Про це в інтерв’ю «Суспільному мовленню» розповів перший заступник генерального директора Олександр Харебін. Відповідаючи на запитання чи багато фактів корупції та зловживань було виявлено перевіряючи ми під час реформування в Суспільне, Олександр Харебін склав топ-перелік корупційних схем, уточнивши, що корупцію ще треба довести: «Навіть виявлені явні факти нецільового використання коштів часто не мають судової перспективи або через термін давності, або успішно тонуть у надрах нашої найоб'єктивнішої та найсправедливішої судової системи. Проте ми вже судимося або готуємо до подачі відповідні позови в суди».

Нагадаємо, всіх, хто об’єднувався з НТКУ (НРКУ, канал «Культура», ОДТРК та ін.), перевірили органи контролю. За словами Олександра, фіскальні та інші органи контролю перевіряли тільки за формальними ознаками діяльність бюджетних організацій, тому особливих порушень там не могло бути виявлено. «На жаль, нинішня нормативна база, як і сама процедура реорганізації, не передбачали обов'язкових перевірок органами фінансової інспекції компаній, які приєдналися до НТКУ», – сказав він.

На першому місці в топ-переліку підписання в 2010 році НТКУ ліцензійного договору з компанією Euronews, яке відбулося, за його словами, без проведення обов'язкової правової експертизи цього договору, без проведення тендеру, з повним ігноруванням бюджетного законодавства. «Також легко простежується особиста зацікавленість... Нині цю справу розглядає Апеляційний суд Києва, суд першої інстанції ми програли. Тому за підсумками апеляції буде більш розгорнутий коментар про те, хто винен і що робити, але зараз просто нагадаю, що бюджет НТКУ торік становив 170 млн гривень, бюджет усієї системи державного телерадіомовлення цього року — 670 млн. Так ось, претензії Euronews до нас за нинішнім курсом валют становлять суму трохи більше 300 млн гривень», – зауважив пан Харебін.

На другому місці суд із НВО «Поверхность». «Понад 100 млн гривень за торішнім курсом ми могли втратити, якби суд визнав за цією компанією право стягнути з НТКУ гроші за контент, який транслювався в ефірі Першого національного каналу без ліцензійного договору. Багато можна розповісти про те, хто стоїть за цією компанією, як цей контент потрапив в ефір і хто з цього що отримав, але факт залишається фактом — цей суд ми виграли. Касаційна інстанція відмовила в задоволенні їхнього позову», – розповів перший заступник генерального директора.

На третьому місці, на думку Харебіна, «Укртелефільм» – як щодо можливих масштабів завданих державі збитків, так і щодо неефективності управління державною власністю.

На четвертому місці топ-переліку — багаторічне безоплатне використання ТРК «Ера» ресурсів НТКУ, особливо в частині поширення сигналу. «Тут обурює як сам факт перебування на державній “першій кнопці країни” приватної телекомпанії, ліцензія на мовлення якої, м'яко кажучи, була видана не зовсім прозоро, так і нездатність, а часто і звичайне небажання державних менеджерів забезпечити захист державних фінансових інтересів. З травня минулого року НТКУ вдалося досягти того, що “Ера” вперше за багато років стала оплачувати те, чим раніше користувалася безкоштовно. Ну і знову-таки, “Радіо Ера” більше десяти років веде мовлення на першій радіокнопці країни згідно з договором про спільну діяльність із Національною радіокомпанією. Порушуючи всі постанови Кабінету Міністрів, за досить спірними із юридичного погляду документами, вона не оплачує фактичних витрат УР-1 на трансляцію й виставляє при цьому абсурдні рахунки за свою “спільну діяльність”. Це все десятки мільйонів гривень збитків, які, природно, треба буде доводити й доводити в судах», – повідомив Олександр.

Також в інтерв’ю йдеться про численні інвестиційні договори, пов'язані з будівництвом або орендою об'єктів житлової та нежитлової нерухомості. Будівництво в Києві на вул. Леоніда Первомайського, договір на будівництво на вул. Миколи Грінченка, будівництво в Хмельницькому, Херсоні, оренда у Львові... «Десятки, якщо не сотні мільйонів гривень, які держава може втратити, якщо не візьме під контроль захист інтересів НТКУ згідно з цими контрактами, укладеними попередніми керівниками як Держкомтелерадіо, так і суб'єктами господарювання, які входили до сфери їхньої відповідальності», – каже пан Харебін.

Крім того, у першого заступника гендиректора дуже багато в мене запитань до ефективності використання бюджетних коштів при відновленні телерадіомовлення в Донецькій і Луганській областях, яке здійснювалося на базі місцевих ОДТРК. «Факти нецільового використання державних коштів, які ми вивчаємо, штучно роздуті штати, неефективне використання коштів, виділених для закупівлі обладнання, відсутність контролю за волонтерською допомогою, яка надавалася ОДТРК на відновлення мовлення... Розбираємося з цим максимально детально, тому що в умовах війни такі дії цілком можуть кваліфікуватися не просто як правопорушення, а як державна зрада», – додає Олександр Харебін.