У Вільнюсі 8 квітня понад 10 тисяч людей вийшли на протест через спроби політизації Литовського радіо і телебачення (LRT). Про це повідомили на сайті LRT.

Наприкінці минулого року законодавцям не вдалося ухвалити поправки за прискореною процедурою, тож у Сеймі створили робочу групу для перегляду системи управління телерадіокомпанією. Законопроєкт, підготовлений цією групою, було розширено, і журналісти та науковці розкритикували його за ознаки цензури.

«Вони контролюватимуть те, що ви бачите і чуєте. І коли ви говорите це вголос, це стає справді страшним. Експерти вже чітко заявили, що цей закон можна вважати цензурою, яка заборонена Конституцією», — заявила організаторка протесту, голова Асоціації професійних журналістів (ŽPA) Біруте Давідоніте.

Юрист Лауринас Зінкявічюс сказав, що йому бракує чітких пояснень від членів Сейму щодо мети запропонованих змін.

Ще одна учасниця протесту Кароліна зазначила, що не вірить заявам політиків про те, що вони врахували громадську думку та переглянули поправки.

«Медіа повинні бути вільні від обмежень, і вони повинні мати можливість брати участь не лише в діяльності LRT, але й в інших сферах, де вони вважають, що можуть зробити свій внесок. Це форма цензури», — сказала вона.

Згідно із заявою, опублікованою ŽPA напередодні протесту, у грудні людям вдалося зупинити прискорені зміни, і організатори сподіваються зробити це знову.

Нагадаємо, 25 листопада в Литві журналісти заявили про спробу захопити суспільний мовник країни — Литовське радіо і телебачення. Напередодні члени фракцій «Заря Немана» та Союзу селян, зелених і християнських сімей країни зареєстрували пропозицію щодо спрощення процедури звільнення гендиректора мовника через вотум недовіри.

На тлі розгляду цих правок медіаспільнота Литви 1 грудня оголосила тижневу акцію протесту, що завершилася мітингом біля будівлі парламенту 9 грудня, на який зібралося приблизно 10 тисяч людей.  

Медійники закликали парламент відмовитися від поправок щодо усунення очільника LRT, не підтримувати змін, які обмежують свободу слова чи діяльність журналістів, та узгоджувати майбутні законодавчі ініціативи щодо медіа з журналістською спільнотою.

Гендиректор Європейської мовної спілки Ноель Карран заявив, що пропозиції депутатів заморозити бюджет Литовського радіо і телебачення та спростити процедури звільнення його очільника суперечать закону ЄС про свободу медіа і загрожують репутації Литви.

16 грудня журналісти та представники культурної спільноти поновили протест у Вільнюсі. 17 грудня на вулиці Вільнюса вийшли близько 10 тисяч людей.

Європейська мовна спілка (EBU) в листі до європейського комісара з питань демократії Майкла Макграта висловила занепокоєння щодо законодавчих пропозицій у Литві. Організація закликає Єврокомісію уважно стежити за розвитком подій та рекомендує литовській владі відновити гарантії для національного мовника.

19 грудня стало відомо, що керівні партії Литви відклали розгляд запропонованих поправок до закону щодо суспільного мовника LRT.  

У січні опозиційні фракції Сейму звернулися до Конституційного суду щодо закону про LRT, який передбачає заморожування виділеного фінансування на 2026–2028 роки. Депутати вважають, що ці зміни у фінансуванні не пов’язані з жодними об’єктивними причинами, і в цьому випадку не було наведено жодного конституційного обґрунтування, чому фінансування мовника законом «заморожується» саме на три роки.

У лютому робоча група Сейму, що переглядає управління LRT, узгодила визначення місії мовника та зазначила, що хотіла б бачити створення нового правління з 2028 року. У законі також пропонують вказати, зокрема, що власники інших медіа або їхні публічні представники зможуть брати участь у створенні контенту LRT лише відповідно до редакційної політики, після декларації конфлікту інтересів і без права використовувати мовник для реклами своїх медіа, переманювання аудиторії чи посилення впливу.

Фото: LRT

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР  «Єднання».