Вікторія Романова десять років поспіль займається «Євробаченням», зокрема очолює делегацію України на дорослому й дитячому міжнародних конкурсах. Тепер вона набуває й нового досвіду, як виконавча продюсерка готуючи конкурс «Євробачення-2017» в Україні.

За її словами, для належного проведення пісенного конкурсу «Євробачення» (ПКЄ) в Україні вже ухвалено низку необхідних правових актів, зокрема зміни до закону про полегшення тендерних процедур. Також створено кілька оргкомітетів із підготовки конкурсу: державний на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, безпосередньо на НТКУ, а також у КМДА на чолі з міським головою Віталієм Кличком.Триває робота креативної команди під керівництвом шоу-продюсера Стюарта Барлоу, а також визначено відповідальних за всі напрями підготовки.

«Днями ми презентуємо переможців відбору креативної ідеї, а також компанію, яка розробила дизайн сцени. Але сам логотип, слоган та сцену буде презентовано вже в січні та лютому відповідно. До кінця року з компаніями — переможцями відборів укладаються договори. Те ж саме стосується й договору з Міжнародним виставковим центром (МВЦ), туристичним та квитковим операторами. Ці угоди має бути підписано до кінця року», — зазначає Вікторія.

За її словами, те, що підготовка до ПКЄ збіглася в часі з реформуванням НТКУ на Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», додає складнощів. Але Вікторія переконана, що Україна впорається.

Також пані Романова відкидає звинувачення Росії в тому, що перемога України була політичною. «В EBU вважають, що Україна на сцені Стокгольма була найкращою, що Джамала була унікальною та здобула заслужену перемогу», — заявляє виконавча продюсера ПКЄ.

– Вікторіє, 8 грудня 2016 року на генеральній асамблеї EBU (Європейська мовна спілка) в Лозанні (Швейцарія) було ухвалено остаточне рішення про те, що «Євробачення-2017» відбудеться в Україні. Чи є, на вашу думку, ще якісь причини, із яких конкурс може не відбутися в нашій країні?

– Восьмого грудня на Генеральній асамблеї Європейської мовної спілки в Лозанні  Україна отримала «зелене світло» на продовження підготовки до пісенного конкурсу. До цього в нас було певне відставання в процесі підготовки. Зважаючи на статус бюджетної організації, на НТКУ розповсюджувалися всі наявні бюджетні обмеження. Була потреба у прийнятті низки нормативно-правових актів, які дозволили би після тривалого підготовчого періоду приступити до безпосередньої реалізації проекту. Адже це непересічна подія, й стандартні механізми роботи тут не завжди діють. Знадобилася розробка та прийняття спеціальних документів, а це тривала та складна процедура.

На даний момент є важливі зрушення в широкому колі питань. Це і призначення основної команди, визначення креативної концепції конкурсу та дизайну сцени; початок роботи з визначення партнерів та постачальників необхідних послуг. Зокрема, за результатами проведених НТКУ конкурсів було визначено офіційного туристичного оператора та офіційного квиткового агентства. Саме ці партнери отримають право забезпечувати бронювання номерів та поселення всіх офіційно акредитованих осіб та право на розповсюдження квитків на концерти та шоу ПКЄ. Проведення цих конкурсів було тривалим та кропітким процесом під керівництвом комерційного директора НТКУ та ПКЄ Ірини Асман.

Із моменту обрання Києва містом — господарем ПКЄ, а Міжнародного виставкового центру — місцем проведення конкурсу, ведеться постійна робота з ареною. Наразі розроблено та представлено план детального зонування арени для потреб конкурсу. Для дослідження арени ми залучили низку найкращих українських та європейських експертів та консультантів, багато з яких мають великий досвід роботи на «Євробаченні» та інших масштабних телевізійних продакшнах. Тривають додаткові обстеження, зокрема, акустичне дослідження МВЦ. Весь комплекс завдань у роботі з ареною входить до компетенції команди менеджера арени ПКЄ, яким є директор із виробництва НТКУ Олександр Карякін.

Особлива увага під час підготовки приділяється питанням безпекового характеру. Зокрема, створено національний штаб із питань безпеки пісенного конкурсу. Його сформовано з фахівців усіх відомств, до обов’язків яких входить безпека мешканців міста, учасників і гостей конкурсу. Саме цей штаб готує план забезпечення безпеки ПКЄ-2017, який ми надамо ЄМС уже в січні 2017 року. До штабу входить і бере безпосередню участь у його роботі менеджер із безпеки ПКЄ Олексій Карабан.

Триває розробка концепції транспортної системи конкурсу; спільно з туристичним оператором визначаються офіційні готелі ПКЄ; оголошено відбір волонтерів; підготовлено концепцію й технічне завдання для забезпечення акредитації під час конкурсу. На фінальній стадії перебуває визначення всіх офіційних локацій конкурсу та готуються технічні завдання для всіх супроводжувальних подій тижня «Євробачення», а саме церемонії відкриття, євроклубу, містечка «Євробачення», вечірки закриття. Весь цей масив роботи координується менеджером події ПКЄ Денисом Блощинським, який сформував команду менеджерів за всіма перерахованими напрямами.

І найголовніше: триває робота креативної команди під керівництвом шоу-продюсера Стюарта Барлоу та креативного продюсера Олега Бондарчука над контентним наповненням трьох шоу «Євробачення». Вже проведено основну роботу з відбору ведучих, формується наповнення інтервал-актів, виступів відкриття та спеціально запрошених гостей кожного з трьох шоу ПКЄ, розробляється концепція посткардів тощо. Ведеться робота з технічних аспектів виробництва шоу.

За підсумками звітів перед ЄМС, які НТКУ надала під час засідання наглядової ради 9–11 листопада та в рамках Генеральної асамблеї ЄМС 7–9 грудня, ми отримали головний та єдино можливий для команди ПКЄ висновок — «Євробачення-2017» відбудеться в Україні. 8 грудня ЄМС нам підтвердила це своє рішення. І це важлива подія для всієї команди конкурсу. Джамала своєю перемогою дала багатьом українцям привід для національної гордості, відчуття гідності або й просто мить радості за неї, себе, країну. І ми маємо впоратися з поставленими завданнями і провести конкурс на найвищому рівні.

«Євробачення» — це шанс для країни. У травні увага 200-мільйонної аудиторії «Євробачення» буде прикута до України. Увага всіх світових медіа буде спрямована на Україну. Це шанс розповісти про себе світові, шанс спрацювати на бренд «Україна». Це можливість показати себе надійним партнером, сучасною, гостинною країною. Та нарешті згенерувати позитивні новини, яких, на жаль, у нас наразі небагато.

Крім того, така велика подія стане поштовхом для розвитку внутрішнього ринку послуг, ринку компаній постачальників та підрядників напрямку телевізійного виробництва та організації івентів. Це ще одна можливість для розвитку туристичного ринку. Та фактично такий захід стане стимулом «підтягти» всю інфраструктуру міста Києва до європейського рівня.

– 15 листопада в НТКУ підбили результати конкурсу і з одинадцяти креативних агенцій відібрали п'ять, давши їм тиждень для вдосконалення концепцій. НТКУ обіцяла на початку грудня презентувати ідеї переможця включно зі слоганом та логотипом «Євробачення-2017». Також триває конкурс концепцій дизайну сцени «Євробачення-2017», на який чотири компанії подали свої роботи. Раніше перший заступник гендиректора НТКУ Олександр Харебін зазначав, що наразі фіналізуються умови співпраці з Міжнародним виставковим центром. Крім того, потрібно підписати контракти з туристичним оператором, оператором із продажу квитків. Також мають фіналізуватися тендерні процедури умов співпраці з іноземними підрядниками. Що з переліченого вже зроблено? І хто за що з переліченого відповідає? За що відповідаєте ви особисто?

– Днями ми презентуємо переможців відбору креативної ідеї, а також компанію, яка розробила дизайн сцени. Але сам логотип, слоган та сцену буде презентовано вже в січні та лютому відповідно. До кінця року з компаніями — переможцями відборів укладаються договори. Те ж саме стосується й договору з МВЦ, туристичним та квитковим операторами. Ці угоди має бути підписано до кінця року.

Крім того, укладено договори на такі види послуг, як розробка національного веб-сайту ПКЄ-2017, проведення досліджень арени; договори з позаштатними співробітниками, яких залучено до підготовки конкурсу.

За координацію цих процесів відповідаємо я та Олександр Харебін як виконавчі продюсери конкурсу.

– Хто саме зараз відповідальний за проведення конкурсу в Україні? Як часто й де відбуваються наради/ засідання оргкомітету із проведення конкурсу?

– Головним організатором «Євробачення» завжди є мовник — член ЄМС, який переміг у конкурсі попереднього року. Так, у 2016 році таким мовником був SVT, у 2015-му — ORF, у 2014-му — DR і т. д.

Згідно з договором мовника-організатора, який НТКУ підписала з ЄМС іще влітку, за всі аспекти підготовки та проведення конкурсу відповідає НТКУ як мовник-організатор та член Європейської мовної спілки. Всередині НТКУ створено організаційний комітет із підготовки та проведення ПКЄ та відповідні робочі групи за напрямами.

Та зважаючи на державний статус НТКУ й масштабність події, з перших тижнів підготовки до процесу дуже активно долучились органи влади. Уже 1 червня 2016 року розпорядженням Кабінету міністрів України було затверджено склад (державного) Організаційного комітету з підготовки та проведення «Євробачення-2017» на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Оргкомітет НТКУ працює постійно та збирається не просто щодня, а інколи декілька разів на день. Засідання державного оргкомітету відбуваються раз на декілька місяців для обговорення та вирішення ключових стратегічних питань. Однак раз на два тижні, а інколи й раз на тиждень збираються спеціальні робочі групи представників органів влади, КМДА та НТКУ для оперативного обговорення та прийняття поточних рішень щодо організації конкурсу. Такі робочі наради відбуваються під головуванням міністра культури Євгена Нищука, який є заступником голови державного оргкомітету ПКЄ.

Власний оргкомітет було створено й КМДА на чолі з мером Києва Віталієм Кличком; членами цього комітету є також представники оргкомітету НТКУ.

– Верховна Рада нещодавно ухвалила проект закону № 5319 про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень розділу IX Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення в Україні в 2017 році пісенного конкурсу «Євробачення». Чи вже спростив процедуру закупівлі цей закон? Чи уряд має ухвалити ще якісь підзаконні акти?

– Після ухвалення цього закону Кабінет міністрів ухвалив постанову з конкретним переліком товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення в Україні ПКЄ-2017 у 2016 році. Окрему постанову на 2017 рік буде розроблено та подано на розгляд у січні 2017 року. Ці рішення дали можливість мовнику-організатору проводити обмежену частину необхідних для організації події тендерів за спрощеною процедурою.

– Крім того уряд ухвалив постанову «Деякі питання оплати праці працівників, залучених до підготовки та проведення у 2017 році в Україні пісенного конкурсу “Євробачення”». Документом встановлюється, що чисельність працівників НТКУ, які отримують додаткову стимулюючу надбавку, не повинна перевищувати 20 осіб. Грошовий розмір виплат (із урахуванням премії) на одного працівника НТКУ, якому встановлено додаткову стимулюючу надбавку, не може перевищувати 150 тис. гривень на місяць. Хто визначатиме цих 20 працівників, і чи не спричинить ця постава саботажу підготовки іншими працівниками?

– Моє глибоке переконання — що керівник має забезпечити команду роботою, мотивувати, дати можливість для індивідуального та колективного росту та розвитку, гарантувати належну оплату праці. Щодо останнього, то це особливо важливо, коли перед командою стоять надскладні/ неординарні завдання. Пісенний конкурс «Євробачення» — це одне з таких надзавдань для НТКУ. Мої колеги, які долучилися до проекту та працюють над його реалізацією, протягом усього часу мають подвійне навантаження. Їх ніхто не звільнив від звичайного кола обов’язків та завдань згідно з їхніми посадами. Хоча я була й залишаюся проти такого сумісництва. Це так чи інакше шкодить. Тобто до 100 % завантаження додалася робота в проекті «Євробачення». І треба сказати, що для більшості це зовсім інша, нетипова для них робота. Робота з ареною, проведення чисельних мистецьких конкурсів та відборів, питання акредитації, волонтерів, організація івентів та багато іншого — це не звична для співробітників НТКУ робота. Така робота й високий ступінь відповідальності мають бути винагороджені. Виходячи з цих міркувань, ми розробили проект постанови Кабінету міністрів про додаткову стимулюючу надбавку. У проекті НТКУ не було обмеження в 20 осіб і протягом усього періоду узгодження проекту постанови ми були проти цього необґрунтованого обмеження. Та держаний орган управління НТКУ вирішив інакше. Із наступного року ми будемо пробувати ліквідувати це обмеження.

Украй важливо, що уряд нас почув та ухвалив відповідну постанову. Її ухвалення є важливим прецедентом для НТКУ на майбутнє. Якщо команда ПКЄ справді отримає додаткову стимулюючу надбавку, це буде свідченням і доказом того, що ми можемо працювати над реальним покращенням умов оплати праці у випадках особливих проектів та завдань. Нам наразі дуже складно проходити внутрішні процедури для реалізації цього рішення уряду, але якщо нам вдасться, це буде стимулом не лише для команди людей, які працюють сім місяців над підготовкою до конкурсу, але й унікальним прецедентом прозорої оплати праці на майбутнє.

І останнє — це не просто надбавка — це плата за величезний обсяг висококваліфікованої праці, який необхідно здійснити в короткий термін.

– Чи залучатимете до підготовки іноземних спеціалістів? Чи потрібна для їх оплати відповідна постанова уряду?

– Так, ми залучаємо іноземних фахівців. Створити шоу такого рівня без залучення фахівців із досвідом організації подібних проектів просто неможливо. Уряд надав нам можливість таких працівників залучати, й це розв’язує нам руки. Ба більше, майже щороку мовник — організатор «Євробачення» збирає міжнародну команду для реалізації конкурсу.

– Кабінет міністрів пообіцяв виділити з держбюджету 455,7 млн на проведення «Євробачення». Чи вистачить цих коштів? Чи вироблено вже механізм освоєння цих коштів, оскільки кошти наразі виділяються на НТКУ, а, як відомо, наступного року НТКУ перетворюється на Національну суспільну телерадіокомпанію, а це вже інша юридична особа?

– Є декілька джерел фінансування конкурсу:

-  кошти держбюджету;

-  кошти міста Києва як внесок міста-господаря у співфінансування конкурсу. Цей внесок складе 200 млн грн;

-  внесок ЄМС із коштів мовників — учасників ПКЄ;

-  дохідна частина конкурсу, а саме спонсорські та рекламні надходження й дохід від продажу реклами.

Таким чином, НТКУ матиме достатньо коштів для проведення «Євробачення» на високому міжнародному рівні.

В ухваленому державному бюджеті кошти для потреб «Євробачення» передбачено саме для НСТУ як мовника — організатора ПКЄ (не НТКУ з огляду на реформу, яка добігає кінця), їх буде виділено НСТУ за окремою бюджетною програмою. Відповідний бюджетний паспорт буде сформовано вже наступного року після завершення реєстрації ПАТ НСТУ.

– Цього року лунали заклики призупинити перетворення НТКУ на НСТУ до проведення «Євробачення». Європейці ж наголошували, що конкурс не повинен стати на заваді реформі і «Євробачення» має відбутися вже на суспільному мовнику. А як вважаєте ви?

– Конкурс буде організовано суспільним мовником, і це буде успішно, я переконана. Так, той факт, що підготовка до конкурсу триває в той час, коли НТКУ реформується, ще й так кардинально, додає певних складнощів. Упродовж тривалого часу ми відчували внутрішній спротив та небажання допомагати «Євробаченню». Та ми впоралися. Головне — бажання та воля довести до кінця обидва завдання, а не нехтувати однією заради іншої. А механізми завжди знайдуться.

– Чи були випадки в історії, коли EBU передавала право проведення конкурсу іншій державі?

– Ні, таких випадків не було. Теоретично такий механізм розроблено та існує, але він ніколи не використовувався.

– Росія перемогу України на цьогорічному конкурсі назвала політичною. В EBU теж так вважають?

– В EBU вважають, що Україна на сцені Стокгольма була найкращою, що Джамала була унікальною та здобула заслужену перемогу.

– Чи супроводжували ви Софію Роль на дитяче «Євробачення», що відбулося на Мальті? Скільки років ви займаєтеся конкурсами «Євробачення» на НТКУ?

– Я займаюся «Євробаченням» уже більше десяти років. Десять років я очолюю делегацію України на дорослому «Євробаченні» та, починаючи з найпершої участі України в дитячому ПКЄ в 2006 році, також була головою делегації.

На жаль, цього року у зв’язку з підготовкою до «Євробачення-2017» я не могла поїхати у відрядження до Мальти на тиждень та супроводжувати Софію. Цього року головою делегації була моя колега Лілія Ямборак. Але я намагалася допомагати Софії та її команді під час декількох місяців підготовки та вболівала за неї під час фіналу 20 листопада.

Фото Максима Лісового