Сергій Костинський під час чат-конференції на «Детекторі медіа», що відбулася 7 листопада 2016 року, розповів про об’єднання ліцензій Українського радіо. У результаті з понад вісімдесяти має залишитися тільки три. Але для того, щоби переоформлення відбулося на безоплатній основі, спочатку має бути створено юридичну особу ПАТ НСТУ. За словами члена Нацради, об’єднання ліцензій — це добре. «Уявіть, що кожна ліцензія — це мінімум дві планові перевірки. Менше ліцензій — менше перевірок. І це для всіх добре», — каже він.

На докори щодо ненадання Українському радіо FM-частот пан Костинський відповідає, що за два останні роки Нацрада провела два конкурси, на яких надала Першому каналу Українського радіо більше 50 нових FM-частот. «Перш за все в обласних центрах. Це дозволило практично добудувати FM-мережу УР-1. Такого ще ніколи не було. По-друге, на одному з останніх конкурсів надали каналу “Культура” ліцензію на цифрове мовлення в мультиплексі МX-5. Місце в мультиплексі звільнив канал БТБ, який перейшов у підпорядкування Мінінформполітики. Це також безпрецедентне явище», — переконаний Сергій Костинський.

Член Нацради запевняє, що нині в Криму можна дивитися всі українські телеканали, які мовлять із супутників «Амос» та «Астра». А також детально описує свою діяльність у рамках Комісії з відновлення мовлення, яка опікується зоною АТО та Кримом.

— Доброго дня, Сергію! Нацрада повинна була переоформити ліцензії державних мовників на суспільного мовника. Що зроблено в цьому плані? Скільки загалом таких ліцензій?

— Дякую за запитання. Наразі розробили «дорожню карту» з командою НТКУ. Вирішено, що на першому етапі об'єднуємо ліцензії Українського радіо, яких більше вісімдесяти — в три ліцензії. Для цього НТКУ для початку має перетворитися на суспільне — ПАТ НСТУ. Тоді переоформлення та об'єднання відбудеться на безоплатній основі. Найближчим часом матимемо розлоге бачення щодо об'єднання телевізійних ліцензій. Підсумую. Ми вчасно зробимо свою роботу.

— Хто стежить за тим, щоб не загубилися якісь ліцензії при переоформленні з державних мовників на суспільне?

— По-перше, самі управління періодично роблять аудит. По-друге, самі мовники не дадуть нічого загубити :) В будь-якому разі всі документи реєструються, загубити їх практично неможливо. Скажу більше — ми поступово переходимо на електронний документообіг, це ще один із чинників, який дозволить зберігати документи. А загалом у нас усе дуже суворо :)

— Я читав, що Українське радіо разом із Нацрадою пооб'єднувало ліцензії? Які саме і для чого?

— Об'єднання ліцензій — це, по-перше, спрощення умов діяльності для самої телерадіокомпанії. Уявіть, що кожна ліцензія — це мінімум дві планові перевірки. Менше ліцензій — менше перевірок. І це для всіх добре :)

— Раніше Українське радіо заявляло, що їм Нацрада не дає ліцензії на FM-мовлення. Чи змінилася ситуація тепер, із цим складом Нацради?

— За два останні роки ми провели два конкурси, на яких надали Першому каналу Українського радіо, здається, більше 50 нових FM-частот. Перш за все в обласних центрах. Це дозволило практично добудувати FM-мережу УР-1. Такого ще ніколи не було. По-друге, на одному з останніх конкурсів надали каналу «Культура» ліцензію на цифрове мовлення в мультиплексі МX-5. Місце в мультиплексі звільнив канал БТБ, який перейшов у підпорядкування Мінінформполітики. Це також безпрецедентне явище.

— Розкажіть, які українські телерадіоканали можна почути в Криму?

— Друже, сьогодні в Криму можна дивитись ВСІ українські телеканали, які мовлять із супутників «Амос» та «Астра». Майже всі кримчани, які мають «тарілки», на них налаштовані. Це мовлення практично неможливо заглушити. Ефірне телевізійне мовлення на всю територію Криму практично неможливо доставити через закони фізики. Але зробимо так, щоб на півночі можна було приймати цифровий сигнал. Для цього будується перша вежа. Скажу, що кодування телеканалами свого сигналу на супутнику буде великою помилкою. Оце справді буде удар по інформаційній безпеці країни та забезпеченню мовлення на окупованих територіях. Що стосується радіо — з цим складніше. У нас немає культури слухати радіо через супутник. Тим не менш, окремі радіостанції на супутнику є. Нещодавно надали ліцензію «Громадському радіо». Для того, щоб покрити сигналом північ Криму, замовили та вже виставили на конкурс перші FM-частоти й будуємо вежу на Чонгарі. Розробляємо й експериментальні проекти — для того, щоби зайти в Сімферополь. Нині вже маємо такі кримські радіостанції, які запрошуємо на конкурси: «Хаят», «Мейдан», «Сес». З'явиться своя радіостанція в суспільного — «UA: Крим». Сподіваюся, на повноцінне ефірне мовлення вийде радіо «Крим. Реалії».

Окрема тема — середні хвилі. На частоті 549 КГц мовить УР-1. В ефірі представлений контент кримських проектів. Плануємо збільшувати кількість частот та контенту у співпраці з мовниками та міжнародними організаціями. Уся робота нині ведеться в рамках Комісії з відновлення мовлення, яка опікується АТО та Кримом. Тут об'єднали свої зусилля Мінінформ, Мінокупованих територій та Нацрада. Разом із нами — Концерн РРТ, УДЦР та інші.

— Ви в ФБ писали, що щось робите в Херсонській області для відновлення мовлення в Криму. Уточніть, чи є вже якісь результати?

— Почалося, нарешті, будівництво вежі на Чонгарі. Провели перший конкурс. Завдяки йому повернувся в ефір «Мейдан», з’явилася радіостанція «Хаят», афілійована з QHA. Тепер очікуємо від УДЦР на нові частоти. Завдяки ним перекриємо своїм сигналом весь південь Херсонщини та зайдемо в Крим на FM-частотах та в цифрі. Уся ця робота займає дуже багато часу, на жаль, через законодавчі обмеження, процедури тощо. Але штовхаємо цей камінь. Щоби процедура надання частот була швидшою, разом із Мінінформом розробили спеціальний законопроект, який введе на прикордонні, поруч із Кримом, спецрежим мовлення.

— Громадськість, яка працювала над законопроектом про квоти на радіо, звинувачує Нацраду у змові з медіамагнатами в питанні трактування закону про квоти. Зокрема, є претензії до таких маніпуляцій: 1) квота обраховується за кількістю пісень державною мовою від загальної кількості пісень замість обсягу пісень у розумінні «хронометраж»; 2) контроль за дотриманням мінімальної частки пісень офіційними мовами Європейського Союзу буде здійснюватися шляхом проведення добового моніторингу, хоча в законі йдеться як про добу, так і про проміжки часу між 07:00 та 14:00 і між 15:00 та 22:00; 3) цитування тексту іншою мовою в межах однієї репліки українською мовою зараховується до репліки державною мовою, хоча закон не дає підстав вважати цитати іншими мовами веденням передач державною мовою. Чому роз'яснення Нацради збігається з меморандумом радіохолдингів? Нацрада його розробляла разом із радіохолдингами? Чому обрано саме таке трактування норм закону, яке мінімізує вплив нового закону про квоти? Коли вже Нацрада почне діяти в інтересах громадськості, а не індустрії?!

— Зараз не буду загострювати це питання. Завтра відбудеться круглий стіл у Комітеті ВРУ зі свободи слова та інформаційної політики, де буду захищати наші роз'яснення й де кожен патріот зможе кинути в мене чимось важким :) Але скажу відверто: в нас можуть бути різночитання закону, різні ракурси бачення, але як член Нацради, який відповідає за перевірки, як переселенець із Криму, я точно не дозволю не виконувати закону. Має бути 25 % україномовних пісень або 50 % мови ведення програм українською мовою? БУДЕ. Ви це зможете оцінити за результатами моніторингів, перевірок, санкцій. Вже нині ми готуємося моніторити радіоефір за всіма можливими параметрами (час мовлення, кількість пісень тощо), щоби зробити повноцінний аудит радіопростору. Якщо якась теза в роз'ясненнях буде недолугою, створить коридор для маніпуляцій — її буде змінено. Не сумнівайтеся.

— Як там справи з прорахунком частот для Українського радіо? Коли нарешті «Промінь» і «Культура» отримають хоч якесь покриття в FM? Ганьба державі, яка не спроможна наділити суспільне радіо частотним ресурсом!

— Проблеми дві: 1) в НТКУ є дефіцит коштів, який поки що не дозволяє використовувати всі отримані від Нацради частоти, тобто ресурсів на другу й третю мережі в компанії наразі немає; 2) вичерпаність радіочастотного ресурсу. За 25 років частоти віддавалися всім підряд, крім Українського радіо. Маю велику надію, що відключення аналогового телебачення, який займає частину діапазону, потрібного для розвитку FM-мовлення (4-й та 5-й канали), вивільнить достатню кількість радіочастот. Тобто в тому, що в «Культури» та «Променя» будуть свої FM-мережі, не сумніваюся.

— Коли ви востаннє були в Криму? З ким із Криму спілкуєтеся?

— У Криму востаннє був 2,5 роки тому. Вдома мене чекає не тільки вся моя сім'я, але й співробітники ФСБ. Передають, що були б раді познайомитися. Востаннє друзі передавали, що ця структура шукає по фотографах мій весільний фотоальбом :) Таке…

— Чому ліцензій не отримують «Промінь», «Культура», «Армія ФМ»? Вони би точно змогли виконати всі квоти! Натомість завжди на конкурсах знаходяться частоти для комерційних радіостанцій...

— Я — за «Промінь», «Культуру» та «Армію ФМ». Щоразу голосую, коли вони беруть участь у конкурсах, і буду голосувати в майбутньому. До речі, подивіться завтрашнє засідання. Нарешті отримали від УДЦР нову низку частот — результати засідання вас дуже втішать. І це — не останні рішення, далі буде. Головне, щоби всі три радіостанції подавалися на наявні радіочастоти. Коли відключимо 4-й і 5-й телевізійні аналогові канали — з'явиться потужний ресурс для побудови FM-мереж УР-2 та УР-3.

— Як справи з будівництвом вежі в Чонгарі? Навесні ви заявляли, що до кінця року її можуть добудувати. Можете точніше сказати, в якому місяці кримчани будуть слухати українське радіо? Лютий? Березень?

— Для побудови вежі зробили все, що могли: 1) знайшли інвестора (в державного Концерну РРТ наразі немає коштів, тому не просувається будівництво вежі на Каланчаку). Позиція інвестора — «Телемережі України» — полягала в тому, що він почне будувати вежу після того, як Нацрада оголосить конкурс на частоти для мовлення на Крим; 2) знайшли частоти — УДЦР прорахував, погодив із Генштабом, провів міжнародну координацію (це займає багато місяців, на жаль); 3) оголосили конкурс на чотири FM-частоти для мовлення на 5 кВт-х передавачах (одна частота — 300 Вт); 4) нині Генічеська райрада, нарешті, виділила земельну ділянку під будівництво вежі. Резюме: конкурс іще триватиме приблизно два місяці, за цей час вежу має бути побудовано. Це буде зроблено.

— Пане Сергію, на вашу думку, чи є в Україні нині радіо й телебачення, які могли би були цікаві кримчанам і не дратували їх «пропагандою навпаки»?

— На жаль, українські телеканали не дуже переймаються окупованими територіями. Що передають мені з Криму — дуже багато зради. Люди кажуть: нехай би журналісти, директори, власники медіа самі побачили, що відбувається хоча б у Криму, то були би більш позитивно налаштовані щодо трендів і подій на українському материку. Але я би пропонував дивитися регіональне ТБ та слухати регіональне радіо: радіо «Крим. Реалії», Чорноморську ТРК, АТR, «Мейдан», «Сес», «Хаят» (скоро почуємо). Зараз подобаються наш майбутній суспільний мовник та «Громадське радіо».

— Чим нині займається ваша дружина? Вона має дотичність до медіа?

— На жаль, через те, що наші з дружиною сім'ї живуть у Криму, вона також перебуває на анексованій території. Це створює великі проблеми, але це наш вибір. До ЗМІ, слава Богу, не має жодного стосунку.

— Вітаю, тут деякі кричать, що об'єднання Українського радіо з НТКУ погіршило ситуацію на радіо. Я, як слухач, не відчув жодного погіршення. Це вони просто так заявляють, типу зрада зрадная?

— Вважаю, певні незручності, проблеми завжди з'являються, коли починається реформа. Сподіваюся, це тимчасове явище. Щодо контенту — не можу сказати, що стало гірше. Стало інакше, й це непогано. Завдяки повноцінному фінансуванню та оновленню управлінської команди, штату на Українське радіо чекає гарний розвиток. Це — даність.

— А коли вже запрацює вежа на Карачуні?

— Чекаємо з тижня на тиждень. Триває етап монтування обладнання. Оскільки це пов'язано з висотними роботами, багато чого залежить від хорошої погоди. Але вже скоро. Наразі створюємо карту, яка покаже, наскільки якісно зміниться територія покриття області з відновленням роботи вежі на Карачуні.

— «За 25 років частоти віддавалися всім підряд, крім Українського радіо». Чому?

— Не знаю, як це коментувати. Усі ці роки жив у Криму, займався бізнесом і не планував працювати в Нацраді. Але з новим складом Національної ради все принципово змінилося. НТКУ отримує й буде отримувати частоти. Додам, що через завантаженість УДЦР щодо прорахунку радіочастот на замовлення Нацради ми розробили карту пріоритетів. У першу чергу прораховуються частоти, які замовлені для потреб АТО, Криму та Херсонщини, прикордоння з РФ, суспільного та місцевого мовлення.

— Ви й раніше так добре знали українську мову? Чи вивчили вже за останні два роки?

— Чесно кажучи, все життя, кожне літо жив на Житомирщині, з бабусею та дідусем. Тобто трохи розмовляв, але на побутовому рівні. Але, справді, розмовляти почав тільки після окупації. Перейшли з мамою на українську. Виявилося, що українська мова — це ключова річ для нашого суверенітету. Тому активно користуюся рідною мовою в побуті, на роботі. Коли не знаю або не пригадую слова — запитую в людец. Підсумовую — за своїм світоглядом — за українську мову: в побуті, в роботі, телерадіоефірі. Саме тому звинувачення у «змовах» із російськомовною індустрією для мене образливі.

— Як ви вважаєте, чи реально нині журналістам із Києва знімати сюжети в Криму без перешкод? Що кримчанам наразі цікаво дивитися з українських каналів — політичні ток-шоу, репортажі з Донбасу й Криму чи розважальні жанри (серіали, фільми, шоу)?

— Чесно кажучи, реально, якщо це стосується однієї людини з некримською пропискою, один-два рази в Криму. В ОРДЛО — зовсім не рекомендував би. Це робота для професіоналів. Там дуже серйозно працюють спецслужби РФ, створено навіть спеціальний підрозділ, де працюють люди, які пройшли Кавказ. Тому журналістів, які працюють, наприклад, у Криму на постійній основі, вони прораховують. Треба мати високу кваліфікацію, щоби працювати «там». Таких журналістів — одиниці.

Щиро дякую, друзі! Якщо залишилися запитання — відповідаю на Фейсбуку. Хорошого тижня!

Фото: Олексій Темченко

Чат проведено в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа й створення системи суспільного мовлення в Україні».