Усім відомий факт — до міжнародних подій треба готуватися заздалегідь. Але, на жаль, в Україні це традиційно робиться практично в останній момент. Фінансування на висвітлення зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор Національна суспільна телерадіокомпанія України отримала за лічені місяці до змагань. «Звісно, готелів на цей час вже не було, нам допомогло Посольство Південної Кореї, за що їм велика подяка. Але протягом кількох тижнів уся знімальна група мешкала в одному номері. Переконана, в таких умовах спортивний напрямок зробив усе можливе і трішки неможливого», — розповідає членкиня правління НСТУ Олександра Кольцова, яка відповідає, зокрема, за спортивне мовлення Суспільного. В інтерв’ю «Детектору медіа» вона підбиває підсумки Олімпійського сезону НСТУ.

Під час Літніх Олімпійських ігор у Бразилії «UA: Перший» критикували за неякісне висвітлення, в тому числі й через те, що не було відряджено жодної знімальної групи. Керівництво компанії врахувало критику, і на Зимові ігри до Південної Кореї поїхали дві знімальні групи. «UA: Перший» виробляв два щоденних шоу: одне — з акцентом на спортивну аналітику та хайлайти дня, інше — з розважальною частиною, лайфстайлом та розширеною гостьовою студією. «Уперше була реалізована можливість дивитися трансляції на спеціально створеному ресурсі olympics.suspilne.media й обирати саме той вид спорту, який цікавий конкретному глядачу», — зауважує пані Кольцова.

Загалом на висвітлення Олімпійських та Паралімпійських зимових ігор-2018 пішло близько 146 годин прямого ефіру і 34 години в запису Зимових Олімпійських ігор та 50 годин прямого ефіру й 30 годин у запису Паралімпійських. Через критику коментаторів в НСТУ серйозно замислилися над власною школою коментаторів. Зате олімпійська студія «UA: Першого», зроблена на зекономлені від «Євробачення-2017» кошти, вирізнялася сучасним дизайном.

Уперше в приміщенні телецентру «Олівець» під час Олімпійських ігор працювала фан-зона, яку відвідали за кілька тижнів 10 тисяч осіб. До прес-зони завітали майже всі представники збірної, що поверталися зі змагань, а в ефірі були Олена Петрова, Дмитро Підручний, Влад Гераскевич, також були чемпіони минулих олімпіад — легенди Валентина Цербе, Андрій Дериземля, Валентина Шевченко. Золотий чемпіон із фристайлу Олександр Абраменко завітав до Паралімпійської студії.

На рекламі та спонсорстві під час висвітлення зимових Олімпійських ігор НСТУ заробила 1 млн 585 тис. 499,42 грн, а також 441 тис. 493 грн — під час висвітлення Паралімпійських.

Про ці та інші результати Олімпіади і Паралімпіади для НСТУ читайте в нашому інтерв’ю з Олександрою Кольцовою.

– Олександро, вже завершилися XXIII Олімпійські та XII Паралімпійські зимові ігри. На вашу думку, чи впоралося Суспільне мовлення з висвітленням цих змагань?

– Спочатку ми домовлялися зі спортивною редакцією, що мусимо зробити продукт, який буде вполовину кращий за висвітлення Олімпійських ігор у Ріо. (Оскільки тоді не було можливості відправити знімальну групу й доводилося робити, як кажуть, «Вікіпедія-ТВ» та просити олімпійців присилати зняті на телефони сюжети). Вийшло ж набагато краще, оскільки цього року в нас була і студія, і включення груп, і репортерська група в регіонах, і навіть digital. Я задоволена відсотків на сімдесят, мені здається, можна було би краще побудувати драматургію вечірньої студії, більше попрацювати з графікою, із соцмережами, зробити більше історій самих спортсменів; сподіваюся до Токіо-2020, при повноцінному фінансуванні НСТУ, ми зможемо реалізувати більше творчих ідей.

До таких великих проектів як Олімпійські ігри потрібно готуватися заздалегідь — принаймні за 6–8 місяців закрити питання готелів — квитків — акредитацій — створення студії — техніки мінімум. Оскільки фінанси від держави (перерозподіл коштів із «Євробачення-2017») на купівлю прав і виготовлення продукту надійшли доволі пізно, — за півтора місяці, ми ледь встигли «заскочити в останній вагон», і така форма співпраці держави та суспільного мовника, є надзвичайно стресовою для команди ТО «Спорт» — в останній момент пройти всі бюрократичні процеси, запустити тендери, купити квитки — це не так просто, як для комерційних каналів, у нас свої процедури… Звісно, готелів на цей час уже не було, нам допомогли Посольство Південної Кореї, за що їм велика подяка, але протягом кількох тижнів уся знімальна група мешкала в одному номері. Переконана, в таких умовах спортивний напрямок зробив усе можливе й трішки неможливого.

Просто задля порівняння — такі гіганти як NBC Sports розгортають свої студії і бронюють місце, техніку та послуги за 8-9 місяців, а їхнє представництво на Іграх може сягати команди у 1000-2000 людей (при обсязі — години трансляцій, 30-хвилинне вечірнє шоу, кілька шоу для digital, включення в ранкове та вечірнє шоу, спецпроекти). Щоправда, їхній штат у «мирний» час складає до 750 осіб і, звісно, з нашою невеличкою редакцією (ТО «Спорт» — це 25 осіб плюс штатні працівники каналу, які обслуговують Олімпійські включення), тож такі масштаби не можна порівняти.

– Що конкретно зробив Суспільний мовник для надання оперативної та всебічної інформації про Олімпійські ігри та участь українських спортсменів у змаганнях?

– У нас було дві знімальні групи, два щоденних шоу: одне — з акцентом на спортивну аналітику та хайлайти дня, інше — з розважальною частиною, лайфстайлом та розширеною гостьовою студією. У нас уперше була реалізована можливість дивитися трансляції на спеціально створеному ресурсі olympics.suspilne.media й обирати саме той вид спорту, який цікавий конкретному глядачу, оскільки ємність телевізійного ефіру не могла охопити всі види спорту одночасно. Ще ми зробили маленький розважальний спецпроект із нашими культовими коментаторами Валерієм Костіновим та Сергієм Савелієм — бінго на олімпійських значках.

Звісно, різниця в часі з Кореєю також відіграла велику роль — багато матеріалу йшло у повторах. Digital-департамент Дмитра Хільченка дуже добре спрацював у соцмережах — достатньо швидко перезапустили «UA: Спорт» та добре спрацювали по «UA: Біатлон» — вся оперативна та ексклюзивна інформація щодо цього виду спорту є саме там. Також ми добре спрацювалися з регіональними філіями Суспільного — вони готували для нас оперативні опитування у вечірню студію й рекламували ефір Ігор на «UA: Першому» в ранкових шоу. У самому «Олівці» працювала перша в Україні офіційна фан-зона, організаційний департамент також добре її відпрацював. У фан-зоні працював також прес-центр, де журналісти й експерти мали змогу спостерігати 7-канальну трансляцію Ігор та відвідувати прес-конференції зі спортсменами та експертами, цією локацією займався піар-департамент. Протягом двох тижнів роботи офіційну фан-зону Зимових Олімпійських ігор — 2018 відвідали близько 10 тис. українців. Було проведено 62 лекції та майстер-класи і 40 екскурсій на тему Олімпійських ігор; відбулися два концерти, в яких узяли учать сім молодих українських гуртів, 37 безкоштовних кінопоказів і 11 прес-конференцій. Відвідувачі змогли побачити понад 1000 годин прямих трансляцій із Кореї на семи екранах.

– Скільки загалом ефірного часу пішло на висвітлення Олімпійських та Паралімпійських зимових ігор — 2018?

– Близько 146 годин прямого ефіру і 34 години в запису Зимових Олімпійських ігор та 50 годин прямого ефіру і 30 годин у запису Паралімпійських.

– Скільки співробітників НСТУ їздили до Південної Кореї? Ви задоволені їхньою роботою?

– Дві знімальні групи у складі журналіста й оператора. Зважаючи на ті побутові й технічні умови, у які вони було поставлені, не можна вповні оцінити їхній потенціал — так, звісно, є певні недопрацювання, про які вони самі знають і їхній шеф-редактор також, зробимо висновки на майбутнє. Ми прагнемо завжди працювати краще, ніж було до того. Але є й багато досягнень, якими спортивний напрямок пишається, і я вдячна команді за роботу в цей період, навіть попри непрості фінансові чи технічні умови.

– Під час літніх Олімпійських ігор у Бразилії на адресу Національної телекомпанії України (попередниця НСТУ) надійшло чимало скарг щодо неякісного висвітлення змагань. Чи були такі скарги цього разу? Якщо так, то чим саме були незадоволені глядачі / слухачі?

– Були нарікання щодо російськомовних коментаторів в ефірі — зазвичай професійний супровід коментатора доповнюють гості-спортсмени, часто в них рідна російська. Також деякі спортсмени ставлять спортивну солідарність атлетів-олімпійців вище політичної доречності та чутливості аудиторії, це проблема, коли йдеться про їхніх особистих друзів, із якими вони тренувалися, дружили, але які є громадянами країни-агресора. Тому в нас у прямому ефірі пару разів прозвучали схвальні відгуки на адресу виступів спортсменів із Росії з уст спортсменів, запрошених коментувати ефір разом із коментаторами. Публіці це, звісно, не сподобалося, ми також просили всіх уникати таких коментарів, зважаючи на наявність військової агресії з боку РФ, та коментувати виключно українською мовою.

– Ми теж спостерігали, як на старті Олімпійських ігор спалахнула гаряча дискусія (переважно в соцмережах) щодо мови коментування, фахового рівня коментаторів. Чи вистачає Суспільному професійних спортивних коментаторів, які би могли фахово коментувати десятки видів спорту?

– У нас насправді непогані коментатори, є молоді кадри, вони припускаються помилок, бо ще не мають достатньо практики, але хокей та біатлон були дуже добре озвучені, як на мене. Окрім того, творчі об’єднання брали людей з інших ЗМІ спеціально під деякі види спорту. Це дуже важка робота, що вимагає специфічних знань, хорошої реакції, стресостійкості, вміння імпровізувати й пов’язувати те, що відбувається на екрані, з прогнозами, знанням подій усередині команд, біографій спортсменів, того, як вони проявляли себе протягом кількох сезонів. За кілька місяців цього не навчишся.

І, звісно, залишатись у формі від Олімпіади до Олімпіади мало кому вдається, тому ми серйозно замислилися й над школою коментаторів, і над тим, як влаштувати для ведучих можливість постійної практики, щоби вдосконалювати свої навички.

– Що б ви сказали вболівальникам, які заявляли, що через неякісне коментування на «UA: Першому» змушені були перемикатися на російські канали в інтернеті?

– Ми готові вислухати та опрацювати всі ваші об’єктивні претензії й зауваження, оскільки зацікавлені в тому, щоб ви залишалися нашими глядачами.

– Уперше у приміщенні «Олівця» під час Олімпійських ігор працювала фан-зона. Скільки фанатів її відвідали? Це правда, що вона працювала і вночі?

– Наш оргвідділ заявляє цифру 10 тисяч. Так, через різницю в часі з Кореєю було прийнято рішення дати можливість людям приходити і вболівати вночі, це дуже незвичний досвід і для нас, і для публіки. Приходили родичі спортсменів, також було дуже приємно бачити людей пенсійного віку, для яких «Олівець» став на якийсь час клубом. Ми були би щасливі, якби кияни почали сприймати телецентр Суспільного як місце, де їм завжди раді, де можна почитати книжку, призначити зустріч за кавою чи попрацювати з ноутбуком. Ласкаво просимо. (Тільки дочекайтеся, коли потеплішає.) І я дуже рада, що в нас нарешті з’явилися пандуси й туалет для людей з інвалідністю. Телецентр прагне стати інклюзивним. Хочеться подякувати Паралімпійському комітету і пану Валерію Сушкевичу особисто — зважаючи на те, в якому ми скрутному матеріальному становищі, вони викупили права на показ, технічні права і сприяли нашій знімальній групі, чим дуже полегшили роботу над проектом. У нас справді критична ситуація нині — тих 50 %, які нам виділили з бюджету, вистачить до літа, й будь-яка допомога від партнерів та спонсорів є надзвичайно цінною.

– Хто з відомих спортсменів взяв участь у ваших олімпійських студіях / прес-конференціях?

– До прес-зони завітали майже всі представники збірної, що поверталися зі змагань, а в ефірі були Олена Петрова, Дмитро Підручний, Влад Гераскевич, також були чемпіони минулих олімпіад — легенди Валентина Цербе, Андрій Дериземля, Валентина Шевченко. Золотий чемпіон із фристайлу Олександр Абраменко завітав до Паралімпійської студії. Оскільки паралімпійці повернулися пізніше, коли студія вже закінчилась, у нас буде спецпроект із ними, команда паралімпійців має приголомшливі результати, є про що поспілкуватися.

– Це правда, що олімпійську студію ви створили на зекономлені від «Євробачення-2017» кошти?

– Так, мав місце перерозподіл коштів із фінансування проекту «Євробачення» — 128 мільйонів гривень, і ці кошти пішли на фінансування олімпійського проекту.

– Чи вистачило коштів, виділених на висвітлення Зимових Олімпійських ігор?

– Так. Але у 2019 році на Суспільне чекають платежі за літні ігри. Наразі ми недофінансовані на 50 % , що ставить компанію в умови виживання. Наявність незалежного суспільного мовника є «гігієнічним мінімумом» для демократичної держави, сподіваємося, влада зможе усвідомити це та профінансує НСТУ в повному обсязі, як це й передбачено законом. Висвітлити Літню Олімпіаду буде неможливо без належного фінансування Суспільного. До того ж саме Суспільний мовник дуже зацікавлений у розвитку спорту в країні та є головним партнером українських федерацій.

– Скільки коштів компанія отримала від реклами під час Ігор?

– 1 млн 585 тис. 499,42 грн — за Зимові Олімпійські ігри; 441 тис. 493,00 грн — за Паралімпійські ігри.

– Хто був найбільшими спонсорами та партнерами?

– Хочеться подякувати комерційному департаменту, що був змушений пізно вийти на ринок, але зробив усе можливе; федераціям, які рекламували суспільного мовника серед своїх партнерів. «Фалькон авто», «Дата груп», «Екмі», «Закваски Віво», «Старком», «Євроламп» та інших.

– Чи немає скарг від Південнокорейського посольства чи Національного олімпійського комітету щодо висвітлення Суспільним Зимових Олімпійських ігор?

– Поки лише подяки :)

«Суспільне. Детектор медіа»

Фото: сайти suspilne.media, olympics.suspilne.media, прес-служба НСТУ