Фільм, який створено до 160-ї річниці від дня народження митрополита Андрея Шептицького, розповідає історію його життя й діяльності, наголошуючи, що у складні історичні часи він залишився вірним своїм переконанням і народу. У стрічці автори поєднали історію й сьогодення, відкриваючи нове бачення ролі духовного лідера в часи війни.

«У мене є звичка гортати спогади в фейсбуці, і я знайшов вісім років тому допис Валерія Пекаря. Тоді точилися дискусії навколо отримання Томосу Православною церквою України. Пан Валерій тоді дуже ґрунтовно обстоював, чому суспільству важливо говорити про церкву. Тому що церква — величезна частина громадянського суспільства. Персони калібру митрополита Андрея Шептицького — це набагато більше, ніж релігійні діячі. Мене тішить, що за вісім років від того допису Валерія Пекаря суспільство і ми, Суспільне, настільки змінилися, що ці речі вже майже нікому пояснювати не треба», — сказав на початку заходу ведучий презентації Роман Коляда.

Роман Коляда

А далі він представив частину команди, яка працювала над створенням стрічки — продюсера Вячеслава Пономарьова, режисерку та сценаристку Наталку Пономарів, а також продюсерів від Суспільного Олену Красавцеву та Сергія Недзельського.

«Іноді постає питання: а чому ми це робимо? Ми начебто вже знімали фільм про Шептицького. На моє переконання, кожне покоління може по-своєму дивитися на різні події й постаті на кшталт Шептицького. Це справжній космос, а не людина. Якби Наталка років десять тому робила фільм про Шептицького, то він би дуже відрізнявся», — сказав Сергій Недзельський.

Олена Красавцева та Сергій Недзельський

Олена Красавцева подякувала Prosto Production за фільм, сказавши, що Андрея Шептицького дуже добре знають на заході України — і хотілося б, щоб про нього знали й в інших регіонах України.

«Колись Юрій Макаров наштовхнув нас на такий шлях, коли сказав, що нецікаво дивитися про людину, цікаво дивитися про епоху, на суспільний зріз, у якому вона була, стежити за реакціями цієї людини і як вона діяла в тих умовах. Це якраз про митрополита. Він жив у надскладних умовах, коли йому досить часто доводилося ставати перед вибором. Він завжди робив цей вибір на користь України. Мудро, чесно, справедливо, але з любов’ю», — розповів Вячеслав Пономарьов.

 Вячеслав Пономарьов і Наталка Пономарів

«Тут не буде вичерпної біографії, бо ти її не вкладеш у годину часу, тому що це людина настільки багатовимірна і багатовекторна, що ти читаєш, дивишся — а вона робить ще більше, ніж ти про неї знаєш, і вона випереджає тебе навіть зараз. Тому ми сфокусувалися на конкретному періоді, і цей період дуже непростий — це 1939—1944 роки. Мені дуже відгукуються деякі фрази наших спікерів, один із них говорить, що нам простіше судити той час із перспективи, яку ми знаємо зараз — про Другу світову, про Голокост, а ті люди перебували конкретно в той час. Інший спікер сказав, що ми зараз шукаємо багато відповідей, яких у нас немає, і людині набагато легше проходити якісь складні випробування, знаючи, що хтось колись їх уже проходив. Він пройшов їх гідно, і такі люди стають моральними авторитетами. Митрополит Шептицький є одним з них», — додала Наталка Пономарів.

У фільмі показано життя Андрея Шептицького, коли Україна опинилася між двома тоталітарними режимами — нацистським і радянським. Фільм висвітлює складність цього періоду та моральний вибір Шептицького, підкреслюючи контраст між насильницькими ідеологіями й гуманістичними цінностями.

У коментарі «Детектору медіа» Наталка Пономарів розповіла, що робота над стрічкою тривала майже рік. «Коли ми побачили конкурс Суспільного, то вирішили взяти в ньому участь. Ми звернулися до Українського католицького університету, я сама його закінчувала, надихалася цією постаттю, у мене був особистий мотив. Відгукнулася Ліліана Гентош, і це був наш перший спільний проєкт. Восени ми опрацьовували матеріали, взимку відбувались основні зйомки — в Україні та за кордоном, весною працювали з постпродакшном і монтажем, і от влітку раді представити наш фільм», — розповіла Наталка Пономарів.

Під час презентації фільму «Шептицький. Між війною та вірою»

Основною частиною фільму «Шептицький. Між війною та вірою» стала розповідь про останній період життя митрополита — 1939—1944 роки. У цей час Андрей Шептицький, який усе життя присвятив розбудові церкви, опиняється в історичних лещатах. Зі сходу приходить антигуманна радянська система, яка вбиває його рідних і переслідує тисячі вірян. Нацистський режим обернувся ще страшнішою загрозою — з расовою ідеологією, репресіями й масовими злочинами. Фільм показує, як у цьому подвійно ворожому середовищі Шептицький залишався моральним авторитетом і духовним лідером українців.

Наталка Пономарів розповіла, що саме цей період із життя Шептицького було обрано не випадково, а тому що він «дуже важливий і дуже дражливий».

«Саме в цей період вийшли основні світоглядні послання митрополита Шептицького. І саме цей період потім зіграв на руку, якщо можна так сказати, радянській пропаганді. Радянська історіографія використала саме цей період для його очорнення, основною лінією трактування став колабораціонізм, церква була заборонена. Цей період породив багато міфів. А якраз в останні роки з’явилося багато сучасних ґрунтовних наукових праць, і тому для нас було дуже важливо, ґрунтуючись на науковій роботі, розповідати свою історію про свого морального авторитета», — говорить Наталка Пономарів.

Наталка Пономарів

Спікерами фільму стали українські та міжнародні дослідники постаті митрополита Андрея Шептицького, церковні діячі, нащадки ієрарха, зокрема Магдалена Новак, отець Андрій Михалейко, отець Юрій Авакумов, отець Петро Галадза, Олег Турій, Іван-Павло Химка, Святослав Шевчук, Ігор Щупак, Микола Балабан, Руслан Забілий, Моше Асман, Ангеліна Забитівська, Анджей Шептицький, отець Атанасій Маквей.

Над створенням документального фільму працювали: режисерка — Наталка Пономарів; сценаристки — Наталка Пономарів, Ліліана Гентош; продюсер — Вячеслав Пономарьов; продюсери від Суспільного — Олена Красавцева, Сергій Недзельський; шеф-редактор — Альберт Цукренко; оператори — Юлія Васюрина, Дмитро Загребельний, Вячеслав Пономарьов, Володимир Пилипенко; режисери монтажу — Степан Пилипчук, Вячеслав Пономарьов; дизайнер — Костянтин Пузанкін; композитор — Олександр Климань.

Команда, що працювала над створенням стрічки

Після перегляду документального фільму «Шептицький. Між війною та вірою» відбулося його обговорення, глядачі мали нагоду поділитися своїми думками щодо побаченого на екрані.

Анжеліка Рудницька

«Я пригадала як у 2022 році ми проводили захід для переселенців, робили табір відновлення. Серед іншого був перегляд радянського фільму “Іванна”. У ньому радянська пропаганда розповідає про Андрея Шептицького — й усі були в шоку: чому такий фільм? Після цього ми розбирали цей фільм, врешті розставили всі крапки над “і”. І як чудово, що з’явився такий документальний фільм, який показує цю людяність, цей складний вибір, перед яким ми всі зараз стоїмо. Він про ставлення до війни, тоді коли ти в цьому моменті живеш, а не споглядаєш десь там. Він дуже на часі», — поділилася журналістка, телеведуча та громадська діячка Анжеліка Рудницька.

Володимир В’ятрович

Народний депутат України, колишній керівник Інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович відзначив вдалу назву фільму, що є важливим його акцентом. «Віра — це те, що обрав Шептицький, це його свідомий вибір, це його пріоритет. Війна — це те, чого він не обирав, це те, в чому йому довелося жити, це ті умови, які йому були нав’язані та які від нього не залежали. Весь виклик життя і полягав у тому, щоб зберегти пріоритет віри, вірність своєму вибору попри обставини війни, які випробовували його віру. Дуже цікаво в фільмі зачеплена дискусія про політичне та релігійне. Фільм про дуже важкі умови й про те, що навіть у таких умовах можна залишатися моральним авторитетом, якщо ти розумієш, що для тебе є найбільшою цінністю», — сказав Володимир В’ятрович.

Народна депутатка України Соломія Бобровська поділилася, що цей фільм мають, як і «Щедрик», показувати учням і студентам профільних факультетів. «Я б у вас замовила просто серії про Шептицького, бо це виглядає хрестоматійним вступом, який показує уривки як частини його особистості», — прокоментувала Соломія Бобровська.

Соломія Бобровська

Архімандрит Михаїл, який виконує поступ благочинного Києво-Печерської лаври Православної церкви України, сказав, що серед сучасного єпископату не вистачає таких вольових людей. «У голові промайнуло близько ста єпископів України впродовж останнього часу, але ніхто не може стати на той рівень, на якому був владика митрополит Андрей Шептицький. Для нас, священників, це повинно бути взірцем як жити, проповідувати в різних умовах життя. Як священником більш ніж десять років я не міг подумати, що буде повномасштабне вторгнення, хоча аналітики про це говорили. Але ми не вірили в це. Коли почалася війна, ще можна було людей утішити. А коли через три роки до тебе приходять ті ж самі люди й запитують «Отче, коли ж воно закінчиться?» — ти вже не знаєш, як відповісти, як людину підтримати у важкій ситуації. Я думаю, що владика Андрей знайшов би такі утішливі слова в цих складних умовах і утішив би людину», — розповів Архімандрит Михаїл.

Архімандрит Михаїл

Документальний фільм «Шептицький. Між війною та вірою» можна подивитися 2 серпня о 12:15 на каналі Перший і «Суспільне Крим». З 31 липня фільм доступний до перегляду на ютуб-каналі «Суспільне Документалістика».

Фото: Анастасія Мантач, Суспільне