Джинсові помарки в новинах регіональних філій НСТУ. Схід

Перша хвиля моніторингу новин регіональних суспільних мовників припала на старт повноважень новопризначеного менеджменту в майже половині філій НСТУ. І хоча перші дні їхньої роботи не обіцяли стрімкого прориву в підходах до формування новинного контенту, відсутність джинси в її класичному вигляді відверто потішила. Утім, новини жодного з шести каналів, включених до моніторингу, не були чистими від матеріалів із ознаками замовності. Прискіпливий аналіз засвідчив, що «паркетно-протокольна» інерція під час підготовки сюжетів іще не зникла. Але такі новини виглядають радше помарками неохайного учня, аніж наслідком злого умислу.

Загалом кількість новин із ознаками умовної джинси коливалася від 2 % у новинах Донецької регіональної філії НСТУ до 13 % у полтавчан, які протягом тижня випустили в ефір чотири сюжети з Володимиром Гройсманом за підсумками засідання прес-клубу реформ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік», яке провела Асоціація міст України. Решта ж новин із політичною складовою ймовірної замовності (загалом — 13 сюжетів із 242 проаналізованих) стосувалися представників місцевих органів влади. Ще в чотирьох сюжетах монітори помітили ознаки джинси комерційної. Цікаво, що два з них — це самореклама полтавської «Лтави», донеччани прислужилися «Укрзалізниці», а дніпровці посприяли промоції фітнес-клубу.

Окремо хотілося б виділити новини журналістів Луганської філії НСТУ, які за методикою оцінювання експерти змушені були віднести до умовно замовних через численні порушення базових стандартів. Ідеться про контент, який стосується висвітлення подій на непідконтрольних територіях і є радше елементом інформаційної війни, аніж інформаційної журналістики.

Стосовно ж дотримання вимог фахових стандартів загалом, то показники каналів коливалися від 3,83 бала донеччан до 5,31 в харків’ян. Не подолали чотирибальної планки за стандартами новинарі «Криворіжжя». Решта телеканалів забезпечила відповідність критеріям оцінювання на 4,22 — 4,67 бала із шести можливих. Усім вимогам стандартів інформаційної журналістики відповідали 85 сюжетів, або 35 % контенту. Найбільше проблем у телевізійників регіональних філій НТСУ виникає із забезпеченням у новинах балансу думок і поглядів, а також повноти інформації. Не в останню чергу — через спільну ваду, а саме небажання заглиблюватися в тему, виходячи за межі трансльованих повідомлень прес-служб, та формату «підводка + синхрон».

ДЖИНСА

ДОНЕЦЬК, філія ПАТ «НСТУ» «Донецька регіональна дирекція» (канал «До ТеБе»)

Експерти проаналізували 42 сюжети, які вийшли в новинах «До ТеБе» в моніторинговий період. Ознаки замовності були помічені лише в одному з них, що склало 2 % від проаналізованого контенту.

Сюжет, що дозволяє зробити припущення щодо комерційної замовності, вийшов в ефір 12 грудня під назвою «Кавова машина, мікрохвильова піч, біотуалет — це все є у потязі № 1, який об’єднав схід і захід України». У підводці ведуча розповідає, що понад два роки активісти Донеччини просили «Укрзалізницю» про пряме сполучення зі Львовом та Івано-Франківськом, і нарешті такий потяг почав курсувати між містами сходу і заходу. Фактично в тексті ведучої прямої реклами начебто немає, але і кореспондент, і спікери виходять за межі простого інформування, деталізуючи вигоди нового маршруту, що сприяє просуванню даної послуги від «Укрзалізниці»:

«Кор.: Потяг налічує десять вагонів: вісім купейних і два люкси. Вони обладнані системою кондиціювання, біотуалетами, холодильниками, кавовими апаратами та мікрохвильовими печами.

Мирослав Соловей, начальник потягу “Івано-Франківськ — Костянтинівка”: На Прикарпатті не було ніколи і далі таки обновили состав, як говориться, схід і захід разом. Так що дуже гарно і приємно. Сьогодні ми провезли пасажирів, дуже пасажири довольні і ми так само.

Кор.: На кінцевій зупинці поїзд пробув годину, тим же вечором відправився до Івано-Франківська. З Костянтинівки на захід України першим рейсом вирушило більше 20-ти чоловік.

Андрій, мешканець Горлівки: Первый раз как раз поезд совпал, вот отсюда надо уехать прямо туда. Просто великолепно.

Кор.: Вартість проїзду у вагоні класу люкс — 2100 гривень, а купе майже 900 гривень.

Тетяна, мешканка Костянтинівки: Я считаю, цена адекватная. Дороговато, но это же почти сутки в пути. Я считаю, нормально.

Кор.: Квитковий касир Костянтинівського залізничного вокзалу говорить, квитки на цей потяг на час новорічних канікул не розкуплені.

Наталя Мошкарьова, квитковий касир: Ещё не все знают. Я думаю, в дальнейшем им будут пользоваться, потому что очень много спрашивают.

Кор.: Потяг Костянтинівка — Івано-Франківськ курсуватиме через день».

ДНІПРО, філія ПАТ «НСТУ» «Дніпровська регіональна дирекція» (51 канал)

У випусках новин телекомпанії експерти знайшли 4 сюжети з ознаками замовності, — це 11 % проаналізованого контенту. Два сюжети мали ознаки політичної джинси, один — комерційної.

На думку моніторів, редакція двічі продемонструвала невиправдану лояльність до чиновників облдержадміністрації, включаючи до сюжетів синхрони посадовців, без яких цілком можна було б обійтися.

Так, у сюжеті про будівництво дитячого садка в селищі Іларіонове Синельниківського району від 11 грудня «Ще трішки й нові стіни наповняться дитячим сміхом» журналіст розповідає тільки про позитивні аспекти будівництва нового дитсадка, який буде здано наступного року («зводять за сучасним європейським проектом», «садок обіцяють зробити енергонезалежним»). Будівництво коментує радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Голик, компетенція якого в цьому питанні недостатньо обґрунтована автором. Чиновник розповідає про плани будівництва, а не звітує про вже виконану роботу:

«Юрій Голик, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації: «Детский садик будет сдан в следущем году. Он получит современную модульную альтернативную котельную. Детский садик не будет зависеть от центрального отопления. Кроме того, в этом детском садике будут солнечные панели на крыше».

Продовженням освітньо-будівельної теми бачимо й у сюжеті про реконструкцію навчально-виховного закладу № 7 у Синельникові коштом обласного бюджету від 12 грудня «У Синельникові триває реконструкція». Знову сюжет винятково «на позитиві», при цьому автор не вказує, скільки коштує проект, чи раціонально використовуються кошти, не цікавиться, як вдається поєднувати ремонт і навчальний процес, чому реконструкцію не було проведено під час літніх канікул тощо. Зауважимо, в сюжеті немає жодного коментаря чиновника. Редакція випустила в ефір коментарі тільки представників виховного закладу.

Експерти не виключають, що ці два матеріали могли бути зняті в рамках прес-туру, організованого прес-службою облдержадміністрації. Якісні фотозвіти із обох будівельних майданчиків та коментарі чиновників опублікувала прес-служба на сайті ОДА.

Досить дивно виглядає й синхрон представниці ОДА в сюжеті від 14 грудня про облаштування куточку буккросингу в обласній лікарні імені Мечникова «Книжки у медичному закладі»:

«Журналіст: Допомагали з облаштуванням куточку буккросингу чиновники обласної адміністрації. Кажуть, приєднатися до такої акції можуть всі.

Ольга Горб, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації: Все желающие, кто хотел бы присоединиться к этой очень интересной, и, самое главное, полезной акции, мы ждем и готовы развивать эту тему дальше. Это спонсорские средства, областной бюджет, в данном случае, не участвует».

Чому саме радниця голови ОДА коментує відкриття куточка буккросингу в лікарні? Це виглядає, як робота на імідж влади.

А матеріал про благодійні заняття в тренажерці для людей з інвалідністю від 14 грудня «У Дніпрі працює безкоштовно тренажерна зала…» має ознаки комерційної замовності, — вважають експерти, бо під приводом розповіді про соціальний проект опосередковано просуває послуги спортивного клубу. До того ж, журналіст прямо вказує адресу спортивного клубу: «Закадровий: Заняття проходять щосереди о 18-й за адресою Набережна Перемоги, 62». Також у відеоряді з синхроном фігурує тренер, вдягнутий у брендовану футболку спортклубу з повною назвою закладу (Body Like A Stone — BlaS).

ЛУГАНСЬК, Філія ПАТ «НСТУ» «Луганська регіональна дирекція» (канал «ЛОТ»)

У новинах телеканалу «ЛОТ» експерти не виявили ознак замовного контенту в його традиційному розумінні. Утім, із позиції їх оцінювання за канонами конфліктночутливої журналістики, експерти виділили чотири сюжети, незбалансованість яких, а також негативна тонованість, дозволяють ставити їх на один щабель із контентом, який співвідносимо з умовною джинсою.

Зокрема, сюди потрапляють сюжети, які де-факто є оглядом подій на неконтрольованій українською владою території так званої ЛНР. Це добірка від 11 грудня «Традиційний огляд новин», сюжет «Вердикт від Леоніда Пасічника — знищити всіх прихильників Плотницького» за 12 грудня, а також новина від 14 грудня «Безкоштовне навчання у ВУЗах самоназваної республіки — фейк сепаратистів» та «Огляд новин із окупованого Донбасу» за 15 грудня.

Звісно, очікувати позитивних новин про події на цих територій було би дивним. Але формат підготовки інформації спричинив порушення вимог базових критеріїв: не можна визначити їхньої оперативності, вони не містять коментарів фахівців, повідомлення (в багатьох випадках суб’єктивні) взяті з Facebook або YouTube, які без верифікації не можуть вважатися достовірними джерелами.

Один із характерних прикладів — сюжет від 15 грудня «Огляд новин із окупованого Донбасу». В одному сюжеті зібрано три повідомлення, в яких порушено стандарти оперативності через відсутність конкретних подій, коментарі фахівців (баланс думок), стандарти достовірності і повноти фактів, сюжети також містять оцінні судження та висновки журналістів, що неприпустимо в новинах:

«Кореспондент: Незважаючи на обіцянки бойків, промислові підприємства на окупованому Донбасі роботи не відновили, а тепер їх хочуть привласнити російські олігархи. Зокрема, на Алчевський металургійний комбінат зазіхнув Алішер Усманов… Про це повідомляють Gazeta.ua та “Зеркало недели”, посилаючись на сторінку у Facebook координатора “Інформаційного спротиву” Дмитра Тимчука.

Додамо, що обіцяне США заморожування іноземних активів російських олігархів перетворить розкрадання промислового потенціалу в окупованому Донбасі на мильну кульку.

А окупаційна адміністрація Горлівки через фейковий суд ДНР зобов'язує передати сільгоспземлі тих, хто не проживає в самоназваній республіці. Про це повідомляють “Ведомости Донбасса”. На офіційному сайті окупаційної адміністрації Горлівки з'явилося повідомлення про позовні заяви до так званого Господарського суду ДНР, якими зобов'язують передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення муніципальній громаді Горлівки і далі перелік осіб. Громадяни, у яких віджимають землю, проживають на підконтрольній Україні території, у селах Новолуганське, Артемівське-1 Бахмутського району. …

Інтернет-ресурс “Інформатор” з посиланням на користувачів однієї російської соцмережі повідомляє, що у так званій ЛНР епідемія крадіжок українських автомобільних номерів. Тільки за одну добу зареєстровано 17 випадків … Зазначається, що зловмисники знімають українські номери тільки з іномарок. Викрадачі залишають номер мобільного, на який слід зателефонувати. Вказують тільки ті телефонні номери, що обслуговуються компанією МТСVodafone. Таким чином, так звані силовики республіки не можуть встановити місце знаходження абонента саме цього оператора зв'язку. Безгрошів'я на окупованих територіях спонукає людей на такі відчайдушні кроки».

Очевидно, такий відверто пропагандистський контент у рамках інформаційної війни між Україною й Росією припустимий, але чи саме в інформаційних новинах телеканалу-філії національного суспільного телебачення? Це питання залишається дискусійним. Утім, саме така оцінка експертів також має право на існування.

ПОЛТАВА, Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція» (канал «Лтава»)

Протягом моніторингового тижня експерти виявили шість сюжетів із ознаками замовності з 48 оцінених, що становить 13 % контенту. Із них чотири — це політична джинса, два сюжети — реклама власної телерадіокомпанії.

Отже, сюжет від 11 грудня «На “Лтаві” завершили технічне оновлення» є прикладом самопромоції, де кореспондент каже, що «завдяки онлайн-трансляціям ефір радіо “Лтава” стане доступнішим для жителів Полтавської області». Окрім того, тут також порушено стандарти «баланс думок» та «повнота», адже попри наголосі на унікальності нового обладнання немає жодної інформації про нього — яке це обладнання, що саме оновили, вартість його тощо.

Ще один сюжет такого штибу вийшов в ефір 15 грудня — «Оперативніше розповідати глядачеві про новину». Рекламуючи свій телеканал, журналіст стверджує, що «…кожного місяця спеціальні тренінги і активно брали участь у цих тренінгах саме “Лтава”, наші журналісти», або «Ми ввійшли у вісімку найкращих, які пройшли ще додаткові тренінги і вісім із цих компаній, які розробили стратегію, вони змагалися за чотири перемоги».

Особливість політичної джинси на «Лтаві» полягає у висвітленні журналістами «покращень» від уряду. Чотири з п’яти таких новин — на користь прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Джинса ця досить дивна, оскільки відеоряд для всіх сюжетів, що виходили в майже в кожному випуску новин, було знято на одній події — засіданні прес-клубу реформ «Децентралізація: підсумки та досягнення 2017 року, завдання на наступний рік», яку Асоціація міст України провела 11 грудня 2017 року. Це, зокрема, «Будівництво доріг — один із найпріоритетних напрямків» і «Вперше в Україні 16 з половиною мільярдів гривень…» від 11 грудня, «Економічне зростання в Україні» від 13 грудня та «Майже сорок сім мільярдів гривень» від 15 грудня. Під виглядом новин журналісти транслювали слова Володимира Гройсмана, які він вже неодноразово озвучував. Наприклад, в сюжеті «Майже сорок сім мільярдів» розповідають, що майже 47 млрд грн спрямують на нові дороги в Україні. Цю саму цифру Гройсман озвучив ще у вересні.

А так виглядає новина від 11 грудня «Будівництво доріг — один із найпріоритетних напрямків на 2018 рік. Їх будуватимуть на всіх областях»:

«Марина Проскурняк, ведуча: Будівництво доріг один із найпріоритетних напрямків на 2018 рік. Їх будуватимуть на всіх областях. Про це повідомив прем'єр-міністр України на зустрічі з представниками регіональних ЗМІ. Загалом, на автошляхи спрямують понад 46 мільярдів гривень. Крім того біля 1300 квартир придбають для військовослужбовців. Володимир Гройсман заявив, що до 2020 року планують знизити ціни на газ. Також він повідомив, що нині уряд працює над тим, щоб не було черг на дитсадків».

ХАРКІВ, філія ПАТ «НСТУ» «Харківська регіональна дирекція» (канал ОТБ)

Підозру стосовно наявності ознак замовності в експертів викликали два сюжети телеканалу із 42 проаналізованих, що становить 5 % контенту, обидва — з політичною складовою.

Втім, їх важко назвати джинсою, радше йдеться про невдалий формат подання інформації та небажанням заглиблюватися в тему.

Візьмімо, наприклад, сюжет за 11 грудня «Ізюмська центральна лікарня», де інформаційний привід відверто «притягнули за вуха»: «Дах ремонтують, стіни утеплили, вікна замінили. В Ізюмській центральній міській лікарні тривають ремонтні роботи».

Приводом до створення матеріалу стала інспекція лікарні головою ОДА Юлією Світличною: «До кінця року планують реконструювати два поверхи лікарні, ще два — приведуть до ладу наступного року, повідомила керівник області Юлія Світлична, яка перевірила хід ремонтних робіт».

І хоча в матеріалі немає кадрів зі Світличною чи її коментарів, такий сюжет недоречний у випуску новин. Журналісти просто розповіли, як добре ремонтують лікарню. Якби вони вирішили глибше зануритися в тему, то зробили б запит і перевірили, чи забезпечене цільове використання коштів, чи немає там зловживань, чи вчасно закінчать ремонт і що взагалі з пацієнтами, які не можуть користуватися приміщеннями, зачиненими на ремонт тощо.

Інший сюжет із порушеннями — «Про зустріч Порошенка і Дуди в Харкові» за 13 грудня. Зрозуміло, що зустріч президентів у місті канал не міг проігнорувати. Утім, сюжет побудований у формі типового паркету на кшталт: «Президент України Петро Порошенко і Президент Польщі Анджей Дуда побували на меморіалі жертвам тоталітарного режиму, де поклали квіти». На початку сюжету акцент зроблено саме на протокольній частині, відтак, пересічний глядач не зверне увагу на важливі заяви президентів.

А цю інформацію журналістка чомусь залишила насамкінець: «Після того, як у квітні цього року представники польських націоналістичних організацій розібрали на кладовищі селища Грушовичи надгробний пам'ятник воїнам УПА — президенти домовились координувати всі кроки з легалізації місць поховань, як на території Польщі так і на території України». А Порошенко пообіцяв створити комісію, яка займатиметься вивченням історичних фактів.

Матеріал варто було почати або з цієї заяви, або з іншої — можливого введення миротворчих військ на Донбас.

«Як член Ради безпеки ООН, Польща вважає, що на окупованих територіях могла розпочати місія ООН, так звані «блакитні берети». Ми прихильники такого рішення і тут Україна може розраховувати на нас», — заявив президент Польщі.

У сюжеті також залишили типово «паркетні» заяви на кшталт: «В першу чергу Петро Порошенко подякував Анджею Дуді за підтримку у сфері безпеки та оборони, в тому числі у контексті протидії російській агресії».

Враховуючи ці заяви, журналісти могли б дізнатися, чи є могили членів УПА в місті та області, чи їх доглядають, тощо, щоб актуалізувати заяву для свого регіону.

КРИВИЙ РІГ, філія ПАТ «НСТУ» «Криворізька регіональна дирекція «Криворіжжя»

Із 21 проаналізованому сюжету каналу «Криворіжжя» такими, що мають ознаки замовності, експерти вважають дві новини, — це 10 % контенту. Всі вони віднесені експертами до політичної джинси.

В одній із них ідеться про наміри влади щось зробити в майбутньому («Транспортну мережу Кривого Рогу оптимізують», 13 грудня). Журналіст повідомляє, що у 2018 році «Маршрути оптимізують, на деяких змінять загальну протяжність, відстань між зупинками скоротять, та поліпшать якість обслуговування пасажирів. При цьому, на маршрутах перевагу надаватимуть комунальному транспорту. Усе це пообіцяли містянам у профільному відділі транспорту і зв'язку під час чергового засідання виконкому Криворізької міської ради». Розпливчастість інформації та відсутність посилання на її джерело, відсутність балансу думок у сюжеті, акцентування лише на позитивних якостях інформації, невідповідність інформації, озвученої журналістом та синхрону чиновника дозволяють припустити наявність ознак замовності на користь міської влади.

«Сергій Сиротюк, начальник відділу транспорту і зв'язку виконкому Криворізької міської ради: В бюджет міста на 2018 рік закладено кошти для закупівлі десяти одиниць нових тролейбусів».

СТАНДАРТИ

ДОНЕЦЬК, ПАТ «НСТУ» «Донецька регіональна дирекція» (канал «До ТеБе»)

Показник дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики в новинах «До ТеБе», які вийшли в моніторинговий період, складає 3,83 бала із шести можливих. Усіх стандартів журналісти телеканалу дотримувалися в семи із 42 проаналізованих сюжетів.

Найнижчим виявилися показники збалансованості думок — 0,36 бала. Зокрема, це зумовлено засиллям новин, які дублюють повідомлення прес-служб державних інституцій, наявності в сюжетах тільки одного спікера тощо. Порушення балансу думок суттєво вплинув і на показник повноти інформації — усього 0,17 із максимально можливого одного бала. Дотримання стандартів оперативності й точності новин каналу оцінено на 0,74 бала. Досить високі бали журналісти Донецької філії НСТУ мають і за дотримання стандартів відокремлення фактів від коментарів становить — 0,90 бала, а також достовірності — 0,93.

Експерти зауважили, що в донецьких новинах бракує часової прив’язки подій, на кшталт «відбулося сьогодні» чи «трапилося вчора». Тож глядачеві важко зрозуміти, наскільки «свіжі» новини їм запропоновано.

Що ж до інших недоліків, які помітили монітори, то впадає в око завелика кількість сюжетів, які складаються з підводки ведучого та прямої мови посадової особи. Яскравий приклад — сюжет за 11 грудня «Авдіївський коксохімічний завод залишився відрізаним від залізничного сполучення», в якому ведучий озвучує проблему, а коментує її директор заводу. При цьому сюжет не містить бекґраунду, і важко зрозуміти суспільну актуальність інформації складно, чи є постраждалі, як це вплинуло на суспільну ситуацію, чи не пошкоджені оселі людей довкола заводу, чи є у них освітлення тощо.

«Ведуча: У результаті обстрілу Авдіївський коксохімічний завод залишився відрізаним від залізничного сполучення. Перебита лінія електропередач Очеретине-Авдіївка. На місці працює бригада енергетиків Коксохіму та працівники “Укрзалізниці”. Нагадаємо, під Авдіївкою загострилася ситуація з 9 грудня, коли бойовики чотири години вели прицільний обстріл по позиціях сил АТО.

Муса Магомедов, генеральний директор Авдіївського коксохімічного заводу: Одна линия передач это центральная. Вторая линия повреждена в четырех местах, но электроэнергия по ней поступает. Сначала нужно ремонтировать центральную, на завтра идет согласование, чтобы приступить к восстановлению. Наши энергетики уже обошли все повреждения, знают характер, понимаем, что нужно делать. Надеюсь, что на завтра будет разрешение и сможем приступить к работам. Что касается железной дороги, перебиты контактные сети и покрытия, электропитание тоже, но часть уже успели восстановить, сейчас работают две дрезины, одна наша, одна “Укрзалізниці”. И, занимаются тем, что поднимают контактную сеть по одной ветке, чтобы по ней можно было ехать и по второй ветке. Пока будут делать, будут проезжать повреждения. Ну мы надеемся, что само движение мы сможем возобновить за сегодня».

Водночас, інформація, озвучена ведучою, не підтверджена, джерело її походження — невідоме. Відеоряду, який би підтверджував її, також немає. Тож окрім балансу думок порушено ще й стандарт достовірності, а відтак — і повноти інформації.

Варто зауважити, що кореспонденти каналу посилаються на деперсоніфіковані джерела: «на думку експертів», «краєзнавці говорять», що є порушенням стандарту достовірності. Надалі може йти чийсь синхрон. Очевидно, слід думати, що саме та особа є «експертами». Наприклад, у новині від 12 грудня «Енергоефективність багатоквартирних будинків» кореспондент каже: «… За словами експертів, така установка може зекономити близько вісімдесяти відсотків електроенергії за місяць». І далі йде синхрон Михайла Павличенка, координатор проекту «Енергоефективність у житловому секторі України», який розповідає про можливості заощадити, використовуючи енергоефективні заходи.

Що ж до порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів, то вони несуттєві, радше це наслідок вживання емоційно забарвленої лексики. Наприклад, у сюжеті «Абсолютна чемпіонка світу з пауерліфтингу Ганна КУКУРІНА проведе благодійний майстер-клас на допомогу Бахмутському товариству захисту тварин «Лада» за 11 грудня кореспондент зазначає: «Чемпіонку світу бахмутські чотирилапі зустрічають радісно та одразу стрибають до рук».

Порушення ж стандарту повноти інформації спричинене й відсутністю бекґраундів. Наприклад, новина «Про вчення “Фалунь Даху”», яка вийшла в ефір 11 грудня, взагалі важко зрозуміти суспільну значущість події, про яку йдеться, для населення конкретного містечка. Загалом, вона викликає більше запитань, аніж дає відповідей. Сюжет «набрав» лише один бал (із натяжкою) за достовірність, оскільки кореспондент працював на місці проведення акції.

«Надія Задорожня, ведуча: Учасники громадської організації “Фалунь Дафу” у день прав людини 10 грудня провели акцію у Дружківці. Містян знайомили з практикою самовдосконалення свідомості та тіла, а також говорили про порушення прав послідовників “Фалун Гун”. Так це вчення називають у Китаї. Як зазначають його послідовники, у Китаї є табори, де утримуються люди, у яких видаляють органи на продаж.

Ігор Погасій, член ГО “Фалунь Дафа”: Мы проводим такие акции во многих городах для того, мы не только знакомим с практикой “Фалунь Даха”, но мы еще и собираем подписи об извлечении органов практикующих “Фалунь Гун”. И вообще которое происходит в Китае и до настоящего времени. То есть это началось еще с 2000 года. Сама по себе эта практика “Фалунь Даха” — это как духовно-оздоровительная практика. И она основывается на повышении нравственности. И получаеться, что она простая сама по себе, включает в себя комплекс из пяти упражнений и учение, в основе которого лежит принцип “Истина, доброта, терпение”».

ДНІПРО, філія ПАТ «НСТУ» «Дніпровська регіональна дирекція» (51 канал)

Узагальнений показник дотримання фахових стандартів журналістами 51-го каналу складає 4,39 балів із шести можливих.

У моніторинговий період найчастіше автори новин порушували стандарт повноти інформації, — 0,45 бала. Зазвичай у підводках та власних текстах журналісти вживали загальні фрази, часто не вдавалися в подробиці подій і не брали коментарів в усіх сторін, не надавали вичерпної інформації з теми або забували про бекґраунд.

Так, у сюжеті від 11 грудня «Грип наступає» автор не вказав кількість, але не повідомив, у яких навчальних закладах Дніпра канікули не будуть збільшені та чому. Того ж дня в сюжеті «Ще трішки й нові стіни наповняться дитячим сміхом» відсутня інформація, чи буде достатньо місць для дошкільнят після того, як відкриють новий дитсадок, наскільки ця проблема актуальна для області. А в сюжеті від 15 грудня «У Дніпрі оновлять тролейбусний парк» відсутня інформація щодо умов надання кредиту на купівлю нових тролейбусів.

Багато зауважень у моніторів і щодо забезпечення в новинах відокремлення фактів від коментарів, — показник за стандартом склав 0,58 бала. Журналісти припускалися оцінних суджень, порушуючи стандарт в окремих сюжетах по кілька разів. Наприклад, у сюжеті від 11 грудня «Грип наступає» автор дає характеристику фактичним даним у словосполученні «невтішні цифри». А 12 грудня, розповідаючи про те, що центральна переправа Дніпра так і не запрацювала на повну силу (сюжет «Чекали, та не сталося»), автор, замість інформувати про факти, ділиться власними відчуттями: «Тож хочеться, таки, повірити і дочекатися».

Порушення стандарту баланс думок (0,79 бала) в новинах каналу зазвичай траплялося тоді, коли журналістам варто було би подбати про різні точки зору на висвітлену проблему. Наприклад, у сюжеті від 13 грудня «Нова система харчування в дошкільних навчальних закладах Дніпра» журналіст не цікавиться, що буде з кухарями, якщо запрацює нова схема по постачанню продуктів до дитячих установ, — зміни анонсує заступник міського голови. Незрозуміло, яким чином ця схема дозволить позбутися монополії. Чи готові до нововведень ДНЗ і яка позиція Антимонопольного комітету — невідомо.

Вимог стандартів точності та оперативностіновинарі каналу дотримувалися ретельно (по 0,97). Порушення є тільки у одному сюжеті від 13 грудня «Сім’я із Росії не може отримати статус біженців в Україні». Вживання терміна «біженці» стосовно цієї сім'ї (згідно зі словником «люди, що залишають місце свого проживання під час війни або стихійного лиха») є некоректним, позаяк у сюжеті не йдеться, що подружжя Шумаків утікало від впливу зазначених чинників. Отже, доречніше було б використовувати слова «мігранти»:

«Ольга Михайлова, журналіст: Хатина з розписаними стінами в українському селі на Дніпропетровщині. Не кожен здогадається, що власники — біженці з Росії, які облаштовують свій побут та починають нове життя. Олексій і Жана Шумак родом із Санкт-Петербурга. В Україну вони переїхали, бо говорять, засуджують та не підтримують політику Росії.

Олексій Шумак, біженець з Росії: Вообще мы не планировали никуда переезжать. Но после того, как Россия напала на Украину, то есть сначала оккупировала Крым, потом вторглась на Донбасс, нам стало как бы стыдно оставаться гражданами России, и стыдно за Россию».

Що ж стосується оперативності, то монітори знайшли тільки одну «вчорашню» новину, — сюжет від 13 грудня «Нова система харчування в дошкільних навчальних закладах Дніпра» вийшов за підсумками прес-конференції заступника міського голови Олександра Шикуленка, яка відбулася за день до цього — 12 грудня.

Порушення стандарту достовірності експерти зауважили в 37 % новин (0,63 бала). Зокрема, відсутність посилання на джерело інформації часто трапляються у випадках, коли журналісти наводять значний масив цифр або у повідомленнях про пожежу чи кримінал. Зокрема, в сюжеті від 11 грудня «Кайдацький міст» автор не повідомляє, звідки в нього наведені дані:

«Кореспондент: На частині Кайдацького мосту збоку центра міста на рослих опорах встановлено 680 декоративних світильників. Опори, на частині де міст стає на острівець Намистянка, вмонтували 25 зенітних прожекторів світлопотоку енергоємністю 70 тисяч люмен, також натрієві лампи потужністю близько 190 ват на переправі замінили на 244 світлодіодні світильники потужністю близько 100 ват. Таким чином на освітлення мосту місто заощаджує майже половину енергії».

ЛУГАНСЬК, філія ПАТ «НСТУ» «Луганська регіональна дирекція» (канал «ЛОТ»)

На думку моніторів, дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «ЛОТ» забезпечене на 4,22 бала із шести можливих.

Порушення балансу думок у новинах каналу (0,71 бала) експерти зауважили в чотирьох повідомленнях про події за лінією розмежування — у так званій ЛНР (добірка від 11 грудня «Традиційний огляд новин», сюжет «Вердикт від Леоніда Пасічника — знищити всіх прихильників Плотницького» за 12 грудня, а також новина від 14 грудня «Безкоштовне навчання в ВУЗах самоназваної республіки — фейк сепаратистів» та «Огляд новин із окупованого Донбасу» за 15 грудня). Ці ж сюжети містять і порушення стандарту відокремленні фактів від коментарів, позаяк рясніють оцінними судженнями на кшталт «фейковий суд», «набирає обертів розкрадання власності» та висновками: «безгрошів'я на окупованих територіях спонукає людей на такі відчайдушні кроки».

Окрім них, вимогам стандарту не відповідають короткі спортивні новини, а також короткі усні повідомлення, озвучені диктором (сюжет від 14 грудня «Знеструмили жителів Луганщини»). Також це зауваження стосується новин, де події висвітлюються тільки з урахуванням позиції однієї сторони. Наприклад, у сюжеті від 12 грудня «Зміни до бюджету та 49 земельних питань розглянули депутати на сесії Сєвєродонецької міськради» ухваленірішення коментують тільки чиновники — секретар, начальник фінуправління міськради, заступник міського голови. Хоча зазначається, що по одному з проектів рішення «думки депутатів розійшлися», слово жодному з депутатів не надано.

Таку ж картину бачимо і в сюжеті від 14 грудня «На копанці поблизу Лисичанського желатинового заводу почала зникати арештована техніка», де радник голови Луганської ОДА звинувачує правоохоронні органи у бездіяльності. За коментарем до правоохоронців автор сюжету не звертається.

Дуже скромні результати каналу за стандартом оперативності, — його вимогам відповідають тільки 45 % новин. Головні порушення полягають у тому, що журналісти часто забувають відповісти на питання, а коли ж відбулась подія? Скажімо, як в сюжеті від 12 грудня «Виявили нелегальне пальне та алкоголь на Луганщині». Інша причина — це сюжети, зроблені «на тему», або «на актуальну проблему». Приклад — сюжет від 13 грудня «Десять років без води живе село Новоукраїнка Добропільського району». Немає посилання на те, чому через десять років, саме 13 грудня 2017-го, журналісти порушили цю проблему. Власне, як і на те, коли вони у селі побували.

Та найяскравіший приклад недотримання стандарту оперативності — сюжет від 12 грудня «Одноразова грошова допомога жителям Покровська та Покровського району», в якому 12 грудня ввечері повідомляється, що допомогу можна отримати за умов подання документів … до 13 грудня:

«Дар’я Росторгуєва-Куценко, ведуча: Одноразова грошова допомога жителям Покровська та Покровського району. Отримати за всесвітньою продовольчою програмою від ООН 4200 гривень можуть соціально незахищені категорії людей. Документи на оформлення приймають у місцевому центрі підтримки сім’ї до 13 грудня».

За наявність посилань на джерела інформації новини каналу «заробили» 0,88 бала. Порушень стандарту достовірності в луганських новинах небагато, утім вони є, як в сюжеті від 11 грудня «Луганська “Зоря” вихідними обіграла донецький “Шахтар”». Журналісти каналу на матчі не були, а скористалися інформацією джерела з інтернету. Якого саме — не повідомляють. Інший приклад — сюжет від 12 грудня «Зміни до бюджету та 49 земельних питань розглянули депутати на сесії Сєвєродонецької міськради», в якому повідомлення журналістки наче й доповнене синхроном, але він нічого не підтверджує і не розтлумачує. Умовно кажучи, журналістка «про Фому», а співрозмовник «про Ярему»:

«Анастасія Волкова, кореспондентка: На порядку денному понад 100 питань, половина з них — земельні. Більшість приймають пакетом і тільки 3 — обговорюють».

За логікою наступні синхрони мають пояснити, чому депутати «спіткнулися» на цих трьох пакетах, що це за пакети, але у відповідь чуємо наступне:

«Ігор Бутков, секретар Сєвєродонецької міськради: Городской совет, как собственник, сам делает документацию, сам влияет на оценку, и продает по той цене, по которой согласятся депутаты.

Олександр Ольшанський, заступник Сєвєродонецького міського голови: Є власники, які сьогодні мають об'єкти, вони сьогодні по закону мають право на покупку земельної ділянки. Єслі сесія міської ради дає таку згоду, ми робимо проект, ми робимо грошову оцінку і дальше об'єкт продається, і гроші поступають в міський бюджет».

Журналісти каналу в цілому уникають у новинах оцінних суджень (0,92 бала за стандартом), окрім вже згаданих сюжетів про події на непідконтрольних територіях. Невідповідність стандарту знайдено лише в одному з решти сюжетів «ЛОТа» — від 13 грудня «Вареники, як експеримент», дежурналістка не втрималася від оцінного епітету: «Вікторія Насібуліна, кореспондент: Кулінарні змагання влаштували у шкільній їдальні. Впоратися із вередливим тістом дітям допомагають батьки».

Вимогам стандарту точності відповідають більше двох третин проаналізованих новин (0,71 бала). Головна причина порушень — неуважність до деталей. Наприклад, з сюжету від 13 грудня «Вареники, як експеримент». Не зрозуміло, в рамках якого ж із проектів відбувся конкурс. Ведуча каже, що у рамках «Школи родинного затишку», а журналістка — що в рамках «Школи компетентностей».

За стандартом повноти фактів луганські новини оціненого на 0,55 бала. На цей показник вплинули порушення балансу думок та достовірності фактів. Але є і приклади з вадами, незалежними від цих чинників. Так, у сюжеті від 13 грудня «Ми продовжуємо розповідати про ситуацію навколо копанки поблизу Лисичанська, яку дев'ятого грудня виявив спецпідрозділ Державної фіскальної служби», йдеться: «Кор.: Наша знімальна група також взяла зразки матеріалів на місці видобутку. Найближчим часом передамо їх на експертизу». Але не пояснюється, чому. Журналісти не довіряють поліції? Куди будуть відправлені зразки ґрунту від журналістів?

Далі йде синхрон Наталії Верютіної, виконуючої обов'язки голови Мирнодолинської селищної ради: «Копанки…були виявлені ще влітку цього року, ми надсилали листи до головного управління поліції Луганській області, губернатора, екологічної інспекції, прокуратури, Попаснянського відділення поліції, фіскальної служби». Про відповіді на ці листи нічого не повідомляється.

ПОЛТАВА, філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція» (канал «Лтава»)

У новинах телеканалу «Лтава» рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики становить 4,67 бали із шести можливих. Найчастіше порушувались три стандарти: повнота поданих фактів (0,42 бала), баланс думок (0,67) та оперативність (0,65).

Основне зауваження до новин каналу — рівень їхньої якості. Експерти звернули увагу на завелику кількість коротких повідомлень прес-служб, наповнення контенту вторинними й часто вже не актуальними відомостями. Що стосується відеоряду, то його досить часто замінюють показом фотографій.

Також впадає в око, що журналісти каналу зловживають канцеляризмами. Наприклад, цитата із сюжету за 14 грудня «У Полтаві підбили підсумки обласного етапу всеукраїнської інформаційно-профілактичної акції “Відповідальність починається з мене”»: «Її головна мета — формування здорового способу життя та запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі. Серед активних учасників Воджицький, Шишацький та Козельщинський райони. Протягом року у рамках акції проводили військово-патріотичні, спортивні, профілактичні заходи, були і творчого характеру».

Стандарт, що порушувався найчастіше в новинах моніторингового тижня, — повнота інформації. Наприклад, 11 грудня в ефірі каналу вийшов сюжет «Під Полтавою, на базі дитячого табору “Маяк”», в якому розповідають про жіночий військовий вишкіл. Але з повідомлення не розуміло, хто організатор, де саме відбувається вишкіл тощо. Для того щоби зрозуміти, в чому суть події, необхідно прочитати такі матеріали в інших медіа, наприклад, тут подія подана з бекґраундом.

До речі, у випуску новин за 11 грудня із десяти оцінених сюжетів стандарт повноти порушено у восьми. Наприклад, у сюжеті «Крадіжки люків на Полтавщині», який є просто переповіданням поліцейської інформації, проблема не розкрита, хоча з інформації ніби випливає, що це важлива для міста проблема.

Яскравим прикладом порушення цього стандарту також є сюжет «До 13-ти тисяч гривень зросте пенсія ліквідаторам аварії на ЧАЕС» від 14 грудня, в якому журналіст так і не сказав, з якого числа така пенсія буде підвищена. Спочатку з контексту випливає, що герою сюжету «цього року» (тобто 2017-го) пенсію вже підвищили, але далі йде синхрон цього ж чоловіка, який говорить про те, що чекає січня, аби оцінити підвищення.

У сюжеті за 13 грудня «Ліхтарі на сонячних батареях» взагалі незрозумілим є інформаційний привід, адже переможців конкурсу мікропроектів було названо ще в листопаді, а суть проектів не розкрита.

Другим за частотою порушень, є стандарт оперативності.У сюжетах телекомпанії він порушується одночасно зі стандартом повноти. Наприклад, у сюжеті «У селі Рашівка Гадяцького району запрацювала місцева пожежна охорона», що вийшов в ефір 12 грудня, розповідають про подію, яка відбулась ще 8 грудня.

Так само 8 грудня відбулись події, про які розповідають лише у випуску новин за 11 грудня. Варто зауважити, що компанія мала випуск новин 9 грудня. Йдеться про сюжети «Премія ім. М. Ярошенка» та «Вистава полтавських акторів».

Лише 13 грудня журналісти каналу розповіли про подію, яка відбулась в місті Горішні Плавні ще 7 грудня: «Будинки кращого благоустрою визначили у Горішніх Плавнях». До речі, в цьому сюжеті відео відсутнє — тут є лише фотографії.

Крім того, стандарт оперативності порушено у всіх сюжетах, які можна об’єднати під умовною спільною назвою «вісті з районів». Це такий собі майже щоденний дайджест новин із сайтів інших міст Полтавської області, можуть бути інші медіа чи офіційні сторінки місцевих рад. Тобто, фактично, телевізійники переповідали інтернет-новини та ще й зі значним запізненням, що не має сенсу.

Наприклад, у сюжеті за 11 грудня «У Кременчуці всі маршрутні таксі проходитимуть санобробку», який сам по собі виглядає просто нарізкою для заповнення ефіру, повідомляють про міні-поля в місті Кобеляки, що відкрили ще 8 грудня, та про свердловину в Пирятинському районі, яку почали будувати ще тиждень тому.

Стандарт балансу думок у новинах «Лтави» дотримано у 67 % новин, зокрема, через зловживання трансляцією повідомлень прес-служб різних відомств. Яскравим прикладом недотримання стандарту в повноцінному сюжеті є новина за 14 грудня «Проект реконструкції аеропорту “Полтава”», де керівник аеропорту спростовує інформацію про очікувані міжнародні перельоти, яку поширюють турфірми. Водночас, коментар представників турфірм відсутній. Або в сюжеті «У селі Мартинівка Гадяцького району відкрили місцеву пожежну охорону», де також є лише один коментар чиновника.

Порушено стандарт і в усіх новинах із ознаками замовності.

Протягом моніторингового тижня в сюжетах телеканалу «Лтава» жодного разу не було порушено стандарту відокремлення фактів від коментарів, зафіксовано тільки один випадок відсутності посилання на джерела інформації і лише двічі порушено стандарт точність.

ХАРКІВ, філія ПАТ «НСТУ» «Харківська регіональна дирекція»(канал ОТБ)

За дотримання фахових стандартів канал здобув досить високу оцінку — 5,31 бала із шести можливих. Журналісти ОТБ стовідсотково забезпечили оперативність новин і припустилися тільки одного порушення за стандартом точності (0,98 бала) і двічі помилилися в питанні відокремлення фактів від коментарів (0,95).

Найбільше ж порушень виявлено за стандартом повноти інформації, отож і показник за критерієм невисокий — 0,69 бала із одного.

Наприклад, у матеріалі «Держава не дала Харкову субвенцію на закупівлю інсуліну» за 11 грудня журналісти подали в ефір неперевірену однобоку інформацію:

«Держава не дала Харкову субвенцію на закупівлю інсуліну. Про це сьогодні на засіданні постійної комісії із питань соціального захисту та охорони здоров'я Харківської міськради. Повідомив директор департаменту охорони здоров’я Юрій Сороколат».

При цьому в сюжеті немає більше жодних коментарів. Журналісти не спробували зателефонувати у Міністерство охорони здоров’я чи Кабінет міністрів і з’ясувати, як там відреагують на заяву посадовця.

«Цільова держсубвенція на закупівлю інсуліну на 2018 рік становить близько 23 мільйонів гривень, що покриває менше ніж 40 % від потреби для забезпечення хворих на цукровий діабет».

Із цієї інформації випливає, що держава забезпечила хворих на діабет менш ніж на 40 %. Але не повідомляється, що на закупівлю інсуліну держава і місцеві органи влади дають практично порівну коштів. Журналісти також не поцікавилися у Сороколата,наскільки скоротилася кількість хворих на діабет після запровадження МОЗом електронного реєстру, чому ціни на інсулін у Харківській області дорожчі, ніж у деяких інших областях, тощо.

Ситуація з інсуліном повторилась у матеріалі «Дотація на інсулін» за 13 грудня, де звучали ті ж тези:

«Місто проситиме уряд виділити дотацію на інсулін. Цільова держсубвенція, надана Харкову для закупівлі інсуліну для хворих на цукровий діабет, на наступний рік покриває тільки 32 % від потреби у препараті. Про це, із посиланням на директора Департаменту охорони здоров'я Юрія Сороколата, повідомляє сайт мерії».

В обох сюжетах порушені також стандарти балансу думок — другому за кількістю типу порушень (0,81 бала з одного).

Не можна оминути увагою й матеріал «Інформація про отруєння 22 вагітних жінок спростована» за 12 грудня.

Ведуча повідомляє про те, що інформацію про отруєння 22 вагітних жінок «спростували».

«Як раніше повідомлялося у п'ятницю 8 грудня пацієнтки санаторію “Високий” поскаржилися лікарям на погане самопочуття, нудоту і високу температуру. Викликані фахівці з обласних лікарень винести 18 дівчатам попередній діагноз гостра распіраторна вірусна інфекція, а ще чотирьом — кишкова інфекція. Утім, пізніше виявилося, що інформація не відповідає дійсності».

Ким повідомлялося? Коли? Хто виявив, що інформація не відповідає дійсності?

За інформацією УНН, про отруєння вагітних повідомила прес-служба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 11 грудня. Про це журналісти не повідомили. Зате дали коментар директора санаторію: «Данные, размещенные в интернете, были недостоверные. Это все, что я могу сказать», і додали, що «у Головному управління Держпродспроживслужби у Харківській області також запевняють, що дані про масове захворювання не відповідають дійсності. В інфекційній лікарні говорять: до них вагітні не зверталися».

Як так трапилося і чи правду сказали чиновники і лікарня, чи приховали інформацію — журналісти навіть не спробували перевірити, не поїхали у санаторій, не поспілкувалися там із вагітними, які могли б розповісти, були такі речі, чи ні.

Дотримання стандарту достовірності інформації оцінено на 0,88 бала. Порушення стосуються розмитих посилань на джерела інформації на кшталт «повідомляють засоби масової інформації» без конкретизації. Наприклад, як у сюжеті «Конфлікт між командиром 92-ї бригади та його заступником» від 11 грудня, в анонсі зустрічі президентів України та Польщі (12 грудня) без посилання про те, хто оприлюднив повідомив графік їхньої роботи в місті тощо.

КРИВИЙ РІГ, філія ПАТ «НСТУ» «Криворізька регіональна дирекція «Криворіжжя»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики «Криворіжжя» експерти оцінили на 3,86 бала із шести можливих.

Найнижчими є показники балансу думок та повноти поданих фактів в новинах, відповідно, 0,48 та 0,38 бала. Дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів оцінено на 0,57 бала, достовірності — 0,95, оперативності — 0,67. Точність інформації забезпечено у 81 % новин.

Монітори зауважили, що в деяких сюжетах спостерігають порушення більшості стандартів, що може свідчити про відсутність єдиного підходу до їх створення із дотриманням обов’язкових елементів у вигляді інформування глядача про час події, посилання на джерело інформації про неї, точність у відокремленні фактів від коментарів, актуальності тощо.

Прикладом значної кількості порушення фахових стандартів слугує сюжет «У Кривому Розі відкрили новий офіс з видачі біометричних паспортів» від 11 грудня:

«Людмила Лінник, ведуча: У Кривому розі запустили у роботу ще один офіс з видачі біометричних паспортів. Він працює у Центрально-Міському районі по вулиці Староярмарковій, сорок чотири, де розташоване територіальне відділення «Візи» для надання послуг з реєстрації місця проживання. Офіс обладнали спеціальною технікою. Її закупили за кошти з міського бюджету. Адміністраторів перенавчили та видали документи на роботу з новим обладнанням. Незабаром тут планують також видавати містянам і українські паспорти у вигляді ID-карток. Таким чином, послугу з оформлення біометричних паспортів наблизили для жителів Центрально-Міського району. Як обіцяє влада, наступний офіс з видачі біометричних паспортів до кінця року відкриють і в Інгулецькому районі. А у 2018-му такі офіси запрацюють в усіх районах міста».

У ньому не вказане джерело інформації, за допомогою безособових дієслів в минулому часі стилістично знеособлені суб’єкти події, відео в сюжеті не містить кадрів власне відкриття нового офісу, що ставить під сумнів його оперативність, немає синхронів посадовців та отримувачів адміністративної послуги.

В іншому сюжеті — «У Кривому Розі сезонне загострення захворюваності на вірусні інфекції та грип» — журналісти, навпаки, перевантажують глядача цифрами, але він не отримує інформації, яка є для нього насправді важлива. З огляду на те, що йдеться про здоров’я людей, зокрема, про загрозу вірусної інфекції, навряд чи для глядачів важливо та актуально, що існує план із захворюваності, і скільки відсотків згідно нього вже захворіли.

«Людмила Лінник, ведуча: У Кривому Розі сезонне загострення захворюваності на вірусні інфекції та грип. Лише за минулий тиждень по допомогу до лікарень з ГРВі звернулися приблизно 3.5 тисяч криворіжців. Серед хворих найбільший відсоток становлять діти. Хоча наразі у Кривому Розі вірусів грипу дослідження не виявили, підйом захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції лікарі прогнозують вже за місяць. Допоки ж епідпоріг не перевищено, медики характеризують ситуацію, як передепідемічну. Аби вберегти себе від вірусних інфекцій, спеціалісти рекомендують провести вакцинацію, уникати контактів з хворими, вживати більше вітамінів та не забувати про вологе прибирання вдома.

Раїса Тітова, лікар-методист Криворізького міського центру охорони здоров'я: Заболеваемость ниже эпидпорога на 39 %, в абсолютных цифрах на 2280, то есть резерв в нас еще есть. В эпидемический период этого года по городу, который начался с 1 октября переболело всего, за данными оперативного анализа 32949 человек, что ниже 2016 года на 18,5 %. Из вакцинированных: детей — 1090, это 62 % от плана, взрослых около 5 тысяч, это 77 % от плана (…)».

У сюжеті не дотримано стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та достовірності (журналіст посилається на невідомих спеціалістів, які рекомендують). Бракує й точності: якщо в першому реченні йдеться про «сезонне загострення захворюваності на вірусні інфекції та грип», то вже в четвертому журналіст каже, що «наразі у Кривому Розі вірусів грипу дослідження не виявили». Натомість, глядачі не дізналися, чи не запізно робити вакцинацію, де можна зробити щеплення і скільки це коштує?

Також експерти звернули увагу на практику повторювання сюжетів у різних випусках новин. Зокрема, двічі — 13 та 15 грудня — у розширеному вигляді із додаванням думок учасників навчання молодих активістів, в новинах вийшов сюжет «Амбітні, яскраві та прогресивні». Також двічі — 13 та 14 грудня у сюжетах про прийняття проекту бюджету міста на 2018 рік («Куди спрямувати кошти з бюджету Кривого Рогу в наступному році» та «Точка зору») використовувалось одне й теж саме опитування городян стосовно розподілу коштів міського бюджету.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Фото: dyvys.info

comments powered by Disqus