Сайт «Суспільне мовлення» розпитав виконавчих директорів кількох філій ПАТ «НСТУ» з різних регіонів України, чи надають вони народним обранцям безкоштовний час для виступів в ефірі, як часто звертаються з такою вимогою тощо.

Нагадаємо, в березні Комітет із питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради України розглядав скаргу кількох народних депутатів щодо відмови їм у 20 хвилинах для виступів. Тоді й було озвучено правову колізію, яка виникла з ухваленням закону про Суспільне мовлення. Вона полягає в тому, що закон про статус народних депутатів передбачає таку норму, а закон про Суспільне — ні. Оскільки закон про Суспільне ухвалено пізніше, то він має перевагу. Спочатку депутати хотіли підготувати рекомендації для керівників філій Суспільного мовника, як співпрацювати з народними обранцями. Але вивчивши аргументи юристів, підготували «Роз’яснення Комітету щодо застосування окремих положень законодавства України стосовно права народних депутатів України на безкоштовні виступи в ефірі ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” та його регіональних філіях». У документі Комітет пояснив: допоки цю правову колізію буде усунено, керівництво НСТУ має напрацювати власні рекомендації щодо того, в який спосіб забезпечуватиме пропорційність висвітлення діяльності політичних сил в інтересах громадян України.

Сайт «Суспільне мовлення» поставив такі запитання:

1. Чи звертаються до філії народні депутати-мажоритарники з вимогою надати 20 хвилин для ефіру, які раніше вони отримували в рамках закону про статус народного депутата? Хто і як часто? Чи надавали ви їм ефір? Чи відомо, скільки у вас в області депутатів-мажоритарників.

2. Комітет з питань свободи слова ат інформаційної політики 13 квітня оприлюднив роз’яснення щодо застосування окремих положень законодавства України стосовно права народних депутатів України на безкоштовні виступи в ефірі ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та його регіональних філій. У цих роз'ясненнях зазначено: оскільки є законодавча колізія, керівництво НСТУ має напрацювати власні рекомендації щодо того, в який спосіб забезпечуватиме пропорційність висвітлення діяльності політичних сил в інтересах громадян України. На вашу думку, які це можуть бути формати?

3. Чи укладено між філією та обласною владою угоди про висвітлення діяльності? На яку суму?

На запитання відповідають: Ярослав Індиков, Андрій Шаповалов, Андрій Велесик, Віталій Мещеряков, Микола Чернотицький.

Практично всі виконавчі директори зазначили, що народні депутати зверталися і їм роз’яснили норми закону про Суспільне мовлення. Деякі з розумінням до цього поставилися й беруть участь в інших програмах або коментують ту чи іншу ситуацію. А деякі вважають відмову в ефірі перешкоджанням депутатській діяльності й погрожують кримінальною відповідальністю. «Ми ж не проводимо рекламних кампаній жодного депутата, а ставимо досить гострі запитання, на які вимагаємо відповідей. Такого прецеденту, щоби хтось прийшов і 20 хвилин красувався в ефірі, у нас не було», — каже Андрій Шаповалов.

За словами керівників філій, депутати могли би брати участь у дискусійних форматах із інтерактивом та коментарями місцевих мешканців. «Центром буде не особа з мандатом, а проблема та дії чи бездіяльність обранців у її вирішенні. Хай дискутують, сперечаються, пояснюють аудиторії свої дії, хай відповідають на незручні запитання. У студії не повинно бути зони комфорту для учасників таких дискусій», — зазначає Андрій Велесик.

Ярослав Індиков, директор виконавчий Миколаївської філії:

1. Народні депутати звертаються. Втім, ще до перетворення НТКУ на НСТУ ми їм відповідали листом, який усім директорам філій (принаймні тим, кому це було цікаво) як зразок надіслало керівництво НТКУ. На цьому всі розмови на тему «обов’язкових 20 безкоштовних хвилин» закінчувалися.

Інша справа — якщо депутат готовий взяти учать в обговоренні проблем, цікавих глядачеві, та не боїться прямого ефіру й не наполягає на попередньому узгодженні запитань та відповідей. Таких ми запрошуємо на програми, де обговорюються проблеми, в яких вони можуть бути експертами. Зокрема, досить часто гостем прямоефірного ток-шоу «Контраргумент» буває Тарас Кремінь, відомий своїми законопроектами в галузі освіти й культури. Декілька разів минулого року участь у цій та інших передачах брав Андрій Вадатурський. Декілька разів коментував свої депутатські запити щодо рейдерських операцій свого колеги Аркадія Корпцького нардеп Вадим Підберезняк.

2. Досвід роботи з депутатами місцевих рад (не кажучи вже про народних депутатів) наочно доводить, що, напевно, найменша проблема, про яку вони думають, — це пропорційність висвітлення діяльності — їхньої особисто чи їхніх фракцій. Серед таких потенційних спікерів існує невеличка група «тетеруків», готових «токувати» на будь-яку тему, не будучи при цьому фахівцями в жодній, аби тільки милуватися собою «в телевізорі» та принагідно звітувати своєму партійному керівництву про популяризацію партійних ідей. Утім, такі балакуни не цікаві ані глядачам, ані журналістам, бо по-справжньому цікавої та корисної інформації від них годі й чекати. Решта, як чорт ладану, боїться камер, ефірів та незручних запитань.

Наприклад, народний депутат, член фракції БПП Борис Козир після того, як йому декілька разів поспіль під час кожної зустрічі з будь-яким журналістом телеканалу «Миколаїв» (наша філія) довелося відповідати на одне й те саме запитання: «Як у представника президентської партії у Верховній Раді може працювати офіційним помічником, отримуючи зарплатню з держбюджету, колишній губернатор Миколаївщини Геннадій Ніколенко, який наприкінці 2013-го — на початку 2014 року активно шукав у Миколаєві бандерівців та інших “осіб західноукраїнської національності”», почав старанно уникати не тільки прямих ефірів на телеканалі, але й мікрофонів з кубиком «ТМ».

До того ж, для опозиції (незважаючи на її поточний колір) відсутність на екранах — добра нагода розповідати про утиски з боку чинної влади. Ну а ті рідкісні винятки, які й власну думку спроможні виразно сформулювати, та ще й мають що сказати про свою роботу — й без усіляких законів є бажаними гостями в ефірі. Отже, якщо казати про моє ставлення (яке ґрунтується на особистому досвіді) до перспектив «забезпечення пропорційності висвітлення діяльності політичних сил в інтересах громадян України», то воно є вкрай скептичним.

3. Так, укладено. З облдержадміністрацією — на 90 000 грн, із виконкомом міськради — на 117 тисяч. Це виключно прямі ефіри, на яких мер, губернатор, їхні заступники й депутати міської та обласної рад відповідають на запитання глядачів — телефонні та надіслані через інтернет.

Андрій Шаповалов, директорвиконавчий Луганської філії:

1. Таких звернень не було. Враховуючи потребу у спікерах, — у нас щодня п'ять годин прямого ефіру, — ми з народними депутатами спілкуємося постійно. Не з усіма чотириста п'ятдесятьма, але десь п'ятдесят нардепів надають нам коментарі з питань законотворчих ініціатив, АТО, переміщених осіб. Ми набираємо їх по скайпу або телефоном, зокрема, нам коментують Григорій Шверк, Олег Ляшко та інші. Що стосується представників «Опоблоку», народних депутатів із Луганщини (Євген Бакулін, Сергій Дунаєв), то вони до нас не ходять. Ми багато разів намагалися з ними зв’язатися, бо нам цікава їхня думка, адже тут їхні виборці, але вони не хочуть ходити до нас на ефіри. Ми ж не проводимо рекламних кампаній жодного депутата, а ставимо досить гострі запитання, на які вимагаємо відповідей. Такого прецеденту, щоби хтось прийшов і двадцять хвилин красувався в ефірі, в нас не було.

2. Щодо пропорційності мені важко відповісти. Ми сильно відрізняємося від більшості філій тим, що в нас узагалі немає жодного пієтету перед представниками влади. У нас молоді журналісти, які ставлять будь-які запитання будь-якому гостю. Формати — це прямі ефіри, ток-шоу, щоби були гості або глядачі, представників влади треба витягати на діалог.

3. Торік були, а на 2017 рік не укладено. Але я вважаю, що це нормальна практика, бо наразі це єдине джерело, з якого ми могли би розвиватися, бо в бюджеті не було передбачено коштів на капітальні видатки. Ми почали два роки тому мовити з нуля, тому для нас це дуже вагоме джерело. По-друге, висвітлення діяльності — це ж не є тотальне схвалення влади. Ми ж маємо право об’єктивно висвітлювати, якщо погано щось роблять, то люди мають право про це знати.

Андрій Велесик, філія «Рівненська регіональна дирекція» ПАТ «НСТУ»:

1. Так, звертаються. Але переважно не місцеві мажоритарники, а представники політичних фракцій, які приїжджають на Рівненщину. Наприклад, із чотирьох останніх звернень упродовж двох місяців лише одне було від депутата, обраного в мажоритарному окрузі Рівненської області. Зазвичай телефонують помічники нардепів чи представники політичних партій на Рівненщині. Після відмови, — а ми її аргументуємо Законом «Про суспільне мовлення в Україні», — як правило, питання знімається, хоча й доводиться вислуховувати звинувачення в упередженості до їхньої політичної сили. А ось, наприклад, обранець від БПП, отримавши відмову через помічника, згодом телефонував особисто, а потім ще й надіслав листа, в якому «нагадував» нам про кримінальну відповідальність за перешкоджання діяльності народного депутата. Йому було направлено письмову відмову з відповідною мотивацією. Упродовж останніх двох місяців до нас були звернення щодо виступів нардепів Чумака В. В. (БПП), Острікової Т. Г. («Самопоміч»), Євтушка С. М. (ВО «Батьківщина») та Капліна С. М. (СДП). Усі вони отримали відмову щодо надання ефіру в рамках Закону «Про статус народного депутата». Наразі в області п’ятеро нардепів-мажоритарників.

2. Однозначно — дискусійні! І обов’язково з інтерактивом та коментами пересічних жителів краю. Але міркую, що такі проекти повинні стосуватися не «гостьових політиків», а саме місцевих нардепів. Також у формат потрапляють депутати місцевих рад та представники політичних сил. Центром буде не особа з мандатом, а проблема та дії чи бездіяльність обранців щодо її вирішення. Хай дискутують, сперечаються, пояснюють аудиторії свої дії, хай відповідають на незручні запитання. У студії не повинно бути зони комфорту для учасників таких дискусій. Ми наразі готуємо відповідні дискусійні проекти на телебаченні й на радіо. Радіо мобільніше, тому саме там цей формат з’явиться швидше. Наприклад, тема нелегального видобутку бурштину, яка для області є гарячою. Хай сідають в одній студії місцеві мажоритарники й пояснюють свої голосування, бачення й чесно скажуть аудиторії, чи вважають вони самі, що проблему можна вирішити лише прийняттям відповідного закону.

3. Ні, таких угод ми не укладали. Вважаємо, що суспільний мовник робити цього не повинен.

Віталій Мещеряков, директорвиконавчий Закарпатської філії:

1. Звернень депутатів-мажоритарників із вимогою надати 20 хвилин для ефіру, який раніше вони отримували в рамках закону про статус народного депутата, цьогоріч не було. Закарпаття в парламенті представлене шістьма депутатами-мажоритарниками.

2. Це може бути дискусійний формат із певною періодичністю, в якому депутати, що представляють інтереси громади, могли би у прямому ефірі обговорювати важливі суспільно-політичні питання.

3. Угоди про висвітлення діяльності наразі (станом на 03.05.2017р.) не укладено, хоча в бюджеті Закарпатської області на 2017 рік закладено 143 тисячі гривень.

Микола Чернотицький, директорвиконавчий Сумської філії:

1.  У січні 2017 року до Сумської філії ПАТ «НСТУ» звернувся один народний депутат — Віталій Купрій, обраний по 29-му виборчому округу (Дніпропетровська область). У наданні 20 хвилин йому було відмовлено. У Сумській області шість мажоритарних народних депутатів.

2. Якщо обрана тема для ток-шоу потребує участі народних депутатів, журналісти зобов’язані їх запросити, при цьому враховувати рівну участь політичних сил, для того щоби громадяни отримали максимальну кількість поглядів. Проте й народні депутати мають розуміти, що участь у таких програмах — це не розповідь про те, «який я молодець», а дискусія з опонентами, дебати одне з одним, експертами, іншими учасниками.

3. На сьогодні договори Сумської філії ПАТ НСТУ з Сумською ОДА, або Сумською обласною радою про висвітлення діяльності не укладалися.

Сайт «Суспільне мовлення»

Фото: сайт «День»