація про сам факт вилучення контрабанди з’явилася на сайті СБУ ще вдень 14-го.

Головна ж причина низьких показників за стандартом — це те, що телеканал заповнює випуски новин «учорашніми» матеріалами, тобто такими, що вже демонструвалися напередодні. Так, сюжет «В Одесі з'явиться нова міська онлайн-платформа “Твій депутат”», який уперше вийшов 11 грудня, повторюється й випуску 12-го. Двічі виходили сюжети «Як треба працювати в сфері туристичних послуг аби стати успішними» (12 і 13 грудня), «Цього тижня в Одесі пройдуть дні пам'яті Андрія Сахарова» (13 і 14 грудня) і «В місті Балта в одній зі шкіл почала свою роботу американська волонтерка Елісон Хансен» (транслювався 14 і 15 грудня).

ХЕРСОН, філія ПАТ «НСТУ» «Херсонська регіональна дирекція»

Моніторники оцінили дотримання базових фахових стандартів у новинах каналу на 4,54 бала із шести можливих. Зауважили й певну тенденцію: майже половина новин відповідала вимогам усіх критеріїв оцінювання, інші ж містили порушення за кількома стандартами.

Найчастіше новинарі херсонської філії НСТУ порушували стандарти повноти інформації (0,5 бала) та відокремлення фактів від коментарів (0,57). Що стосується останнього, то експерти помітили сюжети, які буквально рясніють оцінними судженнями. Яскравим прикладом новини з такими вадами є сюжет від 11 грудня «Проект “Чужих дітей не буває”». Це репортаж про те, як мобільна група навідується до неплатників аліментів. Узагальнення бачимо вже в підводці: «Десятки закритих дверей та сотні листів із вимогою згадати про своїх дітей». Як бачимо, журналіст ставить знак рівності між виплатою аліментів і згадкою про свою дитину.

Далі — набір непідтверджених відомостей, які, до того ж, наводяться без жодних посилань на джерело інформації: «Кримінальні провадження щодо неплатників аліментів в Україні це рідкість. Засуджені ще більша рідкість. Зазвичай вони уникають відповідальності. Заборгованості з виплат аліментів на Херсонщині часто сягають сотень тисяч гривень», «Цікаво, що більшість боржників мають фінансові можливості заплатити».

Впродовж сюжету ми бачимо й такі оцінні судження, як «горе-батьки» та «статистика лякає».

Не дотрималися в сюжеті і стандарту достовірності інформації: «Юристи кажуть, давити на совість метод не результативний. Треба переходити до жорстких та дієвих методів, один із них арешт майна».

Сюжетом, у якому порушено кілька стандартів інформаційної журналістики, є й новина від 12 грудня «Смерть на полюванні». У ньому йдеться про те, що мисливець на полюванні отримав смертельне поранення, але його друзі й родичі не вірять у нещасний випадок. Журналіст, не фільтруючи інформації, дає коментар батька, який, судячи з його слів, на полюванні не був, зате має власну версію подій:

«Михайло Целеп, батько загиблого: … А це його лучший друг був вроді, крайній ішов, зайшов наперед, взяв і вистрілив у нього із ружья, гільза вилетіла він її зарив…»

Кореспондентка каже, що момент убивства бачили кілька людей, однак прямого коментаря жодного з них немає. Натомість у сюжеті є знеособлене посилання на невідомих, які «кажуть, постріл був прямим і єдиним, в область серця».

Далі — пряме оцінне судження журналіста: «Трагедія сталася опівдні просто посеред поля. Нічого не заважало мисливцям розгледіти один одного, тим більше, на відстані декількох метрів. Та й сплутати людину із зайцем неможливо».

Весь сюжет кореспондент будує на домислах і припущеннях, автоматично роблячи підозрюваного злочинцем, який скоїв навмисне убивство:

«Люди кажуть: мотив вбивства очевидний — заздрість. Покійний жив у власному будинку, поруч звів невеличкий продуктовий кіоск, мав дружину і двох дітей...».

Хоча версія про заздрість як мотив убивства — лише точка зору брата загиблого Сергія: «Це завість, просто завість, тому що в нього сім'ї немає, його діти покинули, виїхали за кордон, дружина покинула його».

Із сюжету зрозуміло, що підозрюваний перебуває під домашнім арештом. Тобто коментар у нього можна було взяти або хоча би спробувати це зробити. Натомість кореспондент повністю став на бік обвинувачів і називає підозрюваного злочинцем ще до рішення суду: «Активісти сільської громади Ювілейного запевняють: добиватимуться правди гуртом, щоб винуватець не уникнув покарання».

Звернули увагу експерти й на те, що журналістам каналу почасти бракує тактовності, що призводить до некоректного спілкування з героями сюжетів. Наприклад, спілкуючись із безхатченком (у сюжеті за 13 грудня «Врятувати життя»), журналістка питає його: «А сколько лет вы вот так уже не работаете, бомжуете?». Бомжувати — образливе висловлювання, можна було запитати: «Скільки часу ви живете на вулиці?».

«UA: Крим», супутниковий телеканал суспільного мовника України

На думку експертів, фахові стандарти в новинах каналу дотримано на 2,94 бала із шести можливих. Найчастіше журналісти каналу порушували стандарти оперативності й повноти інформації, по 0,21 бала, а також балансу думок — 0,30 бала. Найліпші результати — за дотриманням вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів — 0,85 бала.

Що стосується балансу думок, то зрозуміло, що можливості журналістів «UA: Крим» отримати коментарі з півострова вкрай обмежені. Не тільки через відмову російської влади відповідати на інформаційні запити каналу, а ще й тому, що події, про які зазвичай розповідає канал, не висвітлюються російськими ЗМІ. Тож навіть запозичити озвучену ними позицію офіційних відомств неможливо. Але журналісти каналу могли би спитати, що думають із приводу тих чи інших подій «материкові» експерти.

Наприклад, у сюжеті від 13 грудня «Помиловали или депортировали?» юрист мав би розповісти, наскільки дії російської Феміди відповідають тамтешньому законодавству й нормам міжнародного права, наскільки правомірна засекреченість указів Путіна про помилування засуджених:

«… Мидат Халифов, корреспондент: До Нового года заместители председателя Меджлиса Ильми Умеров и Ахтем Чийгоз планируют подать иск на администрацию президента России. Всё что они хотят, получить указы о своем помиловании. Пока таких бумаг у крымских татар на руках нет.

Ильми Умеров, заместитель председателя Меджлиса крымскотатарского народа: Мы намерены подавать в суд на президента России, что бы он ознакомил нас с текстом указа на основании которого нас освободили. Мы даже не знаем то ли нас помиловали то ли нас реабилитировали, то ли мы в бегах находимся.

Корреспондент: адвокаты Николай Полозов и Эдем Семидляев направляли в администрацию президента России запросы…. Но адвокатам пришел отказ, в белокаменной заявили, документы считаются засекреченными….

Корреспондент: По словам Полозова то, что указы о помиловании в Москве проходят под грифом “Засекречено” лишает крымских татар права на возвращение домой в Крым».

Але є сюжети, в яких порушено баланс думок тільки тому, що автор і не збирався робити новину повноцінною. Так, у сюжеті 14 грудня («Пенсионный фонд Украины передаёт персональные данные с адресами нынешнего проживания крымчан в Россию» відсутній коментар представника зазначеного відомства. Слово надано тільки правозахисниці, яка береться озвучити позицію ПФУ замість нього:

«Елена Солонина, ведущая: Пенсионный фонд Украины передаёт персональные данные с адресами нынешнего проживания крымчан в Росию. Правозащитники Хельсинского союза по правам человека заявили, такими действиями украинская власть признает аннексию полуострова. По словам правозащитников, с начала 15-го года Пенсионный фонд изменил порядок назначения пенсий для внутренне перемещённых лиц из Крыма…Таким образом, страна-агрессор уже получила информацию о пяти тысячах крымчан, которые живут на материковой части Украины.

Анна Рассамахина, правозащитник: Я, якщо дозволите, підсумую правову позицію Пенсійного фонду України. Вона полягає в тому, що в Криму діє…».

Претензії до порушення стандарту оперативності полягають у тому, що журналісти часто не повідомляють, коли відбуваються події, про які вони розповідають. Наприклад, невідомо, коли прийняли рішення про продовження санкцій проти Росії лідери ЄС у сюжеті від 15 грудня «Лидеры стран членов Евросоюза продлили эконономические санкции против России ещё на полгода». Друга причина — сюжети, які не розповідають про якусь подію, а зроблені «на тему». Таким є, зокрема, сюжет від 15 грудня «Как в Украине относятся к исламу», який не містить прив’язки до події, що спонукала журналіста провести опитування.

Окрім пониження показника стандарту повноти через нехтування вимогами решти критеріїв оцінювання, бачимо в новинах каналу й незалежні від них вади. Так, у сюжеті від 11 грудня «Суд в Крыму приобщил к делу Кадырова рецензию на лингвистическую експертизу» не пояснюється,яке значення мала ця експертиза, що це таке, чому її називають «одним із ключових доказів» і чому експерти вважають її науково необґрунтованою:

«Елена Солонина, ведущая: Окупационный суд в Крыму приобщил к делу Сулеймана Кадырова рецензию на лингвистическую экспертизу обвинения. Адвокат крымского татарина называет это одним из ключевых доказательств обвинения . Но после анализа экспертизы специалисты назвали ее научно не обоснованной и надеются, что суд не примет ее как доказательство».

Із сюжету «Покушение на жизнь» від 14 грудня не зрозуміло, хто такі, крім того, що вони кримські татари,Бекір Дегерменджи и Асан Чапуха і за що їх затримали, до яких міжнародних організацій звернувся адвокат:

«Елена Солонина, ведущая: Покушение на жизнь. Именно так крымскотатарский активист Нариман Джелял назвал действия пророссийской власти в отношении задержанных Бекира Дегерменджи и Асана Чапуха. Из-за состояния здоровья двух крымских татар их адвокаты требовали изменить меру пресечения на домашний арест. Но оккупационнаяФемида оказалась не на их стороне, заявил активист Джелял. По его словам, состояние Асана немного легче, чем у Дегерменджи. Но если они и дальше будут находиться в СИЗО, есть угроза ухудшения здоровья. Нариман Джелял призвал международные правозащитные организации предотвратить, цитирую: “убийство крымских татар”».

Наявність посилань на ідентифіковані джерела інформації зафіксовано у 64 % новин. Порушення ж трапляються досить прикрі. Наприклад, у сюжеті від 13 грудня «Родственники тех, кто сидит в тюрьмах России, подготовили коллективное письмо Президенту Петру Порошенко» не пояснюється, де журналісти взяли цю інформацію.

На показник стандарту впливають також узагальнені посилання на кшталт «експерти говорять», «медики кажуть». Прикладом може бути вже згадуваний сюжет «Как в Украине относятся к исламу»: «По прогнозам экспертов, к 2050 году количество исповедующих ислам в Украине увеличиться на 300 тысяч человек. Главные причины высокая рождаемость, миграция и обращения в ислам».

Порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів може бути використання оцінних суджень такого штибу: «Это сделали уже традиционно для оккупационного Крыма неизвестные люди в форме без опознавательных знаков» або «Не все студенты Таврического национального университета знают об исламской религии. Это может стать почвой для негативного восприятия представителей этого вероисповедания».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Фото: прес-служби НСТУ, фотограф Володимир Шевчук

comments powered by Disqus