Релігійні теми та «паркет» у новинах Тернопільської філії НТКУ
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Релігійні теми та «паркет» у новинах Тернопільської філії НТКУ
«ДЖИНСА»
Упродовж моніторингового періоду експерти проаналізували 37 сюжетів каналу ТТБ, що вийшли в підсумкових випусках новин, із них ознаки замовності містили 8, або 22% контенту: 7 – із політичною складовою, 1 – з комерційною.
Утім, насамперед у вічі впала велика кількість сюжетів, пов’язаних із церквою та релігією. Експерти нарахували 8 новин, які так чи інакше стосувалися цих тем. Скажімо, три сюжети-анонси стосувалися теми загальнонаціональної прощі, запланованої на 16–17 липня в Марійському духовному центрі в селі Зарваниця на Теребовлянщині. Це короткий сюжет «Один мільйон прочан очікують у Марійському духовному центрі в селі Зарваниця на Теребовлянщині під час загальнонаціональної прощі», який вийшов у новинах 4 липня, і двічі повторюваний (7-го й 8 липня)розгорнутийсюжет «Загальнонаціональна проща до Марійського духовного центру».
«Цього року загальнонаціональна проща до всесвітньовідомої святині Марійського духовного центру в Зарваниці Теребовлянського району відбудеться 16–17 липня. Вона приурочена до ювілейного року Божого Милосердя та молитви за мир в Україні. Про це йшлося на прес-конференції в Тернопільсько-Зборівській архієпархії Української греко-католицької церкви, де побувала Лариса Миргородська.
Лариса МИРГОРОДСЬКА, кореспондентка: «Щороку десятки тисяч прочан ідуть, їдуть, кожен згідно зі своїми силами, до чудотворного місця з надією на поміч Пресвятої Богородиці. Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський владика Василій Семенюк закликає всіх узяти участь у загальнонаціональній прощі до Зарваниці, щоб спільно молитися за мир у нашій державі».
Владика Василій СЕМЕНЮК, Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ: «Я щиро всіх запрошую взяти участь у цій прощі. Кому небайдужа доля України, кому небайдуже те, щоб був мир і спокій в Україні. Пробудімося, не будьмо байдужими».
КОРЕСПОНДЕНТ: «Цього року в Зарваниці очікують прочан із Харківщини, Дніпропетровщини, Херсонщини, Одещини, Київщини, Волині, а також українців з-за кордону. З європейських країн прибудуть високопоставлені представники духовенства. Пішою ходою до Зарваниці вирушать паломники з Хмельниччини, Івано-Франківщини, Львівщини, Тернополя й районів області, з Тернополя напередодні в п'ятницю, перед тим узявши участь у Божественній Літургії в Архікафедральному соборі Непорочного Зачаття Діви Марії. Цьогорічна піша проща відбудеться під молитовним гаслом “Милосердя двері відкрий нам, Благословенна Богородице”».
Отець Орест ПАВЛІВСЬКИЙ, голова Комісії в справах молоді Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ: «У цьому році було зроблено нововведення, яке є дуже актуальне й важливе для нас, тому що ми зробили інтернет-реєстрацію учасників пішої ходи. Воно відповідно розпочалося вже, і люди записуються, формується колона. Сподіваємося та щиро запрошуємо всіх, хто має можливість, хто є здоровий, хто може бодай один день подарувати для Бога, але й принести в жертву за свою родину, за Україну, за тих наших хлопців, які є на передовій».
КОРЕСПОНДЕНТ: «Зокрема, у програмі загальнонаціональної прощі в Зарваниці в суботу - зустріч Предстоятеля Української греко-католицької церкви Блаженнішого Святослава Шевчука з молоддю. Також учасники прощі молитимуться спільно на вервиці, відбудуться Архієрейська Свята Літургія, Молебень до Пресвятої Богородиці, панахида біля меморіалу Небесній сотні, похід зі свічками до Чудотворного місця, Хресна Дорога з роздумами про Боже Милосердя, нічні чування. У неділю - Архієрейська Свята Літургія, яку очолить Блаженніший Святослав, освячення води й релігійної атрибутики. Під час прес-конференції Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк зазначив: “Прочани повинні бути на прощі в пристойному одязі. Святе місце треба свято почитати”, - наголосив владика».
Якщо така прискіплива увага до прийдешньої події почасти виправдовується її масштабністю, то чи таку вже й велику інформаційну вагу мають для спільноти сюжети «7 липня в Краснопущі на Бережанщині пройде відпуст» від 5 липня й «Тернополяни вклонилися Чудотворній іконі», що вийшов в ефір 4 липня? Зауважимо, останній не стосується прибуття святині до міста, - як зрозуміло з контексту, вона у місцевому храмі перебуває постійно. Виключно в релігійному тлумаченні було подано сюжет, присвячений святкуванню Івана Купала («Сьогодні християни відзначають Різдво Івана Хрестителя, або Івана Предтечі», 7 липня). Першим коментарем у сюжеті про святкування ювілею та про випуск у Чортківському коледжі («У Чортківському державному коледжі випускний», 7 липня) подано саме синхрон священика.
КОРЕСПОНДЕНТКА: «Променисті, просвітлені, щасливі. Новий етап самостійного життя з Божим благословенням, батьківськими настановами, випускники Чортківського державного медичного коледжу вирушають у доросле професійне життя. А без Бога ні до порога, святкова молитва, літургія надихнула і випускників, і їхні родини».
Дмитро ГРИГОРАК, наставник церкви: «Це такий собі символічний акт, це акт такий, знаєте, має такий суто реальне духовне значення. Бог їх благословить і потім провадить їх у житті. Особливо лікарям це дуже потрібно, вони ж захищають життя, борються за життя».
Окрім того, вийшов сюжет про релігійний табір («На Тернопільщині триває релігійний табір "Веселі канікули з Богом"») від 5 липня, який де-факто є промоцією заходу.
Імовірно, ідеться про збіг у часі релігійних заходів та місцеві особливості духовного життя тернополян. Але ж ідеться про суспільне телебачення, яке, на думку експертів, не має перетворюватись на прес-службу церкви.
Що ж до сюжетів, які віднесено до таких, що містять ознаки замовності, то їх не можна назвати стовідсотковою джинсою. Здебільшого ідеться про «акуратне» просування позиції влади. У них є коментарі чиновників, які звітують про виконану роботу, до того ж усе – виключно в позитивному ключі.
До цієї категорії потрапили сюжети «Сьогодні на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості перебуває шість осіб, переселених з окупованих територій сходу країни» від5 липня, «У Великих Дедеркалах на Сумщині відкрили поліцейську станцію», «Протягом 2016-17 років на Тернопільщині тема пік - відновлення військових частин» та «Результати призову на строкову службу і про вступ на контрактну службу на Тернопільщині» від 6 липня. Два останніх – це пряме й завуальоване промо контрактної служби в армії, розповідь про її переваги та переможні реляції посадовців про виконання планів призову.
«Протягом 2016-17 років на Тернопільщині тема пік - відновлення військових частин».
ВЕДУЧА: «Протягом 2016-17 років на Тернопільщині тема пік - відновлення військових частин. Акцент на формуванні особового складу. Контрактна служба в Збройних силах України відкриває хороші перспективи».
Микола ЄРЬОМЕНКО, т. в. о. командира 44-ї окремої артилерійської бригади: «Безкоштовне медичне забезпечення, тим більше наші військові лікарські заклади: там дуже великі персонали працюють, що стосується медичної допомоги, плюс забезпечення відпустками, плюс оплачується військовослужбовцям, плюс можливість отримання військового житла».(…)
ВЕДУЧА: «Сьогодні у військових частинах Тернопільщини є понад тисячу вакансій. Заробітна плата по кожній із них - від 7 тис. грн. Цей показник майже вдвічі перевищує середню заробітну плату по області». (…)
До речі, це один із сюжетів з ознаками замовності, де фігурує голова Тернопільської ОДА Степан Барна. Його синхрони в таких новинах не містять суспільно значущої інформації, без них новина нічого б не втратила.
ВЕДУЧА: «Отже, в області розгорнули широку інформаційну кампанію щодо контрактної служби. Робота в цьому напрямку має бути добре скоординована, уважає голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан БАРНА».
Степан БАРНА, голова Тернопільської обласної державної адміністрації: «Ми чекаємо, по-перше, порозуміння між органами державної влади, військовим комісаріатом та громадами. По-друге, ми сподіваємося на патріотичний дух органів місцевої влади, з тим що вони будуть популяризувати службу Збройних сил України. Сьогодні країна пішла шляхом відновлення військової інфраструктури військових частин».
Загалом таких сюжетів кілька. Сергій Барна, зокрема, фігурує в новинах, які зробили журналісти каналу під час виїзду очільника регіону в громади та на урочисті заходи. Наприклад, на згаданий раніше випуск у Чортківському коледжі. Ось пряма мова чиновника.
Степан БАРНА, голова Тернопільської облдержадміністрації: «Мені хотілося б, щоб випускники цього чудового Чортківського медичного коледжу відчували цю відповідальність. Сьогодні наша країна потребує висококваліфікованих фахівців. І кожна мудра дитина, котра себе дресирувала в навчанні, буде мати можливість себе реалізувати в роботі. Ми поставили собі за мету у найближчому часі відкрити в цьому році сучасний кардіоцентр на базі обласної університетської лікарні, сучасний діагностичний центр».
Така ж ситуація з новинами від 8 липня «Перспективи розвитку Колиндян» та «Золотниківська об’єднана територіальна громада отримає 8,5 млн грн субвенції з державного бюджету цього року». В обох новинах висвітлювали тему розвитку об’єднаних громад. Та якщо в першому сюжеті голову ОДА згадано мимохідь («…власне, коли виникають саме такі проблемні питання в громаді, люди чекають допомоги не лише від місцевого керівництва, а й обласного. Степан Барна, відвідавши Колиндяни, зосередився на основних питаннях реалізації програми об’єднаної громади. А це 11 сіл. Майже 12 тис. жителів. Тому відновлення й ремонт місцевої амбулаторії – тема пік. За радянських часів лікарня на 120 ліжок ось уже 20 років у занепаді…»), то в другому він чи не основна дійова особа.
КОРЕСПОНДЕНТ: «З робочою поїздкою голова обласної державної адміністрації Степан Барна відвідав Золотниківську об’єднану територіальну громаду, - це одна з найбільших громад області, до неї входить 21 населений пункт, населення понад 8000 осіб. Цього року громада отримає 8,5 млн грн субвенції з державного бюджету. У першу чергу кошти планують спрямувати на покращення якості питної води». (…)
КОРЕСПОНДЕНТ: «Частину субвенції отримають на впровадження енергоощадних технологій у закладах освіти, зокрема, планують установити котли у Вишнівчицькій, Данівській та Бурканівській школах. Окрім того, під час візиту голова ОДА відвідав місцеву пожежну частину, поспілкувався з пожежниками, ознайомився з умовами служби. Безпеку мешканців громади оберігає команда вогнеборців, 12 осіб. Також голова ОДА відвідав одне з найбільших підприємств у громаді – птахофабрику «Бучацька», продукцію підприємства реалізують у Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській, Рівненській, Вінницькій та Львівській областях. З початку року тут вироблено більше як 25 млн яєць». (…)
КОРЕСПОНДЕНТ: «Очільник краю відзначив високу активність Золотниківської об’єднаної територіальної громади».
Степан БАРНА, голова обласної державної адміністрації: «Ефективність роботи команди хотів би відзначити Золотниківської громади, вона достатньо висока, за виконання бюджету становить 180%, і це дає можливість говорити про доповнення бюджету за рахунок місцевих коштів. Тому я думаю, що ця громада має достатньо серйозну…».
Ще «змістовніший» його синхрон у сюжеті «Мазовецьке воєводство» - лісовий наметовий табір у Польщі приймає 45 дітей із Тернопільщини».
КОРЕСПОНДЕНТ: «Ваші табори пам’ятаєте: таборували, ходили?»
Степан БАРНА: «Ходив і таборував! Перший мій похід був туристичний зі своїм батьком і своїм класом та своїми друзями в печеру Кривче, пішки ми йшли через Більче-Золоте, якщо я не помиляюся, із Золотогіренки, і ночували в польових умовах. А що стосується поїздок і відпочинку, то таборував у "Лісовій казці" в Борщівці Левелецького району. Дуже важливо, щоб діти, котрі їдуть туди, не тільки носили вишиванку й показували прапор, важливо, щоб вони доносили ту позитивну інформацію про Україну, а це для нас є найбільшим здобутком, і друге - показували, що вони хочуть миру й хочуть добра своїй країні та що вони люблять свою країну».
У сюжеті також підкреслено особисту роль голови ОДА в забезпеченні діток атовців відпочинком у Польщі.
КОРЕСПОНДЕНТ: «Витрати на дорогу з обласного бюджету, перебування за кордоном - із польського боку, така подорож - добра нагода налагоджувати дружні стосунки між країнами-сусідами. Перша поїздка дітей до Хорватії цього року - добре підтвердження цього. Загалом 200 дітей учасників АТО побували за кордоном, а це шість поїздок. Проект реалізовано з ініціативи Степана Барни, голови держрайадміністрації за сприяння Міністерства закордонних справ України та обласного центру соціальної служби сім’ї, дітей та молоді. Такі проекти в області втілюватимуть і надалі: налагоджується контакт з іншими країнами, зокрема з Литовською Республікою, Аджарською Автономною Республікою Грузії та, звісно, з Польщею».
Питання в експертів також викликала посилена увага каналу до маршу протесту профспілок, який відбувся в Києві 6 липня. Того дня в ефірі було телефонне включення Андрія Присяжного, голови Тернопільської обласної ради профспілок. Власне, його інформацію як для регіонального каналу можна вважати вичерпною. Проте наступного дня він – гість у студії. Власне, чогось нового, про що б не розповідали центральні канали, він землякам не повідомив, тільки пропіарив профспілки: «У Києві пройшов Всеукраїнський марш протесту Федерації профспілок України», 7 липня.
Що стосується новин з ознаками комерційної замовності, то такий сюжет експерти виокремили тільки один. Це більшою мірою умовна іміджева джинса: журналісти почали про початок жнив, а фактично вийшла промоція «передового підприємства»: «Агрохолдинг «МРІЯ» розпочав збір урожаю на своїх полях», 6 липня.
ВЕДУЧА: «Агрохолдинг МРІЯ» розпочав збір урожаю на своїх полях. 2016-го компанія планує зібрати врожай з площі майже 151 тисячі гектарів, з яких 89 тисяч відведено під культури ранньої групи».
АВТОР: «Збиральну кампанію розпочали в заплановані терміни. На жнива "МРІЯ" задіє 83 власних і 23 найманих комбайни. Близько 400 одиниць найманого вантажного автотранспорту та 40 власних вантажних автомобілів.
Віктор КУХАРЧУК, операційний директор «МРІЯ Агрохолдингу»: «То ми вже жнивуємо, ми молотимо ячмінь, ось 300 гектарів це на цьому блоці - це так якби «тренування», і озимий ріпак. Далі піде ярий ячмінь, озима пшениця, ярий ріпак. На обмолоти озимого ячменю це найсухіший наш регіон, ось де він сам дозрів без усякої десикації, без нічого. Залишається в нас так само регіонально вся розташована, зрозуміло, що пшениця, яка росте в південних регіонах - це частина Чернівецької області, частина Тернопільської області, - теж попала в засуху, яка останні 7-10 днів розпочалася. Оце перше-друге, що вся інша пшениця, яка росте в наших регіонах, перебуває ще в дуже доброму стані, і зараз ми готові до її збирання, і я думаю, що пшеницю ми розпочнемо по наших регіонах молотити десь через три-п’ять днів».
АВТОР: «За словами Віктора Кухарчука, цей рік є однозначно роком озимої пшениці. Цьому посприяв температурний режим, а також кількість опадів. Щоб розкрити весь потенціал рослин, близько 30 відсотків площ озимої пшениці та ярого ячменю сіяли розкидачами. Таким чином культури наближаються до природних умов».
Віктор КУХАРЧУК: «У нас зараз посіяно 61 тисячу пшениці, 8 і 8, тобто 16 тисяч озимого і ярого ріпаку разом, соняшнику - 43 тисячі, кукурудзи - 9 тисяч, картоплі - 2 тисячі, квасолі - 300 гектарів, сорго - 300, там гороху трошки».
АВТОР: «Серед технологій використовували системи нульового та мінімального обробітку землі».
Олександр ГЛАДУН, головний агроном «МРІЯ Агрохолдингу»: «Ми перебуваємо на землях 5-го кластеру, блок "борщів". Загальна кількість землі 5 тис. 111 га. Із них - 1100 га озимої пшениці, майже 1200 га озимого ріпаку, майже 800 га ярого ячменю і 57 га гречки. На цей момент ми розпочали збирання озимого ріпаку. Ураховуючи ті кліматичні умови, які були з осені й практично відсутність вологи, можливо, не найкращий позитивний цей результат у нас ми маємо на сьогоднішній день, але маємо те, що маємо. Рівномірність розподілу зерна, і зерно так росте в природних умовах. Ми його не закопуємо, або ж воно хаотично розміщується, рівномірний розподіл вологи, поживних речовин. У цьому напевне найголовніший ефект».
АВТОР: «Паралельно зі збиранням урожаю “Мрія” готує ґрунт під посіви озимих культур. Новою сільськогосподарською технікою агрохолдинг забезпечено. Нагадаємо: на початку поточного року “Мрія” вкотре поповнила свій технічний парк і придбала 10 новітніх тракторів: CASE Quadtrac, два трактори John Deere та чотири сівалки Challenger No-till загальною вартістю понад 3,8 млн доларів».
СТАНДАРТИ
Узагальнений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в липневих новинах каналу ТТБ, за оцінкою експертів, становить 4,27 із 6 можливих балів. Сюжетів, у яких дотримано всі стандарти – 9 із 37.
Монітори зауважили високий рівень дотримання стандарту достовірності: посилання на джерела містять 95% проаналізованих новин. Щоправда, новинарі телекомпанії частенько грішать розмиванням джерел, не деталізуючи, хто персонально із вказаного відомства надавав їм ті чи інші відомості. Трапляються випадки, коли в сюжеті фігурують свідки подій, про які йдеться в сюжеті, але їхні прізвища не вказано. Як, наприклад, у сюжеті від 4 липня «У Тернополі вшанували жертв сталінських репресій».
Також у новинах - високий відсоток забезпечення вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів. Практично немає оціночних суджень, тому маємо показник 0,92 бала.
Показник дотримання критерію точності значно нижчий. Скажімо, у вже згаданому суспільно значущому сюжеті «У Тернополі вшанували жертв сталінських репресій» практично немає відомостей про те, кого було закатовано, коли це сталося, скільки людей тощо. Також не уточнено, коли відбувся захід і чому саме того дня.
Або ж у сюжеті від 4 липня «У Тернополі вперше на оновленій трасі картодрому відбулися Всеукраїнські змагання на Кубок України з картингу серед учнівської молоді» не повідомлено, хто ж, власне, переміг? Хоча зазначено, що змагання закінчилися 3 липня. Прикрі помилки трапляються й в термінології. Можливо, ведуча обмовилась, але в сюжеті «Жнива ранніх зернових» від 5 липня вона стверджує, що«на Чортківщині вже змололи шістсот гектарів озимого ячменю, продовжують збір ріпаку, гороху та озимої пшениці», хоча йдеться про обмолот.
Ці та інші огріхи впливають і на низький показник критерію повноти інформації, - його оцінили експерти на 0,43 бала.
Найгірше журналісти ТТБ забезпечують дотримання стандарту балансу думок - 0,38 бала. На погіршення показника вплинули короткі повідомлення ведучого, які базуються на інформації прес-служб. У такому форматі новин витримати вимоги стандарту просто неможливо. Але й у більш розширених сюжетах здебільшого висловлено тільки одну позицію. Найчастіше це стосується новин з ознаками замовності. Зазвичай у таких новинах слово мають тільки представники влади. Скажімо, у сюжетах «Сьогодні на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості перебуває шість осіб, переселених з окупованих територій сходу країни» від5 липня, «У Великих Дедеркалах на Сумщині відкрили поліцейську станцію», «Протягом 2016-17 років на Тернопільщині тема пік - відновлення військових частин» та «Результати призову на строкову службу і про вступ на контрактну службу на Тернопільщині» спікерами є тільки представники влади. Жоден переселенець або рядовий військовик-контрактник у новині не фігурує.
Загалом збалансовано висвітлив канал тему всеукраїнського маршу протесту профспілок 6 липня. У випуску новин було два сюжети: один із телефонним включенням голови обласної федерації ПФУ Андрія Присяжного, другий – синхрон із виступу Прем’єра Володимира Гройсмана з представниками протестувальників. Але кожен окремо сюжет однобокий.
Що ж стосується оперативності, то її новинарі тернопільської філії НТКУ забезпечили на 0,76 бала. Насамперед у багатьох сюжетах важко визначити, коли відбуваються описувані події: прямих посилань на дату немає. Також на каналі грішать повторами новин. Наприклад, 8 липня в повторі вийшли дві новини: сюжет «На Тернопільському ринку ажіотаж – чорниця подешевшала вдвічі» та «Загальнонаціональна проща до Марійського духовного центру», які виходили напередодні. Очевидно, у редакції були якісь міркування, щоб удруге розповісти про минулі події своєму глядачеві.
Моніторинг здійснює ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».