Про це повідомляє прес-служба телеканалу «UА:Перший».

Керівник творчого об’єднання документальних фільмів і програм Національної телекомпанії України Юрій Макаров зазначає, що одразу після війни євреї почали перейматися питанням: як можна було вбити близько 6 мільйонів людей, і щоб ніхто не чинив опору?

У фільмі про Київ 1941 року можна знайти відповідь на це та інші питання.  

«Насправді опір був, просто він залежав від типу свідомості. Хтось сподівався просто вижити за нової, нібито більш цивілізованої, влади, оскільки вже наївся "совка" досхочу. Інші ж одразу усвідомлювали, з чим мають справу, і йшли у підпілля, в якому діяли дуже героїчні люди. Ті, хто мстилися окупантам, робили це цілком свідомо, це була абсолютна самопожертва», – підкреслює пан Макаров.

У повідомленні телеканалу передано сюжет фільму. Головна героїня – єврейська дівчина Тетяна Маркус. Вона відмовляється від евакуації і залишається в окупованому німцями Києві. Тетяна влаштовується на роботу в їдальню, в якій кожного дня обідають німецькі офіцери.Чоловіки помічають красиву дівчину та приходять до неї в гості.

«Звичайній єврейській дівчині вдалося те, що не могли зробити сотні, ба навіть тисячі радянських солдатів – ліквідувати за допомогою своїх товаришів із підпілля близько десяти високопоставлених німецьких офіцерів. Зрештою її викрили. Близько півроку дівчину катували, змушуючи розповісти усе, що знає про діяльність антифашистського підпілля у Києві. Але вона не здалася і мужньо прийняла свою смерть. Тетяну Маркус розстріляли разом із багатьма іншими у Бабиному Яру», – анонсує  «UА:Перший».

Юрій Макаров звертає увагу, що 1941 року німці не практикували масових убивств. Коли йшлося про окуповані території, то вони збирали єврейське населення у гетто. Просто Києву «пощастило» стати першим пунктом, де німці почали втілювати нові технології, зокрема, масові розстріли євреїв.