Про це вона розповіла газеті «День» під час Школи журналістики.

«Ми вибрали найскладніший шлях. В інших країнах суспільне мовлення роблять з нуля. В Україні його створюють на базі державного — «УТ-1». Канал має величезне покриття, і це шалений плюс. Але ж і наповнення має бути якісним. «Розворушити» цю величезну й неповоротку «машину» «Першого Національного» було дуже нелегко», – зазначила пані Герасим’юк.

За її словами, є багато чинників, які перешкоджають процесу створення суспільного мовлення.

«По-перше, досі не створено акціонерного товариства. По-друге, це шалений тиск на мовника, вороже ставлення з боку місцевих «еліт». Я була просто вражена цілеспрямованою атакою на керівника НТКУ Зураба Аласанію, зокрема тим, що ця атака пішла з лав Національної спілки журналістів України. Ця атака має під собою дуже багато речей. Я не думаю, що там обходиться без певних політиків», – пояснила Ольга Герасим’юк.

Вона припускає, що місцевих «князьків» лякає повна незалежність суспільного мовлення. «В ефірі не буде тих програм, які потрібні партіям, певним групам впливу... Коли це стало зрозуміло, то «атака» стала ще сильнішою. Та ще й руками НСЖУ, до якої належу і я, і Лариса Івшина. Виявляється, у НСЖУ працюють такі собі «апаратники», тому організація, яка б мала захищати, — атакує», – сказала пані Герасим’юк.

Ольга Герасим’юк додає, що вірить у суспільте ТБ. «Суспільне мовлення має стати якісною альтернативою центральним каналам. На обласних ТРК також дуже сильний спротив, бо люди працюють там все життя й не хочуть жодних змін, а тут хтось приходить і каже: «Треба, щоб все було інакше». Ніхто ж не збирається нікого виганяти. Ясна річ, треба брати на роботу молодь, яка буде працювати — це нове бачення. Але й залишити тих людей, які якісно працюють. Молодість минає, а досвід накопичується лише з роками. Потрібен баланс», – підкреслила вона.

Перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення пояснила, що суть суспільного — в тому, що воно нікому не належить, не працює на жодного олігарха, партію чи владну структуру. Вона нагадала, що суспільне перебуває під контролем наглядової ради, яка представлена громадськістю.

«Суспільне мовлення має обслуговувати інтереси тільки глядачів: пенсіонер повинен побачити те, що його цікавить; дитина має бути забезпечена мультиками, дитячими фільмами та програмами; різні меншини мають отримати свої програми, також там має бути присутня наука. Це все відсутнє на комерційних каналах. Суспільне повинне забезпечити нам культурне середовище», –  розповіла про вимоги до суспільного Ольга Герасим’юк.