У липні постійна комісія Київради з питань інформаційної політики та реклами підтримала проект рішення «Про створення суспільного телебачення Києва». Відповідно до нього, пропонується змінити назву комунального підприємства Київради «Телекомпанія "Київ"» і затвердити статут суспільного мовника.

Ініціатором, можна сказати, локомотивом цього процесу, стала автор і ведуча ток-НЕ-шоу «Київський форум» Рена Назарова, котру нещодавно кияни обрали депутатом Київради.

11 червня відбувся форум киян, на якому ініціативна група - представники громадськості Києва - ініціювала обговорення моделі та статуту суспільного телебачення Києва (СТК), що базуватимуться на Законі України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України». Відповідно до підготовленого групою проекту статуту СТК, нинішнє комунальне підприємство «Телеканал "Київ"» має перетворитися на КП «Суспільне телебачення Києва» (без створення нової юридичної особи). Оновлений канал, незважаючи на те, що теж фінансуватиметься з міського бюджету, отримає нове програмне наповнення, за яке відповідатиме новообрана наглядова рада.

За словами Рени Назарової, на «Суспільному телебаченні Києва» буде менше офіціозу та зайвого піару, що шкодить як меру, так і депутатам міськради. Зате буде більше програм різноманітнішої тематики, що мають задовольнити смаки як дітей, так і літніх людей.

Рена Назарова сподівається, що на початку вересня Київська міська рада ухвалить рішення про перетворення каналу «Київ» на СТК, і кияни нарешті отримають за свої ж гроші об'єктивне джерело інформації.

- Рено, кому належить ідея створення «Суспільного телебачення Києва»? Хто входить до ініціативної групи?

- Ідея виникла вже досить давно, а більш конкретно викристалізувалася після останніх буремних революційних подій. Після побиття студентів на Майдані та всіх наступних подій ми зрозуміли, що в Києві немає об'єктивного джерела інформації. Тоді почали з'являтися стрімери, «Громадське ТБ», Spilno.TV тощо. У цей час ми з телекомпанії «Київ» слухали про «покращення» Попова. Як до того слухали по про якісь космічні ініціативи молодої команди Черновецького. Всі прекрасно розуміли, що немає достовірного джерела інформації на міському рівні, об'єктивного рупора киян, із якого можна було би черпати інформацію, яке би враховувало інтереси жителів столиці та було цікавим для них. Люди тоді приходили на мою програму «Київський форум» і говорили про це. Після чого ми подумали й вирішили: а чому би не використати для створення такого ефективного рупора киян комунальне телебачення - телекомпанію «Київ».

У травня цього року ми провели великий форум киян, на який зібралися представники різних громадських організацій. Багатьох я знаю, бо вони були на нашому соціальному ток-НЕ-шоу «Київський форум». Учасники події сказали: ми хочемо мати свій телеканал, давайте його робити. Тоді була виборча компанія (вибори Президента України та Київської міської ради й міського голови -ТК). Ми запросили до дискусії майбутніх депутатів Київради, представників різних партій, руху «Стоп цензурі!», були співробітники телекомпанії «Київ». Ми вирішили переймати загальнонаціональний досвід. Я особисто звернулася до генерального директора НТКУ Зураба Аласанії, аби він порадив, як адаптувати закон про суспільне мовлення, який у квітні ухвалив парламент, до Києва.

І закипіла робота. Ми роз'яснили ідею «Суспільного телебачення Києва», розповіли, що хочемо отримати в результаті, що це об'єктивна потреба часу, що хочемо створити народний ЗМІ. Після цього вже продовжилася робота в Київраді.

- Тобто, ставши депутатом Київради, ви стали втілювати ідею в життя. З чого ви почали?

- Так. На одному з перших засідань профільної комісії ми створили робочу групу, до якої увійшли депутати Київради, медіаюристи, звичайні юристи, представники громадських організацій. Ми запрошували всіх бажаючих. Ми, до речі, створили сайт, де збираємо підписи. Люди до нас приєднуються через соціальні мережі, телефонують. Закипіла робота над статутом. Додам, що це все - на громадських засадах. Ми взяли статут діючого комунального підприємства «Телеканал "Київ"» і запропонували зміни: по-перше, поміняти назву на «Суспільне телебачення Києва», по-друге, змінити структуру управління. Представники «Громадянської позиції», «Демократичного альянсу», «Нового життя», «УДАР-Солідарності», правозахисники, громадськість почали працювати над статутом. Працювали впродовж місяця, нам замало було 10 днів, залучили Інститут медіа права (Тараса Шевченка), інших медіаюристів.

Після цього ми винесли цей проект на розгляд профільної комісії з питань інформаційної політики та реклами. Я там захищала проект статуту, запропонувала винести це питання на розгляд сесії Київради.

Ми зрозуміли, що наразі адаптувати цей закон до київської моделі дуже складно, бо сам закон рамковий, у ньому є ще маса недоліків, із якими я сама тепер зіткнулася. Тому вирішили так: головне - запустити цей процес, бо тут суспільне мовлення як явище набагато важливіше, ніж якісь бюрократичні нюанси, що їх можна буде правити вже в процесі, коли воно вже буде функціонувати. Наразі виявляється, що для бюрократів самого явища замало, ми з ними не говоримо про контент і концепцію, а тільки про те, як СТК буде створюватися: на якій базі, хто входитиме до наглядової ради тощо. Ми залучили також телекомпанію «Київ», познайомилися й порозумілися з в.о. директора Світланою Криворучко. Колектив каналу готовий до якихось нововведень, бо прекрасно розуміє, що сьогодні це вимога часу й потрібно до неї адаптуватися.

- Чи підготовлені концепція та статут СТК? Чи погодили їх комісії Київради?

- На сьогодні в нашої ініціативної групи виникла ідея долучити всіх бажаючих до розробки концепції майбутнього СТК. Оскільки це суспільне, то суспільство має нам запропонувати, яким воно бачить суспільне телебачення Києва. Наразі всі пропозиції стікаються до мене. Коли проект концепції буде готовий, ми його публічно обговоримо. Можливо, ми почнемо з кількох годин ефірного мовлення, бо сьогодні ще не маємо ні бюджетних асигнувань, ні відповідних кадрів, і не хочемо, щоби перший млинець вийшов грудкою. Проект статуту вже є, а концепція на 50% готова, й невдовзі ми її винесемо на громадське обговорення.

- Якщо Київрада ухвалить рішення про перетворення каналу «Київ» на СТК, яким чином це відбуватиметься?

- Відповідно до проекту статуту. На сьогодні є директор підприємства, ми не міняємо форму власності, вона залишається комунальною, тому що тут є дуже багато правових нюансів. Бюджет на перший час ми залишаємо той самий. До абонентської платні наше суспільство в цілому, і кияни зокрема, на жаль, не готові. Я вважаю, що наше завдання - запропонувати продукт, а потім люди повинні зрозуміти, за що вони мають платити. Сподіваюся, що колись будуть якимось чином інвестувати в СТК.

Як це відбуватиметься. Передусім, нам треба сформувати наглядову раду. В статуті прописано, що це будуть представники від 9 фракцій (в якій не менше двох осіб), від позафракційних - одна особа, 14 - від громадських організацій із різних сфер життєдіяльності Києва. І тут починається весь процес. Після цього буде обрано директора підприємства (наглядова рада запропонує, а Київрада затвердить).

Ми спочатку думали, що це буде голова правління, а потім вирішили, що директор підприємства, бо багато різноманітних правових нюансів, на які нам наголошують у різних управліннях Київдержадміністрації. До того часу буде працювати нинішній в.о. директора Світлана Криворучко, з якою ми готові запускати СТК найближчим часом. Тобто, в першу чергу, треба обрати наглядову раду.

- Хто її обиратиме?

- Сам механізм обрання наглядової ради має розробити наша профільна комісія, що ухвалить окреме положення. І вона ж обиратиме членів наглядової ради від громадськості. Від фракцій висуватимуть і подаватимуть на затвердження Київраді голови фракцій.

- Від фракцій будуть депутати? Бо закон про «Створення Суспільного телебачення і радіомовлення» передбачає, що членами наглядової ради НСТУ не можуть бути народні депутати.

- Так, це будуть депутати Київради, бо вони обранці киян і працюють на громадських засадах.

- А чому 14 представників від громадських організацій, а не 9, як в діючому законі про СМ?

- Бо ми хотіли догодити всім сферам, які є в Києві. Зокрема у нас в проекті статуту вказано:

1) у сфері науки та освіти;

2) у сферах захисту міського середовища;

3) у сфері охорони здоров'я ;

4) у культурній сфері;

5) у сфері фізичного виховання та спорту;

6) у сфері журналістики;

7) у сфері екології;

8) у правозахисній сфері;

9) у сфері захисту інтересів молоді;

10) у сфері архітектури та містобудування;

11) у сфері місцевого самоврядування;

12) у сфері прав осіб із особливими потребами;

13) у сфері захисту прав споживачів;

14) у справах релігії.

І, за великим рахунком, можна було розширити ще. Якщо у нас буде дев'ять, як у законі про СМ, то не буде балансу. Треба, щоби представники громадських організацій кількісно переважали депутатів.

- Чому ви не хочете, аби це була стала кількість членів наглядової ради, приміром 15 чи 17? Бо є загроза, що кількість депутатів переважатимуть?

- Сьогодні у нас є 9 фракцій. Ми себе убезпечили: якщо фракція розпадається, то її член вибуває з наглядової ради. Ми наголосили, що мають переважати представники від громадськості. Зараз головне - забезпечити дієздатність цього органу, без якого не може функціонувати СТК.

Наразі наш проект статуту розміщено на сайті Київради, кожен може внести свої пропозиції. Якщо ми зрозуміємо, що цей важливий сегмент потребує доопрацювання, ми його виокремимо та доопрацюємо. Ми розуміємо, що будь-який проект не ідеальний на 100%, його можна постійно вдосконалювати.

Кандидатів до наглядової ради від громадських організацій будуть висувати самі ГО. Ми передбачили участь як київських, так і всеукраїнських ГО. Порядок обрання буде затверджувати наша комісія. Це буде правильно. В Києві ми багатьох людей знаємо, були різні зауваження, приміром, як визначити дієздатність ГО тощо. Це дискусійне питання, яке ще буде обговорюватися не раз.

- Яка організаційно-правова форма власності буде у СТК? Комунальна? Яка тоді буде різниця з діючим?

- Телеканал залишиться в комунальній власності. Відрізнятися буде тим, що на ньому буде створено наглядову раду. Раніше директор сам вирішував, що ставити в ефір, а тепер це робитиме наглядова рада, що в більшості складатиметься з представників громадських організацій. Наглядова рада визначатиме політику каналу, те, що хочуть бачити кияни в ефірі. Самі кияни, які ввійдуть до ради від ГО, визначатимуть, що буде в ефірі каналу, який фінансується за рахунок платників податків. Це головна та суттєва різниця. Тобто ми вже погодилися, що це залишається комунальне підприємство, але суть його зовсім інша.

- Хто фінансуватиме СТК? У проекті прописана конкретна сума: «Розмір статутного капіталу Підприємства становить 23321000,00 грн». Чому саме ця сума?

- У нас є абсолютно всі розрахунки від директора «Києва», і коли я з ними ознайомилася, була вражена, яким чином взагалі виживає цей телеканал. Я побачила убогий стан їхніх приміщень і техніки, не розумію, як вони взагалі працюють. 20 млн грн. - це фактично річне фінансування телекомпанії, цих грошей вистачає лише на зарплату й трансляцію телесигналу.

Наше телебачення буде фінансуватися так само, як і раніше, за рахунок платників податків. А такий розмір статутного капіталу був і раніше. І ми його не змінювали.

- Чи залишається реклама на СТК і в якому обсязі?

- Ми з цього приводу багато дискутували - чи потрібна реклама на СТК і якого характеру. Моя особиста думка - реклама потрібна, бо виживати каналу без неї буде дуже важко. Але я категорично проти «шкідливої» реклами. Ми ж хочемо формувати, а не потурати. Ми хочемо виховувати смаки, це головна роль суспільного мовлення.

Ми ще не дійшли згоди щодо обсягу реклами. Мені дуже хочеться вже займатися конкретикою. Але бюрократична машина так повільно працює. Треба це все пережити, але тоді наша перемога буде цінніша, бо це перемога киян. Коли вони через пару місяців ввімкнуть «Київ» і побачать зміни, і нашу роботу буде видно, і її всі зможуть оцінити, думаю, це буде найкраща винагорода. Я в це вірю, а я завжди беруся за ті речі, в які я вірю.

- А що буде з майном каналу?

- Все майно нинішнього телеканалу «Київ» залишається у спадок СТК.

- Хто може вносити зміни до статуту СТК?

- Зміни можуть вноситися тільки зі згоди наглядової ради.

- Яким чином буде вирішуватися питання частот?

- Оскільки не створюється нова юридична особа, то ми станемо просто правонаступниками частот каналу «Київ».

- Чи скорочуватиметься штат? Чи зустрічалися ви з колективом?

- Це будуть вирішувати директор і головний редактор. Я зустрічалася з окремими членами колективу. Вони були присутні на нашому форумі. Для них же по суті нічого не змінюється, тільки формат роботи. Буде менше офіціозу, менше «перерізання стрічок», а більше про киян.

- Ви раніше наголошували, що підприємство стане працювати більш прозоро, а суспільство матиме змогу його контролювати. Яким чином?

- Через наглядову раду, через своїх представників від ГО. Наглядова рада стане головним органом на каналі. Вона має звітувати, в неї буде відповідний сайт, вона працюватиме прозоро.

- Чи відрізнятимуться функції нинішнього директора «Києва» та СТК?

- Директор підприємства - це здебільшого фінансові справи, питання бюджету, звіту тощо. Стосовно контенту - це наглядова рада. Таким чином будуть розподілені функції СТК.

- Чи підтримує міський голова Віталій Кличко СТК?

- Так, він одним із перших підтримав створення СТК.

- Що буде в ефірі СТК, чого не було на каналі «Київ»?

- Незабаром ми оприлюднимо концепцію майбутнього СТК, і тоді все стане зрозуміло.

Я вірю в те, що ми зможемо врахувати інтереси всіх верств суспільства - від малого до великого. Попередньо ми вже спілкувалися зі Spilno.TV, думаю, що ці люди заслужили на те, щоб отримати ефір, у них є професійні стрімери. Нам наразі треба об'єднати людей, які можуть хоча би щось вкласти в СТК. Якщо говорити про загальні речі, то буде концепція, в якій буде конкретно викладено, що там хочуть бачити. Приміром, однозначно буде дитяча казка. Думаю, що цим мав би займатися Сашко Лірник. Треба залучати діячів культури. Я їм ще не пропонувала, тому не хочу поки що називати прізвища. Але мають бути програми про книги та бібліотеки, для дітей і літніх людей. Я не кажу, що ми зробимо BBC за ці гроші, але натхнення й креативу в нас вистачить. І однозначно ми будемо погоджувати це з глядачами та з фахівцями, які на цьому розуміються більше, ніж ми.

- Ви хочете, щоби транслювалися сесії Київради?

- Обов'язково. Я навіть переконана, що мають бути на сайті онлайн-трансляції засідань комісій, особливо земельної і бюджетної. Бо ми маємо гіркий досвід того, як раніше там все дерибанилося, а потім фактично легалізувалося на сесії Київради.

- Яким чином ви плануєте захистити СТК від втручання політиків чи урядовців, депутатів Київради в редакційну політику?

- Усе залежатиме від того, хто увійде до наглядової ради. Я вважаю, що там мають бути люди з принциповою позицією, з розумінням того, що суспільне телебачення має бути незалежним. Хай воно фінансується з бюджету Києва. Нам дорікають щодо бюджетного фінансування. Але ж у бюджет Києва платимо ми, кожен киянин. То чому я маю боятися, що за мої гроші фінансується якісне телебачення. Тому в першу чергу наглядова рада має бути тим органом, який убезпечить від будь-яких посягань влади в майбутній контент. Не повинно бути ніяких замовників, «темників», «джинси». Це абсолютна тупість. Усі розуміють, що правду не приховаєш. Головне - щоби прийшли нормальні люди, котрі готові працювати. У мене вже є папка «СТК. Кадри». Мені на Facebook пишуть люди, які хочуть працювати на СТК, я складаю їх пропозиції в папку, яку потім передам головному редактору з проханням звернути на них увагу. Мені навіть самій особисто буде цікаво спробувати свої сили в цій справі не як депутата, а як телевізійника - автора та ведучої соціально-політичної програми.  

- А ви плануєте, що на СТК буде «Київський форум»?

- Ви знаєте, він себе дещо віджив. Ми намагалися його реанімувати, але сім років в ефірі, стільки проект не живе. Наразі програма не виходить. Ми поспілкувалися з керівництвом каналу ZIK, і вирішили, що після того, як я стала депутатом Київради, говорити тією ж мовою, що й раніше, я вже не зможу. Аудиторія це не сприйме. Тому ми працюватимемо або в іншому форматі, або з іншої тематики. Я цим живу, мені цього не вистачає, тому планую повернутися.

- Куди? На ZIK чи «Київ»?

- Було би непогано, щоб ці два канали співпрацювали. СТК ніхто не забороняє співпрацю ні з ZIK, ні з «Громадським ТБ», ні зі Spilno.TV. Будь-який киянин має право донести свою думку через суспільне телебачення. Хоче звернутися до мера, то нехай звертається, хоче щось сказати президенту, то нехай каже. Але в якому форматі ми це будемо робити, треба ще радитися. Головне завдання - щоби сесія Київради підтримала цей проект, я його захищатиму до тих пір поки зможу. Пояснюватиму, що це краще, ніж те, що сьогодні є в ефірі телеканалу «Київ».

- А що вам зараз не подобається в ефірі телеканалу «Київ»?

- Знаєте, я не хотіла би цитувати громадських активістів, які висловили свою позицію на форумі, зазначивши, що їх не влаштовує. Головна проблема полягає в тому, що сьогодні в ефірі дуже багато політики, влади, служіння Київській міській державній адміністрації і Київраді. Це не потрібно. Люди в інтернеті завжди зможуть знайти інформацію про ту чи іншу особу. Там немає розгалуженої сітки мовлення. Більше забито прямими ефірами, прямими мікрофонами, рекламою, тим, що тепер, можливо, й затребуване. Але треба, аби там були освітні й культурні, розважальні й музичні програми. Нехай будуть і розмовні жанри, але вони мають бути якісні, цікаві. Люди хочуть говорити про радіо, про книги. Не можна забивати ефір однією владою.

- А не планували до створення СТК провести дослідження аудиторії і вияснити, хто саме глядач каналу?

- Однозначно ми проведемо таке дослідження, бо ми маємо знати, хто його дивиться, і що ми матимемо в результаті, якщо змінимо контент. Цим вже буде займатися головний редактор. Це дорого. Але я думаю, що СТК може фінансуватися не тільки за рахунок бюджету. В проекті статуту передбачено створення піклувальної ради - це орган, який зобов'язаний залучати спонсорів, меценатів, благодійників. Плюс ще будуть надходження від реклами. Контролювати всі фінанси буде ревізійна комісія.

- Чи плануєте промо-кампанію СТК?

- Однозначно.

- Я вже бачила ваші бігборди про створення СТК. Хто фінансував попередню кампанію?

- В першу чергу, ці борди розраховані на депутатів Київради, щоби вони почули, що ми збираємося робити. Крім того, вже є сайт.

Фінансувала громадська організація «Київський форум».

- Ви голова цієї громадської організації?

- Ні, я лідер ГО. Голова - Роман Головня (депутат Київради, «Громадянська позиція»). Ми давно співпрацюємо, в нашій ГО багато як простих киян, так і представників бізнесу.

- Чи розглядала ваша профільна комісія питання стосовно інших муніципальних ЗМІ?

- Так, ми обговорювали ситуацію довкола друкованих комунальних ЗМІ. Наразі вже створено робочу групу, яку очолює мій колега Павло Тарасюк, до неї увійшла, зокрема, голова комісії Олена Матузко, головний редактор газети «Хрещатик» Максим Філіпов. Ми хочемо поговорити про те, якою мала би бути газета «Хрещатик», що теж фінансується з податків киян. Самі працівники видання мають бути зацікавлені адаптуватися до нових умов і викликів, які сьогодні є.

Фото надані Реною Назаровою