Автори листа вказують на те, що за запропонованою керівництвом Національної телекомпанії України дорожньою картою перетворення державних телерадіоорганізацій у суспільного мовника, ДТРК «Культура» з самостійної телерадіоорганізації перетворюється у «звичайне творчо-виробниче об’єднання».

На їхню думку, таке перетворення «автоматично повністю позбавляє його будь-якої можливості здійснювати управління творчо-виробничим процесом культурно-освітнього мовлення. До того ж, повна концепція всіх тематичних напрямків мовлення під однією дирекцією є такою, де суспільно-громадський сегмент програм завжди становитиме головний інтерес НСТУ, а культурно-освітній буде обслуговуватися в останню чергу і, як правило, на залишковому ресурсі».

«Саме такий управлінський підхід в організації функціонування обох телеканалів не тільки вкрай негативно позначиться на виробництві контенту суспільного мовника, а й унеможливить творче змагання телеканалів між собою, позбавляючи суспільний інститут мовлення одного з найважливіших факторів – конкуренції», - стверджують автори листа.

На думку членів колегії Держкомтелерадіо, оптимальним та економічно доцільним рішенням є утворення другого культурно-освітнього каналу НСТУ на базі ДТРК «Культура». Наразі здійснюється підготовка до проведення інвентаризації майна, у тому числі нематеріальних активів ДТРК «Культура», а також визначення частки її внеску до статутного капіталу НСТУ.

Нагадаємо, 27 травня учасники робочої групи з розробки стратегії НСТУ представили проект дорожньої карти суспільного мовника. Перехід до суспільного мовлення має відбутися в два етапи. Спочатку 31 державна телерадіоорганізація (включно з обласними ТРК) об’єднуються в одну юридичну особу під «парасолею» НТКУ, яка перейде з підпорядкування Кабінету Міністрів у відання Держкомтелерадіо. Створюється наглядова рада, яка обирає голову правління і правління. Потім починається другий етап – корпоратизації та безпосереднього утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Наводимо повний текст листа 

Звернення членів колегії Держкомтелерадіо до Президента України та Прем’єр-Міністра Яценюка А.П. 

Шановний Петре Олексійовичу!

Шановний Арсенію Петровичу!

26 травня 2015 року відбулося чергове засідання колегії Держкомтелерадіо, на якому було розглянуто питання «Про стан і перспективи розвитку другого культурно-освітнього телевізійного каналу».

Колегія констатувала, що нині триває процес створення другого культурно-освітнього телевізійного каналу у складі Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі – НСТУ).

У складі державних телерадіоорганізацій є Державна телерадіокомпанія «Культура». Мета діяльності та статутні завдання ДТРК «Культура» у належній мірі відповідають місії культурно-освітнього телевізійного каналу НСТУ. Тому утворення другого культурно-освітнього каналу НСТУ на її базі є оптимальним та економічно доцільним рішенням. Наразі здійснюється підготовка до проведення інвентаризації майна, у тому числі нематеріальних активів ДТРК «Культура», а також визначення частки її внеску до статутного капіталу НСТУ.

Творча концепція телерадіокомпанії спрямована на висвітлення історичного, культурного минулого і сьогодення нашої держави, осмислення місця української культури як вагомої складової світової культурної скарбниці. Основним завданням ДТРК «Культура» є формування національної свідомості  молодого покоління, поширення знань про українську історію та культуру в світі.

Сьогодні програми ДТРК «Культура» приймаються і транслюються операторами кабельного телебачення у всіх регіонах України. Завдяки супутниковому каналу сигналом українського телеканалу покрита територія європейської частини Росії, країн Балтики, Грузії, Вірменії, Туреччини, Ізраїлю та інших держав світу.

Слід зазначити, що впродовж 2012-2015 років вживалися певні заходи щодо розвитку культурно-освітнього телевізійного мовлення в Україні.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 липня 2012 року №436-р було схвалено Концепцію діяльності та розвитку Державної телерадіокомпанії «Культура», але кошти на її реалізацію у державному бюджеті не були передбачені – ні в 2013 році, ні на подальші роки.

Залишається невирішеним питання щодо надання ліцензії на цифрове ефірне мовлення.  Зокрема,  ДТРК «Культура» на сьогодні веде мовлення лише супутниковим каналом, присутня в мережі Інтернет та кабельних мережах України, але не має частотних присвоєнь в ефірному мовленні. Це значно звужує можливості донесення до аудиторії інформації культурно-освітнього спрямування. Водночас, за умов інформаційної експансії ворожо налаштованих російських телеканалів і радіостанцій роль українського культурно-освітнього телеканалу винятково зростає.

Світове телевізійне мовлення і телевізійна індустрія розвинених країн вже повністю перейшли на сучасні цифрові технології та нові методи роботи. Отже, ДТРК «Культура» для трансляції своїх програм у цифровому стандарті DVB-T2 нагально потребує ліцензії на цифрове мовлення. З переходом на цифровий стандарт ДТРК «Культура» матиме змогу задовольняти інтереси глядачів у загальнонаціональному інформаційному просторі та наповнювати ефір новими  якісними  медіа-проектами.

Державний, а у найближчій перспективі суспільний, телеканал «Культура» серед вітчизняних електронних засобів масової інформації повинен зайняти особливе місце і виконувати в інформаційному просторі України виняткову місію. Технічна база для  виробництва сучасного телевізійного продукту вимагає доукомплектування телевізійним обладнанням відповідно до світових стандартів.

За запропонованою керівництвом НСТУ дорожньою картою перетворення державних телерадіоорганізацій у суспільного мовника, ДТРК «Культура» з самостійної телерадіоорганізації перетворюється у звичайне творчо-виробниче об’єднання, що автоматично повністю позбавляє його будь-якої можливості здійснювати управління творчо-виробничим процесом культурно-освітнього мовлення. До того ж, повна концепція всіх тематичних напрямків мовлення під однією дирекцією є такою, де суспільно-громадський сегмент програм  завжди становитиме головний інтерес НСТУ, а культурно-освітній буде обслуговуватися  в останню чергу і, як правило, на залишковому ресурсі.

Тож, саме такий управлінський підхід в організації функціонування обох телеканалів не тільки вкрай негативно позначиться на виробництві контенту суспільного мовника, а й унеможливить творче змагання телеканалів між собою, позбавляючи суспільний інститут мовлення одного з найважливіших факторів – конкуренції.

        Просимо врахувати пропозиції щодо створення другого культурно-освітнього телевізійного каналу як рівноцінного суспільного мовника, що й передбачено Законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення України».